Банани є одними з найпоширеніших фруктів у світі, і їх популярність не зменшується завдяки численним корисним властивостям. Ці плоди багаті на калій, клітковину та важливі вітаміни, що робить їх чудовим доповненням до щоденного раціону. Однак для того, щоб банани могли потрапити на полиці супермаркетів у різних куточках світу, необхідно пройти довгий шлях транспортування і зберігання. Цей процес не обходиться без використання спеціальних хімічних речовин, які допомагають запобігти псуванню плодів та зберегти їх свіжість на довгий період.

Під час вирощування бананів можуть застосовуватися пестициди, що знищують шкідників та хвороби, які можуть вплинути на врожай. Окрім цього, для підтримки оптимальних умов зберігання бананів під час транспортування використовуються консервувальні речовини, що дозволяють продовжити їхній термін зберігання без втрати якості. Однак не всі споживачі усвідомлюють можливі ризики, пов’язані з впливом цих хімікатів на організм.

Одним із можливих сигналів є незвична, виражено ребриста форма банана, що може свідчити про порушення умов вирощування. Насторожити повинна й надмірно липка або неприродно блискуча шкірка, яка нагадує покриття воском. Також небажано купувати плоди з глибокими тріщинами, значними вм’ятинами чи великими темними плямами. Через пошкоджену шкірку всередину легше проникають мікроорганізми, що може пришвидшити псування.

Час від часу в медіа з’являються повідомлення про виявлення в партіях бананів комах або павуків, які можуть потрапити до коробок під час збирання врожаю. Хоча такі випадки поодинокі, варто уникати фруктів із підозрілими наростами, павутинням чи іншими незрозумілими утвореннями на поверхні.

Безпечний банан має бути гладким, без глибоких пошкоджень. Колір може варіюватися від зеленуватого до насичено жовтого, а дрібні темні цятки на стиглому плоді є природною ознакою дозрівання. Цілісна шкірка залишається головним бар’єром, що захищає м’якоть від зовнішнього впливу.

Фахівці також радять перед споживанням мити руки після очищення банана та не торкатися м’якоті тією ж рукою, якою тримали шкірку. Такий простий запобіжний захід допоможе мінімізувати можливий контакт із залишками речовин на поверхні плоду.

Злата Огнєвіч — одна з найбільш яскравих і талановитих українських артисток, яка завжди знаходиться в центрі уваги не лише завдяки своїм вокальним даним, а й завдяки емоціям, які вона передає через свою музику. Нещодавно співачка презентувала новий проєкт, який став для неї своєрідним поворотним моментом у творчості. Златі вдалося поєднати українські традиції з сучасними музичними тенденціями, створивши унікальний продукт, що відображає глибину її внутрішнього світу.

Її нові композиції поєднують глибокий ліризм із сильними емоційними посилами, що знаходять відгук у серцях слухачів. У цьому проєкті вона не боїться відкривати нові грані свого таланту, пробуючи себе в різних музичних стилях та експериментуючи з вокальними техніками. Злата не тільки співає — вона створює атмосферу, в яку хочеться зануритися, де кожна пісня розповідає свою неповторну історію.

На пряме запитання про пластичні втручання Злата відповіла категорично — наразі жодної пластики вона не робила. Водночас артистка не приховує, що активно доглядає за шкірою та регулярно відвідує косметолога.

За словами співачки, головною процедурою у її догляді є SMAS-ліфтинг — безін’єкційна підтяжка шкіри за допомогою сфокусованого ультразвуку. Також вона не заперечує, що використовує ін’єкційні процедури для підтримки стану шкіри.

Огнєвіч зізналася, що приблизно через десять років допускає можливість пластичної операції. При цьому наголосила, що не планує нічого приховувати та готова відкрито розповісти про свій досвід, якщо зважиться на хірургічне втручання.

Таким чином, нова фотосесія артистки стала не лише приводом для компліментів, а й для відвертої розмови про сучасні методи догляду за зовнішністю.

Інтерв’ю посла України у Великій Британії Валерія Залужного агентству Associated Press викликало бурхливі політичні дискусії в Україні. Поява колишнього головнокомандувача Збройних Сил України на міжнародній арені змусила політичних аналітиків шукати можливі сценарії його подальшого впливу на внутрішню політику держави. В ефірі радіостанції Radio NV була озвучена думка, що активність Залужного може стати частиною стратегії його повернення на політичну сцену України.

Варто зазначити, що після свого призначення на посаду посла України у Великій Британії, Залужний продовжує відігравати важливу роль у міжнародних відносинах, а його публічні виступи викликають неоднозначні реакції серед політиків і експертів. Нехай навіть його діяльність за межами України не спричиняє прямої політичної конкуренції, та на внутрішній політичній арені питання його майбутнього не може залишатися без уваги.

У студії радіостанції заявили, що останні медійні кроки Залужного виглядають не випадковими. Пролунала теза, що він нібито зацікавлений у завершенні своєї дипломатичної місії в Лондоні та поверненні до Києва для початку політичної діяльності.

В ефірі прозвучало припущення, що інтерв’ю AP може бути елементом підготовки до політичних процесів після завершення воєнного стану. Зокрема, йдеться про можливий старт виборчої кампанії у разі ухвалення відповідного рішення.

Журналісти Radio NV також послалися на дані закритих соціологічних досліджень. За їхніми словами, у разі участі у виборах Валерія Залужного та Володимира Зеленського саме вони є основними потенційними кандидатами. Третє місце в різних конфігураціях, за твердженням ведучих, посідає керівник ГУР Кирило Буданов.

Окрему увагу привернула згадка у медійному просторі імені американського політтехнолога Пола Манафорта. В ефірі Radio NV пролунала інформація про те, що він нібито вже консультує окремі політичні сили та просуває стратегію розділення українського суспільства за принципом «хто воював — хто не воював». У студії зауважили, що подібні підходи активно використовує і Росія в інформаційних кампаніях.

Після виходу матеріалу Associated Press публічне обговорення викликала згадка про можливі контакти Залужного з Манафортом. Водночас сам американський консультант у коментарях для західних медіа заперечив активну діяльність в Україні, заявивши, що не перебував у країні близько десяти років і не планує повертатися.

Пол Манафорт відомий в Україні ще з початку 2000-х років як консультант Віктора Януковича та Партії регіонів. Пізніше він працював із «Опозиційним блоком». У США Манафорт став керівником передвиборчого штабу Дональда Трампа у 2016 році, після чого був засуджений за фінансові злочини та згодом помилуваний.

The New York Times повідомляло, що Манафорт намагається повернутися на міжнародний ринок політичного консалтингу. За даними видання, меморандум із презентацією його команди нібито поширювався у політичних колах Києва та викликав занепокоєння. У команді Манафорта згадують соціолога Тоні Фабріціо — консультанта, пов’язаного з оточенням Трампа.

Водночас сам Манафорт публічно заперечує активну участь в українських процесах. Він заявив, що не був в Україні близько десяти років, не надсилав жодних пропозицій і не підписував контрактів із українськими політичними гравцями. За інформацією західних медіа, окремі українські політики, до яких нібито потрапив меморандум, не проявили інтересу до його послуг.

Згадка про можливі контакти Манафорта у контексті інтерв’ю Залужного стала каталізатором дискусії про ризики зовнішнього впливу на майбутні політичні процеси в Україні.

У київському торговельно-розважальному центрі Gulliver стався конфлікт, який переріс у масову бійку серед молодих відвідувачів. Інцидент стався прямо на фуд-корті, що є однією з найбільш людних зон ТРЦ. У момент сутички, група молодих людей стояла та спостерігала за розвитком подій, але не намагалася втрутитися. У кадрі також з'явився охоронець, який, хоча й знаходився поруч, не проявив активності в процесі конфлікту. Запис бійки швидко набрав популярності, коли він був розповсюджений через Telegram-канали, привернувши додаткову увагу до інциденту.

Ця подія викликала обурення серед місцевих жителів і стала темою обговорень у соціальних мережах. Відео зафіксувало не лише саму бійку, а й реакцію тих, хто став свідком цього інциденту, зокрема пасивну позицію перехожих та відсутність належної реакції від охорони. Наразі адміністрація ТРЦ проводить перевірку ситуації, а правоохоронці з'ясовують обставини конфлікту та можливі причини агресивної поведінки учасників.

«Мене десь 4–6 людей завалили посеред зали й почали бити берцями. Вони були лисі, в чорному одязі. Я вперше за два місяці вийшов погуляти», — розповів він.

На відео видно близько двох десятків молодих людей, більшість із яких одягнені в темний одяг. Бійка відбувається безпосередньо біля столиків для відвідувачів.

Окрему увагу викликала реакція служби охорони. На записі видно, що охоронець перебуває поруч, однак не намагається розборонити учасників чи викликати підкріплення. Це контрастує з попередніми інцидентами, коли охоронці оперативно втручалися в конфлікти на території ТРЦ.

ТРЦ Gulliver не вперше стає місцем масових сутичок за участі молоді. У лютому 2023 року біля торговельного центру відбулася бійка за участі представників молодіжного руху «ЧВК Редан», яку тоді вдалося локалізувати завдяки втручанню поліції. У березні 2023 року ще одна групова сутичка сталася вже всередині будівлі. А у квітні 2021 року на площі перед ТРЦ близько 20 молодиків влаштували бійку із застосуванням газового балончика, внаслідок чого двоє осіб отримали хімічні опіки очей.

Торговельний центр розташований у центральній частині столиці, поруч із великою зеленою зоною та стадіоном, що робить його популярним місцем зустрічей молоді. Правоохоронні органи поки що офіційно не коментували останній інцидент.

Таким чином, чергова масова бійка у Gulliver знову порушує питання безпеки в публічних просторах столиці та ефективності реагування охоронних служб.

18 лютого 2026 року, міський голова Києва Віталій Кличко підписав розпорядження про звільнення Мирослави Смірнової з посади директорки Департаменту суспільних комунікацій Київської міської державної адміністрації (КМДА). Документ №60, що регулює це питання, засвідчує, що звільнення відбулося за угодою сторін. Згідно з розпорядженням, передбачено виплату матеріальної допомоги, що є частиною умов звільнення.

Цей крок став результатом взаємної домовленості між Смірновою та керівництвом КМДА. Рішення про звільнення має важливе значення для подальших змін в управлінні комунікаціями міста, адже в умовах постійних викликів в інформаційній сфері та потреби в оновленні стратегій комунікацій, це рішення відкриває шлях до нових підходів і кадрових змін.

Звільнення відбулося через два з половиною місяці після її підвищення у політичній структурі. 4 грудня 2025 року Мирослава Смірнова очолила фракцію УДАРу в Київраді, замінивши співголів Дмитра Білоцерковця та Валентина Мондриївського. Тоді це сприймалося як посилення її позицій у команді мера. Тепер одна з версій полягає у тому, що Кличко вирішив сконцентрувати її роботу саме на внутрішній партійній координації та балансуванні інтересів у фракції.

Втім, існують й інші припущення. У лютому Київ кілька днів потерпав від транспортного колапсу через неприбраний сніг і кригу на дорогах. Попри нічні відеозвернення Віталія Кличка з порожніх вулиць, місто фактично було паралізоване заторами. Частина експертів вважає, що інформаційний супровід цієї ситуації виявився слабким, а «сніговий кейс» став ударом по репутації міської влади.

Разом із тим, підстав для звільнення у вигляді кримінальних підозр наразі немає. У попередніх випадках керівників департаментів КМДА звільняли вже після вручення підозр правоохоронцями. У ситуації зі Смірновою такого розвитку подій не зафіксовано.

Кар’єрна траєкторія Мирослави Смірнової у міській владі виглядала стабільною. У листопаді 2024 року вона перебувала у відрядженні в Лондоні, де, окрім участі у міжнародному туристичному форумі, зустрічалася з послом України у Великій Британії Валерієм Залужним. Її позиції не похитнув і серпневий інцидент 2025 року, коли невідомі намагалися спровокувати скандал довкола її вечері у День жалоби.

Саме тому рішення про звільнення виглядає неочікуваним. Серед можливих причин називають переформатування комунікаційної стратегії столиці, внутрішні політичні домовленості або особисті обставини. Офіційних пояснень від КМДА наразі не оприлюднено.

Таким чином, Кличко фактично вивільнив посаду головного комунікаційного менеджера міста в момент, коли інформаційний фронт для столичної влади залишається одним із найчутливіших напрямків.

У січні 2026 року Національний банк України оприлюднив перший офіційний перелік значущих фінансових установ країни, до якого увійшли 53 компанії. Цей крок є важливим етапом у стабілізації та розвитку української фінансової системи. Серед компаній, що потрапили до списку, виділяється ТОВ «Преміум фінанс» — один з найбільших операторів ринку обміну валют в Україні. Ця компанія активно працює на ринку більше десяти років, надаючи широкий спектр послуг у сфері фінансів та валютних операцій.

ТОВ «Преміум фінанс» не лише займає лідируючі позиції на ринку обміну валют, але й стабільно підтримує високу довіру серед своїх клієнтів завдяки прозорій політиці та ефективному управлінню. Відзначити слід, що бенефіціарними власниками компанії є досвідчені фінансисти, які мають значний вплив на ринок. Це дозволяє «Преміум фінанс» успішно інтегруватися в національну фінансову інфраструктуру і забезпечувати клієнтів послугами найвищого рівня.

Фінансові показники компанії демонструють стрімке зростання. У 2023 році дохід «Преміум фінанс» збільшився більш ніж на 500%, у 2024-му — майже на 290%. За перші три квартали 2025 року оборот сягнув близько 534 мільйонів гривень. Якщо за даними НБУ у першому півріччі 2025 року мережа налічувала 244 пункти обміну, то нині, згідно з інформацією на сайті компанії, їх понад 450.

Втім, паралельно зі зростанням доходів компанія неодноразово ставала фігурантом кримінальних проваджень. З грудня 2022 року Офіс Генерального прокурора за підтримки Бюро економічної безпеки здійснює розслідування за статтями про незаконні дії з платіжними документами, легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом, та ухилення від сплати податків.

За матеріалами слідства, у 2023–2025 роках могла діяти схема конвертації криптовалюти у готівку без відповідних дозволів Нацбанку та без відображення операцій у податковій звітності. Слідчі вважають, що для прикриття операцій використовувалися реквізити низки юридичних осіб, у тому числі ТОВ «Преміум фінанс». Замовлення на обмін, за версією правоохоронців, приймалися через Telegram-боти.

У липні 2025 року під час обшуків у пункті обміну, адреса якого збігалася з даними на сайті компанії, вилучили готівку, техніку та документацію. У серпні суд наклав арешт на вилучене майно. Раніше обшуки відбувалися також у Києві та місті Берегове.

Окрему увагу привернули справи, пов’язані зі спробами вплинути на перебіг розслідувань. В одному з проваджень фігурує співробітник державного підприємства Міністерства оборони «Агенція оборонних закупівель», який раніше працював у Бюро економічної безпеки. За версією слідства, він пропонував за 700 тисяч доларів сприяти закриттю справ проти «Преміум фінанс». У липні 2024 року після передачі частини коштів у розмірі 100 тисяч доларів його затримала Служба безпеки України.

Ще одна справа стосується подій 2019 року, коли компанія намагалася поновити валютну ліцензію. Тоді Нацбанк відмовив у продовженні через зафіксовані 81 суттєве порушення валютного законодавства. За матеріалами слідства, Віктор Кисільов намагався вирішити це питання через знайомого, який мав зв’язки в НБУ. До процесу був залучений менеджер одного з департаментів регулятора. За свої послуги він вимагав 50 тисяч доларів. У жовтні 2019 року частину коштів у розмірі 40 тисяч доларів було передано, після чого посадовця затримали. Провадження закрили у квітні 2025 року у зв’язку зі смертю фігуранта.

Регулятор також застосовував до компанії санкції. У червні 2025 року НБУ оштрафував «Преміум фінанс» на 200 тисяч гривень за порушення правил валютної торгівлі під час воєнного стану.

У медіа згадувалося можливе перетинання діяльності компанії з криптовалютним підприємцем Ігорем Туником, затриманим у Польщі. Однак офіційних судових рішень, які б прямо встановлювали вину компанії у цих епізодах, наразі не оприлюднено.

Таким чином, компанія Віктора Кисільова та Олени Бондар одночасно входить до переліку значущих фінансових установ НБУ та залишається фігурантом кількох резонансних розслідувань. Попри це, її мережа обмінників продовжує розширюватися, а фінансові показники — зростати.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура розпочала процедуру спеціальної конфіскації активів колишнього керівника одного з підрозділів Бюро економічної безпеки України. Цей крок є частиною постійних зусиль держави для боротьби з корупцією та забезпечення правопорядку в економічній сфері. У межах цієї процедури проводяться юридичні дії, спрямовані на повернення незаконно набутого майна, яке може бути використане для покриття завданих державі збитків.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура разом із іншими правоохоронними органами активно працюють над встановленням всіх фактів протиправної діяльності, що сприяли незаконному збагаченню. Процес конфіскації передбачає ретельне розслідування та аналіз фінансових операцій, що дозволяє виявити активи, які підлягають вилученню в рамках антикорупційних заходів.

BMW X3 з номерним знаком KA5800PC оформлено на Богдану Зубець — вчительку та сестру дружини Ящука. При цьому, за інформацією слідства, для ускладнення ідентифікації автомобіля було використано інші номерні знаки — W07070A, які офіційно зареєстровані на інший транспортний засіб.

Toyota Camry з номером AA9837PA записана на Анатолія Слепенчука, якого правоохоронці вважають близьким знайомим Ящука. За версією сторони обвинувачення, він не зміг підтвердити законне походження близько 30 тисяч доларів США, що могли бути використані для придбання автомобіля.

САП подала до Вищого антикорупційного суду позов про визнання цих активів необґрунтованими та застосування спеціальної конфіскації. Загальна вартість двох автомобілів оцінюється майже у 4 мільйони гривень.

Окрім транспортних засобів, у матеріалах перевірки фігурує інформація про нерухомість, пов’язану з Ящуком, зокрема об’єкти у Дубаї та Відні. Водночас наразі позов до ВАКС стосується лише автомобілів.

За інформацією з правоохоронних органів, щодо ексчиновника БЕБ тривають слідчі дії. Деталі провадження поки що офіційно не розголошуються.

Таким чином, справа Олега Ящука може стати черговим тестом для механізму цивільної конфіскації активів, який застосовується у випадках, коли вартість майна не відповідає задекларованим доходам посадовця або пов’язаних із ним осіб.

Хропіння — це не лише поширена проблема, з якою стикається велика кількість людей, але й фактор, що серйозно порушує якість сну. Воно не лише заважає людині нормально відпочити, а й може впливати на здоров'я близьких, які страждають від шуму. Британський лікар Самі, який веде освітній блог у соціальних мережах, зазначає, що в більшості випадків хропіння пов'язане з порушеннями в дихальних шляхах під час сну. Такі порушення можуть бути як тимчасовими, так і стати постійною проблемою, що впливає на загальний стан здоров'я людини.

Однією з основних причин хропіння є зменшення тонусу м'язів горла і носоглотки, що викликає їхнє звуження під час сну. Це може призвести до труднощів у нормальному диханні, і як результат — виникнення хропіння. Крім того, фактори, такі як надмірна вага, вживання алкоголю або певні медичні стани, можуть значно погіршувати ситуацію, сприяючи розвитку цієї проблеми.

Однією з головних причин посилення хропіння є алкоголь. Він додатково розслабляє м’язи, через що просвіт дихальних шляхів стає ще меншим. Лікар радить уникати спиртного щонайменше за кілька годин до сну — це простий крок, який часто дає відчутний результат уже через кілька днів.

Ще один важливий фактор — носове дихання. Якщо ніс закладений через застуду чи алергію, людина автоматично починає дихати ротом, що значно посилює хропіння. Регулярне промивання носа, лікування алергії та контроль стану слизової можуть суттєво покращити ситуацію. Водночас лікар наголошує: судинозвужувальні засоби не варто використовувати безконтрольно, особливо людям із хронічними захворюваннями.

Положення тіла під час сну також має значення. Сон на спині сприяє зміщенню язика назад і додатковому перекриттю дихальних шляхів. Перехід на сон на боці для багатьох стає найпростішим і найефективнішим рішенням.

Окремо медик звертає увагу на зайву вагу. Жирові відкладення можуть накопичуватися не лише на животі, а й у ділянці шиї, створюючи додатковий тиск на дихальні шляхи. Навіть помірне схуднення — на 5–10% маси тіла — здатне значно зменшити інтенсивність хропіння.

Лікар підкреслює: якщо хропіння супроводжується зупинками дихання, різкою денною сонливістю або головними болями зранку, варто звернутися до фахівця. У таких випадках мова може йти вже не просто про побутову проблему, а про апное сну.

Нещодавно на індонезійському острові Балі сталася тривожна подія — двоє громадян України, Єрмак Петровський та його супутник, були викрадені. Інцидент викликав широкий резонанс серед української громади та міжнародної спільноти. За попередніми даними, захоплення стало результатом складних обставин, пов'язаних із бізнес-діяльністю потерпілих на острові.

Викрадення українців на Балі — це не перший випадок, коли іноземці стають жертвами кримінальних угруповань, що діють на території курортних островів. Проте цей випадок має особливе значення, оскільки він став каталізатором для обговорення питання безпеки іноземців у таких популярних туристичних напрямках, як Балі. Спільнота одразу почала задавати питання: наскільки ефективно працює система безпеки в Індонезії, і як Україні варто реагувати на такі загрози своїм громадянам за кордоном?

Інцидент, за однією з версій, розпочався з конфлікту між українцями та представниками місцевого кримінального середовища кавказького походження. За іншою — причиною могли стати бізнес-зв’язки, зокрема ймовірна причетність до діяльності дніпровських кол-центрів.

Згідно з поширеною інформацією, наступного дня після конфлікту, коли Петровський і Комаров пересувалися на байках, автомобіль, у якому перебували люди, пов’язані з кримінальним авторитетом, збив Ігоря Комарова. Після цього його викрали. Єрмаку Петровському вдалося втекти.

Сьогодні у мережі з’явилося відео із заявами Ігоря Комарова.

У записі чоловік робить гучні заяви щодо діяльності кол-центрів у Дніпрі та можливого «кришування» цього бізнесу впливовими особами.

На відео Комаров називає конкретні прізвища та стверджує, що захист і безпеку для кол-центрів нібито забезпечував Олександр Петровський, відомий за прізвиськом «Нарік». За його словами, з одного офісу щомісяця сплачувалося близько 15 тисяч доларів, а з інших — до 30 тисяч доларів.

Також у зверненні згадуються співробітники Служби безпеки України та чинний голова Одеської ОВА Сергій Лисак. Комаров стверджує, що під покровительством Петровського і Лисака в Дніпрі могла діяти мережа кол-центрів, яку він називає ОЗУ «Дев’ятки».

Довідково: Комаров народився 19 червня 1997 року, проживає у Дніпрі. У відкритих реєстрах на нього не зареєстровано підприємницької діяльності чи компаній. З Єрмаком Петровським його пов’язує давнє знайомство. Обидва фігурували у кримінальному провадженні 2021 року.

28 лютого 2021 року в Дніпрі сталася стрілянина в кафе «Тініца». За даними правоохоронців, група осіб обстріляла автомобіль бізнесмена Артура Рисіна — генерального директора агрохолдингу «Степова». У справі тоді затримали 13 осіб, серед яких були Петровський та Комаров. Провадження відкрили за ч. 4 ст. 296 КК України — хуліганство із застосуванням вогнепальної зброї. Фігурантам загрожувало до семи років позбавлення волі.

Столиця України розпочала 2026 рік із масштабних фінансових витрат, спрямованих на забезпечення функціонування бюджетної сфери міста, зокрема постачання тепла, гарячої води та електроенергії. Уже в січні цього року на ці потреби було виділено майже 2 мільярди гривень, що складає понад чверть від загального обсягу місячних закупівель. Згідно з результатами публічних закупівель, відповідні органи міської влади успішно уклали низку договорів, що дозволяє оперативно вирішувати питання енергозабезпечення для житлового фонду, навчальних закладів, медичних установ та інших бюджетних установ Києва.

Виділення таких значних коштів відображає серйозну увагу міської влади до забезпечення стабільного енергетичного постачання на фоні змінної ситуації в енергетичному секторі. Зокрема, підвищення ефективності використання енергії та пошук нових джерел енергії стали одними з основних пріоритетів для міських управлінців. Київ прагне не лише підтримувати існуючий рівень постачання, а й мінімізувати можливі ризики у разі збоїв або підвищення цін на енергоресурси. Це важливий крок у розвитку інфраструктури столиці, оскільки забезпечення належних умов для життєдіяльності мешканців є пріоритетом місцевих органів влади.

Будівництво та ремонти, які протягом попередніх місяців лідирували за обсягом витрат, у січні посіли друге місце — 1,04 млрд гривень. Найбільшим одержувачем коштів у цій категорії стало КП «Київтеплоенерго». Підприємство освоїло 785,83 млн гривень, із яких 600,8 млн спрямувало на реконструкцію власних об’єктів із встановленням когенераційних установок, майже 106 млн — на відновлення покриттів після ліквідації аварій на тепломережах, 77,57 млн — на ремонт пошкоджених обстрілами об’єктів. Частину коштів використали для розроблення проєктної документації з модернізації систем опалення житлових будинків.

Серед інших помітних договорів — 95,3 млн гривень на відновлення несучих конструкцій шляхопроводу над трамвайними коліями Великої Окружної дороги та 87,12 млн гривень на капремонт будівлі на вулиці Бастіонній для Київського міського центру підтримки учасників бойових дій.

Третю позицію серед найбільших статей витрат посіла електроенергія — 887,83 млн гривень. Найбільше коштів витратили районні керуючі компанії з обслуговування житлового фонду, лікарні та заклади освіти. На решту суми електроенергію закупили зоопарк, установи культури, соціального захисту та Київрада.

Четвертою за обсягом категорією стали послуги у сфері охорони здоров’я — 458,36 млн гривень. Із них 436,68 млн гривень становить договір Центру екстреної медичної допомоги з комунальною організацією «Київмедспецтранс» на перевезення бригад швидкої допомоги упродовж року. Ця угода стала найдорожчою в січні.

Замикають п’ятірку продукти харчування — 454,38 млн гривень. Понад 400 договорів уклали на постачання м’яса, риби, молочної продукції, круп і овочів. Найактивнішими замовниками виступили районні управління освіти.

Окремо варто відзначити закупівлю 16 низькопідлогових тролейбусів на 306,24 млн гривень. Кожна одиниця обійдеться бюджету у 19,14 млн гривень. Постачання передбачене до кінця 2026 року.

Найбільшим замовником і водночас найбільшим підрядником місяця стало КП «Київтеплоенерго». Підприємство уклало понад 300 договорів на 1,1 млрд гривень, з яких 946,74 млн спрямувало на реконструкції, ремонти та технічне обслуговування. Водночас бюджетні установи придбали у нього теплопостачання та гарячу воду на 911,75 млн гривень.

Друге місце серед підрядників посів «Київмедспецтранс» із контрактами на 578,5 млн гривень. Третю позицію зайняло приватне ТОВ «Політехносервіс», яке поставить тролейбуси на понад 306 млн гривень.

Для порівняння, у грудні 2025 року столиця уклала договорів на 12,4 млрд гривень, а в січні 2025-го — на 6,63 млрд гривень. Таким чином, обсяг закупівель на початку 2026 року зріс майже на пів мільярда гривень порівняно з аналогічним періодом минулого року.