11 C
Kyiv
Четвер, 30 Квітня, 2026

Історія знайомства Остапа Ступки та Маргарити Ткач: мистецтво, яке об’єднало серця

Народний артист України Остап Ступка розповів про початок своїх стосунків з молодою журналісткою Маргаритою Ткач, поділившись важливими деталями в ексклюзивному інтерв’ю для ТСН.ua. За словами актора, все почалося з професійної зустрічі, коли Маргарита брала у нього інтерв’ю для інтернет-видання, яке висвітлювало культурні події та новини театрального світу. Саме любов до мистецтва стала тим фактором, який з’єднав їхні шляхи.

Перші півтора місяці після знайомства, як зазначає Маргарита, їхнє спілкування було виключно професійним: обговорювалися тільки інтерв’ю, театральні постановки, культурні події. Проте з часом, за її словами, Остап проявив ініціативу і перевів розмови на більш особисті теми. Це стало початком їхніх глибших стосунків, які тривають вже півтора року. І хоча їхні перші кроки в особистому житті були обережними і невидимими для сторонніх очей, тепер пара зізнається, що між ними виникла справжня хімія, яка розцвіла у теплі та щирі почуття.

Відзначимо, що Маргарита молодша за Ступку на 35 років — про це також йдеться у публікації. Сам актор і його обраниця говорять про свідомий вибір і повагу до спільних інтересів у культурній сфері.

Остап Ступка був одружений кілька разів. Першою дружиною була Тетяна Капліна — у цьому шлюбі народився син Дмитро. Друга дружина, Ірина, працювала в театрі і народила йому двох дітей — сина Богдана та доньку Устину. Третій шлюб із Дариною, яка була молодшою за актора на 20 років, розірвався після початку повномасштабного вторгнення.

Незаконна діяльність ресторану в серці Карпат: порушення екологічних норм і відсутність дозволів

Журналісти проекту «СтопКор» виявили унікальний випадок порушення екологічних та адміністративних норм на території Карпатського національного природного парку. У самому серці Карпат, серед незайманих природних ландшафтів, розташувався ресторан, який функціонує без жодних дозвільних документів, порушуючи правила, що регулюють використання земель заповідної зони. На момент візиту журналістів заклад був повністю заповнений відвідувачами, у закритому приміщенні звучала музика, а від кухні чувся запах приготованого м’яса. Туристи вільно замовляли алкоголь, проте цікавим фактом було відсутність чеків — оплата проводилась лише через банківські картки, що викликає додаткові запитання щодо фінансової прозорості діяльності ресторану.

Під час розслідування з’ясувалося, що земля, на якій знаходиться ресторан, орендується ФОП Василем Васильчуком, який, згідно з інформацією з відкритих джерел, є братом дружини одного з впливових місцевих бізнесменів. Це відкриття ставить під сумнів законність та прозорість орендних відносин, адже території природного парку мають особливий статус і використання їх для комерційних цілей, без дотримання екологічних норм і процедури оформлення дозвільних документів, є серйозним порушенням.

Редакція звернулась до податкової служби — у відповіді, яку цитують журналісти, вказано, що у цього підприємця немає дозволів на роздрібну торгівлю алкоголем. Автори розслідування також наголошують, що офіційних погоджень на роботу закладу в межах нацпарку не знайдено, а адміністрація Карпатського НПП на телефонні та письмові запити не відреагувала.

За інформацією Міндовкілля, територія Карпатського національного парку поділена на чотири зони, і лише незначна частина парку відведена під стаціонарну рекреацію; навіть у ній розміщення закладів відбувається за жорстких умов і лише як допоміжна інфраструктура з офіційним погодженням. У матеріалі розслідувачів наголошують, що повноформатна ресторанна діяльність у заборонених зонах парку суперечить нормам Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (статті 16 і 21).

Журналісти закликають контролюючі органи перевірити факти й підтвердити або спростувати наявність дозволів, законність оренди та дотримання екологічних вимог. У розслідуванні також вказано на ризики суміжної діяльності: поєднання лісопромислових підприємств родини й закладів харчування у гірській зоні може створювати корупційні та екологічні загрози для парку і місцевої громади.

Скандал у комунальній сфері Києва: зловживання на мільйони гривень

3 жовтня столична прокуратура повідомила про підозри 14 особам у причетності до значних фінансових зловживань у комунальній сфері Києва. За даними слідства, загальний розмір збитків бюджету міста, спричинених махінаціями, сягає майже 73 мільйони гривень. Серед фігурантів справи — 12 посадових осіб комунальних підприємств та районних адміністрацій, а також два керівники підрядних організацій.

Одним із найбільш серйозних порушень, за інформацією прокуратури, є випадок на підприємстві «Київпастранс». Згідно з даними слідства, начальниця управління цього КП не провела належний моніторинг цін на електроенергію перед закупівлею, що призвело до переплати міста на суму 47,2 мільйона гривень. Така некомпетентність чи, можливо, навмисне порушення процедур, завдало істотної шкоди бюджету та, врешті-решт, киянам.

У КП «Київзеленбуд» слідство виокремлює кілька епізодів: колишньому генеральному директору, головному агроному та керівнику підрядного товариства інкримінують розтрату 4,8 млн грн під час робіт із ліквідації амброзії. Окрім того, ексначальник відділу та підрядник підозрюються у розтраті 800 тис. грн під час благоустрою парку «Орлятко» в Солом’янському районі.

У Солом’янському КП «ШЕУ» встановлено переплату близько 2 млн грн при закупівлі дорожньої солі; схожий інцидент у КП «ШЕУ Голосіївського району» призвів до збитків у 1,4 млн грн через поставки солі неналежної якості. Колишньому начальнику КП «ШЕУ Подільського району» інкримінують закупівлю антипаркувальних стовпчиків на 1,5 млн грн, які не відповідали вимогам ДСТУ.

У сфері охорони здоров’я, за версією слідства, начальник служби КО «Київмедспецтранс» разом із підрядниками заволодів 1,9 млн грн, виділених на запчастини для машин швидкої допомоги. Також повідомлено про підозру начальнику управління Голосіївської РДА у розтраті майже 1 млн грн під час ремонту паркінгу, а в Солом’янській РДА — керівнику управління і представнику підрядної організації — через завищену вартість робіт з ремонту даху школи (понад 500 тис. грн збитків).

Окремо розслідується епізод у Святошинському психоневрологічному інтернаті: посадовцю інкримінують розтрату майже 700 тис. грн під час капітального ремонту гібридної сонячної електростанції.

Кожен випадок, як наголошують правоохоронці, розслідується в рамках окремих кримінальних проваджень; підозри оголошені за різними статтями Кримінального кодексу, зокрема за розтратою майна, службовою недбалістю та підробленням документів. Тривають слідчо-оперативні заходи з метою встановлення всіх причетних і визначення розміру завданих збитків та шляхів їх відшкодування.

Осінній догляд за здоров’ям: Як підтримати імунітет у період холодів

Осінь — це час, коли змінюються не тільки погодні умови, але й сам стан нашого організму. Зміни температури, менша кількість сонячного світла та зниження рівня вітаміну D створюють умови для послаблення імунної системи, що може призвести до застуд і загального виснаження. Ось чому так важливо в осінній період вживати заходів для підтримки здоров’я та підвищення енергії. Щоб зміцнити імунітет і зберегти гарне самопочуття, необхідно ввести у своє повсякденне життя кілька корисних звичок.

Перш за все, варто звернути увагу на харчування. Важливим аспектом є збалансований раціон, багатий на вітаміни та мікроелементи. Особливу увагу потрібно приділити продуктам, що містять вітамін C. Цей вітамін не тільки сприяє зміцненню імунітету, але й допомагає організму швидше відновлюватися після хвороб. До таких продуктів належать цитрусові, болгарський перець, броколі та інші сезонні овочі й фрукти. Не менш важливим є залізо, яке підтримує нормальний рівень енергії та покращує кровообіг. Включайте в раціон гречку, бобові, печінку та інші багаті на залізо продукти. Сезонні овочі та зелень, крім того, що мають високу поживну цінність, також сприяють покращенню травлення і загальному оздоровленню організму.

По-друге, не нехтуйте рухом. Навіть півгодини щоденної ходьби або легкі вправи вдома підтримують кровообіг і стимулюють імунну систему. Регулярна активність покращує сон, настрій і загальну витривалість, тож намагайтеся вставати з дивана частіше і включати в день прості фізичні вправи.

Сон і відпочинок — третій ключовий фактор. Дорослим зазвичай рекомендують 7–9 годин якісного сну. Саме під час відпочинку відбувається відновлення організму і вироблення імунних клітин, тому стабільний режим сну значно підвищує опірність інфекціям.

Четвертий компонент — контроль стресу. Хронічний стрес підвищує рівень кортизолу, що знижує імунну відповідь. Техніки релаксації — медитація, дихальні вправи або короткі перерви на відпочинок — допомагають знизити напругу і відновити ресурси організму.

Не забувайте про водний баланс і зволоження слизових. Пийте достатньо води, теплі трав’яні чаї або відвари, щоб підтримувати оптимальну вологість слизових оболонок дихальних шляхів — це один із простих бар’єрів проти вірусів.

У підсумку — найкращий результат дає поєднання підходів: правильне харчування, регулярна помірна фізична активність, достатній сон і увага до психічного стану. Ці базові правила допомагають підвищити опірність організму та зберегти енергію протягом осені. Якщо є хронічні захворювання або питання щодо харчових добавок і вітамінів, радьтеся з лікарем перед початком будь-якої нової програми підтримки здоров’я.

Планування майбутнього: довгострокове перебування в Німеччині та можливість повернення в Україну

Ян Шнайдер, керівник одного з відділів Експертної ради з інтеграції та міграції в Німеччині, звертається до українців з важливим закликом: розглянути довгострокове перебування в Німеччині, водночас враховуючи потенційне повернення до рідної країни після завершення війни. Шнайдер підкреслює, що відновлення України після конфлікту багато в чому залежатиме від повернення працездатного населення, яке відіграє ключову роль у відбудові економіки та інфраструктури.

Експерт зазначає, що в рекомендаціях Ради ЄС, на які посилається, особлива увага приділяється підготовці до можливого повернення. Вони закликають українців, які нині перебувають у Німеччині, ретельно оцінити свою ситуацію і перевірити, чи підпадають вони під критерії для отримання більш стійкого статусу. Це дає змогу не лише забезпечити стабільність на тривалий період, а й залишатися гнучкими у разі, якщо ситуація на батьківщині зміниться на краще.

Нині українці в Німеччині можуть: • залишатися під тимчасовим захистом або• подавати на національну посвідку на проживання — звертатися треба до місцевого відомства у справах іноземців.

Для отримання нового статусу зазвичай потрібно відповідати кільком критеріям: бути фінансово незалежним, мати дійсний український паспорт і відсутність судимостей. Для робочої візи або Ausbildung потрібні визнана кваліфікація та трудовий договір — такі посвідки можуть видаватися паралельно з тимчасовим захистом. Для студентської візи або отримання Blue Card ЄС зазвичай потрібно відмовитися від тимчасового захисту і виконати вимоги щодо контракту чи визнання диплому.

На практиці українці часто стикаються з затримками через нестачу чіткої інформації та навантаження місцевих міграційних служб; офіційні органи кажуть, що додаткових перешкод немає, а затримки пов’язані з перевірками та відповідністю вимогам. За даними Eurostat, в Німеччині наразі перебуває понад 1,2 млн українських біженців — найбільше серед країн ЄС; загалом у Європі під тимчасовим захистом перебувають понад 4,3 млн українців.

Поради експерта і практичні кроки для українців у Німеччині: відстежувати зміни в законодавстві та рекомендаціях місцевих відомств, зберігати всі документи про трудову діяльність і навчання, звертатися до місцевого Ausländerbehörde з готовими пакетами документів, а також за потреби консультуватися зі спеціалістами з міграційного права. Планування легального довгострокового статусу дає більше можливостей сьогодні і зберігає можливість повернення в Україну в майбутньому за сприятливих умов.

Злата Мітчелл про своє життя в США та плани на майбутнє: “Я тут, де хочу бути”

19-річна Злата Мітчелл, старша донька відомої телеведучої Ольги Фреймут, поділилася своєю позицією щодо переїзду в Україну. Дівчина, яка переїхала до США в підлітковому віці, розповіла, чому наразі не планує залишити Америку і повернутися на постійне місце проживання в рідну країну. Злата уточнює, що її вибір стати частиною американської культури був свідомим і обґрунтованим.

«Я приїхала до Штатів, коли мені було 15 років, і це було моє власне рішення. Вибір на користь США не був випадковим. Тут для мене є все, що потрібно для комфортного життя: привабливий клімат, можливість доторкнутися до океану, а також безліч шансів для самореалізації», — розповідає Злата. Вона додає, що зараз почувається повністю задоволеною своїм місцем проживання, і тому не планує змінювати місце свого постійного перебування в найближчий час.

Злата додає, що для повноцінного відчуття дому їй необхідно проводити в Києві близько 2–3 місяців на рік. Попри віддалене проживання, вона зберігає зв’язок із сім’єю та регулярно повертається в Україну для відпочинку й спілкування.

Публічна зацікавленість до вибору місця проживання дітей відомих людей ускладнюється суспільним інтересом до їхніх позицій і публічних коментарів батьків, проте сама Злата наголошує на особистому виборі та прагненні до можливостей, які дає життя в Каліфорнії.

Викриття схем фіктивного зарахування студентів: нові подробиці розслідування

Служба безпеки України розкрила чергову протиправну діяльність, що порушує основи національної безпеки та призводить до зловживання системою освіти. Згідно з інформацією спецслужб, організатором незаконної схеми фіктивного зарахування студентів призовного віку став проректор одного з університетів Харкова. Злочинна діяльність тривала впродовж 2024 року і мала на меті уникнути призову на військову службу за допомогою фальшивих документів.

46-річний проректор, який одночасно є позафракційним депутатом обласної ради, раніше мав зв'язки з забороненою проросійською партією. Спільно з двома колегами з іншого навчального закладу він організував механізм зарахування осіб як студентів, що фактично не мали наміру здобувати вищу освіту. Фігуранти справи вносили завідомо неправдиву інформацію до Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО), що дозволяло таким чином маніпулювати даними про реальних студентів.

У межах кримінального провадження на території Харкова проведено 36 обшуків за місцем роботи та проживання фігурантів. Під час слідчих дій вилучено документи, чорнові записи та мобільні телефони з доказами протиправної діяльності. Проректора і двох його спільників затримано.

Слідчі також встановили, що посадовець підтримував контакти з колишніми членами заборонених проросійських партій і активними учасниками «харківської весни» 2014 року, які нині перебувають у росії. За даними слідства, затриманий планував переїзд до Москви і шукав там нерухомість приблизною вартістю півмільйона доларів США.

На підставі зібраних доказів усім трьом повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України (перешкоджання законній діяльності ЗСУ в особливий період, вчинене групою осіб за попередньою змовою). За цією статтею фігурантам загрожує покарання до восьми років позбавлення волі.

Слідчо-оперативні заходи тривають: правоохоронці перевіряють причетність інших осіб до схеми та вирішують питання щодо скасування незаконно оформлених відстрочок від мобілізації. Комплексні дії проводили співробітники СБУ у Харківській області за процесуального керівництва обласної прокуратури.

НАБУ та САП розслідують масштабну аферу з електроенергією на 58 мільйонів гривень

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) завершили розслідування та направили до суду кримінальне провадження щодо організованої злочинної групи. За даними слідства, учасники цієї групи у квітні 2022 року незаконно заволоділи електроенергією з Об’єднаної енергетичної системи України, завдавши значних фінансових збитків ПрАТ «НЕК «Укренерго» на суму 58,44 мільйона гривень.

Під час слідства було встановлено, що організатором цієї афери став депутат Харківської обласної ради, який з 2015 по 2020 рік обіймав посаду першого заступника голови облради. За версією правоохоронців, він залучив до злочинної схеми двох спільників: керівника та засновника одного з приватних товариств. Усі троє спільно організували незаконне заволодіння енергетичними ресурсами, підготувавши для цього ряд компаній з ліцензіями на енергетичну діяльність.

Кошти від продажу електроенергії до ПрАТ «НЕК «Укренерго» так і не надійшли: правоохоронці встановили, що гроші переводилися на рахунки фінансових компаній під виглядом повернення позик, відтак — на інші підконтрольні фірми і, зрештою, на рахунок компанії-нерезидента, зареєстрованої в Болгарії. За посередництво фінансові компанії, ідеться у матеріалах справи, отримували 0,5% від суми переказу.

Унаслідок реалізації схеми державному енергопідприємству спричинено матеріальні збитки, а досудове розслідування документує механізм конвертації та виведення коштів за кордон. НАБУ і САП уже направили обвинувальні акти до суду щодо організатора та його спільників.

У повідомленні правоохоронців також ідеться про роль виконавців та пособників у реалізації схеми: одному з фігурантів відведено роль безпосереднього виконавця, іншому — сприяння і забезпечення легалізації надходжень. Розслідування встановлює конкретні фінансові ланцюги і зв’язки між українськими компаніями та нерезидентом.

Справу про виведення коштів і незаконне відчуження електроенергії розслідували в умовах воєнного стану; деталі матеріалів були скеровані в суд для ухвалення рішення по суті. Додаткові слідчі дії тривають для встановлення повного кола осіб, причетних до схеми, та повернення незаконно отриманих коштів.

Держбанки отримали Gulliver: подальша доля одного з найбільших ТРЦ України залишається невизначеною

Торговельно-офісний комплекс Gulliver, один із найвідоміших об'єктів комерційної нерухомості в центрі Києва, офіційно перейшов під контроль державних банків — «Ощадбанку» та «Укрексімбанку». Цей актив, вартість якого експерти оцінюють приблизно у $130 мільйонів, став предметом стягнення в рамках процесу повернення боргів, пов'язаних з непогашеними кредитами. Попри цей крок, близько $370 мільйонів боргових зобов’язань залишаються у центрі судових суперечок як в українських судах, так і за кордоном.

Учасники ринку зазначають, що наразі держбанки не змогли досягти узгодженої позиції щодо подальшого управління цим важливим об’єктом. Джерела в банківських колах вказують на наявність серйозних розбіжностей між кредиторами: зокрема, «Ощадбанк» виступає за стабілізацію управлінських процесів, перезапуск операційної діяльності комплексу та оновлення договірної бази з орендарями. Такий підхід має на меті поступове відновлення комерційної привабливості об’єкта та збереження його ринкової вартості.

У «Ощадбанку» аргументують свій крок тим, що колишній власник — компанія «Три О» — нібито спрямовував кошти не на погашення кредиту, а на відновлення іншого заставного майна, зруйнованого під час ракетних ударів. Цю версію у «Укрексімі» офіційно не підтверджували, посилаючись на різні оцінки економічної доцільності утримання комплексу.

Паралельно Gulliver опинявся в полі зору АРМА: агентство призначило тимчасового управителя через аукціон, після чого в медіа з’являлися повідомлення про можливі зв’язки нового управителя з фактичним власником активу та скарги на процедуру торгів. Представники контролюючих органів поки не оприлюднили остаточних висновків щодо законності тих процедур.

Бюро економічної безпеки повідомляло про кримінальне провадження щодо ухилення від сплати податків у період 2019–2021 років у зв’язку з діяльністю компанії-колишнього власника — вказана сума податкових претензій становить близько 146 млн грн; справа перебуває на розгляді в суді. Журналістські розслідування також звертали увагу на окремі репутаційні ризики, пов’язані з поведінкою кінцевих власників, які потребують додаткової перевірки в офіційних інстанціях.

Запит на видалення декларацій: нові подробиці справи керівника Волинської митниці Дмитра Стасенка

Керівник Волинської митниці Дмитро Стасенко потрапив у центр уваги через свою недавню заяву до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), в якій він нібито просить видалити свої електронні декларації. За інформацією, яку поширили джерела, Стасенко послався на те, що його дружина є військовослужбовцем, і це є підставою для таких дій. Під час минулого розслідування увагу звернули й на зміни в деклараціях самого Стасенка та його колишньої дружини Майї Рижевської, яка раніше працювала в Київській митниці. У її деклараціях за 2023 рік вказувалися спільні активи подружжя, тоді як у декларації за 2024 рік згадувалися лише її власні майнові права, а ім’я чоловіка взагалі зникло з документа.

На теперішній момент, Стасенко перебуває в шлюбі з Валентиною Федько, колишньою тренеркою з фізичної підготовки. Вона має родичів, які працюють в Службі безпеки України (СБУ), що, безумовно, додає нових нюансів до цієї справи. Деякі джерела також припускають, що Стасенко міг мати плани на переїзд до іншого регіону або навіть змінити місце роботи, що підкріплюється його змінами в деклараціях.

Варто звернути увагу на статки батька митника, Ігоря Стасенка, керівника департаменту документального забезпечення Офісу президента: на нього оформлено паркомісце та квартиру в житловому комплексі «Печерськ Плаза», а також що в 2021 році він придбав Toyota Land Cruiser Prado.

У 2023 році декларації заповнювали як сам Стасенко, так і його тодішня дружина Мая Рижевська (начальниця відділу митного оформлення №1 митного поста «Вишневе»). Натомість у 2024 році у реєстрі НАЗК відсутні декларації Дмитра Стасенка.

Питання доступності інформації про доходи та майно держслужбовців має суспільне значення, і звертає увагу на можливі ризики непрозорості у діяльності посадовців, зокрема у сфері митниці.

Актуально