Два публічні коментарі, що стосуються керівника внутрішньої безпеки Львівської митниці, стали приводом для обговорення серед професійної спільноти завдяки своїй детальності та масштабним звинуваченням. У публікаціях, що активно поширюються в інформаційному просторі, йдеться не про зовнішні перевірки або оцінки, а про заяви, що, нібито, надходять зсередини самої системи. В них представлено конкретні розрахунки щодо щомісячних потоків та фінансових операцій.

У першому з коментарів зазначається, що підрозділ внутрішньої безпеки на Львівській митниці нібито бере участь у несанкціонованих фінансових схемах, де йдеться про серйозні суми, які безпосередньо виводяться з митних процедур. Автори цих коментарів стверджують, що підрозділ, замість виконання своїх обов'язків по забезпеченню порядку та законності, може бути причетним до маніпуляцій з тарифами, митними зборами та іншими фінансовими аспектами митного контролю.

Водночас жодних офіційних підтверджень цим цифрам наразі не оприлюднено. Самі твердження потребують перевірки в межах процесуальних процедур, зокрема фінансового моніторингу та службового розслідування. Без документальних доказів такі оцінки залишаються версією автора коментаря.

Другий коментар стосується публічного образу керівника підрозділу — зокрема стилю одягу та зовнішніх ознак достатку. У ньому згадуються люксові бренди та порівняння з вартістю офіційної форми, що раніше закуповувалася централізовано. Контраст між задекларованими доходами держслужбовця та цінами на одяг преміумсегмента став підставою для запитань щодо джерел фінансування такого способу життя.

Йдеться про дискусію навколо відповідності рівня витрат і способу життя публічної особи офіційним доходам. У демократичній системі подібні питання зазвичай вирішуються через перевірку декларацій, аналіз активів та за потреби — антикорупційні процедури.

Ситуація навколо Пшеничний на тлі цих коментарів формує репутаційний контекст, який потребує не емоційних оцінок, а офіційної реакції компетентних органів. Якщо викладені факти підтвердяться документально — це стане предметом правової оцінки. Якщо ні — твердження мають бути спростовані у встановленому порядку.

У будь-якому випадку мова йде про питання довіри до інституції, відповідальної за контроль на кордоні. Саме прозорість процедур, публічність перевірок і чіткі висновки можуть зняти або підтвердити закиди, що нині циркулюють у професійному середовищі.

27 січня 2026 року Костопільський районний суд Рівненської області ухвалив рішення у справі №564/9/26, в якому визнав виконуючу обов’язки міського голови Костополя Лілію Шульжук винною у вчиненні правопорушення. Суд розглянув деталі справи та встановив, що обвинувачена здійснила дії, що суперечать вимогам законодавства, що, у свою чергу, завдало шкоди місцевим інтересам і порушило норми адміністративного управління. Після вивчення всіх матеріалів справи суд виніс відповідне рішення, поклавши відповідальність на посадову особу за вчинені порушення.

Це рішення стало важливим прецедентом для місцевої політики та адміністративного управління, адже воно підкреслює необхідність суворого дотримання законодавчих норм, особливо тими, хто займає важливі посади у державних органах. Висновок суду має не лише юридичне значення, але й серйозний вплив на репутацію посадових осіб на місцевому рівні.

Перевірка Державної служби з питань праці засвідчила, що протягом 2025 року в міській раді існувала суттєва диспропорція в оплаті праці заступників. Двоє з них щомісяця отримували премії у розмірі 150–200% від посадового окладу. Водночас двоє інших — лише 10% у період із березня по листопад 2025 року.

До Дня місцевого самоврядування «фаворитам» виплатили по 7 506 гривень премії, тоді як інші заступники не отримали жодних додаткових виплат. Документальних обґрунтувань такої різниці керівництво не надало.

Окрім цього, у травні 2025 року було затверджено розподіл функціональних обов’язків, у якому двох заступників фактично виключили з управлінських процесів: їх не наділили координаційними повноваженнями та правом заміщення керівництва.

У судовому засіданні Лілія Шульжук провину не визнала. Вона заявила, що розподіл обов’язків затвердив попередній секретар ради, а вона не стала його змінювати після того, як очолила місто. Також посадовиця пояснила свої рішення політичними мотивами, зазначивши, що не довіряла заступникам через їхню належність до опозиційних партій і тому обмежувала їхні функції та преміювання.

Захист просив закрити провадження, аргументуючи різницею у продуктивності праці посадовців.

Потерпілі ж заявили про системний характер тиску: за їхніми словами, їм надавали усні доручення без належного документування, позбавляли повноважень та стабільного доходу.

Суддя Роман Снітчук дійшов висновку, що в діях Лілії Шульжук наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення — мобінг, вчинений групою осіб.

У рішенні зазначено, що керівниця мала всі повноваження для справедливого розподілу функцій і навантаження між заступниками, однак не скористалася ними. У матеріалах справи відсутні докази неналежного виконання службових обов’язків потерпілими.

Суд постановив:

Визнати Лілію Шульжук винною у вчиненні мобінгу.Накласти штраф у розмірі 6 800 гривень.Стягнути судовий збір у сумі 665,60 гривень.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів. У разі несплати штрафу добровільно його сума підлягатиме подвоєнню.

Начальник відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки Кіровоградської обласної прокуратури Денис Куцелепа подав декларацію про свої доходи за 2025 рік. У документі зазначено, що протягом року він отримав загальну суму доходів, яка включає 820,5 тисячі гривень заробітної плати, виплаченої йому Харківською обласною прокуратурою, а також 503,3 тисячі гривень після переведення до Кіровоградської обласної прокуратури.

Загальна сума доходів Куцелепи за рік склала більше 1,3 мільйона гривень. Цей показник відображає стабільне фінансове становище та демонструє високий рівень заробітної плати державного службовця в умовах виконання важливих обов'язків в органах прокуратури. Сума доходів також включає інші можливі джерела фінансування, зокрема, премії або додаткові виплати, однак точні деталі залишаються непублікованими.

Дружина посадовця, Ганна Куцелепа, працює в управлінні Пенсійного фонду Луганської області та отримала 317 тис. грн заробітної плати. Крім того, у декларації зазначені соціальні виплати, благодійна допомога, кешбек та інші незначні надходження.

Окремо вказано аліменти на сина Богдана Длінного у розмірі 162 тис. грн за рік.

Грошові активи родини становлять 6 тис. доларів США та 2 тис. євро готівкою, які задекларовані як спільна сумісна власність подружжя.

У декларації зазначено кілька об’єктів нерухомості. Серед них квартира площею 48,4 м², набута у 1996 році, яка перебуває у спільній сумісній власності з батьками та, ймовірно, іншими родичами.

Також задекларована квартира площею 64,8 м² (2007 рік) у спільній частковій власності з дружиною та іншими особами.

Окрім цього, вказані дві квартири меншої площі — 35,8 м² у Кропивницькому та 35 м² у Харкові, які використовуються для фактичного проживання.

Посадовець зазначив у декларації автомобіль Volkswagen Passat B6 2010 року випуску вартістю 240 тис. грн. Право користування належить декларанту, водночас власницею транспортного засобу є його мати.

Денис Куцелепа офіційно зареєстрований у Сіверськодонецьку Луганської області. Раніше він працював у Харківській обласній прокуратурі, а згодом був переведений до Кіровоградської області, де наразі обіймає керівну посаду у відділі нагляду за додержанням законів органами БЕБ.

Син Олени Мальчевої, посадовиці Державної податкової служби України, яка нещодавно потрапила під приціл через неправдиве декларування активів свого чоловіка, виявився співзасновником української компанії разом з громадянином Російської Федерації. Виявилося, що цей російський партнер веде бізнес на тимчасово окупованій території Криму і сплачує податки до бюджету Росії. Компанія, про яку йдеться, носить назву ТОВ "Кривенко" (ЄДРПОУ 44104226) і була зареєстрована в грудні 2020 року.

Основним напрямом діяльності компанії є комп’ютерні послуги, що дозволяє їй функціонувати у різних сферах IT-сектору. Наразі з’ясування всіх деталей цього бізнес-зв'язку викликає суспільний інтерес, адже виявлені взаємозв’язки можуть вказувати на більш глибоке порушення закону. На тлі цього, питання щодо прозорості бізнесу таких осіб та їхніх фінансових відносин з країною-агресором ставить під сумнів етичність та правомірність їхніх дій.

За відкритими даними, Ковунов раніше мав українське громадянство та був зареєстрований у Донецьку. Після окупації міста він, імовірно, отримав російський паспорт. Попри повномасштабне вторгнення РФ в Україну, бізнес-партнерство між ним і Кривенком не припинене.

Наразі Денис Ковунов веде підприємницьку діяльність у тимчасово окупованому Криму. Йому належить ТОВ “КМД-Групп”, зареєстроване у 2021 році в Ялті за законодавством РФ.

За даними фінансової звітності, у 2024 році дохід компанії становив 5,4 млн російських рублів (приблизно 3 млн грн). За цей же період підприємство сплатило 247 тис. рублів податків до бюджету РФ (орієнтовно 140 тис. грн).

Крім того, Ковунов володіє частками ще у трьох українських компаніях, де у реєстраційних документах він зазначений як громадянин Російської Федерації.

Факт ведення бізнесу на окупованих територіях та сплати податків до бюджету держави-агресора може бути предметом окремої правової оцінки правоохоронних органів. Водночас співзасновництво українських громадян із особами, які здійснюють діяльність за російським законодавством у Криму, може викликати додаткові запитання щодо комплаєнсу, репутаційних ризиків та відповідності чинному законодавству України.

Станом на момент публікації офіційних коментарів від сторін або правоохоронних органів щодо цієї ситуації немає.

Прокурори Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону висунули нову підозру начальнику продовольчої служби тилу 25-ї окремої повітрянодесантної бригади. Цей підрозділ є важливою складовою частиною Збройних сил України, що бере активну участь у захисті державних кордонів та виконанні завдань на сході країни.

Подія пов’язана з нецільовим використанням коштів, виділених для забезпечення військовослужбовців. В результаті дій підозрюваного, було здійснено порушення, що спричинило шкоду державним інтересам. Важливим аспектом цього розслідування є забезпечення правопорядку та належного контролю над ресурсами, які використовуються для підтримки обороноздатності нашої країни.

За даними слідства, у період із 23 грудня 2023 року по 9 жовтня 2024 року майор придбав активи на суму понад 10,3 млн грн. Лише на люксовий одяг та аксесуари він, за матеріалами провадження, витратив близько 2,5 млн грн.

Окремо встановлено, що 9 жовтня 2024 року підозрюваний придбав право довгострокової оренди земельної ділянки на острові Балі (Індонезія) вартістю 187,3 тис. доларів США. У деклараціях за 2022–2024 роки такі активи не відображалися, як і відповідні фінансові зобов’язання.

Слідство зазначає, що витрати посадовця суттєво перевищують його офіційні доходи — більш ніж на три тисячі прожиткових мінімумів.

За клопотанням прокурора суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави майже 10 млн грн.

Раніше цьому ж військовослужбовцю вже повідомляли про підозру за іншими епізодами: отримання неправомірної вигоди, шахрайство та ухилення від військової служби. За даними слідства, у червні 2025 року він отримав 10 тис. доларів за сприяння у підміні товарних позицій під час закупівель продуктів для військових. Також йдеться про можливі факти завищення обсягів поставок, оформлення актів на повний обсяг продукції за фактичної поставки частини товарів та привласнення різниці через підконтрольних осіб.

Окремо встановлено, що у 2025 році майор тривалий час був відсутній на службі, використовуючи відпустки для поїздок за кордон. За даними слідства, він перебував за межами України щонайменше 16 днів та ще 22 дні — в Україні, але поза місцем служби. Попри це, продовжував отримувати премії.

Під час обшуків вилучено готівку в різних валютах, документи на майно, колекцію брендового одягу та інші речі, які можуть мати значну вартість. Досудове розслідування триває.

У березні 2025 року правоохоронці відкрили кримінальне провадження № 42025102100000049, пов'язане з підозрою щодо незаконного заволодіння земельною ділянкою, розташованою в районі Галерної бухти міста Київ. Справу веде поліція, яка наразі перевіряє законність реєстраційних дій, пов'язаних із цією ділянкою. Одним із основних аспектів розслідування є визначення підстав для подальшого отримання цієї землі та можливі порушення в процесі оформлення документів.

Поліція приділяє особливу увагу всім етапам цієї справи, в тому числі процесу реєстрації прав власності та можливим махінаціям з документацією, що могли привести до незаконного використання землі. Водночас правоохоронці з’ясовують, чи мали місце будь-які зловживання посадовими особами чи іншими учасниками цього процесу.

Слідство перевіряє, чи існували зазначені будівлі фактично, чи йдеться про так звану реєстрову нерухомість — механізм, за якого внесення даних до реєстру може створювати підстави для оформлення прав на земельну ділянку під нібито наявними об’єктами. У подібних випадках спочатку з’являються записи про споруди, після чого ініціюється процедура передачі землі під них.

Компанія «Галіон ЛТД Плюс» оформлена на Анну Крамаренко. Її чоловік, Олександр Крамаренко, пов’язаний із бізнес-проєктами в столиці. У 2018 році Київрада вже передавала пов’язаній із ним компанії «РК Галера» сусідню ділянку площею 0,6 га. Підставою для такого рішення тоді стала наявність об’єкта, відображеного в документації.

РК Галера раніше отримувала землю поблизу цієї території, що створює контекст для нинішнього розслідування. Тепер слідчі з’ясовують, чи нові об’єкти є реальними капітальними спорудами, чи могли бути використані як юридичний інструмент для розширення контролю над прибережною зоною.

Йдеться про громадський простір у прибережній частині міста, який має статус зеленої зони та пляжу. Якщо слідство встановить відсутність фактичного будівництва, справа може стати прикладом використання реєстраційних механізмів для зміни статусу земель у межах столиці. Якщо ж об’єкти підтвердяться, постане питання щодо законності подальших процедур передачі ділянки.

Розслідування триває. Правоохоронці аналізують документи, технічні матеріали та підстави для внесення даних до реєстру, а також обставини звернення до міської влади.

13 лютого 2026 року Славутицький міський суд Київської області ухвалив рішення щодо Сергія Мартинова, який у 2024 році обіймав посаду генерального директора Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильсервіс». Суд затвердив угоду про визнання винуватості, що була укладена між обвинуваченим і стороною обвинувачення. Відповідно до угоди, Мартинов визнав свою провину в порушенні правил безпеки при виконанні службових обов’язків, що призвели до нещасного випадку на території підприємства.

Водночас, дане рішення стало важливим кроком у процедурі забезпечення правопорядку в сфері управління ядерною безпекою, адже Мартинов як керівник мав відповідальність за забезпечення належних умов праці на стратегічно важливому об’єкті. Згідно з умовами угоди, обвинувачений отримав пом'якшення покарання, оскільки активно співпрацював зі слідством і виявив щирий каяття у своїх діях.

Однак слідство з’ясувало, що такі виплати не були передбачені ані Колективним договором підприємства, ані Галузевою угодою. У результаті підприємству було завдано значних фінансових втрат.

Загальна сума збитків склала понад 5,18 млн гривень, з яких:4 258 675 грн — безпідставно виплачені премії;927 461 грн — надмірно сплачений єдиний соціальний внесок.

Обвинувачений повністю визнав провину за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки) та уклав угоду з прокурором.

Суд врахував низку пом’якшувальних обставин: щире каяття, статус ліквідатора аварії на ЧАЕС 1987 року, похилий вік, відсутність попередніх судимостей, а також добровільний внесок на потреби Збройних Сил України у розмірі 100 тисяч гривень.

Суд призначив покарання у вигляді двох років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком один рік.

Крім того, колишньому посадовцю заборонено обіймати посади, пов’язані з адміністративно-господарськими функціями, строком на один рік. Він зобов’язаний періодично з’являтися до органів пробації та не залишати територію України без погодження.

Також засуджений має сплатити понад 25 тисяч гривень витрат на проведення експертиз. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту було скасовано безпосередньо в залі суду.

В Україні продовжується воєнний стан, а також триває загальна мобілізація чоловіків віком від 25 до 60 років, які мають бути готовими до служби у Збройних силах України. Цей захід є частиною загальнонаціональних зусиль для забезпечення обороноздатності країни на тлі загрози з боку агресора. Окрім обов’язкового призову, українці мають можливість добровільно укласти контракт зі Збройними силами України. Це надає їм шанс активно долучитися до захисту своєї батьківщини на професійному рівні.

Не так давно в Україні з'явилась нова можливість для тих, хто бажає служити на добровільних засадах, включаючи нові умови контракту, що значно полегшують процес залучення громадян до армії. Відповідно до нових змін, уряд спрощує вступ до війська, надаючи фінансові пільги та соціальні гарантії для контрактників. Це дозволяє громадянам з різними життєвими ситуаціями знайти можливість стати частиною захисників України, навіть якщо вони не підпадають під загальний мобілізаційний призов.

За оцінкою ChatGPT (модель GPT-5), скасування мобілізації безпосередньо залежить від припинення або суттєвого зниження інтенсивності бойових дій. Серед ключових факторів — стабільність лінії фронту, обсяг міжнародної військової допомоги, економічна стійкість держави та готовність сторін до реальних домовленостей.

ШІ вказує на три умови, за яких можливе скасування воєнного стану:стабільне припинення вогню;заморожування конфлікту з міжнародними гарантіями безпеки;завершення активної фази війни.

Станом на початок 2026 року, на думку моделі, жодна з цих умов повністю не виконана. Війна, за оцінкою алгоритму, має ознаки затяжного протистояння без стратегічної переваги жодної зі сторін.

ChatGPT вважає, що у 2026 році скасування мобілізації малоймовірне. Найбільш реалістичний сценарій, за версією ШІ, — поступове пом’якшення мобілізаційних заходів у 2027 році за умови стабілізації фронту та появи реальних міжнародних гарантій. Повне скасування можливе лише після обмеження масштабів призову та переходу до іншої моделі комплектування армії.

Водночас модель допускає і жорсткіший сценарій — збереження режиму воєнного стану до 2028 року і довше, якщо війна залишатиметься у фазі виснаження.

Інша система штучного інтелекту — Claude — утрималася від точних прогнозів, зазначивши, що не може передбачати майбутнє. Проте, аналізуючи поточну політичну ситуацію, вона оцінила ймовірність завершення війни до літа 2026 року на рівні 20–30%.

Серед можливих сценаріїв Claude називає укладення мирної угоди. У такому випадку, за умов досягнення домовленостей та гарантій безпеки, воєнний стан можуть скасувати через 3–6 місяців після підписання угоди. Мобілізація при цьому згорталася б поступово, із збереженням регулярного комплектування армії.

Водночас матеріал має виключно розважальний характер. Штучний інтелект здатен аналізувати відкриті дані та моделювати сценарії, однак його оцінки не є офіційними прогнозами чи підставою для прийняття рішень.

У ніч з 21 на 22 лютого 2026 року у Львові прогриміли вибухи, що відлунювали в самому серці міста, поблизу торгового центру «Магнус» на вулиці Шпитальній. Інцидент стався орієнтовно о 00:46, і, незважаючи на те, що вибухи були чутні на значній відстані, повітряну тривогу в регіоні не оголошували. Це стало причиною значної стурбованості серед місцевих мешканців та тих, хто знаходився в той час у центрі міста.

Інформація про подію швидко з'явилася в місцевих Telegram-каналах, де користувачі активно обговорювали можливі причини вибухів. Депутат Львівської міської ради та керівник громадської організації «Варта-1», Ігор Зінкевич, підтвердив, що на місце події виїхали десятки правоохоронців. Першочергово вони займаються встановленням обставин та збором свідчень від очевидців. Ситуація залишається під контролем, але люди в місті занепокоєні через відсутність офіційної інформації та застережень від місцевих властей.

За попередньою інформацією, серед постраждалих — працівники поліції, які прибули на виклик, а також військовослужбовець Національної гвардії.

Після першої години ночі офіційне підтвердження оприлюднила Національна поліція України. У повідомленні зазначається, що вибухи сталися після прибуття нарядів патрульної поліції на місце виклику. Внаслідок інциденту є загиблі та поранені правоохоронці. На місці працюють усі профільні служби, деталі обіцяють повідомити згодом.

Міський голова Львова Андрій Садовий заявив, що внаслідок теракту постраждали 14 людей.

Наразі правоохоронці встановлюють обставини події, з’ясовують, що саме вибухнуло, та перевіряють усі можливі версії. Територію навколо ТЦ «Магнус» оточено, рух транспорту в центральній частині міста частково обмежено.

Місцеві жителі повідомляють, що звуки вибухів було чутно в кількох районах Львова. У центрі міста відчувався сильний запах диму, зафіксовано значну кількість спецтехніки та автомобілів поліції.

Влада та екстрені служби закликають мешканців утриматися від перебування поблизу вулиць Шпитальної та Городоцької, щоб не перешкоджати роботі правоохоронців і рятувальників.