Можливе розгортання тимчасових понтонних переправ через річку Дніпро в межах столиці України у випадку пошкодження або закриття основних мостів не зможе забезпечити необхідної пропускної здатності для підтримання нормальної життєдіяльності міста. До такого спільного висновку в рамках експертного розбору для видання LIGA.net дійшли провідні українські фахівці у галузі урбаністики та будівництва: засновник компанії з транспортного моделювання «Беспалов ЛАБ» Дмитро Беспалов та директор Науково-технічного центру Академії будівництва України Іван Перегінець. Аналітики наголошують, що понтонні рішення є виключно екстреним заходом, який не здатен замінити стаціонарну мостову інфраструктуру багатомільйонного мегаполіса.
З погляду транспортного планування, Київ має яскраво виражену маятникову міграцію: щоранку сотні тисяч мешканців лівобережжя вирушають на роботу на правий берег, а ввечері повертаються у зворотному напрямку. Дмитро Беспалов зазначає, що стаціонарні столичні мости (такі як міст Патона, Південний, Північний, Дарницький та міст Метро) щодня пропускають колосальні обсяги автомобільного трафіку та громадського транспорту. Натомість понтонна переправа має суворі габаритні обмеження, дозволяє рух лише в один або два ряди з мінімальною швидкістю та вимагає збільшеної дистанції між транспортними засобами. Відповідно, пропускна здатність такого інженерного рішення становить лише мізерну частку від пропускної здатності навіть одного повноцінного київського мосту, що в умовах гіпотетичного відключення капітальних переправ неминуче призведе до абсолютного транспортного паралічу.
З інженерно-будівельної точки зору розгортання та експлуатація наплавних мостів на Дніпрі також супроводжується низкою критичних викликів. Іван Перегінець звертає увагу на специфіку гідрології річки в межах Києва: значна ширина русла, швидкість течії, перепади рівня води через роботу гідроелектростанцій та складні погодні умови (зокрема, льодостав у зимовий період) роблять стабільне функціонування понтонів вкрай нестабільним і небезпечним для масового цивільного використання. Такі конструкції проєктуються насамперед для забезпечення короткострокових військових завдань або проїзду спеціальної техніки в екстремальних умовах, а не для безперервного транзиту багатотонних вантажівок, рейсових автобусів чи щільного потоку приватних легкових авто.
Експерти резюмують, що в умовах воєнного стану та постійних ризиків російських ракетних ударів по критичній інфраструктурі, понтонні переправи слід розглядати виключно як резервний інструмент останньої надії. Їхнього ресурсу вистачить хіба що для забезпечення руху автомобілів швидкої медичної допомоги, підрозділів Державної служби з надзвичайних ситуацій, військових колон та логістики з постачання критичного продовольства. Для масового цивільного населення такі переправи залишаться фактично недоступними, що вимагає від влади максимальної концентрації зусиль на фізичному та протиповітряному захисті діючих капітальних переїздів через Дніпро.