Daypolitico

Позначка: відключення світла

  • ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 і Дарницька ТЕЦ більше не виробляють струм: Київ залежить від зовнішніх мереж

    ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 і Дарницька ТЕЦ більше не виробляють струм: Київ залежить від зовнішніх мереж

    Київ після масованих російських ударів по енергетичній інфраструктурі фактично втратив основні потужності для виробництва електроенергії. Три найбільші теплоелектроцентралі столиці — ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницька ТЕЦ — більше не генерують струм. До пошкоджень їхня сумарна електрична потужність становила приблизно 1,3 ГВт. Тепер столиця значно більше залежить від постачання електроенергії з інших регіонів. Водночас пошкоджені станції зберегли можливість виробляти теплову енергію, що має вирішальне значення напередодні опалювального сезону.

    Про ситуацію в енергосистемі Києва повідомив народний депутат, перший заступник голови парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко в ефірі «Вечір.LIVE».

    Його заяву 17 жовтня також підтвердили повідомлення УНІАН та інших українських медіа.

    За словами парламентаря, після останніх російських ударів київські ТЕЦ припинили виробляти електроенергію, однак не втратили можливості забезпечувати місто теплом.

    Це означає, що електрична й теплова частини роботи станцій наразі перебувають у принципово різному стані.

    Що сталося з трьома найбільшими ТЕЦ Києва

    У ніч проти 14 жовтня російські війська завдали чергового масованого удару по українській енергосистемі.

    Серед цілей були об’єкти генерації електроенергії та високовольтні підстанції.

    Повторних уражень зазнали три ключові київські теплоелектроцентралі: ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 і Дарницька ТЕЦ.

    До російських атак ці об’єкти відігравали важливу роль у забезпеченні столиці електроенергією.

    За наявними оцінками, їхня сукупна встановлена електрична потужність становила приблизно 1,3 ГВт.

    Наразі всі три станції не здійснюють електрогенерацію.

    Як повідомляла ТСН 15 жовтня, після пошкодження великих електростанцій Київ змушений покладатися насамперед на енергію, яка надходить із загальноукраїнської мережі.

    Водночас відсутність виробництва електроенергії на трьох основних ТЕЦ не означає, що в столиці повністю зникли всі локальні джерела живлення.

    У місті можуть працювати інші, зокрема резервні та розподілені генерувальні установки. Проте вони не можуть автоматично замінити всю потужність великих теплоелектроцентралей.

    Як Київ отримуватиме електроенергію

    Після зупинки власної великої генерації забезпечення столиці значною мірою залежить від роботи магістральних електромереж.

    Електроенергія надходить із загальноукраїнської енергосистеми через високовольтні лінії та підстанції, які утворюють так зване Київське енергетичне кільце.

    Ця інфраструктура дозволяє передавати електроенергію до столиці з інших регіонів.

    Однак її робота також залежить від технічного стану обладнання, доступної потужності та наслідків російських обстрілів.

    Удари по вузлових підстанціях можуть обмежувати можливості передачі електроенергії навіть тоді, коли генерація в інших частинах країни залишається доступною.

    Саме тому втрата великих місцевих електростанцій створює додаткові ризики для стабільного живлення столиці.

    Проте це не означає неминучого повного блекауту: електропостачання залежатиме від стану мереж, доступної генерації, ремонтів і можливостей аварійного резервування.

    Чому київські ТЕЦ ще можуть давати тепло

    Олексій Кучеренко звернув увагу на важливу технічну особливість теплоелектроцентралей.

    На відміну від звичайних електростанцій, ТЕЦ призначені для комбінованого виробництва двох видів енергії — електричної та теплової.

    Ця технологія називається когенерацією.

    У нормальних умовах теплоелектроцентраль одночасно виробляє електроенергію й використовує частину теплової енергії для централізованого опалення та гарячого водопостачання.

    Проте залежно від конструкції станції та характеру пошкоджень обладнання окремі теплові потужності можуть працювати навіть тоді, коли генерація електроенергії неможлива.

    За словами Кучеренка, саме такий режим наразі намагаються забезпечити на київських ТЕЦ.

    Станції поступово готують до роботи з пріоритетом теплопостачання.

    Таким чином, пошкодження електрогенерувального обладнання не обов’язково означає повну втрату можливості обігрівати житлові будинки.

    Водночас реальна подача тепла залежатиме також від стану насосів, теплових мереж, електроживлення допоміжного обладнання та готовності внутрішньобудинкових систем.

    Скільки електроенергії потрібно Києву взимку

    Київ залишається одним із найбільших центрів споживання електроенергії в Україні.

    За оцінками енергетичних експертів, за звичайних умов потреба столиці може становити приблизно 1–1,2 ГВт.

    У холодну пору року навантаження зростає через освітлення, роботу систем опалення, використання електрообігрівачів та іншу побутову й промислову активність.

    У зимові пікові години потреба Києва може сягати 1,8–2 ГВт.

    Ці цифри демонструють, наскільки важливою була власна велика генерація міста.

    До пошкодження основні ТЕЦ мали встановлену потужність, співмірну зі звичайним попитом столиці.

    Однак встановлена потужність не тотожна фактичному виробництву: реальні обсяги електрогенерації залежать від режиму роботи станцій, стану обладнання та поточних умов.

    Тепер значну частину необхідної електроенергії доведеться передавати через магістральні мережі.

    Це підвищує значення стабільної роботи підстанцій і ліній електропередачі.

    Чому Україні потрібна розподілена генерація

    На тлі руйнування великих енергетичних об’єктів Олексій Кучеренко наголосив на необхідності активніше розвивати когенераційні установки.

    Йдеться передусім про газопоршневі та газотурбінні системи, які можуть одночасно виробляти електроенергію і тепло.

    На відміну від великих централізованих ТЕЦ, такі установки можна розташовувати в різних частинах міста.

    Це потенційно дозволяє зменшити залежність від окремих великих джерел генерації.

    Проте сама по собі наявність невеликих установок не гарантує безперебійної роботи. Для цього необхідні паливо, справні розподільні мережі, системи автоматичного керування та резервне обладнання.

    Ще у 2024 році президент Володимир Зеленський ставив завдання наростити додаткову газову генерацію на 1 ГВт.

    Однак питання реальних темпів введення нових потужностей залишається важливим, особливо після нових атак на великі електростанції.

    Які ризики для опалювального сезону

    Пошкодження трьох основних київських ТЕЦ стало серйозним випробуванням напередодні холодного періоду.

    Найважливішим завданням є відновлення стабільного електроживлення та забезпечення роботи систем централізованого опалення.

    Навіть якщо станції можуть виробляти тепло, для його транспортування потрібна електроенергія.

    Насоси, автоматика, індивідуальні теплові пункти та інше обладнання повинні мати надійне електроживлення.

    Тому захист електричних мереж залишається критично важливим і для теплопостачання.

    У разі тривалих відключень окремі житлові будинки можуть мати проблеми з циркуляцією теплоносія, особливо якщо насосне обладнання не забезпечене резервним живленням.

    Водночас реальні наслідки залежатимуть від стану систем у конкретних районах та будинках.

    Чи зможе Київ пройти зиму без власних великих ТЕЦ

    Станом на 17 жовтня 2026 року не оголошено остаточного терміну відновлення електрогенерації на трьох основних столичних теплоелектроцентралях.

    За словами Кучеренка, пріоритетом залишається підготовка пошкоджених станцій до забезпечення теплом.

    Паралельно енергетикам необхідно підтримувати стабільну роботу зовнішніх мереж та відновлювати обладнання, пошкоджене внаслідок російських атак.

    Головний ризик полягає в одночасному поєднанні двох проблем: втрати великих джерел місцевої електрогенерації та можливих обмежень передачі електроенергії з інших регіонів.

    Саме тому Київ потребує відновлення пошкоджених потужностей, розвитку розподіленої генерації й надійного резервного живлення критичної інфраструктури.

    Поки що основні теплоелектроцентралі столиці не виробляють електроенергію, але, за словами народного депутата, зберігають можливість працювати на теплопостачання.

    Це дає підстави сподіватися на відновлення подачі тепла, однак не усуває ризиків нових відключень світла протягом опалювального сезону.

  • Ванна, кухня чи коридор: ДСНС пояснила, де можна тримати акумулятори під час відключень

    Ванна, кухня чи коридор: ДСНС пояснила, де можна тримати акумулятори під час відключень

    Через масштабні російські атаки на енергетичну інфраструктуру України дедалі більше громадян використовують акумулятори, інвертори та портативні зарядні станції для резервного електроживлення. Однак неправильне розміщення такого обладнання може спричинити перегрівання, коротке замикання, пожежу або ураження електричним струмом. Державна служба України з надзвичайних ситуацій нагадала, де можна встановлювати системи резервного живлення у квартирах і приватних будинках, а яких місць необхідно категорично уникати.

    Відповідні рекомендації ДСНС оприлюднила в межах інформаційної кампанії з безпечного використання альтернативних джерел електроенергії.

    Особливості встановлення акумуляторів та інверторів пояснив український музикант Олег Михайлюта, відомий як Фагот із гурту ТНМК.

    У спеціальному відеоролику він узяв участь у вікторині, присвяченій типовим помилкам під час використання резервного електроживлення.

    Головне правило рятувальників: обладнання повинно розташовуватися в сухому, добре провітрюваному місці, подалі від легкозаймистих матеріалів, джерел тепла та води.

    Чи можна встановлювати інвертор у коридорі

    Коридор може бути придатним місцем для акумулятора та інвертора, але лише за дотримання певних умов.

    Насамперед приміщення повинно мати достатню вентиляцію, адже обладнання під час роботи виділяє тепло.

    Якщо інвертор перегрівається, це може призвести до зниження його ефективності, аварійного вимкнення або несправності.

    Не менш важливо забезпечити достатньо вільного простору навколо корпусу.

    Не можна закривати вентиляційні отвори, накривати пристрій тканиною або встановлювати його в тісній закритій шафі без передбаченої виробником вентиляції.

    Особлива вимога — обладнання не повинно перекривати шлях евакуації.

    Акумулятор не можна ставити безпосередньо перед вхідними дверима або посеред вузького проходу.

    У разі пожежі чи іншої надзвичайної ситуації мешканці повинні мати можливість швидко залишити квартиру.

    Також рятувальники радять розміщувати електрообладнання так, щоб маленькі діти та домашні тварини не могли випадково пошкодити кабелі або контакти.

    Чому ванна кімната категорично не підходить

    Одним із найнебезпечніших місць для встановлення акумулятора та інвертора є ванна кімната.

    Основна причина — підвищена вологість та ризик потрапляння води на електричні компоненти.

    Навіть невелика кількість води може спричинити коротке замикання, пошкодження електроніки або ураження людини струмом.

    Пара та конденсат також здатні поступово пошкоджувати контакти й електричні з’єднання.

    Тому звичайні побутові інвертори та акумулятори, не призначені виробником для експлуатації у вологих приміщеннях, не можна встановлювати у ванній.

    Чому небезпечно ставити акумулятор біля духовки

    Кухня також потребує особливої уваги.

    Рятувальники застерігають від розміщення систем резервного живлення поблизу духових шаф, електроплит, газових конфорок та інших нагрівальних приладів.

    Висока температура негативно впливає на стан акумуляторів і може прискорювати їхнє зношування.

    У несправній батареї перегрівання здатне спричинити небезпечні процеси, зокрема займання.

    Також не рекомендується встановлювати обладнання на холодильнику.

    Така поверхня може бути нестійкою, а висота розміщення створює ризик падіння пристрою.

    Крім того, необхідно уникати місць, куди потрапляють прямі сонячні промені.

    На яку поверхню можна ставити акумулятор

    ДСНС рекомендує використовувати стійку негорючу основу.

    Це може бути спеціально передбачене виробником місце встановлення або відповідна конструкція з негорючих матеріалів, здатна витримати вагу обладнання.

    Водночас картонні коробки, пластикові ящики, м’які меблі та інші легкозаймисті поверхні не підходять.

    Особливо небезпечним є встановлення акумулятора безпосередньо на дивані, ліжку або поруч зі шторами.

    Важливо враховувати і масу пристрою. Потужні акумуляторні модулі можуть важити десятки кілограмів, тому поверхня має бути достатньо міцною.

    Не всі акумулятори однаково безпечні

    Окрему увагу варто приділяти типу батареї.

    У системах резервного живлення використовуються різні технології, зокрема свинцево-кислотні та літієві акумулятори.

    Традиційні свинцево-кислотні батареї певних типів під час заряджання можуть виділяти водень, який утворює вибухонебезпечну суміш із повітрям.

    Тому для них особливо важливі вентиляція та дотримання вимог виробника.

    ДСНС окремо застерігає від використання звичайних автомобільних стартерних акумуляторів як побутових джерел резервного живлення.

    Літій-залізо-фосфатні акумулятори (LiFePO4) зазвичай мають вищу термічну стабільність порівняно з низкою інших літій-іонних систем.

    Однак навіть вони не є повністю пожежобезпечними.

    Несправність системи керування батареєю, механічне пошкодження, неправильне заряджання або коротке замикання можуть створювати небезпечні ситуації.

    Тому незалежно від типу акумулятора необхідно використовувати сумісне зарядне обладнання та дотримуватися технічної документації.

    Яких помилок категорично не можна припускатися

    Окрім неправильного розміщення, ризики виникають через порушення правил підключення та експлуатації.

    Рятувальники рекомендують:

    • Використовувати сертифіковані акумулятори, інвертори та зарядні пристрої.
    • Не допускати потрапляння води на обладнання.
    • Не накривати пристрої та не блокувати їхню вентиляцію.
    • Не використовувати пошкоджені кабелі, розетки й акумулятори.
    • Не перевищувати допустиму потужність підключених електроприладів.
    • Не допускати короткого замикання між клемами батареї.
    • Проводити підключення стаціонарної системи резервного живлення через кваліфікованого електрика.

    Особливо небезпечним є підключення інвертора або зарядної станції до домашньої електромережі за допомогою кабелю з двома вилками.

    Такий спосіб може призвести до появи напруги на контактах, які вважаються відключеними, та створити загрозу для мешканців і працівників електромереж.

    Для стаціонарного резервного живлення необхідна правильно спроєктована система перемикання джерел електроенергії із захистом від зворотної подачі напруги.

    Що робити, якщо акумулятор перегрівається або димить

    Першими ознаками несправності можуть бути незвичний запах, потріскування, сильне нагрівання корпусу, деформація батареї або поява диму.

    У таких випадках необхідно негайно припинити експлуатацію обладнання.

    Якщо це безпечно, слід відключити живлення та підключені електроприлади.

    Якщо батарея вже димить або горить, не можна торкатися її, переносити чи намагатися розбирати.

    Потрібно залишити приміщення, попередити інших мешканців та зателефонувати за номером 101.

    Гасіння акумуляторних батарей може потребувати спеціальних засобів і професійного втручання залежно від типу пристрою.

    Як підготувати квартиру до тривалих відключень

    На тлі нових атак на українську енергосистему питання резервного електроживлення залишається особливо актуальним.

    Акумулятори та інвертори можуть забезпечувати роботу освітлення, роутерів, комп’ютерів та інших необхідних пристроїв.

    Проте перед придбанням системи важливо оцінити її потужність, тип батареї, вимоги до вентиляції та можливості безпечного встановлення у конкретній квартирі.

    Головний висновок рекомендацій ДСНС: резервне живлення має забезпечувати комфорт під час блекаутів, але не створювати нову небезпеку для життя.

    Найкраще місце для акумулятора й інвертора — суха, добре провітрювана зона на стійкій негорючій поверхні, захищена від води, тепла та випадкових пошкоджень.

    А остаточне рішення щодо встановлення конкретного обладнання необхідно ухвалювати відповідно до інструкції виробника та, для стаціонарних систем, після консультації з фахівцем.

  • Після удару РФ сотні тисяч споживачів залишилися без світла

    Після удару РФ сотні тисяч споживачів залишилися без світла

    У Житомирській області після чергової російської атаки на енергетичну інфраструктуру сталися масштабні відключення електроенергії. Станом на ранок 17 жовтня без світла залишилися сотні тисяч точок обліку. Енергетики розпочали відновлювальні роботи, однак попередили, що обсяг пошкоджень значний, а повернення електропостачання потребуватиме часу. На тлі нових ударів по українській енергосистемі в області також посилили графіки погодинних відключень.

    Про наслідки атаки повідомило АТ «Житомиробленерго». У компанії заявили, що російські війська знову атакували енергетичні об’єкти регіону, спричинивши масштабні порушення електропостачання.

    За попередньою інформацією, сотні тисяч точок обліку залишилися без електрики. Водночас точну кількість знеструмлених домогосподарств та населених пунктів енергокомпанія не уточнила.

    Масштаб аварії змусив енергетиків розпочати значні відновлювальні роботи.

    У «Житомиробленерго» зазначили, що фахівці докладають максимальних зусиль для якнайшвидшого повернення електроенергії споживачам.

    Поки ремонтні бригади працюють над ліквідацією наслідків атаки, мешканців регіону закликали обмежити використання електроприладів.

    Особливо важливо відключити від розеток обладнання, чутливе до перепадів напруги. Йдеться, зокрема, про комп’ютери, телевізори та іншу електроніку, яка може постраждати під час нестабільного відновлення електропостачання.

    Також споживачам рекомендують ощадливо користуватися електроенергією після її повернення, щоб не створювати додаткового навантаження на пошкоджену систему.

    На Житомирщині посилили графіки відключень

    Ситуація ускладнюється загальним дефіцитом потужності в українській енергосистемі після останніх російських атак.

    Згідно з повідомленням «Житомиробленерго», 17 жовтня в області застосовують графіки погодинних відключень відповідно до розпоряджень НЕК «Укренерго».

    Як повідомляє «Суспільне Житомир», обмеження для населення розподілені за такими періодами: з 08:00 до 10:00 — дві черги, з 10:00 до 22:00 — 2,5 черги, а з 22:00 до опівночі — 1,5 черги.

    Окремо для промислових споживачів передбачені графіки обмеження потужності.

    Водночас важливо розрізняти планові погодинні відключення та аварійні знеструмлення безпосередньо внаслідок пошкодження обладнання.

    У районах, де мережі зазнали руйнувань, електропостачання може бути відсутнім незалежно від оприлюднених графіків.

    Час відновлення залежатиме від результатів огляду обладнання, обсягів пошкоджень та безпекової ситуації.

    Росія продовжує бити по енергетичній інфраструктурі регіону

    Нинішня атака стала продовженням серії російських ударів по критично важливих об’єктах Житомирської області.

    Раніше, 12 жовтня, російські війська вже атакували енергетичну й залізничну інфраструктуру регіону.

    Про наслідки цих ударів повідомляла «Ненька інфо», зазначаючи, що особливо постраждала інфраструктура Коростенського району.

    Тоді внаслідок ворожих ударів виникли пожежі та пошкодження технічних об’єктів. Місцева влада попереджала про ризик повторних атак.

    Нові пошкодження енергетичних мереж створюють додаткові труднощі для регіону, який уже працює в умовах обмеженого електропостачання.

    Ситуація з електроенергією погіршується по всій Україні

    Увечері 16 жовтня в низці областей України запровадили аварійні відключення через складну ситуацію в енергосистемі.

    Про це повідомляла «Економічна правда».

    Раніше в «Укренерго» також попередили, що через нові удари російських військ по тепловій генерації сценарій проходження зимового періоду став складнішим.

    Повторні атаки по енергетичних об’єктах змушують ремонтні бригади знову відновлювати пошкоджені мережі та обладнання, частина яких уже проходила ремонти після попередніх обстрілів.

    Особливе занепокоєння викликає наближення опалювального сезону, коли потреба в стабільному електропостачанні зростатиме.

    Станом на ранок 17 жовтня точних термінів повного відновлення електропостачання на Житомирщині не оголосили.

    У «Житомиробленерго» закликають стежити за офіційними повідомленнями компанії, дотримуватися правил електробезпеки та за можливості зменшувати споживання.

    Масштабне знеструмлення Житомирщини вкотре демонструє, наскільки серйозними залишаються наслідки російських атак на українську енергетичну інфраструктуру та як швидко нові удари можуть впливати на повсякденне життя сотень тисяч споживачів.

  • Одеса готується до великого блекауту: супермаркети перетворять на «пункти незламності» — список мереж

    Одеса готується до великого блекауту: супермаркети перетворять на «пункти незламності» — список мереж

    В Одесі готуються до можливих масштабних відключень електроенергії взимку. Міська влада домовляється з найбільшими торговельними мережами про організацію «пунктів незламності» безпосередньо в супермаркетах. У разі проблем з електропостачанням містяни зможуть приходити до магазинів, щоб зарядити телефони та інші гаджети. Водночас бізнесу планують суттєво збільшити компенсації на придбання генераторів і пальне.

    Про підготовку до зимового періоду повідомила Одеська міська влада за результатами робочої наради першого заступника міського голови Олександра Філатова з представниками торговельних мереж.

    Головною темою зустрічі стала координація дій міста та бізнесу на випадок нових енергетичних криз.

    До створення «пунктів незламності» планують залучити відомі мережі супермаркетів. Зокрема, йдеться про «Таврію-В», «Обжору», «Копійку», «Точку», «Сільпо», АТБ, «Варус», «Ідеал» та інші магазини.

    У міськраді пояснюють, що за потреби на базі торговельних закладів облаштовуватимуть місця, де відвідувачі зможуть підзарядити свої електронні пристрої. Це має допомогти людям залишатися на зв’язку з близькими під час тривалих перебоїв з електропостачанням.

    Водночас не всі магазини автоматично отримають статус «пунктів незламності». Їхня робота залежатиме від технічної готовності конкретного закладу та можливостей резервного живлення.

    Окрему увагу приділили фінансовій підтримці бізнесу. Міська влада працює над збільшенням компенсацій за придбані генератори з нинішніх 10 тисяч до 100 тисяч гривень. Додатково розглядається можливість відшкодування до 50 тисяч гривень витрат на пальне.

    Таким чином, загальна потенційна підтримка одного учасника програми за відповідними напрямками може сягнути 150 тисяч гривень. Однак запропоноване збільшення компенсацій ще потребує відповідних рішень, тому ці суми не слід вважати вже гарантованими виплатами.

    Представникам малого та середнього бізнесу, які бажають долучитися до програми, рекомендують звертатися до районних адміністрацій Одеси.

    Ще одне важливе питання — запаси продуктів і питної води. Представники супермаркетів опрацьовують механізми підтримання достатньої кількості товарів першої необхідності на складах і торговельних полицях.

    Передусім ідеться про питну воду та продукти тривалого зберігання, які можуть знадобитися мешканцям під час надзвичайних ситуацій.

    Підготовка до можливих блекаутів розпочалася не з нуля. За даними Одеської обласної адміністрації, станом на 21 вересня 2026 року на території області функціонували 458 «пунктів незламності».

    Безпосередньо в Одесі налічувалося 278 таких пунктів, із яких 161 належав до комунальної інфраструктури, а ще 117 забезпечували представники відповідального бізнесу.

    Нові домовленості з торговельними мережами мають допомогти розширити можливості підтримки населення та підготувати місто до потенційно складних зимових місяців.

    Знайти найближчий «пункт незламності» одесити можуть на офіційній інтерактивній мапі міської ради або через застосунок «Дія». У застосунку також доступне завантаження мапи для перегляду без інтернету.

    Влада рекомендує містянам не чекати аварійних відключень, а заздалегідь перевірити домашні запаси питної й технічної води, продуктів тривалого зберігання та зарядити резервні джерела живлення.

    Наразі йдеться саме про превентивну підготовку до можливих енергетичних проблем. Достовірних прогнозів щодо тривалості чи масштабу майбутніх відключень міська влада не оприлюднювала.

  • Росія атакувала всі три ТЕЦ — чи залишиться столиця без тепла взимку

    Росія атакувала всі три ТЕЦ — чи залишиться столиця без тепла взимку

    Російські війська в ніч проти 14 жовтня завдали масштабного ракетного удару по енергетичній інфраструктурі України, атакувавши всі три міські теплоелектроцентралі Києва. У столиці виникли аварійні відключення електроенергії, частина районів зіткнулася з перебоями у водопостачанні, а енергетики розпочали термінові відновлювальні роботи. На тлі наближення зими головним питанням залишається стан теплової генерації та здатність міста забезпечити стабільне опалення житлових будинків у разі нових обстрілів.

    Про атаку на всі три столичні ТЕЦ повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький. За його словами, російські війська використали балістичні ракети для ударів по об’єктах енергосистеми Києва, Харкова та прилеглих областей.

    Під удар потрапили не лише міські теплоелектроцентралі, а й критично важливі енергетичні об’єкти Київщини, які забезпечують електропостачання столиці та центральних регіонів країни.

    Інформацію про удари підтверджують повідомлення Київ.info та «Апострофа».

    Уже вранці 14 жовтня аварійні служби працювали на місцях влучань, ліквідовували пожежі, розбирали завали та оцінювали технічний стан обладнання. Водночас точний масштаб пошкоджень кожної теплоелектроцентралі на момент перших офіційних повідомлень не розкривався.

    Це принципово важливий момент: повідомлення про атаку всіх трьох ТЕЦ не означає, що всі вони повністю знищені або остаточно виведені з експлуатації.

    Усі три ТЕЦ під ударом: що саме атакувала Росія

    Київська система централізованого теплопостачання значною мірою спирається на три великі теплоелектроцентралі: ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницьку ТЕЦ, відому також як ТЕЦ-4.

    Ці об’єкти мають стратегічне значення для міста, оскільки виробляють теплову енергію для опалення та гарячого водопостачання, а також беруть участь у виробництві електроенергії.

    Пошкодження великих теплоелектроцентралей небезпечне не лише безпосередніми перебоями. Воно може ускладнювати роботу інших елементів енергетичної системи, особливо якщо одночасно пошкоджені електричні підстанції, лінії передачі або допоміжне обладнання.

    За інформацією Корецького, російські військові цієї ночі атакували всі три станції, а також об’єкти в Київській області, від яких залежить стабільність живлення значної частини центральної України.

    Таким чином, йдеться не про локальне пошкодження одного підприємства, а про масштабну атаку на енергетичну систему столичного регіону.

    Утім, остаточні наслідки для виробництва тепла та електроенергії можна буде визначити лише після технічного обстеження обладнання.

    Світло зникло у п’яти районах: де виникли найбільші проблеми

    Наслідки російського обстрілу мешканці Києва відчули вже вранці 14 жовтня.

    За інформацією енергетичної компанії ДТЕК, після атаки аварійні відключення електроенергії застосували в Дарницькому, Дніпровському, Печерському, Солом’янському та частині Голосіївського району.

    У цих районах тимчасово припинили діяти звичайні стабілізаційні графіки. Причина полягає в характері пошкоджень енергосистеми: після ракетних ударів обмеження можуть запроваджувати не за заздалегідь визначеним розкладом, а залежно від поточного стану мережі.

    Міський голова Віталій Кличко підтвердив масштабну атаку на енергооб’єкти столиці та Київської області.

    Проблеми з електропостачанням також можуть впливати на роботу насосного обладнання, систем водопостачання, громадського електротранспорту та інших міських служб.

    Енергетики працюють над відновленням живлення, однак точні терміни повернення електроенергії для всіх споживачів залежать від характеру пошкоджень.

    Про ситуацію з аварійними відключеннями повідомляє «Інтерфакс-Україна».

    Не лише енергетика: у Києві є загиблі та десятки постраждалих

    Російська атака призвела не тільки до пошкоджень об’єктів критичної інфраструктури, а й до людських жертв.

    За повідомленнями Державної служби України з надзвичайних ситуацій та столичної влади, внаслідок обстрілів увечері 13 жовтня та в ніч проти 14 жовтня у Києві загинули троє людей.

    Ще 22 особи, за ранковими даними, дістали поранення.

    Пошкоджень зазнали житлові будинки, виникли пожежі. Рятувальники проводили евакуацію мешканців та ліквідовували наслідки ударів.

    У деяких районах внаслідок атаки тимчасово порушувалася робота громадського транспорту, що додатково ускладнило ранкове пересування містом.

    Про наслідки обстрілів та роботу екстрених служб повідомили РБК-Україна та ZAXID.NET.

    Чи залишиться Київ без опалення після ударів по ТЕЦ

    Найбільше занепокоєння викликає можливий вплив атаки на майбутній опалювальний сезон 2026–2027 років.

    На відміну від електроенергетики, де живлення споживачів за певних умов можна частково відновлювати через альтернативні лінії та мережеві схеми, централізоване теплопостачання має власні технічні обмеження.

    Якщо велика ТЕЦ припиняє виробляти теплову енергію, її потужності не завжди можна швидко замінити іншими джерелами. Для цього необхідні резервні котельні, доступні теплові потужності, справні магістральні мережі та можливість перепідключення споживачів.

    Особливо складною ситуація може бути в районах, які історично залежать від роботи однієї великої теплоелектроцентралі.

    Водночас станом на перші години після атаки офіційного підтвердження того, що весь Київ залишиться без централізованого опалення, немає.

    Не оприлюднено й остаточних даних про кількість теплогенерувального обладнання, яке вийшло з ладу, а також про терміни його відновлення.

    Тому говорити про неминучий тепловий колапс передчасно. Водночас одночасна атака на три основні ТЕЦ створює серйозні ризики для стабільності системи, особливо за умови повторних обстрілів.

    Дарницька ТЕЦ уже пережила катастрофічні руйнування

    Нинішній удар став черговим випробуванням для столичної теплоенергетики, яка протягом попередніх опалювальних сезонів неодноразово зазнавала масштабних руйнувань.

    Одним із найбільш постраждалих об’єктів є Дарницька ТЕЦ.

    Після російських обстрілів узимку 2026 року станція зазнала критичних пошкоджень. За повідомленнями посадовців, її роботу було зупинено, через що значна кількість мешканців лівобережної частини столиці залишилася без централізованого теплопостачання.

    Удар по такому об’єкту має довгострокові наслідки. На відновлення складного енергетичного обладнання можуть знадобитися не лише тижні, а й місяці, залежно від масштабу пошкоджень та доступності необхідних комплектуючих.

    Раніше «Ненька інфо» вже звертала увагу на вразливість централізованої системи теплопостачання столиці.

    У матеріалі «Кличко заявив про 90% готовності Києва до зими, на ділі новий удар може залишити без тепла мільйон людей» видання аналізувало залежність житлових масивів від великих ТЕЦ та обмежені можливості резервного опалення.

    Київ готувався до найгіршого сценарію ще до атаки

    Загроза масштабних відключень тепла та електроенергії не була несподіваною для столичної влади.

    Протягом 2026 року Київ розробляв додаткові заходи для посилення енергетичної стійкості, зокрема встановлення резервних джерел генерації, облаштування автономного живлення критичної інфраструктури та підготовку тимчасових пунктів обігріву.

    Ще 17 вересня виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв повідомляв, що столиця виконала приблизно 80% запланованих заходів із підготовки до опалювального сезону.

    Йшлося про ремонт обладнання, накопичення запасів пального, підготовку альтернативної генерації та відпрацювання алгоритмів роботи в умовах тривалих аварійних відключень.

    Окремо місто залучило кредитні кошти для фінансування енергетичних проєктів. За інформацією КМДА, Київ отримав 2 млрд грн від Укргазбанку на підвищення стійкості енергетичної інфраструктури.

    Водночас навіть масштабні інвестиції не дозволяють миттєво замінити великі теплоелектроцентралі невеликими локальними установками.

    Детальніше про підготовку столиці повідомляла «Ненька інфо» у публікації «Київ на 80% готовий до зими: у КМДА розповіли, що робитимуть у разі ударів по теплу й воді».

    Тисячі киян можуть потребувати допомоги в разі теплової кризи

    Серйозність загрози підтверджує і підготовка міста до можливого тимчасового переміщення найбільш вразливих категорій населення.

    Наприкінці вересня столична влада завершила перевірку житлових будинків та уточнення інформації про мешканців, яким може знадобитися допомога у разі тривалого припинення комунальних послуг.

    За повідомленнями КМДА, міські служби обстежили понад 12 тисяч будинків.

    У межах підготовки визначали людей старшого віку, осіб з інвалідністю та родини з дітьми, для яких відсутність опалення, води чи електроенергії може створювати додаткові ризики.

    Понад 2,5 тисячі людей із визначених категорій висловили бажання тимчасово переміститися в разі критичної ситуації.

    Важливо, що йдеться саме про підготовку до можливих надзвичайних обставин, а не про рішення щодо негайного переселення людей після атаки 14 жовтня.

    Про ці заходи «Ненька інфо» раніше писала в матеріалі «Київ готується до блекауту: тисячі людей можуть терміново переселити».

    Під ударом не лише Київ: без світла сотні тисяч українців

    Російська атака 14 жовтня охопила значно більшу територію, ніж столиця.

    За даними Міністерства енергетики, внаслідок ударів по енергетичній інфраструктурі перебої з електропостачанням зафіксували у Києві, а також у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Сумській, Харківській, Хмельницькій та Чернігівській областях.

    Президент Володимир Зеленський повідомив, що після нічної атаки без електроенергії залишилися щонайменше 600 тисяч людей.

    За інформацією Reuters, російські удари пошкодили десятки енергетичних об’єктів. Основними напрямками атаки стали Київ і Харків.

    Масштаб пошкоджень змусив енергетиків застосовувати аварійні заходи для стабілізації системи.

    У частині регіонів запроваджували графіки погодинних відключень, а там, де ситуація була складнішою, застосовували аварійні обмеження.

    Попереду складна зима: що може статися після нових атак

    Найбільшу небезпеку для енергосистеми становить не лише один масований удар, а можливість повторних атак по вже пошкоджених об’єктах.

    Якщо російські військові продовжать бити по теплоелектроцентралях, підстанціях і магістральних мережах, навантаження на резервні джерела живлення зростатиме.

    За такого сценарію терміни відновлення можуть збільшуватися, а окремі райони ризикують зіткнутися з тривалими перебоями комунальних послуг.

    Однак наразі немає достатніх даних, щоб достовірно назвати кількість будинків, які можуть залишитися без тепла, або конкретні строки можливих відключень опалення.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від ступеня пошкоджень трьох ТЕЦ, можливостей резервної генерації, стану теплових мереж і відсутності нових руйнувань.

    Станом на 14 жовтня достеменно відомо, що Росія атакувала всі три основні київські ТЕЦ, у частині столиці виникли аварійні відключення електроенергії, а фахівці розпочали відновлювальні роботи. При цьому повної зупинки системи теплопостачання Києва офіційно не підтверджено.

    Головним завданням енергетиків тепер залишається відновлення пошкодженого обладнання та підготовка системи до роботи в умовах наступних можливих атак. Від результатів цих робіт значною мірою залежатиме, наскільки стабільно Київ зможе пройти опалювальний сезон 2026–2027 років.

  • Ніч жаху в Києві: ракети та дрони РФ забрали життя трьох людей

    Ніч жаху в Києві: ракети та дрони РФ забрали життя трьох людей

    У ніч проти 14 жовтня російські війська здійснили комбіновану атаку на Київ, застосувавши ракети та ударні безпілотники. Унаслідок обстрілу загинули щонайменше троє людей, серед постраждалих є дитина. Найбільших руйнувань зазнала житлова багатоповерхівка в Деснянському районі, де спалахнула масштабна пожежа. Водночас росіяни атакували енергетичні об’єкти столиці, через що виникли перебої з електропостачанням і рухом громадського транспорту.

    Про наслідки нічної атаки повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій. За інформацією рятувальників, оприлюдненою вранці 14 жовтня, аварійно-рятувальні роботи тривали одразу в кількох районах столиці.

    Двоє загиблих у багатоповерхівці: рятувальники витягували людей із будинку

    Найтяжчі наслідки зафіксували в Деснянському районі Києва, де російський удар спричинив пожежу в житловому будинку.

    Вогонь охопив площу близько 400 квадратних метрів. До ліквідації пожежі та порятунку мешканців залучили підрозділи ДСНС.

    Під час пошуково-рятувальних робіт виявили тіла двох загиблих людей.

    Рятувальникам вдалося врятувати 16 мешканців багатоповерхівки. Ще 21 людина постраждала, серед них одна дитина.

    У ДСНС наголосили, що кількість постраждалих продовжувала збільшуватися, оскільки люди зверталися по медичну допомогу вже після перших повідомлень про атаку.

    На місці також працювали психологи рятувальної служби. За ранковими даними, вони надали допомогу 110 людям.

    Після ліквідації відкритого горіння аварійно-рятувальні роботи продовжилися. Фахівці обстежували пошкоджені конструкції та перевіряли приміщення будинку.

    Третя жертва — у Голосіївському районі

    Ще одну загиблу людину зафіксували в Голосіївському районі столиці.

    За інформацією ДСНС, російський удар припав на нежитлову будівлю. Унаслідок атаки одна людина загинула, ще одна постраждала.

    Таким чином, станом на ранкове повідомлення рятувальників загальна кількість загиблих у Києві становила троє людей.

    Водночас повідомлення про 21 постраждалого стосувалося саме Деснянського району. Окремо ДСНС повідомляла про ще одного постраждалого в Голосіївському районі.

    Остаточну кількість потерпілих мають уточнити після завершення всіх необхідних робіт.

    Пожежі в Дніпровському, Дарницькому та Шевченківському районах

    Наслідки російського обстрілу зафіксували й в інших частинах столиці.

    У Дніпровському районі внаслідок повторної атаки виникла пожежа в недіючій будівлі. На місці працювали пожежно-рятувальні підрозділи.

    У Дарницькому районі після атаки загорівся газон на території стадіону. Рятувальники оперативно ліквідували загоряння.

    Ще один осередок пожежі виник у Шевченківському районі, де було зафіксовано влучання в одноповерхову недіючу будівлю.

    За інформацією ДСНС, там сталося незначне загоряння, яке вдалося швидко ліквідувати.

    У повідомленні рятувальників не зазначалося про загиблих на цих трьох локаціях.

    Росія вдарила по енергооб’єктах: у Києві виникли перебої зі світлом

    Нічна атака була спрямована не лише проти житлової забудови.

    Міський голова Києва Віталій Кличко повідомив, що російські війська завдали ударів по кількох енергетичних об’єктах столиці.

    Унаслідок цього виникли проблеми з електропостачанням.

    Пошкодження енергетичної інфраструктури також позначилися на роботі міського транспорту.

    За інформацією «Київпастрансу», у Дарницькому та Печерському районах тимчасово призупинили рух електротранспорту.

    Крім цього, через підвищену повітряну загрозу тимчасово обмежували рух поїздів Kyiv City Express в обох напрямках.

    Про відповідні зміни повідомила Київська міська державна адміністрація.

    Тривалість обмежень залежала від безпекової ситуації та можливості відновлення роботи транспортної інфраструктури.

    Київ атакували ракетами та дронами протягом ночі

    У ніч проти 14 жовтня в столиці неодноразово оголошували повітряну тривогу через загрозу ракетних ударів і застосування російських безпілотників.

    Жителі різних районів міста чули вибухи.

    На тлі комбінованої атаки працювали сили протиповітряної оборони, а рятувальні служби отримували повідомлення про пожежі та пошкодження будівель.

    Уранці також повідомлялося про загрозу застосування балістичних ракет.

    Водночас точну кількість ракет і безпілотників, застосованих Росією саме проти Києва, у ранковому повідомленні ДСНС не уточнювали.

    Остаточну інформацію про результати роботи протиповітряної оборони мають надавати Повітряні сили ЗСУ.

    Наслідки атаки ще уточнюють

    Станом на ранок 14 жовтня рятувальники продовжували ліквідовувати наслідки обстрілів, обстежувати пошкоджені будівлі та надавати допомогу людям.

    Мешканців столиці закликають не наближатися до місць ударів, не торкатися підозрілих предметів та виконувати вказівки працівників екстрених служб.

    Також киянам рекомендують перевіряти офіційні повідомлення міської влади щодо електропостачання і роботи громадського транспорту.

    За підтвердженими ранковими даними ДСНС, російська атака забрала життя трьох людей. Щонайменше 22 людини постраждали у Деснянському та Голосіївському районах, серед них дитина.

    Пошкоджені житлові й нежитлові будівлі, виникли пожежі та перебої в роботі міської інфраструктури.

    Кількість жертв і масштаб руйнувань можуть уточнюватися в міру завершення рятувальних та аварійно-відновлювальних робіт.

  • Світло знову вимикатимуть майже до опівночі: «Укренерго» оголосило графіки на 14 жовтня

    Світло знову вимикатимуть майже до опівночі: «Укренерго» оголосило графіки на 14 жовтня

    У середу, 14 жовтня 2026 року, в частині областей України продовжать діяти графіки відключення електроенергії. Обмеження заплановані з 06:00 до 23:59 і стосуватимуться як побутових споживачів, так і промисловості та бізнесу. За попередньою інформацією, обсяг погодинних відключень становитиме від 0,5 до 2 черг. Причиною залишаються наслідки російських атак на українську енергетичну інфраструктуру.

    Про заплановані обмеження повідомили в “Укренерго”.

    Згідно з повідомленням, енергетики поки не планують збільшувати обсяг обмежень порівняно з попередньою добою. Водночас ситуація залишається нестабільною, тому графіки можуть коригувати залежно від стану електромереж і наслідків можливих нових російських ударів.

    Коли 14 жовтня відключатимуть електроенергію

    За попереднім прогнозом, у середу графіки обмеження споживання діятимуть із шостої години ранку до кінця доби.

    Для промисловості та бізнесу передбачено обмеження доступної електричної потужності. Такі заходи дозволяють зменшувати навантаження на енергосистему та уникати перевантажень пошкодженого обладнання.

    Для населення та інших категорій споживачів заплановані погодинні відключення обсягом від 0,5 до 2 черг.

    Це означає, що в різні години доби оператори можуть відключати певну частину споживачів відповідно до затверджених місцевих графіків.

    Водночас зазначений часовий проміжок не означає, що електроенергії не буде безперервно протягом 18 годин.

    Конкретний час знеструмлення кожного будинку визначатиме місцевий оператор системи розподілу електроенергії.

    «Укренерго» також попереджає, що через наслідки російських обстрілів ситуація може змінюватися протягом доби. Тому споживачам рекомендують регулярно перевіряти оновлення.

    Чому в Україні знову повернулися графіки

    Періодичні відключення електроенергії почали повертатися до окремих українських регіонів ще на початку жовтня.

    Однією з основних причин стали російські ракетно-дронові атаки на енергетичну інфраструктуру.

    Ворожі удари пошкоджують не лише об’єкти генерації, а й мережі, підстанції та обладнання, необхідне для передачі електроенергії між регіонами.

    Через це навіть за наявності достатніх обсягів виробництва електроенергії можуть виникати проблеми з її доставленням споживачам.

    Для уникнення аварій і перевантаження пошкоджених мереж диспетчери змушені тимчасово обмежувати споживання.

    13 жовтня «Укренерго» повідомило, що графіки обмеження потужності та погодинних відключень у частині областей застосовуватимуть до кінця доби. У компанії пояснили це необхідністю не допустити перевантаження обладнання після попередніх російських атак.

    Де ситуація зі світлом залишається складною

    Останніми тижнями проблеми з електропостачанням виникали в Києві, Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській та інших областях.

    Особливо складна ситуація спостерігається в регіонах, де російські атаки пошкодили важливі об’єкти енергетичної інфраструктури.

    Ще 30 вересня після ворожих ударів у столиці та частині сусідніх областей запроваджували екстрені відключення.

    На відміну від погодинних графіків, аварійні обмеження можуть вводити без попередження. Їх застосовують тоді, коли необхідно оперативно стабілізувати роботу енергосистеми.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про екстрені відключення у Києві та області, під час яких звичайні графіки перестали діяти.

    Також видання писало про масштабні перебої з електропостачанням у столиці та можливий зв’язок проблем із пошкодженням важливого енергетичного вузла. Ця версія у матеріалі видання ґрунтувалася на інформації джерела та не є офіційно підтвердженою причиною всіх відключень.

    Чому обмеження вводять навіть без загального дефіциту електроенергії

    Одне з найпоширеніших запитань споживачів — чому електроенергію вимикають, якщо країна не завжди відчуває загальний дефіцит потужності.

    Річ у тім, що баланс виробництва та споживання є лише одним із чинників стабільної роботи енергосистеми.

    Не менш важливим залишається стан електромереж, через які струм надходить до міст, підприємств і житлових будинків.

    Після пошкодження магістральної інфраструктури окремі регіони можуть отримувати менше електроенергії, ніж їм необхідно, навіть якщо в інших частинах країни є доступні генерувальні потужності.

    Тому обмеження можуть бути потрібні не лише через нестачу виробництва, а й через неможливість передати необхідний обсяг електроенергії конкретним напрямком.

    Саме з такими проблемами українська енергосистема неодноразово стикалася після масованих російських атак.

    Як дізнатися, коли вимкнуть світло

    В «Укренерго» наголошують, що національний оператор визначає необхідні обсяги обмежень, але не складає погодинних розкладів для окремих будинків.

    Детальні графіки розробляють і публікують регіональні оператори систем розподілу.

    Тому мешканцям Києва, Київщини та інших областей варто перевіряти інформацію на офіційних сайтах своїх обленерго.

    Для частини регіонів доступні спеціальні онлайн-сервіси, де можна ввести адресу проживання й побачити заплановані періоди відключень.

    Водночас навіть опублікований графік не гарантує, що електропостачання відбуватиметься точно за розкладом. У разі нових пошкоджень або аварій можуть застосовуватися додаткові обмеження.

    Що рекомендують енергетики

    Фахівці закликають українців споживати електроенергію ощадливо, особливо в періоди підвищеного навантаження.

    Після відновлення електропостачання рекомендується не вмикати одночасно кілька потужних побутових приладів.

    Це стосується електрообігрівачів, бойлерів, пральних машин, електроплит та іншої техніки, що споживає значні обсяги енергії.

    Одночасне ввімкнення великої кількості приладів після відключення може створювати додаткове навантаження на електромережі.

    Раніше «Ненька інфо» пояснювала, чому погодинні відключення повернулися вже на початку жовтня, а також писала про ризики тривалих відключень у Києві ще до початку зими.

    Отже, на 14 жовтня в частині України попередньо заплановані погодинні відключення з 06:00 до 23:59 обсягом від 0,5 до 2 черг. Порівняно з 13 жовтня заявлені параметри залишаються незмінними.

    Однак остаточний розклад залежатиме від стану енергосистеми та рішень місцевих операторів. Саме тому споживачам радять стежити за офіційними оновленнями й враховувати можливість змін протягом доби.

  • Блекаути повернули генератори, а з ними й штрафи: за що доведеться платити штрафи

    Блекаути повернули генератори, а з ними й штрафи: за що доведеться платити штрафи

    Через масштабні відключення електроенергії українці дедалі частіше користуються бензиновими та дизельними генераторами. Однак неправильне встановлення такого обладнання може призвести не лише до пожежі чи отруєння чадним газом, а й до адміністративної відповідальності. За окремі порушення правил пожежної безпеки штрафи у 2026 році сягають 5100 гривень.

    Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на рекомендації ДСНС та чинне українське законодавство.

    Насамперед генератори, які працюють на бензині чи дизелі, необхідно встановлювати виключно надворі. Використовувати їх у квартирах, підвалах, гаражах, під’їздах і навіть на відкритих балконах небезпечно.

    Причина — чадний газ, який утворюється під час роботи двигуна. Він не має запаху та може проникати до житлових приміщень, створюючи смертельну загрозу для людей.

    За рекомендаціями ДСНС, переносний генератор необхідно розташовувати щонайменше за шість метрів від дверей і вікон. Обладнання повинно стояти на рівній стійкій поверхні, а його вентиляція має залишатися вільною.

    Окремі рекомендації допускають меншу відстань до суцільної негорючої стіни без вікон, але це не скасовує вимог щодо захисту житлових приміщень від вихлопних газів.

    Водночас встановлення генератора у дворі багатоповерхівки або біля магазину потребує врахування правил благоустрою та використання відповідної території.

    Обладнання не повинно перекривати проходи, евакуаційні виходи, пожежні гідранти чи під’їзди для спеціальної техніки.

    За порушення вимог пожежної та техногенної безпеки, відповідно до статті 175 КУпАП, громадянам загрожує штраф від 1700 до 3400 гривень, а посадовим особам і підприємцям — від 3400 до 5100 гривень.

    Порушення правил благоустрою може коштувати громадянам від 340 до 1360 гривень, а посадовим особам і ФОП — від 850 до 1700 гривень.

    Окреме питання — шум від генераторів, який часто стає причиною скарг сусідів.

    За порушення правил тиші законодавство передбачає попередження або штраф від 85 до 255 гривень для громадян. Для посадових осіб та підприємців сума становить від 255 до 510 гривень. За повторне порушення протягом року санкції можуть бути більшими.

    Водночас під час ліквідації аварій та надзвичайних ситуацій закон передбачає винятки з обмежень щодо шуму.

    Зокрема, це стосується обладнання, яке забезпечує життєдіяльність будівель, за умови вжиття заходів для максимального зменшення шуму в сусідніх приміщеннях.

    Тому сам факт роботи генератора під час відключення світла не означає автоматичного штрафу. Для притягнення до відповідальності необхідно встановити конкретне порушення обов’язкових норм.

    Є й певні послаблення для власників генераторів. Під час воєнного стану та протягом визначеного законом періоду після його завершення для більшості таких установок діє спрощений порядок експлуатації без окремого дозволу на викиди забруднювальних речовин. Водночас закон містить винятки для окремих установок, пов’язаних з об’єктами нерухомості.

    Особливу увагу фахівці рекомендують приділяти підключенню генератора до електромережі.

    Заборонено подавати електроенергію в домашню мережу через звичайну розетку. Для цього необхідне спеціальне обладнання, яке не дозволить одночасно підключити будинок до генератора та централізованої електромережі.

    Заправляти генератор можна лише після вимкнення двигуна та його охолодження.

    Таким чином, під час блекаутів генератор може стати необхідним джерелом електроенергії, але його використання повинно відповідати правилам безпеки. Неправильне розміщення, небезпечне підключення або порушення обов’язкових норм можуть спричинити не лише штрафи, а й серйозну загрозу здоров’ю та життю людей.

  • Київ переходить на посилене патрулювання: поліція та Нацгвардія виходять на вулиці через блекаути

    Київ переходить на посилене патрулювання: поліція та Нацгвардія виходять на вулиці через блекаути

    У Києві посилюють заходи безпеки через масштабні відключення електроенергії та перебої в роботі комунальної інфраструктури. У темний час доби на вулицях столиці збільшать кількість патрулів Національної поліції та Національної гвардії. Одночасно в місті розгортають спеціальні намети допомоги населенню та посилюють захист об’єктів критичної інфраструктури, зокрема мостів.

    Про це 9 жовтня повідомив міністр внутрішніх справ України Іван Вигівський. Відповідну інформацію оприлюднили на офіційному сайті МВС.

    За словами очільника відомства, рішення пов’язане зі складною ситуацією в столиці після російських атак на енергетичну інфраструктуру.

    Тривалі відключення електроенергії та перебої в роботі комунальних систем створюють додаткові труднощі для мешканців Києва. Саме тому правоохоронці посилюють присутність на вулицях, щоб забезпечити громадський порядок у темний час доби.

    Додаткові патрулі Нацполіції та Нацгвардії працюватимуть у межах заходів із підтримання безпеки населення.

    При цьому МВС поки не оприлюднило точну кількість залучених правоохоронців та конкретних маршрутів патрулювання.

    Паралельно Державна служба з надзвичайних ситуацій розпочала розгортання спеціальних пунктів допомоги громадянам.

    Перші намети вже встановили в Оболонському, Голосіївському та Подільському районах Києва.

    У цих пунктах жителі столиці можуть зарядити мобільні телефони, павербанки та інші пристрої, а також скористатися безкоштовним доступом до Wi-Fi.

    За словами Вигівського, у разі погіршення ситуації кількість таких пунктів збільшать не лише в Києві, а й в інших регіонах України.

    Рішення про додаткові заходи підтримки ухвалили після ранкової селекторної наради під головуванням президента України.

    Окрему увагу МВС приділяє захисту критичної інфраструктури столиці.

    Вигівський повідомив, що доповів прем’єр-міністру про роботу відповідних підрозділів, які залучені до охорони стратегічно важливих об’єктів, зокрема мостів.

    Посилення цих заходів відбувається на тлі російських атак, спрямованих на порушення нормального функціонування українських міст.

    Через пошкодження енергетичних об’єктів у Києві виникають проблеми не лише з електропостачанням, а й із роботою окремих комунальних систем.

    Правоохоронці та рятувальники готуються реагувати на можливі ускладнення, пов’язані з тривалими відключеннями.

    Таким чином, столиця переходить до посиленого режиму забезпечення громадського порядку в темний час доби. Поки енергетики працюють над відновленням електропостачання, поліція та Нацгвардія збільшують свою присутність на вулицях, а ДСНС забезпечує додаткові можливості для допомоги мешканцям.

    МВС наголошує, що відповідні заходи покликані підтримати безпеку та життєдіяльність Києва в умовах російських обстрілів і перебоїв із комунальними послугами.

  • Світло вимикатимуть майже до опівночі: «Укренерго» оголосило нові графіки на 10 жовтня

    Світло вимикатимуть майже до опівночі: «Укренерго» оголосило нові графіки на 10 жовтня

    У суботу, 10 жовтня, у частині регіонів України продовжать діяти графіки відключень електроенергії через наслідки російських атак на енергетичну інфраструктуру. Водночас режим обмежень для населення зміниться: замість цілодобових погодинних відключень їх планують застосовувати з 06:00 до 23:59. Для промисловості та бізнесу обмеження потужності залишаться чинними протягом усієї доби.

    Про це ввечері 9 жовтня повідомила НЕК «Укренерго». Інформацію про запланований режим також оприлюднили 24 Канал та TrueUA.

    За даними енергетиків, погодинні відключення для побутових та інших категорій споживачів передбачені в обсязі від однієї до двох черг.

    Це означає, що у визначені години оператори систем розподілу вимушено обмежуватимуть електропостачання окремих груп споживачів, щоб зменшити навантаження на пошкоджену енергосистему.

    Водночас у компанії попередили, що ситуація може змінюватися залежно від стану обладнання, обсягів доступної електроенергії та наслідків нових російських обстрілів.

    Коли вимикатимуть світло 10 жовтня

    Згідно з оголошеним «Укренерго» режимом, для побутових споживачів графіки погодинних відключень застосовуватимуть із 06:00 до 23:59.

    Обмеження діятимуть не по всій Україні одночасно, а в окремих регіонах, де ситуація з електропостачанням залишається складною.

    Для промислових підприємств і бізнесу графіки обмеження потужності передбачені з 00:00 до 23:59.

    Таким чином, у нічні години для населення планується певне послаблення режиму відключень, хоча для комерційних споживачів обмеження залишаються цілодобовими.

    Важливо: проміжок із 06:00 до 23:59 не означає, що кожна оселя залишатиметься без світла майже 18 годин. Це загальний період, протягом якого можуть застосовуватися відключення. Конкретна тривалість залежатиме від черги, регіону та оперативних розпоряджень енергетиків.

    Також одна або дві черги відключень не означають одну чи дві години без електроенергії. Черга — це група споживачів, на яку поширюються обмеження за визначеним графіком.

    Чому Україна знову повернулася до відключень

    Основною причиною залишається пошкодження енергетичної інфраструктури внаслідок російських ракетних і безпілотних атак.

    Протягом останніх днів російські війська неодноразово завдавали ударів по об’єктах генерації, передачі та розподілу електроенергії.

    Це створює додаткові труднощі для енергетиків, оскільки навіть за наявності достатньої генерації пошкоджені мережі можуть не дозволяти передавати електроенергію споживачам у необхідних обсягах.

    Особливо складною залишається ситуація в регіонах, де внаслідок атак пошкоджено високовольтне та розподільче обладнання.

    Впродовж 9 жовтня в частині України застосовували посилені обмеження електропостачання. Для окремих споживачів їхній обсяг збільшували до 2,5 черги замість раніше запланованих двох.

    На цьому тлі повідомлення про скорочення періоду погодинних відключень 10 жовтня стало певним пом’якшенням запланованого режиму, хоча повністю відмовитися від обмежень енергосистема поки не може.

    Росія атакувала два енергооб’єкти ДТЕК на Дніпропетровщині

    Додаткове навантаження на енергосистему спричинили нові удари російських військ по Дніпропетровській області.

    За інформацією компанії ДТЕК, увечері 8 жовтня близько 20:00 ударні безпілотники типу Shahed атакували один з енергетичних об’єктів підприємства «ДТЕК Дніпровські електромережі».

    Унаслідок вибуху пошкоджено вікна адміністративної будівлі та виникло займання трави на території об’єкта.

    Наступного ранку, 9 жовтня, приблизно о 05:36 російські війська атакували інший енергооб’єкт реактивним безпілотником.

    Цього разу було пошкоджено енергетичне обладнання, стався витік оливи та пожежа.

    На щастя, працівники компанії не постраждали.

    Попри обстріли, енергетики продовжують ремонтні роботи. За повідомленням ДТЕК, протягом двох діб фахівцям вдалося відновити електропостачання для 11,9 тисячі родин у 18 населених пунктах Дніпропетровської області.

    Докладніше про наслідки атак повідомляється на офіційному сайті ДТЕК.

    Від екстрених відключень до погодинних графіків

    Ще вранці 9 жовтня в Києві та частині Київської області діяли аварійні відключення електроенергії.

    У таких умовах звичайні графіки не застосовуються, оскільки енергетики повинні оперативно обмежувати навантаження, щоб запобігти масштабнішим аваріям.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про ситуацію в столиці у матеріалі «Екстрені відключення накрили столицю та області — графіки більше не діють».

    Проблеми з електропостачанням виникали також 6 жовтня, коли «Укренерго» після зміни ситуації в енергосистемі повернуло погодинні відключення в окремих регіонах.

    Про це видання писало в публікації «Світло почнуть вимикати вже з 15:00: „Укренерго“ повертає графіки».

    Повернення до планових графіків після аварійних відключень дозволяє споживачам краще організувати побут та роботу. Проте це не означає повного відновлення енергосистеми.

    Якщо ситуація погіршиться, диспетчери можуть знову застосувати аварійні заходи.

    Де перевірити свою чергу та актуальний графік

    В «Укренерго» наголошують, що конкретні години відключень потрібно перевіряти через офіційні ресурси місцевих операторів систем розподілу.

    Саме обленерго отримують диспетчерські команди та формують графіки для конкретних адрес.

    У Києві та Київській області інформацію можна перевірити через сервіси ДТЕК, в інших регіонах — на сайтах і офіційних сторінках відповідних операторів.

    Енергетики також закликають українців ощадливо споживати електроенергію після її відновлення.

    Зокрема, рекомендується не вмикати одночасно кілька потужних приладів, оскільки різке збільшення навантаження може створювати додаткові проблеми для обладнання.

    Доцільно завчасно заряджати телефони, павербанки та інші необхідні пристрої, особливо якщо відключення відбуваються кілька разів на добу.

    Чи можуть змінити графіки протягом 10 жовтня

    В «Укренерго» попереджають, що оголошений напередодні режим не є остаточним на всі години наступного дня.

    Тривалість і масштаб відключень можуть коригувати залежно від оперативної ситуації в енергосистемі.

    На це впливають наслідки російських атак, стан пошкодженого обладнання, можливості передачі електроенергії та рівень споживання.

    Тому навіть за наявності попередньо оприлюдненого графіка можливі зміни.

    Станом на вечір 9 жовтня заплановано, що 10 жовтня погодинні відключення для населення в частині регіонів діятимуть із 06:00 до 23:59, а для промисловості та бізнесу обмеження потужності залишаться цілодобовими.

    Енергетики закликають стежити за офіційними оновленнями, адже стабільність електропостачання найближчими днями залежатиме від стану пошкодженої інфраструктури та подальшої безпекової ситуації.