Daypolitico

Позначка: Юлія Свириденко

  • Свириденко у США: підтримка, санкції та нові проєкти для України

    Свириденко у США: підтримка, санкції та нові проєкти для України

    Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко під час робочого візиту до Сполучених Штатів провела низку переговорів у Вашингтоні, де ключовими темами стали санкційна політика проти Росії, співпраця з міжнародними фінансовими інституціями та майбутні інвестиційні проєкти для відновлення України. Про це повідомляє Reuters.

    Під час зустрічей із американськими високопосадовцями, зокрема міністром фінансів США Скоттом Бессентом, українська сторона наголосила на необхідності збереження та посилення санкційного тиску на Російську Федерацію. Свириденко підкреслила, що санкції, запроваджені після повномасштабного вторгнення, залишаються одним із ключових інструментів стримування агресії та не повинні бути послаблені або скасовані.

    За її словами, під час переговорів у Вашингтоні Україна також акцентувала увагу на необхідності боротьби з обходом санкцій, оскільки саме такі схеми дозволяють Росії частково компенсувати економічний тиск і підтримувати військові можливості. Американська сторона, за словами прем’єр-міністра, демонструє розуміння цієї проблеми та готовність до подальшої співпраці у сфері контролю за санкційними режимами.

    Свириденко повідомила, що під час візиту відчула посилення підтримки з боку американських партнерів. Вона зазначила, що атмосфера переговорів стала більш конструктивною, а підхід до обговорення українських потреб — більш прагматичним у порівнянні з попередніми контактами.

    Окремо вона відзначила позицію міністра фінансів США Скотта Бессента, який, за її словами, підтримує Україну у ключових питаннях фінансової стабільності та санкційної політики. Українська сторона розглядає це як важливий сигнал щодо збереження довгострокової підтримки з боку США.

    Важливою темою переговорів стала співпраця з Міжнародним валютним фондом МВФ. За словами Свириденко, вже у травні до Києва має прибути місія експертів МВФ для продовження консультацій щодо фінансової програми підтримки України.

    Також сторони обговорили перспективи подальшого фінансування, зокрема кредитного пакета обсягом близько 8 млрд доларів. Українська сторона зазначає, що МВФ демонструє готовність до певної гнучкості у питаннях, пов’язаних із відновленням енергетичної інфраструктури, яка зазнала значних пошкоджень унаслідок російських атак.

    Свириденко наголосила, що стабільна фінансова підтримка з боку міжнародних партнерів залишається критично важливою для функціонування економіки України в умовах війни, а також для фінансування відновлення ключових секторів.

    Окремий блок переговорів стосувався інвестицій та відновлення України. За словами прем’єр-міністра, вже влітку очікується затвердження нового енергетичного проєкту в межах спільного інвестиційного фонду США та України. Йдеться про механізми залучення приватного та державного капіталу для модернізації енергетичної системи, яка зазнала значних втрат через російські удари.

    Також обговорювали довгострокові програми відбудови України, які охоплюють інфраструктуру, енергетику, житловий сектор та промисловість. Українська сторона підкреслює, що процес відновлення має відбуватися паралельно з формуванням надійних безпекових гарантій.

    Свириденко наголосила, що майбутнє України має базуватися не лише на відновленні зруйнованого, але й на створенні нової економічної моделі розвитку, інтегрованої в європейські та трансатлантичні ринки.

    Під час візиту також порушувалося питання європейської інтеграції України. Свириденко висловила сподівання, що політичні зміни в окремих країнах Європейського Союзу можуть сприяти розблокуванню фінансових пакетів допомоги та пришвидшенню переговорного процесу щодо вступу України до ЄС.

    Вона підкреслила, що курс України на членство в Європейському Союзі є стратегічним і незворотним, а нинішній період є сприятливим для прискорення інтеграційних процесів.

    Візит української делегації до США відбувається на тлі тривалої повномасштабної війни Росії проти України та глобальних дискусій щодо розподілу ресурсів міжнародної підтримки. Україна продовжує координувати з партнерами санкційну політику, військову та фінансову допомогу, а також довгострокові програми відновлення.

    Таким чином, переговори у Вашингтоні стали черговим етапом зміцнення українсько-американського партнерства у сферах безпеки, економіки та післявоєнної відбудови, а також підтвердили намір сторін продовжувати координацію дій у протидії російській агресії.

  • Зеленський: Київ і три області відстають від підготовки до опалювального сезону

    Зеленський: Київ і три області відстають від підготовки до опалювального сезону

    У Києві, а також у Львівській, Волинській та Одеській областях зафіксовано відставання від затверджених графіків підготовки до наступного опалювального сезону. Про це заявив президент Володимир Зеленський після наради з прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко.

    За його словами, частина регіонів не виконує визначені строки робіт, які стосуються підготовки критичної інфраструктури до осінньо-зимового періоду. Президент наголосив, що йдеться про системний процес, який включає не лише технічну підготовку тепломереж і котелень, а й посилення захисту енергетичних об’єктів.

    Зеленський підкреслив, що загалом у межах підготовки до зими вже задіяно 368 об’єктів інфраструктури. Вони охоплюють енергетичний сектор, житлово-комунальне господарство, системи теплопостачання та об’єкти, критично важливі для стабільної роботи міст і громад.

    Президент повідомив, що погоджено відновлення регулярних селекторних нарад із участю урядовців, керівників областей і громад, представників правоохоронних органів та військового командування, яке відповідає за захист енергетичної інфраструктури.

    За словами Зеленського, такий формат має забезпечити більш жорсткий контроль за виконанням графіків підготовки та дозволить оперативно реагувати на відставання в окремих регіонах. Він наголосив, що відповідальність за реалізацію планів буде персональною.

    Підготовка до опалювального сезону в Україні відбувається в умовах підвищених безпекових ризиків через триваючу війну. В останні роки цей процес включає не лише традиційні ремонтні роботи, а й масштабне посилення фізичного захисту енергетичних об’єктів, резервування потужностей та підготовку до можливих аварійних сценаріїв.

    Енергетична система України вже неодноразово зазнавала значних пошкоджень унаслідок російських атак, що змушувало операторів системи передавати у роботу аварійні або стабілізаційні механізми балансування навантаження. Через це підготовка до зими розглядається як один із ключових елементів національної стійкості.

    На тлі підготовки до опалювального сезону в Україні періодично фіксуються коливання в енергосистемі, зокрема через зростання споживання або наслідки пошкоджень інфраструктури.

    У різні періоди в окремих регіонах запроваджувалися графіки погодинних відключень електроенергії для побутових і промислових споживачів. Також застосовувалися обмеження потужності для бізнесу в ранкові години пікового навантаження.

    Оператори енергосистеми пояснюють такі заходи необхідністю балансування попиту та пропозиції електроенергії, особливо під час похолодання або після аварій на енергетичних об’єктах.

    Раніше в енергетичній компанії ДТЕК повідомляли про повернення графіків відключень у періоди підвищеного споживання електроенергії, зокрема через різке похолодання. У таких умовах система зазнає додаткового навантаження, що вимагає тимчасових обмежень.

    Також у низці регіонів України вводилися екстрені відключення після пошкодження енергетичних об’єктів унаслідок російських атак. Зокрема, фіксувалися випадки пошкоджень інфраструктури в Чернігівській області, що впливало на стабільність електропостачання.

    Уряд і профільні служби продовжують підготовку до опалювального сезону з урахуванням воєнних ризиків. Основна увага зосереджена на підвищенні стійкості енергетичної системи, відновленні пошкоджених об’єктів, накопиченні резервів та координації між центральною владою і регіонами.

    Окремим пріоритетом залишається забезпечення безперебійного теплопостачання для населення в умовах можливих пікових навантажень і надзвичайних ситуацій.

  • “Йдіть лісом”: у “Слузі народу” зривають голосування за ініціативи Кабміну

    “Йдіть лісом”: у “Слузі народу” зривають голосування за ініціативи Кабміну

    Якщо ще кілька місяців тому конфлікт між урядом і парламентом виглядав як робоче тертя, то зараз він дедалі більше схожий на системну політичну проблему. У Верховній Раді накопичується роздратування через якість урядових ініціатив, манеру комунікації Кабміну та відчуття, що депутатів ставлять перед уже готовими рішеннями.

    Найбільше претензій у частини «Слуги народу» накопичилося до уряду Юлії Свириденко. У фракції все частіше говорять, що міністри приходять у парламент не для справжньої розмови, а для формального супроводу вже ухвалених на Банковій або в Кабміні рішень. У результаті депутати мають голосувати не за політично погоджені документи, а за пакети, які їм фактично нав’язують постфактум.

    Саме тому історія з урядовими ініціативами під МВФ стала не просто технічним провалом, а симптомом значно глибшої проблеми. Раніше наше видання вже писало, як Верховна Рада не підтримала вимоги МВФ і провалила голосування за податок на цифрові платформи та реформу соцдопомоги.

    При цьому окремі джерела ще раніше ставили під сумнів саму подачу історії про «обов’язковість» частини цих рішень для МВФ.

    У фракції дедалі більше депутатів реагують на такі ситуації не просто скепсисом, а внутрішнім протестом. Один із співрозмовників у парламенті описує настрої значно жорсткіше: «Коли уряд приносить у залу вже готові рішення без обговорення з депутатами, реакція проста — йдіть лісом і домовляйтесь спочатку з парламентом», — каже джерело у фракції.

    Логіка проста: якщо уряд не вважає за потрібне обговорювати з парламентом червоні лінії до перемовин із міжнародними партнерами, то чому Рада має автоматично узаконювати все, що потім приносять у залу.

    Додатково по Кабміну б’є й інша проблема — втрата політичної суб’єктності. Для частини депутатів уряд Свириденко виглядає не окремим центром відповідальності, а продовженням Банкової, яка хоче зберегти всі важелі, але розділити політичні ризики з парламентом. Саме звідси й дедалі гучніші розмови про те, що Верховна Рада більше не хоче бути «крайньою» за непопулярні або сирі рішення.

    На цьому тлі навіть проста урядова комунікація починає сприйматися як порожній ритуал. Депутати все частіше ігнорують години запитань до уряду, а важливі законопроєкти зависають не через брак формальної більшості, а через відсутність довіри до тих, хто ці ініціативи приносить.

    Нагадаємо, що загальну картину розпаду керованості у фракції ми вже розібрали тут.

  • Україна отримала всі вимоги ЄС для вступу: уряд готується до наступного етапу переговорів

    Україна отримала всі вимоги ЄС для вступу: уряд готується до наступного етапу переговорів

    Україна отримала від Європейського Союзу повний пакет умов, необхідних для вступу до блоку. У Брюсселі українській делегації передали вимоги за фінальними трьома переговорними кластерами.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

    За її словами, українська делегація під час переговорів у Брюсселі отримала від ЄС перелік умов, які необхідно виконати для завершення переговорного процесу щодо членства.

    «Сьогодні українська делегація в Брюсселі отримала від Європейського Союзу умови для вступу за фінальними трьома переговорними кластерами», — зазначила очільниця уряду.

    Йдеться про такі переговорні блоки:

    кластер 3 — «Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток»,
    кластер 4 — «Зелений порядок денний та стале з’єднання»,
    кластер 5 — «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості».

    Свириденко наголосила, що тепер Україна вперше має повний перелік умов, виконання яких є необхідним для вступу до Європейського Союзу.

    «Відтепер Україна має повний пакет умов, виконання яких є необхідним для вступу в ЄС — вперше в історії», — підкреслила прем’єрка.

    Вона нагадала, що раніше, у грудні, українська сторона вже отримала бенчмарки за іншими трьома переговорними кластерами: «Основи процесу вступу до ЄС», «Внутрішній ринок» та «Зовнішні відносини».

    Таким чином Україна тепер має повний набір вимог, необхідних для подальшого просування переговорів щодо членства.

    Водночас у Європейському Союзі звучать різні оцінки щодо перспектив розширення. Зокрема, раніше в ЄС обговорювали можливість відкласти членство України на тривалий термін. Детальніше про ці дискусії читайте у матеріалі.

    Свириденко підкреслила, що наступним етапом стане виконання цих умов, впровадження необхідних реформ та підготовка до закриття переговорних кластерів.

    «Ми впевнено рухаємося визначеним євроінтеграційним шляхом. Наступні кроки — успішне закриття кластерів та підписання договору про вступ, що стане фінальним кроком до повноправного членства України в ЄС», — пояснила вона.

    Раніше також повідомлялося, що у Європейському Союзі обговорюють різні сценарії розширення та можливі терміни приєднання України до блоку.

    За словами прем’єр-міністерки, уряд і надалі працюватиме над виконанням умов Євросоюзу, реалізовуватиме необхідні реформи та звітуватиме перед європейськими партнерами.

  • Після відставки Єрмака: як змінюється баланс влади навколо Зеленського

    Після відставки Єрмака: як змінюється баланс влади навколо Зеленського

    Після відставки колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака система влади в Україні почала поступово змінюватися. Новий баланс впливів формується навколо президента Володимира Зеленського, а уряд Юлії Свириденко отримав більше простору для самостійних рішень, хоча ключова роль у системі управління залишається за главою держави.

    Про це йдеться в аналізі “Української правди”, яка дослідила, як змінилася конфігурація влади після корупційного скандалу, відомого як “Міндічґейт”.

    Нова конфігурація влади на Банковій

    2 березня у президентському кабінеті відбулася нарада за участі Володимира Зеленського, прем’єр-міністерки Юлії Свириденко та секретаря РНБО Рустема Умєрова. Формально зустріч була присвячена підбиттю підсумків складної зими та підготовці до наступного опалювального сезону.

    Однак сам склад учасників зустрічі демонструє зміни у владній системі. Ще кілька місяців тому подібні наради практично неможливо було уявити без обов’язкової участі керівника Офісу президента. У період керівництва Єрмака політичні рішення проходили через його апарат, а доступ до президента фактично контролювався ОП.

    Після його відставки президент почав проводити більше прямих зустрічей із урядовцями, політиками та громадськими діячами.

    Корупційний скандал у сфері енергетики, який отримав назву “Міндічґейт”, став найбільшим політичним ударом по команді Зеленського за час його президентства. Він призвів до кадрових ротацій у владі та фактичного усунення Єрмака від системи управління.

    Після цього у владній вертикалі виник вакуум впливу, який почали заповнювати різні групи у команді президента.

    Частину функцій колишнього керівника ОП перебрали заступники глави Офісу, частину — силовий блок, а частину — сам президент через прямі доручення чиновникам.

    Роль Юлії Свириденко

    Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко очолила уряд у липні 2025 року. Її призначення відбулося за активної підтримки Єрмака, який ще у 2024 році намагався провести зміну прем’єра.

    У той період уряд фактично виконував роль виконавчого органу при Офісі президента. Основні рішення формувалися на Банковій, а Кабмін їх реалізовував.

    Після відставки Єрмака ситуація змінилася. За словами співрозмовників видання у владі, Свириденко спочатку виглядала дезорієнтованою, однак поступово почала працювати з президентом напряму та посилювати свою роль у системі управління.

    В уряді зазначають, що прем’єрка почала жорсткіше контролювати міністрів та вимагати результатів від членів Кабміну.

    Одним із внутрішніх конфліктів у Кабміні залишається напруженість між Свириденко та віцепрем’єром з відновлення Олексієм Кулебою.

    Його вважають людиною, пов’язаною з колишнім керівником ОП. У владних колах обговорюється можливість його заміни.

    Серед потенційних кандидатів на посаду називають голову Запорізької обласної військової адміністрації Івана Федорова, який має підтримку частини фракції “Слуга народу” та позитивне ставлення президента.

    Попри відставку, джерела видання стверджують, що Єрмак продовжує підтримувати контакти з представниками влади, дипломатами та окремими міністрами.

    Однак характер його впливу змінився. Якщо раніше він мав постійний доступ до президента і міг впливати на ухвалення рішень безпосередньо, то тепер його участь у політичних процесах значно обмежена.

    Ключові фігури в новій системі

    Після кадрових змін у владі зросла роль кількох ключових чиновників.

    Колишній прем’єр Денис Шмигаль повернувся до роботи в енергетичному секторі та отримав завдання стабілізувати ситуацію в галузі після енергетичних скандалів.

    Михайло Федоров, який перейшов до Міністерства оборони, активно просуває технологічні зміни у війську. Зокрема, розвиток систем перехоплення російських дронів.

    За даними військового керівництва, ефективність перехоплення “Шахедів” за допомогою дронів-перехоплювачів за останні місяці зросла з приблизно 30% до понад 70% у Києві.

    Попри кадрові зміни, уряд стикається з низкою системних проблем.

    Однією з головних є нестача сильних управлінців на ключових напрямах. Частина міністрів, за словами співрозмовників у владі, є ефективними менеджерами середнього рівня, але не мають достатнього політичного впливу для масштабних реформ.

    Крім того, складною залишається ситуація у Верховній Раді. У монобільшості дедалі важче знаходити голоси навіть для виконання міжнародних зобов’язань України перед МВФ або Європейським Союзом.

    Показовою є ситуація з призначенням міністра юстиції — посада залишається вакантною вже кілька місяців, хоча кандидатура узгоджена.

    Наразі в Україні фактично зберігається модель, у якій президент відіграє ключову роль у прийнятті рішень, тоді як уряд виступає координатором між Банковою, Кабміном та парламентом.

    У владних колах визнають, що без появи кількох сильних управлінців на критичних напрямах — інфраструктурі, енергетиці та відновленні — уряду буде складно забезпечити помітні результати.

  • Олексій Кучер залишив наглядову раду «Лісів України» після скандалу навколо Юрія Болоховця

    Олексій Кучер залишив наглядову раду «Лісів України» після скандалу навколо Юрія Болоховця

    У державному підприємстві «Ліси України» загострилася управлінська криза після кадрових змін, що відбулися наприкінці лютого. Голова наглядової ради підприємства Олексій Кучер залишив свою посаду лише через два дні після оприлюднення резонансного журналістського розслідування щодо діяльності керівництва галузі.

    За інформацією джерел у секторі, відставка Кучера не була добровільною. Його ім’я пов’язували з рішеннями, які, за оцінками авторів розслідування, забезпечували підтримку управлінської вертикалі генерального директора ДП «Ліси України» Юрія Болоховця.

    Співрозмовники в урядових колах стверджують, що кадрове рішення могло стати компромісним кроком для зниження публічного тиску навколо підприємства без зміни фактичного управління фінансовими потоками у галузі. У цьому контексті згадуються прем’єр-міністерка Юлія Свириденко та заступник керівника Офісу президента Олександр Камишін, які нібито підтримали сценарій переформатування наглядової ради.

    Окремі питання викликає реалізація державної програми «Зелена країна». За даними авторів розслідування, різниця між звітністю ДП «Ліси України» та інформацією Державного агентства лісових ресурсів може сягати близько 74 тисяч гектарів лісових насаджень, що може свідчити про маніпуляції статистичними показниками.

    Критику також викликає централізація закупівель техніки та пального, яка, за оцінками експертів галузі, посилила контроль над контрактами та ціноутворенням. На цьому фоні керівництву підприємства нараховувалися значні преміальні виплати, попри високий рівень базових зарплат.

    Окремим блоком у матеріалах розслідування згадуються можливі неформальні фінансові збори через громадську організацію СВЛУ, які, за твердженнями джерел, могли стягуватися з працівників регіональних підрозділів під приводом підтримки діяльності структури.

    Водночас правоохоронні органи розслідують кримінальне провадження №42024000000001264, відкрите за матеріалами журналістів. Стан слідства наразі публічно не коментується.

    Скандал навколо державного лісового підприємства вкотре підняв питання прозорості управління галуззю, розподілу бюджетних ресурсів та ефективності контролю за державними активами.

  • МВФ затвердив нову програму для України: що означає фінансування на $8,1 млрд

    МВФ затвердив нову програму для України: що означає фінансування на $8,1 млрд

    Рішення Ради директорів International Monetary Fund про затвердження нової чотирирічної програми розширеного фінансування для Ukraine обсягом $8,1 млрд — це важливий сигнал стабільності для економіки в умовах війни. Перший транш, який очікується найближчим часом, має становити близько $1,5 млрд і буде спрямований на покриття дефіциту бюджету та підтримку макрофінансової рівноваги, як повідомила голова уряду Юлія Свириденко.

    З одного боку, така програма — це підтвердження довіри до фінансової системи країни та до здатності уряду виконувати зобов’язання. У воєнний час стабільне зовнішнє фінансування дозволяє уникати різких скорочень видатків, підтримувати соціальні програми та зберігати керованість бюджету. Це важливо для прогнозованості курсу гривні, для бізнесу і для міжнародних партнерів.

    З іншого боку, будь-яка програма МВФ завжди передбачає структурні умови. І саме тут починається найскладніша частина політичної дискусії. Серед очікуваних кроків — зміни в податковій політиці: оподаткування цифрових платформ, перегляд пільг для посилок, зміни щодо військового збору та поступове розширення бази ПДВ. Частина цих рішень уже давно обговорюється в експертному середовищі, однак їх реалізація в умовах війни може викликати суспільну напругу.

    Особливо чутливою є тема оподаткування малого бізнесу. Запровадження ПДВ для ФОП із визначеним лімітом — це крок, який вплине на тисячі підприємців. Навіть якщо параметри компромісні, будь-яке розширення податкового навантаження потребує прозорої комунікації та чітких пояснень щодо цілей реформи. Інакше економічні рішення можуть сприйматися як фіскальний тиск, а не як елемент системної модернізації.

    Водночас програма МВФ — це не лише про вимоги. Це також про доступ до довгострокового фінансування та про сигнал для інших донорів, зокрема європейських партнерів. Узгодженість із міжнародними інституціями підвищує шанси на додаткову підтримку та зменшує ризики для зовнішньої фінансової стійкості країни.

    У підсумку маємо складну, але передбачувану ситуацію: фінансова підтримка посилює макроекономічну стабільність, однак структурні зобов’язання вимагатимуть рішень, які будуть непопулярними всередині країни. Баланс між потребами бюджету, вимогами партнерів і соціальною стійкістю стане ключовим викликом найближчих років. Саме від якості реалізації цих рішень залежатиме, чи стане ця програма інструментом розвитку, чи залишиться лише вимушеним компромісом.

  • Схеми з розкрадання міжнародної допомоги мером Ніжина Олександром Кодолою дійшли до Прем’єра

    Схеми з розкрадання міжнародної допомоги мером Ніжина Олександром Кодолою дійшли до Прем’єра

    За інформацією нашого джерела, наразі “Ніжинський кейс” з розкраданням міжнародної допомоги на відновлення енергетики мером Олександром Кодолою знаходиться на столі Прем’єра Юлії Свириденко.

    Нагадаємо, Ніжин опинився в центрі безпрецедентного фінансового скандалу, який вже вийшов за межі Чернігівщини: остання ревізія Державної аудиторської служби (ДАСУ) викрила системні зловживання, що можуть коштувати місту майбутнього. На кону не лише репутація мера Олександра Кодоли, а й подальше фінансування всієї громади з державного бюджету.

    Поки Ніжинська мерія активно хизувалась отриманням 459 мільйонів гривень допомоги від Данії, Японії та США, реальність виявилася набагато цинічною. У той час як західні партнери на тлі гуманітарної катастрофи фінансують генератори та ліки, чиновники місцевого УЖКГ, за даними джерел, виписували собі премії у розмірі до 310%. Загальна сума «преміальних» порушень вже склала 2,6 млн грн.

    Проте справжній шок у аудиторів викликала безпекова складова. Будівництво захисної споруди для гімназії №6, на яке виділили 4,7 млн грн, перетворилося на фарс. Замість заглибленого сховища, що відповідає нормам ДБН, на поверхні з’явилася конструкція, яку місцеві називають просто «будкою».

  • Дарницька ТЕЦ: прем’єр закликає прискорити підготовку документів і ресурсів

    Дарницька ТЕЦ: прем’єр закликає прискорити підготовку документів і ресурсів

    Уряд України закликає столичну владу якнайшвидше підготувати детальний план відновлення Дарницької теплоелектроцентралі (ТЕЦ), яка зазнала серйозних пошкоджень під час масованих атак російських військ. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко під час спілкування з журналістами, наголосивши на необхідності конкретних рішень для забезпечення стабільного теплопостачання столиці.

    За словами Свириденко, кожна обласна державна адміністрація отримала завдання розробити план забезпечення повної енергетичної автономності регіонів. Київ має підготувати власний план відновлення Дарницької ТЕЦ, чітко вказавши, що необхідно для відновлення та скільки часу та ресурсів це потребуватиме.

    Прем’єр зазначила, що станом на 13 лютого Київ ще не надав уряду такого плану. Зима 2025–2026 року стала однією з найскладніших за час повномасштабного вторгнення Росії: кількість атак дронів і ракет зросла, а системи протиповітряної оборони поки що не забезпечують повного захисту.

    Свириденко підкреслила, що уряд постійно підтримує Київ і всі енергетичні компанії країни у відновленні інфраструктури після обстрілів. Водночас вона закликала місцеву владу прискорити підготовку всіх необхідних документів, техніки та ресурсів для оперативного відновлення Дарницької ТЕЦ і забезпечення стабільного теплопостачання домогосподарств столиці.

  • МВФ вперше скасував попередні умови для кредитної програми України на 8,1 млрд доларів

    МВФ вперше скасував попередні умови для кредитної програми України на 8,1 млрд доларів

    Міжнародний валютний фонд вперше за історію співпраці з Україною відмовився від вимоги виконання попередніх умов для отримання фінансування за новою кредитною програмою на 8,1 млрд доларів. Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

    За її словами, наразі жодних prior actions – попередніх дій, які мали бути виконані до рішення ради директорів фонду – не передбачено. Очікується, що питання щодо України винесуть на розгляд наприкінці лютого.

    Раніше Міжнародний валютний фонд наполягав на запровадженні низки змін у податковій сфері ще до виділення коштів. Зокрема, йшлося про впровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців, встановлення мита на міжнародні посилки, оподаткування цифрових платформ, а також продовження військового збору.

    Тепер ці вимоги переведено у формат структурних маяків. Це означає, що Україна повинна буде виконати взяті на себе зобов’язання вже після затвердження програми фінансування, а не до її погодження.

    Юлія Свириденко зазначила, що такого рішення вдалося досягти в результаті переговорів після візиту до України керівниці фонду Кристаліна Георгієва. Скасування попередніх умов відкриває можливість для швидшого ухвалення рішення про виділення коштів.

    Нагадаємо, у листопаді 2025 року Україна та МВФ оголосили про запуск нової чотирирічної програми на 8,1 млрд доларів. Серед ключових структурних маяків – скасування винятків щодо обов’язкової реєстрації платниками ПДВ для підприємців на спрощеній системі.

    У грудні Міністерство фінансів оприлюднило законопроєкт, який передбачає, що з 2027 року ФОПи зі спрощеною системою оподаткування та річним доходом понад 1 млн грн будуть зобов’язані сплачувати ПДВ.