Події

Правоохоронні органи повідомили про розкриття організованої групи, яка систематично ухилялася від сплати податків у сфері фуд-рітейлу на Закарпатті. За даними слідства, схема діяла у великій торговельній мережі й охоплювала понад пів сотні магазинів. Зловмисники застосовували так зване «дроблення» бізнесу, коли фактичну діяльність одного великого підприємства розподіляють між численними фізичними особами-підприємцями, щоб уникнути обов’язкових податкових платежів та контролю.

Як встановили слідчі, продаж товарів у більш ніж 50 торгових точках оформлювали через майже 50 підконтрольних ФОПів. Усі вони працювали на спрощеній системі оподаткування, що дозволяло суттєво зменшувати податкові зобов’язання. Така схема давала змогу штучно занижувати обсяги реального обороту, приховувати частину доходів і уникати сплати податку на прибуток, а також інших платежів, які належать до загальної системи. При цьому фактичним власником та організатором мережі залишалися ті ж самі люди, проте юридично їхня діяльність виглядала як низка окремих дрібних підприємств.

Попри те, що компанія працювала під трьома різними брендами, фактичний контроль над фінансовими потоками, персоналом та товарообігом залишався у службових осіб товариства. За підрахунками слідства, загальний обсяг реалізованої продукції перевищив 100 мільйонів гривень, а сума ухилення від сплати податку на додану вартість і податку на прибуток сягнула понад 25 мільйонів гривень.

Для маскування протиправної діяльності учасники схеми укладали удавані договори франшизи, створюючи видимість незалежної роботи ФОПів. Крім того, в офісі підприємства було формально зареєстровано робоче місце адвоката, що, за версією слідства, використовувалося як елемент прикриття.

Під час досудового розслідування правоохоронці вилучили електронні цифрові підписи, банківські картки, печатки фізичних осіб – підприємців, а також фінансову та бухгалтерську документацію, яка підтверджує існування схеми.

Про підозру повідомлено двом засновникам товариства, один із яких одночасно є директором компанії, бухгалтеру та виконавчому директору, який має статус адвоката.

У повідомленні зазначається, що завдані державі збитки вже повністю відшкодовані — до бюджету сплачено понад 25 мільйонів гривень несплачених податків. Використання підконтрольних ФОПів у діяльності торговельної мережі припинено. Досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють усі обставини справи та роль кожного з фігурантів.

У Вищому антикорупційному суді поставлено крапку в резонансному кримінальному провадженні щодо колишнього керівника поліції Одеської області Дмитра Головіна. Слідство інкримінувало йому заволодіння великою партією контрафактних тютюнових виробів, вартість яких, за матеріалами обвинувачення, перевищувала пів мільйона доларів. Попри серйозність закидів і суспільний резонанс, колишній високопосадовець зрештою не поніс кримінальної відповідальності.

Як випливає з матеріалів судового розгляду, справа розглядалася протягом тривалого часу та супроводжувалася численними процесуальними нюансами. Обвинувачення наполягало, що незаконно вилучені цигарки мали бути знищені або передані відповідним органам, натомість вони опинилися поза контролем держави. Захист, у свою чергу, заперечував ключові елементи обвинувачення та вказував на недоліки доказової бази.

Після укладення цих угод прокурор несподівано змінив кваліфікацію дій Головіна. Замість обвинувачення у заволодінні майном шляхом зловживання службовим становищем йому інкримінували службову недбалість. Така перекваліфікація кардинально змінила правові наслідки справи.

Суд, розглянувши оновлене обвинувачення, одразу застосував строки давності та звільнив Головіна від кримінальної відповідальності. Фактично це означає, що ексначальник поліції не отримав ані вироку, ані покарання, попри масштаби збитків, які фігурували у матеріалах провадження.

Сама справа стосувалася незаконного заволодіння великими партіями контрафактних тютюнових виробів, вилучених правоохоронцями. За даними слідства, йшлося про схему, внаслідок якої держава втратила сотні тисяч доларів. Провадження тривалий час вважалося одним із показових у контексті відповідальності високопосадовців правоохоронних органів.

Закриття справи через строки давності після зміни обвинувачення вже викликало гостру реакцію в експертному середовищі. Критики вказують, що подібна практика підриває довіру до антикорупційного правосуддя та створює відчуття вибірковості відповідальності для колишніх високопосадовців.

Вищий антикорупційний суд ухвалив обвинувальний вирок судді Кропивницького апеляційного суду Володимиру Миколайовичу Гончару, визнавши його винним у вчиненні корупційного злочину. Рішення було оголошено 12 січня 2026 року в межах кримінального провадження, яке стосувалося вимагання та одержання неправомірної вигоди службовою особою, що обіймає відповідальну посаду в системі правосуддя.

Суд дійшов висновку, що зібрані під час досудового розслідування докази є достатніми та переконливими для доведення вини обвинуваченого. Йшлося про отримання хабаря за ухвалення судового рішення в інтересах конкретної сторони процесу. Такі дії, за оцінкою суду, не лише порушують закон, а й підривають довіру суспільства до судової влади як інституту.

Як встановив суд, у період з травня по вересень 2023 року Володимир Гончар, перебуваючи на посаді судді апеляційної інстанції, організував схему отримання грошей за вплив на судове рішення.

Йшлося про кримінальну справу щодо мешканця Кіровоградської області, якого суд першої інстанції засудив до трьох років позбавлення волі за смертельну дорожньо-транспортну пригоду. Суддя через знайомого посередника передав родині засудженого пропозицію змінити реальний термін ув’язнення на умовний в обмін на грошову винагороду.

Сума хабаря неодноразово змінювалася — від 3 тисяч доларів до 10 тисяч. У ході досудового розслідування було задокументовано фактичне отримання суддею 8 тисяч доларів США через посередника.

Попри отримання коштів, «потрібне» рішення ухвалене не було. Колегія суддів апеляційного суду залишила вирок суду першої інстанції без змін, і засуджений винуватець ДТП отримав реальний строк позбавлення волі.

Після цього посередник був змушений повернути гроші родині засудженого. Цей факт також був зафіксований правоохоронними органами та долучений до матеріалів справи.

Суд визнав Володимира Гончара винним за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.

Йому призначено покарання у вигляді:

6 років і 6 місяців позбавлення волі;

позбавлення права обіймати посади судді, прокурора та адвоката строком на 3 роки;

повної конфіскації майна.

Під конфіскацію підпадають два автомобілі — Renault Megane та Mitsubishi Outlander 2020 року випуску, частка житлового будинку та земельна ділянка.

До набрання вироком законної сили суд залишив засудженого під заставою у розмірі 700 тисяч гривень із покладенням процесуальних обов’язків, зокрема щодо здачі закордонних паспортів.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 30 днів.

Володимир Гончар працював у судовій системі понад 20 років. Суддею він був призначений у 2003 році, а з 2010 року здійснював правосуддя в апеляційному суді Кіровоградської області, який нині діє як Кропивницький апеляційний суд.

У Дніпропетровській області правоохоронні органи викрили та затримали посадовицю однієї з міських рад Дніпровського району під час отримання неправомірної вигоди. За інформацією слідства, йдеться про керівницю профільного відділу, який відповідає за питання містобудування, архітектури та земельних відносин у громаді.

Слідчі встановили, що чиновниця нібито запропонувала місцевому підприємцю «допомогу» у вирішенні адміністративних питань, пов’язаних із розміщенням зовнішньої реклами. Мова йшла про отримання необхідних погоджень та дозволів на встановлення рекламних конструкцій на території громади, що входить до її службових повноважень або перебуває у сфері впливу очолюваного нею підрозділу.

Підприємець погодився на вимоги посадовиці, після чого звернувся до правоохоронних органів. Передача коштів відбувалася під контролем слідства.

Посадовицю затримали в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Їй повідомлено про підозру в одержанні неправомірної вигоди службовою особою, що передбачає кримінальну відповідальність за частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України.

Суд обрав підозрюваній запобіжний захід. Досудове розслідування триває.

Правоохоронні органи повідомили про ліквідацію розгалуженої міжрегіональної мережі з виробництва та збуту наркотичних і психотропних речовин, які маскувалися під легальну CBD-продукцію. За попередніми оцінками, вартість вилучених речовин і готових товарів за цінами чорного ринку перевищує 430 мільйонів гривень, що свідчить про винятковий масштаб незаконної діяльності.

Слідство встановило, що організатором схеми був 44-річний мешканець Волинської області. Саме він, за даними правоохоронців, налагодив повний цикл нелегального виробництва, облаштувавши професійну нарколабораторію безпосередньо у власному будинку. У цьому ж помешканні чоловік проживав разом із дружиною та трьома дітьми, що додає справі особливої суспільної чутливості.

Збут забороненої продукції здійснювався через розгалужену торговельну мережу. На Волині діяли 17 магазинів, ще 75 торгових точок працювали в інших регіонах України. За попередніми оцінками, щомісячний дохід учасників схеми перевищував 10 мільйонів гривень.

Під час масштабної спецоперації правоохоронці одночасно провели обшуки у 21 області України. У результаті вилучено понад тисячу літрів висококонцентрованої CBD-олії у десятках тисяч флаконів, тисячі стіків чаю з вмістом ТГК, zip-пакети з психотропною продукцією, капсули, цукерки та шоколад.

Крім того, вилучено близько 70 кілограмів псилоцибінових грибів, понад 10 тисяч желатинових виробів із вмістом ТГК, тисячі ампул так званих дієтичних добавок з екстрактом канабісу, повний комплект лабораторного обладнання, автомобілі, значні суми готівки, банківські картки та чорнову документацію.

Трьох учасників злочинної групи затримано. Їм уже повідомлено про підозру. За інкримінованими статтями кримінального законодавства фігурантам загрожує від 9 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Досудове розслідування триває.

Уранці понеділка, 19 січня, сейсмологи зафіксували землетрус на території України. Підземні коливання сталися о 04:26 у межах Новоушицької територіальної громади Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. Подія була зареєстрована спеціалізованими приладами моніторингу та одразу потрапила до офіційних зведень.

За попередніми даними, осередок землетрусу розташовувався на малій глибині — приблизно один кілометр. Магнітуда підземних поштовхів становила 1,5, що відповідає дуже слабкому рівню сейсмічної активності. Такі коливання, як правило, не відчуваються людьми та не фіксуються без спеціального обладнання.

Повідомлень про руйнування, пошкодження інфраструктури або звернення громадян не надходило.

Фахівці наголошують, що подібні слабкі локальні землетруси періодично фіксуються на території України й зазвичай не мають жодних наслідків. Вони не впливають на стан будівель, об’єктів критичної інфраструктури чи безпеку мешканців.

Раніше, у грудні 2025 року, в Україні протягом кількох днів також реєстрували серію землетрусів. Найслабші з них були зафіксовані в Хмельницькій, Чернівецькій та Тернопільській областях із магнітудами до 2,9. Найпотужніший землетрус того періоду стався в акваторії Чорного моря поблизу узбережжя Криму та мав магнітуду 4,4.

Сейсмологи зазначають, що ці події не пов’язані між собою і не свідчать про зростання загальної сейсмічної активності в Україні. Узбережжя Криму традиційно належить до сейсмоактивних регіонів, а поштовхи, що виникають на значній глибині, зазвичай майже не відчуваються на суходолі.

Фахівці підкреслюють, що реальним фактором підвищеної небезпеки для України могло б бути лише зростання сейсмічної активності у зоні Вранча. Поточні ж слабкі землетруси не несуть загрози ані населенню, ані об’єктам інфраструктури.

Посадові особи управління освіти Подільської районної державної адміністрації у Києві постануть перед судом у справі про розтрату бюджетних коштів, виділених на облаштування шкільних укриттів. За матеріалами слідства, загальна сума завданих збитків становить 675 тисяч гривень, а порушення були допущені під час проведення закупівель у період активної фази війни, коли питання безпеки дітей мало критичне значення.

Центральною фігурою справи є керівник управління освіти, якого обвинувачують у розтраті бюджетних коштів під час закупівлі світлодіодних ламп і ліхтарів для укриттів у 2022 році. Слідство встановило, що обладнання було придбане за значно завищеними цінами, що призвело до збитків бюджету на суму 406 тисяч гривень. За версією правоохоронців, реальна ринкова вартість товарів була істотно нижчою, однак це не було враховано під час укладання договорів.

Крім того, посадовець звинувачується у розтраті бюджетних коштів під час закупівлі подовжувачів для шкільних укриттів у тому ж році. За даними слідства, збитки склали 131 тисячу гривень.

Також головна бухгалтерка управління освіти Подільської РДА у період із березня по квітень 2023 року затвердила оплату одноразового посуду для укриттів навчальних закладів за завищеними цінами. Сума збитків становить 138 тисяч гривень.

Розслідування вказує на системні порушення при закупівлях, які проводились без належного контролю, що призвело до значних втрат бюджетних коштів. Судові засідання щодо цих справ тривають, а посадовцям загрожує відповідальність за статтями, що передбачають розтрату державних коштів.

Слідство виявило масштабну корупційну схему в комунальному підприємстві «Харківські теплові мережі», внаслідок якої мільйони гривень міжнародної допомоги та коштів місцевого бюджету опинилися в кишенях пов’язаних із посадовцями осіб. За даними слідства, лише в 2022 році компанії, афільовані з колишнім віцепрезидентом футбольного клубу «Металіст», отримали державні контракти на постачання труб, технічної солі та інших товарів на загальну суму близько 280 мільйонів гривень.

Кошти на закупівлі були залучені через кредити Світового банку, а також з місцевого бюджету Харкова, що став основним джерелом фінансування. Проте, згідно з висновками слідства, ці закупівлі здійснювались без належної конкуренції і за завищеними цінами. Це дозволило компаніям-посередникам, які діяли в рамках цієї схеми, отримати значні прибутки, що не мали жодного відношення до реальних вартостей постачання товарів.

Організатор схеми, який фігурує під ініціалами «К. С. О.», досі не затриманий і уникає публічної відповідальності. Судова система обмежилася зручними домовленостями, не дійшовши до справжніх вигодонабувачів.

Справу можна розглядати не лише як корупцію в одному комунальному підприємстві. Вона показує, як під час війни міжнародна допомога та місцеві кошти стають джерелом наживи для обмеженого кола менеджерів і пов’язаних із ними компаній. Питання про повних організаторів та механізм розкрадання залишається без відповіді, а харків’яни платять за неефективність системи: труби купують за завищеними цінами, тепло в будинках і стабільність міста під загрозою.

Заступник генерального директора ДП «Український інститут інтелектуальної власності» Сергій Філатов опинився під увагою громадськості через декларування придбання майнових прав на квартиру у Львові вартістю понад 2 мільйони гривень. Про цей факт стало відомо завдяки електронній декларації, яку чиновник подав в рамках виконання вимог щодо фінансової прозорості.

Згідно з даними декларації, 3 грудня 2025 року Філатов отримав право власності на квартиру площею 110,26 квадратних метрів, яка розташована у Львівському районі Львівської міської громади. Загальна вартість покупки склала 2 040 358 гривень. Це стало значною подією, оскільки, за умовами чинного законодавства, такі покупки чиновників зазвичай викликають додаткову увагу у зв’язку з потенційними питаннями щодо джерел фінансування.

У декларації зазначено, що інших змін у доходах, транспортних засобах, корпоративних правах чи нематеріальних активах не відбулося. Витрати на покупку були здійснені одноразовим платежем.

Посада Сергія Філатова у «Укрпатенті» входить до переліку посад із високим рівнем корупційних ризиків за даними НАЗК. Водночас його посада не віднесена до відповідальних чи особливо відповідальних посад згідно із Законом «Про запобігання корупції».

Ця угода викликала увагу громадськості, оскільки дозволяє спостерігати за змінами майнового стану чиновників, що обіймають посади з високим корупційним ризиком.

Конкурс на посаду голови митної служби України продовжується, і сьогодні 38 кандидатів складають тест на загальні здібності. Цей важливий етап відбору привертає увагу як фахівців, так і громадськості, адже від успіху конкурсу залежить не тільки подальша доля митниці, але й загальний рівень прозорості в роботі органів державної влади. Журналісти проекту «Межа» стежать за кожним кроком цього процесу, ретельно вивчаючи кандидатів, щодо доброчесності яких можуть виникати питання.

Одним із таких кандидатів є Віктор Денисовець, який наразі займає посаду головного спеціаліста НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює регулювання енергетики та комунальних послуг) у Волинській області. Його кандидатура привернула увагу завдяки його політичному минулому та ряду особистих моментів, які можуть стати підставою для сумнівів щодо його здатності ефективно керувати митницею.

У судовій історії кандидата є кілька випадків керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння. У 2021 році Луцький міськрайонний суд визнав його винним у ДТП, призначивши штраф 10 тис. грн та позбавлення прав на 1 рік. У 2024 році він знову сідав за кермо нетверезим, проте справа була закрита через «відсутність складу правопорушення».

Бізнес родини Денисовця теж викликає питання. Дружина кандидата орендує 12 земельних ділянок загальною площею 231,9 га, а сам кандидат володіє ще 3 ділянками. Незважаючи на фактичну господарську діяльність – вирощування лохини, крафтового варення та меду, офіційно задекларований дохід дружини за останні три роки становить лише 12 001 грн. Дружина не зареєстрована як ФОП і не є учасницею юридичних осіб, що ставить під сумнів облік доходів та сплату податків.

Бекграунд Партії регіонів, судові постанови за нетверезе керування та сумнівна бізнес-активність родини Денисовця ставлять під питання його здатність очолити митницю – орган, який потребує перезавантаження та доброчесних фахівців.