24 лютого 2022 року стало точкою неповернення для Україна. Саме цього ранку Росія розпочала повномасштабний воєнний наступ, прагнучи блискавично зламати державність, посіяти паніку та встановити маріонетковий режим. Перші ракетні удари пролунали по всій території країни, а основний напрямок ворожого руху був спрямований на Київ — серце політичного та символічного життя держави.

Агресор розраховував на швидкий сценарій захоплення, однак реальність виявилася зовсім іншою. Українське суспільство згуртувалося з перших годин вторгнення. До лав оборони стали не лише військові, а й добровольці, медики, волонтери, представники різних професій і поколінь. Міста й села перетворилися на форпости спротиву, а синьо-жовтий прапор — на символ світової боротьби за свободу.

За сучасним православним календарем 24 лютого вшановують перше і друге знайдення голови святого Іоанна Хрестителя. У вірян прийнято просити святого про зцілення, здоров’я для дітей, благословення родини та позбавлення від шкідливих звичок. За старим стилем цього дня також згадують святителя Власія Севастійського.

У світі 24 лютого відзначають кілька неофіційних міжнародних подій. Серед них — Всесвітній день бармена, присвячений людям, які працюють у сфері гостинності та створюють авторські напої. Також цього дня згадують День лотерей, День ненависті до коріандру та День стерилізації домашніх тварин.

У народному календарі ця дата пов’язана з очікуванням весни. Предки звертали увагу на прикмети: якщо вночі видно багато зірок — слід чекати похолодання; сильні морози обіцяють теплий березень; поява шпаків вважається ознакою ранньої весни. Мокрий сніг віщує відлигу, а сухий — подальші заморозки. У цей період господарі починали готуватися до польових робіт, приводили до ладу інвентар, пекли круглі короваї та млинці як символи сонця.

Водночас існують і заборони. У народних віруваннях вважається, що 24 лютого не варто сваритися, заздрити чи зловживати алкоголем. Хліб рекомендують ламати руками, а не різати ножем. Також не радять обрізати дерева й кущі, аби не нашкодити майбутньому врожаю.

Таким чином, 24 лютого для українців поєднує в собі пам’ять про трагічні події новітньої історії, духовне осмислення війни та традиції, що збереглися з давніх часів.

Печерський районний суд міста Києва є одним із найбільш відомих та суспільно значущих судових органів столиці. Його діяльність охоплює розгляд кримінальних, цивільних, адміністративних справ, а також клопотань у межах досудового розслідування. Завдяки розташуванню в центральній частині Києва та юрисдикції щодо органів державної влади, цей суд часто опиняється в центрі суспільної уваги.

Суд здійснює правосуддя від імені держави, керуючись Конституцією України та чинним законодавством. Важливою складовою його роботи є забезпечення балансу між правами громадян і публічними інтересами. У провадженні можуть перебувати як резонансні кримінальні справи, пов’язані з посадовими особами, так і звичайні спори між громадянами щодо майна, трудових відносин чи захисту честі та гідності.

Про можливі зловживання стало відомо у 2023 році після викриття судді детективами НАБУ у справі про отримання неправомірної вигоди. Під час слідчих дій у нього було вилучено мобільний телефон із фото та відеоматеріалами з подорожі, а також листування, яке, за версією обвинувачення, стосувалося оформлення документів для виїзду.

Слідство вважало, що суддя міг отримати підроблений наказ про службове відрядження за сприяння адвоката. Крім того, йшлося про отримання заробітної плати за період, коли він фактично не виконував службові обов’язки. Дії кваліфікували як заволодіння коштами шляхом обману, підроблення документів та незаконне переправлення особи через державний кордон.

У лютому 2025 року матеріали справи передали до Печерський районний суд міста Києва для розгляду по суті. Суддею у провадженні була Світлана Шапутько. У травні 2025 року провадження щодо колишнього судді було зупинено у зв’язку з його мобілізацією на військову службу.

У вересні 2025 року суд завершив підготовче засідання щодо адвоката та розпочав розгляд справи. Однак згодом прокурор відмовився підтримувати публічне обвинувачення, подавши відповідну постанову, погоджену із заступником генерального прокурора. У документі зазначено, що досліджені матеріали не підтверджують наявність умислу у діях обвинуваченого, а отже, відсутня суб’єктивна сторона інкримінованих злочинів.

Окремо територіальне управління Державна судова адміністрація України повідомило суд, що як потерпіла сторона не наполягає на продовженні розгляду справи щодо адвоката.

З огляду на відмову обвинувачення підтримувати позицію у суді, провадження було закрито. Рішення може бути оскаржене в установленому законом порядку.

Деснянський районний суд міста Києва ухвалив рішення повернути на доопрацювання адміністративний протокол, складений Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК) щодо керівника політичної партії. Суд зазначив, що під час розгляду справи були виявлені суттєві процесуальні порушення, які унеможливлюють подальший розгляд без усунення недоліків.

Мова йде про провадження стосовно Григорія Кузьмича — очільника політичної сили Національне демократичне об’єднання “Україна”. За даними НАЗК, у листопаді 2025 року політик нібито порушив вимоги закону щодо фінансової звітності та прозорості політичної діяльності. Проте суд підкреслив, що матеріали справи містять невідповідності, які потребують додаткової перевірки та уточнення.

Під час перевірки матеріалів справи суд встановив, що протокол був складений із порушенням вимог статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зокрема, у документі не було зазначено адресу місця проживання особи, що унеможливлює її належне повідомлення про судове засідання.

Крім того, у протоколі відсутній підпис правопорушника або акт про його відмову від підпису. Також не було підтвердження, що особі роз’яснено її права та обов’язки відповідно до вимог закону.

Суддя Олена Броновицька у постанові наголосила, що відсутність особистої явки для підписання документа не може автоматично вважатися відмовою від підпису. Закон не допускає розширеного тлумачення процесуальних норм, а їх дотримання є обов’язковим для всіх сторін провадження.

У зв’язку з виявленими недоліками суд повернув матеріали до НАЗК для усунення порушень. Тепер агентству необхідно належним чином оформити протокол, встановити адресу особи, забезпечити її ознайомлення з матеріалами справи та дотриматися всіх процесуальних вимог.

Рішення суду не є виправданням по суті справи, однак фактично зупиняє розгляд до моменту належного оформлення документів.

Шептицький міський суд Львівської області оприлюднив вирок у резонансній справі, що стосується розкрадання бюджетних коштів, виділених на забезпечення військових підрозділів вантажними автомобілями. Фігурантом провадження став молодший лейтенант Олександр К., якого визнано винним у пособництві при вчиненні кримінального правопорушення, пов’язаного з неправомірним використанням державних ресурсів.

Суд встановив, що події відбувалися у вересні–жовтні 2024 року, коли тривали активні закупівлі техніки для потреб оборони. За матеріалами справи, офіцер сприяв реалізації схеми, що дозволила здійснити придбання вантажних автомобілів із порушенням встановлених процедур та за завищеними цінами. Такі дії призвели до фінансових втрат бюджету та підірвали принципи прозорості у сфері державних закупівель.

Йдеться про ТзОВ «Спец-Ком-Сервіс», пропозиція якого, за даними правоохоронців, була на 64 млн грн дорожчою за економічно вигідну пропозицію іншого учасника. Загальна сума контракту становила близько 1,5 млрд грн. За інформацією слідства, саме це рішення призвело до завдання державі збитків у розмірі 64 млн грн.

Компанія «Спец-Ком-Сервіс» зареєстрована на Київщині. За даними відкритих джерел, її власниками є мешканець Київської області Сергій Калюш та мешканець Черкащини Михайло Городових. У межах розслідування підозри отримали посадовці адміністрації ДССТ, представники військових частин та представники підприємства.

У лютому 2026 року суд розглянув справу військовослужбовця окремо та затвердив угоду про визнання винуватості. Дії Олександра К. кваліфіковано за статтями Кримінального кодексу України, що передбачають відповідальність за пособництво у перевищенні службових повноважень. Суддя Микола Новосад, дослідивши матеріали справи, затвердив угоду та призначив узгоджене покарання.

У вироку зазначено, що обвинувачений добровільно відшкодував завдані збитки та співпрацював зі слідством, сприяючи викриттю інших учасників ймовірної схеми. Рішення суду ще може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Народна артистка України Ольга Сумська стала гостею відомого блогера Ніколаса Карма у рубриці «Скільки коштує Look?», де щиро розповіла про свій гардероб, особливості стилю та ставлення до віку. Під час бесіди акторка відверто поділилася, що вибір одягу для неї часто перетворюється на справжнє випробування через її високий зріст. Виявляється, стандартні розміри в магазинах не завжди підходять: піджаки та брюки часто виявляються коротшими, ніж потрібно, а пошук речей відповідної довжини може забирати багато часу і сил.

Сумська зазначила, що її підхід до стилю базується на поєднанні комфорту та елегантності. Вона любить класичні силуети, але не боїться експериментувати з яскравими кольорами та оригінальними аксесуарами. Акторка підкреслила, що одяг для неї — це не лише спосіб виглядати красиво, а й можливість виразити свій настрій та внутрішній стан.

Артистка також зазначила, що її сценічні образи суттєво відрізняються від повсякденного стилю під час гастролей. У дорозі вона обирає зручний одяг, тоді як для публічних заходів створює більш елегантні та вишукані комплекти.

Білий костюм із вишивкою, у якому зірка з’явилася під час зйомки рубрики, коштує близько 10 тисяч гривень. Доповненням до образу стала стильна хустинка вартістю приблизно 1,5–2 тисячі гривень. Акторка наголосила, що не обов’язково витрачати великі суми, аби виглядати гармонійно та впевнено.

У розмові вона нагадала, що цього року відзначає 60-річчя, і підкреслила, що пишається своїм віком. На її думку, це зрілий і свідомий період життя, коли досвід і професійність мають особливу цінність.

На запитання про щастя артистка відповіла ствердно. Секретом внутрішньої рівноваги вона назвала вміння прислухатися до себе та рухатися власним шляхом, не зважаючи на сторонній тиск. За словами зірки, важливо довіряти власним відчуттям і робити вибір відповідно до своїх переконань.

22 лютого 2026 року Одеський Хаджибейський районний суд ухвалив рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо директора комунального підприємства, яке здійснює спеціалізовані монтажно-експлуатаційні роботи в місті. Суд підтримав позицію слідчих органів та обрав найсуворіший із передбачених законом запобіжних заходів.

Йдеться про керівника КП «СМЭП» — підприємства, що забезпечує функціонування та обслуговування елементів дорожньої інфраструктури, зокрема технічних засобів організації дорожнього руху. За інформацією, озвученою під час судового засідання, сторона обвинувачення наполягала на необхідності ізоляції посадовця на період досудового розслідування, мотивуючи це ризиками впливу на свідків та можливістю перешкоджання встановленню істини у справі.

У справі наразі не розкриваються офіційні деталі: правоохоронні органи не повідомляють про кваліфікацію інкримінованих дій, обсяг можливих порушень або ймовірні збитки. Водночас обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою свідчить, що суд визнав аргументи слідства достатніми для застосування жорсткого процесуального механізму.

Згідно з процедурою, слідство обґрунтовує необхідність такого рішення ризиками можливого впливу на свідків, знищення чи приховування документів, продовження ймовірної протиправної діяльності або спроб ухилення від слідства. Наразі публічна позиція сторони захисту відсутня.

КП «СМЭП» є частиною муніципальної інфраструктури та має повноваження у сфері виконання спеціалізованих робіт, укладання договорів і управління бюджетними коштами. У подібних провадженнях зазвичай предметом перевірки стають управлінські рішення, контрактна політика та фінансова дисципліна підприємства.

Розслідування триває. Подальший розвиток подій залежатиме від результатів слідчих дій та можливого оскарження запобіжного заходу в апеляційному порядку.

У Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, що діє на території Хмельницька область, правоохоронні органи викрили ймовірні порушення під час використання бюджетних коштів. Виконувачці обов’язків ректора повідомлено про підозру у зловживанні службовим становищем та службовому підробленні документів. Слідство пов’язує ці дії із процедурою закупівлі зарядних станцій, профінансованою з державного бюджету на суму понад 1,26 мільйона гривень.

Інформація про перебіг справи міститься в матеріалах, оприлюднених Хмельницький міськрайонний суд. Згідно з даними досудового розслідування, у грудні 2025 року навчальний заклад уклав договір на постачання обладнання, яке мало забезпечити енергетичну автономність та безперебійну роботу окремих підрозділів університету. Йдеться про придбання зарядних станцій для підтримки освітнього процесу в умовах можливих перебоїв з електропостачанням.

Слідство вважає, що виконувачка обов’язків ректора уклала договір на постачання 12 зарядних станцій загальною вартістю 1 261 992 грн, хоча постачальник фактично не мав цього обладнання. За версією правоохоронців, посадовиця підписала видаткові документи та інші офіційні папери з недостовірними відомостями про поставку товару.

У матеріалах справи зазначено, що на підставі цих документів кошти були перераховані з рахунків через систему Державна казначейська служба України. Слідчі вважають, що такі дії спричинили збитки державному бюджету на суму понад 1,26 млн грн.

11 лютого 2026 року Наталії Бахмат повідомили про підозру за ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки) та ч. 1 ст. 366 КК України (службове підроблення). Правоохоронці також звернулися до суду з клопотанням про її відсторонення від посади, аргументуючи це ризиком впливу на свідків і можливим перешкоджанням слідству.

Однак суд відмовив у задоволенні клопотання, зазначивши недостатність підстав для такого рішення. Захист підозрюваної не погоджується з висунутими звинуваченнями. Досудове розслідування триває.

Олександр Володимирович Бойко, який очолював підрозділ внутрішньої безпеки Одеської митниці, опинився в центрі публічних звинувачень у можливих корупційних діях. За свідченнями представників бізнесу та працівників митниці, під час його керівництва нібито існувала система незаконних поборів під час оформлення вантажів. Інформація, яка надійшла від різних учасників зовнішньоекономічної діяльності, вказує на фіксовані платежі, що залежали від категорії імпорту.

Зокрема, за даними джерел, для так званого «сірого» та «чорного» імпорту суми складали від 200 до 500 доларів США, тоді як для «білого» однотоварного вантажу – близько 50 доларів, а для комбінованих партій товарів – приблизно 100 доларів. За словами тих, хто повідомляв про можливі порушення, подібна практика могла впливати на строки оформлення та на фінансові умови ведення бізнесу, створюючи додатковий тиск на підприємців та імпортерів.

Також повідомляється про використання дисциплінарних проваджень як інструменту впливу на працівників. За твердженнями окремих інспекторів, подібні провадження могли відкриватися вибірково, що створювало атмосферу тиску всередині структури.

Окремий блок звинувачень стосується митного оформлення автомобіля Audi A6, ввезеного через пост «Чорноморськ». За наявною інформацією, транспортний засіб міг бути оформлений із суттєвим заниженням митної вартості. Також зазначається, що раніше за подібною схемою був оформлений автомобіль цієї ж марки для родини посадовця. Вказаний у публікаціях номер кузова може бути предметом перевірки у межах офіційного розслідування.

Додатково згадується можливий епізод щодо оформлення інвалідності, який, за повідомленнями, міг бути пов’язаний із уникненням мобілізаційних зобов’язань. Також зазначається, що посадовець неодноразово виїжджав за кордон.

У деклараційних даних, які наводяться у відкритих джерелах, фігурує відсутність нерухомого майна та наявність двох автомобілів: Volkswagen Golf Alltrack (в оренді) та Audi A6 у власності. Окремо звертається увага на збіг комбінації номерних знаків орендованого та власного авто, що стало предметом публічного обговорення.

Наразі офіційні коментарі від згаданих осіб у матеріалі не наводяться. Інформація ґрунтується на свідченнях та публікаціях у медіа. За наявності підстав ситуація може стати предметом перевірок з боку уповноважених органів.

Нещодавнє наукове дослідження показало, що деякі звичні побутові хімікати можуть негативно впливати на клітини мозку, які відповідають за формування мієліну — захисної оболонки нервових волокон. Мієлін виконує критично важливу роль у забезпеченні швидкого та ефективного передавання нервових імпульсів, а його пошкодження пов’язують із різними неврологічними розладами.

Дослідники з Медичної школи Case Western Reserve School of Medicine провели аналіз більш ніж 1800 хімічних сполук, що можуть зустрічатися у повсякденному житті — від засобів для прибирання до матеріалів побутового використання. Скринінг показав, що 292 з цих речовин проявляють токсичну дію на олігодендроцити — клітини, які безпосередньо формують мієлін.

Найбільшу небезпеку, за даними дослідження, становлять два класи речовин: четвертинні амонієві сполуки та фосфорорганічні антипірени.

Четвертинні амонієві сполуки широко використовуються у дезінфікуючих засобах — спреях, серветках, засобах для очищення поверхонь, ополіскувачах для рота, кондиціонерах для волосся та пом’якшувачах тканин. Фосфорорганічні антипірени додають до меблів, текстилю та електроніки для підвищення пожежної безпеки.

Лабораторні експерименти на клітинних культурах, органоїдах людського мозку та моделях розвитку мозку мишей показали різний механізм впливу. Четвертинні амонієві сполуки спричиняли загибель клітин, тоді як фосфорорганічні антипірени порушували їхнє дозрівання та процес вироблення функціонального мієліну. Дослідники зазначають, що олігодендроцити виявилися особливо чутливими до цих речовин.

Окрему увагу вчені приділили впливу на дітей. Оскільки розвиток олігодендроцитів триває від народження до дорослого віку, дитячий мозок довше перебуває в зоні ризику. Аналіз даних національних досліджень у США показав наявність метаболітів вогнезахисних речовин у 100% протестованих дітей, а вищий рівень впливу корелював із більшими труднощами у навчанні.

Пандемія COVID-19 могла посилити проблему через масове використання дезінфікуючих засобів. За окремими даними, рівень четвертинних амонієвих сполук у крові людей суттєво зріс. Дослідники зазначають, що ці речовини можуть проникати через гематоенцефалічний та плацентарний бар’єри. При цьому лабораторні концентрації, що викликали пошкодження клітин, перебувають у межах прогнозованих рівнів у крові дітей.

Науковці також звертають увагу на якість повітря в приміщеннях. Хімічні сполуки з мийних засобів і предметів інтер’єру можуть накопичуватися в пилу та поступово виділятися протягом тривалого часу.

Дослідники наголошують, що потрібні довготривалі спостереження для оцінки впливу хронічного низького рівня експозиції на розвиток неврологічних розладів. Регулятори підкреслюють важливість подальших досліджень, аби визначити безпечні пороги впливу та можливі наслідки для здоров’я.

Фахівці радять зменшувати ризики вдома: обирати засоби без четвертинних амонієвих сполук, віддавати перевагу альтернативним методам прибирання, регулярно провітрювати приміщення, проводити вологе очищення поверхонь і звертати увагу на маркування меблів щодо наявності або відсутності вогнезахисних речовин.

Дослідження підкреслює, що на розвиток неврологічних захворювань впливають не лише генетичні чинники, а й фактори довкілля. Отримані результати можуть стати основою для перегляду стандартів безпеки побутової хімії та матеріалів інтер’єру.

Тячівський районний суд Закарпатської області ухвалив обвинувальний вирок стосовно колишнього працівника патрульної поліції Миколи Марічака, визнавши його винним у перевищенні службових повноважень. За результатами розгляду справи суд призначив покарання у вигляді семи років позбавлення волі. Крім того, засудженого позбавлено спеціального звання капрала поліції та встановлено трирічну заборону на обіймання посад у правоохоронних органах.

Інцидент, що ліг в основу кримінального провадження, стався 5 вересня. Під час виконання службових обов’язків правоохоронець, за висновками слідства та суду, вийшов за межі наданих законом повноважень, чим порушив права громадян та завдав шкоди авторитету правоохоронної системи. У ході судового розгляду було досліджено матеріали справи, заслухано свідчення сторін та проаналізовано зібрані докази.

За матеріалами справи, під час суперечки чоловік замахнувся і вдарив правоохоронця. У відповідь Микола Марічак завдав удару, після чого чоловік упав на землю. Згодом його підняли та посадили у повозку. Після інциденту всі учасники роз’їхалися.

Суд дослідив записи з камер спостереження, показання сторін та інші докази. У рішенні зазначено, що потерпілий був літнього віку, а поліцейський мав фізичну перевагу. Суд дійшов висновку, що підстав для застосування сили не було, а дії правоохоронця перевищували межі службових повноважень.

Наступного дня після події стан чоловіка різко погіршився. Його госпіталізували, де медики встановили черепно-мозкову травму. Після двох операцій він перебував у комі та через 13 днів помер від ускладнень, спричинених набряком мозку.

У судовому засіданні обвинувачений частково визнав обставини інциденту, однак не погодився з правовою кваліфікацією своїх дій. Він стверджував, що діяв рефлекторно після удару та що чоловік перебував у стані сп’яніння. Проте суд не прийняв ці пояснення як підставу для виправдання застосування сили без належних правових підстав.

Рішення у справі ухвалила суддя Мирослава Стецюк. Вирок передбачає реальне позбавлення волі, заборону обіймати посади в правоохоронних органах та позбавлення спеціального звання.

Про перебіг розгляду повідомляло видання Судовий репортер. Сторони мають право подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк.