Оля Полякова, одна з найбільш популярних українських співачок, нещодавно оголосила про своє бажання взяти участь у Національному відборі на конкурс "Євробачення-2026". Вона вже давно зарекомендувала себе як талановита і харизматична артистка, яка здатна завоювати серця глядачів на міжнародній арені. Проте на шляху до реалізації її амбіцій виникли певні перепони, пов’язані з чинними правилами Національного відбору.

Згідно з існуючими вимогами, деякі артисти не можуть брати участь у конкурсі через обмеження, що стосуються їх попередніх досягнень чи контрактних зобов’язань. Полякова, розчарована такими умовами, звернулася до Миколи Чернотицького, голови правління Суспільного, із закликом переглянути ці правила. Артистка вважає, що поточні норми можуть обмежувати творчі можливості талановитих виконавців і не враховують важливих змін у музичному середовищі та національному шоу-бізнесі.

Полякова також представила пісню Warrior, з якою планує виступити на Нацвідборі. Водночас вона не виключає судового позову у разі відмови змінити правила:«Якщо доведеться, я захищатиму своє право у суді».

На Суспільному нагадали, що пункт 4.6 правил Нацвідбору прямо забороняє участь виконавцям, які виступали в Росії після 15 березня 2014 року або в Білорусі після 24 лютого 2022-го. За даними Суспільного, останній виступ Олі Полякової в РФ відбувся 23 травня 2015 року — коли вона була ведучою премії RU.TV, з’явившись на сцені в кокошнику з тризубом.

Крім того, умови конкурсу забороняють участь артистам, які могли висловлювати підтримку дискримінаційним або політичним режимам.

Прийом заявок на Нацвідбір триватиме до 27 жовтня 2025 року. Чи допустять Полякову до участі — стане відомо після перевірки кандидатів на відповідність правилам.

Важливість підтримки та розвитку української культури в умовах глобалізації У сучасному світі, коли глобалізація стрімко змінює культурний ландшафт, питання збереження національних традицій та культури стає все більш актуальним. Українська культура, з її багатими традиціями, мовою, мистецтвом та історією, потребує особливої уваги та підтримки. Сьогодні, коли світ стає все більш інтернаціональним, збереження національної ідентичності є важливим завданням для кожного громадянина України.

Підтримка та розвиток української культури в умовах глобалізації вимагають комплексного підходу. Це включає в себе не лише збереження мовних традицій, але й підтримку культурних ініціатив, відновлення народних ремесел, розвиток національної літератури та музики, а також інвестиції у сучасне мистецтво. Важливим аспектом є те, щоб українська культура була представлена на міжнародних майданчиках, що дозволить знайомити світ із нашими досягненнями.

Правоохоронцям вдалося швидко встановити особу підозрюваного. Ним виявився 39-річний мешканець Києва, який уже неодноразово був судимий за аналогічні злочини. Під час обшуку у нього вилучили фартух з частиною викрадених коштів – близько 30 тисяч гривень. Решту грошей нападник, ймовірно, встиг витратити або приховати.

Чоловіку повідомили про підозру у скоєнні грабежу, вчиненого із застосуванням насильства. Суд обрав для нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. За такі дії підозрюваному загрожує до десяти років позбавлення волі.

У сучасному світі, де глобалізація неминуче впливає на всі сфери життя, питання збереження національної ідентичності стає все більш актуальним. Культурні, мовні та історичні аспекти національної спадщини часто опиняються під загрозою через вплив різноманітних глобальних процесів, які стирають межі між народами та культурами. У цей час важливо не лише зберегти свою унікальність, але й активно розвивати її в умовах сучасних викликів.

Національна ідентичність включає в себе не тільки знання історії свого народу, а й прагнення до збереження своєї мови, традицій, звичаїв та цінностей, які становлять основу кожної нації. В умовах глобалізації стає важливим, щоб кожен народ зміг гідно представити свою культуру на міжнародній арені, не втрачаючи своєї автентичності. Від того, як країна адаптується до світових змін, залежить її здатність зберегти свої культурні особливості і в той же час розвиватися в глобальному контексті.

Паралельно Юрій Бойко разом із сином та партнерами — Ельдаром Сабіровим, Олексієм Башкіром та Андрієм Чернецовим — розвиває бізнес у важкій промисловості через компанії ТОВ «ОСКК» та ТОВ «ВІН ГРУПП». Йдеться про будівництво хімічних заводів та виробництво вибухових речовин, із залученням закордонних проєктантів та фірм-прокладок. Земельні ділянки для цих проєктів надаються рішеннями органів місцевої влади.

Активи родини Бойків викликають не менше запитань. Дружина політика — Віра Бойко — володіє корпоративними правами у ТОВ «Столична нерухомість», акціями ПАТ «Луганський електроапаратний завод» та сотнями тисяч квадратних метрів земельних ділянок. За оцінкою YouControl, вартість майна родини перевищує 4,4 мільйона доларів, тоді як офіційні доходи складаються переважно з дивідендів та подарунків від компаній зі сумнівною репутацією.

Попри включення Юрія Бойка до санкційного списку РНБО згідно з Указом Президента №38/205 від 19 січня 2025 року — обмеження залишаються радше символічними. Його позбавили державних нагород, але реальні активи, рахунки та нерухомість залишилися недоторканими.

На основі переданих матеріалів відкрито два кримінальних провадження — №12025105100001449 та №52025000000000324. Додатково низка судів зобов’язала правоохоронні органи внести відомості до ЄРДР, хоча в інших випадках було відмовлено. Попри затягування процесу, заявники наполягають на продовженні юридичного переслідування.

Історія Юрія Бойка — це частина більшої картини, в якій представники колишньої політичної еліти зберігають вплив і статки завдяки тіньовим схемам, уникаючи реальної відповідальності.

У сучасному світі, де глобалізація охоплює все більше аспектів нашого життя, збереження та підтримка національної культури стає надзвичайно важливим завданням для кожної країни. Культура є основою, на якій будуються ідентичність нації, її традиції та соціальні цінності. Вона формує унікальний спосіб життя та спосіб мислення, що відрізняє один народ від іншого. Для України, країни з багатим історичним і культурним спадком, це питання набуває особливої ваги.

Культурна спадщина України включає в себе не лише мистецтво та літературу, але й мову, народні традиції, музику, архітектуру та інші форми самовираження. Важливо пам'ятати, що підтримка та розвиток культури не лише зберігає історичну пам'ять, а й стимулює соціально-економічний розвиток країни, сприяє формуванню національної гордості та єдності серед громадян.

Особливу увагу привернуло й пояснення Яковенко у лютому 2024 року, що вона брала участь у виконанні оборонного держзамовлення на безпілотні системи згідно з постановою КМУ №256. Проте підтверджень реальної поставки комплектуючих чи виконання договору не було надано.

У липні 2024 року АТ «Універсал Банк» дійшов висновку, що діяльність ФОП Яковенко має ознаки класичної схеми переведення безготівкових коштів у готівку для подальшого неконтрольованого використання. Раніше вже фіксувалися підозріле зростання доходів ТОВ «Скрінтек» у період війни, зокрема через перемоги у підрядах Міністерства оборони за закритими процедурами.

Вартість безпілотників і комплектуючих досі не оприлюднена, а умови контрактів залишаються засекреченими. Масштабні закупівлі для армії та непрозорість діяльності таких структур викликають обґрунтовані підозри щодо можливого зловживання довірою держави та спотворення цільового використання бюджетних коштів.

Війна в Україні стала причиною масштабної еміграції, і серед тих, хто шукає порятунку за кордоном, багато українських жінок. Більшість з них вирушили до сусідньої Польщі, де, як і в інших країнах Європи, з'явилися нові можливості, але й чимало труднощів. Причини, через які українки вирушають до Польщі, різноманітні: від бажання врятувати себе та родину до прагнення відновити матеріальний добробут в умовах складної економічної ситуації.

Для багатьох жінок Польща стала тимчасовим прихистком. Однак не кожна з них планує залишитися тут надовго. Після адаптації до нових умов багато з них прагнуть реалізувати свій потенціал, знайти нові можливості для роботи, освіти та розвитку кар'єри. Польща надає чимало шансів для самореалізації, зокрема через високий попит на робочу силу, особливо в галузях, де традиційно працює багато українців: будівництво, сільське господарство, медична сфера.

Цікаво, що на фоні зростання шлюбів за кордоном в Україні фіксується майже рівність між кількістю шлюбів і розлучень. У 2024 році було зареєстровано 150,2 тисячі шлюбів і 141,8 тисячі розлучень. Така статистика може свідчити про кризу сімейних відносин, яку загострили війна, розлуки, економічні труднощі та тривале перебування партнерів у різних країнах.

Водночас держава спрощує процедури розірвання шлюбу. У сервісі «Дія» незабаром запускають можливість онлайн-розлучення, що дозволить парам оформити розрив без візитів до суду чи РАЦС. Ця цифрова новація може ще більше вплинути на динаміку стосунків, адже зробить процес швидшим та доступнішим.

Українки в Європі будують нове життя, тоді як українські сім’ї вдома стикаються з новими викликами. Контраст між шлюбами за кордоном і розлученнями в Україні демонструє глибокі соціальні зміни, які переживає суспільство під час війни.

В Україні ставлення до антикорупційної боротьби залишається неоднозначним і суперечливим. На тлі гучних заяв політиків і міжнародних партнерів, що країна активно працює над подоланням корупції, реальні результати часто виглядають скромними, а боротьба з корупційними схемами здається неефективною. Це ставлення підживлюється багатьма факторами, серед яких – непослідовність державних інститутів, відсутність повної довіри до антикорупційних органів та вплив олігархічних груп.

З одного боку, у державі створено низку спеціалізованих антикорупційних органів, таких як НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, які мали б стати ключовими гравцями у цій боротьбі. Однак, на практиці, їх діяльність часто обмежується політичними та юридичними перепонами, що робить боротьбу з корупцією малоефективною. Окрім того, громадськість не завжди відчуває реальні зміни, що призводить до зростання скептицизму щодо справжніх намірів держави.

Цікаво, що українці демонструють високу підтримку критичної позиції суспільства щодо дій влади. Лише 8% вважають, що владу критикувати не можна взагалі — ця частка помітно знизилася з 13% у 2024 році. Натомість 90% переконані, що критика є необхідною умовою для розвитку демократії і контролю над владою.

Такі результати свідчать про те, що суспільство прагне прозорості, відповідальності та діалогу. Українці готові визнавати позитивні кроки влади, але водночас не відмовляються від права на вимогливість та контроль.

16 жовтня на 46-й позачерговій сесії Чернігівської міської ради було ухвалено рішення про перейменування одного з міських скверів на честь колишнього президента США Дональда Трампа. Сквер «Казка», що розташований у мікрорайоні Шерстянка, стане символом вшанування «видатного політичного лідера сучасності», як зазначено в документі, що був поданий на розгляд.

За пропозицію проголосували 22 депутати міської ради, серед яких важливу роль в ініціативі відіграла голова фракції «Європейська солідарність» Марина Семененко. Це рішення покликане не лише вшанувати постать Трампа, а й звернути увагу світової спільноти на важливість відбудови Чернігова після масштабних руйнувань, яких місто зазнало внаслідок військової агресії. Перейменування скверу має на меті привернути увагу до важкої ситуації в Чернігові та сприяти залученню міжнародної допомоги для відновлення міської інфраструктури.

У пояснювальній записці наголошується, що жителі Чернігова висловлюють надію на можливу роль Дональда Трампа у припиненні нинішньої війни. Автори рішення переконані, що саме він може зробити внесок у досягнення стійкого миру та, на думку ініціаторів, навіть заслуговувати на Нобелівську премію миру.

Рішення вже викликало активне обговорення серед містян і в соцмережах. Частина громадськості сприйняла ініціативу як символічний дипломатичний жест, інші — як суперечливий крок на тлі політичної поляризації навколо особи Дональда Трампа у світі.

Сьогодні православна церква вшановує пам'ять пророка Осії та преподобномученика Андрія Критського, що стало важливою духовною подією для віруючих. Цей день не лише заповнений символікою і глибокими релігійними змістами, але й є особливим часом для очищення душі, зміцнення віри та залучення божественної благодаті. Вважається, що в цей день розкривається особлива енергетика, яка має великий вплив на внутрішній стан людини, особливо жінок, допомагаючи їм знайти гармонію, спокій і внутрішню силу.

Пророк Осія жив у VIII столітті до н.е. у Північному Ізраїльському царстві, і його життя стало алегорією відносин між Богом і людством. Його шлюб з жінкою на ім'я Гомер став символом Божої терпимості та безмежної любові до людей, навіть коли вони відверталися від нього і зверталися до неправедних шляхів. Осія, незважаючи на зраду своєї дружини, прощав її, що символізувало любов і милосердя Бога до грішного світу.

Преподобномученик Андрій народився в Дамаску близько 660 року. З дитинства він був німим, але після першого Причастя чудесно заговорив. Його шлях — це приклад духовної стійкості: суворе монаше життя, глибоке вивчення Святого Письма та безстрашний виступ проти іконоборства, який завершився мученицькою смертю. Найвідомішим його творінням став Великий покаянний канон — молитва глибокого очищення душі.

З давніх-давен цей день уважно спостерігали:

Якщо 17 жовтня випадає сніг — через 40 днів настане люта зима.

Тепло — зима буде м’якою.

Хмари — до затяжних дощів.

Ці природні знаки допомагали селянам готуватися до зимового сезону, правильно планувати роботи та берегти врожай.

У народній традиції 17 жовтня вважається особливим днем для жінок. Їм радять:

Відмовитися від тяжкої роботи та присвятити час відпочинку, щоб зберегти здоров’я та душевну рівновагу.

Зробити три добрі справи — допомогти сусідам, пригостити рідних або нагодувати безпритульних тварин.Ці прості дії вважаються духовним інвестицією, що відкриває шлях до сімейної гармонії та матеріального достатку.

За народними віруваннями, цього дня слід уникати:

Далеких подорожей.

Позичання або прийняття грошей у борг.

Початку нових справ або ділових ініціатив.

Поширення планів — задумане може не здійснитися.

Ці застереження пов’язані з енергетикою дня, коли краще зупинитися, оглянутися назад і подумати про духовне, а не про матеріальне.

17 жовтня на автодорозі біля села Сухий Лиман під Одесою сталася жахлива дорожньо-транспортна пригода, що призвела до загибелі двох українських військовослужбовців. Аварія сталася близько 7-ї години ранку, коли 63-річний водій вантажного автомобіля наїхав на військових, які перебували поруч з пересувним блокпостом.

Згідно з попередніми даними, водій не помітив людей, хоча блокпост був розташований на дорозі, і військові мали чітке обладнання та засоби для безпеки. Як зізнався чоловік, він не зміг вчасно зреагувати, що призвело до трагедії. Оскільки інцидент стався на території, де військові здійснюють свою службу, подія викликала великий резонанс серед громадськості та військових.

На жаль, один із військових загинув на місці події, другий помер у кареті швидкої допомоги по дорозі до лікарні. Обидва загиблі були у віці 34 та 36 років.

Перевірка на стан сп’яніння показала, що водій був тверезим. Правоохоронці наразі встановлюють усі обставини трагедії та вирішують питання щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Також може бути ухвалено рішення про затримання водія у процесуальному порядку.

Рух транспорту на цій ділянці дороги залишається ускладненим. Поліція закликає водіїв бути уважними, планувати маршрут заздалегідь та суворо дотримуватися правил дорожнього руху, особливо поблизу блокпостів та військових об’єктів.