Сьогодні, за новим церковним календарем, православні християни згадують мучеників Апамейських — святого Маврикія та 70 воїнів, які постраждали за свою віру в Христа в IV столітті. Вони стали символом стійкості та відданості вірі, навіть перед лицем смертельної небезпеки. Їхній подвиг є свідченням того, як вірність своїм переконанням може перемогти будь-які труднощі. Ці мученики були страчені через те, що відмовилися поклонятися язичницьким богам і залишилися вірними християнському вченню, ставши за це жертвами.

Цього ж дня православні віряни святкують Сиропусну, або Прощену неділю — важливу подію у церковному календарі, що відзначає останній день перед початком Великого посту. Прощена неділя має особливе значення, адже саме в цей день прийнято просити пробачення у ближніх, очищатися від образ і непорозумінь. Це час для глибокого духовного роздуму, очищення серця та примирення з усіма, щоб почати Великий піст у мирі та гармонії. Віряни звертаються до своїх рідних, друзів, колег і навіть тих, з ким у них були непорозуміння, прощаючи й просячи прощення, створюючи таким чином гармонію у своїх душах та навколишньому світі.

За церковним переданням, мучеників піддали жорстоким тортурам, а згодом залишили на болоті, прирікши на тяжкі страждання. Після смерті їх поховали з почестями. Частки мощей святих нині зберігаються на Кіпрі.

Також цього дня вшановують священномученика Папія, єпископа Іерапольського, преподобних Фаласія, Лімнія і Варадата, а також преподобного Афанасія, сповідника.

Цьогоріч 22 лютого припадає на Сиропусну неділю — останній день перед Великим постом. У цей день згадують вигнання Адама з раю та звертаються один до одного зі словами пробачення. Традиція примирення має глибокий духовний зміст: віряни прагнуть очистити душу від образ і вступити у піст із чистим серцем.

Великий піст розпочинається вже наступного дня та триватиме до Великодня.

За юліанським календарем цього дня вшановують мученика Никифора Антіохійського.

У день пам’яті мучеників віряни моляться про силу духу, терпіння, здоров’я та благополуччя родини. Прощена неділя закликає до примирення з усіма, з ким були конфлікти. Вважається, що прощення полегшує душу та сприяє духовному оновленню.

У народі 22 лютого називали Маврикіїв день. Колись господарі готувалися до весняних польових робіт — навіть узимку вивозили на поля добрива. День вважається сприятливим для прибирання оселі та наведення порядку.

Церква застерігає від лихослів’я, пліток, заздрості, жадібності та відмови в допомозі нужденним. За народними повір’ями, цього дня не рекомендують шити, в’язати чи розпочинати важливі фінансові справи.

За погодою цього дня визначали, якими будуть наступні пори року:

холодна погода — до дощового літа;

сонячний день — до теплого року;

суха погода — до погожої осені;

хуртовина — до затяжної весни;

високі кучеві хмари — до ясних днів найближчим часом.

Особливо доброю прикметою вважається ранній приліт граків — це означає, що зима невдовзі відступить.

Український виробник засобів радіоелектронної боротьби під брендом Contra Drone потрапив у центр гучного скандалу, що стосується ймовірного використання криптовалют і криптогаманців для виведення коштів. Мова йде про діяльність фізичної особи-підприємця Андрія Яковчука, а також пов'язаної з ним компанії ТОВ «Флай-Груп Україна», яка бере участь у державних тендерах на постачання обладнання РЕБ для Сил оборони України. За попередньою інформацією, власниками ТОВ є Юрков Тимофій Олександрович із Києва.

Тенденція використання новітніх фінансових інструментів, таких як криптовалюти, викликає серйозні питання щодо законності та прозорості фінансових операцій в українському бізнес-середовищі. Використання криптогаманців може призвести до труднощів у відстеженні фінансових потоків, а також відкрити можливості для незаконних фінансових операцій. На даний момент є декілька джерел, які вказують на можливу наявність непорозумінь у зв'язку з фінансовими операціями компанії, що може мати серйозні наслідки для репутації виробника та його подальшої діяльності.

У матеріалах, які стали підставою для суспільного резонансу, зазначається, що кошти, отримані за контрактами на постачання засобів РЕБ, можуть виводитися через підконтрольних фізичних осіб-підприємців під виглядом оплати за послуги. Подальший рух грошей, за твердженнями авторів розслідування, здійснюється через криптогаманці та операції з криптовалютами, що ускладнює відстеження фінансових потоків.

Окрему увагу привернули витрати родини підрядника. Згідно з опублікованими документами, лише на внутрішні потреби родина витратила близько одного мільйона гривень, а ще понад 932 тисячі гривень було витрачено на відпочинок у країнах Європи. Такі суми, на думку критиків, не відповідають офіційно задекларованим можливостям малого бізнесу зі скромним статутним капіталом.

При цьому Яковчук бере участь у численних тендерах, пов’язаних із закупівлею обладнання для потреб оборони. З огляду на воєнний стан та критичну важливість засобів РЕБ для фронту, будь-які підозри у нецільовому використанні коштів або їх відмиванні можуть мати не лише фінансові, а й безпекові наслідки.

Голова Державної служби фінансового моніторингу Філіп Пронін став об'єктом розслідування через свою інтенсивну закордонну діяльність. За останні кілька місяців він провів більше 70 днів за кордоном, що викликало запитання щодо мети та регулярності таких поїздок. Відповідно до розслідування журналістів BIHUS.Info, поїздки Проніна збігаються з важливими політичними та антикорупційними подіями в Україні, що надає ще більше значення цим поїздкам.

Згідно з інформацією, оприлюдненою у розслідуванні, вже в перший місяць на посаді Пронін двічі відвідав Париж та побував у Люксембурзі. Однією з поїздок було зумовлено пропуск важливої події в Україні – засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, на яке він був запрошений. Така ситуація викликала обурення серед депутатів, адже Пронін пропустив важливу можливість дати пояснення щодо своєї роботи та участі в антикорупційних ініціативах.

Надалі інтенсивність відряджень зросла. Наприкінці вересня 2025 року посадовець після свого дня народження вирушив до швейцарського Цюриха, де запланована зустріч тривала фактично тиждень. Через короткий проміжок часу відбулася ще одна поїздка до Швейцарії – цього разу до Берна, також тривалістю близько тижня.

Упродовж 2025 року Пронін щонайменше тричі відвідував Францію. Окрему увагу журналісти звернули на відрядження до Танзанії та Мексики. За їхніми даними, офіційна тривалість заходів не відповідала фактичному часу перебування за кордоном. Наприклад, у Мексиці заплановане п’ятиденне відрядження тривало майже два тижні. Поїздка до Танзанії тривалістю 11 днів, як зазначають розслідувачі, збіглася з днем народження дружини посадовця.

У матеріалі також аналізуються збіги відряджень із резонансними подіями. Зокрема, у вересні народний депутат Ярослав Железняк публічно заявив про можливі порушення під час будівництва фортифікацій у Донецькій області, за які раніше відповідала Полтавська обласна державна адміністрація, очолювана Проніним у минулому. У жовтні детективи НАБУ провели обшуки у керівництва служби. Серед фігурантів опинився перший заступник голови Держфінмоніторингу Богдан Корольчук, в офісі якого, за даними слідства, виявили значні суми готівки та документи. У цей час Пронін перебував у відрядженні за кордоном.

Окремо журналісти згадують про затримки у передачі матеріалів до антикорупційних органів у межах розслідування «Мідас». За їхніми словами, служба надала лише частину запитуваних матеріалів, а відповіді на окремі запити затримувалися на місяці.

У розслідуванні також звертають увагу на символічні деталі: низка поїздок припадала на дні сімейних свят, а частина кадрових рішень нового керівництва, на думку журналістів, більше нагадувала PR-кампанію, ніж зосередження на ключових функціях служби – контролі фінансових потоків та взаємодії з антикорупційними органами.

Офіційної позиції Філіпа Проніна щодо оприлюднених даних на момент публікації розслідування не було озвучено.

У Києві, в будівлі ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» за адресою вул. Шота Руставелі, 39/41, ймовірно, продовжує свою діяльність шахрайський кол-центр, попри те, що раніше вже проводилися слідчі дії. Журналісти проекту «СтопКор» зафіксували активність підозрілого офісу на 9 та 10 поверхах цього приміщення. Під час чергового візиту медіа-агенти виявили численні ознаки того, що офіс може бути залучений до шахрайських схем, що стосуються псевдоінвестиційних проектів.

Згідно з інформацією, яку вдалося зібрати журналістам, приміщення, де працює кол-центр, виглядає так, ніби воно спеціально забарикадоване. Це може свідчити про те, що у випадку раптового візиту правоохоронців або інших перевіряючих органів, там готові застосувати заходи для захисту своїх «діяльностей». Крім того, для охорони об’єкта, за словами очевидців, було залучено до 20 молодих людей, які ймовірно виконують роль фізичної охорони або здійснюють контроль за вхідними та вихідними особами.

Журналісти залишили на дверях офісу попереджувальні наклейки та листівки про можливу шахрайську діяльність. За інформацією СтопКору, кол-центр може функціонувати за сприяння керівництва Укрпрофоздоровниці. Зокрема, у матеріалі згадується голова правління установи професор Микола Субота.

Микола Субота очолює правління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» з 2011 року. Раніше діяльність підприємства неодноразово ставала предметом публічних дискусій та перевірок через підозри у зловживаннях із майном профспілок та санаторними об’єктами.

У розслідуванні також згадуються факти, оприлюднені раніше в медіа, щодо майнових придбань, які, на думку активістів, могли не відповідати офіційним доходам посадовця. У 2017 році біля Укрпрофоздоровниці проходили акції протесту з вимогою перевірити можливі корупційні схеми в установі.

Варто зазначити, що ще влітку минулого року на цій локації проводилися обшуки через підозри у діяльності шахрайського кол-центру. Тоді правоохоронці отримали доступ до приміщень для проведення слідчих дій.

Наразі офіційної реакції керівництва Укрпрофоздоровниці або правоохоронних органів щодо нових заяв журналістів не оприлюднено. Водночас питання функціонування подібних контакт-центрів у столиці залишається актуальним, а перевірка викладених фактів потребує належної правової оцінки.

В столиці України правоохоронці нейтралізували злочинну схему, що передбачала незаконний виїзд військовозобов'язаних осіб за кордон. Затриманий 26-річний чоловік організував процес під виглядом участі в футбольній команді, пропонуючи клієнтам нібито легальний спосіб виїзду. За кожного «клієнта» він вимагав 10 тисяч доларів.

Згідно з інформацією поліції, організатор оборудки обіцяв, що особи, які бажають покинути Україну, будуть працевлаштовані в спорті, а всі необхідні документи будуть оформлені відповідно до вимог. Однак, у ході спецоперації, проведеної слідчими та оперативниками, було встановлено, що схема мала на меті обманути державні органи та здійснити виїзд без необхідних дозволів.

Під час зустрічей із потенційними “клієнтами” він укладав домовленості та гарантував повний супровід. За даними слідства, на виконання всіх формальностей відводилося до десяти днів – від підписання контракту з “футбольною командою” до безпосереднього супроводу на кордоні. У пакет послуг входили також розробка маршруту та поради щодо поведінки під час перевірок.

Затримання відбулося під час однієї з таких зустрічей, коли організатор отримував частину обумовленої суми. За інформацією правоохоронців, він намагався мінімізувати ризики викриття: запропонував передати готівку в салоні таксі, щоб переконатися у відсутності стеження. Втім, оперативники задокументували передачу коштів і затримали його у процесуальному порядку.

Операцію ініціювали та провели співробітники Голосіївського управління поліції у взаємодії з оперативниками Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.

Після затримання чоловіку повідомлено про підозру за частиною третьою статті 332 Кримінального кодексу України – незаконне переправлення осіб через державний кордон. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до дев’яти років.

Досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють можливих спільників та інших осіб, які могли скористатися незаконною схемою.

20 лютого уряд Угорщини оголосив, що виступатиме проти надання Україні кредиту Європейського Союзу в розмірі 90 мільярдів євро до того часу, поки не будуть відновлені постачання російської нафти через нафтопровід «Дружба». Це рішення стало черговим кроком у політичному тиску з боку Будапешта на Україну. Подібні загрози були озвучені раніше й іншими країнами, зокрема урядом Словаччини, який також вказував на можливість обмеження експорту нафтопродуктів та електроенергії до України.

Політична ситуація в Центральній Європі знову опинилася в центрі уваги, оскільки кожен новий крок Угорщини підриває і без того складні відносини між країнами ЄС та Києвом. В Україні переживають за можливі економічні наслідки таких рішень, адже надання кредиту з боку ЄС було розраховане як важливе фінансове підкріплення для подолання економічних труднощів, спричинених війною.

За його словами, ані Чехія, ані Польща, ані Австрія не були змушені вводити спеціальні режими через зупинку «Дружби», оскільки давно диверсифікували постачання. Ситуація оголила стратегічний прорахунок угорської компанії MOL, яка володіє нафтопереробними заводами в Угорщині та братиславським Slovnaft і продовжувала робити ставку на російську сировину.

Російська атака підтвердила ризики транзиту через Україну в умовах війни. Водночас припинення постачання призвело до тимчасового обмеження експорту нафтопродуктів, у тому числі до України. Проте, як зазначає Хірман, для Києва це не стане критичним — обсяги можуть бути замінені з інших джерел. Натомість MOL ризикує втратити ринки й зазнати фінансових збитків, що позначиться і на податкових надходженнях у Словаччині та Угорщині.

Ключовим стало підтвердження існування альтернативного маршруту. Хорватський термінал на острові Крк і нафтопровід Adria після модернізації мають достатню пропускну спроможність для забезпечення обох НПЗ MOL. Ба більше, керівництво Slovnaft уже заявило про закупівлю танкерів із нафтою від різних постачальників, які мають надійти наприкінці березня. До того часу завод працюватиме в обмеженому режимі, використовуючи державні резерви.

Попри це, Будапешт і Братислава продовжують наполягати на необхідності відновлення постачання саме російської нафти й навіть критикують Хорватію. При цьому одночасні заяви про нібито недостатню пропускну спроможність Adria та прохання допустити транзит російської танкерної нафти виглядають суперечливими.

Окремо виникають питання щодо комунікації навколо самої атаки на Броди. Понад два тижні офіційні структури мовчали про факт пошкодження та зупинку транспортування. Згодом Фіцо й Орбан почали звинувачувати Україну у нібито навмисному небажанні відновити прокачування, а також ставити під сумнів характер пошкоджень.

Водночас зупинка «Дружби» означає припинення не лише російських, а й українських поставок нафти для заводів MOL, які розпочалися наприкінці осені як відповідь на удари по українських НПЗ. Таким чином компанія втратила обидва джерела сировини.

На цьому тлі заяви про можливе припинення експорту електроенергії чи газу до України виглядають не лише політичними, а й економічно невигідними для самих Словаччини та Угорщини, оскільки значну частину операцій здійснюють приватні компанії, що отримують дохід від транзиту.

Криза навколо «Дружби» продемонструвала: твердження про безальтернативність російської нафти більше не витримують критики. Питання полягає вже не в технічних можливостях, а в політичному виборі.

В Україні прогнозують подорожчання пального, однак причини цього явища не пов'язані з можливими перебоями в постачанні через трубопровід з Словаччини та Угорщини. Основними факторами, що впливають на ціну пального, є коливання валютного курсу та ситуація на світовому нафтовому ринку. Експерт ринку пального Дмитро Льоушкін поділився своїми прогнозами в соціальних мережах, пояснюючи, що зміна курсу національної валюти прямо впливає на вартість імпорту, а отже й на кінцеву ціну пального для споживачів.

З його слів, процес коригування курсу гривні став одним із основних чинників, що безпосередньо позначається на вартості енергоносіїв. Вартість пального в Україні формується з кількох компонентів, і саме зміни в валютному курсі роблять імпортне паливо дорожчим. Крім того, на глобальних ринках нафта також піддається коливанням через політичні та економічні фактори, що також сприяє зростанню цін на пальне.

Водночас значну роль відіграє ситуація навколо Ірану та напруженість у регіоні Перської затоки. «То ось із нафтою там вузол на Ірані зав’язаний. Є дві думки. Або на тижні, або вже після Рамадану. Але очікування військової операції нагнітає остраху на ринок», – наголосив Льоушкін.

Експерт звернув увагу, що Ормузька протока є ключовою артерією світового нафтового ринку, через яку проходить близько 20% глобальних поставок. У разі блокування або суттєвого обмеження руху танкерів ціни на нафту можуть різко зрости — до 100 доларів за барель на хвилі панічних настроїв.

«Навіть важко уявити, як це відіб’ється на вартості пального в Україні», – додав фахівець.

За його оцінками, оптові ціни вже зросли ще приблизно на одну гривню, а раніше протягом тижня ринок додав близько гривні поступового підвищення. Найближчим часом ці зміни можуть позначитися й на роздрібних цінах на автозаправках.

«Все це прилетить у роздріб протягом двох тижнів. Поки що розвороту не проглядається, тому роздріб буде як нитка за голкою за оптовим ринком крокувати», – підсумував Льоушкін.

Колишній голова НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький висловив стурбованість щодо перспектив енергетичної ситуації в Україні, заявивши, що ризик дефіциту електроенергії та введення графіків відключень залишатиметься актуальним ще мінімум на наступні три-п’ять років. Таку оцінку він дав у контексті обговорення стану енергетичної інфраструктури країни, зокрема після масштабних руйнувань, завданих війною. За його словами, навіть за умови активного відновлення енергосистеми, значні труднощі у забезпеченні стабільного енергопостачання залишатимуться у найближчій перспективі.

Кудрицький підкреслив, що середньострокові ризики дефіциту електроенергії є об’єктивними та випливають із значних пошкоджень, які понесла інфраструктура внаслідок військових дій. Ремонт та відновлення енергетичних об’єктів потребує значних ресурсів і часу, тому відключення електроенергії на певних територіях залишатимуться звичайною практикою, навіть попри значні зусилля уряду та енергетичних компаній. Такі графіки відключень стануть нормою для багатьох областей, зокрема в зимовий період, коли попит на електричну енергію традиційно зростає.

Окрему увагу ексочільник «Укренерго» звернув на можливі наслідки припинення бойових дій та повернення громадян з-за кордону. На його думку, це може суттєво підвищити навантаження на енергосистему. «При припиненні вогню і поверненні навіть мільйона українців… ми побачимо величезний сплеск споживання і у нас будуть додаткові проблеми в енергосистемі», — зазначив Кудрицький.

Також він прокоментував офіційні звіти уряду щодо розвитку нової генерації. За його словами, між задекларованими та фактичними показниками є суттєва різниця. «В 2025 році репортували, що 2,4 тисячі МВт розгорнуто розподіленої генерації, а потім виявилось 600», — заявив він.

На тлі триваючих атак на енергетичну інфраструктуру та необхідності відновлення пошкоджених об’єктів питання балансу між генерацією та споживанням залишається ключовим для стабільності енергосистеми. Експерти неодноразово наголошували, що навіть після завершення активної фази війни система потребуватиме часу для повноцінного відновлення та нарощування потужностей.

Напередодні повномасштабного вторгнення Росії в Україну українська дипломатія отримала важливі сигнали про майбутню агресію. Під час свого візиту до Вашингтона 22 лютого 2022 року тодішній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба став свідком тривожної інформації, яку передала американська розвідка. Зокрема, йому були показані детальні дані про розташування російських військових сил уздовж українського кордону. За повідомленням британського видання The Guardian, серед зібраної інформації була навіть точна локація, де російські танки "прогрівали свої двигуни та чекали на перетин кордону".

Ці дані стали підтвердженням того, що Росія готувалася до великих бойових дій, і саме це викликало серйозне занепокоєння в Україні та серед міжнародних партнерів. Дмитро Кулеба після зустрічі з представниками американської розвідки одразу поділився отриманою інформацією з українським керівництвом, однак, незважаючи на цю тривогу, на міжнародному рівні ще тривала боротьба за дипломатичне вирішення конфлікту.

У той самий час в Україні тривала фінальна підготовка до можливого нападу. У штабі Збройних сил головнокомандувач Валерій Залужний разом із вищими командирами здійснювали останні заходи оборони. На дні Чорного моря встановили міни для запобігання можливій морській висадці в районі Одеси, а підрозділи були перекинуті до стратегічно важливих районів.

Один із українських генералів зазначив, що частина таких рішень формально суперечила чинним нормам і могла б спричинити кримінальні провадження, однак загроза вторгнення змусила командирів діяти на випередження.

Українська військова розвідка під керівництвом Кирила Буданова отримала від західних партнерів інформацію про плани Росії захопити аеродром у Гостомелі. Ці дані дозволили розробити оборонні заходи на останню ніч перед початком атаки та підготувати ключові позиції.

The Guardian також зазначає, що американські спецслужби протягом кількох тижнів отримували сигнали про можливе вторгнення Росії в лютому 2022 року. Президент США направив директора ЦРУ Вільяма Бернса до Москви, щоб попередити Кремль про потенційні економічні та політичні наслідки.

У день початку вторгнення, 24 лютого 2022 року, президент України Володимир Зеленський звернувся до тодішнього прем’єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона з проханням зателефонувати Володимиру Путіну та переконати його припинити війну.

Водночас українські прикордонники ще на початку лютого перехопили повідомлення від командира чеченського підрозділу, дислокованого в Білорусі, адресоване Рамзану Кадирову. У ньому йшлося про готовність підрозділу до входу в Київ.

Матеріал британського видання дає змогу відтворити атмосферу останніх днів перед 24 лютого – період, коли сигнали про вторгнення ставали дедалі конкретнішими, а українська сторона готувалася до найгіршого сценарію.

У Білій Церкві на вулиці Павліченка, 49, тривають роботи з підготовки приміщень колишнього заводу "Електрон" до можливих перетворень. Місцеві джерела повідомляють, що територія промислового об’єкта найближчим часом може бути освоєна для зведення нового торговельного центру. Це не лише змінить вигляд одного з важливих районів міста, а й дасть поштовх до розвитку бізнесу в регіоні.

Водночас, підприємці, які наразі працюють на території заводу, занепокоєні майбутніми змінами. Деякі з них вже висловлюють сумніви щодо можливості подальшої діяльності в нових умовах. Проте є й оптимісти, які вважають, що збудований торговий центр стане каталізатором для розвитку малих і середніх підприємств, надаючи їм нові можливості для співпраці та розширення ринку. Крім того, будівництво такого об’єкта може сприяти покращенню інфраструктури та створенню нових робочих місць, що стане додатковим стимулом для економічного зростання Білої Церкви.

Водночас у міській раді заявили, що жодних дозволів на нове будівництво на цій території не видавали. Згідно з чинним генеральним планом міста, ділянка належить до зони промислових підприємств. Офіційних рішень щодо зміни цільового призначення поки що не оприлюднено.

Йдеться про ВАТ “Білоцерківський електроремонтний завод”, який із радянських часів спеціалізувався на електроремонтних роботах і виробництві відповідного обладнання. Однак підприємство тривалий час демонструє негативну фінансову динаміку. За даними відкритих реєстрів, станом на 2021 рік на заводі працювало від 9 до 14 осіб.

Попри скорочення виробничої діяльності, локація об’єкта залишається привабливою: завод розташований на одній із центральних вулиць міста з активним автомобільним і пішохідним трафіком. Саме це, ймовірно, робить територію цікавою для комерційної забудови.

Таким чином, промислова зона Білої Церкви може поповнитися ще одним торговельним об’єктом, хоча офіційних дозволів на будівництво наразі немає. Ситуація довкола колишнього заводу “Електрон” може стати предметом подальших рішень міської влади та обговорень у громаді.