Daypolitico

Позначка: Financial Times

  • Трамп засумнівався щодо ліцензії на виробництво ракет Patriot в Україні: що відомо і чому це важливо

    Трамп засумнівався щодо ліцензії на виробництво ракет Patriot в Україні: що відомо і чому це важливо

    Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон поки не ухвалив остаточного рішення щодо надання Україні ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони Patriot. Його слова стали несподіванкою, адже лише кілька тижнів тому американський лідер публічно заявляв про готовність надати Києву відповідний дозвіл.

    Про це Трамп сказав в інтерв’ю Financial Times, відповідаючи на запитання про перспективи локалізації виробництва одного з найважливіших елементів української системи ППО.

    Трамп: рішення ще не ухвалене

    В інтерв’ю Financial Times президент США повідомив, що питання ліцензування виробництва ракет Patriot наразі залишається відкритим.

    На запитання журналістів, чи готові Сполучені Штати дозволити Україні виробляти перехоплювачі Patriot, Трамп відповів:

    “Я не впевнений. Ми розглядаємо це питання”.

    Він також наголосив, що Вашингтон дуже обережно ставиться до передачі технологій такого рівня.

    За словами американського президента, Patriot належать до категорії найбільш складного та високотехнологічного озброєння, тому США традиційно не поспішають видавати виробничі ліцензії іншим країнам.

    “Це дуже незвичайна зброя… Нам потрібно бути трохи обережними з тим, кому ми видаємо ліцензії. Ми насправді не ліцензуємо таке обладнання”, – пояснив Трамп.

    Чому ця заява викликала резонанс

    Нинішні слова президента США контрастують із його заявами, зробленими під час саміту НАТО в Анкарі на початку липня.

    Тоді, перебуваючи поруч із президентом України Володимиром Зеленським, Трамп заявив, що США готові надати Україні право виробляти ракети-перехоплювачі Patriot.

    Він навіть сказав, що Вашингтон “дасть ліцензію” та допоможе українській стороні освоїти технологію виробництва. При цьому американський президент визнавав, що йдеться про надзвичайно складний технологічний процес.

    Саме тому нинішня заява Financial Times фактично означає, що остаточного політичного рішення досі не існує.

    Що говорив Зеленський після зустрічі у Білому домі

    Коментарі Трампа пролунали лише через два дні після його переговорів із президентом України Володимиром Зеленським у Білому домі.

    Після зустрічі глава української держави повідомив, що сторони детально обговорили питання спільного виробництва оборонної продукції, зокрема ракет-перехоплювачів Patriot.

    Окрім цього, Зеленський розповів про переговори з американськими оборонними компаніями, які можуть бути залучені до майбутніх виробничих проєктів.

    Lockheed Martin вже веде переговори з Україною

    Під час свого візиту до США український президент також зустрівся з керівництвом американської компанії Lockheed Martin, яка є одним із виробників систем Patriot.

    За словами Зеленського, сторони обговорили перспективи розвитку довгострокового оборонного партнерства, включаючи спільне виробництво озброєння, передачу окремих технологій та локалізацію виробництва в Україні.

    Українська сторона розраховує, що така співпраця дозволить не лише забезпечити власні потреби в засобах ППО, а й закласти основу для розвитку сучасної оборонної промисловості після завершення війни.

    Чому Patriot настільки важливі для України

    Patriot сьогодні залишаються практично єдиною західною системою, здатною ефективно перехоплювати російські балістичні ракети.

    Саме тому Україна вже тривалий час просить не лише нові батареї Patriot, а й збільшення запасів ракет-перехоплювачів, які активно витрачаються під час відбиття масованих російських атак.

    Українська посол у США Ольга Стефанішина наголосила, що країна критично потребує саме ракет PAC-3 для боротьби з балістичними ударами. Водночас вона зазначила, що навіть у разі позитивного рішення про локалізацію виробництва запуск такого виробництва може зайняти до п’яти років. Саме тому Україна паралельно веде переговори щодо закупівлі готових ракет та пошуку інших шляхів їх постачання.

    Чому питання виробництва настільки складне

    Навіть якщо США погодяться видати ліцензію, це не означає, що Україна одразу почне виготовляти повний комплекс Patriot.

    Аналітики зазначають, що виробництво може стосуватися лише окремих компонентів або безпосередньо ракет-перехоплювачів, тоді як радари, командні пункти та пускові установки й надалі вироблятимуться американськими компаніями.

    Крім того, запуск такого виробництва потребує значних інвестицій, спеціального обладнання, підготовки персоналу та погодження з виробниками Lockheed Martin і RTX. Навіть після отримання ліцензії знадобляться місяці або роки для створення повноціного виробничого циклу.

    Остаточного рішення поки немає

    Таким чином, попри активні переговори між Києвом і Вашингтоном, питання передачі Україні ліцензії на виробництво ракет Patriot залишається відкритим.

    Нові заяви Дональда Трампа свідчать, що американська адміністрація поки продовжує оцінювати можливі ризики передачі критично важливих оборонних технологій. Водночас українська сторона наголошує, що розвиток власного виробництва сучасних засобів ППО є одним із ключових елементів довгострокового зміцнення обороноздатності країни.

  • Українські дрони спричинили найглибшу паливну кризу в Росії за десятиліття, – FT

    Українські дрони спричинили найглибшу паливну кризу в Росії за десятиліття, – FT

    Масовані далекобійні удари України по російській нафтопереробній інфраструктурі стали одним із ключових чинників найглибшої паливної кризи в Росії за останні десятиліття. За оцінками аналітиків, значна частина потужностей із переробки нафти досі не відновлена, а наслідки атак продовжують впливати на економіку країни-агресора.

    Про це повідомляє Financial Times.

    За даними видання, українські атаки вивели з ладу понад 30% фактичних потужностей із переробки нафти в Росії та більш як 45% номінальних виробничих потужностей. Через це російська нафтопереробна галузь зіткнулася із серйозними труднощами, а дефіцит пального почав відчуватися в різних регіонах країни.

    Журналісти зазначають, що ремонт пошкоджених підприємств просувається набагато повільніше, ніж очікувала російська влада. У результаті ефект від українських далекобійних ударів зберігається протягом багатьох тижнів, а в окремих випадках — навіть місяців.

    Financial Times проаналізувала інформацію S&P Global Energy, а також супутникові знімки найбільших російських нафтопереробних заводів. Аналіз показав, що низка стратегічно важливих підприємств досі не повернулася до повноцінної роботи.

    Зокрема, на момент дослідження нафтопереробні заводи в Киришах, Туапсе, Самарі та Сизрані взагалі не здійснювали переробку нафти.

    Експерти зазначають, що навіть після завершення ремонтних робіт цим підприємствам знадобиться понад рік, щоб повернутися до довоєнного рівня продуктивності. Це означає, що негативний вплив на російський паливний ринок може зберігатися ще тривалий час.

    За оцінкою видання, ситуація для Росії може погіршитися ще більше, оскільки наявні системи протидії безпілотникам не здатні ефективно захищати стратегічні енергетичні об’єкти від масованих атак українських дронів.

    Водночас відкриті дані свідчать про суттєве зростання інтенсивності українських ударів. З початку 2026 року російські нафтопереробні заводи щонайменше 194 рази ставали цілями Сил оборони України.

    За інформацією Financial Times, це приблизно в 11 разів більше, ніж за аналогічний період минулого року.

    Керівник програми з питань Євразії Німецької ради із зовнішньої політики Штефан Майстер пов’язує таку динаміку зі стрімким розвитком українських технологій.

    “Україна здійснила технологічний прорив, який дозволив суттєво збільшити виробництво далекобійних дронів і налагодити їхній масовий випуск”, — зазначив він.

    Останнім часом українські Сили оборони продовжують системно завдавати ударів по російській енергетичній інфраструктурі. Напередодні було атаковано один із найбільших нафтопереробних заводів РФ, а також підприємство, яке входить до п’ятірки найбільших НПЗ країни-агресора.

    Раніше Financial Times також повідомляло, що Україна змінила тактику далекобійних ударів. Замість атак по резервуарах із пальним українські сили дедалі частіше зосереджуються на ураженні критично важливих технологічних вузлів підприємств, відновлення яких потребує значно більше часу та коштів. Такий підхід має посилити довгостроковий ефект ударів і збільшити витрати Росії на відновлення своєї енергетичної інфраструктури.

  • Україна змінила тактику ударів по Росії: FT розкрила, які цілі тепер знищують насамперед

    Україна змінила тактику ударів по Росії: FT розкрила, які цілі тепер знищують насамперед

    Україна змінила підхід до завдання далекобійних ударів по енергетичній інфраструктурі Росії, зосередивши увагу на знищенні критично важливих елементів, відновлення яких потребує значно більше часу та ресурсів. Така стратегія має забезпечити довготривалий ефект від атак, ускладнити ремонт пошкоджених об’єктів і збільшити фінансовий тиск на російську економіку.

    Про це повідомляє Financial Times.

    За інформацією видання, українські Сили оборони дедалі частіше відмовляються від ударів по резервуарах для зберігання пального чи окремих будівлях на користь ураження найважливіших технологічних вузлів нафтопереробних заводів та інших енергетичних об’єктів. Йдеться про обладнання, без якого підприємства не можуть повноцінно функціонувати, а його виробництво, доставка та встановлення займають тривалий час.

    За словами українських військових, операторів далекобійних безпілотників та експертів енергетичної галузі, саме така тактика дозволяє досягати більшого стратегічного ефекту. Вона не лише тимчасово припиняє роботу окремого об’єкта, а й суттєво ускладнює його повернення до повноцінної експлуатації.

    Виконувач обов’язків міністра оборони України Євген Хмара наголосив, що Україна продовжить посилювати технологічний та ударний тиск на Росію.

    “Україна продовжуватиме чинити ударний та технологічний тиск на Росію всіма можливими засобами. Ми повинні масштабувати те, що вже доводить свою ефективність”, – заявив він.

    Як зазначає Financial Times, підготовка до таких операцій відбувається за участі інженерів і профільних фахівців. Перед нанесенням ударів оператори безпілотників консультуються з експертами, які допомагають визначити найбільш уразливі вузли енергетичної інфраструктури. Особлива увага приділяється трубопроводам, системам з’єднання та іншим компонентам, пошкодження яких здатне надовго зупинити виробничий процес.

    Колишній міністр оборони України та голова Центру оборонних стратегій Андрій Загороднюк пояснив, що українська сторона аналізує російську енергетичну систему як єдиний взаємопов’язаний механізм.

    За його словами, розуміння того, як працює ця система, дозволяє визначати точки, удар по яких матиме значно більший вплив, ніж ураження окремих об’єктів.

    Окремою особливістю нової тактики стали повторні удари по тих самих об’єктах ще до завершення їхнього ремонту. Як повідомляє FT із посиланням на свої джерела, це дозволяє не допустити швидкого відновлення роботи підприємств і змушує Росію витрачати ще більше ресурсів на ремонтні роботи.

    Видання зазначає, що ефективність такого підходу підтверджують не лише співрозмовники журналістів, а й аналіз супутникових знімків, які свідчать про повторне ураження окремих критичних елементів енергетичної інфраструктури.

    Командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді (Мадяр) наголосив, що удари по енергетичних об’єктах є частиною ширшої стратегії зі скорочення ресурсів, які Росія використовує для фінансування війни та забезпечення свого військово-промислового комплексу.

    За його словами, головна мета полягає у тому, щоб обмежити джерела фінансування війни, а також послабити можливості російської оборонної промисловості виробляти озброєння для окупаційної армії.

    Крім цього, українські посадовці повідомили, що точнішому вибору цілей сприяють розвідувальні дані, отримані від міжнародних партнерів, зокрема США та Франції. Ця інформація допомагає визначати розташування російських систем протиповітряної оборони, а також маршрути, якими далекобійні безпілотники можуть проникати вглиб території Росії.

    На тлі зміни тактики українські військові продовжують завдавати ударів по паливній інфраструктурі РФ. Зокрема, у ніч на 29 липня українські сили уразили низку важливих об’єктів у Рязанській області та тимчасово окупованому Криму. Також раніше повідомлялося про успішні удари по нафтових об’єктах на відстані близько 1300 кілометрів від українського кордону, серед яких експортний термінал у Ростовській області, а також підприємства в Ярославській області та Удмуртії.

  • Україна змінила тактику ударів по Росії: FT розкрила, як дрони стали ще небезпечнішими для Кремля

    Україна змінила тактику ударів по Росії: FT розкрила, як дрони стали ще небезпечнішими для Кремля

    Українські далекобійні безпілотники перейшли до нової тактики ударів по території Росії, яка дозволяє завдавати значно більших економічних і військових збитків. Замість масштабних атак по всьому підприємству українські сили дедалі частіше концентруються на ураженні найважливіших вузлів критичної інфраструктури, без яких виробництво або робота об’єкта стають практично неможливими. Саме такий підхід робить відновлення російських підприємств значно дорожчим і тривалішим.

    Про це повідомляє Financial Times із посиланням на українських військових, операторів безпілотників та експертів у сфері енергетики.

    За даними видання, нова стратегія стала результатом накопиченого бойового досвіду та значно ретельнішого планування кожної операції. Перед виконанням завдання оператори дронів отримують консультації від інженерів, які визначають найвразливіші компоненти підприємств. Крім того, для кожної місії готуються альтернативні цілі на випадок, якщо основний об’єкт буде недосяжним через активну роботу російської протиповітряної оборони або інші фактори.

    Співрозмовники Financial Times зазначають, що українські безпілотники дедалі частіше завдають повторних ударів по вже пошкоджених підприємствах ще до завершення їхнього ремонту. Така тактика не дозволяє російській стороні швидко відновити виробничі процеси та змушує витрачати додаткові ресурси на повторне усунення наслідків атак.

    Важливу роль у вдосконаленні кампанії відіграла підтримка західних партнерів України. Як зазначає видання, американська та французька розвідки допомогли українській стороні створити детальну карту розташування російських систем протиповітряної оборони. Це дозволило визначити маршрути, якими ударні безпілотники можуть обходити найбільш захищені райони та проникати глибоко на територію Росії.

    Окрім цього, розвідувальна інформація допомогла покращити процес вибору цілей. Голова Центру оборонних стратегій та колишній міністр оборони України Андрій Загороднюк пояснив, що українські планувальники створили детальну карту російської енергетичної системи. Це дало змогу визначити критично важливі вузли, вихід з ладу яких може спричинити масштабні перебої у роботі енергетичної інфраструктури, а також обладнання, яке найважче та найдорожче замінити.

    За словами командувача Сил безпілотних систем Роберта Бровді, ефективність ударів також забезпечує систематичне знищення російських засобів протиповітряної оборони, радіолокаційних станцій та комплексів радіоелектронної боротьби. Це створює безпечніші коридори для польоту українських ударних безпілотників і збільшує шанси на успішне ураження визначених цілей.

    Бровді наголосив, що стратегічною метою кампанії залишається не лише ураження окремих військових чи промислових об’єктів, а насамперед позбавлення Кремля фінансових ресурсів для ведення війни та ослаблення російського військово-промислового комплексу.

    “Мета чітка: знищити джерела, що фінансують війну Путіна, та військово-промисловий комплекс, який постачає зброю окупаційній армії”, – заявив він.

    Командувач також підкреслив, що українські підрозділи не планують знижувати інтенсивність далекобійних ударів по території Росії, а навпаки продовжуватимуть розвивати цей напрямок.

    Розширення можливостей українських безпілотників залишається одним із ключових пріоритетів держави. Раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що вже цього року максимальна дальність польоту українських дронів має зрости до 4 тисяч кілометрів, а протягом наступного року — до 5–10 тисяч кілометрів. За словами глави держави, це відкриє новий етап розвитку української безпілотної програми та значно розширить можливості Сил оборони щодо ураження важливих військових і промислових об’єктів на території країни-агресора.

  • Угорщина знову загальмувала вступ України до ЄС

    Угорщина знову загальмувала вступ України до ЄС

    Угорщина вкотре заблокувала просування переговорного процесу щодо вступу України до Європейського Союзу. Цього разу Будапешт відклав відкриття одразу двох переговорних кластерів, що стосуються інтеграції України до єдиного європейського ринку та реформ у сфері економічної й соціальної політики.

    Про це повідомляє Financial Times.

    За інформацією видання, угорська сторона не погодилася на відкриття другого та третього переговорних кластерів у межах процесу вступу України до ЄС. Йдеться про напрями, які охоплюють функціонування єдиного ринку, економічні реформи, соціальну політику та інші ключові сфери, необхідні для подальшого просування переговорів.

    Як зазначає Financial Times, представники політичної команди угорського лідера Петера Мадяра також виступають проти прискорення процедури вступу України до Європейського Союзу. На їхню думку, Київ не повинен отримувати особливих умов чи швидшого шляху до членства.

    Видання наголошує, що останні кроки Будапешта свідчать про небажання угорської влади остаточно змінити свою попередню політику щодо України. Попри очікування окремих європейських дипломатів, що після політичних змін позиція Угорщини може стати більш конструктивною, на практиці Будапешт продовжує стримувати просування переговорного процесу.

    Один із дипломатів Європейського Союзу, слова якого наводить Financial Times, назвав нинішню затримку “тимчасовою перешкодою”. За його оцінкою, проблему ще можна вирішити, однак для цього, найімовірніше, знадобиться пряме політичне втручання на найвищому рівні.

    Європейські посадовці побоюються, що без додаткових переговорів із керівництвом Угорщини процес відкриття нових переговорних кластерів може затягнутися, що вплине на загальний темп євроінтеграції України.

    Угорщина вже тривалий час виступає одним із головних критиків ідеї прискореного вступу України до Європейського Союзу. Прем’єр-міністр країни неодноразово заявляв, що Київ не повинен отримувати жодних преференцій порівняно з державами Західних Балкан, які протягом багатьох років виконують вимоги ЄС і очікують на членство.

    Цю позицію підтвердив і речник угорського уряду. За його словами, Будапешт виступає проти будь-якої “прискореної процедури” для України та наполягає на тому, що всі країни-кандидати мають проходити однаковий шлях інтеграції без винятків.

    На тлі цих розбіжностей давно анонсований саміт між керівництвом Угорщини та президентом України Володимиром Зеленським досі не відбувся, що також свідчить про збереження складнощів у двосторонніх відносинах.

    Попри чергову затримку, у Брюсселі зберігають сподівання, що переговорний процес вдасться розблокувати дипломатичним шляхом. Представники ЄС наголошують, що відкриття нових переговорних кластерів залишається важливим етапом на шляху України до повноправного членства в Європейському Союзі, а тому пошук компромісу з Угорщиною буде одним із пріоритетів найближчих місяців.

  • Трамп готує новий тарифний удар: під мита можуть потрапити близько 60 країн

    Трамп готує новий тарифний удар: під мита можуть потрапити близько 60 країн

    Адміністрація президента США Дональда Трампа завершує підготовку нового масштабного пакета імпортних мит, який може торкнутися близько 60 країн і територій. За даними Financial Times, рішення можуть оголосити вже цього тижня, оскільки чинний базовий тариф у 10% припиняє дію найближчими днями.

    За інформацією видання, Білий дім розглядає запровадження нових ставок на рівні від 10% до 12,5%. Остаточний розмір тарифів залежатиме від конкретної країни, а також від результатів поточних торговельних переговорів із Вашингтоном.

    Новий пакет стане черговим етапом торговельної політики Дональда Трампа після того, як Верховний суд США на початку року обмежив можливість використовувати надзвичайні повноваження для запровадження широких мит. У відповідь адміністрація почала шукати інші юридичні механізми, які дозволять зберегти або навіть розширити тарифний тиск на торговельних партнерів.

    Одним із таких механізмів є розслідування за розділом 301 Закону США про торгівлю 1974 року. Саме його адміністрація використовує як потенційну правову основу для введення нових обмежень. Офіційно йдеться про перевірки щодо використання примусової праці у виробничих ланцюгах, а також про розслідування стосовно надлишкових виробничих потужностей і недобросовісних торговельних практик окремих держав.

    Серед країн та економічних об’єднань, яких можуть торкнутися нові тарифи, Financial Times називає Європейський Союз, Китай, Індію, Японію, Південну Корею, Тайвань, В’єтнам, Мексику, Бангладеш, Сінгапур, Швейцарію, Норвегію, Індонезію, Малайзію, Камбоджу та Таїланд. Загалом потенційний перелік охоплює приблизно 60 торговельних партнерів США.

    Водночас усередині адміністрації Трампа немає повної єдності щодо нового етапу тарифної політики. За даними Financial Times, частина радників закликає президента не поспішати із запровадженням додаткових мит. Вони попереджають, що різке посилення торговельних бар’єрів може негативно вплинути на економіку США, ускладнити відносини з ключовими союзниками та створити політичні ризики напередодні проміжних виборів до Конгресу.

    Після завершення кількох урядових перевірок, пов’язаних із постачанням критично важливої сировини, авіаційних комплектуючих та інших стратегічних товарів, окремі чиновники рекомендували Білому дому активніше використовувати переговори з партнерами, а не нові торговельні обмеження. Проте остаточне рішення, за інформацією джерел FT, ще не ухвалене.

    Попри це, адміністрація продовжує одночасно проводити кілька інших торговельних розслідувань. Якщо вони завершаться висновками про порушення американського законодавства або шкоду для економіки США, Білий дім зможе отримати юридичні підстави для ще вищих тарифів у майбутньому.

    Нова ініціатива з’явилася на тлі вже розпочатого посилення американської торговельної політики. Напередодні Дональд Трамп оголосив про введення 50-відсоткових мит на широкий перелік канадських товарів, звинувативши Канаду у дискримінації американської продукції, зокрема автомобілів, алкогольних напоїв і молочної продукції. Нові тарифи мають набути чинності через 30 днів.

    Раніше адміністрація також запровадила 25-відсоткові мита на окремі товари з Бразилії. Ці рішення демонструють, що Білий дім і надалі розглядає тарифи як один із головних інструментів економічної та зовнішньоторговельної політики.

    Економісти зазначають, що нова хвиля мит може мати наслідки не лише для експортерів, а й для самих Сполучених Штатів. Імпортні тарифи зазвичай підвищують собівартість товарів, що може позначитися на цінах для американських споживачів і виробників, які використовують імпортні комплектуючі. Саме через ці ризики частина радників президента виступає за більш обережний підхід до нових обмежень.

    Якщо рішення буде ухвалене, воно стане одним із наймасштабніших переглядів американської тарифної політики за останній час. Остаточний перелік країн, конкретні ставки та дата набуття чинності новими митами наразі офіційно не оприлюднені. Білий дім також поки не повідомляв, чи можливі винятки для окремих держав, які ведуть переговори зі США щодо нових торговельних угод.

    Адміністрація Дональда Трампа продовжує курс на посилення торговельного захисту американського ринку. Водночас остаточне рішення щодо нового пакета мит ще перебуває на стадії внутрішніх консультацій, а його масштаб і вплив на світову торгівлю залежатимуть від подальших переговорів із десятками країн, які можуть потрапити під нові американські тарифи.

  • Федоров відмовився від крісла секретаря РНБО: готовий повернутися лише міністром оборони, — FT

    Федоров відмовився від крісла секретаря РНБО: готовий повернутися лише міністром оборони, — FT

    Колишній міністр оборони України Михайло Федоров відмовився від запропонованої президентом Володимиром Зеленським посади секретаря Ради національної безпеки і оборони України. Попри те, що нова посада передбачала значно ширші повноваження у сфері оборонних технологій, прямий доступ до глави держави та можливість координувати стратегічні реформи, Федоров, за даними Financial Times, не погодився на компромісний варіант і готовий повернутися до влади лише як міністр оборони. Про це повідомляє видання з посиланням на кількох співрозмовників, обізнаних із перебігом переговорів.

    За інформацією FT, президент Володимир Зеленський упродовж останніх днів намагався знайти вихід із політичної кризи, що виникла після звільнення Федорова з посади очільника Міністерства оборони. Одним із запропонованих варіантів стало його призначення секретарем РНБО із суттєво розширеними функціями. Передбачалося, що Федоров контролюватиме програми розвитку оборонних інновацій, координуватиме масштабування виробництва далекобійного озброєння, просуватиме технологічні реформи та сприятиме залученню іноземних інвестицій до українського оборонно-промислового комплексу. Крім того, ця посада мала забезпечити йому постійний доступ до президента та значний вплив на формування військово-технічної політики держави.

    Втім, як стверджують джерела Financial Times, Федоров відкинув цю пропозицію. За словами співрозмовників видання, він вважає, що може реалізувати необхідні зміни лише на посаді міністра оборони. Один із чиновників, знайомий із ситуацією, заявив, що зараз Федоров має значну підтримку як у суспільстві, так і серед частини політичної еліти, тому не бачить сенсу погоджуватися на іншу роль.

    За даними FT, минулими вихідними Володимир Зеленський та Михайло Федоров провели майже шість годин у переговорах. Незважаючи на тривалу розмову, компромісу досягти не вдалося. При цьому президент після звільнення Федорова продовжує підтримувати з ним практично щоденний контакт, що свідчить про бажання зберегти одного з найвідоміших реформаторів у команді влади.

    Західні партнери України, за інформацією FT, також уважно стежать за розвитком ситуації. Представники держав, які фінансово та військово підтримують Україну, наголошують на необхідності якнайшвидше завершити кадрову невизначеність. Один із західних чиновників зазначив, що партнерам потрібна передбачуваність та стабільність, особливо коли йдеться про людей, із якими вже налагоджена ефективна співпраця.

    Політична напруга довкола кадрових рішень виникла після того, як 15 липня Михайло Федоров повідомив про завершення роботи на посаді міністра оборони. У своєму зверненні він подякував українським військовим, команді міністерства та партнерам за спільну роботу, підбивши підсумки своєї діяльності. За час перебування на посаді він активно просував цифровізацію оборонного сектору, реформування закупівель, розвиток безпілотних технологій та модернізацію оборонної промисловості.

    Водночас причини його відставки офіційно не пояснювалися. За інформацією низки українських та міжнародних медіа, кадрові зміни могли бути пов’язані із тривалими розбіжностями між Федоровим та головнокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським щодо підходів до ведення війни, впровадження нових технологій та реформування системи управління військом. Сам Федоров раніше відкрито говорив про блокування окремих реформаторських ініціатив і конфлікт навколо модернізації оборонної системи.

    Після його звільнення в Україні розпочалися масштабні акції протесту. За даними Reuters, демонстрації охопили щонайменше 16 міст країни та стали одними з найбільших із початку повномасштабного вторгнення Росії. Учасники акцій вимагали повернення Федорова на посаду міністра оборони, а також кадрових змін у військовому керівництві. Частина протестувальників переконана, що саме курс на технологічні інновації та швидку модернізацію війська, який просував Федоров, має бути продовжений.

    Reuters також повідомляє, що Володимир Зеленський останніми днями провів серію зустрічей із провідними українськими військовими командирами. За інформацією агентства, президент консультується щодо подальших кадрових рішень та оцінює можливість оновлення військового керівництва. Серед потенційних кандидатів на ключові посади називають представників нового покоління українських командирів, які отримали бойовий досвід під час повномасштабної війни та активно застосовують сучасні підходи до ведення бойових дій.

    Окрему увагу міжнародні аналітики звертають на реакцію української оборонної промисловості. За даними Business Insider, багато виробників зброї та технологічних компаній висловлюють занепокоєння через можливе уповільнення реформ після відставки Федорова. Саме його підхід, заснований на швидкому впровадженні інновацій, розвитку безпілотних систем, цифровізації процесів та конкуренції між виробниками, дозволив суттєво прискорити модернізацію оборонного сектору України. Представники галузі побоюються, що втрата такого керівника може негативно вплинути на темпи розвитку військових технологій.

    Водночас сам Федоров раніше підтверджував, що після звільнення президент пропонував йому залишитися у команді в іншому статусі. Під час брифінгу 16 липня він повідомив, що отримав пропозицію стати радником президента або знайти інший формат роботи, однак від цієї ідеї також відмовився. За його словами, питання для нього ніколи не полягало у збереженні будь-якої посади, а в можливості реалізувати зміни, які він вважає необхідними для перемоги України.

    Ситуація навколо Михайла Федорова залишається одним із головних політичних сюжетів останніх днів. Публікація Financial Times свідчить, що президентська команда продовжує шукати варіанти повернення одного з найпопулярніших урядовців до системи державного управління, однак сам Федоров поки що не готовий погоджуватися на компромісні рішення. Західні партнери України наполягають на якнайшвидшому завершенні кадрової невизначеності, а всередині країни триває суспільна дискусія щодо майбутнього оборонних реформ і керівництва сектором безпеки. Чи вдасться сторонам знайти спільне рішення найближчим часом, наразі залишається відкритим питанням.

  • Трамп змінює правила гри: США спрямують мільйони доларів на просування ідей MAGA у Європі

    Трамп змінює правила гри: США спрямують мільйони доларів на просування ідей MAGA у Європі

    Адміністрація президента США Дональда Трампа розпочинає масштабне реформування системи американської зовнішньої допомоги, переорієнтовуючи її на підтримку проєктів, що відповідають політичній ідеології Make America Great Again (MAGA). У Вашингтоні вже підготували перші грантові програми, спрямовані на просування нових зовнішньополітичних пріоритетів США в Європі та інших регіонах світу. Про це повідомляють Reuters та Financial Times.

    За інформацією видань, Державний департамент США вже направив до Конгресу офіційне повідомлення про нові витрати. Одним із перших кроків стане виділення 2 мільйонів доларів на фінансування ініціатив, які, за задумом адміністрації, мають протидіяти цензурі в Європі. Насамперед йдеться про підтримку організацій та проєктів, що критикують європейські Закон про цифрові послуги (Digital Services Act, DSA) та Закон про цифрові ринки (Digital Markets Act, DMA), які регулюють діяльність великих цифрових платформ і технологічних компаній.

    У Білому домі вважають, що ці законодавчі акти Європейського Союзу можуть обмежувати свободу слова та створювати надмірний контроль над інформаційним простором. Дональд Трамп неодноразово публічно критикував політику Брюсселя у сфері цифрового регулювання, називаючи її загрозою для вільного висловлення думок. Саме тому американські кошти планують спрямувати на підтримку тих організацій, експертних центрів і громадських ініціатив, які виступають проти чинної регуляторної політики ЄС.

    Новий курс також свідчить про кардинальну зміну підходу до використання американської міжнародної допомоги. На початку свого президентського терміну Дональд Трамп різко критикував Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), називаючи його частиною застарілої бюрократичної системи та виступаючи за суттєве скорочення його впливу. Однак нині адміністрація фактично вирішила використати механізми зовнішньої допомоги для реалізації власної політичної стратегії.

    Як зазначають Reuters і Financial Times, якщо раніше основний акцент американських грантових програм робився на гуманітарній підтримці, розвитку демократії, боротьбі з бідністю чи реформуванні державних інституцій, то тепер фінансування дедалі більше спрямовуватиметься на проєкти, які відповідають політичним та ідеологічним пріоритетам адміністрації Трампа. Такий підхід може означати наймасштабніше переформатування американської системи міжнародної допомоги за останні десятиліття.

    Основою нової політики стала ідеологія Make America Great Again, яка передбачає пріоритет національних інтересів США над міжнародними домовленостями, критичне ставлення до глобальних інституцій, підтримку максимально широкого трактування свободи слова, економічний протекціонізм та захист традиційних цінностей. Саме ці напрями, за даними журналістів, визначатимуть, які міжнародні проєкти отримуватимуть фінансування від американського уряду.

    Ініціатива вже викликала занепокоєння серед європейських політиків. У країнах ЄС побоюються, що фінансування організацій, які виступають проти політики Брюсселя, може стати інструментом політичного впливу США на внутрішні процеси в Європейському Союзі. Окремі європейські посадовці вважають, що така стратегія здатна посилити політичну поляризацію та створити додаткове напруження у відносинах між союзниками по НАТО.

    Водночас американська адміністрація наголошує, що має право підтримувати за кордоном тих партнерів, які поділяють бачення Вашингтона щодо свободи слова, розвитку ринкової економіки та обмеження державного втручання в інформаційний простір. За інформацією джерел, нинішня грантова програма стане лише першим етапом масштабнішої стратегії, а до кінця року обсяги фінансування подібних ініціатив можуть суттєво зрости.

    Останні рішення вписуються у загальний курс адміністрації Дональда Трампа, яка останніми місяцями активно переглядає підходи як до зовнішньої, так і до економічної політики. Напередодні президент США оголосив про намір запровадити додаткові мита щодо Канади, пояснивши це, зокрема, наслідками масштабних лісових пожеж, дим від яких регулярно поширюється на американську територію. Крім того, Трамп заявив про плани запровадити платний надшвидкий доступ до своїх публікацій у соціальній мережі Truth Social для трейдерів, які використовують його заяви як важливий фактор під час ухвалення фінансових рішень. Нові ініціативи демонструють прагнення адміністрації поєднати зовнішню політику, економічні інструменти та інформаційний вплив у межах реалізації стратегії MAGA.

  • Зеленський не полишає спроб переконати Свириденко очолити посольство України у США

    Зеленський не полишає спроб переконати Свириденко очолити посольство України у США

    Президент України Володимир Зеленський продовжує шукати нового посла України у Сполучених Штатах і, за даними джерел, не відмовився від наміру призначити на цю посаду колишню прем’єр-міністерку Юлію Свириденко. Попри те, що вона вже відхилила відповідну пропозицію, глава держави нібито й надалі намагається переконати її погодитися на дипломатичну місію у Вашингтоні.

    Про це повідомляє Financial Times .

    За інформацією видання, після кадрових змін в уряді Зеленський продовжує пошук кандидата, який представлятиме Україну у США. Головною претенденткою на цю посаду, як і раніше, залишається Юлія Свириденко, яка цього тижня залишила посаду прем’єр-міністра.

    За словами співрозмовників Financial Times, Свириденко вже відмовилася від пропозиції очолити українське посольство у Вашингтоні, однак президент не припинив спроб змінити її рішення.

    «Він усе ще намагається переконати її обійняти цю посаду, яка припадає на вирішальний момент війни та у відносинах з адміністрацією Трампа», — цитує видання джерела, обізнані з ситуацією.

    Журналісти зазначають, що призначення нового посла у США має особливе значення для України з огляду на триваючу війну з Росією, а також необхідність підтримувати активний політичний діалог із Вашингтоном. Саме тому пошук кандидата на цю посаду залишається одним із важливих кадрових питань для української влади.

    Нагадаємо, 14 липня Юлія Свириденко подала заяву про відставку з посади прем’єр-міністра України після зустрічі з президентом Володимиром Зеленським. Вона пояснила своє рішення необхідністю оновлення уряду.

    Того ж дня Верховна Рада підтримала її відставку. Відповідно до законодавства, звільнення прем’єр-міністра автоматично означає припинення повноважень усього складу Кабінету Міністрів.

    Вже 16 липня парламент призначив новим прем’єр-міністром України Сергія Корецького. Після цього Верховна Рада також підтримала призначення нового складу уряду, затвердивши керівників більшості міністерств.

    Попри завершення роботи на посаді глави уряду, Свириденко ще провела фінальне засідання Кабінету Міністрів, під час якого, за її словами, було ухвалено механізм використання 40 мільярдів гривень на підготовку країни до осінньо-зимового періоду в межах Планів стійкості.

    На тлі цих кадрових змін у медіа також з’явилася інформація про можливу зміну керівника української дипломатичної місії у США. За даними ЗМІ, чинна посол України у Вашингтоні Ольга Стефанішина нібито найближчим часом може залишити свою посаду. Повідомлялося, що рішення про звільнення вона ухвалила з власної ініціативи.

    Водночас офіційного підтвердження можливого призначення Юлії Свириденко послом України у США наразі немає. Також немає офіційних коментарів щодо інформації про її відмову чи подальші спроби президента переконати її погодитися на цю посаду. Опубліковані дані ґрунтуються на інформації, отриманій Financial Times від джерел, близьких до глави держави.

  • Зеленський може звільнити Сирського, але за однієї ключової умови

    Зеленський може звільнити Сирського, але за однієї ключової умови

    Президент України Володимир Зеленський розглядає можливість зміни керівництва Збройних сил України та не виключає звільнення головнокомандувача Олександра Сирського. Водночас остаточне рішення, за інформацією джерел, залежатиме від того, чи вдасться знайти кандидата, здатного забезпечити безперервне управління армією в умовах повномасштабної війни.

    Про це повідомляє Financial Times.

    За даними видання, найближчими днями Володимир Зеленський планує провести зустріч із військовим командуванням, під час якої заслухає оцінку ситуації на фронті та проведе співбесіди з потенційними кандидатами на посаду головнокомандувача ЗСУ.

    Співрозмовник Financial Times стверджує, що глава держави готовий ухвалити рішення про відставку Олександра Сирського лише за умови, якщо буде знайдено командувача, який зможе безболісно перебрати управління військами та забезпечити стабільність оборони на всій лінії фронту, яка нині простягається приблизно на 1200 кілометрів.

    За інформацією видання, головною умовою можливих кадрових змін є відсутність ризиків для керованості української армії під час передачі повноважень. У керівництві держави, як зазначає FT, прагнуть уникнути будь-яких рішень, які могли б негативно вплинути на бойову готовність Збройних сил у період активних бойових дій.

    Видання також зазначає, що дискусії навколо роботи головнокомандувача активізувалися після нещодавніх кадрових змін у Міністерстві оборони України. За оцінкою журналістів, питання взаємодії між військовим і політичним керівництвом стало одним із факторів, які вплинули на обговорення подальших кадрових рішень.

    Раніше президент України Володимир Зеленський ухвалив рішення про звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони. Як повідомлялося, однією з причин такого кроку могла стати відсутність ефективної взаємодії між Міністерством оборони та керівництвом Збройних сил України, зокрема з головнокомандувачем Олександром Сирським.

    Також повідомлялося, що Михайло Федоров раніше пропонував президенту розглянути питання зміни керівництва ЗСУ. Після звільнення Зеленський заявив, що Федоров залишиться у його команді, однак не уточнив, яку саме посаду він може обійняти надалі.

    Сам Федоров згодом повідомив, що президент запропонував йому стати своїм радником, однак він відмовився від цієї пропозиції.

    Після кадрових змін у Міністерстві оборони виконувачем обов’язків міністра було призначено генерал-майора Євгенія Хмару, який до цього очолював Службу безпеки України у статусі тимчасового виконувача обов’язків.

    Як зазначає Financial Times, питання можливого оновлення військового керівництва залишається одним із найважливіших для української влади, адже будь-які кадрові рішення мають враховувати складну ситуацію на фронті та необхідність забезпечення безперервного управління військами.

    На момент публікації офіційних заяв президента України або Офісу президента щодо можливого звільнення Олександра Сирського не було. Інформація про розгляд такого рішення ґрунтується на даних, отриманих Financial Times від джерела, обізнаного з перебігом внутрішніх консультацій.