На Харківщині поліція оголосила про розшук потерпілих від дій працівниці моргу, яку підозрюють у викраденні особистих речей загиблих українських військових. Інцидент став відомий у квітні 2025 року, коли правоохоронці викрили жінку, що працювала в морзі Чугуївського району. За попередніми даними слідства, вона зловживала своїм службовим становищем та привласнювала золоті прикраси й інші цінні речі, які належали полеглим захисникам України.

Замість того, щоб вшанувати пам’ять героїв, які віддали своє життя за країну, працівниця моргу вчинила цинічну наругу, збагачуючись на чужому горі. Правоохоронці, які працюють над справою, відзначають, що це не просто кримінальний злочин, а глибоке моральне падіння особи, що мала доступ до останків загиблих.

Наразі слідчі встановлюють усіх можливих потерпілих, оскільки кількість випадків може бути більшою, ніж відомо на цей момент. Поліція закликає сім’ї загиблих військовослужбовців, які виявили зникнення особистих речей чи ювелірних виробів після передачі тіл, звертатися до правоохоронців.

Для контактів надано телефони Куп’янського районного відділу поліції:– відділ кримінальної поліції: 099 036 54 52– чергова частина Куп’янського РВП: 050 401 52 82

Правоохоронці наголошують, що кожне звернення буде опрацьоване, аби відновити справедливість та притягнути винних до відповідальності за зраду людяності та пам’яті полеглих героїв.

Після того, як стало відомо про позбавлення мера Одеси Геннадія Труханова українського громадянства через наявність російського паспорта, він вирішив перейти в контратаку. Труханов оприлюднив інформацію, що стосується родини Олега Кіпера, голови Одеської обласної військової адміністрації. За словами мера Одеси, дружина Кіпера, Ірина (у дівоцтві Коцар), має російські документи та сплачує податки до бюджету Російської Федерації. Це стало основою для звинувачень на адресу очільника Одеської ОВА в можливих зв'язках з країною-агресором.

Це повідомлення виглядає особливо іронічно на фоні багаторічної репутації самого Труханова, який неодноразово ставився до корупційних розслідувань і часто вдавався до маніпуляцій для того, аби уникнути відповідальності. Відомо, що його ім’я фігурує у низці кримінальних справ, а самого мера не раз звинувачували в незаконних операціях з нерухомістю та коштами місцевих бюджетів. Зрештою, жодна з цих справ не призвела до реальних наслідків для нього.

Одним із найгучніших епізодів є справа щодо майна ТОВ «Патріарх Холл», що належало родині Ксенофонтових. Після смерті власника група, пов’язана з Кіпером, нібито організувала фальсифікацію справ, силові обшуки та тиск на спадкоємицю з метою захоплення бізнесу та нерухомості в центрі Києва.

Окремо джерела пов’язують Кіпера з масштабними схемами контрабанди через Одеський порт — від контрафактної електроніки до предметів розкоші. Завдяки впливу на митні органи й використанню підставних компаній, товари масово проходять без сплати мит та податків.

Протистояння між Трухановим і Кіпером виглядає не як викриття заради справедливості, а як боротьба впливових кланів, які роками використовували Одесу як ресурс для власного збагачення. Кожен із них має свій багаж скандалів, а нинішня публічна війна лише відкриває нові деталі давно прихованих схем.

В компанії «Славіан», що володіє торговельно-розважальним центром SkyMall через структуру «Оптова мережа 2011», нещодавно відбулися суттєві зміни у складі власників. Раніше єдиним бенефіціаром компанії був Сергій Брюховецький, тесть підозрюваного в корупційній справі Андрія Христенка. Цей бізнесмен володів компанією через офшорну структуру на Кіпрі під назвою Napstor Limited. Однак після останніх подій, які привернули увагу до цього бізнесу, в структурі власності компанії з’явились нові співвласники.

Як стало відомо, на початку серпня цього року, через два тижні після того, як Андрій Христенко отримав офіційну підозру, до складу власників компанії увійшли громадянин Великої Британії Марк Родес та громадянин Ізраїлю Ігор Корев. За інформацією з реєстру юридичних осіб YouControl, ці зміни були офіційно зафіксовані 1 серпня, що свідчить про важливість моменту та можливі майбутні трансформації в управлінській структурі.

Розслідувачі встановили, що обидва нові співвласники мають зв’язки з Росією. Марк Родес є учасником бізнесу в Україні, пов’язаного з підсанкційним колишнім депутатом Держдуми РФ від «Єдиної Росії» Олександром Лебедєвим, нинішнім власником британського видання The Independent. Крім того, Родес дотичний до російсько-ізраїльського бізнесмена Нісана Моісеєва, який був наближений до Віктора Медведчука та керував мережею АЗС Glusco.

Ігор Корев також володіє низкою компаній в Україні. Серед його партнерів — іноземці, зокрема австрієць Якоб Мітбрайт, який із 2018 року до середини 2022 року був співвласником російського банку «ФінТех», створеного за підтримки уряду РФ.

Ці нові дані викликають питання щодо впливу іноземних бізнес-груп з російськими зв’язками на стратегічні об’єкти в Україні, особливо в умовах війни та санкційної політики.

Вищий антикорупційний суд України прийняв рішення про припинення кримінального провадження стосовно колишнього міністра інфраструктури Андрія Пивоварського. Як повідомив сам Пивоварський на своїй сторінці у Facebook, суд ухвалив це рішення у зв'язку з закінченням строків давності для притягнення до кримінальної відповідальності. Одночасно знято всі арешти з майна екс-міністра. Це стало результатом тривалого судового процесу, який, з одного боку, привернув увагу до діяльності високопосадовців, а з іншого — ще раз підкреслив складність та тривалість таких розслідувань.

Нагадаємо, що 22 лютого 2023 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) повідомило Андрію Пивоварському про підозру у зловживанні владою. За версією слідства, екс-міністр був причетний до розтрати державних коштів, внаслідок чого держава зазнала збитків на суму понад 30 мільйонів доларів США. Справу було порушено через події, що мали місце в 2015 році, коли Пивоварський займав посаду міністра інфраструктури.

Сам Андрій Пивоварський від початку заперечував протиправні дії і стверджував, що діяв у межах чинного законодавства та урядових рішень того часу. Раніше, 16 березня 2023 року, ВАКС обрав йому запобіжний захід у вигляді застави майже 10 млн грн, яку ексчиновник того ж дня вніс у повному обсязі.

Після тривалого провадження суд ухвалив рішення про закриття справи через вичерпання строків давності. Пивоварський подякував усім, хто підтримував його і родину під час розгляду справи.

Бажання з’їсти щось смачне – це не лише фізіологічна потреба, а й психологічний процес, який може мати багато нюансів. Всі ми знаємо, що їжа виконує важливу роль у нашому житті: вона забезпечує енергію для тіла, дарує задоволення та можливість відпочити, а також може стати частиною спільних моментів із близькими людьми. Однак іноді це бажання йде далі простого бажання наситити організм. Воно стає емоційним, залежним або навіть символічним.

Бажання з’їсти що-небудь особливе часто пов'язане з певними емоціями або настроєм. Наприклад, у моменти стресу чи нудьги багато хто з нас шукає підтримку саме в їжі, вибираючи не тільки те, що може заспокоїти, але й те, що викликає приємні спогади або дарує миттєве задоволення. Це може бути солодке, жирне або комфортне, те, що не завжди є здоровим, але здатне миттєво підняти настрій. І хоча науковці давно вивчають зв'язок між емоціями та харчуванням, іноді ми й самі не помічаємо, як їжа стає нашим "емоційним ліками".

Недоїдання та жорсткі дієти. Коли організм не отримує достатньо калорій або певних макроелементів, він шукає швидке джерело енергії — і солодощі ідеально на це підходять. Звучить парадоксально, але надмірне обмеження їжі часто призводить до неконтрольованих перекусів.

Штучні підсолоджувачі. Вони нібито допомагають знизити калорійність, але масове їхнє вживання змінює чутливість смакових рецепторів і може порушити мікрофлору кишківника. В результаті людина менше насичується від звичайної їжі і частіше тягнеться до ще більш солодкого.

Стрес і емоційне харчування. Солодке швидко підвищує рівень дофаміну — тимчасово покращує настрій і заспокоює. Саме цим і користуються емоційні перекуси: у періоди тривоги чи втоми десерт стає автоматичною «підтримкою».

Недосипання. Нестача сну змінює баланс гормонів апетиту: зростає грелін (сигнал голоду) і падає лептин (сигнал насичення). Мозок у втомленому стані просить швидкої енергії — і обирає цукор.

Гормональні коливання. Перед менструацією у багатьох жінок підвищується бажання шоколаду та інших солодощів через зміни рівнів естрогену, прогестерону і серотоніну. Це нормальна фізіологічна реакція, що часто минає після початку місячних.

Залежність від цукру. Цукор активує ті самі центри винагороди в мозку, що й інші «потужніші» стимулятори. Через це формується замкнене коло: радість від солодкого → повторне бажання → ще більше солодкого.

Як зменшити тягу до цукру

Не відмовляйтеся різко: поступове зменшення кількості цукру працює краще і без сильного стресу.

Поєднуйте: замість чистого десерту їжте фрукти з невеликою кількістю горіхів або темного шоколаду — це стабілізує рівень глюкози.

Ходіть вчасно до столу: регулярні прийоми їжі й білкова закуска перед довгим інтервалом між їжею зменшують раптові спалахи голоду.

Пильнуйте сон і стрес: 7–8 годин сну і прості техніки релаксації значно знижують емоційні перекуси.

Читайте етикетки: ховаючись у «здорових» продуктах, цукор може бути у різних назвах — контролюйте склад.

Збережіть підсолоджувачі в міру: не робіть їх основою смаку, щоб не перенавчити рецептори.

Пийте воду: спрагу часто плутають із бажанням їсти.

Зверніться до фахівця, якщо тяга переростає у переїдання або супроводжується провиною — дієтолог чи психолог допоможуть знайти корінь проблеми.

Коли варто йти до лікаря Якщо бажання солодкого супроводжується неконтрольованим переїданням, значною втратою або набором ваги, постійною втомою чи емоційними розладами — потрібно звернутися до фахівця. Медичне обстеження допоможе виключити гормональні або метаболічні причини та підібрати безпечний план змін.

9 жовтня 2023 року Департамент з благоустрою, відбудови та реконструкції Харківської міської ради уклав важливий контракт на виконання робіт із реконструкції інфраструктури міста. За даними проекту «Наші гроші», цей крок є частиною масштабної програми відновлення після численних пошкоджень, спричинених військовими діями, які тривали на території міста. Контракт передбачає виконання значних робіт, спрямованих на відновлення вулиць, об'єктів соціальної інфраструктури та створення нових громадських просторів.

Очікується, що реалізація цього проекту дозволить значно покращити умови життя харків'ян, зокрема в питаннях безпеки, доступу до основних послуг та естетики міського середовища. Важливим моментом є те, що роботи будуть виконуватися з використанням сучасних матеріалів і технологій, що забезпечить довговічність і ефективність відновлених об'єктів. Крім того, проект включає в себе створення нових зон для відпочинку та рекреації, що дозволить покращити якість життя в місті та забезпечить комфорт для жителів усіх вікових категорій.

плити НТ Фасад 135 (150 мм) — 1 193 грн/кв. м (ринкова: 534–765 грн/кв. м);

полістирол EPS 200 Graphite 150 мм — 1 405 грн/кв. м (ринкова: 634–765 грн/кв. м);

кабель ВВГ нгд 5х10 — 392 грн/м (ринкова: 299 грн/м);

армувальний клей Weber Therm S80 — 23 грн/кг (ринкова: 6 грн/кг).

За підрахунками експертів, тільки на перелічених позиціях ймовірна переплата може складати щонайменше 5 млн грн. На торгах був дешевший конкурент — ТОВ «Автомагістраль-Захід», яке запропонувало на 17,65 млн грн меншу суму, проте його пропозицію відхилили через нібито технічні невідповідності.

ПП «Будівельна фірма «Промтекс»» входить до консорціуму «Білдінг Груп», власниками якого названі Руслан Малий, Станіслав Бровін та Наталія Головко. Консорціум пов’язують з інвестиційно-будівельною корпорацією «Авантаж», ключовою особою якої є колишній депутат Харківської міськради та народний депутат Анатолій Денисенко. З 2016 року «Промтекс» отримав державних замовлень на загальну суму 3,74 млрд грн, переважно від нинішнього замовника.

Пояснювальна записка з детальним обґрунтуванням вартості робіт і матеріалів до публічної інформації не оприлюднена, що залишає відкритим питання прозорості оцінки кошторису та доцільності вибору підрядника. Замовник і підрядник мають надати повні роз’яснення щодо формування цін у кошторисі та причин відхилення дешевшої пропозиції, щоб виключити підозри в необґрунтованих витратах бюджетних і донорських коштів.

Це питання є надзвичайно важливим для кожного з нас, адже воно безпосередньо стосується того, як ми живемо сьогодні і що чекає нас у майбутньому. З огляду на численні виклики та обставини, з якими ми стикаємося щодня, усвідомлення важливості конкретних аспектів життя стає необхідністю. Кожен крок, який ми робимо, кожне рішення, яке приймаємо, має глибокий вплив на наше середовище, наших близьких і навіть на наступні покоління. Без глибокого розуміння цієї важливості ми ризикуємо втратити орієнтири, які допомагають нам рухатися вперед.

Тому важливо не лише звертати увагу на те, що відбувається навколо нас, а й вживати конкретних дій для забезпечення стабільності й розвитку. Потрібно активно шукати рішення та нові підходи, які допоможуть нам подолати труднощі й створити умови для кращого майбутнього. Лише спільними зусиллями, спрямованими на розв’язання глобальних проблем, можна досягти бажаного результату.

Слідчі Дніпровського управління поліції Києва спільно з працівниками Управління стратегічних розслідувань у м. Києві повідомили підозру посадовиці КП за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість). Санкція статті передбачає до п’яти років позбавлення волі та позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Розслідування триває: слідчі проводитимуть всі необхідні процесуальні дії для встановлення обставин справи, ролі інших посадовців та причетності контрагентів до укладення договорів за завищеними цінами. Міські служби підтримують готовність сприяти слідству для повернення втрачених коштів та приведення закупівельної практики у відповідність до антикорупційних вимог.

9 жовтня 2025 року став знаковим днем для країни, адже цього дня відбулося кілька важливих подій, які вплинули на політичну та соціальну ситуацію в Україні. Як повідомляють журналісти «КВ», серед основних подій варто виділити як внутрішньополітичні зміни, так і міжнародні зрушення, які відчутно позначилися на геополітичній карті Європи.

Цього дня в Києві відбувся великий політичний форум, на якому обговорювалися питання реформ, боротьби з корупцією, а також ситуація на сході країни. Під час заходу були оголошені нові ініціативи уряду, спрямовані на підтримку малого та середнього бізнесу, поліпшення умов для інвестицій та розвиток інфраструктури. Участь у форумі взяли представники влади, бізнесу та громадських організацій.

Наймасштабніші перерозподіли та додаткові видатки:

3,5 млрд грн спрямували на міську програму «Захисник Києва»;

800 млн грн — докапіталізація ПрАТ «ХК «Київміськбуд» (із запланованих раніше 2,56 млрд грн);

751,8 млн грн — перерозподіл на завершення ділянки Подільсько-Воскресенського мостопереходу (вул. Набережно-Хрещатицька — Петра Вершигори);

638,6 млн грн — компенсації для КП «Київпастранс» та КП «Київський метрополітен» через «занадто низькі тарифи» (розрахунки не були показані депутатам);

200 млн грн — придбання житла для учасників бойових дій і родин загиблих;

173,7 млн грн — будівництво метро на Виноградар;

по 130 млн грн — щорічна та щомісячна матеріальна допомога родинам загиблих і допомога киянам, що втратили житло;

111 млн — ремонт пошкоджених житлових будинків; 109,4 млн — ремонт закладів освіти; 91,3 млн — пожежна техніка та спорядження для рятувальників.

Рішення було зареєстроване як проєкти №08/231-765/ПР та №08/231-764/ПР (ініціатори — мер Віталій Кличко, департаменти економіки та фінансів КМДА). У залі за документи проголосували 81 та 77 депутатів відповідно. Загальний кошторис реалізації ПЕСР зріс на 1,1 млрд грн — до 24,3 млрд грн (з них 13,6 млрд — капремонти, 10,6 млрд — капвкладення).

Міська влада вже вносила зміни до бюджету у січні та червні 2025 року; тепер рішення ухвалено втретє — без детального обговорення переліку внесених правок у сесійній залі. Офіційні оновлені тексти бюджету і ПЕСР поки оприлюднені не всі — кінцеві версії будуть доступні після публікації відповідних документів.

Київська міська рада прийняла нові Правила підготовки та прийняття рішень щодо набуття та припинення прав на землю комунальної власності. Цей важливий документ, розроблений за ініціативою депутатів Вікторії Пташник і Дмитра Білоцерковця, покликаний забезпечити більшу прозорість і контроль у процесі управління земельними ресурсами Києва. Зокрема, нові правила мають на меті створення чіткої процедури для розгляду заяв, запровадження публічного реєстру земельних угод і запобігання випадкам внесення питань щодо землі «з голосу».

Однією з головних новацій є введення мораторію на продаж комунальних будівель до моменту формування земельних ділянок під ними. Цей захід дозволить краще контролювати земельні ресурси і уникнути поспішних та непродуманих рішень. Окрім того, Київська міська державна адміністрація (КМДА) зобов'язана в разі виявлення порушень чи спроб незаконних операцій із землею негайно звертатися до суду та правоохоронних органів.

Правила забороняють виносити на розгляд питання про землю «з голосу», за винятком термінових потреб — розміщення держустанов, військових об’єктів або розірвання договорів оренди через невиконання зобов’язань орендарем. Також документ деталізує мінімальні розміри ділянок для різних видів забудови і передбачає, що передача ділянок без торгів можлива лише у випадках, прямо передбачених Земельним кодексом.

Нові норми вводять механізм контролю за орендарями: Департамент земельних ресурсів КМДА має перевірити ділянки, передані з 16 липня 2020 року, не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку оренди, і при виявленні зловживань готувати подання про відмову у поновленні договору. Крім того, запроваджується черга розгляду заяв за датою та часом їх реєстрації, а також зобов’язання створити публічний реєстр для онлайн-моніторингу стану розгляду земельних заяв.

Проте ухвала породжує питання практичної реалізації. По-перше, нові Правила не скасовують чинний Порядок 2017 року, тож можливі правові колізії та двозначності у застосуванні процедур. По-друге, низка важливих положень під час доопрацювання була вилучена — наприклад, норма про ненижчу ніж 12% орендну плату для тих, хто користувався ділянками без оформлення — що викликає сумніви у повноті антикорупційного захисту.

Під час голосування на сесії 9 жовтня 2025-го рішення підтримали 63 депутати (система показала 61 голос) — при цьому мер Віталій Кличко і депутат Михайло Присяжнюк заявили, що їхні голоси не були враховані. Дискусії у сесійній залі відображали і підтримку (Пташник назвала документ інструментом прозорості), і застереження: зокрема, депутат Микола Конопелько вказував на ризики двозначного тлумачення окремих норм і вимагав розглянути власні правки.

Контекст ухвалення — хвиля скандалів навколо столичної землі та низка розслідувань, що отримали назву «Чисте місто» (НАБУ/САП). Саме на фоні кримінальних проваджень і публічних претензій до практик відведення ділянок Київрада підготувала ці Правила. Утім, як зауважують критики, правила нічого не варті без неупередженого виконання: фіксація норм на папері не гарантує зупинки «туалетних схем», передачі зелених зон під забудову чи втрати для бюджету через відчуження землі без аукціонів.