-2.9 C
Kyiv
Понеділок, 23 Грудня, 2024

Віртуальна архітектурна реінкарнація: 3D-модель занедбаного музею Шухевича в Україні

Команда Ukrainian Heritage Monitoring Lab (НеMo), присвячена збереженню української спадщини, відзначається успішним створенням тривимірної моделі Музею генерал-хорунжого Української повстанської армії (УПА) Романа Шухевича на Білогорщі, що у Львівській області. На жаль, цей культурний об'єкт був повністю розруйнований під час атаки, яка сталася 1 січня під час російської агресії. Експерти команди не лише відзначили, що вони були на місці події вже в день нападу, але й здійснили детальне документування.

Юрко Гонек, Андрій Ямелинець і Василь Щутяк з «Інституту геоінформаційних систем» розробили 3D-модель (хмару точок з геоприв’язкою) зруйнованого музею та його території, використовуючи фотограмметричний метод. Ukrainian Heritage Monitoring Lab зауважила, що раніше, у 2021 році, команда Skeiron вже створила 3D-модель цього музею в цілості, де відображено план будівлі, розріз, окремі кімнати та експонати.

Команда моніторингу вважає, що обидві ці моделі можуть бути важливим ресурсом для подальшого відновлення музею. 1 січня в Львові музей Романа Шухевича на Білогорщі був практично повністю зруйнований унаслідок уламків ворожого "Шахіда". Пожежу, що виникла внаслідок попередньої атаки, вдалося успішно ліквідувати завдяки ефективній роботі рятувальників.

У висновках можна висловити основні ідеї та значущі відомості з розглянутого матеріалу:

Важливість ролі Ukrainian Heritage Monitoring Lab (НеMo): Команда Ukrainian Heritage Monitoring Lab виявилася надзвичайно важливою в збереженні української культурної спадщини. Їхній успішний моніторинг та створення 3D-моделі Музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича свідчать про високий рівень професіоналізму та відданості збереженню історії.

Руйнування музею та важливість документування: Розруйнування Музею Романа Шухевича є трагічною подією, і важливо визначити причини цього руйнування. Документування, проведене командою вже в день атаки, є ключовим для подальшого відновлення та встановлення відповідальності за зруйнування.

Використання технологій у роботі: Використання фотограмметричного методу та 3D-моделей є інноваційним підходом до документування культурних об'єктів. Ці технології не лише допомагають фіксувати стан об'єктів, але і можуть слугувати основою для подальшого відновлення та реставрації.

Співпраця та можливості відновлення: Співпраця з іншими командами, такими як Skeiron, вказує на широкі можливості для використання накопиченої інформації та досліджень. 3D-моделі, створені різними групами, можуть стати цінним ресурсом для відновлення Музею Романа Шухевича та його історичної цінності.

СБУ на сторожі безпеки: Затримано ворожу інформаторку, що намагалася вивчити дії морпіхів ЗСУ на Миколаївщині

Спеціалізована контррозвідка Служби безпеки виявила та успішно затримала ще одну інформаторку російських спецслужб, яка систематично здійснювала розвідку місць базування Сил оборони на Миколаївщині. Фігурантка активно здійснювала проникнення в інфраструктуру Збройних Сил України з метою виявлення та передачі точних геолокацій командування та бойових підрозділів морської піхоти.

Зловмисниця використовувала різні методи, включаючи таємне обходження території та приховане фіксування об’єктів, а також взаємодію з знайомими, яких використовувала для витягування «потрібної» інформації. Отримані дані вона передавала окупантам через анонімний чат у популярному месенджері, включаючи електронні карти та інформацію про кількість особового складу та техніки ЗСУ.

Співробітники СБУ розкрили її діяльність на початковому етапі, документуючи всі злочинні дії. Затримання фігурантки не лише дозволило своєчасно попередити можливі загрози для українських військових, але і змусило змінити їхні місця дислокації.

За попередніми даними, зловмисниця є місцевою мешканкою і ідеологічною прихильницею рашизму, виступаючи за окупацію частини території України. Зараз їй пред'явлено підозру за незаконне поширення інформації про переміщення ЗСУ, і, в разі визнання винною, їй загрожує до 8 років ув'язнення.

Висновки з вищезгаданої статті свідчать про успішну діяльність контррозвідки Служби безпеки, яка здійснила затримання інформаторки російських спецслужб на Миколаївщині. Фігурантка активно проводила розвідувальні операції з виявлення та передачі геолокацій військових об'єктів ЗСУ, зокрема, командування та бойових підрозділів морської піхоти.

Зловмисниця використовувала різноманітні методи, включаючи таємний обхід території та взаємодію зі знайомими для здобуття необхідної інформації. Зафіксовані відомості передавала окупантам через анонімний чат, що викликало загрозу для безпеки українських захисників.

Затримання було проведено на ранньому етапі підривної діяльності і дозволило Службі безпеки ефективно реагувати на загрозу, інформувати командування ЗСУ та змінювати місця дислокації військових. Зловмисниці пред'явлено підозру за незаконне поширення інформації про переміщення ЗСУ, що може призвести до серйозних правових наслідків, включаючи до 8 років ув'язнення.

Цей випадок є ще одним прикладом успішної роботи українських спецслужб у виявленні та протидії діяльності інформаторів російських спецслужб на території України.

Історичний визначник: Суд засвідчив “Гостинний двір” як національно цінний пам’ятник

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалив рішення, яке підтверджує легітимність переходу пам'ятки "Гостинний двір" з місцевого національного значення. Таке рішення стало результатом відхилення апеляційної скарги ТОВ "Укрреставрація" щодо рішення Київського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2023 року.

Позов "Укрреставрації" до Кабінету міністрів та Міністерства культури та інформаційної політики стосувався неправомірності рішення від 19 травня 2021 року про перекатегоризацію пам'ятки. Рішення Київського окружного адміністративного суду визнало обґрунтованими аргументи влади щодо безпідставних вимог у позові, підтверджуючи законність переходу пам'ятки на національний рівень. Таким чином, рішення суду має законну силу.

Пам'ятка "Гостинний двір" перейшла під управління Міністерства культури та інформаційної політики, а її статус був змінений на національне значення в травні 2021 року. Це рішення визначає важливий етап у збереженні та охороні культурної спадщини Києва.

У висновках можна відзначити наступне:

• Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалив рішення, яке підтверджує легітимність переходу пам'ятки "Гостинний двір" на національний рівень значення, відхиливши апеляційну скаргу ТОВ "Укрреставрація".

• Рішення Київського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2023 року було визнано законним та обґрунтованим, аргументи влади про безпідставність вимог у позові вважаються вірними.

• Пам'ятка "Гостинний двір" тепер має статус об'єкта національного значення, що є важливим кроком для збереження та охорони культурної спадщини міста Києва.

• Рішення суду набрало законної сили, визначаючи долю пам'ятки і підтверджуючи правомірність дій влади щодо зміни її статусу та управління.

Історичне Рішення: Суд ООН у Гаазі визначив позов України проти Росії

Міжнародний суд ООН у Гаазі виніс рішення у справі України проти Росії, де Україна звинуватила сусідню країну у порушенні міжнародних конвенцій про боротьбу з фінансуванням тероризму та ліквідацію расової дискримінації. Суд частково задовольнив позов, визнаючи лише імовірність підтримки Росією терористичних груп фінансовими засобами, але відкидаючи більшість обвинувачень. Рішення обмежується подіями на Донбасі та в Криму з 2014 року, не охоплюючи подій після повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році. Лана Зеркаль, представляючи Україну в суді, відзначила рішення як важливий крок у відповіді світового співтовариства на зневагу Росії до міжнародного права. Суд визнав порушення прав кримських татар у Криму, але виразив невпевненість у переслідуванні за етнічним походженням. Обвинувачення у фінансуванні тероризму було визнано лише частково обгрунтованим. Рішення не призначило компенсації Україні за порушення прав етнічних груп, визнаючи вину Росії.

Україна отримала часткову перемогу в Міжнародному суді ООН у Гаазі у справі проти Росії. Друга конвенція про ліквідацію расової дискримінації була основою для позову, в якому Україна звинуватила Росію в порушенні прав "неросійських громад" в окупованому Криму, зокрема українців та кримських татар. Суд визнав порушення прав кримських татар, але відмовив у визнанні расової дискримінації щодо українців. Україна вимагає від Росії заходів, таких як відмова від підтримки збройних груп та компенсація збитків від терористичних актів. Росія спростовує обвинувачення, але суд визнав його юрисдикцію. Важливість цього рішення полягає в його історичності та визначальній ролі у розвитку міжнародного права.

"Вирок Міжнародного суду ООН у справі проти Росії буде мати далекосяжні наслідки для геополітичної обстановки на Близькому Сході. Україна вперше визначила новий підхід до тлумачення міжнародного права, встановивши історичний прецедент. Рішення суду стане визначальним для майбутнього міжнародного регулювання у боротьбі з фінансуванням тероризму та протидії расовій дискримінації", — підкреслює Лана Зеркаль, представниця України у суді. Сергій Сидоренко, журналіст, який детально слідкував за розглядом справи, підкреслює важливість цього вироку як історичного прориву в правовій сфері, що визначатиме подальші стандарти у сфері боротьби з тероризмом та расовою дискримінацією на міжнародному рівні.

Висновки щодо судового рішення Міжнародного суду ООН у справі України проти Росії визначаються як значущий історичний момент у розвитку міжнародного права. Рішення суду носить визначальний характер для геополітичної ситуації на Близькому Сході, особливо в контексті обвинувачень країн, таких як Іран і Росія, у фінансуванні нападів та підтримці проксі-груп. Україна встановила новий стандарт у тлумаченні міжнародного права, визначивши прецедент для подальшого регулювання боротьби з фінансуванням тероризму та протидії расовій дискримінації на міжнародному рівні. Рішення суду має важливе значення для забезпечення прав людини та формування принципів справедливості в глобальному контексті.

Історичний обмін полоненими: 207 українських бійців повертаються додому

Україна здійснила найбільший обмін полоненими, що став історичним подією в рамках повномасштабної війни. 207 захисників та захисниць, військовослужбовців Збройних Сил України, Національної гвардії, Державної прикордонної служби та Національної поліції, повернулися додому. Про це повідомив президент Володимир Зеленський, вклавши акцент на важливості кожного повернутого героя.

"Наші вдома. 207 хлопців. Повертаємо навіть при всіх труднощах. Пам’ятаємо кожного, хто був у полоні, чи то військовий, чи цивільна особа. Наша мета – повернути всіх. Ми працюємо над цим", – підкреслив глава держави.

Цей обмін став рекордним за всю період ведення конфлікту, попередній рекорд був встановлений 16 квітня 2023 року звільненням 130 полонених осіб. Сьогоднішній обмін, охопивши військовослужбовців з численних напрямків, включаючи Маріуполь, острова Зміїний, Донецьк, Запоріжжя, Харків, Луганськ, Херсон, та Суми, виявився важливим кроком у звільненні багатьох героїв, які перебували в зоні військових дій.

У висновках до згаданої статті важливо відзначити, що успішний обмін полоненими, який провела Україна, є значущою подією в ході тривалого військового конфлікту. Повернення додому 207 захисників та захисниць є свідченням великої роботи та наполегливості українських владних структур у вирішенні цього гуманітарного питання.

Президент Володимир Зеленський висловив вдячність та пам'ять про кожного, хто був у полоні, підкресливши, що мета України — повернути всіх громадян, які потрапили у цю складну ситуацію. Важливо відзначити, що цей обмін став найбільшим за весь період конфлікту, побивши попередній рекорд від 16 квітня 2023 року.

Спільні зусилля для звільнення військовослужбовців з різних напрямків від Маріуполя до Сум свідчать про рішучість та здатність українських владних органів вирішувати гострі гуманітарні питання в умовах воєнного конфлікту.

Скандал у Чернігівській ОДА: Завищені Вартості Ремонту Ліцею на Дві Третини Вищі

Управління капітального будівництва Чернігівської ОДА уклало контракт з ТОВ "СС-Білдкомпані" на капітальний ремонт будівель Чернігівського ліцею за ціною 28,74 млн грн. Заміна вікон, дверей та роботи з утеплення стін обійдуться за завищеними цінами, що в два рази перевищують реальні вартості матеріалів, зазначених в інших тендерах. Крім того, компанія "СС-Білдкомпані" отримала підряд без конкуренції, оскільки на тендері не було інших учасників. Також наведено відомості про вимоги до учасників тендеру, зокрема до річного доходу та ліквідності.

Управління капітального будівництва Чернігівської ОДА знову опинилося під критикою, оскільки аналогічні вимоги до учасників тендеру вже оскаржувалися в Антимонопольному комітеті України щодо іншої закупівлі. Колегія раніше визнала такі вимоги дискримінаційними і зобов'язала Управління інфраструктури Миколаївської ОДА змінити тендерну документацію. Зазначено, що керівництво Управління капітального будівництва Чернігівської ОДА обіймають Ярослав Слєсаренко та Віта Гмиря, а фірму "СС-Білдкомпані" володіє Святослав Сердюк, чия дружина, Анастасія Сердюк, раніше працювала в цьому ж управлінні та отримала угоди на суму 65,72 млн грн від 2022 року.

Висновки до вищезгаданої статті: Управління капітального будівництва Чернігівської області стало об'єктом критики за дискримінаційні вимоги у тендері, аналогічні до тих, що вже викликали оскарження в Антимонопольному комітеті. Негативне сприйняття посилюється фактом, що фірма, яка здобула контракт, пов'язана з керівництвом управління, а саме, чоловіком із званням Святослава Сердюка, якому належить "СС-Білдкомпані". Це викликає сумніви у чесності та прозорості процесу закупівлі.

Інклюзивна економіка: Україна пропонує законопроєкт про розширення можливостей працевлаштування для осіб із інвалідністю

Україна рухається до інклюзивної економіки: нові законопроекти для підтримки осіб із інвалідністю на ринку праці

За даними ООН, в Україні нараховується близько 2,7 мільйона осіб із інвалідністю, які щоденно стикаються з різними труднощами, включаючи обмеження у переміщенні та соціальні стереотипи. Одним із поширених уявлень є те, що знаходження роботи для цієї категорії громадян ускладнене.

Міністерство соціальної політики України визначає соціальне підприємництво як ефективний інструмент для розширення можливостей працевлаштування та самореалізації осіб із інвалідністю. Прикладом позитивної практики є пекарня "Good bread from good people", де працює 25 осіб із інвалідністю, що становить значну частину загального штату співробітників.

Міністерство пропонує конкретні заходи для поліпшення ситуації, зокрема, створення стимулів та умов на робочому місці, забезпечення соціального супроводу та виділення державних субсидій на заробітну плату для працівників із інвалідністю. Законопроєкт №5344-д, спрямований на відкриття ринку праці для цієї категорії громадян, отримав підтримку Міністерства соціальної політики, яке висловлює впевненість у невдовзішньому створенні рівних можливостей для всіх громадян України.

Висновки зазначеної статті свідчать про важливий крок України у напрямку підтримки осіб із інвалідністю на ринку праці. За даними ООН, у нашій країні понад 2,7 мільйона громадян із різними формами обмежень зустрічають складнощі в щоденному житті.

Міністерство соціальної політики визнає важливість соціального підприємництва як інструменту для розширення можливостей зайнятості та самореалізації для цієї групи населення. Прикладом є пекарня "Good bread from good people", де працює значна кількість осіб із інвалідністю.

Міністерство пропонує конкретні заходи, такі як створення стимулів та умов на робочому місці, надання соціального супроводу та виділення державних субсидій на заробітну плату для працівників із інвалідністю. Законопроєкт №5344-д, який націлений на розширення можливостей працевлаштування для цієї категорії громадян, отримав підтримку Міністерства соціальної політики.

Всі ці заходи вказують на прагнення України до створення суспільства, де кожна особа, незалежно від її фізичних обмежень, має рівні можливості та доступ до працевлаштування. Такий підхід сприятиме створенню більш інклюзивного та справедливого суспільства.

Україна укріплює свій європейський шлях: новий імпульс для аграрного експорту

У 2023 році Україна вражає світ своїми аграрними досягненнями: частка експорту сільгосппродукції зростає до 62%, що є найвищим показником за період незалежності. За звітом заступника директора Інституту аграрної економіки та академіка Національної академії аграрних наук Миколи Пугачова, рік 2023 відзначився рекордними обсягами експорту заморожених ягід та фруктів, досягненням суми у $22,1 мільярда.

Хоча обсяг експорту зменшився на 21% порівняно з рекордним 2021 роком, Україна залишається в лідерах серед країн незалежності. Важливим є той факт, що в умовах повномасштабного вторгнення Росії на схід України, країна вдало утримується від орієнтації на ринки Європейського Союзу.

Експорт сільгосппродукції в азіатські та африканські країни також зазнав зменшення, проте вирішальним для України стало утримання фокусу на європейському напрямку, який склав 57% від усього обсягу українського агроекспорту.

У рейтингу імпортерів української агропродукції за 2023 рік Румунія посіла перше місце, здійснивши закупівлі на $2,875 млрд. Китай та Туреччина розташувалися на другому та третьому місцях відповідно. Важливо відзначити, що обмеження Польщі щодо української сільськогосподарської продукції призвели не лише до втрати статусу основного покупця, а й до зменшення вартості імпорту на третину.

Усі ці фактори свідчать про впевнене розвиток аграрного сектору та експортної активності України навіть у складних геополітичних умовах.

Український аграрний сектор і надалі утримується на вершині світового експорту, пропонуючи глобальному ринку різноманітні та високоякісні продукти. Споживачі по всьому світу продовжують цінувати найважливіші продукти українського аграрного експорту, які традиційно включають зернові культури, олії та жири, різноманітні олійні продукти, а також м'ясо та субпродукти.

Однак, зокрема в році 2023, світова тенденція зниження цін на продовольство відзначила свій вплив і на українських експортерів. В сегментах м'яса, зерна та олій спостерігалась одночасна динаміка зростання кількісних обсягів закордонних продажів та зниження валютного виторгу.

Нещодавно відзначеною та важливою рисою експортного року стало значуще збільшення обсягів експорту українського цукру та кондитерських виробів. Ці напрямки агропродукції в цілому склали 89% вартісних обсягів галузевого експорту, що свідчить про стратегічний розвиток та гнучкість українського аграрного сектору в адаптації до глобальних змін.

Українські експортери продовжують відзначатися не лише кількісним зростанням обсягів, а й вдосконаленням якісних характеристик продукції, сприяючи зміцненню позицій країни на світовому аграрному ринку.

У 2023 році український аграрний сектор продемонстрував вражаючі результати, несмотря на глобальні тенденції зниження цін на продовольство, що вразило доходи експортерів. Зернові культури, олії, м'ясо та субпродукти залишаються ключовими продуктами експорту, але варто відзначити значне зростання обсягів експорту цукру та кондитерських виробів.

Європейський союз залишається основним ринком для української агропродукції, але важливо враховувати зміну у динаміці вартості продажів. Несмотря на виклики, такі як вторгнення Росії та зниження цін, українські фермери та експортери виявили гнучкість та стратегічний підхід, розвиваючи нові напрямки та підвищуючи якість експортної продукції.

Рекордні показники експорту цукру та кондитерських виробів свідчать про потенціал для додаткового росту та розширення асортименту експортних товарів. Український аграрний сектор залишається важливим ігроком на світовому ринку, і його успіх у 2023 році підкреслює високий рівень конкурентоспроможності та адаптивності країни в умовах глобальних викликів.

Солене питання: Як Україні відмовитися від імпортованої солі і забезпечити власне споживання?

Україна, колись самодостатня у виробництві стратегічно важливого продукту – солі, нині стикається з проблемою імпорту та зростанням цін. Після втрати соляних шахт у Донбасі, країна швидко перейшла на імпорт, але попит залишається високим, викликаючи хвилю нервовості серед населення, особливо за поширенням фейків від російських ЗМІ.

Ситуація з сольовим дефіцитом, разом із дефіцитом пального, виявилася однією з перших проблем після початку війни. Зараз солі вистачає, проте Україна активно працює над зменшенням залежності від імпорту та власним виробництвом. Зокрема, Закарпаття виражає намір значно збільшити виробництво та стати власним постачальником солі для країни. Вже перевезли фахівців з Донбасу, демонструючи важливі кроки у відновленні виробництва.

Доповідь ВВС розглядає можливість функціонування України без відомої “Артемсолі”, аналізує джерела імпортної солі та розглядає перспективи самодостатнього забезпечення ринку власним продуктом у найближчому майбутньому.

Перед початком війни Україна, завдяки “Артемсолі”, була лідером у виробництві та експорті солі в Європі. Однак російське вторгнення спричинило втрату шахт та змусило країну переглянути свою ситуацію. Спроби реформ “Артемсолі” та інших підприємств, що виробляли сіль в різних областях, свідчать про стратегічний план зменшення залежності від імпорту та відновлення власного виробництва.

Вже у перший місяць війни, підприємство "Артемсоль" стало мішенню обстрілів, а видобуток солі припинився в квітні. Незважаючи на це, до травня 2022 року підприємство продовжувало виплачувати зарплати працівникам, але в червні його діяльність було зупинено. Наслідком військових дій стали пожежі, зруйноване обладнання та пошкоджені будівлі. Багато співробітників були змушені покинути свої домівки. Район соляних копалень — Бахмут та Соледар — перетворився на поле бою від липня 2022 року до січня 2023 року.

У січні 2023 року Збройні сили України повністю відступили з Соледара, залишивши його під російською окупацією. Після зупинки "Артемсолі", яке забезпечувало 90% видобутку, ціни на сіль в Україні стрімко зросли. Країна, колишній великий експортер солі, нині змушена імпортувати цей продукт. З початком імпорту ціни почали зменшуватися, але сіль від "Артемсолі" зникла з магазинів і стала своєрідним сувеніром. За допомогою проєкту UNITED24, прибуток від продажу цієї солі був відданий на потреби української армії, збираючи понад 1,6 мільйона доларів для придбання безпілотників для українських розвідників.

Зараз ринок солі в Україні стабільний завдяки імпортним поставкам, хоча ціни вищі, і виникло більше морської солі. Експертка Лариса Гук вказує, що українські підприємці та торговельні мережі змінили підхід до цього ринку, використовуючи імпортні поставки та переупаковуючи сіль, що виходить більш прибутковим.

Протягом першого півріччя 2023 року Україна імпортувала понад 211 тисяч тонн солі на суму понад 46 мільйонів доларів, повідомляє Державна митна служба. Частка солі в загальному обсязі імпорту підвищилася, але залишається невеликою – всього 0,15%. У порівнянні з попереднім роком, коли Україна імпортувала майже 440 тисяч тонн солі на суму 92 мільйони доларів, видно певне зниження обсягів.

Найбільшим постачальником солі в Україну є Туреччина, яка забезпечує приблизно третину загального обсягу соляного імпорту. Також сіль постачається з Румунії та Єгипту. Зазначимо, що минулого року серед основних постачальників солі була також Польща, але її роль українського експорту значно зменшилася.

Важливо враховувати, що обговорюючи імпорт солі, необхідно враховувати два її види – харчову та технічну. Харчова сіль використовується в галузі харчової промисловості, тоді як технічна сіль застосовується в металургії, нафтопереробці, хімічній промисловості, виробництві паперу, скла, фарб та лаків, а також для обробки доріг та злітних смуг.

Враховуючи припинення діяльності "Артемсолі", яка виробляла значні обсяги технічної солі, та знищення важливих клієнтів, таких як Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча, виникає питання про внутрішні потреби України у цьому виді солі. До початку війни цей показник становив близько 907 тисяч тонн, і важливо вирішити питання щодо забезпечення цих потреб національними чи імпортними ресурсами.

На сучасному етапі видно, що потреби України в технічній солі суттєво зменшилися через руйнування ключових металургійних підприємств, таких як "Азовсталь" і "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", що на даний момент не контролюються Україною через війну. Це призвело до значного скорочення виробництва інших вітчизняних металургійних підприємств. Зменшення чисельності населення через виїзд українців за кордон та втрати від війни також вплинуло на зниження внутрішнього попиту.

Крім того, спостерігається зміна у харчових звичках, зокрема, перехід від кам'яної солі до морської. Це виявляє вплив не лише на господарства та господинь у побуті, але й на промисловість, де морська сіль, зокрема груба, виявляється ефективною. Такі зміни характеризуються не лише економічними аспектами, але й культурними та гастрономічними перетвореннями.

Попри зменшені потреби в солі, важливо враховувати, що внутрішні резерви складають значущий актив, але доступні лише заходу країни через війну та російську окупацію. Для забезпечення внутрішнього ринку важливо не лише мати наявні резерви, але й активно розвивати видобуток. На сьогоднішній день єдиним вітчизняним виробником солі залишається Дрогобицька солеварня, але важливо прискорити процес збільшення обсягів видобутку для забезпечення потреб ринку.

Окрім того, останніми місяцями чутно заяви про можливість відновлення експорту солі з України, зокрема з іншого західного регіону – Закарпаття. Закарпаття славиться своєю історією видобутку солі, і його можливість задовольнити внутрішні потреби та навіть відновити експорт стає предметом обговорення.

Солотвино, знамените своїми соляними шахтами, налічує свою історію від часів Радянського Союзу. Колись люди спускалися на глибину 300 метрів, щоб насолоджуватися корисними властивостями солоного повітря, яке легше подихати та корисне при хворобах дихальних шляхів та астмі.

Проте у 2007 році солотвинські шахти стали жертвою підтоплення, що викликало формування карстових провалень. З того часу діяльність шахт була припинена, а саме селище отримало статус зони надзвичайної ситуації. Нинішнім ландшафтом стали глибокі солоні озера, що виникли на місці колишніх провалень.

У серпні 2023 року Закарпатська обласна рада заявила про 140 ділянок розвитку карстових провалень в Солотвині. Місцева влада висловила впевненість, що Закарпаття може стати постачальником солі для всієї України. Голова Закарпатської обласної влади Віктор Микита прогнозує, що протягом наступних років область зможе забезпечувати 100% технічної та харчової солі для країни. Недавно розпочатий видобуток технічної солі на Тереблянському родовищі вже дає позитивні результати.

Влада планує розширювати потужності видобутку та відновлювати славу, яку колись мав Солотвинський сільовий регіон та пов'язані з ним оздоровчі курорти. Важливо уникнути повторення помилок минулого, коли видобуток солі відбувався на занадто великій швидкості, і це призвело до негативних наслідків. Зараз колишні співробітники "Артемсолі" знайшли роботу у Солотвині та активно беруть участь у відновленні сільового виробництва.

Тереблянське родовище, яке розробляється компанією "Катіон Інвест", вже дає свої перші плоди. Спеціальний технічний засіб, подібний комбайну, використовується для видобутку солі. Цей процес відрізняється високою вмістом натрію – близько 90%, що робить тереблянську сіль ідеальною для технічних потреб. За словами директора підприємства, Сергія Кондратьєва, співпраця з експертами з "Артемсолі" забезпечить успішне розвиток Тереблянського родовища.

Однак, незважаючи на позитивні зміни, важливо утримувати баланс і уникати повторення екологічних та виробничих помилок минулого. Здатність Закарпаття забезпечити Україну сіллю стає ключовим аспектом розвитку регіону, а привернення досвіду та фаховості колишніх співробітників "Артемсолі" грає важливу роль у цьому процесі.

Тереблянська сіль на сьогодні визнається менш якісною порівняно з Артемсольською, але експерти впевнені, що з часом якість поліпшиться. Поклади якісної харчової солі в Тереблянському родовищі великі, але для її видобутку потрібен час. Планується, що другою половиною 2024 року розпочнеться видобуток харчової солі, яка зможе задовольнити половину потреб України в "екстра" солі. Прогнози Віктора Микити говорять про повне задоволення потреб України в харчовій та технічній солі вже до 2025 року.

Запаси Тереблянського родовища оцінюються приблизно в 500 мільйонів тонн технічної солі та сто мільйонів тонн харчової. Влада розглядає цей родовище як потенційного лідера в солевидобутку, який може забезпечувати країну сіллю на десятиліття вперед. Віктор Микита висловив впевненість, що експорт солі з Закарпаття буде не тільки внутрішнім, а й здатен конкурувати на міжнародному ринку.

Однак існують виклики, які влада визнає. Логістичні питання та віддаленість родовища від транспортних мереж можуть ускладнити експорт. Розбудова і покращення інфраструктури стають актуальними завданнями для успішного вивезення солі за кордон.

Незважаючи на оптимістичні плани влади, експерти висловлюють застереження. Ксенія Оринчак, директорка Національної асоціації видобувної промисловості, вказує на складнощі відновлення видобутку солі у Солотвино, а також на інші родовища в західній частині України. Великий термін на отримання необхідних дозволів, будівництво нових шахт та технічні виклики затягнуть процес і перешкоджатимуть швидкому зростанню вітчизняного видобутку солі. Імпорт солі, ймовірно, залишиться актуальним протягом найближчих років.

У висновках можна зазначити наступне:

• Тереблянське родовище солі в Закарпатті потенційно може стати важливим джерелом якісної харчової та технічної солі для України.

• Якість Тереблянської солі наразі визнається менш якісною, ніж у вже довідкових Артемсольських покладах, але експерти висловлюють оптимізм щодо поліпшення цієї ситуації з часом.

• Прогнози на майбутнє передбачають, що вже до другої половини 2024 року почнеться видобуток харчової солі, яка зможе задовольнити значну частину внутрішнього попиту.

• Запаси Тереблянського родовища надають можливість розглядати Закарпаття як ключового гравця на ринку солі, але експорт потребує вирішення логістичних питань.

• Альтернативи імпорту солі на внутрішньому ринку поки що залишаються актуальними через труднощі і терміновість відновлення вітчизняного видобутку.

• Важливі завдання включають розбудову інфраструктури для полегшення експорту та вирішення технічних труднощів у відновленні видобутку солі.

• Економічний та соціальний виграш від розвитку солевидобутку в Закарпатті вбачається як шлях до створення робочих місць та покращення економічного становища регіону.

Брюссель продовжує безмитний міст між Україною та ЄС: Доступ гарантовано до червня 2025 року

Європейська Комісія продовжила безмитний доступ для українського імпорту: Прозорі обмеження для захисту фермерів

Європейська Комісія внесла пропозицію про продовження безмитного доступу українського імпорту до Європейського Союзу принаймні до червня 2025 року. Однак, щоб стримати можливі проблеми серед фермерів, деякі види сільськогосподарської продукції, такі як цукор, м'ясо птиці та яйця, обмежать на рівні 2022-2023 років.

Безмитні заходи спочатку були введені після вторгнення Росії в Україну у 2022 році з метою підтримки української економіки. Вони тимчасово скасували мита, які залишилися за межами угоди про вільну торгівлю ЄС з Україною. Аналогічні заходи також будуть застосовані до торговельної угоди з Молдовою.

Рішення Комісії вразило спочатку, оскільки вона вирішила обмежити деякі види української продукції через тиск внутрішніх чинників, зокрема, фермерських протестів у країнах ЄС. Протести стали ключовою деталлю, що вплинула на зміну позиції Комісії.

Президент Комісії Урсула фон дер Ляєн та її команда врахували необхідність забезпечити підтримку фермерів перед виборами до ЄС у червні. Важливою постатью в цьому контексті став комісар з сільського господарства Януш Войцеховський, що виступав за обмеження імпорту.

Пропозицію Комісії тепер мають схвалити країни ЄС та Європейський парламент. Також оголошено, що фермерам ЄС буде надано звільнення від заходів екологічного землеробства, які вимагають від них виділяти частину землі для підтримки біорізноманіття.

Брюссель поступив під тиском Франції та вніс зміни у зелені правила: Фермерам дозволено отримувати субсидії при вирощуванні азотфіксаторів та товарних культур

Брюссель прийняв рішення змінити зелені правила у сільському господарстві, послабивши обмеження для фермерів. Цей крок був зумовлений тиском Франції та передував візиту президента Еммануеля Макрона до Брюсселя, де він мав виступити проти торговельної угоди Меркосур з латиноамериканськими країнами.

Згідно зі зміненими правилами, фермери можуть продовжувати отримувати субсидії за вирощування азотфіксаторів та товарних культур на відведених землях, якщо не використовують пестициди. Це дозволить їм дотримуватися вимог безпеки для навколишнього середовища.

Хоча фермерам було надано звільнення від вимог у 2023 році, Комісія раніше стверджувала, що юридично неможливо впровадити подібні заходи цього року. Протести фермерів та негативна реакція на зелені правила, що передбачають відводження 4% землі для збереження, змусили Брюссель стати більш гнучким у вирішенні цього питання.

Також раніше прийняте рішення дозволити вирощувати зернові культури на необроблених землях у 2023 році отримало критику за відсутність сприяння вирощуванню їжі для людей, але використання цих площ для вирощування кормів для тварин.

Висновки: Брюссель змінює зелені правила для фермерів

Рішення Брюсселя змінити зелені правила для фермерів стало наслідком тиску Франції та передувало візиту президента Макрона до Брюсселя. Зміни дозволяють фермерам отримувати субсидії за вирощування азотфіксаторів та товарних культур на відведених землях, якщо не використовують пестициди. Це рішення враховує проблеми безпеки навколишнього середовища та відповідає протестам фермерів.

Зміна також розслаблює обмеження щодо використання необроблених земель у 2023 році, що спричинило критику за відсутність підтримки вирощуванню їжі для людей. Таке рішення стає компромісом між вимогами безпеки та потребами фермерів, але викликає дискусії щодо наслідків для екології та продовольчої безпеки.

Актуально