Події

У Харкові виявлено схему заволодіння державними коштами під час реалізації проєкту реконструкції системи теплопостачання в одній із дитячих лікарень. Як повідомляє Офіс Генерального прокурора України, у жовтні 2024 року медичний заклад уклав договір із приватною компанією на встановлення модульної котельні загальною вартістю майже 15 мільйонів гривень. Фінансування проєкту здійснювалося за рахунок державної субвенції та додаткових коштів місцевого бюджету, призначених для модернізації інфраструктури медичних установ.

Під час перевірки правоохоронці встановили, що частина коштів була спрямована на завищення вартості робіт та матеріалів, а також оформлення документів з порушенням процедур закупівель. Внаслідок цього державний бюджет зазнав значних збитків, а заплановані оновлення системи теплопостачання в дитячій лікарні опинилися під загрозою затримки.

За даними слідства, директор товариства замість передбаченого проєктом обладнання закупив значно дешевші котли, що не відповідали технічним вимогам. Щоб приховати підміну, у документах не зазначили конкретні моделі та характеристики обладнання.

Після введення котельні в експлуатацію вона виявилася непридатною для повноцінної роботи, що призвело до збитків для громади Харкова на суму понад 7 млн гривень.

За процесуального керівництва Салтівської окружної прокуратури директору підприємства повідомлено про підозру за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України — привласнення або розтрата майна в особливо великих розмірах або вчинені за попередньою змовою. Слідство триває.

Національна поліція України розслідує низку кримінальних проваджень щодо ймовірних корупційних схем, у які замішані посадовці ПрАТ “АК Київводоканал” та його постачальники. Одне з цих проваджень стосується закупівлі коагулянту хлориду заліза, який компанія мала закупити в Угорщині, однак фактично був поставлений дешевший український аналог. Через цю підміну столичний бюджет зазнав значних збитків, що перевищують 3 мільйони гривень.

Як свідчить слідство, посадовці "Київводоканалу" разом із керівницею ТОВ “Гідрохім” Оленою Філатовою здійснили підробку документів для приховування реального походження коагулянту. Вони представили дешевший продукт як імпортований, що дозволило знизити витрати, однак обернулося великими фінансовими збитками для міського бюджету.

Окреме провадження стосується хабарництва: головний інженер ПрАТ Євген Шкадро отримав 225 тис. гривень за пришвидшене підключення будівлі до системи водопостачання. Санкції статті передбачають обмеження або позбавлення волі до трьох років.

Діяльність “Київводоканалу” постійно супроводжується фінансовими скандалами. Раніше розслідували розтрату понад 3 млн гривень при закупівлі глибинних помп та реконструкції водопровідних мереж. Столичний монополіст частково належить міській громаді, частина акцій контролюється ПрАТ “Компанія Київенергохолдинг”, а реальний контроль пов’язують із колишніми політичними групами та бізнес-оточенням колишніх керівників.

Наразі всі справи перебувають на стадії розслідування або судового провадження, а КМДА планує створити комунальне підприємство “Київводоканал” для оптимізації управління водопостачанням у місті.

Слідча поліції Одеської області Ольга Арику подала декларацію про майновий стан при звільненні, зазначивши у ній чималі подарунки від матері та власну нерухомість, розташовану в Одесі та Ізмаїлі. Інформація про зміни у її майновому стані стала доступною в результаті перевірки декларацій посадових осіб. Згідно з поданими даними, основним джерелом доходу Ольги Арику була її заробітна плата, яка склала 180 тисяч гривень на рік.

Особливу увагу привертає інформація про подарунки, отримані Ольгою від її матері, Олени Арику. Всього було задекларовано два подарунки, сума яких становить 1,285 мільйона гривень. Перший подарунок склав 840 тисяч гривень, а другий — 445,5 тисяч гривень. Такі значні суми викликають інтерес, оскільки вони явно виходять за межі звичних дарунків і можуть підняти питання щодо їх походження та обґрунтованості.

У розділі нерухомості зазначено:

квартира площею 68,9 м² в Ізмаїлі (власність Ольги Арику);

ділянка площею 1269,4 м² у селі Озерне Ізмаїльського району (власність Ольги Арику);

будинок площею 124,3 м² у селі Озерне (власність матері);

ділянка площею 2478 м² у селі Озерне (власність матері);

квартира площею 44,7 м² в Одесі (власність громадянки Домнікії Крецу);

квартира площею 63,9 м² в Одесі (власність Ольги Арику, оцінена у 1,24 млн грн).

У декларації не зазначено транспортні засоби, цінні папери, корпоративні права чи фінансові зобов’язання. Також відсутня інформація про членів сім’ї.

У Закарпатті передано до суду обвинувальний акт стосовно чотирьох осіб, яких підозрюють у привласненні коштів місцевого бюджету під час реалізації проекту будівництва спортивного комплексу в селі Поляна Мукачівського району. Як повідомили у прокуратурі області, підозрюваними є директор підприємства-підрядника, керівник одного з відділів Полянської сільської ради та двоє приватних підприємців. Згідно з даними слідства, ці особи організували схему фіктивного виконання будівельних робіт, внаслідок чого місцевий бюджет зазнав значних фінансових втрат.

Правоохоронці з’ясували, що в офіційних документах зазначалися роботи та матеріали, які насправді не були виконані. Використовуючи ці фальшиві документи, зловмисники отримали виплати з місцевого бюджету за нереалізовані будівельні послуги. У ході розслідування було встановлено, що сума завданих державі збитків значно перевищує кілька мільйонів гривень.

Понад 3,5 млн гривень учасники схеми вивели у готівку під виглядом оплати за матеріали та роботи. Частину будівельних конструкцій, включно з дахом, стінами, перекриттями та люками, відобразили лише в актах виконаних робіт, складених заднім числом.

За інформацією прокуратури, фігуранти справи привласнили понад 5,5 млн гривень під час будівництва спортивного комплексу та майже 0,5 млн гривень під час капітального ремонту укриття для школярів у тій самій школі. Загальна сума збитків, підтверджена судовими експертизами, становить близько 6,2 млн гривень.

У межах досудового розслідування на майно обвинувачених накладено арешт на суму понад 13,6 млн гривень. Справу передано до суду для розгляду по суті, після чого підозрюваним загрожує кримінальна відповідальність за статтями, пов’язаними з привласненням та розтратами бюджетних коштів.

У Дніпропетровській області розпочато кримінальне розслідування, пов’язане з можливим привласненням понад 900 тисяч гривень бюджетних коштів під час реконструкції тепломереж. Це провадження було внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину, передбаченого частиною 4 статті 191 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за привласнення або розтрату майна в особливо великих розмірах або вчинене за попередньою змовою.

Розслідування ведеться щодо діяльності осіб, які могли бути причетні до нецільового використання бюджетних коштів, виділених на реконструкцію тепломереж у регіоні. Слідчі звертають особливу увагу на те, як було витрачено значні суми, що мали бути спрямовані на покращення енергетичної інфраструктури області, зокрема на модернізацію існуючих тепломереж для забезпечення мешканців стабільним та безпечним теплопостачанням.

Слідство також перевіряє фактичний обсяг та якість виконаних робіт, дотримання термінів та наявність кваліфікованого персоналу у підрядника. Є підозра, що частина робіт могла бути виконана формально або не відповідати параметрам, заявленим у тендерній документації.

Раніше суд надав доступ до даних мобільного зв’язку фігурантів — інформації про дзвінки, SMS, інтернет-з’єднання та геолокацію за період із січня 2024-го по грудень 2025 року. Ці дані мають допомогти встановити можливі контакти між посадовцями та приватними підрядниками й підтвердити координацію їхніх дій.

Якщо підозри слідства підтвердяться, йдеться не про технічні помилки чи недбалість, а про свідому схему привласнення бюджетних коштів, замасковану під реконструкцію критичної інфраструктури. В умовах проблем із опаленням така справа наочно демонструє, куди насправді можуть йти державні гроші.

Державне бюро розслідувань (ДБР) виявило чергову масштабну схему, що сприяла підриву мобілізаційного процесу в Україні. Слідчі органи повідомили про підозри членам військово-лікарської комісії Приморського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (РТЦК та СП) Одеси. За даними ДБР, лікарі цієї комісії діяли у змові з організаторами корупційної схеми, яка вже була раніше викрита правоохоронцями.

Згідно з матеріалами слідства, місцевий мешканець залучив до злочинної діяльності кілька осіб, зокрема співробітника Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних сил України. Участь у схемі також брали працівники Приморського РТЦК та СП, а також двоє знайомих, які мали безпосереднє відношення до організації незаконних операцій.

Слідство встановило, що лікарі оформлювали «липові» висновки про проходження військово-лікарської комісії без фактичної присутності призовників. Один з медиків підписував документи за себе та за інших членів комісії, що дозволяло незаконно оформлювати відстрочки від служби.

Наразі чотирьом членам військово-лікарської комісії повідомлено про підозру у службовому підробленні за ч. 1 ст. 366 КК України. Досудове розслідування завершене, обвинувальний акт скеровано до суду. Санкція статті передбачає покарання до трьох років обмеження волі. Процесуальне керівництво здійснювала Одеська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону.

21 січня 2026 року припадає на середу і стає 1428-м днем повномасштабної війни в Україні. У цей день православна церква згадує двох святих — преподобного Максима Сповідника та преподобного Максима Грека. Одночасно у світі відзначають Міжнародний день обіймів і Міжнародний день дитячого свята, а народні традиції цього періоду підкреслюють важливість добрих справ, взаємної підтримки та уважного ставлення до природи.

Церковне вшанування 21 січня пов’язане насамперед із пам’яттю преподобного Максима Сповідника, видатного богослова VII століття. Він став одним із найактивніших захисників православного вчення у складний для церкви час, коли поширювалася єресь монофелітів. Максим Сповідник наполягав на тому, що у Христі існують дві волі — божественна і людська, і саме ця позиція стала ключовою для збереження догматичної чистоти християнського вчення. Його діяльність включала не лише богословські трактати, а й мужнє стояння перед тиском імперської влади, за що він зазнав переслідувань і страждань. У народній традиції цей день часто асоціюють з терпінням, витримкою та вірою у справедливість, адже приклад святого нагадує про силу правди навіть у складні часи.

Також цього дня вшановують преподобного Максима Грека — вченого, перекладача і богослова XVI століття. Він займався перекладом богослужбових книг на слов’янську мову, наполягаючи на точності текстів. Через конфлікти з церковною та світською владою його заслали, однак навіть у вигнанні він продовжував духовне служіння. Помер Максим Грек у 1556 році в Троїце-Сергієвій лаврі.

У народному календарі 21 січня відоме як день Максима-втішника. Його вважали покровителем сиріт, вдів і людей у скруті, а також вірили, що щира добра справа цього дня обов’язково повернеться сторицею.

Серед міжнародних свят найбільш відомим є Міжнародний день обіймів, започаткований у США у 1986 році. Його ідея полягає у поширенні тепла, підтримки та зменшенні емоційної напруги між людьми. Також цього дня відзначають Міжнародний день дитячого свята, який заохочує активні ігри, спілкування та фізичну активність дітей. Окрім того, існує неофіційний Міжнародний день тренувальних штанів, що символізує комфорт і неформальність.

Народні прикмети 21 січня допомагали передбачити погоду та врожай. Ясне зоряне небо вважали ознакою сильних морозів, а місяць крізь хмари — передвісником доброго врожаю. Якщо птахи літають низько, чекали негоди, а запітнілі вікна віщували відлигу. Особливу увагу звертали й на поведінку тварин.

Цього дня не радили сваритися, бажати зла іншим, брати або давати гроші в борг, зберігати поламані речі чи виконувати важку фізичну роботу. Також вважалося небажаним виходити з дому до світанку.

День ангела 21 січня святкують Григорій, Євген, Василина, Домна, Юліан, Сидір, Антон, Омелян та Ярослава.

В історії цей день запам’ятався низкою подій, серед яких поразка військ Лжедмитрія у 1605 році, створення першої інженерної школи за наказом Петра I у 1701 році, страта французького короля Людовика XVI у 1793 році та перше офіційне відзначення Міжнародного дня обіймів у 1985 році.

Поліція Києва повідомила про підозру директору підрядної компанії, який, за даними слідства, організував схему розкрадання бюджетних коштів під час ремонту укриттів у гуртожитках одного з провідних університетів столиці. Загальна сума завданих збитків перевищує 1,2 мільйона гривень. Слідчі встановили, що керівник компанії уклав договори на проведення ремонтних робіт із ліквідації аварійного стану укриттів у двох гуртожитках. Під час виконання робіт він навмисно завищив обсяги виконаних робіт і вартість будівельних матеріалів, зазначених у кошторисній документації, що дозволило йому привласнити частину коштів, виділених на безпеку студентів.

За даними розслідування, у процесі виконання ремонту були оформлені акти виконаних робіт із завищеними показниками, що не відповідали фактичному обсягу проведених робіт. Таким чином, у документах фігурували матеріали та обсяги, які насправді не були використані або не були потрібні в такій кількості. Цей механізм дозволив підряднику отримати додаткові кошти з бюджету, які потім могли бути спрямовані на інші цілі, не пов’язані з безпекою укриттів.

Фактично ж, за даними правоохоронців, підрядник використовував значно дешевші матеріали, ніж ті, що були передбачені проєктом. Різницю між задекларованою та реальною вартістю робіт і матеріалів було використано для незаконного збагачення.

Для реалізації схеми директор залучив заступника головного інженера університету. Посадовець, за версією слідства, підписував підроблені акти виконаних робіт, у яких зазначалися неправдиві дані щодо їх обсягів і вартості. Саме ці документи стали підставою для перерахування коштів підрядній компанії.

У результаті таких дій бюджет університету зазнав збитків на суму понад 1,2 мільйона гривень. Правоохоронці кваліфікують дії фігурантів як привласнення бюджетних коштів в умовах воєнного стану, що передбачає сувору кримінальну відповідальність.

Досудове розслідування триває. Поліція встановлює повне коло осіб, причетних до схеми, а також перевіряє інші договори на проведення ремонтних робіт у навчальних закладах столиці.

Апеляційна інстанція залишила в силі рішення суду першої інстанції щодо конфіскації необґрунтованих активів колишнього голови однієї з районних рад Рівненської області. Йдеться про майно загальною вартістю понад 5,6 мільйона гривень, яке підлягає стягненню в дохід держави. Ухвала апеляційного суду набрала законної сили одразу після проголошення, що означає завершення судового розгляду та початок процедури фактичного вилучення активів.

Підставою для такого рішення стали результати комплексного моніторингу способу життя експосадовця, а також матеріали, надані правоохоронними органами. Під час перевірки було виявлено істотну невідповідність між офіційними доходами колишнього чиновника та вартістю майна, яким він фактично володів або користувався. Зібрані докази дали суду підстави дійти висновку, що частина активів не могла бути набута законним шляхом за рахунок задекларованих доходів.

Аналіз доходів і витрат показав, що законних фінансових ресурсів для придбання такого майна посадовець не мав. Вартість земельних ділянок суттєво перевищувала задекларовані та підтверджені доходи, що і стало підставою для визнання активів необґрунтованими.

Рішення апеляційного суду остаточно підтвердило законність конфіскації. Відповідно до чинного законодавства, особи, щодо яких набрало законної сили судове рішення про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави, підлягають звільненню з посад у встановленому законом порядку.

В Івано-Франківській області правоохоронні органи викрили двох сержантів одного з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, яких підозрюють у причетності до організації незаконного переправлення чоловіків призовного віку за межі України. За матеріалами слідства, військовослужбовці були залучені до налагодженої схеми, що дозволяла охочим уникнути мобілізації шляхом нелегального перетину державного кордону.

Як встановили слідчі, підозрювані діяли не напряму, а через посередників, які підшуковували потенційних «клієнтів» серед чоловіків, налаштованих на виїзд з країни в обхід чинних обмежень. Після попередніх домовленостей сержанти обіцяли за грошову винагороду організувати безперешкодний маршрут до кордону з Румунією, використовуючи своє службове становище та наявні зв’язки.

Під час перевезення підозрювані гарантували безперешкодний проїзд через блокпости, а також детально інструктували чоловіків щодо маршруту, поведінки в дорозі та відповідей на запитання військових. Після доставки до прикордонної зони ухилянт мав самостійно перетнути річку Прут у темну пору доби, будучи одягненим у спеціальний термокостюм.

Слідство встановило, що схема діяла щонайменше з вересня 2025 року. За попередніми даними, за цей час за кордон незаконно переправили понад десять осіб.

Обох сержантів затримали та повідомили їм про підозру за організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон, вчинену групою осіб із корисливих мотивів. Санкція статті передбачає до дев’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Суд обрав підозрюваним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють інших можливих учасників схеми.