Українська енергетика: стратегія в умовах війни

У країні, де кожен крок пов'язаний з військовою стратегією, енергетика стає важливою ланкою у забезпеченні національної безпеки та економічного розвитку. Економіст Володимир Омельченко настоює на необхідності стратегічного розгляду майбутнього енергетики України. Справді, ситуація вимагає негайних рішень, але питання про будівництво нових блоків атомних електростанцій залишається відкритим.

Спірне питання полягає в тому, чи потрібно Україні інвестувати в нові блоки АЕС. Омельченко завжди підтримував ідею, що енергетичний розвиток країни неможливий без росту відновлюваної енергетики, нових атомних блоків та сучасних систем енергозбереження. Загалом Україна втратила значну частину своїх енергетичних потужностей через воєнні дії, а старі ТЕС перебувають у катастрофічному стані.

Зараз українська енергетика знаходиться в кризовій ситуації: резерви потужностей обмежені, а існуючі електростанції потребують термінового ремонту. У таких умовах розумним вирішенням може стати відновлення та модернізація існуючих об'єктів, а також розвиток децентралізованих проектів, таких як сонячні та вітрові електростанції, біоенергетика та газові установки.

Співвідношення витрат та термінів реалізації також піддається сумнівам. Будівництво чотирьох нових атомних блоків вимагатиме значних інвестицій та багато років на завершення. При цьому виникають два важливих питання: звідки взяти кошти при існуючих фінансових проблемах та чи є сенс витрачати мільярди на проєкт, який не принесе результатів протягом тривалого часу?

У цей складний період для України потрібно уважно аналізувати всі альтернативи та приймати стратегічно обґрунтовані рішення, що забезпечать не лише енергетичну безпеку, а й економічний розвиток країни.

Відповідно до експертного аналізу, умови війни ставлять під серйозне сумніви не лише плани на будівництво нових блоків атомних електростанцій, але й їхню фінансову реалізацію. Перше питання, яке породжується — звідки можна отримати необхідні кредити для НАЕК "Енергоатом", особливо враховуючи складну фінансову ситуацію в країні та обмежену платоспроможність споживачів, що лімітує можливість підвищення цін на електроенергію.

Друге питання щодо пріоритету фінансування в умовах обмеженої допомоги та військової кризи визначається очевидно: пріоритет повинен бути наданий потребам Збройних Сил, без яких немає можливості зупинити ворога. У такій ситуації, питання доцільності витрат на будівництво нових атомних блоків стає вкрай актуальним.

Хоча Україна безумовно потребує розвитку ядерної енергетики, вибір проектується з низкою нюансів. Плани будівництва чотирьох атомних блоків, які передбачають використання російського та американського проєктів реакторів, викликають певні сумніви. Особливо варто звернути увагу на обрання російського дизайну, що може створити додаткову залежність від постачальника технологій та обладнання.

Наразі, здається, доцільніше зосередитися на розробці техніко-економічних обґрунтувань для проєктів будівництва нових атомних блоків, а також на створенні незалежного регулюючого органу, що дозволить забезпечити ефективне управління та контроль за ядерною енергетикою. Такий підхід дозволить країні готуватися до майбутнього, забезпечуючи безпеку, економічний зріст та незалежність у сфері енергетики.

У висновках до цієї статті можна зазначити наступне:

• Умови війни та складна економічна ситуація ставлять під сумнів можливість та доцільність будівництва нових атомних блоків електростанцій в Україні.

• Фінансові обмеження та пріоритетні потреби Збройних Сил вимагають обґрунтованих рішень щодо використання коштів, що змушують переосмислити інвестиції у ядерну енергетику.

• Вибір проекту будівництва нових атомних блоків потребує ретельного аналізу та урахування не лише технічних аспектів, а й політичних та економічних факторів.

• Розробка техніко-економічних обґрунтувань, створення незалежного регулюючого органу та активна підтримка децентралізованих проектів в енергетиці можуть стати більш перспективними напрямками розвитку української енергетики в умовах війни та економічної нестабільності.

В аналізі позицій американського журналіста Річа Лоурі можна помітити вагомі аргументи на користь продовження допомоги Україні. Він правильно зауважує, що військова поразка України не приносить жодних переваг США, як політичних, так і фінансових. Акцентуючи увагу на важливості подальшої допомоги Україні, Лоурі розкриває недооцінені наслідки відмови від підтримки. Позиція сенатора-республіканця Дж. Д. Венса, викладена на Мюнхенській безпековій конференції, хоч і вражає своєю наполегливістю, але водночас містить істотні недоліки і непереконливість. Венс, незважаючи на свої аргументи, не враховує можливості укладення угоди в майбутньому та недооцінює реальність військового конфлікту в Україні.

Аргументи противників надання допомоги Україні мають свої обмеження і відображають замкнене коло міркувань. Відмовляючи Україні в допомозі, вони послаблюють позиції країни на полі бою, ставлячи під сумнів його вартість та необхідність подальшої підтримки. Це може призвести до серйозних наслідків у разі перемоги Росії та не стане гарантією мирної угоди, яку уявляє Венс.

Отже, майбутнє України і її стосунки з Заходом залишаються невизначеними, адже перспектива подальшої допомоги та військового втручання залежить від складних політичних та стратегічних розрахунків.

Згідно зі звітом США, Росія понесла значні втрати у війні на території України, втративши понад 300 000 осіб, 3000 танків та 20 кораблів у Чорному морі. Економічні втрати оцінюються у понад 200 мільярдів доларів, а також Росія втратила приблизно 1 трильйон доларів очікуваного економічного зростання. Однак розуміння цих величезних втрат не гарантує, що Росія відкриється на переговори.

Справа в тому, що, незважаючи на можливі помилки, Путін не планує зупиняти війну після досягнення вирішальної переваги. Він може продовжити агресію, спрямовуючи її проти інших країн, таких як Молдова або країни Балтії, що може призвести до ще більшої конфронтації з Заходом. Поразка України матиме непередбачувані наслідки, і відмова від підтримки союзників завжди призводить до негативних наслідків.

Важливо розуміти, що це не лише війна України, а війна за свободу і демократію. Вона виявилася дорогою, але українці ведуть цю боротьбу, бажаючи мати доступ до ресурсів і техніки для захисту своєї країни. Не слід спішити з висновками про неминучу поразку України, оскільки ця боротьба є важливою для майбутнього всього світу.

У висновках до цієї статті слід підкреслити наступне:

• Росія понесла значні втрати у війні на території України, які оцінюються величезними числами військових, техніки та економічних ресурсів.

• Хоча Росія може мати перевагу у війні, відомо, що Путін не планує зупинятися після досягнення цієї переваги, що створює загрозу іншим країнам, зокрема Молдові та країнам Балтії.

• Відмова від підтримки України може мати непередбачувані наслідки для міжнародної безпеки та стабільності, що підкреслює важливість продовження підтримки союзників у боротьбі за свободу та демократію.

• Боротьба України — це не лише війна на її території, але й важливий символ відстоювання основних цінностей свободи та демократії, які є важливими для всього світу.

Отже, намагаючись прискорити поразку України на підставі її неминучості, ми ризикуємо створити небезпечні наслідки для міжнародної безпеки та стабільності.

Згідно зі статтею Washington Post, генерал Олександр Сирський стає новим головнокомандувачем Збройних сил України в період складних випробувань – тривалої війни, нестачі боєприпасів і людей, а також ускладнення процесу залучення допомоги від Заходу. Призначення Сирського вважається несподіванкою, адже він замінює дуже популярного Валерія Залужного. Сирський відомий своєю ефективністю, зокрема за успішну оборону Києва в початкові дні російської агресії та контрнаступ на Харківщині. Однак його керівництво також пов'язане з довготривалими і кровопролитними битвами, зокрема під Бахмутом. Усунення Залужного відбулося на фоні зростаючих викликів на полі бою та ускладнення процесу залучення допомоги. Спираючись на статті WSJ, зазначається, що цей крок несе значні ризики для президента Зеленського, оскільки Залужний мав велику підтримку серед українців і міг би бути серйозним конкурентом для Зеленського у політичних амбіціях.

У світлі згаданих публікацій Reuters і New York Times відзначається роль генерала Олександра Сирського у веденні оборони Києва, звільненні Харківщини та важливих битвах, зокрема під Бахмутом. Зазначається, що його військовий досвід, отриманий ще в радянські часи, формує його стратегію на полі бою, а також викликає деякі суперечки та негативне ставлення серед окремих військових керівників. Незважаючи на це, деякі успіхи, які були досягнуті під його командуванням, підтверджують його ефективність, наприклад, вдала оборона Києва та контрнаступ на Харківщині. Однак, його рішення та тактика у боях під Бахмутом призвели до значних втрат серед військових, що викликало негативне ставлення до нього, навіть наділивши прізвиськом "м'ясник". Politico підкреслює, що цей епітет став символом його непопулярності серед військового персоналу, який називає його також "генералом 200".

У підсумку, статті від Reuters, New York Times та Politico зосередилися на ролі генерала Олександра Сирського в українській військовій діяльності. Його досвід та стратегічні рішення викликали певне суперечливе ставлення відносно його ефективності серед військових керівників. Незважаючи на успіхи, такі як оборона Києва та звільнення Харківщини, його тактика у боях під Бахмутом спричинила значні втрати серед військових та призвела до негативного ставлення до нього у військових колах. Прізвиська "м'ясник" і "генерал 200" стали символами цієї непопулярності. Тим не менш, його керівництво підтверджується деякими важливими успіхами на полі бою, що свідчить про його відданість та спроможність у складних умовах воєнного конфлікту.

Сьогодні стало відомо, що співробітники Тимчасових Центрів Комплектування (ТЦК) проводять активну перевірку військовозобов'язаних чоловіків, у тому числі і водіїв вантажівок, та видають їм повістки на військовий облік. Ця інформація надійшла з Європейської бізнес-асоціації (ЄВА), яка заявляє про розгортання мобільних постів правоохоронними органами та регіональними центрами комплектування та соціальної підтримки перед пунктами пропуску через державний кордон України.

Працівники цих установ проводять детальні перевірки документів у водіїв вантажних автомобілів, що перетинають кордон, та видавати їм повістки на з'явлення до ТЦК та Служби Призову для уточнення облікових даних. Додатково, прикордонники розширили зону до 5 км від кордону, де проводять додаткові перевірки статусу мобілізованих осіб.

Спільна діяльність силових структур призводить до утворення додаткових черг на кордоні, що викликає паніку серед працівників компаній, які здійснюють міжнародні перевезення. Це ускладнює логістику та може вплинути на довіру міжнародних замовників та надходження до бюджету країни.

ЄВА закликає до неурядових дій щодо законопроекту №10449 про мобілізацію, а також до ретельного розгляду можливостей бронювання працівників та уваги до ситуації на кордоні України.

У висновках можна відзначити, що введення мобільних пунктів тимчасового контролю (ТЦК) на дорогах України спричиняє значні перешкоди для водіїв вантажівок та інших осіб, що перетинають державний кордон. Ця діяльність також призводить до формування черг на кордоні, що може негативно позначитися на логістиці та економіці країни, а також викликати недовіру міжнародних партнерів.

Поряд з цим, пропонується ретельно розглянути можливості оптимізації процесу перевірок та бронювання працівників, які не мають критичного значення для функціонування економіки країни. Також важливо враховувати рекомендації неурядових організацій та бізнес-асоціацій з приводу розгляду законопроекту про мобілізацію та управління ситуацією на кордоні України.

У четвер, 8 лютого, у місті Нікополь на Дніпропетровщині стався трагічний інцидент, що став об'єктом уваги правоохоронних органів. Невідомі особи відкрили вогонь по автомобілю, у якому перебував заступник міського голови, внаслідок чого чоловік загинув на місці. Загиблий, Віталій Журавльов, також відомий як член партії “Батьківщина”, був заступником мера Нікополя з вересня 2021 року. Раніше він активно займався боротьбою з організованою злочинністю. Офіс генерального прокурора розпочав досудове розслідування за фактом умисного вбивства, а зловмисникам загрожує покарання у вигляді позбавлення волі. Зазначено, що можливою причиною вбивства став тривалий конфлікт із місцевим угрупуванням. Інцидент у Нікополі – лише один із численних випадків, які свідчать про загрозу громадського порядку в Україні.

• Трагічний інцидент у Нікополі, де заступника мера Віталія Журавльова вбили, свідчить про загострення ситуації щодо безпеки в Україні.

• Загиблий Віталій Журавльов, член партії "Батьківщина" та заступник мера, був відомою постаттю в міському середовищі та активно боровся з організованою злочинністю.

• Правоохоронні органи розпочали досудове розслідування, класифікуючи подію як умисне вбивство згідно зі статтею 115 Кримінального кодексу України.

• Зловмисникам загрожує серйозне покарання у вигляді позбавлення волі від семи до 15 років за ґратами.

• Цей інцидент, а також інші злочини в Україні, викликають занепокоєння щодо стану громадської безпеки та вимагають негайного реагування влади.

• Невиключено, що причиною злочину могли стати особисті амбіції чи політичні конфлікти, що вимагає подальшого розслідування та з'ясування всіх обставин події.

Чиновниця з одного з районних відділів адміністрації столиці перебуває під вартою у зв'язку з обвинуваченнями у співпраці з екс-прем’єр-міністром України та організації пропагандистської діяльності через його Telegram-канал. Жінці пред’явлено кілька серйозних звинувачень за Кримінальним кодексом України, що може призвести до суворого покарання. Офіс Генерального прокурора України повідомив, що обвинувальний акт у цій справі вже направлено до суду.

Встановлено, що зазначена чиновниця почала співпрацювати з екс-прем’єр-міністром ще у 2015 році і продовжувала цю діяльність після вторгнення Російської Федерації та ракетного обстрілу столиці. Вона активно вела соціальні мережі від імені свого "шефа" та організовувала пропагандистську діяльність через його Telegram-канал. Крім того, вона координувала антиукраїнські інтерв’ю та коментарі для російських ЗМІ.

Антиукраїнські заяви, розміщені екс-прем’єр-міністром у її Telegram-каналі, вона готувала навіть у день початку повномасштабного вторгнення, ілюструючи допис фотографіями руйнувань столиці. Важливо відзначити, що на момент вчинення злочину обвинувачена обіймала посаду начальника організаційного відділу в одній з районних адміністрацій столиці.

Експерти проаналізували опублікований колишньою чиновницею контент і піддали його експертизі. У висновку зазначено, що вона була автором контенту, який містив публічний заклик до насильницької зміни встановленого конституційного ладу України.

Обвинувачена буде судитися за фактами закликів до насильницької зміни та повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, а також за виправдовування та визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України (статті 28, 109, 110, 436-2 Кримінального кодексу України). Наразі вона знаходиться під вартою, і її чекає судове провадження.

У вищезгаданій статті відображено важливі події щодо обвинувачення чиновниці районного відділу адміністрації столиці у співпраці з екс-прем’єр-міністром України та організації пропагандистської діяльності через Telegram-канал. Обвинуваченій пред’явлено серйозні звинувачення згідно з Кримінальним кодексом України, за які їй загрожує суворе покарання. Офіс Генерального прокурора України вже направив обвинувальний акт до суду.

Чиновниця співпрацювала з екс-прем’єр-міністром навіть після вторгнення Російської Федерації та ракетного обстрілу столиці, організовуючи пропагандистську діяльність та координуючи антиукраїнські інтерв’ю та коментарі для російських ЗМІ.

Експертиза контенту підтвердила її причетність до публічного заклику до насильницької зміни встановленого конституційного ладу України. Обвинуваченій буде судитися за кілька статей Кримінального кодексу України, а вона наразі знаходиться під вартою, чекаючи судового розгляду.

Олександр Сирський, недавно призначений головнокомандувачем Збройних сил України (ЗСУ), вже висловив свою першу заяву, у якій визначив ключові принципи та завдання перед українською армією. Він підкреслив, що перед Україною стоять нові виклики, і лише постійне удосконалення методів ведення бойових дій дозволить досягти успіху. Сирський акцентував увагу на необхідності постійного розвитку і адаптації стратегій та тактик до змін на полі бою, а також на чіткому плануванні дій органів військового управління та раціональному розподілі ресурсів. Важливим чинником для успішної реалізації військових завдань Сирський вважає кваліфікацію особового складу. Він також підкреслив, що постійне удосконалення засобів і методів ведення бойових дій є ключем до успіху, а надійний тил — важливою складовою загального успіху у війні. Призначений на посаду головнокомандувача ЗСУ після звільнення з посади Валерія Залужного, Сирський вже показує свою визначеність та готовність до викликів, які стоять перед українською армією.

У висновку можна зазначити, що призначений на посаду головнокомандувача ЗСУ Олександр Сирський вже висловив свою першу заяву, де визначив ключові принципи та завдання перед українською армією. Він підкреслив важливість постійного удосконалення методів ведення бойових дій, а також необхідність розвитку та адаптації стратегій і тактик у зв'язку зі змінами на полі бою. Особливу увагу головнокомандувач ЗСУ приділив кваліфікації особового складу та необхідності надійного тила для загального успіху у війні. Призначення Сирського стало об'єктом гучних обговорень, але він вже виявляє свою готовність до важливих викликів, що стоять перед Збройними силами України.

Степан Хмара: життя, боротьба та спадок борця за свободу

Українська політична сцена втратила видатну особистість – Степана Хмару, який відомий своєю багатолітньою боротьбою за ідеали і свободу. У віці 87 років він пішов із життя, залишивши позаду слід своєї невтомної діяльності.

Степан Хмара був відомим дисидентом і антикомуністом, який ніколи не втомлювався у своїй опозиційній діяльності. Його політичний шлях пролягав через радянську диктатуру та незалежну Україну, де він продовжував боротьбу за ідеали свободи та демократії.

Він завжди підтримував оптимістичний погляд на життя, не зупиняючись на своїх зусиллях у боротьбі за краще майбутнє України. Хоча він ніколи не бачив реалізації своїх мрій про кращу країну, йому було важливо залишатися активним і допомагати у будівництві демократичного суспільства.

У своїй діяльності він був редактором та видавцем самиздату, а також активним учасником українського дисидентського руху. Його статті та твори розкривали проблеми репресій та порушень прав людини в радянському суспільстві.

Степан Хмара неодноразово потрапляв під прес, був засуджений та перебував у в'язниці через свою політичну діяльність. Проте, навіть під час ув'язнення він не втрачав віру у перемогу ідеалів свободи та гідності.

Його життєва історія стала символом непохитної вольової відваги та принциповості. Степан Хмара залишиться в пам'яті не лише як політичний діяч, а й як символ боротьби за свободу і справедливість.

Символ боротьби та гідності: життєвий шлях Степана Хмари

У 1990-му році він увійшов у парламент та став активним учасником національної революції разом із іншими націонал-патріотами. Його ім'я звучало разом з авторами Декларації про державний суверенітет України та інших законів, спрямованих на конфіскацію майна Компартії та департизацію державних установ.

Степан Хмара завжди підтримував студентські протести та страйки, борючись за права інтелектуальної молоді та відставку уряду. Його активна участь у голодуваннях та протестних акціях була свідченням непохитної віри у перемогу ідеалів свободи та гідності.

Навіть у віці Хмара залишався вірним своїм переконанням і продовжував активну політичну діяльність, не зупиняючись на досягнутому. Він був яскравим прикладом стійкості та відданості ідеалам, за які він боровся.

Степан Хмара був нагороджений найвищими державними нагородами за свою активну участь у національних рухах та революціях. Його внесок у формування сучасної України важко переоцінити, і його ім'я завжди буде пов'язане з боротьбою за свободу та гідність.

Портрет відданого патріота: політична діяльність Степана Хмари

Степан Хмара, який пройшов складний політичний шлях, відзначався рішучістю та послідовністю у захисті національних інтересів. Він активно боровся проти відмови України від ядерного статусу та виступав проти домінування Росії. Степан Хмара вніс важливий внесок у створення Конституції України та боротьбу за суверенітет країни.

Його гостра критика влади, навіть на тлі подій у Криму та на Донбасі, свідчила про його незламну відданість принципам. Він відверто виступав проти російської агресії та закликав до рішучих заходів, включаючи виведення російських військ з українського території.

Степан Хмара не боявся виражати свої погляди навіть у найважчі часи для країни. Його активна участь у протестах та глибоке переконання у необхідності боротьби за справедливість робили його важливою фігурою на політичній арені України.

Степан Хмара залишиться в історії як відданий патріот і гідний захисник національних інтересів, який відстоював свої переконання навіть у найскладніші моменти для країни.

У висновку можна сказати, що Степан Хмара був видатною постаттю української політики, яка відзначалася великим внеском у боротьбу за національні інтереси та захист суверенітету країни. Він виступав проти будь-яких спроб посягання на незалежність України і активно працював над зміцненням державних засад. Степан Хмара залишиться в пам'яті як символ відданості своїм переконанням та великий патріот, який віддавав усі сили заради майбутнього своєї країни.

Згідно з щоквартальним звітом Національного банку України, економічне відновлення країни у поточному році буде сповільнюватися до 3,6%. Прогнозується, що інфляція у перших місяцях 2024 року залишиться стабільною, проте в другому півріччі може помірно зрости, досягнувши рівень 8,6% до кінця року. Причинами прискорення інфляції визначено надмірно сприятливі погодні умови в сфері продовольства та зростання витрат бізнесу, зокрема на оплату праці.

Прогнозується, що після зменшення ризиків безпеки у 2025 році інфляція сповільниться до 5,8%, а в 2026 році повернеться до цільового показника в 5%. Цьому сприятимуть зменшення зовнішнього інфляційного тиску та послідовна монетарна політика Національного банку.

Процес відновлення економіки України буде тривати, хоча й сповільниться до 3,6% у 2024 році. Для підтримки цього руху передбачено заходи, такі як м'яка фіскальна політика, стимулювання внутрішнього попиту та розширення логістичних потужностей. Однак великі ризики безпеки та можливі втрати врожаю обмежуватимуть економічне зростання.

Прогноз Національного банку передбачає прискорення темпів економічного зростання до 5,8% у 2025 році та 4,5% у 2026 році. Важливо відзначити, що фактична споживча інфляція у грудні 2023 року була нижча, ніж прогнозовано, завдяки швидкій адаптації учасників валютного ринку до режиму керованої курсової гнучкості, призводячи до сповільнення базової інфляції до 4,9% у 2023 році.

Згідно з щоквартальним звітом Національного банку України, економічне відновлення країни буде проходити із сповільненням у 2024 році, досягнувши показників на рівні 3,6%. Прогнозоване зростання інфляції, зокрема до 8,6% до кінця року, обумовлене надмірно сприятливими погодніми умовами в агросфері та зростанням витрат бізнесу.

Наслідком ризиків безпеки та можливих втрат врожаю є обмеження економічного зростання. Проте, важливо відзначити, що Національний банк передбачає сповільнення темпів інфляції в майбутньому, досягнення рівня в 5,8% у 2025 році та повернення до цільового показника в 5% у 2026 році. Цьому сприятимуть зменшення зовнішнього інфляційного тиску та виважена монетарна політика.

Заходи, такі як м'яка фіскальна політика, стимулювання внутрішнього попиту та розширення логістичних потужностей, плануються для підтримки економічного відновлення. Важливою ролью грає також ефективна адаптація учасників валютного ринку до режиму керованої курсової гнучкості, що вплинуло на зниження базової інфляції у 2023 році.

Україна готує єдину методику закупівель у цивільному будівництві: що це означає для відновлення країни

Українська держава планує впровадити єдину методику закупівель супутніх послуг та робіт у цивільному будівництві для проєктів відновлення. Ця ініціатива, яку зазначила голова комітету Верховної Ради Олена Шуляк, покликана забезпечити якість та ефективність будівельних проектів, а також враховувати думку професіоналів у цій галузі. Розробку нових стандартів проводитимуть у співпраці з представниками ринку та експертами. Очікується, що це сприятиме покращенню якості послуг і експертизи в цій сфері.

У процесі розробки методики враховуватимуться інтереси урбаністичної та архітектурної спільноти, а також забезпечиться відкритий конкурентний відбір учасників на державні замовлення. Запровадження цифрової екосистеми відновлення України DREAM покликане спростити управління проектами відбудови та забезпечити їхній моніторинг від етапу відбору до завершення реалізації.

Україна активно працює над впровадженням єдиної методики закупівель у цивільному будівництві для проєктів відновлення. Ця ініціатива, яка здійснюється у співпраці з представниками ринку та експертами, має на меті забезпечити якість та ефективність будівельних проектів. Важливою складовою процесу є врахування думки урбаністичної та архітектурної спільноти. Запровадження цифрової екосистеми DREAM сприятиме спрощенню управління та моніторингу проектів відбудови. Такий підхід дозволить залучити всіх зацікавлених сторін до відновлення країни на рівних умовах та забезпечить покращення якості послуг і експертизи у цій галузі.