У Європейському Союзі тривають обговорення щодо можливого тимчасового обмеження права вето для нових держав-членів після їх приєднання до блоку. Ці заходи викликані численними внутрішніми конфліктами, зокрема через дії угорського уряду на чолі з Віктором Орбаном, який неодноразово блокував важливі рішення ЄС, що стосуються України, санкцій та безпеки.
За інформацією видання The Guardian, європейські дипломати висловлюють побоювання, що подальше розширення ЄС без реформування системи ухвалення рішень може призвести до паралічу роботи Союзу. В даний час механізм одностайного голосування діє у важливих сферах, і будь-яка країна-член має право накладати вето на рішення, що стосуються зовнішньої політики, санкцій, безпеки та міжнародних угод. Ця система, яка раніше забезпечувала рівноправність держав, дедалі частіше стає джерелом політичних криз.
Уряд Віктора Орбана особливо розлютував європейських лідерів своєю практикою використання вето як інструменту тиску на партнерів. Угорщина неодноразово пригальмовувала ухвалення допомоги Україні та санкцій проти Росії, що підкреслює слабкість системи одностайного голосування.
Внаслідок цих проблем в Європейській комісії розглядається можливість, за якою нові члени не отримуватимуть автоматичного права вето протягом певного періоду після вступу до ЄС. Це стосуватиметься, в першу чергу, зовнішньої політики та безпеки. У Брюсселі побоюються, що одночасний вступ таких країн, як Україна, Молдова та країни Західних Балкан, призведе до збільшення центрів блокування рішень.
Чорногорія може стати однією з перших країн, щодо яких можуть застосувати це обмеження, адже вона знаходиться на фінальному етапі переговорів про вступ до ЄС. Втім, ідея тимчасового обмеження права вето викликає юридичні та політичні складнощі, адже це може розглядатися як створення "другосортних" членів, що суперечить основним принципам Союзу.
На фоні цього, європейські дипломати відзначають, що пошук нових механізмів для ефективного прийняття нових членів стає дедалі актуальнішим. Німеччина вже висловила необхідність реформування ЄС, оскільки функціонування Союзу з 35 державами в його нинішньому вигляді є під загрозою.
Особливу увагу привертає майбутнє України в ЄС. У Брюсселі визнають, що Україна є унікальним випадком через війну та необхідність відновлення. Технічно Україна може завершити переговори про вступ за чотири роки, але терміни залежать від внутрішніх реформ та безпеки. Тим не менш, ідея "асоційованого членства", запропонована канцлером Німеччини, не знайшла підтримки у президента Володимира Зеленського, який наполягає на повному рівноправному членстві.
Загалом, дискусії щодо реформування системи голосування, права вето та управлінських моделей свідчать про те, що Європа готується до значних змін у своїй політичній архітектурі, що стане викликом не лише для кандидатів на вступ, але й для самого ЄС.