Україна разом із європейськими партнерами розробляє нову систему протибалістичного захисту FREYJA, яка має стати доступнішою альтернативою американським комплексам Patriot. Президент Володимир Зеленський заявив, що перші випробування можуть відбутися вже взимку 2026–2027 років. Проєкт має допомогти Україні перехоплювати російські балістичні ракети та зменшити залежність від дорогих іноземних систем ППО.
Про це Зеленський повідомив 11 листопада під час спільного брифінгу з прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен у Копенгагені.
За словами президента, українські інженери вже виконали частину необхідних робіт, однак реалізувати такий масштабний проєкт без допомоги європейських партнерів неможливо.
«Сподіваюся, що взимку ми випробуємо нову, першу європейську протибалістичну систему й отримаємо певні результати», — наголосив глава держави.
FREYJA створюють для протидії балістичним ракетам — одному з найскладніших типів повітряних загроз, із якими стикається Україна.
На відміну від звичайних ударних безпілотників, балістичні ракети рухаються на надзвичайно високих швидкостях. Для їхнього знищення потрібні спеціалізовані радари, системи наведення та швидкісні ракети-перехоплювачі.
Саме тому Україна прагне створити власний комплекс, який міг би доповнити американські Patriot та європейські SAMP/T.
Основою FREYJA має стати українська ракета-перехоплювач FP-7.X, над якою працює компанія Fire Point. За оприлюдненими характеристиками, її довжина становить 7,25 метра, а заявлена швидкість польоту — від 1500 до 2000 метрів на секунду.
Однією з головних переваг майбутньої системи розробники називають її вартість. Очікується, що ціна одного перехоплювача становитиме менш ніж мільйон доларів, що може зробити його значно доступнішим за окремі типи ракет до Patriot.
Водночас ці показники залишаються заявленими характеристиками розробки, а не підтвердженими результатами бойового застосування.
До міжнародного проєкту залучені десять країн. Українська сторона відповідає насамперед за створення ракети-перехоплювача, тоді як європейські партнери працюють над радарами, сенсорами та системами управління.
Серед компаній, які беруть участь у співпраці, називають Leonardo, Thales, Saab, Eurosam і HENSOLDT.
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен підтвердила, що данська оборонна промисловість може забезпечити проєкт необхідними радіолокаційними системами.
Ще однією особливістю FREYJA стане відкрита архітектура. Це означає, що до комплексу можна буде інтегрувати радари та компоненти різних європейських виробників без необхідності повністю переробляти систему.
Раніше розробники повідомляли, що прототип комплексу може бути готовий у першій половині 2027 року.
Якщо зимові випробування будуть успішними, це стане важливим кроком до створення європейської системи захисту від балістичних ракет.
Проте точні терміни серійного виробництва та початку бойового застосування FREYJA поки не визначені. Система ще має пройти випробування й підтвердити заявлені можливості.
