Український парламент ухвалив важливу угоду з Європейським Союзом, яка передбачає надання до 90 мільярдів євро фінансової допомоги у період з 2026 по 2027 роки. Це один з найбільших пакетів підтримки, отриманих Україною за час повномасштабної війни. Рішення було ухвалене 28 травня, коли 298 народних депутатів проголосували за ратифікацію угоди.
Ця угода була підписана 27 травня в Брюсселі та Києві, а кредитором з боку ЄС виступила Європейська комісія. Україна у цій угоді представлена Національним банком як агент-позичальник. Основні напрямки використання коштів включають фінансування української економіки, сектору оборони та підтримку соціальної стабільності на фоні війни з Росією.
Хоча угода юридично є довгостроковим кредитом, уряд підкреслює, що її умови фактично перетворюють цю фінансову допомогу на грантову. Відсотки за кредитом покриватимуться з бюджету Євросоюзу, завдяки високому кредитному рейтингу ЄС, а основну суму боргу Україна зможе погасити лише за рахунок отриманих репарацій від Росії. Це означає, що нова угода не створить додаткового тягаря для державного бюджету.
Верховна Рада вважає цей формат підтримки безпрецедентним, адже він свідчить про довгострокові зобов’язання ЄС щодо збереження української державності та економічної стабільності. У документі також прописано фінансовий план на 2026 рік, який дозволить Україні отримати до 45 мільярдів євро вже в наступному році.
Зокрема, найбільша частина виділених коштів — до 28,3 мільярда євро — передбачена для оборонного сектора, що включає закупівлю озброєння, підтримку оборонно-промислового комплексу та розвиток військових технологій. ЄС наголошує на важливості розвитку власного виробництва зброї в Україні, а також на підтримці соціальних видатків — на ці цілі буде спрямовано ще 16,7 мільярда євро.
Ці кошти допоможуть покрити соціальні витрати, фінансування державних програм та забезпечення зарплат і пенсій. Півтора мільярда євро з цих коштів надходитимуть через програму Ukraine Facility, а інша частина — через макрофінансову допомогу.
При отриманні кожного траншу Україна повинна виконувати специфічні вимоги, встановлені ЄС. Серед них — збереження демократичних принципів, дотримання верховенства права та підтримка антикорупційних реформ. Особливо обговорюваними стали вимоги щодо податкової та митної системи, що включають скасування неоподатковуваного ліміту на міжнародні посилки вартістю до 150 євро та запровадження оподаткування доходів від цифрових платформ.
Крім того, Україна зобов’язалася продовжити дію 5% військового збору на три роки, провести реформу спрощеної системи оподаткування, а також ухвалити новий Митний кодекс відповідно до стандартів ЄС. Уряд наголошує на критичній важливості цього пакету допомоги для стабільності країни, особливо в умовах високого дефіциту бюджету.
Експерти зауважують, що разом із фінансовими ресурсами Україна отримує також значний контроль з боку ЄС за реформами, що може стати викликом для українського уряду. Проте, в уряді називають угоду "історичною", яка дозволить Україні зберегти економічну стійкість у складні часи війни.