Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що країна більше не буде звертатися за дозволами до третіх держав для здійснення далекобійних ударів по легітимних військових цілях на території Росії. Це сталося на панельній дискусії під час саміту НАТО в Анкарі. За його словами, Україна продовжить проводити асиметричні військові операції власною зброєю, що є частиною її права на самооборону згідно зі статтею 51 Статуту ООН.
Заява Сибіги співпала з ескалацією російських атак на українські міста та активними переговорами із західними партнерами щодо збільшення оборонних можливостей, в першу чергу в сфері протиповітряної оборони та далекобійних систем. Міністр підкреслив, що Україна бере на себе роль захисника, реагуючи на агресію з боку Росії, яка постійно атакує цивільну і критичну інфраструктуру.
"Ми більше не потребуємо дозволів третіх сторін для ударів по легітимних військових цілях Росії. Наше право на самооборону закріплене міжнародним правом", — зазначив Сибіга. Він також вказав, що Росії слід усвідомити неможливість досягнення своїх військових цілей в Україні.
Сибіга вказав на реалістичний шлях для Москви, закликавши визнати безперспективність агресії та зупинити спроби знищити українську державність. Це, на його думку, стане шансом для Кремля уникнути глибшої політичної та військової кризи.
Ця заява свідчить про зміну в публічному дискурсі України. На початку війни Київ змушений був рахуватися з обмеженнями партнерів щодо використання західної зброї, але тепер країна орієнтується на власні можливості. Дипломатія України підкреслює, що у випадку використання українських засобів для ураження військових цілей агресора, Київ діє відповідно до міжнародного права і не потребує додаткових узгоджень.
Цей підхід набув особливої актуальності після нещодавніх російських атак на Київ і навколишні області. Україна ініціювала термінове засідання Ради Безпеки ООН у зв’язку з цими ударами. Сибіга підкреслив, що недостатня реакція міжнародної спільноти не зупинить агресію, а необхідні рішучі дії.
Міністр зазначив, що Україна проводить чітку межу між російськими ударами по цивільних об'єктах і українськими атаками на військові об'єкти, які підтримують агресію. Київ наполягає на своєму праві вражати об’єкти, які постачають ресурси російській армії.
Дипломатія України не визнає російську територію недоторканою, адже звідти запускаються удари по українських містах. Українські сили вже продемонстрували можливість ураження військових об'єктів, які безпосередньо підтримують військові дії РФ. Водночас українські офіційні особи акцентують, що їхні дії не є навмисними атаками на цивільних, на відміну від російських.
Заява Сибіги стала частиною обговорення ключових тем на саміті НАТО, серед яких посилення протиповітряної оборони і спільне виробництво дронів та ракет. Президент Володимир Зеленський також підкреслив, що Україні необхідно забезпечити власну протиракетну оборону.
Сибіга підкреслив, що дипломатичне вирішення конфлікту можливе лише за умови, що Москва перестане імітувати готовність до переговорів. Він закликав партнерів не боятися рішучих дій, адже, на думку Києва, лише поєднання військового тиску, санкцій і дипломатичної ізоляції здатне змусити Росію змінити свою поведінку.
Таким чином, позиція України стосовно ударів має як військове, так і політичне значення. Військове — адже удари по російських об’єктах зменшують їхню бойову спроможність. Політичне — оскільки Київ демонструє свою готовність самостійно діяти в рамках міжнародного права, не дозволяючи Кремлю нав’язувати страх перед ескалацією.
Загалом заява Сибіги стала сигналом для кількох аудиторій: для Росії — що її військові об'єкти більше не є безпечними, для партнерів — що Україні потрібна підтримка, а для українців — що держава переходить до більш самостійної моделі стримування агресії.