Daypolitico

Позначка: вирок суду

  • Викрадали просто з вулиць, били й катували: в Одесі дев’ятьом учасникам груп ТЦК винесли вироки

    Викрадали просто з вулиць, били й катували: в Одесі дев’ятьом учасникам груп ТЦК винесли вироки

    В Одесі засудили дев’ятьох учасників груп оповіщення районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які незаконно затримували чоловіків, застосовували насильство й силоміць доставляли людей до ТЦК. Шестеро отримали реальні строки ув’язнення, а найсуворіше покарання становить сім років і один місяць позбавлення волі.

    Про це повідомляє Офіс генерального прокурора. Вироки суд ухвалив у вересні–жовтні 2026 року.

    За даними слідства, у квітні–травні 2026 року учасники груп оповіщення одного з районних ТЦК Одеси незаконно затримували чоловіків просто на вулицях міста. Потерпілих силоміць саджали в автомобілі та перевозили до територіального центру комплектування.

    Затримання супроводжувалися побиттям, погрозами та приниженнями. За матеріалами прокуратури, засуджені застосовували сльозогінний газ, фізичну силу й психологічний тиск. Чоловіків змушували називати персональні дані та повідомляти інформацію про інших осіб призовного віку.

    В окремих випадках насильство набувало особливо жорстоких форм. Одному потерпілому погрожували сексуальним насильством, а інший знепритомнів після застосування сльозогінного газу.

    Крім того, один із засуджених під час примусового перевезення чоловіка викрав із його гаманця 5200 гривень.

    Усі дев’ятеро обвинувачених визнали свою провину та уклали угоди з прокурорами. Суд затвердив ці домовленості й призначив покарання відповідно до встановленої ролі кожного учасника.

    Шестеро засуджених отримали реальні строки позбавлення волі. Найсуворіший вирок — сім років і один місяць ув’язнення. Двом іншим призначили по два роки службового обмеження з відрахуванням 10% грошового забезпечення в дохід держави.

    Ще один фігурант отримав п’ять років позбавлення волі з випробувальним строком два роки.

    Чотирьом засудженим також заборонили протягом трьох років обіймати посади в районних ТЦК та СП і брати участь у мобілізаційних заходах.

    Водночас судовий розгляд щодо ще двох обвинувачених у цій справі триває.

    Проблема порушень під час мобілізаційних заходів уже неодноразово привертала увагу громадськості. Раніше видання «Ненька інфо» повідомляло про позицію Міністерства оборони щодо незаконного перекриття доріг представниками ТЦК, а також про необхідність дотримання встановленого законодавством порядку оповіщення військовозобов’язаних.

    Крім того, «Ненька інфо» висвітлювала зміни в роботі ТЦК та скорочення кількості мобільних блокпостів, які впроваджувалися для впорядкування мобілізаційних процедур.

    Незаконне позбавлення волі, катування та застосування насильства не можуть виправдовуватися необхідністю проведення мобілізації.

    Вироки у справі одеських груп оповіщення підтверджують, що порушення прав громадян під час мобілізаційних заходів можуть призвести до реального позбавлення волі незалежно від військового статусу чи службових повноважень винних.

  • Розкрадання мільйонів в Укрзалізниці: як ексрадник Офісу Президента уникнув в’язниці

    Розкрадання мільйонів в Укрзалізниці: як ексрадник Офісу Президента уникнув в’язниці

    Колишній радник Офісу президента України та високопосадовець Служби безпеки Артем Шило, якого обвинувачували в організації корупційної схеми на закупівлях «Укрзалізниці», не відбуватиме призначене судом восьмирічне ув’язнення за умови виконання вимог випробувального строку. 13 жовтня Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості. Натомість ексчиновник має сплатити 204 млн грн штрафу, відшкодувати частину збитків державній компанії, перерахувати кошти на підтримку українських військових та погодитися на конфіскацію активів на сотні мільйонів гривень.

    Про це повідомив Вищий антикорупційний суд. Подробиці угоди також оприлюднили Transparency International Ukraine, «Радіо Свобода» та інші українські медіа.

    Суд визнав колишнього посадовця винним в організації заволодіння майном в особливо великих розмірах та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

    Відповідні дії кваліфікували за частиною 3 статті 27, частиною 5 статті 191 та частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України.

    За сукупністю злочинів Артему Шилу призначили вісім років позбавлення волі.

    Однак на підставі статті 75 Кримінального кодексу суд звільнив його від відбування покарання у вигляді ув’язнення з випробуванням на три роки.

    Вісім років ув’язнення, але без реальної в’язниці

    Затверджена угода передбачає, що Артем Шило не відбуватиме призначений строк позбавлення волі, якщо дотримуватиметься встановлених судом умов випробування.

    Протягом трьох років він повинен періодично з’являтися до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання.

    Також йому заборонено виїжджати за межі України без погодження з відповідним органом.

    Окремо суд на три роки позбавив ексчиновника права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими або адміністративно-господарськими функціями у військових формуваннях та правоохоронних органах.

    Водночас рішення не означає повного звільнення від юридичної відповідальності. Суд установив винуватість Шила та визначив додаткові санкції.

    Штраф, компенсація та конфіскація на сотні мільйонів

    Фінансова частина угоди передбачає одразу кілька окремих зобов’язань.

    Артем Шило має сплатити штраф у розмірі 204 млн грн. За повідомленням Transparency International Ukraine, суд дозволив розстрочити його на один рік — чотирма платежами по 51 млн грн.

    Окремо колишній посадовець зобов’язався відшкодувати 60 млн грн збитків та перерахувати ще 80 млн грн благодійному фонду «Повернись живим».

    Крім цього, суд застосував спеціальну конфіскацію.

    У дохід держави мають стягнути три квартири в Києві загальною площею 388,1 квадратного метра та кошти в розмірі 325,78 млн грн.

    За даними медіа, конфіскація стосується нерухомості у столичному житловому комплексі «Новопечерські Липки».

    Таким чином, сукупний обсяг передбачених вироком штрафу, компенсації, благодійного внеску та грошової конфіскації становить близько 670 млн грн без урахування вартості квартир.

    Водночас ці суми не можна автоматично вважати вже перерахованими до бюджету чи отриманими іншими адресатами. Йдеться про зобов’язання та майнові стягнення, передбачені судовим рішенням.

    За що судили колишнього радника Офісу президента

    Кримінальне провадження стосується закупівель обладнання для «Укрзалізниці», під час яких, за матеріалами слідства, державна компанія зазнала значних збитків.

    НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура розслідували діяльність організованої групи, яка, за версією правоохоронців, створила неформальний механізм впливу на тендери залізничної компанії.

    Слідство називало цей механізм так званим бек-офісом.

    Його учасників підозрювали у сприянні перемозі визначених постачальників, які отримували контракти на вигідних для себе умовах.

    Один з епізодів стосувався закупівлі кабельно-провідникової продукції у 2021–2022 роках.

    За матеріалами провадження, продукцію для «Укрзалізниці» закуповували за завищеними цінами, а частину одержаних коштів згодом легалізували.

    Раніше НАБУ повідомляло про збитки державній компанії на суму понад 140 млн грн у межах відповідних епізодів розслідування.

    Інший напрямок справи стосувався закупівель обладнання, під час яких правоохоронці перевіряли можливе використання службового впливу для усунення конкурентних пропозицій.

    Зокрема, за повідомленням «Радіо Свобода», у матеріалах провадження фігурував лист від СБУ щодо загроз державній безпеці, підписаний Артемом Шилом.

    Слідство вивчало роль цього документа у відхиленні більш вигідних пропозицій інших учасників закупівлі.

    Як Шило опинився у центрі розслідування

    Артем Шило раніше працював у Службі безпеки України, а також був радником Офісу президента.

    У квітні 2024 року правоохоронці повідомили про його затримання в межах корупційного провадження щодо закупівель «Укрзалізниці».

    Тоді ВАКС обрав йому запобіжний захід із можливістю внесення застави.

    Під час перших судових засідань Шило заперечував свою причетність до інкримінованих йому дій.

    Зокрема, він не погоджувався з позицією обвинувачення щодо значення підписаного ним документа, який стосувався можливих загроз державній безпеці.

    Однак згодом позиція сторін змінилася, і в межах кримінального провадження було укладено угоду про визнання винуватості.

    13 жовтня 2026 року її затвердив Вищий антикорупційний суд.

    В обмін на угоду Шило має дати показання проти інших осіб

    Окремою умовою домовленості з обвинуваченням стало зобов’язання колишнього посадовця співпрацювати зі слідством.

    Відповідно до інформації ВАКС, він повинен надати викривальні показання щодо інших осіб у цьому та пов’язаних кримінальних провадженнях.

    Це означає, що затвердження угоди з Артемом Шилом не завершує автоматично всі розслідування, пов’язані з можливими корупційними схемами на «Укрзалізниці».

    Правоохоронці продовжують роботу щодо інших фігурантів.

    Раніше в межах цієї справи суд уже затверджував інші угоди про визнання винуватості.

    Зокрема, 1 жовтня ВАКС ухвалив вирок щодо рієлтора, якого визнали винним у пособництві в легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом.

    Йому призначили п’ять років позбавлення волі, але також звільнили від відбування покарання з трирічним іспитовим строком. Крім того, він зобов’язався перерахувати 2 млн грн на допомогу Збройним силам України.

    Чи остаточне рішення ВАКС

    У Вищому антикорупційному суді зазначили, що вирок щодо ексрадника Офісу президента може бути оскаржений протягом 30 днів із дня його проголошення.

    Апеляцію можна подати до Апеляційної палати ВАКС через суд першої інстанції.

    Тому станом на 13 жовтня говорити про остаточне завершення всіх можливих судових процедур передчасно.

    Водночас уже відомо, що суд затвердив угоду, якою передбачено звільнення Артема Шила від реального відбування восьмирічного строку позбавлення волі за умови дотримання випробування.

    Таким чином, резонансна справа про корупцію на закупівлях «Укрзалізниці» завершилася для одного з її ключових фігурантів угодою зі слідством: замість перебування за ґратами — трирічний іспитовий строк, значні фінансові стягнення, конфіскація майна та обов’язок дати показання щодо інших учасників провадження.

  • Святий бізнес на ухилянтах: єпископ ПЦУ оформив 291 фальшивого диякона

    Святий бізнес на ухилянтах: єпископ ПЦУ оформив 291 фальшивого диякона

    На Івано-Франківщині суд виніс вирок єпископу Православної церкви України Кирилу (Михайлу Михайлюку), який допомагав військовозобов’язаним уникати мобілізації за допомогою фіктивних документів про набуття духовного сану. Загалом схема охопила 291 чоловіка, а вартість оформлення документів сягала двох тисяч доларів. Попри масштаб справи, священнослужитель отримав три роки іспитового строку замість реального ув’язнення.

    Про це повідомляє ZAXID.NET із посиланням на вирок Калуського міськрайонного суду від 5 жовтня 2026 року.

    За матеріалами справи, 62-річний єпископ Ужгородсько-Хустської єпархії ПЦУ упродовж червня 2023 — листопада 2025 року організував оформлення документів, які засвідчували нібито висвячення військовозобов’язаних у диякони.

    Насправді чоловіки не проходили встановленої церковними правилами процедури та не збиралися виконувати обов’язки священнослужителів.

    Документи виготовляли від імені єпархії, а інформацію про нібито проведені хіротонії навіть публікували на її офіційному сайті. Згодом ці посвідчення використовували під час взаємодії з територіальними центрами комплектування.

    За оформлення фіктивного духовного сану військовозобов’язані платили від 1000 до 2000 доларів. Частину грошей отримували посередники, а решту передавали єпископу.

    В окремих випадках Кирило особисто супроводжував чоловіків до ТЦК у священницькому вбранні та підтверджував справжність виданих документів. Така послуга додатково коштувала 5000 гривень.

    За даними «Суспільного», упродовж 2025 року єпископ також неодноразово звертався до керівництва ПЦУ з проханням надати єпархії статус критично важливої релігійної організації. Це мало створити можливість для подальшого бронювання чоловіків від мобілізації.

    Загалом у матеріалах кримінального провадження фігурують 291 військовозобов’язаний, яким оформили документи про нібито належність до духовенства.

    31 березня 2026 року єпископ уклав угоду з прокурором про визнання винуватості. Він погодився співпрацювати зі слідством і сприяти викриттю інших правопорушень, пов’язаних із перешкоджанням діяльності ЗСУ.

    Суд визнав його винним за частиною першою статті 114-1 Кримінального кодексу України та призначив п’ять років позбавлення волі. Однак від реального відбування покарання священнослужителя звільнили, встановивши трирічний іспитовий строк.

    Серед пом’якшувальних обставин суд врахував визнання провини, каяття, співпрацю зі слідством, відсутність попередніх судимостей, інвалідність другої групи та благодійний внесок у розмірі 500 тисяч гривень на потреби Збройних сил України.

    Раніше Священний синод ПЦУ відсторонив Кирила від управління єпархією. У лютому 2026 року його взяли під варту, проте згодом він вийшов після внесення застави.

    Таким чином, єпископ, який визнав участь у схемі оформлення фіктивних документів для сотень військовозобов’язаних, залишився на волі, але зобов’язаний виконувати умови пробаційного нагляду. Вирок може бути оскаржений.

  • М’який вирок за смерть людини: в Івано-Франківську суд оштрафував польського далекобійника за наїзд на охоронця митниці

    М’який вирок за смерть людини: в Івано-Франківську суд оштрафував польського далекобійника за наїзд на охоронця митниці

    Івано-Франківський міський суд виніс вирок громадянину Польщі, який скоїв смертельну ДТП на території митного термінала. Попри те, що аварія признесла до загибелі людини, водій вантажівки уникнув реального тюремного ув’язнення та відбувся лише чималим штрафом.

    Деталі судового рішення та трагедії:

    • Суть справи: Інцидент стався на території митного термінала в Івано-Франківську. Керуючи великогабаритною вантажівкою, іноземний водій здійснив наїзд на охоронця митниці, внаслідок чого потерпілий загинув від отриманих травм.
    • Кваліфікація та покарання: Дії водія кваліфікували за частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України (порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого). Суд визнав його винним, однак призначив покарання у вигляді штрафу розміром 391 тисяча гривень без позбавлення права керувати транспортними засобами.
    • Додаткові стягнення: Окрім штрафу, з обвинуваченого стягнули понад 10,7 тисячі гривень процесуальних витрат на проведення експертиз, а арешт із вантажівки після набуття вироком чинності буде знято.

    Такий м’який вирок суду викликав значний резонанс у суспільстві через відсутність реального терміну ув’язнення за смерть людини внаслідок ДТП.

     

  • 15 років і повна конфіскація: ВАКС виніс вирок Деркачу

    15 років і повна конфіскація: ВАКС виніс вирок Деркачу

    Вищий антикорупційний суд визнав колишнього народного депутата України Андрія Деркача винним у державній зраді та незаконному збагаченні. Політику, який після втечі з України став членом Ради Федерації Росії, призначили 15 років позбавлення волі з повною конфіскацією належного йому майна.

    Окрім ув’язнення, суд заборонив Деркачу протягом трьох років обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування. Розгляд відбувався за процедурою спеціального судового провадження, тобто заочно, оскільки обвинувачений переховується на території Росії та не брав участі у засіданнях.

    Вирок поки не набрав законної сили. Сторона захисту має 30 днів із моменту його проголошення, щоб подати апеляцію. Якщо рішення не оскаржать або Апеляційна палата ВАКС залишить його чинним, покарання набуде остаточного статусу.

    За що засудили колишнього депутата

    Суд установив, що Деркач отримував гроші від російського розвідувального органу за діяльність, спрямовану проти України. Йдеться щонайменше про 567 тисяч доларів, які, за матеріалами справи, передавалися для проведення інформаційних операцій, дискредитації української держави та погіршення її відносин із західними союзниками.

    Слідство вважало, що кінцевою метою кампанії було послаблення міжнародної підтримки України, ускладнення співпраці зі Сполученими Штатами та створення перешкод для руху країни до Європейського Союзу і НАТО.

    За версією обвинувачення, у 2019–2020 роках Деркач регулярно відвідував Москву та зустрічався з представниками Головного управління Генерального штабу Збройних сил Росії, більш відомого як ГРУ. Після цього в Україні організовувалися пресконференції, публічні виступи та інформаційні кампанії, покликані поширювати вигідні Кремлю наративи.

    Експертизи, які досліджували під час судового розгляду, підтвердили обговорення фінансування цієї діяльності та її підривний характер. Прокурори наполягали, що Деркач діяв не як незалежний політик або народний депутат, а як учасник російської операції впливу.

    Як проходив суд без Деркача

    Справу розглядали у ВАКС із грудня 2023 року. Сам Деркач на засідання не з’являвся, оскільки після початку повномасштабного вторгнення втік до Росії. Через це до нього застосували процедуру in absentia, яка дозволяє проводити судовий розгляд без фізичної присутності обвинуваченого, якщо він переховується від правосуддя за кордоном.

    Судові дебати тривали з 9 до 23 червня 2026 року. Прокуратура заявила, що провина екснардепа підтверджується свідченнями, записами, експертними висновками та іншими матеріалами кримінального провадження.

    Захист натомість просив виправдати Деркача. Адвокати заперечували доведеність співпраці з російською військовою розвідкою, ставили під сумнів допустимість частини доказів та стверджували, що публічна діяльність їхнього підзахисного нібито не виходила за межі депутатських повноважень. ВАКС ці аргументи не прийняв і визнав колишнього парламентаря винним за всіма інкримінованими статтями.

    Як Деркач працював проти України та США

    Діяльність Андрія Деркача привертала увагу не лише українських правоохоронців. Ще у вересні 2020 року Міністерство фінансів США запровадило проти нього санкції за спроби втручання в американські президентські вибори.

    Американське відомство прямо назвало Деркача активним російським агентом, який понад десять років підтримував тісні зв’язки зі спецслужбами РФ. За оцінкою Вашингтона, він проводив приховану кампанію впливу, спрямовану на дискредитацію американських політиків та посилення внутрішніх суперечностей у США.

    У 2020 році Деркач оприлюднював відредаговані записи телефонних розмов і поширював непідтверджені звинувачення проти американських та українських посадовців. Міністерство фінансів США дійшло висновку, що ці матеріали були частиною російської інформаційної операції, орієнтованої на американських виборців, політиків і медіа.

    У січні 2021 року американські санкції розширили на пов’язану з ним мережу. До списку потрапили колишні та чинні українські політики, медійні структури й особи, які допомагали поширювати підготовлені Деркачем наративи. Вашингтон заявляв, що ця група використовувала пресконференції, соціальні мережі, інформаційні платформи та контакти зі впливовими американцями для просування дезінформації.

    Агентурна мережа російського ГРУ

    Українські правоохоронці розглядали діяльність Деркача як частину значно ширшої мережі, пов’язаної з російською військовою розвідкою.

    У 2023 році Державне бюро розслідувань повідомило про підозри у державній зраді Деркачу, народному депутату Олександру Дубінському та колишньому прокурору Костянтину Кулику. За версією слідства, вони входили до злочинної організації, яку створив заступник начальника російського ГРУ Володимир Алєксєєв. Оперативне керівництво групою з Росії нібито здійснював його заступник Олексій Савін.

    Завданням цієї мережі було формування в Україні та за кордоном вигідної Москві інформаційної картини, дискредитація української влади, підрив відносин із США та зменшення підтримки євроатлантичного курсу країни.

    У вересні 2024 року слідство щодо цього епізоду завершили та передали матеріали до суду. Водночас вирок ВАКС від 13 липня стосується окремого провадження про отримання Деркачем російських коштів, державну зраду та незаконне збагачення.

    Від українського парламенту до російського Сенату

    Андрій Деркач був народним депутатом України семи скликань — із III до IX. У різний час він представляв різні політичні сили, зокрема Партію регіонів, а також обирався як самовисуванець.

    У січні 2023 року його позбавили українського громадянства, після чого Верховна Рада достроково припинила його депутатські повноваження.

    У вересні 2024 року губернатор Астраханської області РФ призначив Деркача представником регіону в Раді Федерації — верхній палаті російського парламенту. Уже в листопаді він увійшов до комітету з оборони та безпеки, який бере участь у формуванні російської військової та силової політики.

    Таким чином, колишній український депутат, якого у США називали російським агентом, після втечі отримав офіційну посаду в політичній системі держави-агресора.

    Саме перебування Деркача в Росії робить негайне виконання вироку практично неможливим. Для фактичного ув’язнення він має опинитися під контролем українських правоохоронців — унаслідок затримання, екстрадиції або повернення на територію України.

    Що означає повна конфіскація

    Вирок передбачає конфіскацію всього майна, яке належить Деркачу на праві приватної власності. Після набрання рішенням законної сили уповноважені органи зможуть розпочати виконання цієї частини покарання щодо активів, які знаходяться в Україні та можуть бути юридично пов’язані з засудженим.

    Окремо українські правоохоронці розслідують можливу причетність Деркача до незаконного заволодіння землями природно-заповідного фонду в Києві. У квітні 2026 року СБУ повідомляла про викриття схеми, збитки від якої оцінювалися більш ніж у 595 млн гривень.

    Це провадження не входило до справи, за якою ВАКС оголосив вирок 13 липня, і має розглядатися окремо.

    Чому справу розглядав ВАКС

    Незвичність справи полягає в тому, що Деркача засудили не лише за державну зраду, а й за незаконне збагачення. Саме корупційний компонент і значний розмір отриманих коштів віднесли провадження до підсудності Вищого антикорупційного суду.

    Суд кваліфікував дії Деркача за частиною першою статті 111 Кримінального кодексу у редакції, чинній на момент вчинення злочину, а також за статтею 368-5 про незаконне збагачення. Додатково враховувалося вчинення дій групою осіб за попередньою змовою.

    П’ятнадцять років ув’язнення є максимальним фактичним строком, призначеним за сукупністю відповідних злочинів у цій справі.

    Російський слід був відомий роками

    Зв’язки Деркача з Росією обговорювалися задовго до відкритого кримінального переслідування.

    Він навчався у Москві у вищій школі КДБ, а його батько Леонід Деркач у минулому очолював Службу безпеки України. Сам Андрій Деркач тривалий час працював у парламентському комітеті, пов’язаному з паливно-енергетичним комплексом та ядерною політикою.

    Однак ключовими для слідства стали не його освіта чи політичні зв’язки, а конкретні фінансові операції, зустрічі з представниками російської розвідки та подальша інформаційна діяльність.

    Американське Міністерство фінансів ще у 2020 році стверджувало, що він підтримував контакти з російськими спецслужбами понад десятиліття. Український суд тепер дійшов висновку про його провину в роботі на користь РФ та отриманні за це значних коштів.

    Чи сяде Деркач до в’язниці

    Юридично відповідь залежить від двох етапів. Спочатку вирок має набути законної сили після завершення строку на апеляцію або після розгляду скарги. Далі українські органи мають забезпечити його виконання.

    Поки Деркач залишається в Росії та займає посаду в Раді Федерації, Москва навряд чи погодиться видати його Україні. Однак вирок створює правову основу для міжнародного розшуку, арешту активів та затримання у разі поїздки до держави, яка співпрацює з українськими правоохоронцями.

    Крім того, заочне засудження означає, що втеча до Росії не дозволила колишньому депутату уникнути встановлення судом його вини.

    Андрій Деркач пройшов шлях від багаторічного членства у Верховній Раді до офіційної роботи в російській політичній системі. Тепер в Україні він є засудженим за державну зраду та незаконне збагачення.

    Вирок ВАКС став першим судовим рішенням, яке не лише політично чи санкційно, а юридично зафіксувало відповідальність екснардепа за отримання російських грошей та інформаційну діяльність проти держави, яку він багато років представляв у парламенті.

  • «Побачив, як сина завели до ТЦК»: військовий напав на поліцейського — чим завершилася справа

    «Побачив, як сина завели до ТЦК»: військовий напав на поліцейського — чим завершилася справа

    У Житомирській області суд виніс вирок військовослужбовцю, який напав на поліцейського біля територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Конфлікт стався після того, як до ТЦК доставили сина обвинуваченого. За матеріалами справи, чоловік прибув до центру після телефонного дзвінка від сина, побачив, як його виводять з автомобіля, і намагався втрутитися в ситуацію. Сутичка завершилася травмами правоохоронця, кайданками для військового та кримінальним провадженням.

    Справу розглядав Звягельський міськрайонний суд Житомирської області. Обвинуваченого судили за умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв’язку з виконанням ним службових обов’язків. Йдеться про частину другу статті 345 Кримінального кодексу України.

    Як встановив суд, інспектори сектору реагування патрульної поліції Звягельського районного відділу поліції несли службу на території ТЦК та СП. Вони забезпечували громадський порядок і брали участь у реалізації мобілізаційних заходів.

    У цей час на територію центру прибув військовослужбовець. За даними суду, він розпочав словесний конфлікт з одним із поліцейських. Під час суперечки чоловік усвідомлював, що перед ним перебуває правоохоронець у форменому одязі, який виконує службові обов’язки.

    Після словесного конфлікту ситуація швидко переросла у фізичну сутичку. Суд встановив, що обвинувачений схопив поліцейського за формений одяг, після чого вдарив його головою в обличчя, а потім завдав ще одного удару кулаком.

    Унаслідок нападу правоохоронець отримав синець у ділянці носа з переходом у навколоочні ділянки, перелом кісток носа зі зміщенням, крововилив і садно слизової оболонки верхньої губи. Також у потерпілого зафіксували крайовий скол першого зуба верхньої щелепи. За висновком експерта, ці травми належать до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров’я.

    Сам обвинувачений у суді повністю визнав свою вину. Він пояснив, що того дня йому зателефонував син і повідомив, що працівники поліції везуть його до ТЦК. Після цього військовий приїхав на місце й побачив, як його сина витягли з автомобіля.

    За словами чоловіка, він намагався захистити сина, однак працівники поліції йому перешкоджали. Саме це, як він пояснив у суді, викликало сильний гнів. Під час конфлікту він ударив поліцейського спочатку головою, а потім рукою. Після цього до нього застосували кайданки.

    Обвинувачений також повідомив суду, що на момент розгляду справи його сина вже мобілізували, однак йому невідомо, де саме той проходить службу.

    Потерпілий поліцейський надав суду свою версію подій. За його словами, сина обвинуваченого затримали як особу, яка перебувала в розшуку за порушення правил військового обліку. Після затримання його доставили до ТЦК, куди згодом прибув батько.

    Правоохоронець заявив, що військовий поводився агресивно та намагався розпочати бійку. Поліцейський намагався його заспокоїти, але у відповідь отримав удари. Через перелом носа потерпілий переніс операцію, близько місяця перебував на лікуванні та, за його словами, у цей період не отримував заробітної плати.

    Крім того, поліцейський розповів, що після інциденту в соцмережах, зокрема у Facebook, з’явилися негативні публікації, які стосувалися його особисто. Саме тому він наполягав на компенсації моральної шкоди.

    Під час судового розгляду обвинувачений заявив, що визнає цивільний позов частково — у сумі 30 тисяч гривень. Також він повідомив, що ще до ухвалення вироку переказав потерпілому 15 тисяч гривень як часткове відшкодування моральної шкоди, однак поліцейський ці кошти не отримав.

    Суд розглядав справу у скороченому порядку, оскільки обвинувачений визнав вину, а фактичні обставини не оспорювалися сторонами. Захист, потерпілий і сам обвинувачений не заперечували проти такого формату розгляду.

    Прокурор просив призначити військовому п’ять років позбавлення волі, але звільнити його від відбування покарання з випробуванням на три роки. Водночас суд вирішив, що такий строк є надмірним.

    Під час ухвалення вироку суд врахував, що обвинувачений раніше не був судимий, визнав свою вину, щиро розкаявся, частково намагався відшкодувати шкоду та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення. Також суд взяв до уваги, що чоловік є військовослужбовцем, неодноразово отримував бойові поранення під час захисту України, має позитивну характеристику за місцем служби та відзнаки командування.

    Окремо суд звернув увагу на позицію потерпілого, який не наполягав на суворому покаранні для обвинуваченого.

    У підсумку суд визнав військового винним і призначив йому три роки позбавлення волі. Водночас чоловіка звільнили від реального відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік.

    У вироку зазначається, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а обране покарання має забезпечити справедливий баланс між інтересами суспільства та правами людини.

    Ця справа стала черговим резонансним епізодом на тлі напруження навколо мобілізаційних заходів в Україні. Вона показує, що навіть сильні емоції, сімейні обставини та військовий статус не звільняють людину від кримінальної відповідальності за напад на правоохоронця. Водночас суд може враховувати бойовий шлях, каяття, позицію потерпілого та інші обставини під час призначення покарання.

  • Продала власних дітей за $1000: на Закарпатті суд виніс вирок матері

    Продала власних дітей за $1000: на Закарпатті суд виніс вирок матері

    На Закарпатті завершився розгляд справи, яка навесні сколихнула всю Україну. Суд виніс вирок 32-річній мешканці Хустського району, яка намагалася передати власних малолітніх дітей сторонній особі для використання у жебракуванні. За двотижневу «оренду» 11-річного сина та 5-річної доньки жінка планувала отримати 1000 доларів США. Суд визнав її винною у торгівлі людьми та призначив покарання у вигляді восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Про вирок повідомили в органах прокуратури. За даними слідства, мешканка села Ільниця самостійно шукала людину, яка погодилася б взяти дітей для жебракування. Вона домовилася про передачу хлопчика та дівчинки на два тижні, розраховуючи отримати по 500 доларів за кожну дитину. Таким чином загальна сума оборудки становила 1000 доларів.

    Правоохоронці встановили, що жінка усвідомлювала характер майбутньої експлуатації дітей та погоджувалася на те, що вони будуть використовуватися для випрошування грошей. Слідчі задокументували переговори та підготовку до передачі дітей. У квітні 2026 року під час отримання обумовленої суми неподалік Іршави жінку затримали співробітники поліції.

    Після затримання їй було повідомлено про підозру за частиною третьою статті 149 Кримінального кодексу України — торгівля людьми, вчинена щодо малолітніх осіб із метою експлуатації. Ця стаття передбачає особливо сувору відповідальність, коли злочин вчиняється щодо дітей або батьками стосовно власних дітей.

    Під час судового розгляду обвинувачена повністю визнала свою вину та висловила каяття. Водночас суд дійшов висновку, що зібраних доказів достатньо для підтвердження факту підготовки до експлуатації дітей та їх передачі за винагороду. У результаті жінку засудили до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Особливу увагу правоохоронці приділили подальшій долі дітей. Після викриття злочину двох дітей, яких мати намагалася передати для жебракування, а також їхню 8-річну сестру вилучили із небезпечного середовища. Наразі всі троє перебувають під опікою рідної бабусі та забезпечені необхідними умовами проживання. У прокуратурі наголосили, що діти перебувають у безпеці та отримують необхідну підтримку.

    Історія викликала широкий суспільний резонанс не лише через цинізм злочину, а й через те, що його вчинила рідна мати. Соціальні мережі після оприлюднення деталей справи буквально вибухнули хвилею обурення. Користувачі називали випадок одним із найшокуючіших за останній час та вимагали максимально суворого покарання.

    Експерти наголошують, що жебракування залишається однією з форм експлуатації дітей, яка часто прихована від сторонніх очей. Діти можуть використовуватися для випрошування грошей у громадських місцях, на транспортних вузлах або біля торговельних центрів. У багатьох випадках отримані кошти привласнюють дорослі організатори таких схем.

    За даними правоохоронців, останніми роками в Україні фіксується зростання кількості викритих фактів експлуатації дітей. Серед найпоширеніших форм — примусове жебракування, трудова експлуатація, втягнення у злочинну діяльність та сексуальна експлуатація. Саме тому правоохоронні органи та соціальні служби приділяють особливу увагу виявленню подібних злочинів.

    У прокуратурі зазначають, що завдяки оперативним діям вдалося не допустити фактичної передачі дітей для експлуатації. В іншому випадку наслідки для малолітніх могли бути надзвичайно тяжкими як фізично, так і психологічно.

    На тлі цієї справи увагу привертають і подібні випадки в інших регіонах країни. Нещодавно у Запоріжжі суд виніс вирок 59-річній жінці, яка також передала власного сина сторонній особі для використання у жебракуванні. Правоохоронці наголошують, що кожен такий випадок розглядається як тяжкий злочин проти прав та свобод дитини.

    Фахівці закликають громадян не залишатися байдужими, якщо вони стають свідками можливих фактів експлуатації дітей. Будь-яка інформація може допомогти запобігти злочину та врятувати дитину від небезпеки.

    Вирок у справі закарпатської матері став черговим сигналом про те, що торгівля людьми та експлуатація дітей залишаються серйозною проблемою навіть під час війни. Водночас ця історія завершилася тим, що дітей вдалося захистити, а винну особу — притягнути до відповідальності.

  • Підпалив релейні шафи біля станції “Дарниця” за $300: у Києві диверсанта засудили до 15 років тюрми

    Підпалив релейні шафи біля станції “Дарниця” за $300: у Києві диверсанта засудили до 15 років тюрми

    У Києві суд виніс вирок 24-річному чоловіку, який на замовлення російських кураторів підпалював обладнання “Укрзалізниці”. За диверсію в умовах воєнного стану його засудили до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Окрім цього, він має компенсувати “Укрзалізниці” понад 269 тисяч гривень збитків.

    Про це повідомили у Службі безпеки України та Офісі генерального прокурора.

    За даними слідства, мешканець Києва вийшов на зв’язок із представниками РФ через знайомого, який перебуває на тимчасово окупованій території Донеччини та співпрацює з російськими спецслужбами. Контакт відбувався через Telegram, де чоловіку запропонували “заробіток” — підпали об’єктів залізничної інфраструктури за грошову винагороду.

    Як встановили правоохоронці, за кожне виконане завдання диверсанту обіцяли 300 доларів. На той момент він працював оператором кол-центру. Для виконання підпалу чоловік залучив ще одного знайомого.

    У березні 2025 року вночі спільники прибули до району станції “Дарниця” у Києві. За матеріалами справи, чоловіки були у масках, щоб приховати особи. Вони зламали дверцята електрощита, облили релейні шафи сигнальної установки легкозаймистою сумішшю та підпалили їх.

    Йдеться про обладнання, яке забезпечує роботу систем регулювання руху поїздів. Подібні атаки можуть створювати загрозу для безпеки перевезень, порушувати логістику та впливати на стабільність залізничного сполучення, особливо в умовах війни, коли “Укрзалізниця” залишається одним із ключових елементів транспортної системи країни.

    Після підпалу фігуранти зняли свої дії на мобільний телефон та відправили відео замовнику як доказ виконання “роботи”. Однак утекти їм не вдалося.

    Співробітники СБУ та Національної поліції затримали чоловіків фактично “по гарячих слідах” — одразу після вчинення диверсії, коли вони намагалися залишити місце злочину.

    Під час обшуків правоохоронці вилучили мобільні телефони із листуванням, одяг, який використовувався під час підпалу, а також засоби для займання. Слідчі стверджують, що зібрали достатньо доказів координації дій із представниками РФ.

    Суд визнав 24-річного киянина винним за ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 113 Кримінального кодексу України — диверсія, вчинена за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану. Санкція статті передбачає до 15 років ув’язнення або довічне позбавлення волі.

    Щодо другого учасника підпалу, то його справа наразі ще перебуває на розгляді суду.

    В СБУ наголошують, що Росія продовжує активно використовувати українських громадян для диверсій через соцмережі та месенджери. Найчастіше виконавців шукають через Telegram-канали із “легким заробітком”. Основними цілями залишаються об’єкти енергетики, залізничної інфраструктури, автомобілі військових та адміністративні будівлі.

    Правоохоронці зазначають, що останнім часом фіксується збільшення кількості спроб вербування молодих людей, студентів або людей із фінансовими труднощами. За даними СБУ, російські спецслужби нерідко обіцяють виконавцям швидкі гроші, однак після затримання фактично залишають їх без підтримки.

    Водночас українські спецслужби останніми місяцями значно посилили контрдиверсійні заходи. СБУ регулярно повідомляє про викриття агентурних груп та затримання паліїв, які діяли на користь РФ.

    Лише кілька днів тому у Києві також винесли вирок дезертиру, який за завданням російської воєнної розвідки готував серію підпалів на об’єктах “Укрзалізниці”. За даними слідства, його планували використовувати для атак на критичну інфраструктуру столиці.

    В “Укрзалізниці” раніше неодноразово заявляли, що залізнична система України залишається однією з головних цілей російських диверсій через її стратегічне значення для оборони держави, евакуації населення та перевезення вантажів.

    Попри регулярні атаки та спроби диверсій, рух поїздів вдається підтримувати завдяки оперативній роботі залізничників, ремонтних бригад та сил безпеки.

    У СБУ вкотре закликали громадян бути уважними до підозрілих пропозицій “заробітку” в інтернеті та повідомляти правоохоронців про спроби вербування або заклики до підпалів і диверсій.

  • Понад 5 мільйонів збитків: вирок у справі про премії на ЧАЕС

    Понад 5 мільйонів збитків: вирок у справі про премії на ЧАЕС

    13 лютого 2026 року Славутицький міський суд Київської області затвердив угоду про визнання винуватості щодо Сергія Мартинова, який у 2024 році виконував обов’язки генерального директора ДСП «Чорнобильська АЕС». Його визнано винним у службовій недбалості, що призвела до багатомільйонних збитків державному підприємству.

    Як встановлено матеріалами справи №377/1085/25, у червні 2024 року Мартинов підписав наказ №903 про виплату одноразової премії працівникам у розмірі 9,87% від посадового окладу за «успішне виконання планових завдань».

    Однак слідство з’ясувало, що такі виплати не були передбачені ані Колективним договором підприємства, ані Галузевою угодою. У результаті підприємству було завдано значних фінансових втрат.

    Загальна сума збитків склала понад 5,18 млн гривень, з яких:
    4 258 675 грн — безпідставно виплачені премії;
    927 461 грн — надмірно сплачений єдиний соціальний внесок.

    Обвинувачений повністю визнав провину за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки) та уклав угоду з прокурором.

    Суд врахував низку пом’якшувальних обставин: щире каяття, статус ліквідатора аварії на ЧАЕС 1987 року, похилий вік, відсутність попередніх судимостей, а також добровільний внесок на потреби Збройних Сил України у розмірі 100 тисяч гривень.

    Суд призначив покарання у вигляді двох років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком один рік.

    Крім того, колишньому посадовцю заборонено обіймати посади, пов’язані з адміністративно-господарськими функціями, строком на один рік. Він зобов’язаний періодично з’являтися до органів пробації та не залишати територію України без погодження.

    Також засуджений має сплатити понад 25 тисяч гривень витрат на проведення експертиз. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту було скасовано безпосередньо в залі суду.

  • Начальницю Держекоінспекції засудили за хабар у вигляді металочерепиці

    Начальницю Держекоінспекції засудили за хабар у вигляді металочерепиці

    Криворізький районний суд Дніпропетровської області визнав винною у хабарництві начальницю відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр Держекоінспекції Придніпровського округу Ольгу Діденко. Посадовицю засудили за вимагання будівельних матеріалів від підприємця в обмін на «спокійне життя» для його бізнесу.

    Як встановило слідство, у лютому 2022 року Діденко проводила планову перевірку ТОВ «Маркамет», що займається виробництвом металевих виробів. Під час інспекції вона повідомила представника підприємства про серйозні порушення екологічного законодавства та загрозу значних штрафів, нарахування збитків і навіть припинення діяльності через суд.

    Чиновниця запропонувала «альтернативу»: якщо підприємство надасть «спонсорську допомогу», вона не відобразить у акті всі порушення, знизить ступінь ризику підприємства з «високого» до «середнього» та не ініціюватиме скасування дозволів на викиди. В якості хабара Діденко вимагала металочерепицю для перекриття дачного будинку своєї доньки.

    Суд встановив, що під час перевірки Діденко та її колега неодноразово користувалися службовим авто підприємства та відвідували кафе за рахунок бізнесу. Планована доставка черепиці 24 лютого 2022 року не відбулася через початок війни, проте вже у березні 2022 року чиновниця нагадала про необхідність «закрити питання». 27 березня на дачну ділянку родини Діденко було доставлено 97,2 кв. м металочерепиці вартістю понад 36 тис. грн, після чого її викрили правоохоронці.

    У суді Діденко свою провину не визнала, стверджуючи, що мала намір оплатити товар пізніше, однак суд спростував ці твердження доказами, включно із записами розмов. Суд визнав дії посадовиці кваліфікованими за ч. 3 ст. 368 КК України – одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням.

    Вирок суду:

    • 5 років позбавлення волі;

    • позбавлення права обіймати посади, пов’язані з виконанням владних функцій, строком на 3 роки;

    • конфіскація всього приватного майна.