19-річна Злата Мітчелл, старша донька відомої телеведучої Ольги Фреймут, поділилася своєю позицією щодо переїзду в Україну. Дівчина, яка переїхала до США в підлітковому віці, розповіла, чому наразі не планує залишити Америку і повернутися на постійне місце проживання в рідну країну. Злата уточнює, що її вибір стати частиною американської культури був свідомим і обґрунтованим.

«Я приїхала до Штатів, коли мені було 15 років, і це було моє власне рішення. Вибір на користь США не був випадковим. Тут для мене є все, що потрібно для комфортного життя: привабливий клімат, можливість доторкнутися до океану, а також безліч шансів для самореалізації», — розповідає Злата. Вона додає, що зараз почувається повністю задоволеною своїм місцем проживання, і тому не планує змінювати місце свого постійного перебування в найближчий час.

Злата додає, що для повноцінного відчуття дому їй необхідно проводити в Києві близько 2–3 місяців на рік. Попри віддалене проживання, вона зберігає зв’язок із сім’єю та регулярно повертається в Україну для відпочинку й спілкування.

Публічна зацікавленість до вибору місця проживання дітей відомих людей ускладнюється суспільним інтересом до їхніх позицій і публічних коментарів батьків, проте сама Злата наголошує на особистому виборі та прагненні до можливостей, які дає життя в Каліфорнії.

Служба безпеки України розкрила чергову протиправну діяльність, що порушує основи національної безпеки та призводить до зловживання системою освіти. Згідно з інформацією спецслужб, організатором незаконної схеми фіктивного зарахування студентів призовного віку став проректор одного з університетів Харкова. Злочинна діяльність тривала впродовж 2024 року і мала на меті уникнути призову на військову службу за допомогою фальшивих документів.

46-річний проректор, який одночасно є позафракційним депутатом обласної ради, раніше мав зв'язки з забороненою проросійською партією. Спільно з двома колегами з іншого навчального закладу він організував механізм зарахування осіб як студентів, що фактично не мали наміру здобувати вищу освіту. Фігуранти справи вносили завідомо неправдиву інформацію до Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО), що дозволяло таким чином маніпулювати даними про реальних студентів.

У межах кримінального провадження на території Харкова проведено 36 обшуків за місцем роботи та проживання фігурантів. Під час слідчих дій вилучено документи, чорнові записи та мобільні телефони з доказами протиправної діяльності. Проректора і двох його спільників затримано.

Слідчі також встановили, що посадовець підтримував контакти з колишніми членами заборонених проросійських партій і активними учасниками «харківської весни» 2014 року, які нині перебувають у росії. За даними слідства, затриманий планував переїзд до Москви і шукав там нерухомість приблизною вартістю півмільйона доларів США.

На підставі зібраних доказів усім трьом повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України (перешкоджання законній діяльності ЗСУ в особливий період, вчинене групою осіб за попередньою змовою). За цією статтею фігурантам загрожує покарання до восьми років позбавлення волі.

Слідчо-оперативні заходи тривають: правоохоронці перевіряють причетність інших осіб до схеми та вирішують питання щодо скасування незаконно оформлених відстрочок від мобілізації. Комплексні дії проводили співробітники СБУ у Харківській області за процесуального керівництва обласної прокуратури.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) завершили розслідування та направили до суду кримінальне провадження щодо організованої злочинної групи. За даними слідства, учасники цієї групи у квітні 2022 року незаконно заволоділи електроенергією з Об’єднаної енергетичної системи України, завдавши значних фінансових збитків ПрАТ «НЕК «Укренерго» на суму 58,44 мільйона гривень.

Під час слідства було встановлено, що організатором цієї афери став депутат Харківської обласної ради, який з 2015 по 2020 рік обіймав посаду першого заступника голови облради. За версією правоохоронців, він залучив до злочинної схеми двох спільників: керівника та засновника одного з приватних товариств. Усі троє спільно організували незаконне заволодіння енергетичними ресурсами, підготувавши для цього ряд компаній з ліцензіями на енергетичну діяльність.

Кошти від продажу електроенергії до ПрАТ «НЕК «Укренерго» так і не надійшли: правоохоронці встановили, що гроші переводилися на рахунки фінансових компаній під виглядом повернення позик, відтак — на інші підконтрольні фірми і, зрештою, на рахунок компанії-нерезидента, зареєстрованої в Болгарії. За посередництво фінансові компанії, ідеться у матеріалах справи, отримували 0,5% від суми переказу.

Унаслідок реалізації схеми державному енергопідприємству спричинено матеріальні збитки, а досудове розслідування документує механізм конвертації та виведення коштів за кордон. НАБУ і САП уже направили обвинувальні акти до суду щодо організатора та його спільників.

У повідомленні правоохоронців також ідеться про роль виконавців та пособників у реалізації схеми: одному з фігурантів відведено роль безпосереднього виконавця, іншому — сприяння і забезпечення легалізації надходжень. Розслідування встановлює конкретні фінансові ланцюги і зв’язки між українськими компаніями та нерезидентом.

Справу про виведення коштів і незаконне відчуження електроенергії розслідували в умовах воєнного стану; деталі матеріалів були скеровані в суд для ухвалення рішення по суті. Додаткові слідчі дії тривають для встановлення повного кола осіб, причетних до схеми, та повернення незаконно отриманих коштів.

Торговельно-офісний комплекс Gulliver, один із найвідоміших об'єктів комерційної нерухомості в центрі Києва, офіційно перейшов під контроль державних банків — «Ощадбанку» та «Укрексімбанку». Цей актив, вартість якого експерти оцінюють приблизно у $130 мільйонів, став предметом стягнення в рамках процесу повернення боргів, пов'язаних з непогашеними кредитами. Попри цей крок, близько $370 мільйонів боргових зобов’язань залишаються у центрі судових суперечок як в українських судах, так і за кордоном.

Учасники ринку зазначають, що наразі держбанки не змогли досягти узгодженої позиції щодо подальшого управління цим важливим об’єктом. Джерела в банківських колах вказують на наявність серйозних розбіжностей між кредиторами: зокрема, «Ощадбанк» виступає за стабілізацію управлінських процесів, перезапуск операційної діяльності комплексу та оновлення договірної бази з орендарями. Такий підхід має на меті поступове відновлення комерційної привабливості об’єкта та збереження його ринкової вартості.

У «Ощадбанку» аргументують свій крок тим, що колишній власник — компанія «Три О» — нібито спрямовував кошти не на погашення кредиту, а на відновлення іншого заставного майна, зруйнованого під час ракетних ударів. Цю версію у «Укрексімі» офіційно не підтверджували, посилаючись на різні оцінки економічної доцільності утримання комплексу.

Паралельно Gulliver опинявся в полі зору АРМА: агентство призначило тимчасового управителя через аукціон, після чого в медіа з’являлися повідомлення про можливі зв’язки нового управителя з фактичним власником активу та скарги на процедуру торгів. Представники контролюючих органів поки не оприлюднили остаточних висновків щодо законності тих процедур.

Бюро економічної безпеки повідомляло про кримінальне провадження щодо ухилення від сплати податків у період 2019–2021 років у зв’язку з діяльністю компанії-колишнього власника — вказана сума податкових претензій становить близько 146 млн грн; справа перебуває на розгляді в суді. Журналістські розслідування також звертали увагу на окремі репутаційні ризики, пов’язані з поведінкою кінцевих власників, які потребують додаткової перевірки в офіційних інстанціях.

Керівник Волинської митниці Дмитро Стасенко потрапив у центр уваги через свою недавню заяву до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), в якій він нібито просить видалити свої електронні декларації. За інформацією, яку поширили джерела, Стасенко послався на те, що його дружина є військовослужбовцем, і це є підставою для таких дій. Під час минулого розслідування увагу звернули й на зміни в деклараціях самого Стасенка та його колишньої дружини Майї Рижевської, яка раніше працювала в Київській митниці. У її деклараціях за 2023 рік вказувалися спільні активи подружжя, тоді як у декларації за 2024 рік згадувалися лише її власні майнові права, а ім’я чоловіка взагалі зникло з документа.

На теперішній момент, Стасенко перебуває в шлюбі з Валентиною Федько, колишньою тренеркою з фізичної підготовки. Вона має родичів, які працюють в Службі безпеки України (СБУ), що, безумовно, додає нових нюансів до цієї справи. Деякі джерела також припускають, що Стасенко міг мати плани на переїзд до іншого регіону або навіть змінити місце роботи, що підкріплюється його змінами в деклараціях.

Варто звернути увагу на статки батька митника, Ігоря Стасенка, керівника департаменту документального забезпечення Офісу президента: на нього оформлено паркомісце та квартиру в житловому комплексі «Печерськ Плаза», а також що в 2021 році він придбав Toyota Land Cruiser Prado.

У 2023 році декларації заповнювали як сам Стасенко, так і його тодішня дружина Мая Рижевська (начальниця відділу митного оформлення №1 митного поста «Вишневе»). Натомість у 2024 році у реєстрі НАЗК відсутні декларації Дмитра Стасенка.

Питання доступності інформації про доходи та майно держслужбовців має суспільне значення, і звертає увагу на можливі ризики непрозорості у діяльності посадовців, зокрема у сфері митниці.

За рекомендаціями Міністерства освіти і науки України, осінні канікули для школярів у 2025 році плануються з 27 жовтня по 2 листопада. Ці дати включені до графіка канікул на 2025–2026 навчальний рік, затвердженого на основі постанови Кабінету Міністрів України. Навчальний рік 2025/2026 починається 1 вересня 2025 року та має тривати до 30 червня 2026 року.

Оскільки графік канікул є орієнтовним, кожна школа має право коригувати його відповідно до власних педагогічних рішень. Це дає можливість врахувати специфіку навчального процесу, потреби учнів та педагогів, а також інші фактори, які можуть впливати на організацію навчання. У результаті, в деяких регіонах чи закладах освіти можуть бути незначні відмінності в датах канікул, однак основні орієнтири, встановлені на рівні Міністерства, залишаються незмінними.

За рекомендаціями, орієнтовні дати канікул у школах такі: осінні — з 27 жовтня по 2 листопада 2025 року; зимові — з 27 грудня 2025 року по 11 січня 2026 року (деякі школи можуть відпочивати довше); весняні — з 23 по 29 березня 2026 року; літні — орієнтовно з 1 червня 2026 року до початку нового навчального року. Остаточний графік і тривалість затверджує педагогічна рада кожного навчального закладу.

Дати можуть змінюватися залежно від регіональної епідемічної та безпекової ситуації. Місцеві департаменти освіти разом із школами мають право переносити або продовжувати канікули, якщо того вимагатимуть умови (наприклад, спалах захворювань або карантинні обмеження). Батькам радять слідкувати за офіційними повідомленнями своєї школи та місцевого управління освіти.

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) відзначили, що протягом вересня російські збройні сили системно концентрували запаси балістичних і крилатих ракет, формуючи можливість для вибіркових, але надзвичайно інтенсивних ударів у певні дні. Замість постійного щоденного застосування ракетного озброєння, логістика противника, за даними ISW, дозволяє «накопичувати» боєприпаси та запускати їх великими пакетами, які супроводжуються одночасними масованими атаками сотень безпілотних літальних апаратів. Така координація ракетних і БПЛА-ударів має на меті ослаблення українських систем протиповітряної оборони (ППО) і збільшення ймовірності успішних уражень об’єктів цивільної та військової інфраструктури.

Ця тактика створює кілька системних ризиків. По-перше, масовані хвилі атак підвищують імовірність одночасного перевантаження радарів, пунктів управління й зенітних підрозділів, що знижує здатність ППО ефективно розподіляти обмежені засоби перехоплення. По-друге, поєднання балістичних і крилатих ракет з численними дронами дозволяє противнику маневрувати між різними траєкторіями і типами загроз, ускладнюючи прогнозування і пріоритизацію цілей. По-третє, акцент на «пакетних» ударах підвищує шанс пошкодження або виведення з ладу критичних точок — підстанцій, водопостачання, транспортних вузлів, медичних закладів та об’єктів енергетики — що має не лише логістичні, а й соціально-політичні наслідки.

ISW також відзначає зміни у співвідношенні типів боєприпасів: у комбінованих ударах тепер частіше вживають крилаті ракети, тоді як балістичні ракети використовуються для точкових уражень окремих об’єктів. За оцінкою аналітиків, балістичні ракети лишаються засобом «точкових» ударів, тоді як крилаті й безпілотники — інструментом для подавлення ППО й масового ураження.

У вересні ISW підрахувало, що росіяни проводили лише кілька нічних ударів із понад 10 ракетами, а також приблизно раз на два тижні — нічні атаки з понад 40 ракетами. Це підкреслює тенденцію періодичної ескалації великими пакетами між низкою менших, але регулярних ударів дронами.

Наслідки такої тактики стали очевидні в низці масштабних атак останніх тижнів: серпневі-вересневі хвилі ударів включали рейди з сотнями БПЛА і десятками ракет, що завдали удару по житлових кварталах та енергетичній інфраструктурі, спричинивши людські жертви й великі матеріальні збитки. Міжнародні й українські джерела документували низку таких масованих атак, які інколи були серед найбільш руйнівних з початку війни.

Аналітики ISW також попереджають, що російське командування може цілеспрямовано обирати для ударів ті міста й об’єкти енергетичної інфраструктури, які не покриті комплексною системою «Патріот», аби підвищити ймовірність успішного ураження. Такий підхід робить важливим збереження оперативної гнучкості українських систем ППО і пріоритезацію захисту найбільш критичних об’єктів.

Що означає для України: по-перше, зростає потреба у вчасній ротації і поповненні комплексу повітряної оборони; по-друге, критично важливо посилювати оперативну взаємодію між ППО і системами розвідки, щоб мінімізувати ефект масованих пакетів ударів; по-третє, цивільна інфраструктура потребує додаткових заходів захисту і підготовки до потенційних нових хвиль атак.

Експерти радять уважно відслідковувати повідомлення військової розвідки і ISW як одного з джерел аналітичної картини, але наголошують: масштаби атак і їхній склад можуть швидко змінюватися, тому рішення щодо розміщення й використання засобів ППО мають бути гнучкими й оперативними.

4 жовтня має кілька важливих аспектів для українців, поєднуючи церковні традиції, державні пам’ятні дати та народні вірування. Цей день — це час для згадок про святих, для роздумів про історію та для дотримання стародавніх звичаїв.

В церковному календарі 4 жовтня — день, коли православні християни, що слідують новоюліанським календарем, вшановують святого Ієрофея Афінського, князя Володимира Ярославича, а також пустельників Елладія і Онисима Києво-Печерських. Водночас за старим (юліанським) календарем у цей день припадає пам’ять святителя Димитрія Чернігівського та апостола від 70-ти, що також надає цій даті глибокого духовного змісту для вірян.

Яке сьогодні свято в УкраїніОдразу два обласні центри відзначають День міста — Запоріжжя та Чернівці. Це привід привітати мешканців із святом і побажати розвитку та процвітання їхнім громадам. Окрім того, 4 жовтня в Україні відзначають професійне свято — День ветеринарної служби, яке вшановує фахівців, що контролюють умови утримання сільськогосподарських тварин та працюють над профілактикою хвороб, зокрема сказу.

Яке сьогодні свято у світі4 жовтня — Всесвітній день тварин: власники домашніх улюбленців і зоозахисні організації діляться історіями, роблять акції на захист прав тварин і часто приймають рішення про прилаштування тварин. У цей же день у світі є кілька тематичних свят для хобі та активностей — День фетру, День цифрового скрапбукінгу, День виготовлення листівок, День піших прогулянок та День листоноші.

Яке сьогодні свято в народі і що не можна робитиНародні прикмети, прив’язані до цієї дати, пов’язані насамперед із погодою: дощ 4 жовтня традиційно тлумачать як ознаку мокрого жовтня, ранкове сонце без тепла — як передвісник заморозків, відсутність метеликів і бджіл — як сигнал завершення потепління, а нахохлені птахи віщують швидкий мороз. В давнину з настанням цієї дати починали топити піч і діставали зимовий одяг, а в домівках вішали мішечки з часником чи цибулею як захист від нечистої сили.

Наші предки вважали 4 жовтня дещо неблагополучною датою: побоювалися хвороб, загубитися чи стати жертвою шахрайства. Через це радили не довіряти незнайомцям і не давати грошей стороннім людям, уникати скарг і негативних промов про свою долю, а також не виконувати важкої фізичної праці. Якщо ж ви віддаєте перевагу церковним рекомендаціям, у святковий день варто утримуватися від лихослів’я, не ображати й не судити інших, берегти слова та вчинки.

Поради на деньПлануючи вихід на вулицю та заходи, враховуйте регіональний погодний прогноз: сьогодні можливі дощі та похмура погода в більшості областей. Якщо відвідуєте святкування Дня міста — не забувайте про правила безпеки в натовпі. Для тих, хто працює з тваринами або планує взяти під опіку улюбленця, сьогодні слушний день для акцій підтримки та інформування про відповідальне утримання тварин.

Сон у вихідні може стати важливим фактором для підтримки здоров'я серця. Нові дані, представлені на Конгресі Європейського товариства кардіологів (ESC 2024), показують, що так званий «наздоганяючий» сон у вихідні може суттєво знизити ризик розвитку серцево-судинних захворювань. Дослідження, проведене на основі даних понад 90 тисяч учасників британського біобанку, виявило, що люди, які компенсували недосипання на вихідних, мали на 20% менший ризик серцевих хвороб порівняно з тими, хто страждав від хронічного недосипу протягом тижня.

Особливу увагу на результати дослідження звернув співавтор роботи Яньцзюнь Сонг, лікар із лікарні Фувай Національного центру серцево-судинних захворювань у Пекіні. Він підкреслив, що зв'язок між сном і ризиком серцевих захворювань був особливо вираженим серед тих, хто не спав достатньо у будні, але компенсував це під час вихідних. Така практика дозволяє організму відновити сили, що має позитивний вплив на серце.

Разом із тим експерти наголошують на обережності в інтерпретації результатів. Як зауважує дослідниця сну доктор Ребекка Роббінс, виведений зв’язок є асоціативним: якщо контрольна група складається з людей, що постійно не висипаються і не компенсують це, то ризик для їхнього здоров’я справді вищий. Однак це не доводить однозначної причинно-наслідкової залежності — тобто сам факт «наздоганяння» сну не гарантує повного захисту від серцевих хвороб.

Чому сон важливий для серця. Під час сну мозок і тіло проходять ключові відновні процеси: від регуляції гормонального фону до відновлення судинної й імунної систем. Хронічний дефіцит сну пов’язують зі збільшенням артеріального тиску, запаленням і порушеннями метаболізму — факторами, що підвищують ризик серцево-судинних захворювань. За рекомендаціями фахівців, ідеальна тривалість нічного відпочинку для дорослих — 7–9 годин; для дітей і підлітків — 8–12 годин.

Практичні поради. Якщо ви регулярно недосипаєте в робочі дні, намагайтеся планувати відновлювальний сон у вихідні, але не робіть цього єдиним способом «компенсації» — краще прагнути регулярного й сталого режиму сну. Серед порад експертів: встановити постійний час засинання і підйому, уникати надмірного вживання кофеїну й алкоголю ввечері, створити у спальні комфортні умови для сну (темрява, тиша, помірна температура) і за потреби проконсультуватися з лікарем або сомнологом.