Daypolitico

Позначка: Юлія Свириденко

  • До 277 млн доларів на рік: що держава втратила після конкурсу на літієве родовище «Добра»

    До 277 млн доларів на рік: що держава втратила після конкурсу на літієве родовище «Добра»

    Держава могла отримувати до 15% прибуткової продукції з розробки літієвого родовища «Ділянка Добра» в Кіровоградській області, однак за результатами конкурсу було обрано іншу пропозицію з суттєво нижчими показниками.

    Про це повідомили в компанії Critical Metals Corp., коментуючи участь у конкурсі на укладення Угоди про розподіл продукції. За даними компанії, другим учасником конкурсу, окрім переможця, була European Lithium Ukraine — українська «дочка» міжнародної групи Critical Metals, яка подавала заявку за підтримки американо-австралійських інвесторів.

    Проєкт European Lithium Ukraine передбачав створення повністю інтегрованого виробничого ланцюга — від геологічного вивчення до видобутку, збагачення та переробки літію з виробництвом гідроксиду та карбонату літію. Загальний обсяг інвестицій, заявлений компанією, складав понад 1,5 мільярда доларів США. З них 12,3 млн доларів планувалося спрямувати на геологічне вивчення, а ще близько 1,5 млрд доларів — на створення видобувного та переробного комплексу.

    Фінансування проєкту передбачалося за рахунок власних коштів компанії, залучення капіталу через розміщення акцій Critical Metals Corp. на біржі NASDAQ, а також кредитів міжнародних фінансових установ.

    Ключовою відмінністю пропозиції European Lithium Ukraine була модель розподілу прибуткової продукції. У разі, якщо фактичні витрати інвестора перевищували б 70% загального обсягу продукції, частка держави становила б 4%. Однак у разі зменшення компенсаційної частки інвестора держава могла б отримувати від 8% до 15% прибуткової продукції залежно від ринкових цін на літій.

    За оцінками компанії, за такого сценарію держава могла б отримувати від 16 млн до 277 млн доларів США щороку, враховуючи як частку у прибутковій продукції, так і податок на прибуток інвестора.

    Втім, переможцем конкурсу було обрано американську компанію Dobra Lithium Holdings JV, LLC. Про це 12 січня заявила прем’єр-міністр Юлія Свириденко. За її словами, проєкт передбачає мінімальний обсяг капітальних інвестицій у 179 млн доларів, з яких 12 млн підуть на додаткову геологорозвідку та аудит запасів, а 167 млн — на організацію видобутку та збагачення.

    Міністр економіки Олексій Соболев повідомив, що акціонерами Dobra Lithium Holdings JV є міжнародні структури TechMet та The Rock Holdings. Серед ключових інвесторів TechMet — Міжнародна фінансова корпорація розвитку США, Суверенний фонд Катару та Mercuria Clean Energy Investments. Бенефіціаром The Rock Holdings є американський бізнесмен і філантроп Рональд Лаудер.

    За словами заступника міністра економіки Єгора Перелигіна, частка держави у прибутковій продукції за пропозицією компанії-переможця, імовірно, становитиме не менше 4% або близько 6% залежно від структури компенсаційної продукції.

    Таким чином, за підсумками конкурсу держава погодилась на модель із мінімальною гарантованою часткою, відмовившись від сценарію, який потенційно міг забезпечити значно більші бюджетні надходження у разі сприятливої кон’юнктури ринку літію.

  • Уряд робить військову підготовку обов’язковою для студентів-медиків і фармацевтів

    Уряд робить військову підготовку обов’язковою для студентів-медиків і фармацевтів

    Кабінет міністрів схвалив рішення про посилення військової складової у закладах вищої освіти. Як повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко, відтепер підготовка офіцерів запасу стане обов’язковою частиною навчання для студентів медичних і фармацевтичних спеціальностей.

    Уряд наголошує, що країна потребує фахівців військової медицини та підготовлених кадрів, які можуть бути залучені у разі необхідності. Запровадження обов’язкової військової підготовки для майбутніх медиків має зміцнити резерв та посилити обороноздатність держави.

    Кабмін оновив перелік вишів, які проводитимуть відповідну підготовку, а також уточнив професійний стандарт для офіцерів запасу. Він включає:

    • розширені вимоги до знань і навичок,

    • оновлені компетентності, необхідні для служби,

    • деталізовані програми навчання.

    За словами Свириденко, навчальний процес буде посилений: обсяг навчального часу збільшать на 20%, а програми структуровано приведуть до єдиного стандарту з чіткими вимогами до теорії та практики.

    Наразі в Україні діє 33 кафедри військової підготовки, які здійснюють підготовку офіцерів запасу. Уряд очікує, що після ухвалених змін підвищиться якість навчання, а кадровий резерв стане більш підготовленим і чисельним.

  • Після викриттів НАБУ уряд звільняє раду «Енергоатому» та починає терміновий аудит

    Після викриттів НАБУ уряд звільняє раду «Енергоатому» та починає терміновий аудит

    Колишній міністр Тимофій Милованов оголосив про складання повноважень члена Наглядової ради «Енергоатому», але водночас Кабінет міністрів достроково припинив повноваження всієї ради та доручив терміновий аудит — кроки, які влада пояснює викриттям великої корупційної справи в енергетиці.

    У вівторок уряд ухвалив рішення достроково припинити повноваження Наглядової ради НАЕК «Енергоатом» і почати перезапуск компанії: прем’єрка Юлія Свириденко доручила підготувати новий склад ради у консультації з міжнародними партнерами та дала Держаудитслужбі тиждень на проведення повного аудиту й передання матеріалів правоохоронцям.

    Тим часом один з чинних членів ради, економіст і ексміністр Тимофій Милованов, опублікував заяву про складання повноважень. У своїх публічних повідомленнях він послався на скандал навколо компанії та на необхідність не заважати розслідуванню. Проте рішення уряду формально означає, що рада була розпущена без індивідуальних відставок.

    Причиною різкої реакції влади називають масштабну антикорупційну операцію, яку проводили НАБУ і САП — у ЗМІ вона з’явилась під кодовою назвою «Мідас». За повідомленнями, розслідування виявило зловживання в державних закупівлях і контрактах, що, за попередніми оцінками журналістів, могло призвести до значних втрат для компанії. Сам факт запуску аудиту та передання матеріалів до правоохоронних органів влада подає як доказ необхідності кадрових змін.

    З офіційних джерел: уряд наголошує, що «усього спектру важелів впливу» — від призначення менеджменту до контролю діяльності — має нести Наглядова рада, і тому відповідальність за ситуацію в компанії лежить передусім на ній. Нове керівництво має «швидко перезапустити» компанію, провести аудит і допомогти слідству.

    Поза офіційними заявами в публічному полі з’являються й припущення про мережу впливів і давніх контактів між окремими гравцями енергетичного та державного секторів. Частина журналістських матеріалів і публічних обговорень називає «переплетіння» бізнесу й державних посад як структурну проблему, але конкретні звинувачення щодо окремих осіб мають перевіряти правоохоронні органи в межах слідства. У цьому контексті урядовий аудит і кримінальні провадження мають визначити, які факти підтверджені, а які — лише припущення.

    Що далі: держаудит та розслідування, швидка ротація у складі Наглядової ради та консультації з міжнародними партнерами щодо кандидатур — саме так уряд формалізував план «перезапуску». Водночас експерти попереджають: якщо аудит підтвердить системні порушення, це може спричинити не лише кадрові чистки, а й тривалі судові процеси і реструктуризацію механізмів держуправління у енергетиці.

  • Економіст Кушнірук: історія Favbet — це про «привілейовану меншість» під час війни

    Економіст Кушнірук: історія Favbet — це про «привілейовану меншість» під час війни

    Український економіст Борис Кушнірук різко відреагував на розслідування hromadske.ua, у якому журналісти з’ясували, як онлайн-казино Favbet змогло забронювати своїх співробітників від мобілізації. У своєму дописі під назвою «Усі тварини рівні, але деякі рівніші за інших» Кушнірук назвав цю історію яскравим прикладом того, як у країні війни формується «привілейована меншість», що живе за іншими правилами.

    За словами економіста, схема, описана у розслідуванні, виглядає цинічно простою: достатньо зробити одну з компаній групи Favbet резидентом «Дія.City», а потім — через Міністерство економіки — отримати статус «критично важливої». Це дозволяє бронювати персонал, навіть якщо діяльність компанії не має жодного відношення до стратегічних потреб держави.

    Кушнірук нагадав, що ще у 2024 році тодішня міністерка економіки Юлія Свириденко обіцяла скасувати подібні накази, визнавши, що такі рішення «розколюють суспільство». Проте, за словами експерта, після спаду медійної уваги все повернулося до звичного стану — і вже з липня 2024 по серпень 2025 року 20 працівників Favbet Tek отримали бронювання.

    Економіст наголосив, що ще у 2022 році пропонував створити прозору систему бронювання, де критерії стратегічної важливості визначалися б урядом, а не окремими міністерствами. За його словами, це дозволило б уникнути корупційних ризиків:
    “Якщо компанія хоче бронювати людей — нехай платить внески: одноразово сотні тисяч гривень і щомісячно десятки тисяч за кожного заброньованого. Це чесніше, ніж домовлятися в кабінетах.”

    Кушнірук саркастично додав, що Favbet, очевидно, отримала статус критично важливої структури «виключно чесним і прозорим шляхом», а пані Свириденко, яка нині очолює уряд, «напевно, просто забула» про свою гучну заяву.

    “Favbet — не виняток. Таких компаній десятки. Просто вона більш публічна через бізнес, а решта користуються тими ж схемами тихо,” — підсумував економіст.

    На завершення Кушнірук провів паралель із романом Джорджа Орвелла «Колгосп тварин», наголосивши, що навіть у країні, яка воює за свободу, формується новий клас привілейованих:
    “Ми бачимо, як панує меншість, що маніпулює іншими задля власної вигоди. Орвелл був би вражений, наскільки його алегорія актуальна й нині.”

  • Газ для України може подешевшати: зниження тарифу в Словаччині прив’язали до контрактів

    Газ для України може подешевшати: зниження тарифу в Словаччині прив’язали до контрактів

    Словаччина може зменшити тариф на транзит газу до України, якщо «Нафтогаз» укладе довгострокові імпортні контракти. Про це заявила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко в коментарі для РБК-Україна. За її словами, урізання тарифу розглядається саме як елемент здешевлення постачань на український ринок.

    Свириденко уточнила, що ключова умова Братислави — стабільні багаторічні угоди на імпорт газу. В «Нафтогазі» вже готують такі домовленості, щоб знизити собівартість ресурсу для споживачів і додатково стабілізувати ринок. Цю позицію уряду та компанії підтверджують і інші українські медіа з посиланням на той самий коментар.

    Потенційне зниження словацького тарифу може стати важливою частиною стратегії диверсифікації маршрутів та джерел постачання газу до України — на тлі коливань європейських цін і потреби у прогнозованих умовах імпорту на опалювальні сезони. У публікаціях також зазначається, що нинішній тариф у Словаччині є вищим, ніж у сусідніх напрямках, тож перегляд ставки здатний поліпшити економіку поставок.

    Раніше довкола словацько-української газової співпраці виникали напруження, однак нинішні сигнали з Братислави свідчать про прагматичний пошук взаємовигідної моделі транзиту для імпорту в Україну. Подальші рішення залежатимуть від параметрів та строків підготовлюваних «Нафтогазом» контрактів.

  • Кабмін призупинив експорт дров і необробленого лісу до кінця 2025 року

    Кабмін призупинив експорт дров і необробленого лісу до кінця 2025 року

    Кабінет міністрів України ухвалив рішення про тимчасову заборону експорту необробленої деревини та дров до 31 грудня 2025 року. Метою такого кроку є забезпечення внутрішнього ринку сировиною, підтримка українських деревообробних підприємств і зменшення екологічного навантаження у передзимовий період.

    Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко, зазначивши, що рішення має соціальне та економічне значення:
    «Це необхідний крок, щоб подбати про людей взимку, зберегти роботу наших підприємств і зменшити навантаження на екологію».

    Згідно з постановою, уряд вніс необроблену деревину (крім сосни) до переліку товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, та встановив нульову квоту на їхній експорт до кінця 2025 року. Обмеження охоплюють:

    • лісоматеріали необроблені, із видаленою або невидаленою корою чи заболонню;

    • лісоматеріали начорно брусані або небрусані, крім сосни.

    Постанова набирає чинності з дня офіційного опублікування і стосується лише нових угод та операцій, укладених після цього.

    Заступник міністра економіки Єгор Перелигін пояснив, що обмеження допоможуть збалансувати внутрішній ринок і стабілізувати роботу деревообробної галузі, особливо в умовах підвищеного попиту на паливні матеріали та деревину в зимовий період. Окрім того, заборона має важливе значення для забезпечення оборонних потреб країни.

    Тимчасова заборона експорту необробленої деревини та дров дозволить зменшити дефіцит сировини, підтримати національного виробника та сприяти енергетичній безпеці України в умовах війни та економічних викликів.

  • Скандал навколо УЗ: член Наглядової ради пов’язаний з компанією сина Януковича

    Скандал навколо УЗ: член Наглядової ради пов’язаний з компанією сина Януковича

    Кабмін 1 жовтня 2025 року оновив склад Наглядової ради АТ «Укрзалізниця» розпорядженням №1090-р. Уряд затвердив сім членів ради: чотирьох незалежних (Анатолій Амелін, Ельжбета Єва Беньковська, Максим Мокляк, Гепард Хафер) та трьох представників держави (Сергій Лещенко, Давід Ломджарія, Олександр Камишін). Документ підписала прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.

    Анатолію Амеліну, співзасновнику аналітичного центру «Український інститут майбутнього», фактично продовжили мандат на другий термін: він уже входив до Наглядової ради УЗ у попередньому складі разом із Гепардом Хафером, Сергієм Лещенком і Давідом Ломджарією. До цього Амелін працював у НКЦПФР (Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку) та очолював інвесткомпанію «Альтана Капітал», яку на ринку пов’язували з орбітою бізнесу Ріната Ахметова.

    Після рішення уряду навколо Амеліна виник публічний скандал. Журналісти, посилаючись на відкриті юрреєстри, стверджують, що на четвертому році повномасштабної війни він досі значиться співзасновником бізнесу в окупованому Донецьку — зокрема ТОВ «Столичний стиль». Серед співзасновників цього ТОВ фігурує ПрАТ «КЕПІТЕЛ БІЛДІНГ КОРПОРЕЙШЕН», кінцевим бенефіціаром якого значиться Олександр Янукович, син президента-втікача Віктора Януковича, через структуру ПрАТ «МАКО ХОЛДІНГ». Тобто формально в спільному бізнесі Амеліна простежується зв’язок із людьми з найближчого оточення родини Януковича.

    Це викликає логічне запитання всередині самої «Укрзалізниці»: як людина з такими зв’язками залишилася в складі наглядового органу стратегічної державної компанії вдруге поспіль під час війни. За даними профільного анонімного телеграм-каналу залізничників «Уволіть ПОНАБа» (канал пов’язують із колишнім головою правління УЗ Олександром Камишіним), Амелін — це «креатура прем’єр-міністрки Юлії Свириденко». Канал описує його як людину, що «поміняла донецькі ОПГ на “Київський інститут майбутнього”». Водночас жодних публічних підтверджень з боку самої Свириденко про особисту роль у просуванні Амеліна немає: відкритих спільних появ, заяв або коментарів щодо нього журналістам знайти не вдалося.

    Ще одна лінія цієї історії — роль Олександра Камишіна. Камишін, який колись очолював правління «Укрзалізниці», у 2023 році різко пішов із компанії. Пізніше він був призначений міністром з питань стратегічних галузей промисловості, і тодішня міністерка економіки Юлія Свириденко публічно презентувала його як людину, яка має «перезапустити» відомство під потреби воюючої економіки. Уже за рік Камишина звільнили з посади міністра за рекомендацією профільного комітету Верховної Ради. У медіа тоді звучали версії, що однією з причин його швидкого відходу з УЗ могли бути питання до нього з боку НАБУ, і нібито його звільнення убезпечувало компанію від репутаційного удару. (Це саме по собі не означає пред’явленої підозри, а лише показує рівень токсичності теми корупції в УЗ.)

    Фактично маємо таку картинку:
    – Кабмін формально закінчив конкурсний відбір і поставив оновлену Наглядову раду УЗ — із міжнародними членами, з досвідом у логістиці та держуправлінні, і з українськими публічними фігурами типу Лещенка. Уряд підписала нинішня прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
    – Водночас у Раді залишається Анатолій Амелін, навколо якого тепер склеюють одразу три токсичні сюжети: його минулі бізнес-зв’язки з орбітою Ахметова, чинна присутність у донецькому бізнесі поруч зі структурами Олександра Януковича, і політичні натяки, ніби його лобіюють на найвищому рівні.
    – Усередині самої «Укрзалізниці» частина персоналу, за повідомленнями профільних каналів, не розуміє, як це виглядає з точки зору безпеки й репутації компанії, яка є критичною для оборони країни.

    На тлі цього варто пам’ятати: Наглядова рада УЗ — це не просто формальність. Вона контролює стратегічну політику компанії, погоджує ключові кадрові призначення, стежить за закупівлями та інвестиційними рішеннями. За законом її більшість мають складати незалежні члени, а повноваження члена ради — три роки, із можливістю переобрання необмежену кількість разів. Тобто зберегти місце в Раді вдруге — це не автомат, це або конкурсний відбір, або дуже серйозний «кредит довіри».

    І зараз якраз питання: цей кредит довіри виправданий, чи це політична «квота», яка не дуже красиво виглядає в умовах війни?

  • Зеленський їде у Вашингтон: чого очікує Київ від зустрічі з Трампом

    Зеленський їде у Вашингтон: чого очікує Київ від зустрічі з Трампом

    Відносини між Києвом і Вашингтоном помітно потеплішали — і це дає українському керівництву підстави для обережного оптимізму. В українських владних колах вважають, що нинішній політичний ландшафт у США створює можливості для посилення тиску на Москву та відкриття переговорного вікна вже наступного року.

    У Києві сподіваються, що за умов зростаючого економічного та військового тиску Росія може бути готова обговорювати припинення вогню навесні або влітку. У цьому контексті українська сторона оцінює як важливий момент активізацію контактів із американським керівництвом та посилення обміну розвідданими для точкових операцій, зокрема проти енергетичної інфраструктури противника.

    На цьому тлі українська делегація — у складі представників Офісу президента та уряду — провела низку зустрічей у Вашингтоні, де обговорювали, зокрема, як пережити зимові удари по енергетиці і які додаткові ресурси можуть допомогти Україні в умовах загострення. Президент Зеленський має намір відвідати Білий дім для зустрічі з президентом США, і в Києві сподіваються, що цей візит принесе конкретні домовленості й посилення підтримки.

    Паралельно говорять про важливі, але ризикові теми: можливість передачі озброєнь із більшою дальністю дії, розширення обміну розвідувальною інформацією та створення фінансових механізмів підтримки. У Києві вважають: щоб змусити Кремль прийти на переговори, йому має бути завдано економічних і військових втрат, що унеможливить продовження дорогої для Росії війни.

    Разом з тим українська сторона зберігає реалістичний підхід — допускають, що попереду ще один потужний наступ і важка зима. Тому головні завдання нині — зміцнення обороноздатності, забезпечення енергетичної стійкості й дипломатичне використання можливостей, які відкриваються у відносинах зі США.

  • Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко підтвердила, що її рідний брат ухиляється від служби та проживає в Лондоні

    Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко підтвердила, що її рідний брат ухиляється від служби та проживає в Лондоні

    Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко підтвердила, що її рідний брат Віталій Свириденко проживає за кордоном.

    Нагадаємо, полях Національного молитовного сніданку в Києві 25 серпня журналістка Радіо Свобода запитала у прем’єрки, чи відповідає дійсності інформація про те, що її рідний брат нібито виїхав з України під час війни й відтоді не повернувся.

    Свириденко відповіла, що її брат «виїжджав не під час повномасштабної війни», а до початку російського вторгнення. На уточнююче запитання про те, чи відповідає дійсності інформація, що її брат не повернувся в Україну, прем’єр-міністерка сказала, що «він проживає за кордоном».

    Водночас, є великі сумніви у правдивості слів Юлії Свириденко, щодо виїзду її брата за кордон “до початку початку повномасштабного вторгнення”. 

    Нагадаємо, Віталій Свириденко раніше був депутатом Чернігівської обласної ради і представляв партію «Слуга народу». Тож на сайті Чернігівської облради не важко знайти його звіт за 2022 рік, в якому він зазначає, що у лютому-березні займався організацією та фінансуванням евакуації людей із Чернігова, а в новинах 2023-го він ще значився як діючий депутат.

    Тобто, відповідно до інформації зазначеної в звіті Віталія Свириденко, як депутата Чернігівської облради,  на початку повномасштабного вторгнення Віталій Свириденко мав знаходитись на території України.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що саме з діяльністю  Віталія Свириденко в якості депутата Чернігівської обласної ради пов’язаний скандал з імовірним виводом в офшори коштів, отриманих корупційним шляхом.

    Більше інсайдів в режимі реального часу читайте на нашому Telegram-каналі Ненька інфо | Новини | Україна

  • ЄС виділив Україні понад 3 млрд євро на підтримку бюджету та реформ

    ЄС виділив Україні понад 3 млрд євро на підтримку бюджету та реформ

    8 серпня Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про виділення Україні 3,056 млрд євро в межах фінансового інструменту Ukraine Facility. Кошти спрямують на першочергові соціальні та гуманітарні потреби державного бюджету.

    Про це повідомила Премʼєр-міністр України Юлія Свириденко, подякувавши данському головуванню в ЄС за підтримку. За її словами, це рішення є потужним сигналом довіри до курсу реформ і здатності України забезпечувати стабільність навіть у найскладніші часи.

    Міністерство фінансів уточнило, що загалом у межах Ukraine Facility до держбюджету вже надійшло 19,6 млрд євро. У 2025 році передбачено близько 12,5 млрд євро фінансової підтримки, з яких 3,5 млрд євро вже залучено. ЄС залишається найбільшим донором бюджетної допомоги Україні — за понад три роки обсяг підтримки перевищив 53,5 млрд євро.

    Ukraine Facility — це програма фінансової допомоги Європейського Союзу обсягом 50 млрд євро на 2024–2027 роки. Вона включає фінансування держбюджету, стимулювання інвестицій і технічну підтримку.

    У межах вимог Ради ЄС до кінця першого кварталу 2025 року Україна мала реалізувати низку реформ у сферах боротьби з корупцією, держуправління, регіональної політики, розвитку людського капіталу, агропродовольчого сектору, цифровізації, захисту довкілля та управління держактивами. Київ уже виконав 13 із 16 запланованих кроків. У разі завершення всіх реформ країна зможе отримати 4,5 млрд євро.