Позначка: військовослужбовці

  • Підвали, ґрати й ліжка без матраців: Лубінець викрив умови перебування мобілізованих у ТЦК на Одещині

    Підвали, ґрати й ліжка без матраців: Лубінець викрив умови перебування мобілізованих у ТЦК на Одещині

    У Білгород-Дністровському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Одеської області виявили серйозні проблеми з умовами перебування мобілізованих. Під час моніторингового візиту представники уповноваженого Верховної Ради з прав людини зафіксували підвальні приміщення з бетонною підлогою, старі ліжка без матраців, антисанітарію та металеві ґрати на дверях кімнат, де перебувають люди. Крім того, перевірка виявила неналежне зберігання бронежилетів і касок, а також алкоголь на території установи. Омбудсман Дмитро Лубінець заявив про підготовку офіційних актів реагування та необхідність системних змін у процесі мобілізації.

    Про це 21 жовтня повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець на своїй сторінці у Facebook.

    Результати моніторингового візиту також оприлюднили «Українська правда» та «Суспільне Одеса».

    За словами омбудсмана, умови, в яких перебувають люди, не відповідають належним стандартам забезпечення людської гідності.

    Люди спали в підвалах на бетонній підлозі

    Одним із найбільш тривожних результатів перевірки став стан приміщень, облаштованих для перебування мобілізованих.

    Підвали, ґрати й ліжка без матраців: Лубінець викрив умови перебування мобілізованих у ТЦК на Одещині

    Представники Офісу омбудсмана встановили, що частина людей змушена перебувати в підвалах, де немає належних умов для відпочинку.

    Спальні місця обладнані старими ліжками, частина яких не має матраців.

    За словами Лубінця, людям доводилося спати на бетонній підлозі та накриватися старими простирадлами.

    Окремі приміщення мали проблеми з вентиляцією.

    Зокрема, отвори у стінах поблизу вентиляційних конструкцій були заткнуті звичайними подушками.

    Це викликало додаткові питання щодо належного облаштування приміщень і дотримання санітарних вимог.

    Омбудсман наголосив, що громадяни, які проходять мобілізаційні процедури або вже стали військовослужбовцями, мають право на нормальні умови перебування.

    Металеві ґрати на дверях викликали окремі запитання

    Особливу увагу представників моніторингової групи привернули металеві ґрати, встановлені на дверях приміщень із мобілізованими.

    Дмитро Лубінець висловив занепокоєння тим, що такі конструкції можуть свідчити про обмеження свободи людей.

    Він наголосив, що побачене потребує ретельної перевірки.

    Водночас факт наявності ґрат сам по собі ще не дозволяє встановити, чи було конкретних громадян незаконно позбавлено волі.

    Для правової оцінки необхідно з’ясувати порядок перебування людей у цих приміщеннях, підстави встановлення обмежень та дії відповідальних посадовців.

    Саме тому омбудсман наполягає на перевірці обставин, зафіксованих під час візиту.

    Антисанітарія та тіснота в казармах

    Проблеми стосувалися не лише підвальних приміщень.

    Під час перевірки представники омбудсмана звернули увагу на незадовільний санітарний стан туалетів.

    Крім того, неналежні побутові умови виявили в казармах роти охорони.

    За повідомленням Лубінця, кімнати були переповнені, військовослужбовці розміщувалися на двоярусних ліжках, а замість тумбочок використовували картонні коробки.

    Такі обставини порушують питання належної організації побуту особового складу.

    Омбудсман наголосив, що необхідність оборони держави не скасовує обов’язку забезпечувати людям гідні умови служби та проживання.

    Бронежилети й каски зберігали серед старих меблів

    Ще одним результатом перевірки стало виявлення проблем зі зберіганням військового майна.

    За словами Лубінця, бронежилети та каски перебували у відкритому гаражі без дверей.

    Поруч із захисним спорядженням зберігалися старі меблі та інший непотріб.

    Такі умови викликали занепокоєння омбудсмана, оскільки йдеться про спорядження, призначене для захисту життя і здоров’я військовослужбовців.

    Водночас із повідомлення не випливає, що бронежилети або каски вже втратили захисні властивості.

    Для визначення їхнього технічного стану потрібна окрема перевірка.

    На території ТЦК виявили алкоголь

    Окремо представники Офісу омбудсмана повідомили про алкоголь у пластикових ємностях, який знайшли на території військової установи.

    Лубінець включив цей факт до переліку проблем, виявлених під час моніторингового візиту.

    Однак у його повідомленні не уточнюється, кому належали ємності, де саме їх знайшли та за яких обставин алкоголь потрапив на територію ТЦК.

    Також немає підтверджених відомостей про вживання алкоголю конкретними посадовими особами під час виконання службових обов’язків.

    Ці обставини можуть бути встановлені лише під час додаткової перевірки.

    Лубінець готує офіційні акти реагування

    За підсумками моніторингу Дмитро Лубінець повідомив, що його представники готують акти реагування.

    Мета — домогтися усунення виявлених недоліків і перевірки дій посадовців, відповідальних за організацію перебування людей.

    Омбудсман також закликав головнокомандувача Збройних сил України до системних змін у процесі мобілізації.

    За його словами, проблема потребує не лише формального реагування на окремий випадок, а й практичних рішень.

    Водночас на момент оприлюднення повідомлення ще не було відомо, чи застосовано дисциплінарні заходи до керівництва відповідного ТЦК.

    Не повідомлялося й про завершення будь-якого службового розслідування.

    Чому умови перебування в ТЦК мають значення

    Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відіграють важливу роль у процесі мобілізації та забезпечення потреб Збройних сил України.

    Однак виконання цих завдань не звільняє державні установи від обов’язку дотримуватися прав людини.

    Громадяни не втрачають права на гідне поводження, належні санітарні умови та захист здоров’я через проходження мобілізаційних процедур.

    Особливо важливим є розмежування законних організаційних обмежень, пов’язаних із військовою службою, та неправомірного позбавлення свободи.

    Наявність підстав для перебування людини в установі не означає, що будь-які умови її утримання автоматично є допустимими.

    Саме тому моніторингові візити Офісу омбудсмана є одним із механізмів виявлення можливих порушень.

    Чи перевірятимуть інші територіальні центри комплектування

    Оприлюднені результати перевірки стосуються конкретного Білгород-Дністровського районного ТЦК та СП.

    Вони не дають підстав автоматично робити висновок, що аналогічні умови існують в усіх територіальних центрах комплектування України.

    Водночас Лубінець наголосив на необхідності ширших системних змін.

    Раніше Офіс омбудсмана неодноразово отримував звернення громадян щодо можливих порушень прав під час мобілізаційних заходів.

    Серед регіонів, де фіксували значну кількість таких звернень, називали й Одеську область.

    Однак кількість скарг сама по собі не тотожна кількості підтверджених правопорушень.

    Кожне повідомлення має перевірятися окремо, із встановленням фактичних обставин і можливих відповідальних осіб.

    Що відомо станом на 21 жовтня

    Моніторингова група Офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини зафіксувала в Білгород-Дністровському ТЦК проблеми з умовами проживання, санітарією, організацією побуту та зберіганням військового спорядження.

    Окремі питання виникли через металеві ґрати на дверях приміщень, де перебували мобілізовані.

    Дмитро Лубінець уже оголосив про підготовку актів реагування та вимогу перевірити дії відповідальних посадовців.

    Головне питання тепер — чи будуть виявлені недоліки усунені та які результати дасть офіційна перевірка. Публічних відомостей про притягнення конкретних осіб до відповідальності станом на момент заяви омбудсмана немає.

    Результати цього моніторингу також можуть стати підставою для перегляду практичних вимог до умов перебування людей у територіальних центрах комплектування.

  • Викрадали просто з вулиць, били й катували: в Одесі дев’ятьом учасникам груп ТЦК винесли вироки

    Викрадали просто з вулиць, били й катували: в Одесі дев’ятьом учасникам груп ТЦК винесли вироки

    В Одесі засудили дев’ятьох учасників груп оповіщення районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які незаконно затримували чоловіків, застосовували насильство й силоміць доставляли людей до ТЦК. Шестеро отримали реальні строки ув’язнення, а найсуворіше покарання становить сім років і один місяць позбавлення волі.

    Про це повідомляє Офіс генерального прокурора. Вироки суд ухвалив у вересні–жовтні 2026 року.

    За даними слідства, у квітні–травні 2026 року учасники груп оповіщення одного з районних ТЦК Одеси незаконно затримували чоловіків просто на вулицях міста. Потерпілих силоміць саджали в автомобілі та перевозили до територіального центру комплектування.

    Затримання супроводжувалися побиттям, погрозами та приниженнями. За матеріалами прокуратури, засуджені застосовували сльозогінний газ, фізичну силу й психологічний тиск. Чоловіків змушували називати персональні дані та повідомляти інформацію про інших осіб призовного віку.

    В окремих випадках насильство набувало особливо жорстоких форм. Одному потерпілому погрожували сексуальним насильством, а інший знепритомнів після застосування сльозогінного газу.

    Крім того, один із засуджених під час примусового перевезення чоловіка викрав із його гаманця 5200 гривень.

    Усі дев’ятеро обвинувачених визнали свою провину та уклали угоди з прокурорами. Суд затвердив ці домовленості й призначив покарання відповідно до встановленої ролі кожного учасника.

    Шестеро засуджених отримали реальні строки позбавлення волі. Найсуворіший вирок — сім років і один місяць ув’язнення. Двом іншим призначили по два роки службового обмеження з відрахуванням 10% грошового забезпечення в дохід держави.

    Ще один фігурант отримав п’ять років позбавлення волі з випробувальним строком два роки.

    Чотирьом засудженим також заборонили протягом трьох років обіймати посади в районних ТЦК та СП і брати участь у мобілізаційних заходах.

    Водночас судовий розгляд щодо ще двох обвинувачених у цій справі триває.

    Проблема порушень під час мобілізаційних заходів уже неодноразово привертала увагу громадськості. Раніше видання «Ненька інфо» повідомляло про позицію Міністерства оборони щодо незаконного перекриття доріг представниками ТЦК, а також про необхідність дотримання встановленого законодавством порядку оповіщення військовозобов’язаних.

    Крім того, «Ненька інфо» висвітлювала зміни в роботі ТЦК та скорочення кількості мобільних блокпостів, які впроваджувалися для впорядкування мобілізаційних процедур.

    Незаконне позбавлення волі, катування та застосування насильства не можуть виправдовуватися необхідністю проведення мобілізації.

    Вироки у справі одеських груп оповіщення підтверджують, що порушення прав громадян під час мобілізаційних заходів можуть призвести до реального позбавлення волі незалежно від військового статусу чи службових повноважень винних.

  • Кожен третій українець має ознаки ПТСР: британські вчені розкрили психологічну ціну війни

    Кожен третій українець має ознаки ПТСР: британські вчені розкрили психологічну ціну війни

    Майже третина дорослих українців, опитаних у межах міжнародного дослідження, відповідає діагностичним критеріям посттравматичного стресового розладу (ПТСР) або його комплексної форми. Британські науковці встановили, що найбільше на психологічний стан впливають пережиті травматичні події, вимушене переселення, попередній військовий досвід та тривале життя в умовах небезпеки.

    Про це свідчать результати дослідження Королівського коледжу Лондона, опублікованого 28 вересня 2026 року в науковому журналі European Journal of Psychotraumatology.

    Дослідники проаналізували результати масштабного телефонного опитування 2504 дорослих українців, проведеного у травні 2024 року на територіях, підконтрольних уряду України.

    За результатами опитування, 25,2% респондентів відповідали критеріям ПТСР, а ще 6% — комплексного посттравматичного стресового розладу. Загалом цей показник становив 31,2%.

    Водночас науковці наголошують, що результати ґрунтуються на самооцінці симптомів, а не на клінічному обстеженні кожного учасника. Тому їх не можна автоматично прирівнювати до кількості людей з офіційно встановленим діагнозом.

    Звичайний ПТСР може проявлятися нав’язливими спогадами про травматичні події, нічними кошмарами, підвищеною тривожністю, порушеннями сну та уникненням ситуацій, які нагадують про пережите.

    Комплексний ПТСР також може супроводжуватися труднощами з регулюванням емоцій, негативним сприйняттям себе та проблемами у стосунках з іншими людьми.

    Одним із найважливіших висновків дослідження стало те, що психологічні наслідки війни не обмежуються військовослужбовцями або жителями прифронтових територій.

    Серед груп із підвищеною ймовірністю ПТСР або комплексного ПТСР вчені назвали жінок, людей старшого віку, внутрішньо переміщених осіб, людей із попереднім військовим досвідом та тих, хто пережив численні травматичні події.

    Зокрема, дослідження показало, що вплив попередніх травм може накопичуватися. Людина, яка до повномасштабного вторгнення пережила тяжку хворобу, втрату близьких або інші небезпечні події, могла зіткнутися з новими психологічними випробуваннями після початку великої війни.

    За результатами опитування, 92,9% респондентів повідомили щонайменше про одну травматичну подію в дорослому віці, а 45,2% — у дитинстві.

    Крім того, 79% опитаних повідомили про травматичний досвід після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Водночас 77% переживали такі події ще до нього.

    Серед найпоширеніших травматичних ситуацій учасники називали пожежі, тяжкі людські страждання, дорожньо-транспортні пригоди, небезпечні захворювання та перебування в зоні бойових дій.

    Таким чином, дослідження демонструє, що повномасштабна війна посилила вже наявний психологічний тягар українського суспільства.

    Науковці також звернули увагу на те, що прояви ПТСР під час активної війни можуть відрізнятися від симптомів, які спостерігаються після завершення бойових дій.

    Постійна небезпека, повторні обстріли, вимушене переселення та невизначеність майбутнього створюють умови, за яких люди не завжди мають можливість психологічно відновитися після пережитого.

    Раніше «Ненька інфо» розповідала про психологічні наслідки російської окупації та труднощі повернення до мирного життя.

    Також видання аналізувало, як повномасштабна війна змінила українське суспільство та чому психологічне виснаження стає одним із викликів для соціальної згуртованості.

    Автори міжнародного дослідження наголошують на необхідності розвивати доступну систему психологічної підтримки, раннього виявлення розладів і спеціалізованої допомоги людям, які пережили тяжкі травматичні події.

    Водночас пережитий стрес не обов’язково призводить до розвитку ПТСР. У багатьох людей психологічні реакції поступово слабшають, а за наявності стійких симптомів ефективними можуть бути доказові методи психотерапії.

    Головний висновок науковців полягає в тому, що наслідки війни для психічного здоров’я українців уже становлять серйозний виклик для системи охорони здоров’я. Підтримка людей, які пережили травматичні події, потрібна не лише після завершення бойових дій, а й зараз, поки війна триває.

  • «Пограбування чи робота ТЦК?»: люди у формі залізли через вікно до будинку

    «Пограбування чи робота ТЦК?»: люди у формі залізли через вікно до будинку

    На Хмельниччині спалахнув новий резонанс навколо мобілізаційних заходів після появи в соцмережах відео, на якому група людей у військовій формі та цивільному одязі підходить до приватного будинку, а один із чоловіків проникає всередину через вікно. Кадри викликали реакцію уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця, який звернувся до Офісу генерального прокурора та вимагає встановити особи всіх учасників інциденту й законність їхніх дій.

    Важливий момент: станом на ранок 5 жовтня офіційно не підтверджено, що чоловіки на відео були працівниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Сам Лубінець наголосив, що це мають з’ясувати правоохоронці. Серед можливих варіантів він назвав працівників ТЦК та СП, військовослужбовців або інших осіб.

    Один із чоловіків заліз у будинок через вікно

    Відео інциденту спочатку почало поширюватися у місцевих Telegram-каналах Хмельниччини, після чого його оприлюднив і омбудсмен.

    На кадрах видно групу чоловіків у військовій формі та цивільному одязі біля приватного домоволодіння. За даними місцевого видання «Є», один із них заліз усередину через вікно, після чого відчинив двері зсередини.

    Саме ці кадри викликали у Лубінця запитання щодо того, хто саме перебував біля будинку та які правові підстави вони мали для таких дій.

    Омбудсмен відреагував емоційною фразою: «Що це було — пограбування? Чи знову “робота” ТЦК та СП?»

    Водночас він не стверджував, що люди на відео є співробітниками ТЦК. Навпаки, Лубінець окремо зазначив: їхні особи та статус має встановити офіційна перевірка.

    Лубінець звернувся до Офісу генпрокурора

    Після появи відео уповноважений Верховної Ради з прав людини направив офіційного листа до Офісу генерального прокурора.

    Він вимагає встановити всіх причетних до події, з’ясувати, хто саме були ці люди, на якій підставі вони діяли та чи отримували відповідні вказівки від посадових осіб.

    Окреме питання — чи існували законні підстави для проникнення до приватного домоволодіння.

    Лубінець наголосив, що кожен подібний випадок має отримати правову оцінку, незалежно від статусу людини або структури, представником якої вона є.

    Омбудсмен також пов’язав ситуацію з ширшою проблемою дотримання прав громадян під час мобілізації та заявив про необхідність позбуватися практик, які можуть призводити до порушень.

    Що говорить Конституція

    Історія на Хмельниччині привернула особливу увагу ще й через те, що право на недоторканність житла прямо закріплене Конституцією України.

    Стаття 30 Конституції гарантує кожному недоторканність житла. Проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення там огляду або обшуку загалом допускаються за вмотивованим рішенням суду.

    Винятки передбачені для невідкладних випадків, пов’язаних, зокрема, із врятуванням життя людей чи майна або безпосереднім переслідуванням осіб, яких підозрюють у вчиненні злочину.

    Тому сам факт того, що людина може бути військовозобов’язаною або підлягати перевірці військово-облікових документів, не є тотожним автоматичному праву сторонніх осіб безумовно проникати до її житла.

    Постанова Кабміну №560 передбачає, що уповноважені представники ТЦК та СП мають право перевіряти військово-облікові документи, зокрема за місцем проживання. Під час такої перевірки представник ТЦК повинен назвати свої дані, посаду та пред’явити відповідне службове посвідчення разом із документом, який посвідчує його особу. Водночас ці повноваження мають застосовуватися з урахуванням конституційної гарантії недоторканності житла.

    Саме тому ключове питання у цій конкретній історії — не лише хто перебував біля будинку, а й на яких законних підставах відбулося проникнення всередину, якщо факт такого проникнення буде підтверджено в межах офіційної перевірки.

    Може йтися про кримінальне правопорушення

    Лубінець також нагадав про статтю 162 Кримінального кодексу України, яка встановлює відповідальність за порушення недоторканності житла.

    Закон передбачає відповідальність за незаконне проникнення до житла чи іншого володіння особи, незаконний огляд або обшук та інші дії, які порушують недоторканність житла.

    Якщо такі дії вчинені службовою особою або із застосуванням насильства чи погрозою його застосування, відповідальність є суворішою — санкція відповідної частини статті передбачає, зокрема, позбавлення волі на строк від двох до п’яти років.

    Чи підпадають дії людей на відео під цю статтю, мають визначити слідчі та прокуратура після встановлення всіх обставин. Самого відеозапису недостатньо, щоб робити остаточний юридичний висновок про вину конкретних осіб.

    Скарги на дії ТЦК рахуються тисячами

    Резонанс навколо відео виник на тлі значного збільшення кількості звернень громадян щодо можливих порушень під час мобілізації.

    Раніше Лубінець повідомляв, що у 2022 році до його Офісу надійшло лише 18 відповідних звернень, у 2023 році — 514, у 2024-му — 3312, а у 2025 році — вже понад 6100.

    За першу половину 2026 року, за словами омбудсмена, було отримано вже понад 3400 скарг. У зверненнях громадяни повідомляли про можливе незаконне позбавлення волі, застосування фізичної сили, утримання у ТЦК, проблеми з військово-лікарськими комісіями та ігнорування права на відстрочку. Про ці дані раніше писала і «Ненька інфо».

    У тому матеріалі Лубінець наголошував, що проблема виходить далеко за межі окремих конфліктів і може серйозно впливати на довіру громадян до державних інституцій.

    Омбудсмен уже домагався відповідальності працівника ТЦК

    Цього року стався й інший показовий випадок. У квітні «Ненька інфо» повідомляла, що суд уперше визнав працівника ТЦК винним у перешкоджанні роботі представників Офісу омбудсмена.

    Справа стосувалася моніторингового візиту на Закарпатті, під час якого представникам Уповноваженого перешкоджали отримати доступ до приміщень та необхідної інформації.

    Ще одна резонансна історія стосувалася чоловіка на Львівщині, який помер наступного дня після мобілізації. Родичі заявляли про тілесні ушкодження, після чого представник омбудсмена направив офіційний запит до обласного ТЦК. Водночас остаточні висновки щодо причин смерті та можливих порушень мали встановити правоохоронці.

    Хто був на відео — поки головне питання

    Наразі найважливіша деталь історії на Хмельниччині залишається невстановленою: хто саме люди, зафіксовані на відео.

    У відкритих джерелах станом на ранок 5 жовтня не вдалося знайти оприлюднених результатів перевірки, які б підтверджували, що учасники інциденту є співробітниками ТЦК та СП. Так само поки немає підстав стверджувати, що було вчинено саме кримінальне правопорушення — це має встановити слідство.

    Лубінець вимагає від Офісу генпрокурора відповісти одразу на кілька ключових питань: хто ці люди, чи представляли вони державні або військові структури, хто дав їм вказівки та на якій юридичній підставі вони опинилися всередині приватного будинку.

    Тому резонансне відео поки залишається не доказом «роботи ТЦК», а підставою для офіційної перевірки, результати якої мають визначити, що насправді сталося на Хмельниччині та чи порушив хтось закон.

  • Без роботи чи на фронті: чи звільняє війна від сплати аліментів

    Без роботи чи на фронті: чи звільняє війна від сплати аліментів

    Повномасштабна війна змінила фінансове становище мільйонів українців: частина людей втратила роботу або бізнес, хтось був мобілізований до лав Сил оборони, інші змушені були переїхати чи залишилися без стабільного доходу. Однак ці обставини самі по собі не звільняють батьків від обов’язку утримувати дитину та сплачувати встановлені аліменти.

    Воєнний стан в Україні не скасував аліментні зобов’язання, а спеціальні обмеження щодо стягнення коштів із доходів боржників, запроваджені після початку повномасштабного вторгнення, зробили виняток саме для аліментів. Тобто рішення про їх стягнення продовжують виконуватися і під час війни.

    Це означає, що просто припинити виплати через складне матеріальне становище, мобілізацію або відсутність роботи не можна. Якщо визначений судом чи домовленістю батьків платіж більше не відповідає реальним фінансовим можливостям людини, закон передбачає інший механізм — звернення до суду з вимогою змінити розмір аліментів.

    Втрата роботи не анулює аліменти

    Одна з найпоширеніших ситуацій під час війни — людина залишається без офіційного працевлаштування та доходу. Проте сама по собі відсутність роботи не означає, що на цей період можна нічого не платити.

    Сімейний кодекс передбачає спеціальний порядок визначення заборгованості для непрацюючих платників. Якщо особа не працювала в період, коли виник борг, розрахунок заборгованості може проводитися виходячи із середньої заробітної плати працівника для відповідної місцевості.

    Тому сценарій «офіційної зарплати немає — отже, немає й аліментів» може призвести до протилежного результату: борг продовжуватиме накопичуватися.

    Інша справа, якщо втрата роботи суттєво змінила матеріальне становище платника. Стаття 192 Сімейного кодексу дозволяє за рішенням суду як зменшити, так і збільшити раніше встановлений розмір аліментів у разі зміни матеріального чи сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я та в інших передбачених законом випадках.

    Отже, ключове правило просте: розмір виплат можна намагатися змінити через суд, але самостійно припиняти їх через втрату роботи не варто.

    А що з військовослужбовцями

    Проходження військової служби також не є автоматичною підставою для припинення сплати аліментів.

    Після запровадження воєнного стану законодавець дійсно встановлював низку особливостей примусового виконання рішень. Зокрема, було передбачене припинення звернення стягнення на зарплату, пенсію, стипендію та інші доходи боржників. Однак рішення щодо стягнення аліментів прямо виключили з цього правила.

    Тому сам факт мобілізації або служби у ЗСУ не означає припинення аліментного обов’язку.

    Якщо ж через службу, стан здоров’я, нові сімейні обставини або інші причини матеріальний стан платника істотно змінився, він також має право звернутися до суду щодо перегляду розміру платежів. Суд оцінюватиме конкретні обставини справи та докази, а не лише факт перебування людини на військовій службі.

    Борг може обернутися серйозними обмеженнями

    Заборгованість за аліментами в Україні може мати значно серйозніші наслідки, ніж просто необхідність згодом повернути накопичену суму.

    Якщо борг перевищує суму відповідних платежів за встановлений законом період, державний виконавець може застосовувати до боржника додаткові заходи.

    Зокрема, у практиці стягнення аліментів передбачені тимчасові обмеження права:

    • виїжджати за межі України;
    • керувати транспортними засобами;
    • користуватися зброєю;
    • полювати.

    Такі заходи застосовуються у передбачених законом випадках та діють до погашення відповідної заборгованості.

    За даними, які раніше наводило Міністерство юстиції, лише протягом 2025 року органи державної виконавчої служби стягнули 16,24 млрд грн аліментів. На кінець року на виконанні перебувало понад 511 тисяч виконавчих документів цієї категорії. Про це раніше писала і «Ненька інфо».

    Видання також повідомляло, що ще після початку повномасштабної війни кількість проваджень щодо несплати аліментів почала помітно зростати. Станом на серпень 2024 року в Єдиному реєстрі боржників фіксували понад 187 тисяч відповідних проваджень.

    За прострочення можна отримати ще й пеню

    Окремий ризик для неплатника — фінансова відповідальність за прострочення.

    Сімейне законодавство передбачає можливість стягнення пені у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. При цьому загальний розмір такої пені обмежений і не може перевищувати 100% суми заборгованості.

    Тобто тривале ігнорування платежів може не просто збільшити основний борг — до нього за певних умов додається ще й відповідальність за прострочення.

    Крім того, законодавством передбачені додаткові штрафи залежно від тривалості заборгованості. «Ненька інфо» із посиланням на дані Мін’юсту раніше повідомляла: якщо борг перевищує суму платежів за один рік, може застосовуватися штраф у розмірі 20% заборгованості, понад два роки — 30%, понад три роки — 50%.

    Чи можна взагалі позбутися накопиченого боргу

    У певних виняткових ситуаціях питання заборгованості можна вирішувати через суд.

    Суд при розгляді таких спорів може враховувати матеріальне та сімейне становище особи та конкретні причини виникнення боргу. Тяжка хвороба або інші істотні обставини можуть мати значення під час вирішення питання щодо заборгованості.

    Але важливо розрізняти дві ситуації: наявність складних життєвих обставин і автоматичне припинення аліментів — не одне й те саме. Війна сама по собі не списує борг. Так само його автоматично не анулюють мобілізація, звільнення з роботи або різке падіння доходів.

    За необхідності платник має звертатися до суду та доводити зміну обставин.

    Несплата може дійти і до відповідальності

    Законодавство передбачає для злісних неплатників не лише фінансові санкції або обмеження прав. Залежно від розміру та тривалості заборгованості можуть застосовуватися адміністративні заходи, зокрема суспільно корисні роботи, а злісне ухилення від виконання встановленого законом обов’язку може мати й кримінально-правові наслідки.

    Резонансні історії з великими боргами трапляються й серед колишніх високопосадовців. Раніше «Ненька інфо» писала про справу колишнього заступника голови ДБР Олександра Бабікова, щодо якого повідомлялося про тривалу несплату аліментів на трьох дітей. За даними джерела видання, у 2023 році накопичений борг був погашений у розмірі 2,1 млн грн.

    Воєнний стан не дає права просто перестати сплачувати аліменти. Те саме стосується мобілізації та втрати роботи. Якщо доходи суттєво скоротилися або змінилися інші життєві обставини, законним шляхом є звернення до суду щодо перегляду розміру виплат.

    Інакше заборгованість може продовжувати накопичуватися, а разом із нею — пеня, штрафи та ризик додаткових обмежень для боржника.

  • Впізнання тіла більше не підстава: Міноборони уточнило правила виплат родинам зниклих воїнів

    Впізнання тіла більше не підстава: Міноборони уточнило правила виплат родинам зниклих воїнів

    Міністерство оборони України зобов’язало військові частини не припиняти виплату грошового забезпечення родинам військовослужбовців, які зникли безвісти, без визначених законом підстав. Відповідне доручення вже довели до органів військового управління, частин, установ та організацій.

    У Міноборони наголосили: виплати мають тривати доти, доки не набере законної сили рішення суду про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім або не буде складено актовий запис про смерть. Саме ці обставини є юридичними підставами для зміни порядку виплат.

    Водночас документ про впізнання тіла сам по собі не дає військовій частині права припиняти виплати. У відомстві пояснюють, що впізнання та офіційна державна реєстрація смерті — це різні юридичні процедури.

    Грошове забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця продовжує нараховуватися щомісяця на підставі наказу командира. За чинним порядком право на відповідну частку коштів мають визначені законом члени сім’ї, а частина грошей може накопичуватися на рахунку самого військового.

    Міноборони також окремо пояснювало, що статус зниклого безвісти за особливих обставин є підставою для збереження низки соціальних гарантій родини на весь період пошуку. Йдеться не лише про грошове забезпечення, а й про інші передбачені законом механізми підтримки.

    Крім того, напередодні відомство повідомило, що не оскаржуватиме належно обґрунтовані судові рішення у справах, пов’язаних із загибеллю або зникненням безвісти військовослужбовців, якщо для апеляції немає законних підстав. Це має скоротити час оформлення виплат, пільг та інших гарантій для родин.

    У Міноборони зазначають, що наступним кроком має стати внесення змін до нормативних актів, щоб такий порядок був однаково закріплений для всіх військових частин.

  • BMW розтрощив чотири авто в заторі біля блокпоста ТЦК: що сталося в Одесі

    BMW розтрощив чотири авто в заторі біля блокпоста ТЦК: що сталося в Одесі

    В Одесі сталася масштабна дорожньо-транспортна пригода поблизу блокпоста, де працювали представники поліції та військовослужбовці територіального центру комплектування.

    За попередніми даними, 52-річний іноземець за кермом BMW не впорався з керуванням та зіткнувся одразу з чотирма автомобілями, які перебували в заторі біля блокпоста. Про це повідомляє LIGA.net.

    Унаслідок аварії травмувалися п’ятеро людей — двоє поліцейських і троє військовослужбовців. Інформація про характер їхніх травм та стан здоров’я наразі уточнюється.

    На місці ДТП працювали правоохоронці та медики. Обставини зіткнення встановлюють, зокрема перевіряють стан водія BMW та причини, через які він не зміг уникнути зіткнення.

    Наразі немає підтверджених даних, що водій навмисно намагався прорвати блокпост або здійснити наїзд на представників ТЦК чи поліції. За наявною інформацією, йдеться саме про дорожньо-транспортну пригоду.

    Правоохоронці мають встановити повну картину аварії та надати правову оцінку діям 52-річного водія.

    Інцидент привернув увагу через місце ДТП — аварія сталася безпосередньо біля блокпоста, де перебували представники силових структур та військові.

    Подробиці щодо результатів перевірки водія та стану постраждалих очікуються.

  • Шанс на виправлення: суд дозволив кулеметнику повернутися на фронт після року самовільного залишення частини

    Шанс на виправлення: суд дозволив кулеметнику повернутися на фронт після року самовільного залишення частини

    Проблема самовільного залишення військової частини залишається одним із найскладніших викликів для підтримання дисципліни в лавах збройних сил під час тривалого збройного протистояння. Проте вітчизняна судова система демонструє гнучкий та прагматичний підхід до військовослужбовців, які усвідомили свою провину та виявили щире бажання повернутися до захисту держави. Показовим прикладом такого правосуддя стало рішення Київського районного суду міста Полтави, який звільнив від кримінальної відповідальності кулеметника, що понад рік переховувався від служби, але зрештою добровільно вирішив стати до зброї. Цей прецедент яскраво ілюструє дію нових законодавчих механізмів, спрямованих на повернення мотивованих бійців на фронт замість їхнього ув’язнення в тилу.

    Матеріали кримінального провадження розкривають непросту історію військовослужбовця, який ще двадцять першого серпня минулого року самовільно покинув місце тимчасової дислокації свого підрозділу. Боєць залишив позиції без жодного дозволу командування та за відсутності будь-яких поважних причин, фактично відсторонившись від виконання свого конституційного обов’язку. Понад рік чоловік переховувався та не брав участі в бойових діях, однак згодом його внутрішня мотивація змінилася. Двадцять п’ятого серпня поточного року втікач добровільно з’явився до відділення Державного бюро розслідувань у прифронтовому Краматорську, де офіційно заявив про своє тверде бажання продовжити військову службу та спокутувати провину перед суспільством.

    Під час судового розгляду, який завершився чотирнадцятого вересня, обвинувачений надав докази того, що він не просто планує повернутися до армії, а вже отримав офіційну згоду від командування однієї з військових частин Національної гвардії України на зарахування до їхніх лав. Дослідивши всі обставини справи, судді врахували низку ключових пом’якшувальних факторів. Вирішальним аргументом стало те, що чоловік раніше ніколи не притягувався до кримінальної відповідальності за подібні правопорушення чи дезертирство, а його рішення повернутися було абсолютно добровільним. Зважаючи на ці факти, суд постановив закрити кримінальне провадження, зобов’язавши відповідних командирів поновити бійця на службі та офіційно перевести його до лав Нацгвардії для подальшого виконання бойових завдань.

    Водночас судова практика щодо військових правопорушень знає і більш абсурдні випадки порушення дисципліни, які також завершуються випробувальними термінами. Зокрема, на Чернігівщині нещодавно винесли вирок іншому військовослужбовцю, який примудрився без поважних причин пропустити понад триста днів служби протягом п’яти років. Попри таке систематичне ухилення від виконання своїх безпосередніх обов’язків, чоловік якимось чином незаконно отримав понад чотириста сімнадцять тисяч гривень державного грошового забезпечення. За цей фінансовий та дисциплінарний проступок суд призначив йому два роки іспитового строку. Подібні інциденти трапляються і за участю цивільних осіб, коли емоційна напруга переростає у відкриті конфлікти з правоохоронцями. Так, у тому ж регіоні місцевій жительці призначили умовне покарання за те, що під час похорону загиблого воїна вона накинулася на поліцейського та вкусила його, намагаючись у такий радикальний спосіб висловити протест проти законного затримання свого чоловіка. Усі ці справи демонструють, що правосуддя в умовах воєнного стану намагається балансувати між суворістю закону та необхідністю збереження людського ресурсу для подальшої оборони країни.

  • «Обіцяли більше, ніж могли дати»: у Раді пояснили, чому військовим поки не готують нових великих виплат

    «Обіцяли більше, ніж могли дати»: у Раді пояснили, чому військовим поки не готують нових великих виплат

    Українська влада найближчим часом не планує анонсувати нові мотиваційні контракти для військовослужбовців із додатковими великими грошовими пакетами, оскільки можливості державного бюджету залишаються вкрай обмеженими. Водночас уже запущена влітку 2026 року система мотиваційних контрактів і підвищених бойових виплат продовжує діяти — йдеться не про її скасування, а про відмову від нових обіцянок, які не мають гарантованого фінансового покриття.

    Про це заявив член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський. Він наголосив, що раніше окремі посадовці Міністерства оборони озвучували фінансові обіцянки, які, за його словами, не були повністю підкріплені реальними можливостями бюджету.

    Веніславський назвав таку практику негативною, оскільки вона формує у військовослужбовців очікування, які держава згодом може не мати ресурсу виконати. Водночас він підкреслив, що сам принцип мотивації контрактної служби ніхто не відкидає: парламентський комітет і надалі просуватиме механізми, які мають зробити добровільне залучення людей до Сил оборони привабливішим.

    Тут важливо розділити дві речі. Мотиваційні контракти в Україні вже існують і продовжують діяти. У червні 2026 року Кабмін постановою №768 запустив нову систему контрактної служби з чіткими строками, підвищеними бойовими надбавками та відстрочкою після завершення контракту. Тому нинішня заява Веніславського не означає згортання вже запущеної реформи.

    Зараз у Силах оборони діють три основні види нових контрактів: піхотно-штурмовий, бойовий і базовий. Для піхотинців та штурмовиків передбачений контракт на 14 місяців для цивільних, а для окремих категорій чинних військових — коротший строк. Для інших бойових і небойових спеціальностей діють переважно 24-місячні контракти.

    Найбільші суми передбачені саме для військових, які виконують найризикованіші завдання. За офіційною інформацією Сил оборони, середній розрахунковий дохід за піхотно-штурмовим контрактом може становити близько 300 тисяч гривень на місяць, а максимальний — до 460 тисяч гривень, якщо військовий безпосередньо бере участь у найбільш небезпечних бойових діях. Для операторів БпЛА, артилеристів, фахівців РЕБ та інших бойових спеціальностей виплати можуть становити від 30 до 120 тисяч гривень на місяць залежно від умов служби.

    Окремо передбачені бонуси за конкретні результати бойової роботи, додаткові виплати за службу на першій лінії та щорічні соціальні виплати.

    Наприклад, за чинною системою військовому може нараховуватися 10 тисяч гривень за день перебування безпосередньо на бойовій позиції, 20 тисяч — за окремі завдання з відновлення позицій і 40 тисяч — за штурмові дії. Саме завдяки таким надбавкам максимальна сума може бути суттєво вищою за базове грошове забезпечення.

    Тобто проблема, про яку зараз говорить Веніславський, полягає не в тому, що держава відмовляється платити за вже встановленою системою, а в тому, що подальше різке збільшення грошових стимулів потребує величезного додаткового ресурсу.

    І з цим у держави справді виникають дедалі серйозніші труднощі.

    Війна вже коштує Україні $190 млн щодня

    Голова парламентського Бюджетного комітету Роксолана Підласа нещодавно повідомила, що один день війни у 2026 році обходиться українському бюджету приблизно у $190 млн. Для порівняння, у 2024 році ця сума становила близько $140 млн на день.

    За її словами, лише за перші вісім місяців 2026 року на сектор безпеки й оборони держава витратила близько $42 млрд, не враховуючи військову допомогу партнерів у натуральній формі.

    При цьому власні бюджетні доходи та внутрішні запозичення за цей час становили приблизно $39 млрд. Тобто навіть внутрішніх ресурсів уже не вистачає для повного покриття поточних оборонних потреб.

    Саме це пояснює, чому будь-яке нове масштабне збільшення зарплат чи разових бонусів для сотень тисяч військовослужбовців потрібно рахувати не мільйонами, а десятками й сотнями мільярдів гривень.

    У бюджеті-2027 на оборону заклали майже 4,9 трлн грн

    У проєкті державного бюджету на 2027 рік уряд пропонує спрямувати на безпеку й оборону 4 трлн 885 млрд грн — це 43,8% прогнозованого ВВП країни.

    З цієї суми майже 1,792 трлн грн мають піти на оплату праці та пов’язані з нею нарахування, ще 2,299 трлн грн — на зброю та військову техніку.

    Для порівняння, загальні доходи державного бюджету на наступний рік прогнозуються на рівні 5,648 трлн грн, тоді як усі видатки — 7,272 трлн грн. Державі також знадобиться близько $52,6 млрд міжнародної фінансової підтримки.

    Тому навіть за рекордного оборонного бюджету простору для нових масштабних грошових обіцянок залишається небагато.

    Чому гроші партнерів не можна просто спрямувати на зарплати

    Є ще одна проблема: значна частина міжнародної допомоги має цільове призначення.

    Наприклад, Nenka.info раніше писала, що значну частину великого кредитного пакета ЄС на €90 млрд неможливо просто спрямувати на підвищення зарплат військовим. Європейське фінансування значною мірою орієнтоване на закупівлю зброї, оборонну промисловість та інші визначені напрями.

    ЄС дає Україні €90 млрд, але не на зарплати військовим: у Брюсселі пояснили, де шукати гроші на підвищення виплат

    Це означає, що грошове забезпечення військовослужбовців значною мірою залишається навантаженням саме на український бюджет.

    Що вже змінилося у 2026 році

    Нинішня контрактна реформа була запущена в червні.

    Nenka.info тоді писала про постанову Кабміну №768, яка запровадила нові типи контрактів із фіксованими строками служби, диференційованими виплатами та гарантованою відстрочкою після звільнення.

    Нові контракти в ЗСУ: уряд різко змінив правила служби і виплат

    Також видання повідомляло, що військові, які не переходять на нову контрактну модель, продовжують служити за чинними правилами мобілізації до моменту появи законних підстав для звільнення або демобілізації.

    Нові контракти в ЗСУ: хто не підпише — служитиме до демобілізації

    Окремо Міноборони наголошувало, що частина нових бойових виплат узагалі не залежить від підписання мотиваційного контракту. Вони поширюються і на мобілізованих, і на військових, які служать за старими контрактами.

    Це ще раз підтверджує: нинішня дискусія не стосується скасування вже встановлених виплат.

    Що може бути далі

    Веніславський прямо говорить, що мотиваційна складова контрактної служби залишатиметься одним із головних інструментів залучення людей до армії. Але парламентарі, за його словами, хочуть уникати ситуації, коли спочатку оголошується надзвичайно приваблива сума, а вже потім з’ясовується, що бюджет не може її стабільно забезпечувати.

    Тому найближчим часом основний акцент, найімовірніше, залишатиметься на вже запущеній моделі: чіткий строк служби, вищі виплати за ризик і безпосередню участь у боях, додаткові бонуси та гарантований період відстрочки після контракту.

    Публічних рішень про скасування або урізання нинішньої контрактної системи станом на 20 вересня немає.

    Але поява нових масштабних фінансових стимулів — наприклад, ще більших одноразових премій або різкого підвищення базового забезпечення для всіх категорій військових — тепер напряму залежатиме від того, чи зможе держава знайти для цього стабільне джерело фінансування.

    І саме тут позиція Веніславського звучить доволі однозначно: нових гучних обіцянок без грошей у бюджеті влада робити не хоче.

  • «Ваших батьків посадять на 25 років»: у Києві шахраї змусили 13-річну доньку військового віддати понад 2,5 млн грн

    «Ваших батьків посадять на 25 років»: у Києві шахраї змусили 13-річну доньку військового віддати понад 2,5 млн грн

    У Києві 13-річна донька українського військовослужбовця стала жертвою складної шахрайської схеми, побудованої на знайомстві в соцмережах, залякуванні звинуваченнями у співпраці з Росією та психологічному тиску. За даними столичної поліції, підліток винесла з дому сімейні заощадження — 54 550 доларів та 90 тисяч гривень — і передала сумку водієві таксі, який мав доставити її з Києва до Сум. Загальна сума становила понад 2,5 млн грн. Забрати гроші зловмисники, однак, не встигли: батьки дівчини звернулися до поліції, а правоохоронці перехопили передачу та затримали двох імовірних учасників схеми.

    Історія почалася не з телефонного дзвінка про «проблеми з банківською карткою», а зі звичайного для підлітка спілкування в соцмережі. Як повідомили правоохоронці, з дівчиною познайомилися невідомі, які видавали себе за її однолітка. Після певного часу спілкування вони домовилися з нею про особисту зустріч. Саме на цьому етапі шахраї отримали інформацію про місце перебування дитини, після чого сценарій різко змінився.

    Дівчині надіслали відеоролик, на якому люди, одягнені в російську військову форму, нібито дякували їй за «допомогу та співпрацю». Таким чином дитину поставили у ситуацію, в якій звичайне онлайн-знайомство раптом перетворилося на вигадане звинувачення у співпраці з державою-агресором. Після цього до розмови долучився ще один учасник схеми — він представився правоохоронцем.

    За версією слідства, псевдосиловик переконував 13-річну дівчину, що її нібито вже викрили у співпраці з Росією. Головним інструментом впливу стала погроза не самій дитині, а її родині. Шахрай заявляв, що через її дії батькам може загрожувати до 25 років ув’язнення. Для підлітка така погроза могла виглядати абсолютно реальною, особливо з огляду на попередньо надіслане відео з людьми у військовій формі.

    «Ваших батьків посадять на 25 років»: у Києві шахраї змусили 13-річну доньку військового віддати понад 2,5 млн грн «Ваших батьків посадять на 25 років»: у Києві шахраї змусили 13-річну доньку військового віддати понад 2,5 млн грн

    Потім з’явилася умова, яка нібито мала «врятувати» сім’ю від кримінальної відповідальності. Дитині наказали передати всі наявні вдома заощадження для так званої перевірки. Дівчина знайшла 54 550 доларів та 90 тисяч гривень, склала гроші у сумку та віддала водієві таксі. За задумом організаторів схеми, автомобіль мав перевезти гроші з Києва до Сум, де їх уже чекали отримувачі.

    Лише після повернення додому підліток розповіла батькам про те, що сталося. Ті одразу звернулися до поліції. Саме швидкість звернення виявилася критичною: правоохоронці встановили автомобіль, яким перевозили сумку, вилучили справжні гроші та замінили їх імітаційними. Далі операція продовжилася вже під контролем поліції.

    У Сумах правоохоронці затримали одного з учасників схеми, коли той прийшов забирати посилку. Згодом затримали і його спільника. Таким чином родині вдалося повернути заощадження, хоча розслідування самого механізму шахрайства та можливої причетності інших осіб триває.

    Ця історія показова тим, що аферистам фактично не знадобилося зламувати банківські рахунки або отримувати доступ до смартфона жертви. Вони змусили дитину самостійно виконати всі необхідні дії. Кіберполіція називає подібні прийоми соціальною інженерією — маніпуляціями, під час яких злочинці грають на довірі, страху й тривозі людини та змушують її добровільно передавати гроші чи конфіденційну інформацію. За даними Кіберполіції, саме соціальна інженерія залишається одним із ключових механізмів фінансового шахрайства в Україні.

    Особливо небезпечним елементом київської історії стала експлуатація теми державної зради та співпраці з Росією. Це не нова тактика. На початку серпня Кіберполіція окремо попереджала про шахраїв, які телефонують громадянам, представляються співробітниками СБУ чи інших правоохоронних органів, заявляють про нібито фінансування ворога або відкриту кримінальну справу, а далі вимагають гроші. Правоохоронці наголошували: справжні співробітники державних органів не пропонують «вирішити питання» передачею готівки чи переказами.

    Подібні випадки цього року вже фіксували і в самому Києві. У липні столична поліція повідомляла про 81-річну жінку, якій псевдопрацівник СБУ заявив, що придбані нею ліки нібито «фінансують країну-агресора». Від потерпілої вимагали передати гроші начебто для їхнього «декларування». В іншій справі поліція заявила про двох учасників схеми, які, представляючись співробітниками спецслужби, ошукали літніх киян на понад 8 млн грн.

    Ще одна справа, яку столична поліція розслідувала у травні, стосувалася трьох пенсіонерів. За інформацією правоохоронців, псевдопрацівник спецслужби так само звинувачував людей у спонсоруванні держави-агресора і під приводом «декларування» виманював заощадження. Загальна сума збитків у тій справі перевищила 3 млн грн. Тобто сценарій зі страхом перед кримінальним переслідуванням уже використовувався, але цього разу мішенню стала не літня людина, а 13-річна дитина.

    Окрему увагу правоохоронці останнім часом приділяють саме використанню державної символіки, назв силових відомств та фейкових звинувачень. 21 серпня Кіберполіція попередила про електронні листи, де зловмисники від її імені повідомляли людям про нібито вчинені кримінальні правопорушення, погрожували обшуками та відповідальністю, а потім вимагали криптовалюту за «закриття справи». Це показує, що авторитет силових структур шахраї використовують як інструмент психологічного тиску в різних варіаціях однієї схеми.

    У випадку з донькою військового зловмисники пішли ще далі: вони спочатку створили довіру через спілкування нібито з однолітком, отримали інформацію про дитину, потім підкріпили легенду відео з людьми у російській формі і лише після цього використали образ «правоохоронця». Тобто кожен наступний крок робив попередню вигадку переконливішою.

    Подібна побудова афери добре відповідає механіці соціальної інженерії: жертву вводять у стан сильного страху, не дають часу перевірити інформацію та пропонують одну «термінову» дію, яка начебто дозволить уникнути катастрофічних наслідків. Кіберполіція пояснює, що під дією страху або тривоги людина значно гірше оцінює ситуацію і може зробити те, на що у спокійному стані ніколи не погодилася б.

    Історія у Києві закінчилася без фактичної втрати мільйонів насамперед тому, що дитина все-таки розповіла про ситуацію батькам, а вони негайно повідомили правоохоронців. Поліцейським вдалося перехопити сумку ще до того, як гроші остаточно потрапили до шахраїв.

    Водночас цей випадок стає важливим сигналом для батьків підлітків. Небезпека в соцмережах сьогодні обмежується не лише викраденням паролів або підозрілими посиланнями. Зловмисник може тижнями видавати себе за ровесника, збирати інформацію про сім’ю, а потім використати її для персоналізованого шантажу. Кіберполіція вже фіксувала випадки, коли через соцмережі та месенджери сторонні особи намагалися втягувати українських школярів навіть у протиправну діяльність, тому правоохоронці закликають дітей повідомляти дорослим про підозрілі контакти, погрози й спроби змусити їх щось приховувати від батьків.

    Наразі поліція продовжує встановлювати всі обставини афери. Публічно не повідомлялося, чи були у затриманих інші жертви та хто саме створював фейкові акаунти і відео, використані для залякування дівчини. Тому стверджувати про масштаби всієї групи або остаточну кількість її учасників поки зарано. Однак уже відомі деталі показують одну з найбільш цинічних схем останнього часу: страх дитини за батьків перетворили на інструмент, за допомогою якого з дому фактично винесли всі сімейні заощадження.