Позначка: Білорусь
-

Росія та Білорусь запускають фейк про “удар по дітях” для виправдання ескалації
Інститут вивчення війни (ISW) заявив, що звинувачення Росії та Білорусі на адресу України щодо нібито удару по автобусу з дитячою футбольною командою є частиною скоординованої інформаційної операції, спрямованої на формування міжнародного наративу про «українські атаки на цивільних» та виправдання подальшої ескалації бойових дій. Аналітики підкреслюють, що такі заяви не мають незалежного підтвердження та відповідають типовій схемі російських інформаційних кампаній, які регулярно супроводжують масштабні удари по території України. -

Українські дрони дотиснули: РФ вперше за довгий час імпортує бензин
Росія вперше за тривалий час змушена вдатися до імпорту бензину морем, щоб покрити дефіцит пального на внутрішньому ринку. Причиною стали масштабні удари українських безпілотників по нафтопереробній інфраструктурі РФ, які суттєво скоротили можливості країни з виробництва бензину та дизельного пального. Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела в енергетичному секторі та учасників ринку.
За даними співрозмовників агентства, найближчим часом партія бензину має прибути морським шляхом до одного із західних портів Росії з азійського регіону. Джерела не уточнюють країну-відправника, однак зазначають, що ще торік російська влада розглядала можливість закупівель бензину в Китаї, Сінгапурі та Південній Кореї після серії атак на нафтопереробні заводи.
Сам факт повернення до імпорту бензину став показовим сигналом для російської економіки. Росія традиційно входить до числа найбільших світових виробників нафти та нафтопродуктів, а тому закупівля бензину за кордоном свідчить про серйозні проблеми у роботі власної нафтопереробної галузі. Ще кілька років тому подібний сценарій здавався малоймовірним для держави, яка стабільно експортувала великі обсяги пального на міжнародні ринки.
Починаючи з 2024 року українські безпілотники системно атакують російські нафтопереробні заводи, нафтобази та інші об’єкти паливно-енергетичного комплексу. Лише протягом останніх місяців під ударами опинилися підприємства в Татарстані, Краснодарському краї, Самарській області, Рязані, Нижньому Новгороді та інших регіонах. Українська стратегія спрямована на послаблення російського військово-промислового потенціалу шляхом ударів по критичній інфраструктурі, яка забезпечує паливом армію та економіку країни-агресора.
Одним із найрезонансніших ударів стала атака на об’єкти в Татарстані. Після чергового нальоту українських дронів 12 червня одна з найбільших російських нафтових компаній «Татнефть» була змушена запровадити обмеження на відпуск пального на своїх автозаправних станціях. Це стало безпрецедентним кроком для російського ринку та викликало хвилю занепокоєння серед споживачів і представників бізнесу.
Паралельно Москва різко збільшила закупівлі бензину у Білорусі. Крім того, російська сторона зверталася до Казахстану з проханням розширити постачання пального. Проте навіть найближчі союзники Кремля не здатні повністю компенсувати втрати російської нафтопереробки. За інформацією Reuters, ні Білорусь, ні Казахстан не мають достатніх надлишкових виробничих потужностей для суттєвої підтримки російського ринку, що змушує Москву шукати постачальників в Азії.
Проблеми галузі підтверджують і профільні аналітики. За оцінкою Energy Intelligence, на початку червня 2026 року обсяги переробки нафти в Росії впали до найнижчого рівня за останні 21 рік. Добова переробка опустилася нижче позначки у чотири мільйони барелів на добу. Це один із найгірших показників для російської нафтової галузі за останні десятиліття.
Експерти зазначають, що після атак українських безпілотників простоювали близько 30% усіх потужностей російських НПЗ. У цифрах це становить приблизно 2,1 мільйона барелів на добу. Такі втрати вже почали впливати на внутрішній ринок пального, створюючи ризики дефіциту та зростання цін.
Щоб уникнути серйозної паливної кризи, російська влада була змушена вдатися до ще одного кроку. На тлі перебоїв із виробництвом уряд дозволив окремим нафтопереробним заводам випускати бензин і дизельне пальне під маркуванням «Євро-5», хоча його фактичні характеристики відповідають значно нижчому стандарту «Євро-3». Таким чином Кремль фактично пішов на погіршення екологічних і технічних показників пального заради підтримки стабільності внутрішнього ринку.
Експерти попереджають, що використання такого пального може негативно впливати на технічний стан автомобілів та екологічну ситуацію. Однак для російської влади сьогодні головним завданням залишається забезпечення населення та економіки достатніми обсягами бензину і дизеля.
Українська кампанія проти російської нафтової інфраструктури дедалі більше перетворюється на одну з найболючіших проблем для Кремля. Нафтогазовий сектор залишається основним джерелом валютних надходжень і наповнення федерального бюджету РФ. Будь-які перебої у роботі НПЗ не лише створюють дефіцит на внутрішньому ринку, а й скорочують можливості Росії експортувати нафтопродукти та отримувати додаткові прибутки для фінансування війни.
Саме тому російська влада останніми місяцями посилює захист енергетичних об’єктів засобами протиповітряної оборони. Втім, попри додаткові заходи безпеки, українські дрони продовжують досягати своїх цілей за сотні й навіть тисячі кілометрів від кордону.
Поява імпортного бензину на російському ринку стала черговим свідченням того, що удари по нафтопереробній інфраструктурі вже мають системний ефект. Якщо нинішня тенденція збережеться, Росія може зіткнутися з подальшим скороченням виробництва пального, зростанням залежності від зовнішніх постачальників та новими викликами для своєї економіки. Для країни, яка десятиліттями позиціонувала себе як енергетична наддержава, необхідність імпортувати бензин виглядає особливо символічно і демонструє масштаб проблем, з якими сьогодні стикається російська паливна галузь.
-

Після заяв Лукашенка: Кремль розіграв новий сценарій із «ударом по дітях»
У Брянській області Росії розгорівся новий міжнародний скандал після повідомлень про атаку безпілотника на автобус із білоруськими дітьми. Російська влада одразу звинуватила в інциденті Україну, однак Генеральний штаб ЗСУ категорично заперечив причетність Сил оборони до події. Водночас у Центрі протидії дезінформації при РНБО України заявили, що йдеться про чергову інформаційну провокацію Кремля, спрямовану на втягування Білорусі в антик українську кампанію.
Інцидент стався 17 червня на трасі А-240 у Брянській області РФ. За інформацією російської сторони, безпілотник атакував двоповерховий автобус, у якому перебувала дитяча футбольна команда з міста Речиця Гомельської області Білорусі. Діти прямували на відпочинок до російського Геленджика.
За даними російської влади, в автобусі перебували 44 пасажири, серед яких 28 дітей. Повідомляється про загибель жінки, яка супроводжувала команду, а також про шістьох поранених, серед яких четверо дітей.
Першим про інцидент заявив так званий губернатор Брянської області Єгор Ковальчук. Російські пропагандистські ресурси оперативно поширили інформацію про нібито удар українського безпілотника та опублікували фотографії пошкодженого автобуса.
Однак майже відразу після появи звинувачень українська сторона виступила із категоричним спростуванням.
Речник Генерального штабу Збройних сил України майор Андрій Ковальов заявив, що Сили оборони України в зазначений період не застосовували безпілотники по цілях на території Брянської області.
«У зазначений період Сили оборони України не застосовували безпілотні літальні апарати по цілях на території Брянської області», — наголосив представник Генштабу.
У Генеральному штабі також підкреслили, що повідомлення російської сторони не відповідають дійсності та мають ознаки чергової інформаційної операції.
Українські військові нагадали, що саме Росія систематично завдає ударів по цивільній інфраструктурі України, житлових кварталах, лікарнях, школах та інших об’єктах, де перебувають мирні мешканці.
«Розцінюємо подібні повідомлення як чергову інформаційну провокацію Кремля. Не маючи можливості досягти заявлених цілей на полі бою та зазнаючи значних втрат, Російська Федерація дедалі частіше вдається до інформаційних маніпуляцій і фабрикації звинувачень проти України», — наголосили в Генштабі.
Особливу увагу в цій історії привернув політичний контекст події.
Інцидент стався буквально через кілька днів після резонансних заяв самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка щодо війни в Україні та можливих контактів із Києвом. Останнім часом у публічних виступах білоруський лідер демонстрував дещо стриманішу риторику щодо України, що викликало активне обговорення як серед експертів, так і серед російських пропагандистів.
Саме тому українські аналітики вбачають у події не випадковий збіг обставин.
Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко прямо заявив, що Кремль міг використати історію з автобусом для впливу на громадську думку в Білорусі.
За його словами, російська сторона побачила небажання білоруського суспільства підтримувати агресивну антиукраїнську риторику Москви, тому вирішила створити емоційно сильний інформаційний привід.
«Росіяни побачили, що білоруси не хочуть підтримувати російську агресивну риторику щодо України, і видумали “теракт по автобусу з білоруськими дітьми на Брянщині”, щоб підбурити білоруське населення до підтримки агресивних дій проти України», — пояснив Коваленко.
Цікавою виявилася і реакція офіційного Мінська.
Міністерство закордонних справ Білорусі виступило із заявою, в якій засудило атаку на автобус та зажадало пояснень від української сторони. При цьому білоруські дипломати одночасно звернули увагу на той факт, що організатори поїздки вирішили перевозити дітей через регіон, який розташований поблизу зони бойових дій.
Таке формулювання стало доволі нетиповим для офіційної білоруської дипломатії та викликало окрему дискусію серед експертів.
Ще жорсткіше відреагувала лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська.
Вона наголосила, що головну відповідальність за всі трагедії, пов’язані з війною, несе Росія як держава-агресор.
За словами Тихановської, чиновники режиму Лукашенка проявили безвідповідальність, організувавши перевезення дітей через потенційно небезпечний регіон.
«Війна почалася через Росію, тому саме вона несе головну відповідальність за кожну смерть і кожне поранення, пов’язані з цією війною», — заявила білоруська опозиціонерка.
Вона також закликала громадян Білорусі утриматися від поїздок до Росії та не наражати себе і своїх дітей на небезпеку.
Історія з автобусом стала черговим епізодом інформаційного протистояння навколо війни в Україні. Російська влада регулярно звинувачує Київ у нібито атаках на цивільні об’єкти на території РФ, тоді як українська сторона наголошує, що удари завдаються виключно по законних військових цілях.
Наразі незалежного підтвердження обставин інциденту немає. Офіційна інформація надходить переважно від російських структур та пов’язаних із ними джерел, тоді як Україна категорично відкидає свою причетність до події.
Історія з автобусом на Брянщині вже перетворилася не лише на резонансний інцидент, а й на черговий елемент інформаційної війни між Москвою та Києвом, у яку цього разу намагаються втягнути і Білорусь.
-

Щось пішло не за планом: Лукашенко несподівано дав задню щодо України
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко несподівано змінив риторику щодо президента України Володимир Зеленський. Після серії жорстких заяв і звинувачень білоруський лідер не лише пом’якшив свої висловлювання, а й фактично перепросив за частину попередніх слів. На думку білоруських опозиційних експертів, така зміна позиції може бути пов’язана зі зростанням військової активності країн Європи та усвідомленням Мінськом нових ризиків.
Про це в ефірі телеканалу «Київ24» заявив білоруський громадський і політичний діяч Сергій Бульба.
За його словами, протягом багатьох років керівництво Білорусі перебувало під впливом російської та внутрішньої пропаганди, яка формувала уявлення про нібито постійну загрозу з боку Заходу. Така інформаційна політика дозволяла виправдовувати мілітаризацію держави та посилення співпраці з Росією.
Однак останнім часом ситуація почала змінюватися. За оцінкою Бульби, у Мінську побачили, що європейські країни більше не обмежуються політичними заявами, а переходять до практичних кроків у сфері оборони та безпеки.
«Йдеться вже не про теоретичні загрози чи дипломатичні попередження. Європейські країни проводять масштабні військові навчання, посилюють кордони, розгортають додаткові сили та готуються до можливих кризових сценаріїв», – зазначив експерт.
На його думку, саме це могло змусити Лукашенка переглянути власну публічну риторику. Мінськ намагається уникнути ситуації, за якої Білорусь може опинитися серед безпосередніх учасників потенційного великого конфлікту в регіоні.
Зміна тону з боку білоруського керівництва стала помітною після останніх заяв Лукашенка щодо війни в Україні. Напередодні він заявив, що «військового рішення конфлікту немає», а також визнав, що деякі його висловлювання на адресу Зеленського могли бути надто емоційними.
При цьому білоруський лідер пояснив свою попередню різкість реакцією на заяви української сторони щодо потенційних військових цілей на території Білорусі.
Політичні оглядачі звертають увагу, що останніми місяцями Мінськ намагається демонструвати більш стриману позицію щодо прямого втягування країни у війну Росії проти України. Попри союзницькі відносини з Кремлем, білоруська влада неодноразово наголошувала на небажанні безпосередньо вступати у бойові дії.
Водночас Лукашенко продовжує поширювати суперечливі заяви щодо ситуації на українсько-білоруському кордоні. Зокрема, нещодавно він стверджував, що Україна нібито відвела війська від кордону на 40 кілометрів через нестачу особового складу. Українська сторона таких даних не підтверджувала.
Експерти вважають, що нинішня риторика Мінська свідчить про прагнення зберегти баланс між підтримкою Росії та уникненням додаткових ризиків для власної безпеки.
На тлі триваючої війни в Україні питання можливої участі Білорусі у бойових діях залишається одним із ключових факторів безпеки для всього регіону. Водночас українська влада та військове командування неодноразово заявляли, що наразі не бачать ознак підготовки масштабного наступу з території Білорусі.
Попри це ситуація на північному напрямку залишається під постійним контролем українських сил оборони, а будь-які зміни у політичній або військовій поведінці Мінська уважно відстежуються як в Україні, так і в країнах НАТО.
Останні заяви Лукашенка можуть свідчити про спробу продемонструвати більш помірковану позицію на тлі зростання напруженості в Європі. Втім, експерти закликають оцінювати такі сигнали обережно, оскільки офіційний Мінськ продовжує залишатися найближчим союзником Кремля у регіоні.
-

Політична страта чи спецоперація? Нові подробиці вбивства критика Кремля в Польщі
У польському місті Біла Підляська триває розслідування резонансного вбивства російського художника, карикатуриста та політичного емігранта Семена Скрепецького. Після смертельної стрілянини правоохоронці затримали двох громадян Білорусі, яких перевіряють на можливу причетність до злочину. Водночас головний підозрюваний, який безпосередньо здійснив напад, офіційно ще не встановлений. Про це повідомляють польські медіа та правоохоронні органи.
Вбивство сталося вранці 15 червня у Білій Підлясці, місті неподалік кордону з Білоруссю. За даними слідства, нападник підійшов до 44-річного чоловіка на вулиці Королеви Ядвіги поблизу житлового масиву та кілька разів вистрілив у нього з близької відстані. Свідки повідомляли про серію пострілів, а польські ЗМІ зазначають, що один із контрольних пострілів було зроблено вже тоді, коли потерпілий лежав на землі. Медики намагалися врятувати чоловіка, однак отримані поранення виявилися смертельними.
Загиблим виявився Семен Скрепецький — російський художник, блогер і політичний активіст, який останні роки проживав у Польщі після виїзду з Росії. У своїй творчості він гостро критикував режим Володимира Путіна, висміював російську владу, силові структури та пропаганду. Героями його сатиричних робіт часто ставали Володимир Путін, Дмитро Медведєв, Рамзан Кадиров та інші представники російської політичної еліти.
Після початку повномасштабної війни проти України художник неодноразово брав участь у публічних акціях протесту в країнах Європи. Лише за кілька днів до загибелі він провів гучний перформанс у Берліні біля посольства Росії. Під час акції Скрепецький демонстрував картини з критикою російського режиму та привертав увагу до злочинів Кремля проти України.
Особливу увагу слідства привертає той факт, що приблизно за годину до вбивства художник повідомив у своїх соцмережах про погрози з боку проросійськи налаштованих осіб. За його словами, після останньої акції він почав отримувати агресивні повідомлення та погрози фізичною розправою.
До пошуків нападника польська поліція залучила співробітників кримінального відділу Люблінського воєводства. Через резонанс справи до розслідування також підключили Агентство внутрішньої безпеки Польщі. Вулиці міста були частково перекриті, а на виїздах виставили додаткові поліцейські пости.
За інформацією польських медіа, після стрілянини правоохоронці затримали двох громадян Білорусі. Їх перевіряють на можливу причетність до організації або виконання злочину. Водночас офіційних обвинувачень наразі не висунуто. Слідчі вивчають маршрути пересування підозрюваних, їхні контакти та можливі зв’язки із зовнішніми структурами.
Окрему увагу привернув факт, що один із затриманих або ймовірних учасників подій був помічений поблизу консульства Білорусі в Білій Підлясці. Саме цей епізод став підставою для появи версій про можливий політичний мотив злочину. Однак польські правоохоронці наголошують, що наразі розглядають одразу кілька версій — від особистих мотивів до можливої діяльності іноземних спецслужб.
Розслідування найближчим часом має перейти під контроль Люблінського відділення Національної прокуратури Польщі. Саме ця структура займатиметься подальшою координацією слідчих дій та аналізом можливих міжнародних аспектів справи.
Смерть Скрепецького вже викликала широкий резонанс серед російської опозиції, правозахисників та представників творчої спільноти. Багато хто нагадує, що художник тривалий час відкрито виступав проти Кремля та регулярно отримував погрози через свою діяльність. Саме тому частина експертів закликає не виключати версію політичного вбивства.
Наразі польські правоохоронці продовжують збирати докази, аналізувати записи камер спостереження та встановлювати повний маршрут пересування осіб, які можуть бути причетними до злочину. Остаточні висновки слідства поки що не оприлюднені, однак справа вже стала однією з найгучніших у Польщі цього року.
-

Росія змінила тактику на кордоні: що відбувається із ДРГ у прикордонних областях
Російські диверсійно-розвідувальні групи (ДРГ) суттєво знизили активність на прикордонних ділянках Чернігівської, Сумської та Харківської областей, однак це не означає зменшення загрози з боку РФ — противник, за оцінками українських прикордонників, просто змінив тактичні пріоритети. Про це в ефірі телемарафону повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.
За його словами, протягом тривалого періоду спостерігається помітне зменшення спроб проникнення малих диверсійних груп на територію України вздовж північного та східного кордону. Якщо раніше такі дії фіксувалися регулярніше і мали більш системний характер, то наразі інтенсивність суттєво впала. Водночас у ДПСУ підкреслюють, що це не свідчить про відмову Росії від подібних методів ведення бойових дій, а радше про їхню трансформацію.
Андрій Демченко наголосив, що російське командування переглядає підходи до ведення операцій на прикордонних напрямках. За його словами, наразі ворог робить акцент на інших формах бойової активності, зокрема на спробах формування так званої «буферної зони» вздовж кордону України. У цьому контексті, як зазначає речник, російські сили частіше застосовують не невеликі диверсійні групи, а більш чисельні піхотні підрозділи, які діють відкрито або напіввідкрито, намагаючись чинити тиск на українську оборону.
Водночас у Державній прикордонній службі підкреслюють, що загроза діяльності ДРГ повністю не зникла. За словами Демченка, окремі спроби проникнення або підготовка до таких дій можуть і надалі фіксуватися, залежно від оперативної ситуації на конкретних ділянках кордону. Він підкреслив, що йдеться не про повне згортання диверсійної активності, а про її тимчасове зниження.
Українські прикордонники продовжують посилений моніторинг прикордонної зони, включно з використанням технічних засобів спостереження, розвідувальних даних і взаємодії з іншими підрозділами Сил оборони. Особлива увага приділяється ділянкам, які раніше вже ставали об’єктами спроб проникнення або провокацій з боку російських сил.
Окремо в ДПСУ зазначають, що ситуація на північному напрямку залишається потенційно небезпечною також через фактор Білорусі. Хоча наразі не фіксується ознак формування ударного угруповання для масштабного вторгнення з її території, сама можливість використання білоруського напрямку Росією як плацдарму для ударів або провокацій зберігається. Це змушує Україну підтримувати високий рівень готовності на всій довжині кордону.
Раніше українське військово-політичне керівництво неодноразово заявляло про різні сценарії розвитку ситуації на північному кордоні, включно зі спробами Росії розширити зону бойових дій або створити додатковий тиск на Сили оборони України через прикордонні регіони. Водночас у Генеральному штабі та Силах оборони наголошують, що будь-які зміни тактики противника уважно відстежуються та враховуються у плануванні оборони.
Аналітики відзначають, що зменшення активності ДРГ може бути пов’язане з високими втратами таких груп у попередні періоди, а також із переорієнтацією російських сил на інші види бойових дій — зокрема артилерійський тиск, авіаційні удари та використання безпілотників. Подібна зміна тактики, за оцінками експертів, є типовою для затяжних конфліктів, коли сторони адаптують свої методи залежно від ефективності та ресурсів.
Попри це, українські прикордонники наголошують, що ситуація залишається динамічною, а будь-яке послаблення тиску з боку противника не повинно сприйматися як довготривале або остаточне. Сили оборони продовжують утримувати контроль над кордоном і готуються до можливих змін оперативної обстановки.
-
Білорусь повертається під свій прапор: UCI скасував усі обмеження
Міжнародний союз велосипедистів (UCI) ухвалив рішення повністю зняти обмеження з білоруських спортсменів і дозволити їм виступати на міжнародних змаганнях під національною символікою. Про це повідомляється на офіційному сайті організації за підсумками засідання Керівного комітету UCI, яке проходило з 2 по 4 червня в італійському місті Дезенцано-дель-Гарда.
Згідно з рішенням федерації, білоруські велоспортсмени відтепер знову можуть брати участь у всіх міжнародних стартах без обмежень, які діяли після початку повномасштабної війни Росії проти України у 2022 році. Це означає повернення можливості виступати під державним прапором, використовувати національну символіку та представляти Білорусь на чемпіонатах світу, Кубках світу та інших офіційних міжнародних змаганнях.
У UCI зазначають, що таке рішення ухвалене відповідно до оновлених рекомендацій Міжнародного олімпійського комітету, оприлюднених у травні 2026 року. Нові підходи МОК передбачають більш гнучкий формат участі спортсменів із країн, які раніше перебували під спортивними санкціями, зокрема з можливістю поступового повернення до міжнародних стартів у повному статусі.
Фактично рішення Міжнародного союзу велосипедистів означає повне скасування всіх попередніх обмежень, запроваджених у лютому 2022 року після початку російського вторгнення в Україну. Тоді UCI, як і більшість міжнародних спортивних федерацій, відсторонив спортсменів із Росії та Білорусі або суттєво обмежив їхню участь у змаганнях, дозволивши виступи лише в нейтральному статусі та без використання національної символіки.
Окремо в рішенні UCI зазначено, що також були пом’якшені умови для російських спортсменів. Зокрема, їм більше не потрібно подавати спеціальні заявки для отримання статусу індивідуального нейтрального спортсмена, як це вимагалося раніше. Водночас за ними поки що зберігається обмеження на використання національної символіки Росії, хоча участь у командних дисциплінах тепер дозволена.
Рішення щодо часткового і повного зняття санкцій у велоспорті стало одним із найпомітніших кроків у процесі поступового перегляду міжнародних спортивних обмежень, запроваджених після 2022 року. У попередні роки спортивна ізоляція Росії та Білорусі була однією з наймасштабніших у сучасному спорті, охопивши практично всі олімпійські дисципліни та більшість міжнародних федерацій.
Водночас останнім часом у міжнародному спортивному середовищі спостерігається тенденція до часткового послаблення санкційних режимів. У низці видів спорту, зокрема в боротьбі, дзюдо, тхеквондо, муай-тай, фехтуванні та спортивній гімнастиці, вже були ухвалені рішення про повернення російських і білоруських спортсменів до участі в міжнародних змаганнях на різних умовах, включно з нейтральним або частково відновленим статусом.
Рішення UCI може мати значний вплив на подальшу практику інших міжнародних федерацій, оскільки велоспорт є одним із олімпійських видів спорту з широкою глобальною системою змагань і значним медійним охопленням. Водночас воно вже викликало дискусії в спортивному середовищі щодо принципів застосування санкцій та критеріїв їхнього перегляду.
Нагадаємо, що початкові обмеження проти Росії та Білорусі у велоспорті були запроваджені 28 лютого 2022 року у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Відтоді міжнародні спортивні організації по-різному трактували формат участі спортсменів із цих країн, варіюючи між повною забороною та нейтральним статусом.
Наразі рішення UCI фактично є одним із наймасштабніших кроків до повного відновлення участі білоруських спортсменів у міжнародному спорті без обмежень, що може стати прецедентом для подальших рішень в інших федераціях у найближчій перспективі.
-

Київ і захід під ризиком: у ДПСУ попередили про можливі провокації з Білорусі
З боку Білорусі зберігається ризик провокацій у напрямку Києва та західних областей України, а також спроб тиску на логістичні маршрути, подібних до тих, що вже фіксувалися на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Про це в ефірі Media Center Ukraine заявив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко, наголосивши, що ситуація на північному напрямку залишається потенційно небезпечною, а оцінка загроз потребує постійного моніторингу та готовності до різних сценаріїв розвитку подій.
За словами Демченка, українські прикордонники фіксують, що ризики провокацій з білоруського напрямку не зникають і можуть набувати різних форм — від інформаційного та психологічного тиску до потенційних військових або диверсійних дій. Він підкреслив, що такі дії можуть бути спрямовані як у бік столиці України, так і на західні області, де розташовані важливі логістичні маршрути, через які здійснюється постачання військової та гуманітарної допомоги. Саме ці напрямки, за його словами, можуть становити інтерес для потенційних провокацій, оскільки їх порушення здатне впливати на загальну стійкість системи забезпечення країни.
Окремо речник ДПСУ нагадав, що подібні сценарії вже реалізовувалися у перші місяці вторгнення Росії, коли білоруська територія використовувалася як один із плацдармів для наступальних дій та ракетних ударів по Україні. Тоді саме північний напрямок став одним із найбільш напружених, що змусило Україну терміново зміцнювати оборону на кордоні та перекидати додаткові сили для стримування потенційного прориву. На цьому тлі нинішні оцінки українських військових базуються на досвіді тих подій і враховують можливість повторення або адаптації подібних сценаріїв.
Демченко наголосив, що Україна повинна виходити з найгірших варіантів розвитку ситуації, оскільки безпекова обстановка в регіоні залишається нестабільною. За його словами, готовність до реагування є ключовим фактором стримування будь-яких потенційних загроз, а прикордонна служба разом з іншими складовими сектору безпеки постійно посилює контроль на всіх ділянках кордону. Він також зазначив, що головним принципом залишається здатність діяти на випередження, враховуючи як військові, так і гібридні інструменти впливу, які можуть застосовуватися з боку союзників Росії.
На тлі цих заяв раніше президент України Володимир Зеленський повідомляв про кілька можливих сценаріїв розвитку війни, які розглядає Росія, зокрема щодо потенційного розширення бойових дій у північному напрямку та спроб залучення Білорусі до активніших дій проти України. Українська влада неодноразово наголошувала, що Мінськ залишається важливим елементом безпекової архітектури регіону через політичну та військову залежність від Москви, що робить його територію потенційно використаною у військових цілях.
Водночас Білорусь продовжує проводити спільні військові навчання з Росією, включно з елементами стратегічного та ядерного планування, що викликає занепокоєння у сусідніх країн і посилює увагу до північного кордону України. Офіційний Мінськ періодично звинувачує Україну в нібито порушеннях повітряного простору безпілотниками, однак Київ відкидає ці звинувачення, наголошуючи на їх безпідставності та політичній мотивації.
Аналітики Інституту вивчення війни при цьому зазначають, що наразі не спостерігається ознак формування ударних угруповань для наземного вторгнення з території Білорусі, однак не виключають використання її інфраструктури для ракетних чи повітряних ударів по території України. Таким чином, білоруський напрямок залишається одним із потенційно небезпечних, але не активних фронтів.
На політичному рівні ситуація також залишається напруженою. У відповідь на заяви Мінська командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт “Мадяр” Бровді різко відреагував на звинувачення білоруської сторони щодо українських дронів і заявив про наявність потенційних цілей на території Білорусі, якщо звинувачення та погрози продовжаться. У відповідь самопроголошений президент Олександр Лукашенко зробив низку заяв про можливі «дзеркальні заходи» проти України, що ще більше підвищило рівень риторичної напруги між сторонами.
На цьому тлі лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська заявила, що Лукашенко фактично перебуває у повній залежності від Кремля і не ухвалює самостійних рішень у питаннях безпеки та зовнішньої політики. За її словами, Білорусь дедалі більше втрачає ознаки суверенного суб’єкта, перетворюючись на інструмент реалізації інтересів Росії в регіоні.
У підсумку ситуація на українсько-білоруському кордоні залишається складною та багаторівневою, де поєднуються військові загрози, політичні заяви та інформаційні кампанії. Українські силові структури продовжують уважно відстежувати будь-які зміни обстановки, виходячи з необхідності оперативного реагування на можливі провокації та забезпечення безпеки північного напрямку.
-

Світовий спорт пом’якшує позицію: як РФ і Білорусь повертають доступ до змагань
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році світовий спорт відреагував безпрецедентно жорстко — Росію та Білорусь було відсторонено від міжнародних змагань майже всіма ключовими організаціями. Водночас уже з 2023 року почався поступовий процес послаблення обмежень, який у подальші роки переріс у часткове або повне повернення спортсменів цих країн до міжнародної арени.
Спершу рішення були максимально жорсткими. У лютому–березні 2022 року Міжнародний олімпійський комітет (МОК) рекомендував не допускати російських і білоруських спортсменів до стартів, а Міжнародний паралімпійський комітет (МПК) повністю усунув їх від Паралімпіади-2022. Восени того ж року було призупинено членство національних паралімпійських комітетів обох країн.
Однак уже у 2023 році почалася зміна підходів. МПК дозволив участь спортсменів у нейтральному статусі, а МОК почав допускати окремих атлетів до Олімпіади-2024, також без національної символіки.
У 2025 році тенденція до пом’якшення посилилася. МПК відновив членство національних комітетів Росії та Білорусі, а МОК заговорив про послаблення обмежень на молодіжному рівні. Це фактично стало сигналом для міжнародних федерацій.
Уже наприкінці 2025 року почалося масове повернення спортсменів під національними прапорами в окремих видах спорту, зокрема у кікбоксингу, дзюдо, самбо, шахах та фехтуванні на юнацькому рівні.
У 2026 році процес набув ще ширших масштабів: федерації одна за одною знімали або частково скасовували санкції. Росія та Білорусь повернулися до участі у тхеквондо, водних видах спорту на юнацькому рівні, гандболі, боротьбі, гімнастиці, муай-тай та інших дисциплінах. У деяких випадках допуск уже відбувається під власною символікою.
Загалом, за останні два роки російські спортсмени повернулися до міжнародних змагань у щонайменше 10 видах спорту на дорослому рівні та ще більшій кількості — на молодіжному. Для Білорусі процес відновлення участі відбувається швидше, оскільки частина рішень ухвалюється централізовано через МОК.
Водночас не всі федерації підтримують таку політику. Зокрема, частина міжнародних організацій у легкій атлетиці та тенісі продовжують зберігати обмеження.
Як зазначають експерти, ключовою тенденцією стало поступове повернення Росії у спорт через рішення міжнародних федерацій, а не через єдину політику МОК. Це створює фрагментовану систему, де правила відрізняються залежно від виду спорту.
На цьому тлі в Україні та окремих країнах Європи намагаються впливати на приймаючі сторони турнірів, щоб обмежувати участь російських спортсменів навіть у нейтральному статусі.
Попри офіційні заяви про санкції, фактична тенденція свідчить про поступове розширення участі спортсменів з Росії та Білорусі в міжнародному спорті. Це стосується як дорослих, так і молодіжних змагань, а в окремих випадках — вже і виступів під національною символікою.
У підсумку, як зазначають аналітики спортивної політики, процес повернення вже набув системного характеру і залежить не стільки від глобальних рішень, скільки від політики окремих федерацій та країн-господарів турнірів.
-

Україна може вдарити по Білорусі: у Міноборони назвали червону лінію для Лукашенка
Україна може завдати ударів по території Білорусі, якщо звідти з’явиться пряма загроза для української безпеки — зокрема запускатимуться російські ударні дрони або будуватимуться бази для «Шахедів». Про це заявив фахівець із систем зв’язку та радник міністра оборони України Сергій «Флеш» Бескрестнов, коментуючи ризики з північного напрямку.
За його словами, українська розвідка відстежує активність на території Білорусі, однак наразі ознак готовності до негайного нападу «завтра» немає. Водночас Бескрестнов наголосив, що будь-яке використання білоруської території для агресії проти України дасть Києву право на адекватну відповідь.
«Якщо ми побачимо, що з території Білорусі запускають або будують бази для “Шахедів”, ми будемо атакувати ці бази. Тобто відповідь буде іншим типом БпЛА. Усе залежить від того, яка саме загроза йтиме з Білорусі», — пояснив він в інтерв’ю 24 Каналу.
Бескрестнов зазначив, що з боку Білорусі вже раніше фіксували активність, пов’язану з російськими дронами. За його словами, там працювали пункти керування «Шахедами», хоча нині такої активності не фіксують. Водночас, за його словами, існує непідтверджена інформація про можливе будівництво баз для запуску таких БпЛА.
Радник міністра оборони підкреслив, що українська армія готується до різних сценаріїв. Якщо йтиметься про спробу прориву білоруської піхоти через кордон, застосовуватимуться одні засоби, зокрема FPV-дрони. Якщо ж загроза буде пов’язана із запуском ударних безпілотників, відповідь може бути іншою — із використанням далекобійних БпЛА по відповідних об’єктах.
За словами Бескрестнова, повторення сценарію лютого 2022 року, коли російські колони заходили з території Білорусі в напрямку Києва, зараз фізично значно складніше. Український кордон на півночі укріплений, а Сили оборони мають бойову готовність до можливих провокацій. Водночас він не виключає комбінованих сценаріїв, метою яких може бути не повномасштабне вторгнення, а відтягування українських сил на нову ділянку фронту.
Тема можливої відповіді України по Білорусі загострилася після заяви командувача Сил безпілотних систем ЗСУ Роберта «Мадяра» Бровді. Він повідомив, що українські військові вже визначили понад 500 потенційних цілей на території Білорусі на випадок, якщо режим Олександра Лукашенка вирішить відкрито вступити у війну на боці Росії.
На цю заяву відреагував сам Лукашенко. Він заявив, що Білорусь нібито має «одну дуже серйозну ціль» неподалік від своєї території. При цьому він не уточнив, про який саме об’єкт ідеться, але його слова прозвучали як чергова погроза Україні на тлі посилення напруги довкола білоруського напрямку.
Українські експерти вважають, що Москва може й надалі використовувати Білорусь як інструмент тиску. Йдеться не лише про потенційний сухопутний наступ, а й про запуск дронів, розміщення пунктів управління, логістичних вузлів, радіоелектронних засобів або інфраструктури для підтримки російських атак. Саме такі об’єкти, у разі їх використання проти України, можуть стати законними військовими цілями.
Особливо небезпечним сценарієм є створення на території Білорусі баз для «Шахедів». Це дало б Росії змогу атакувати Україну з півночі, створюючи додаткове навантаження на українську ППО та загрозу для Києва, Волині, Рівненщини, Житомирщини, Чернігівщини, Львівщини й навіть країн НАТО поблизу білоруського кордону.
Водночас офіційний Київ неодноразово наголошував: Україна не зацікавлена у відкритті нового фронту з Білоруссю, але залишає за собою право на самооборону. Якщо з білоруської території запускатимуть ракети чи дрони, або якщо там розміщуватимуть інфраструктуру для атак, такі об’єкти можуть розглядатися як частина воєнної машини агресора.
Заява Сергія Бескрестнова є не оголошенням наміру атакувати Білорусь, а попередженням: нейтральність Мінська закінчується там, де його територія починає працювати на російську війну. Для Лукашенка це фактично сигнал, що повторення ролі плацдарму для агресії 2022 року матиме вже інші наслідки.