Daypolitico

Позначка: Білорусь

  • На кордоні неспокійно: Сибіга заявив про демонстративний військовий тиск з боку Білорусі

    На кордоні неспокійно: Сибіга заявив про демонстративний військовий тиск з боку Білорусі

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга попередив міжнародну спільноту про потенційні ризики, пов’язані з активізацією військової діяльності Білорусі поблизу кордонів України та країн НАТО. За словами глави української дипломатії, Мінськ продовжує нарощувати військову активність, що викликає занепокоєння як у Києва, так і у західних партнерів.

    Про це Сибіга повідомив у соціальній мережі Х.

    За його словами, з 20 червня по 2 липня у Гродненській області Білорусі тривають заходи, які офіційно називають перевіркою готовності військовозобов’язаних. Зокрема, військовий комісаріат Ошмянського району проводить масове оповіщення близько двох тисяч резервістів та формує попередні пункти збору.

    Українська сторона звертає увагу, що такі дії відбуваються неподалік кордонів України, Польщі та Литви і мають значно ширший політичний та безпековий контекст.

    “Хоча ці заходи подаються як рутинна перевірка, вони мають очевидні ознаки демонстративного військового тиску на сусідні держави”, – наголосив Сибіга.

    Міністр зазначив, що офіційний Мінськ останнім часом дедалі частіше заявляє про мирні наміри та необхідність стабільності в регіоні. Однак реальні дії білоруської влади, на думку Києва, свідчать про протилежне.

    За словами очільника МЗС, Білорусь не демонструє готовності до деескалації та продовжує збільшувати військову присутність у прикордонних районах.

    Особливе занепокоєння викликає той факт, що така активність відбувається на тлі триваючої війни Росії проти України та поглиблення військової співпраці між Москвою і Мінськом.

    У Києві наголошують, що дії білоруської влади повністю відповідають інтересам Кремля. Від початку повномасштабного вторгнення територія Білорусі неодноразово використовувалася Росією для запуску ракет, перекидання військової техніки та проведення спільних військових операцій.

    Останніми тижнями тема Білорусі знову опинилася у центрі уваги після появи інформації про можливе посилення російського впливу на білоруське керівництво. Раніше західні медіа повідомляли, що Кремль може намагатися втягнути Мінськ у новий етап війни проти України або використати білоруський фактор для додаткового тиску на Київ і країни НАТО.

    На цьому тлі Україна уважно відстежує будь-які зміни військової активності на північному напрямку.

    Сибіга закликав міжнародних партнерів не ігнорувати сигнали, які надходять із Білорусі, та посилити політичний і санкційний тиск на режим Олександра Лукашенка.

    “Міжнародна спільнота має залишатися пильною та адекватно реагувати на дії, які можуть становити загрозу безпеці регіону”, – підкреслив міністр.

    Окремо він наголосив, що Україна продовжує координувати свої дії із союзниками та обмінюватися розвідувальною інформацією щодо ситуації біля північних кордонів.

    Попередження Сибіги пролунало на тлі нових повідомлень про посилення військової співпраці між Росією та Білоруссю. За оцінками експертів, наразі прямої загрози повторного наступу з білоруського напрямку немає, однак будь-які масштабні військові заходи поблизу кордонів України потребують підвищеної уваги та моніторингу.

    Українська влада запевняє, що Сили оборони контролюють ситуацію та готові реагувати на будь-які потенційні виклики. Водночас дипломатичний фронт залишається не менш важливим, адже саме міжнародний тиск, на переконання Києва, може стримати подальшу ескалацію з боку режиму Лукашенка.

    Наразі офіційний Мінськ не коментував заяви українського міністра закордонних справ та не повідомляв про можливі додаткові заходи в рамках військової кампанії у Гродненській області.

  • Після ультиматуму Зеленського: у Білорусі раптово перестали працювати ретранслятори для “Шахедів”

    Після ультиматуму Зеленського: у Білорусі раптово перестали працювати ретранслятори для “Шахедів”

    Президент України Володимир Зеленський повідомив, що на території Білорусі припинили роботу ретранслятори, які Росія використовувала для наведення ударних безпілотників типу Shahed під час атак на Україну. За його словами, відповідне обладнання перестало функціонувати з 22 червня.

    Про це глава держави заявив під час спілкування з журналістами, коментуючи ситуацію навколо російських атак дронами та використання білоруської території у війні проти України.

    За словами Зеленського, інформацію про припинення роботи ретрансляторів йому доповіли Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський та українська розвідка.

    “За наявною інформацією, яку мені доповідав головком, а також розвідка, з 22 червня відповідні ретранслятори припинили свою роботу на території Білорусі”, – заявив президент.

    Водночас глава держави уточнив, що наразі немає підтвердження щодо демонтажу цього обладнання. Українські спецслужби продовжують стежити за ситуацією та аналізувати подальші дії білоруської сторони.

    “Чи демонтовані вони – я не знаю. Але факт, що на сьогодні ретранслятори не працюють”, – наголосив Зеленський.

    Заява президента пролунала менш ніж через тиждень після його жорсткого звернення до самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. 19 червня Зеленський вимагав прибрати обладнання, яке, за даними української сторони, Росія використовувала для покращення навігації та координації польотів дронів-камікадзе під час атак на українські міста.

    Тоді глава держави заявив, що білоруська влада має тиждень для виконання цієї вимоги. У разі бездіяльності Україна залишала за собою право самостійно усунути загрозу.

    Тема використання білоруської території Росією залишається однією з найчутливіших у безпекових відносинах між Києвом та Мінськом. Після початку повномасштабного вторгнення Росія неодноразово використовувала територію Білорусі для запуску ракет, перекидання військ та логістичної підтримки своїх операцій проти України.

    Останніми місяцями українські військові та прикордонники фіксували маршрути польотів російських ударних безпілотників поблизу українсько-білоруського кордону. За даними моніторингових груп, частина таких маршрутів могла використовуватися для обходу української протиповітряної оборони.

    Цікаво, що 24 червня білоруські незалежні медіа звернули увагу на зміну тактики російських атак. За їхніми спостереженнями, російські дрони більше не рухаються вздовж українсько-білоруського кордону, як це відбувалося раніше.

    Цю інформацію частково підтвердив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко. Він зазначив, що останнім часом дійсно не фіксувалося використання цього маршруту для запуску ударних безпілотників.

    Водночас офіційний Мінськ поки не коментував заяви української сторони. Жодних повідомлень про демонтаж або вимкнення обладнання білоруські державні органи не оприлюднювали.

    Експерти зазначають, що навіть тимчасове припинення роботи таких ретрансляторів може ускладнити російським військам планування атак безпілотниками на окремих напрямках. Однак остаточні висновки щодо ефективності цього кроку можна буде зробити лише після аналізу подальших дій Росії та інтенсивності нових повітряних ударів.

    Українська влада наголошує, що продовжує відстежувати будь-які об’єкти на території Білорусі, які можуть використовуватися для підтримки російської військової агресії. За словами Зеленського, ситуація перебуває під постійним контролем військового командування та розвідки.

    Поки що залишається відкритим питання, чи стало вимкнення ретрансляторів наслідком політичного рішення Мінська, технічних причин або результатом інших процесів, про які офіційно не повідомляється.

  • Після серії вибухів у РФ Кремль перейшов до прямих погроз: що заявив Лавров

    Після серії вибухів у РФ Кремль перейшов до прямих погроз: що заявив Лавров

    Російське керівництво продовжує посилювати агресивну риторику на тлі серії успішних українських ударів по військових та паливно-енергетичних об’єктах на території РФ. У новому звіті американського Інституту вивчення війни (ISW) аналітики звернули увагу на заяви міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова, які можуть свідчити про підготовку Кремлем інформаційного підґрунтя для нових масованих атак по Україні.

    За оцінкою експертів ISW, російська влада дедалі частіше використовує погрози масштабними ударами як елемент тиску на Україну та її західних партнерів. Особливу увагу аналітики звернули на повторну заяву Лаврова щодо рекомендацій іноземним дипломатичним представництвам залишити Київ.

    Під час одного з останніх виступів глава російського МЗС заявив, що попередження Москви про необхідність евакуації іноземних посольств зі столиці України нібито залишається чинним. Хоча Лавров прямо не оголосив про підготовку нового удару, в ISW вважають такі заяви непрямим сигналом про можливі подальші атаки Росії по українських містах.

    Американські аналітики наголошують, що Кремль фактично продовжує політику відкритого залякування. На їхню думку, нинішня риторика російських чиновників свідчить про нервову реакцію Москви на події останніх тижнів.

    «Кремль продовжує погрожувати ударами у відповідь проти України, які, ймовірно, будуть потужними на тлі зростаючих проблем із внутрішнім забезпеченням паливом», – зазначають в Інституті вивчення війни.

    Особливе занепокоєння у Москві викликали українські удари по російській нафтопереробній інфраструктурі. Останніми місяцями українські безпілотники регулярно атакують стратегічні об’єкти паливно-енергетичного комплексу РФ, що призводить до перебоїв у роботі нафтопереробних заводів та створює додатковий тиск на російську економіку.

    Одним із найбільш резонансних став удар по нафтопереробному підприємству поблизу Москви 18 червня. За повідомленнями російських та міжнародних джерел, внаслідок атаки виникла пожежа, а роботу окремих виробничих потужностей довелося тимчасово обмежити.

    Саме після цих подій російські посадовці значно посилили агресивну риторику. Одним із найгучніших став виступ заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва. Колишній президент Росії заявив, що щодо України «більше не існує жодних правил» і натякнув на можливе посилення інтенсивності ударів.

    Аналітики звертають увагу, що подібні заяви дедалі частіше лунають на тлі внутрішніх проблем Росії. У низці регіонів РФ фіксуються труднощі із забезпеченням паливом, а атаки на нафтопереробні заводи впливають на виробництво бензину та дизельного пального.

    Крім того, Лавров останніми днями активно коментував ситуацію навколо Білорусі. Російський дипломат різко відреагував на заяви президента України Володимира Зеленського щодо можливого використання білоруської території для нових атак проти України.

    Глава МЗС РФ стверджує, що будь-які дії, які можуть бути спрямовані проти Білорусі, Москва розглядатиме як загрозу власним інтересам. За словами Лаврова, Росія та Білорусь залишаються союзниками в межах Союзної держави, а тому питання безпеки Мінська безпосередньо стосуються Кремля.

    У ISW зазначають, що російська влада традиційно використовує тему Білорусі для виправдання власних дій та створення інформаційного фону навколо можливих ескалацій. При цьому експерти не бачать ознак того, що Україна готує будь-які наступальні дії проти білоруської території.

    На думку аналітиків, Кремль може намагатися представити будь-які удари України по військових об’єктах, які використовуються Росією, як загрозу для Білорусі, щоб отримати додаткові аргументи для подальшої ескалації.

    Водночас в ISW наголошують, що нинішня хвиля російських погроз значною мірою пов’язана із зростанням ефективності українських далекобійних ударів. Українські безпілотники дедалі частіше досягають важливих об’єктів у глибокому тилу РФ, включаючи військові аеродроми, склади боєприпасів та підприємства паливної галузі.

    Попри погрози Кремля, українська влада неодноразово заявляла, що удари по військовій та енергетичній інфраструктурі Росії є законною відповіддю на російську агресію та спрямовані на зниження військового потенціалу країни-агресора.

    Експерти нагадують, що Росія регулярно використовує риторику про «удари у відповідь» після успішних операцій України. Подібні заяви вже лунали після атак на Кримський міст, Чорноморський флот, військові аеродроми та нафтопереробні підприємства.

    Наразі офіційних підтверджень щодо підготовки конкретного нового масованого удару по Україні немає. Однак українські військові та сили протиповітряної оборони продовжують перебувати у стані підвищеної готовності через збереження загрози ракетних та дронових атак з боку Росії.

    У свою чергу Інститут вивчення війни вважає, що нинішні заяви Лаврова та інших представників Кремля слід розглядати як частину ширшої інформаційної кампанії, покликаної продемонструвати силу та приховати зростаючі проблеми Росії, які виникають через успішні українські удари по стратегічній інфраструктурі країни-агресора.

  • Лавров пригрозив “всіма заходами” для захисту Білорусі

    Лавров пригрозив “всіма заходами” для захисту Білорусі

    Міністр закордонних справ Російської Федерації Сергій Лавров заявив, що Москва готова за необхідності використати весь комплекс механізмів, передбачених союзним договором із Білоруссю, для забезпечення безпеки Білорусі та так званої Союзної держави.

    Про це повідомляють російські державні медіа, зокрема агентство “Інтерфакс” та “РИА Новости”, які посилаються на слова Лаврова.

    Лавров зробив цю заяву під час круглого столу, присвяченого питанням врегулювання війни в Україні. У своєму виступі він окремо прокоментував позицію українського керівництва, зокрема заяви президента Володимира Зеленського щодо ролі Білорусі у війні.

    За словами глави російського МЗС, ці заяви нібито мають на меті втягнути Білорусь у прямий військовий конфлікт та розширити географію бойових дій.

    Лавров стверджує, що подібна риторика, на його думку, ускладнює можливості політико-дипломатичного врегулювання конфлікту та створює додаткові ризики для регіональної безпеки.

    Коментуючи заяви українського президента, Лавров сказав:

    «Це очевидно націлено на те, щоб втягнути Білорусь безпосередньо у конфлікт і розширити географію бойових дій, тим самим ускладнивши можливості врегулювання конфлікту політико-дипломатичними засобами».

    Окремо він заявив, що Росія має зобов’язання в межах союзних домовленостей із Мінськом і готова їх виконувати у разі виникнення загроз.

    «У разі необхідності ми готові вжити весь комплекс заходів, передбачений договором, щоб забезпечити безпеку нашого союзника і, звісно, безпеку Союзної держави», — сказав Лавров, не уточнивши, про які саме заходи йдеться.

    Лавров нагадав, що з березня 2025 року між Росією та Білоруссю діє договір про гарантії безпеки в межах Союзної держави. За його словами, цей документ передбачає механізми спільної реакції на загрози безпеці однієї зі сторін.

    Водночас він не деталізував, які саме інструменти можуть бути задіяні у випадку загострення ситуації.

    У своїй промові Лавров також різко висловився на адресу українського керівництва. Зокрема, він вжив образливу характеристику щодо Володимира Зеленського, назвавши його “фюрером”, і заявив, що той нібито використовується як інструмент у політичних процесах, пов’язаних із війною.

    Ці заяви не супроводжувалися доказами і мають характер політичних оцінок, озвучених російською стороною.

    Українська сторона раніше неодноразово заявляла, що Росія намагається втягнути Білорусь у війну проти України або використати її територію для потенційного розширення бойових дій, у тому числі з ризиком для країн НАТО.

    У Києві наголошували, що будь-яка ескалація з боку Білорусі або використання її території російськими силами матиме наслідки для регіональної безпеки.

    Водночас у Мінську раніше звучали суперечливі заяви щодо участі у війні, а офіційна позиція білоруської влади неодноразово змінювалася в риториці щодо конфлікту.

    На тлі цього у регіоні продовжують зростати напруженість і взаємні звинувачення сторін щодо можливого розширення бойових дій та загроз безпеці.

  • НАТО біля кордонів Білорусі: Німеччина перекидає тисячі військових до Литви

    НАТО біля кордонів Білорусі: Німеччина перекидає тисячі військових до Литви

    Німеччина продовжує масштабне посилення східного флангу НАТО та готується до одного з найбільших військових розгортань за межами власної території за останні десятиліття. До кінця 2027 року Берлін планує розмістити в Литві повноцінну бойову бригаду чисельністю близько 5000 військовослужбовців, які нестимуть службу поблизу кордону з Білоруссю на постійній основі. Про це в інтерв’ю Bild заявив міністр оборони Литви Робертас Каунас.

    За словами литовського урядовця, підготовка до прибуття німецького контингенту просувається значно швидше, ніж передбачалося початковими планами. Будівництво необхідної інфраструктури випереджає графік приблизно на десять місяців. У районах майбутнього розташування військових активно зводять житлові квартали, школи, дитячі садки, медичні заклади, транспортні об’єкти та іншу соціальну інфраструктуру, необхідну не лише для самих військових, а й для членів їхніх сімей.

    Каунас наголосив, що проєкт має стратегічне значення як для Литви, так і для всього Північноатлантичного альянсу. На його переконання, присутність німецької бригади суттєво посилить можливості стримування потенційної агресії на східному фланзі НАТО та стане додатковою гарантією безпеки для країн Балтії.

    Міністр зазначив, що німецький підрозділ під командуванням генерала Крістіана Хубера буде повністю укомплектований особовим складом, сучасною технікою та озброєнням. За його словами, Литва та Німеччина мають усі шанси завершити реалізацію проєкту навіть раніше визначених термінів.

    Розгортання військової бригади стане безпрецедентним кроком для сучасної Німеччини. Після завершення Холодної війни Берлін традиційно уникав постійного базування великих бойових формувань за кордоном, однак повномасштабна війна Росії проти України суттєво змінила підходи до європейської безпеки. Саме після 2022 року німецьке керівництво оголосило про так званий Zeitenwende — історичний поворот у сфері оборонної політики, який передбачає масштабне переозброєння Бундесверу та посилення ролі Німеччини в обороні Європи.

    Наразі на території Литви вже перебувають близько 1800 німецьких військовослужбовців. Вони беруть участь у низці навчань та спільних операцій із литовською армією. У червні німецькі військові проводять масштабні маневри Freedom Shield («Щит свободи») на полігоні Пабраде, який розташований приблизно за 20 кілометрів від кордону з Білоруссю.

    У навчаннях задіяні підрозділи 45-ї танкової бригади Бундесверу, а також 203-й танковий батальйон із Аугустдорфа та 122-й мотопіхотний батальйон з Оберфіхтаха. Саме ці формування мають у майбутньому стати основою постійного німецького військового контингенту в Литві.

    Посилення військової присутності НАТО в Балтійському регіоні відбувається на тлі зростання напруженості між Заходом і Росією. Особливу увагу Альянс приділяє Білорусі, яка після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну фактично стала одним із ключових союзників Москви у військовій сфері. На території Білорусі регулярно проводяться спільні російсько-білоруські навчання, розміщуються російські військові підрозділи, а також сучасні системи озброєнь.

    Додаткові занепокоєння викликають повідомлення про поглиблення військової інтеграції між Москвою та Мінськом. Раніше білоруська опозиція оприлюднила доповідь, у якій вказала на низку ознак посилення мілітаризації країни та її потенційного подальшого втягування у війну проти України. Серед таких факторів називали зміни у військовому законодавстві, збільшення чисельності армії, активізацію військових навчань та розширення співпраці з російськими силовими структурами.

    На цьому тлі країни НАТО нарощують військову присутність у регіоні та зміцнюють оборонні рубежі поблизу східних кордонів Альянсу. Литва, Латвія та Естонія неодноразово заявляли про необхідність посилення військової інфраструктури та збільшення контингентів союзників через загрози, які, на їхню думку, походять від Росії та Білорусі.

    Паралельно Україна також продовжує зміцнювати північний напрямок. Українські військові посилюють фортифікації, розширюють систему спостереження та уважно стежать за активністю російських і білоруських військ поблизу кордону. В Києві неодноразово наголошували, що ризики використання білоруської території для військових операцій проти України залишаються актуальними.

    Таким чином, розгортання п’ятитисячної німецької бригади в Литві є не лише важливим етапом розвитку оборонного співробітництва між Вільнюсом і Берліном, а й одним із наймасштабніших заходів НАТО зі зміцнення безпеки східного флангу Альянсу з початку повномасштабної війни Росії проти України. Це рішення демонструє прагнення європейських союзників підготуватися до можливих викликів у регіоні та посилити стримування будь-яких потенційних загроз поблизу кордонів НАТО.

  • Білорусь готується до війни? Опозиція передала Україні 8 тривожних ознак

    Білорусь готується до війни? Опозиція передала Україні 8 тривожних ознак

    Білоруська опозиція передала українській стороні розгорнуту аналітичну доповідь, у якій описано низку процесів, що, на думку авторів документа, можуть свідчити про поступову зміну безпекової ролі Білорусі та потенційне посилення її залученості до війни на боці Росії. Йдеться про 30-сторінковий звіт, який був направлений до Міністерства закордонних справ України через заступника голови Об’єднаного перехідного кабінету Білорусі Павла Латушка.

    У документі зазначається, що аналіз базується на відкритих даних, офіційних рішеннях білоруської влади та спостереженнях за військовою й політичною активністю Мінська. Автори виділяють вісім ключових напрямів, які у сукупності, на їхню думку, формують картину посиленої мілітаризації країни та її більш тісної інтеграції з російською військовою системою.

    Першим із таких чинників названо зміни у військовому законодавстві. Після конституційних поправок Білорусь більше не визначається як нейтральна та без’ядерна держава, а нова військова доктрина, ухвалена у 2024 році, закріплює можливість застосування превентивних ударів у разі загрози та потенційного використання армії за межами національної території. Це, на думку авторів, суттєво змінює доктринальні підходи країни до безпеки.

    Другим важливим елементом є нарощування військового потенціалу. У звіті вказується, що з 2022 року Білорусь суттєво збільшила кількість контрактників, розширила мобілізаційний резерв до сотень тисяч осіб і почала формування нових оперативних структур поблизу українського напрямку. Це, як зазначається, може свідчити про підготовку до ширших сценаріїв застосування збройних сил.

    Третій блок стосується економічної мілітаризації. За даними авторів, оборонні витрати країни за останні роки зросли у кілька разів, а промисловість поступово переорієнтовується на військові потреби. Особливу увагу приділено інтеграції білоруського оборонного сектору з російським, включно з постачанням нових видів озброєння та техніки, які надходять на озброєння армії.

    Окремо у доповіді описується поглиблення військової співпраці з Росією. Серед наведених факторів — розміщення на території Білорусі російських стратегічних систем озброєння, включно з тактичною ядерною зброєю, а також участь російських інструкторів у підготовці білоруських військових. Також згадується роль пов’язаних із РФ приватних військових структур у навчальних програмах.

    П’ятим напрямом визначено мілітаризацію суспільства. У звіті йдеться про посилення військово-патріотичного виховання, запровадження елементів обов’язкової військової підготовки у навчальних закладах, будівництво оборонних інфраструктурних об’єктів уздовж кордонів та залучення молоді до військових програм.

    Шостий аспект стосується підготовки цивільної інфраструктури до умов можливого воєнного часу. Зокрема, йдеться про оновлення медичних протоколів, перевірки систем укриттів, регулярні навчальні тривоги та посилення системи цивільного захисту, а також розширення можливостей територіальної оборони.

    Сьомий фактор пов’язаний із накопиченням стратегічних ресурсів. За даними доповіді, у Білорусі збільшуються запаси пального та інших критичних матеріалів, розширюються мобілізаційні списки техніки, а також створюються механізми швидкого залучення цивільного транспорту для військових потреб у разі необхідності.

    Восьмим елементом є інтенсивні військові навчання, які проводяться на регулярній основі. Автори зазначають, що такі маневри можуть виконувати одразу кілька функцій — від перевірки боєготовності до відпрацювання сценаріїв мобілізації та координації з російськими силами.

    У документі також підкреслюється, що йдеться не про прямі звинувачення, а про аналіз тенденцій, які можуть мати довгострокові наслідки для безпекової ситуації в регіоні. Окремо містяться рекомендації щодо моніторингу цих процесів та запобігання можливому подальшому загостренню.

    На тлі цих оцінок Україна, за даними міжнародних спостерігачів, продовжує посилювати оборонні заходи на північному напрямку, враховуючи зростання військової активності та ризиків у прикордонних районах.

  • Кремль прокоментував заяву Зеленського щодо Лукашенка

    Кремль прокоментував заяву Зеленського щодо Лукашенка

    У Кремлі відреагували на заяву президента України Володимира Зеленського, який раніше публічно звернувся до самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка із різкою вимогою припинити, за твердженням Києва, участь Мінська в забезпеченні російських ударів по території України. У російській столиці цю заяву назвали неприйнятною та такою, що нібито спрямована на загострення ситуації в регіоні.

    Коментар з цього приводу озвучив речник президента РФ Дмитро Пєсков, який у традиційній для Кремля риториці заявив, що слова українського лідера є «спробою підбурювання до продовження війни та нагнітання напруженості». За його словами, подібні заяви не сприяють деескалації, а навпаки погіршують політичний клімат у Східній Європі.

    У Москві також наголосили, що Росія вважає Білорусь суверенною державою, яка самостійно визначає свою політику, зокрема у сфері безпеки та військового співробітництва. Пєсков підкреслив, що Кремль не бачить підстав ставити під сумнів рішення Мінська та вважає будь-які звинувачення на адресу Білорусі безпідставними.

    Окремо речник Кремля повідомив, що найближчим часом очікуються контакти між президентом Росії Володимиром Путіним та Олександром Лукашенком. За його словами, під час цих переговорів планується обговорення широкого кола питань, включно із заявами Києва, а також ситуацією у сфері безпеки в регіоні. У Москві дають зрозуміти, що тема України та її взаємин із Білоруссю може стати одним із елементів порядку денного.

    Кремль також повторив свою позицію, що будь-які заяви Києва про військову співпрацю між Мінськом і Москвою є політично мотивованими. У російській риториці це подається як «спроба втягнути треті країни у конфлікт» і «перекладання відповідальності за ескалацію».

    На цьому тлі українська сторона продовжує наполягати, що Білорусь залучена до логістичної та технічної підтримки російських військових дій. Зокрема, президент України Володимир Зеленський заявив, що на території Білорусі можуть перебувати об’єкти інфраструктури, які використовуються для коригування російських ударів, а також що білоруські підприємства, за даними Києва, залучені до співпраці з російським оборонно-промисловим комплексом.

    Окремо українська сторона наголошує на використанні білоруської інфраструктури для підтримки російських атак, включно з постачанням пального та технічних ресурсів для армії РФ. У Мінську та Москві ці звинувачення традиційно відкидають, заявляючи про відсутність прямої участі Білорусі у бойових діях проти України.

    Таким чином, чергова публічна заява Кремля вкладається у загальну лінію інформаційного протистояння між сторонами, де кожна з них звинувачує іншу в ескалації конфлікту та спробах впливати на політичну ситуацію в регіоні. Паралельно з цим зберігається висока напруга навколо білоруського напрямку, який залишається одним із ключових у безпековій архітектурі війни Росії проти України.

  • Попередження не лише Лукашенку: чому ультиматум Зеленського адресований усім білорусам

    Попередження не лише Лукашенку: чому ультиматум Зеленського адресований усім білорусам

    Президент України Володимир Зеленський виступив із жорсткою заявою на адресу білоруського керівництва, давши офіційному Мінську тиждень на припинення роботи прикордонних ретрансляторів, які, за даними української сторони, використовуються Росією для забезпечення атак по території України. Ця заява стала одним із найгучніших сигналів Києва Білорусі від початку повномасштабної війни та викликала широкий резонанс як в Україні, так і за її межами.

    Під час свого звернення Зеленський заявив, що Білорусь має відключити ретранслятори поблизу українського кордону, через які російські сили здійснюють управління безпілотниками та іншими засобами ураження. Окрім цього, український президент закликав припинити постачання пального до Росії.

    «Якщо він цього не зробить, зробимо ми», – наголосив Зеленський, коментуючи можливі подальші дії України.

    Заява прозвучала на тлі чергового загострення відносин між Києвом і Мінськом та після низки повідомлень про використання території Білорусі в інтересах російської військової кампанії проти України.

    Експерти зазначають, що ультиматум має не лише військовий, а й політичний зміст. Україна фактично демонструє, що розглядає інфраструктурні об’єкти, які допомагають Росії вести війну, як потенційні законні цілі незалежно від того, на території якої держави вони розташовані.

    За оцінками військових аналітиків, серед об’єктів, які можуть розглядатися як елементи російської військової логістики або підтримки ударів, називають прикордонні ретрансляційні вишки, а також окремі об’єкти паливної інфраструктури.

    Водночас ключовим адресатом заяви Зеленського багато експертів називають не стільки самого Олександра Лукашенка, скільки білоруське суспільство.

    Протягом останніх років офіційний Мінськ неодноразово намагався позиціонувати себе як сторону, яка формально не бере участі у війні. Однак територія Білорусі використовувалася російськими військами для вторгнення у 2022 році, запуску ракет, розміщення військової інфраструктури та проведення спільних навчань.

    Саме тому Київ дедалі частіше наголошує, що допомога Росії у війні створює ризики й для самої Білорусі.

    У своєму недавньому інтерв’ю білоруський лідер Олександр Лукашенко заявляв, що білоруський народ не хоче війни та що від Білорусі не варто очікувати бойових дій проти України. Крім того, він навіть визнав, що окремі його попередні висловлювання на адресу Зеленського були надто різкими.

    «Може, мені й не треба було так різко казати», – заявив Лукашенко.

    Втім українські оглядачі звертають увагу, що попри миролюбну риторику офіційного Мінська, реальних кроків щодо дистанціювання від російської військової машини Білорусь не здійснила.

    Навпаки, Київ регулярно наголошує на використанні білоруської території для забезпечення російських військових операцій.

    Особливої уваги ця тема набула після інциденту в Брянській області Росії, де безпілотник атакував автобус із білоруськими дітьми. Лукашенко поклав відповідальність за подію на Україну та пригрозив наслідками організаторам атаки.

    Однак українська сторона назвала інцидент провокацією та оприлюднила матеріали, які, за твердженням СБУ, ставлять під сумнів версію про причетність українських сил до удару.

    На цьому тлі нинішній ультиматум Києва виглядає як спроба чітко окреслити межі подальшої терпимості до дій Мінська.

    Військові експерти звертають увагу на ще один важливий аспект ситуації. Попри союзницькі відносини з Кремлем, Білорусь досі не вступила у війну безпосередньо власними військами.

    Аналітики пояснюють це низкою факторів. Серед них – обмежені можливості білоруської армії, відсутність підтримки війни серед населення та ризики внутрішньої дестабілізації.

    Багато експертів вважають, що саме побоювання внутрішньополітичних наслідків є однією з головних причин, чому Лукашенко уникає прямого залучення білоруських військ до бойових дій.

    Тим часом Україна продовжує уважно стежити за ситуацією на північному кордоні. У Києві неодноразово заявляли, що готові реагувати на будь-які дії, які створюють загрозу українській безпеці.

    Заява Зеленського про тижневий термін для відключення ретрансляторів стала одним із найчіткіших сигналів Мінську за весь час війни. Вона демонструє, що Україна готова не лише дипломатично реагувати на допомогу Росії, а й розглядати конкретні кроки для усунення джерел загрози.

    Чи відреагує на цей сигнал білоруська влада, стане зрозуміло вже найближчими днями. Втім уже зараз очевидно, що питання ролі Білорусі у війні знову повернулося до центру міжнародної уваги.

  • «Тиждень на рішення»: Зеленський висунув Лукашенку вимогу

    «Тиждень на рішення»: Зеленський висунув Лукашенку вимогу

    Президент України Володимир Зеленський виступив із однією з найжорсткіших заяв на адресу білоруського режиму від початку повномасштабної війни, фактично висунувши Олександру Лукашенку чітку вимогу усунути військову інфраструктуру, яка, за даними української сторони, використовується для підтримки російських ударів по території України. Глава держави заявив, що білоруська влада має один тиждень для того, щоб прибрати або відключити обладнання, яке допомагає коригувати вогонь по українських містах і селах, наголосивши, що в іншому разі Україна може вжити власних заходів для усунення цієї загрози.

    Виступаючи перед журналістами, Зеленський прокоментував нещодавні заяви Олександра Лукашенка, який просив вибачення за окремі висловлювання та дії, пов’язані з подіями після початку повномасштабного вторгнення Росії. Президент України зазначив, що особисті вибачення можуть мати значення лише тоді, коли йдеться про приватні речі, однак у випадку війни та загибелі людей питання виходить далеко за межі особистих відносин між політиками.

    За словами Зеленського, Україна не може оцінювати ситуацію лише через слова, коли щодня продовжують гинути мирні громадяни. Він підкреслив, що з початку повномасштабної агресії Росія активно використовувала територію Білорусі як плацдарм для атак проти України. Саме з білоруського напрямку в перші місяці війни запускалися ракети, які вражали українські міста, а також здійснювалися наземні операції російських військ.

    Президент нагадав, що після початку вторгнення Лукашенко нібито пояснював українській стороні, що не контролював окремі процеси, пов’язані з діями Росії на території Білорусі. Водночас нинішня ситуація, за словами Зеленського, виглядає інакше, оскільки йдеться про конкретні технічні засоби та інфраструктуру, функціонування яких залежить від рішень білоруської влади.

    Глава держави заявив, що вздовж кордону з Україною в прикордонних регіонах Білорусі продовжують працювати спеціальні системи зв’язку, ретранслятори та інше обладнання, яке використовується для коригування ударів по українській території. За його словами, ці засоби дозволяють підтримувати російські атаки та сприяють завданню ударів по цивільній інфраструктурі, житлових кварталах і населених пунктах.

    Зеленський наголосив, що якщо Лукашенко справді не хоче втягування Білорусі у війну та прагне зберегти свою країну осторонь бойових дій, то має підтвердити це конкретними кроками. Президент переконаний, що одного тижня достатньо для того, щоб демонтувати або відключити відповідне обладнання. Він підкреслив, що кожен день його роботи коштує Україні людських життів, а тому подальше зволікання є неприпустимим.

    Особливо різко прозвучала заява Зеленського про можливі дії України у разі невиконання цієї вимоги. Президент прямо заявив, що якщо білоруська сторона не усуне загрозу самостійно, Україна буде змушена вирішити проблему власними силами. Ця фраза стала одним із найгучніших сигналів Києва Мінську за останні роки та може свідчити про готовність України більш активно реагувати на будь-які дії, які сприяють російській військовій кампанії.

    Окремо глава держави торкнувся економічної складової співпраці між Мінськом і Москвою. Зеленський заявив, що Білорусь залишається одним із ключових постачальників ресурсів для російської армії. Йдеться насамперед про продукцію нафтопереробної галузі, паливо та інші матеріали, які використовуються для забезпечення російських військ. На переконання президента, Лукашенко має всі важелі впливу для того, щоб обмежити або припинити таку співпрацю, якщо дійсно прагне дистанціюватися від війни.

    Українська влада неодноразово заявляла, що Росія продовжує розглядати Білорусь як важливий елемент своєї військової стратегії. Раніше Зеленський повідомляв, що Кремль аналізує різні сценарії подальшої ескалації війни, серед яких фігурує й можливість використання білоруської території для нових провокацій або операцій проти України.

    Попри це, українські військові та прикордонники наголошують, що ситуація на північному напрямку перебуває під контролем. За даними Державної прикордонної служби, весь українсько-білоруський кордон, довжина якого перевищує тисячу кілометрів, перебуває під постійним наглядом. Водночас триває зміцнення фортифікаційних споруд, розширюється система спостереження та посилюються оборонні рубежі.

    Додаткову напругу викликає й військова співпраця Мінська та Москви. Білорусь регулярно бере участь у спільних навчаннях із Росією, включаючи сценарії застосування тактичної ядерної зброї. Крім того, білоруська влада періодично звинувачує Україну в порушенні повітряного простору безпілотниками, що використовується офіційним Мінськом для посилення риторики про нібито зовнішні загрози.

    Водночас міжнародні аналітики наразі не бачать ознак підготовки нового масштабного наступу на Україну з території Білорусі. Експерти зазначають, що Росія продовжує використовувати білоруський напрямок переважно як фактор тиску на Київ, змушуючи Україну утримувати значні сили на північному кордоні. Проте використання території Білорусі для запуску ракет, безпілотників та роботи допоміжної військової інфраструктури залишається серйозною загрозою для безпеки українських регіонів.

    На цьому тлі заява Зеленського стала не лише відповіддю на слова Лукашенка, а й чітким політичним сигналом про те, що Україна більше не готова миритися з будь-якою формою участі Білорусі у підтримці російської військової агресії, навіть якщо така участь відбувається опосередковано. Київ демонструє, що розглядатиме будь-які дії, які допомагають Росії завдавати ударів по українській території, як пряму загрозу національній безпеці та залишає за собою право реагувати на неї всіма доступними способами.

  • СБУ оприлюднила документ РФ про інцидент з автобусом у Брянській області

    СБУ оприлюднила документ РФ про інцидент з автобусом у Брянській області

    Служба безпеки України оприлюднила перехоплений російський службовий документ, який, за твердженням відомства, фактично спростовує заяви російської та білоруської сторін про нібито удар українського безпілотника по автобусу з білоруськими громадянами в Брянській області Російської Федерації. Про це повідомляє пресслужба СБУ, наголошуючи, що отримані матеріали є черговим свідченням суперечностей у російській офіційній версії подій та можуть вказувати на інформаційний характер інциденту.

    За даними української спецслужби, у межах контррозвідувальних заходів було перехоплено інформаційну довідку, підготовлену моніторинговим центром так званого державного казенного установи Брянської області «Безопасный регион». У цьому документі, як стверджують у СБУ, міститься аналіз оперативної обстановки в повітряному просторі регіону на момент інциденту, який не підтверджує фіксацію українських безпілотних літальних апаратів у зоні події.

    У довідці, за інформацією СБУ, зазначається, що регіональні системи моніторингу та чергові служби не зафіксували присутності дронів у районі руху автобуса, який став предметом заяв російських та білоруських посадовців. Окремо вказується, що підрозділи радіолокаційного спостереження та чергові військових структур, які відповідають за контроль повітряного простору, не підтвердили факту появи безпілотних апаратів у відповідний часовий проміжок.

    У СБУ наголошують, що ці дані прямо суперечать публічним заявам російської сторони, яка раніше звинуватила Україну в атаці на автобус із білоруською дитячою футбольною командою, а також офіційній позиції Білорусі, яка підтримала російську версію подій. В українській спецслужбі вважають, що подібні розбіжності можуть свідчити про спроби формування інформаційної конструкції, яка не базується на реальних даних повітряного контролю.

    У повідомленні СБУ підкреслюється, що Російська Федерація неодноразово використовувала подібні інциденти для розгортання інформаційних кампаній проти України. За оцінкою української сторони, мова йде про системну практику поширення непідтверджених звинувачень у нібито ударах по цивільних об’єктах, які згодом використовуються для політичного та дипломатичного тиску на Київ на міжнародній арені та для обґрунтування власних військових дій.

    Окремо в СБУ наголошують, що Україна та Сили оборони діють виключно відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, застосовуючи безпілотні системи та інші засоби ураження лише по законних військових цілях. У відомстві підкреслюють, що будь-які твердження про атаки на цивільні об’єкти або транспорт із цивільними особами є частиною інформаційних операцій, спрямованих на дискредитацію України.

    Інцидент у Брянській області раніше викликав значний резонанс у російських та білоруських медіа. Т.в.о. губернатора регіону заявляв про нібито атаку безпілотника на автобус із дитячою футбольною командою з Білорусі, що, за його словами, призвело до загибелі супроводжуючої особи та поранень кількох людей. На підставі цих заяв у Росії було відкрито кримінальне провадження за статтею про «теракт», а російські офіційні особи кваліфікували подію як цілеспрямований удар по цивільних.

    У Білорусі також підтримали російську версію подій, заявивши про нібито «акт тероризму проти мирного населення» та закликавши до пояснень з боку України. Водночас українська сторона офіційно заперечила будь-яку причетність до інциденту, заявивши, що в зазначений період Сили оборони не здійснювали ударів безпілотниками по території Брянської області.

    Після появи звинувачень український омбудсмен Дмитро Лубінець встановив контакт із білоруською стороною та заявив про готовність України сприяти проведенню об’єктивного та неупередженого розслідування, яке могло б встановити реальні обставини події та перевірити всі наявні версії.

    Таким чином, оприлюднення СБУ перехопленого документа, за оцінкою відомства, додає новий контекст до суперечливої ситуації навколо інциденту та підсилює аргументацію української сторони про можливий інформаційний характер звинувачень.