Офіційний Пекін висловлює готовність до підтримання більш тісних дипломатичних контактів та суттєвого поглиблення двостороннього співробітництва з Вашингтоном. Одинадцятого листопада міністр закордонних справ Китайської Народної Республіки Ван Ї провів стратегічно важливу телефонну розмову з державним секретарем Сполучених Штатів Америки Марко Рубіо. Цей діалог на найвищому рівні відбувся приблизно за тиждень до початку масштабного саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС), який цьогоріч прийматиме китайське технологічне місто Шеньчжень. За підсумками бесіди очільник китайської дипломатії наголосив, що нинішня стабільність у відносинах між двома глобальними наддержавами далася вкрай нелегко і є результатом виважених рішень керівництва обох країн, які зуміли врахувати як власні, так і спільні інтереси.
Головною інтригою майбутнього саміту АТЕС залишається можлива організація безпрецедентної тристоронньої зустрічі за участю президента США Дональда Трампа, лідера Китаю Сі Цзіньпіна та російського диктатора Володимира Путіна. Марко Рубіо підтвердив журналістам, що американська сторона активно працює над підготовкою цього формату, наголосивши, що сам Дональд Трамп дуже зацікавлений у проведенні таких переговорів. Очільник Білого дому розраховує обговорити з лідерами Китаю та Росії ключові безпекові виклики, зокрема шляхи припинення військового конфлікту в Ірані та питання масштабного глобального ядерного роззброєння.
Утім, амбітні плани Вашингтона щодо ядерного діалогу наштовхуються на відвертий опір Пекіна. Китайське зовнішньополітичне відомство ще у жовтні чітко артикулювало свою позицію: ядерний арсенал країни є неспівставно меншим за стратегічні потенціали Сполучених Штатів та Російської Федерації. Саме тому вимоги до Китаю долучитися до тристоронніх переговорів щодо стрімкого скорочення ядерного озброєння на поточному етапі в Пекіні вважають абсолютно несправедливими, необґрунтованими та відірваними від реальності.
Не менш гострим питанням потенційного саміту є війна Росії проти України. Володимир Путін намагається максимально використати цей міжнародний майданчик для просування власного бачення завершення збройного конфлікту. Прикметно, що Москва прагне вести ці переговори виключно з глобальними геополітичними гравцями, категорично ігноруючи позицію офіційного Києва. Речниця МЗС Китаю Мао Нін підтвердила факт контактів щодо організації зустрічі трьох лідерів, проте остаточних домовленостей ще не досягнуто. Водночас аналітик Фонду захисту демократій Крейг Сінглтон висловив обґрунтований скептицизм щодо результативності цього формату, припустивши, що гучна подія може обмежитися лише спільною протокольною фотографією політиків без підписання реальних історичних угод.
На тлі підготовки до саміту між США та Китаєм зберігаються глибокі системні розбіжності. Восени лідери домовилися лише про тимчасове двомісячне подовження торговельного перемир’я. Сторони досі не змогли врегулювати суперечки щодо взаємних мит, обсягів закупівель американських товарів, експорту рідкісноземельних металів та жорстких технологічних обмежень. Попри анонсований міністром фінансів США Скоттом Бессентом новий діалог у сфері штучного інтелекту, у Вашингтоні зростає напруга через спроби Пекіна обійти технологічні санкції. В адміністрації Дональда Трампа навіть виникла гостра внутрішня суперечка між Скоттом Бессентом та міністром торгівлі Говардом Лутніком через підозри, що сінгапурська компанія Megaspeed таємно постачає передові американські мікрочипи від корпорації Nvidia до Китаю в обхід чинного ембарго.
