Daypolitico

Позначка: Financial Times

  • Москва нервує через заяви Трампа про Україну та санкції — Financial Times

    Москва нервує через заяви Трампа про Україну та санкції — Financial Times

    Президент США Дональд Трамп, за даними Financial Times, висловив значне враження останніми військовими успіхами України, зокрема результатами далекобійних ударів по об’єктах на території Росії, що, за оцінками західних дипломатів, стало одним із факторів помітного посилення напруженості у відносинах між Вашингтоном і Москвою та викликало нервову реакцію в Кремлі, який почав публічно сигналізувати про зміну американського підходу до війни.

    Як зазначає видання з посиланням на джерела, ситуація загострилася після низки заяв і рішень американської адміністрації, які в Росії сприйняли як поступовий відхід від попередньої позиції, де США намагалися балансувати між підтримкою України та роллю потенційного посередника у переговорах із Москвою. У Кремлі вважають, що Вашингтон дедалі більше зміщується у бік прямішої підтримки Києва, що, на думку російської сторони, зменшує шанси на будь-який нейтральний формат дипломатичного врегулювання.

    Окреме занепокоєння російського керівництва викликала реакція Дональда Трампа на українські удари по стратегічних цілях у глибині російської території. За інформацією Financial Times, під час саміту G7 президент США був “надзвичайно вражений і захоплений” тим, як Україна змогла реалізувати серію високоточних операцій, які продемонстрували, на думку американських і європейських посадовців, зростаючу технологічну спроможність українських сил оборони та їх здатність діяти далеко за межами лінії фронту. Саме ця реакція, як стверджують співрозмовники FT, стала додатковим фактором роздратування Москви, яка розцінює подібні оцінки як політичне схвалення ескалаційних дій.

    Паралельно на тому ж саміті, за даними видання, Трамп підтримав ідею посилення санкційного тиску на російський енергетичний сектор, що є критично важливим джерелом доходів для бюджету РФ. Це рішення у Кремлі сприйняли як сигнал про можливе подальше посилення економічного тиску Заходу, що в умовах тривалої війни та санкційної ізоляції може мати додаткові наслідки для російської економіки.

    На тлі цих подій міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров публічно заявив, що Сполучені Штати нібито відходять від ролі “об’єктивного посередника” і більше не можуть розглядатися як сторона, яка прагне збалансованого підходу до конфлікту. Він також фактично визнав, що Москва знижує очікування щодо можливості американського посередництва у завершенні війни, що є помітною зміною риторики порівняно з попередніми заявами російського керівництва, де Вашингтон часто розглядався як потенційний канал впливу на Київ.

    Financial Times також повідомляє, що у Вашингтоні поступово змінюється загальна оцінка військової ситуації. Якщо раніше частина американських чиновників схилялася до думки, що Росія має перевагу у війні та здатна поступово виснажити Україну, то тепер усе частіше звучать оцінки про обмеженість російських можливостей досягти заявлених стратегічних цілей. Це, за даними джерел, впливає на дискусії всередині адміністрації США щодо подальших обсягів і форм підтримки України, включно з військовими поставками та санкційною політикою.

    Українська сторона, у свою чергу, повідомляє про ознаки більшої готовності Дональда Трампа до поглиблення співпраці з Києвом. Після серії переговорів між керівництвом України та США, за словами українських посадовців, у Києві з’явився обережний оптимізм щодо можливого розширення постачань систем протиповітряної оборони Patriot, а також перспектив запуску ліцензійного виробництва окремих типів озброєння на території Європи та України, що могло б суттєво змінити баланс у сфері оборонного забезпечення.

    Окремо джерела FT описують епізод під час неформальної зустрічі в Евіан-ле-Бен, де Трамп нібито особисто сказав президенту України Володимиру Зеленському, що його вразили останні “військові результати” України, що стало важливим сигналом для української дипломатії щодо можливого посилення підтримки з боку США. Після цього Зеленський заявив, що американська сторона вперше позитивно відреагувала на ідею ліцензування виробництва ракет для систем Patriot, що може стати одним із ключових напрямків оборонної співпраці у майбутньому.

    Європейські союзники України, як зазначає Financial Times, розглядають зміну риторики Вашингтона як потенційне вікно можливостей для посилення спільного тиску на Росію, координації санкційної політики та розширення військово-технічної підтримки Києва. Водночас експерти застерігають, що така еволюція позиції США може призвести до подальшого загострення протистояння між Москвою та Заходом, оскільки Кремль дедалі частіше демонструє готовність відповідати на кожен новий крок санкційною та інформаційною ескалацією.

    Нагадаємо, Дональд Трамп останнім часом неодноразово публічно відзначав ефективність дій українських сил оборони, заявляючи, що вони демонструють здатність утримувати фронт і завдавати відчутних ударів російським військам навіть попри чисельну та ресурсну перевагу Російської Федерації.

  • ШІ під забороною: як заяви про ризики обернулися проблемами для одного з лідерів галузі

    ШІ під забороною: як заяви про ризики обернулися проблемами для одного з лідерів галузі

    Одна з найвідоміших компаній у сфері штучного інтелекту Anthropic опинилася в центрі масштабної дискусії щодо майбутнього регулювання ШІ-технологій. Як з’ясувало видання Financial Times, у своїх публічних комунікаціях компанія значно частіше за конкурентів наголошувала на ризиках, загрозах та необхідності державного контролю над штучним інтелектом. Частина представників технологічної індустрії вважає, що саме така стратегія могла вплинути на рішення влади США обмежити використання найновіших моделей Anthropic за межами країни.

    За даними Financial Times, у 2026 році Anthropic використовувала терміни, пов’язані з ризиками, небезпеками, обмеженнями та регулюванням штучного інтелекту приблизно у вісім разів частіше, ніж OpenAI. Видання проаналізувало офіційні заяви компаній, блоги, інтерв’ю керівників, публікації в соціальних мережах та інші відкриті матеріали.

    Результати дослідження показали помітну різницю у підходах до комунікації. Якщо в матеріалах Anthropic на кожну тисячу слів припадало близько п’яти згадок про ризики, регулювання або обмеження, то в OpenAI цей показник становив лише 0,6 згадки.

    Для аналізу журналісти використали спеціальний перелік ключових слів, серед яких були терміни «ризик», «небезпечний», «вразливість», «шкідливий», «запобіжник» та інші подібні формулювання.

    Зокрема, лише слово «ризик» у публічних матеріалах Anthropic за 2026 рік згадувалося 336 разів. Для порівняння, в OpenAI цей показник становив лише 30 згадок. Термін «запобіжник» компанія Даріо Амодеї використала 121 раз, тоді як OpenAI – 33 рази. Слово «вразливість» з’являлося у комунікаціях Anthropic 128 разів проти лише десяти випадків у конкурентів.

    Після того як Міністерство торгівлі США запровадило експортні обмеження щодо новітніх моделей Anthropic – Mythos і Fable – частина експертів почала відкрито звинувачувати компанію у тому, що вона сама сприяла появі таких заборон.

    Найгучніше висловився один із піонерів сучасного штучного інтелекту, головний науковий співробітник Meta Ян ЛеКун. Він розкритикував керівництво Anthropic за надмірне наголошення на потенційних загрозах технології та назвав таку риторику «нагнітанням страхів».

    На його думку, саме постійні заяви про небезпеку надпотужного ШІ могли вплинути на рішення американських регуляторів обмежити поширення моделей компанії за кордоном.

    До критиків такого підходу раніше приєднувався і глава OpenAI Сем Альтман. Під час одного з подкастів він іронічно коментував заяви про надзвичайну небезпечність нових моделей штучного інтелекту.

    За словами Альтмана, повідомлення в стилі «ми створили бомбу і зараз скинемо її вам на голову» можуть бути ефективним маркетинговим інструментом, однак не завжди допомагають формувати збалансоване бачення технології.

    Anthropic, своєю чергою, давно будує власну репутацію саме навколо безпеки штучного інтелекту. Компанія була заснована колишніми співробітниками OpenAI та з перших днів роботи наголошувала на необхідності відповідального розвитку ШІ.

    Генеральний директор компанії Даріо Амодеї регулярно виступає із закликами до більш активного державного контролю над галуззю. Anthropic також систематично публікує дослідження про потенційні ризики надпотужних моделей та можливі наслідки їхнього використання.

    За кілька днів до введення експортних обмежень Амодеї оприлюднив великий блог, у якому критикував повільну реакцію регуляторів на стрімкий розвиток штучного інтелекту.

    У своєму матеріалі він зазначив, що останні місяці продемонстрували як величезний потенціал нових моделей, так і їхню здатність створювати реальні загрози для кібербезпеки, фінансової системи, критичної інфраструктури та національної безпеки.

    Особливу увагу він приділив моделі Mythos, яку компанія позиціонує як один із найпотужніших інструментів для виявлення критичних кіберзагроз і складних вразливостей у програмному забезпеченні.

    Саме Mythos разом із моделлю Fable опинилися під дією нових американських обмежень.

    Наприкінці минулого тижня Міністерство торгівлі США заборонило доступ до цих систем для іноземних громадян. Рішення викликало значний резонанс у технологічній спільноті та стало предметом активних дискусій щодо майбутньої політики Вашингтона у сфері штучного інтелекту.

    Особливість ситуації полягає в тому, що спочатку сама Anthropic добровільно обмежувала доступ до Mythos через потенційні ризики використання моделі. Компанія співпрацювала з державними структурами США та тестувала систему в обмеженому режимі для окремих організацій.

    Лише на початку червня доступ було частково розширено, однак невдовзі уряд США запровадив уже офіційні експортні обмеження.

    Аналітична платформа AlphaSense назвала Mythos однією з найбільш обговорюваних моделей штучного інтелекту у світі цього року. Пік інтересу до неї спостерігався після презентації у квітні та вдруге – після оголошення про заборону експорту.

    Ситуацію додатково ускладнює те, що відносини між Anthropic та американською владою залишаються напруженими вже кілька місяців. Раніше між сторонами виникали суперечки щодо використання ШІ у сфері державного спостереження та автономних бойових систем.

    У лютому Пентагон навіть включив компанію до переліку ризиків для національної безпеки в окремих ланцюгах постачання. Наразі Anthropic оскаржує це рішення у судовому порядку.

    Попри критику, компанія продовжує наполягати, що питання безпеки повинні залишатися головним пріоритетом у розвитку штучного інтелекту. Водночас історія з Mythos і Fable демонструє, наскільки складним стає баланс між інноваціями, безпекою та державним регулюванням у нову епоху розвитку ШІ.

  • Ормузька протока відкривається? Ціни на нафту різко обвалилися після заяв США та Ірану

    Ормузька протока відкривається? Ціни на нафту різко обвалилися після заяв США та Ірану

    Світові ціни на нафту продовжують стрімко знижуватися після новин про досягнення рамкової угоди між Сполученими Штатами та Іраном щодо деескалації конфлікту на Близькому Сході. Інвестори позитивно сприйняли повідомлення про можливе відновлення повноцінного судноплавства через Ормузьку протоку, яка є одним із ключових маршрутів транспортування нафти у світі.

    Про це повідомляє CNBC із посиланням на дані міжнародних бірж.

    Станом на ранок 16 червня серпневі ф’ючерси на нафту марки Brent знизилися на 1,25% і торгувалися на рівні 82,13 долара за барель. Вже вдень падіння продовжилося, і котирування опустилися до 80,96 долара за барель.

    Ще помітніше дешевшала американська нафта WTI. Липневі ф’ючерси втратили 1,4%, знизившись до 79,67 долара за барель. У другій половині дня ціна впала до 78,41 долара.

    Таким чином обидва ключові нафтові еталони досягли найнижчих показників із початку березня 2026 року.

    Експерти пояснюють падіння цін різкою зміною настроїв на ринку після кількох тижнів напруження навколо ситуації в Ормузькій протоці. Саме через цей вузький морський коридор проходить приблизно 20% світового експорту нафти. Будь-які загрози для навігації традиційно провокують стрибок цін, тоді як сигнали про стабілізацію ситуації миттєво спричиняють зворотну реакцію.

    Ключовим фактором для ринку стали повідомлення про домовленості між Вашингтоном і Тегераном. За даними західних медіа, сторони погодили продовження режиму перемир’я на 60 днів та відкриття Ормузької протоки для міжнародного судноплавства.

    Президент США Дональд Трамп під час саміту G7 у французькому Евіан-ле-Бені заявив, що рамкову угоду вже підписано, а остаточне відкриття маршруту для нафтових танкерів очікується найближчими днями.

    За його словами, офіційна церемонія підписання повного пакета домовленостей має відбутися 19 червня у Женеві.

    Новина миттєво вплинула на поведінку трейдерів. Ринок почав закладати у вартість нафти зменшення геополітичних ризиків, через що ціни стрімко пішли вниз.

    Позитивно на перспективи відновлення руху через Ормузьку протоку відреагувала і світова судноплавна галузь.

    У німецькій компанії Hapag-Lloyd заявили, що припинення бойових дій у регіоні стане позитивним сигналом як для міжнародних перевізників, так і для їхніх клієнтів. Компанія висловила сподівання, що вже найближчим часом її судна зможуть повернутися до звичних маршрутів через Перську затоку.

    Втім, не всі представники галузі поділяють надмірний оптимізм.

    Генеральний директор найбільшого у світі танкерного оператора Mitsui OSK Lines Джотаро Тамура в інтерв’ю Financial Times застеріг, що навіть після політичних домовленостей судноплавним компаніям може знадобитися кілька тижнів для повернення до нормальної роботи.

    За його словами, бізнес повинен переконатися, що ризики для екіпажів та суден справді усунуті.

    «Одних лише політичних заяв недостатньо. Необхідно побачити, що ситуація реально стабілізувалася і проходження протоки є безпечним», – зазначив Тамура.

    Аналітики звертають увагу, що нинішня реакція ринку може стати лише початком більш масштабної корекції цін на нафту. Якщо домовленості між США та Іраном будуть реалізовані повністю, а судноплавство через Ормузьку протоку відновиться без обмежень, світовий ринок отримає додаткові обсяги постачання енергоносіїв.

    У такому разі тиск на котирування може зберігатися ще кілька тижнів.

    Водночас низка експертів закликає не поспішати з висновками. Близький Схід залишається одним із найбільш нестабільних регіонів світу, а будь-яке загострення ситуації здатне миттєво розвернути нафтовий ринок у протилежний бік.

    Для України здешевлення нафти традиційно має змішаний ефект. З одного боку, це позитивно впливає на світові ціни на паливо та може стримувати подорожчання бензину й дизеля. З іншого — дешевша нафта означає зменшення доходів Росії від експорту енергоресурсів, які залишаються одним із головних джерел фінансування війни проти України.

    Саме тому нинішнє падіння котирувань уважно відстежують не лише інвестори та трейдери, а й уряди багатьох країн.

    Поки що ринки очікують нових подробиць майбутньої угоди між США та Іраном, а також офіційного відкриття Ормузької протоки. Саме ці фактори визначатимуть подальший напрямок руху нафтових цін найближчими днями.

    Якщо домовленості будуть реалізовані без зривів, нафтовий ринок може отримати найбільший сигнал до стабілізації за останні кілька місяців. Якщо ж ситуація знову загостриться, котирування здатні швидко повернутися до зростання.

  • Китай запускає цифрову платіжну систему, яка може підірвати домінування долара у світі

    Китай запускає цифрову платіжну систему, яка може підірвати домінування долара у світі

    Китай наближається до запуску однієї з наймасштабніших у світі систем цифрових міжнародних розрахунків, яка потенційно може змінити баланс сил у глобальній фінансовій системі та поступово зменшити залежність світової торгівлі від долара США. Йдеться про платформу mBridge, що розробляється під керівництвом Народного банку Китаю у співпраці з низкою центральних банків Азії та Близького Сходу. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела, обізнані з перебігом проєкту.

    За даними видання, проєкт перебуває на завершальному етапі підготовки до комерційного запуску, який може відбутися найближчим часом, хоча точна дата поки не розголошується. mBridge створюється як багатостороння інфраструктура для проведення транскордонних платежів із використанням цифрових валют центральних банків, що дозволяє здійснювати розрахунки напряму між країнами без традиційних посередників у вигляді глобальних банківських мереж.

    Серед учасників проєкту — центральні банки материкового Китаю, Гонконгу, Таїланду, Об’єднаних Арабських Еміратів і Саудівської Аравії. Саме ця група країн формує ядро нової фінансової інфраструктури, яка в перспективі може розширюватися за рахунок нових учасників, особливо з країн, що розвиваються та активно залучені до китайської ініціативи «Пояс і шлях».

    Однією з ключових особливостей mBridge є використання цифрових валют центральних банків (CBDC), зокрема цифрового юаня. Це дозволяє проводити розрахунки практично в реальному часі, зменшувати витрати на конвертацію валют і мінімізувати залежність від традиційних систем міжбанківських переказів, таких як SWIFT, які історично контролюються західною фінансовою інфраструктурою.

    Джерела Financial Times повідомляють, що для координації та контролю роботи платформи планується створення окремої організації з офісом у Гонконзі. Вона відповідатиме за технічну інтеграцію, стандарти безпеки, підключення нових учасників та регулювання операцій у межах системи. Фактично йдеться про формування нової багатосторонньої платіжної архітектури, яка може стати альтернативним центром глобальних розрахунків.

    За попередніми оцінками, комісії в системі mBridge можуть бути приблизно вдвічі нижчими, ніж у традиційних міжнародних платіжних каналах. Це особливо важливо для малого та середнього бізнесу, який часто стикається з високими витратами, затримками платежів і складними процедурами комплаєнсу при роботі через класичні банківські системи.

    Аналітики зазначають, що Китай вже тривалий час послідовно працює над розширенням ролі юаня у світовій економіці. Поряд із mBridge функціонує також система CIPS (Cross-Border Interbank Payment System), яка виконує роль альтернативи SWIFT для розрахунків у юанях. Однак mBridge має іншу логіку — вона орієнтована саме на цифрові валюти центральних банків і може забезпечити значно більш гнучку та швидку систему транскордонних платежів.

    Поштовхом до прискорення розвитку альтернативних фінансових інфраструктур, за оцінками експертів, стали останні геополітичні та економічні потрясіння, зокрема санкційні конфлікти, війни та зростання недовіри до домінування долара як інструменту глобального фінансового впливу. У цьому контексті країни, що беруть участь у проєкті, розглядають mBridge як спосіб зменшити вразливість до зовнішнього тиску та диверсифікувати фінансові ризики.

    Особливу роль у потенційному розширенні платформи може відіграти ініціатива «Пояс і шлях», яка об’єднує десятки країн у сфері торгівлі, інфраструктури та інвестицій. Саме ці держави можуть стати ключовими користувачами нової системи, оскільки вже мають тісні економічні зв’язки з Китаєм і зацікавлені у швидших та дешевших механізмах міжнародних розрахунків.

    Паралельно в міжнародній фінансовій системі вже фіксується зростання використання китайської платіжної інфраструктури CIPS, яка за останні роки суттєво розширила географію операцій. Однак експерти підкреслюють, що mBridge не замінює CIPS, а радше доповнює його, формуючи багаторівневу систему китайської фінансової архітектури — від класичних банківських платежів до цифрових валют центральних банків.

    Попри амбітність проєкту, аналітики застерігають, що повноцінна трансформація глобальної фінансової системи не відбудеться миттєво. Долар США залишається домінуючою резервною валютою світу, а західні фінансові інституції контролюють значну частину міжнародної торгівлі та інвестиційних потоків. Водночас поява альтернативних цифрових систем поступово створює конкуренцію та може змінювати структуру світових розрахунків у довгостроковій перспективі.

    Експерти Financial Times підкреслюють, що запуск mBridge має не лише економічне, а й геополітичне значення. Фактично Китай разом із партнерами формує альтернативний фінансовий контур, який може посилити вплив Пекіна у глобальній економіці та запропонувати країнам нові правила міжнародних розрахунків, менш залежні від традиційної доларової системи.

  • У США розгорівся конфлікт через Україну: розвідка опублікувала спірні дані

    У США розгорівся конфлікт через Україну: розвідка опублікувала спірні дані

    Директорка Національної розвідки США Тулсі Габбард оприлюднила матеріали, які, за її словами, свідчать про багаторічне фінансування американським урядом понад 120 біологічних лабораторій у більш ніж 30 країнах світу. Серед держав, згаданих у розсекречених документах, фігурує й Україна. Публікація матеріалів уже спричинила гостру дискусію у США, а низка журналістів та експертів попередила про ризик використання цих заяв російською пропагандою.

    Відповідні матеріали були оприлюднені Офісом директора Національної розвідки США напередодні відставки Габбард. У заяві стверджується, що американські платники податків десятиліттями фінансували діяльність понад 120 біологічних лабораторій за межами США. Частина цих установ, за версією американської розвідки, працювала з небезпечними патогенами та перебувала під недостатнім контролем.

    Окремо в документах згадується Україна. В оприлюднених матеріалах йдеться про те, що одна з лабораторій, яка отримувала американське фінансування, могла зберігати небезпечні патогени та залишалася вразливою до ризику захоплення або пошкодження внаслідок війни Росії проти України. При цьому жодних доказів створення біологічної зброї або проведення заборонених досліджень у документах не наведено.

    Публікація викликала значний резонанс через те, що тема так званих «американських біолабораторій в Україні» протягом останніх років активно використовувалася російською пропагандою як один із ключових наративів для виправдання агресії проти України. Раніше міжнародні організації, незалежні фактчекери та західні уряди неодноразово спростовували твердження про існування в Україні програм зі створення біологічної зброї.

    На оприлюднені матеріали відреагували журналісти та аналітики, які спеціалізуються на тематиці дезінформації. Журналіст-розслідувач Bellingcat Христо Грозєв заявив, що такі дії фактично можуть стати «подарунком Кремлю», оскільки дозволяють знову оживити старі пропагандистські наративи про Україну. Подібну думку висловив і журналіст Financial Times Крістофер Міллер, який зауважив, що Габбард давно демонструє інтерес до цієї теми та фактично скористалася нагодою повернути її в інформаційний простір.

    Варто зазначити, що мова йде не про секретні військові об’єкти, а про мережу лабораторій, які в різні роки брали участь у міжнародних програмах біобезпеки. Значна частина цих проєктів реалізовувалася в рамках Програми зі зменшення біологічних загроз Міністерства оборони США. Її метою було запобігання поширенню небезпечних інфекцій, моніторинг епідемій, модернізація лабораторної бази та підвищення рівня біологічної безпеки після розпаду СРСР.

    Експерти з біобезпеки наголошують, що українські лабораторії не були секретними. Вони співпрацювали з міжнародними організаціями та займалися діагностикою інфекційних захворювань, ветеринарними дослідженнями та епідеміологічним моніторингом. Саме через це низка науковців критично поставилася до спроб подати існування таких установ як сенсаційне відкриття.

    Сама тема лабораторій в Україні вперше набула широкого розголосу навесні 2022 року. Тоді заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд під час слухань у Конгресі підтвердила наявність в Україні біологічних дослідницьких установ і висловила занепокоєння, що російські війська можуть отримати до них доступ. Після цього її слова почали активно використовуватися прихильниками теорій змови як нібито доказ існування програм зі створення біологічної зброї. Водночас американська адміністрація неодноразово пояснювала, що йдеться про цивільні наукові установи, які займаються питаннями біобезпеки та громадського здоров’я.

    Додаткову увагу до нинішньої ситуації привертає те, що Габбард незабаром залишає посаду директора Національної розвідки США. За повідомленнями американських ЗМІ, її відставка пов’язана з особистими обставинами. Однак оприлюднення таких матеріалів напередодні завершення каденції вже стало предметом політичних дискусій у Вашингтоні.

    На цей момент офіційної реакції української влади на нову публікацію американської розвідки не оприлюднено. Водночас експерти наголошують, що розсекречені документи не містять доказів створення біологічної зброї в Україні, а сама інформація про співпрацю США та українських лабораторій у сфері біобезпеки була відома й раніше.

    Скандал навколо заяв Тулсі Габбард вкотре продемонстрував, наскільки чутливою залишається тема біологічних досліджень в умовах війни та глобального протистояння інформаційних наративів. Для України ж ця історія є черговим прикладом того, як давно спростовані твердження можуть повертатися до міжнародного порядку денного та використовуватися у політичних суперечках далеко за межами країни.

  • Мінус 5% за день: ціни на нафту впали після несподіваного розвороту США щодо Ірану

    Мінус 5% за день: ціни на нафту впали після несподіваного розвороту США щодо Ірану

    Світові ціни на нафту різко впали до мінімальних рівнів за останні місяці після заяв президента США Дональда Трампа про те, що Вашингтон і Тегеран нібито наблизилися до укладення угоди, яка може зупинити новий виток конфлікту на Близькому Сході та відновити повноцінне судноплавство через Ормузьку протоку.

    На тлі цих сигналів нафта сорту Brent подешевшала приблизно на 5% — до 85,8 долара за барель. Американська WTI також втратила близько 5% і опустилася до 83,2 долара за барель. Для ринку це стало різким розворотом після періоду тривожного зростання, спричиненого ризиком нової війни США з Іраном та загрозою блокування одного з найважливіших нафтових маршрутів світу, пише FT.

    Ключовим тригером для падіння котирувань стала заява Трампа про те, що фінальні умови домовленості з Іраном уже майже погоджені. Американський президент дав зрозуміти, що Вашингтон відмовився від планів негайних ударів по Ірану після прогресу в переговорах. Ще напередодні він погрожував «дуже сильним ударом» по Тегерану, однак згодом заявив, що військового сценарію наразі вдалося уникнути.

    За даними іранських медіа, сторони обговорюють 14-пунктний меморандум про врегулювання конфлікту. Серед його ключових положень — повне припинення бойових дій, відновлення судноплавства через Ормузьку протоку, часткове послаблення санкцій проти Ірану, доступ до частини заморожених іранських активів та запуск окремого переговорного процесу щодо ядерної програми.

    Саме пункт про Ормузьку протоку став найбільш важливим для нафтового ринку. Через цю вузьку морську артерію проходить значна частина світових поставок нафти та скрапленого газу. Будь-які погрози її закриття традиційно призводять до стрибків цін, адже ринок одразу закладає у вартість ризик перебоїв із постачанням енергоносіїв.

    Останніми тижнями саме ситуація навколо Ормузу тримала трейдерів у напрузі. Іран погрожував обмежити або заблокувати рух суден у відповідь на дії США та їхніх союзників. У разі повної зупинки судноплавства світовий ринок міг би зіткнутися з різким дефіцитом поставок, що потенційно штовхнуло б нафту до значно вищих цінових рівнів.

    Однак новини про можливе дипломатичне врегулювання різко змінили настрої інвесторів. Ринок відреагував миттєво: премія за геополітичний ризик почала зникати з цін, а трейдери стали закладати сценарій поступової нормалізації поставок.

    Аналітики попереджають, що нинішнє падіння цін ще не означає повного завершення кризи. Іран, за даними місцевих джерел, остаточно не затвердив текст угоди та не готовий поступатися власними «червоними лініями». До того ж питання ракетної програми Ірану та підтримки союзних Тегерану сил у регіоні, за повідомленнями медіа, не включені до проєкту меморандуму. Це означає, що навіть після можливого підписання документа ризики нового загострення збережуться.

    Водночас фінансові ринки вже почали відігравати сценарій деескалації. Європейські та американські фондові індекси пішли вгору. Загальноєвропейський Stoxx Europe 600 зріс, британський FTSE 100 також додав у ціні. У США індекси S&P 500 та Nasdaq продовжили зростання після сильного підйому напередодні.

    Позитивна реакція була помітна і в Азії. Південнокорейський Kospi та японський Nikkei 225 продемонстрували суттєве зростання, додатково підтримане інтересом інвесторів до виробників мікрочипів та компаній, пов’язаних із розвитком інфраструктури штучного інтелекту.

    Падіння нафтових цін також вплинуло на очікування щодо політики центральних банків. Інвестори почали менше закладати ризик швидкого підвищення ставок, адже дешевша нафта може знизити інфляційний тиск. Ринки деривативів тепер очікують, що Федеральна резервна система США може перейти до підвищення ставки пізніше, ніж прогнозувалося раніше.

    Для споживачів нижчі ціни на нафту потенційно можуть означати послаблення тиску на вартість пального, транспортування та логістики. Водночас для нафтовидобувних країн падіння котирувань створює нові бюджетні ризики, особливо якщо тенденція збережеться.

    Окрему увагу ситуація має і для України. Нижчі світові ціни на нафту можуть послабити енергетичні доходи Росії, яка продовжує фінансувати війну за рахунок експорту сировини. Проте ефект залежатиме від того, наскільки довго триватиме зниження цін і чи не повернеться ринок до зростання у разі зриву переговорів між США та Іраном.

    Поки що інвестори отримали сигнал, на який чекали: ризик великої війни на Близькому Сході зменшився, а перспектива відкриття Ормузької протоки стала реальнішою. Але остаточна розв’язка ще попереду. Якщо угоду буде підписано, нафтовий ринок може отримати новий імпульс до стабілізації. Якщо ж переговори зірвуться, ціни здатні швидко повернутися до зростання.

  • Путін у паніці відключав власні камери: штучний інтелект відкрив несподівану «дірку» в безпеці Кремля

    Путін у паніці відключав власні камери: штучний інтелект відкрив несподівану «дірку» в безпеці Кремля

    Російські спецслужби були змушені тимчасово відключити частину спеціальної системи відеоспостереження, яка використовується для охорони Володимира Путіна та найближчого оточення. Причиною стала нова загроза, яка налякала Кремль більше, ніж традиційні кібератаки чи диверсійні операції. Йдеться про стрімкий розвиток штучного інтелекту, здатного перетворювати звичайні камери спостереження на потужний інструмент розвідки. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела, обізнані з ситуацією.

    За даними видання, тривогу в Москві викликала нещодавня операція проти вищого керівництва Ірану, під час якої ізраїльська розвідка використала масиви відеоданих із дорожніх камер Тегерана для відстеження пересувань високопоставлених чиновників. Саме після цього російські силовики почали термінову перевірку власних систем безпеки.

    Financial Times стверджує, що російські спецслужби навіть тимчасово зупинили роботу окремої спеціальної системи відеоспостереження, яка не пов’язана із загальноміською мережею камер Москви. Повернути її до роботи дозволили лише після додаткового аудиту та спроб максимально ізолювати систему від зовнішніх мереж і потенційного несанкціонованого доступу.

    Особливий страх у Кремлі викликав саме спосіб проведення операції проти іранського керівництва. За інформацією FT, ізраїльські спецслужби роками збирали інформацію з міської мережі камер Тегерана. Отримані дані дозволили створити так званий «патерн життя» — детальну карту переміщень, звичок, маршрутів охорони та контактів високопосадовців. У результаті розвідка змогла визначити точний час і місце проведення закритої наради за участю верхівки іранського режиму.

    Фахівці пояснюють, що сучасні алгоритми штучного інтелекту кардинально змінили можливості аналізу відеоінформації. Якщо раніше співробітникам спецслужб доводилося вручну переглядати години записів або використовувати обмежені системи розпізнавання облич, то нині алгоритми можуть аналізувати мільйони годин відео практично в реальному часі.

    Ба більше, нові технології здатні знаходити не лише конкретних людей або автомобілі. ШІ навчився визначати моделі поведінки. Наприклад, алгоритм може виявити людину, яка регулярно змінює зовнішність, користується різними транспортними засобами або часто з’являється поруч із певними об’єктами. Саме такі поведінкові закономірності дозволяють спецслужбам встановлювати зв’язки між людьми та прогнозувати їхні подальші дії.

    Financial Times зазначає, що новітні системи вже дозволяють працювати з відео майже так само, як із пошуковими системами. Аналітик може поставити текстовий запит на кшталт: «знайти всіх людей, які передавали пакети в певному районі протягом останнього місяця» або «показати автомобілі, які регулярно супроводжували конкретний кортеж». Раніше виконання подібного завдання могло займати тижні, тепер — лічені хвилини.

    Для Росії ця проблема має особливе значення. Країна створила одну з найбільших систем відеоспостереження у світі. Лише в Москві працюють сотні тисяч камер, багато з яких інтегровані з технологіями розпізнавання облич. Російська влада активно використовувала ці інструменти для контролю протестів, пошуку підозрюваних та стеження за громадянами. Тепер же виявилося, що ця ж система потенційно може стати джерелом інформації для іноземних спецслужб.

    Додатковим фактором занепокоєння стали численні випадки проникнення у російські цифрові системи. Західні медіа та аналітичні центри неодноразово повідомляли про успішні операції українських кіберфахівців та хакерських груп, які отримували доступ до внутрішніх російських ресурсів. На цьому тлі навіть добре захищені мережі відеоспостереження почали розглядатися як потенційна вразливість.

    Експерти вважають, що історія з Кремлем демонструє глобальну зміну правил гри у сфері безпеки. Ще кілька років тому масове відеоспостереження сприймалося як перевага держави над громадянами. Сьогодні ж величезні мережі камер можуть обертатися проти самих урядів, якщо доступ до них отримують професійні розвідки або кібероператори, оснащені сучасними інструментами штучного інтелекту.

    Втім, аналітики наголошують, що навіть найсучасніші системи мають свої обмеження. Технології не гарантують стовідсоткової точності та можуть помилятися через зміну зовнішності, погану якість відео або використання елементарних засобів маскування. Однак швидкість обробки даних та можливість автоматичного аналізу величезних масивів інформації вже зараз роблять штучний інтелект одним із найпотужніших інструментів сучасної розвідки.

    Саме тому історія з тимчасовим відключенням систем охорони Путіна стала показовим сигналом для всіх спецслужб світу. Кремль, який роками будував одну з наймасштабніших систем цифрового контролю, раптом усвідомив, що в епоху штучного інтелекту навіть власні камери можуть стати небезпечними.

  • Зеленський і Путін: нові деталі неформального каналу зв’язку

    Зеленський і Путін: нові деталі неформального каналу зв’язку

    Президент України Володимир Зеленський наприкінці травня передав російському правителю Володимиру Путіну неформальне послання через російського бізнесмена та олігарха Романа Абрамовича, який раніше вже фігурував у ролі посередника між Києвом і Москвою на початкових етапах повномасштабної війни. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела, обізнані з перебігом неофіційних контактів між сторонами.

    За даними видання, 21 травня український президент звернувся до Абрамовича з проханням передати російському керівництву сигнал про готовність Києва до можливого проведення прямої зустрічі на найвищому рівні. Йдеться про потенційний двосторонній саміт, який, у разі реалізації, міг би стати першою особистою зустріччю лідерів України та Росії з моменту початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Джерела зазначають, що цей крок розглядався як один із можливих каналів перевірки політичної готовності Москви до прямого діалогу, без формалізації повноцінного переговорного процесу.

    Повідомлення, яке було передано через Абрамовича, за своїм змістом, як стверджують співрозмовники Financial Times, було близьким до позицій, викладених у відкритому зверненні Зеленського до Путіна, опублікованому пізніше на офіційному сайті президента України. У цьому документі українська сторона запропонувала можливість організації прямої зустрічі лідерів на нейтральній території, розглядаючи як варіанти Швейцарію, Туреччину або окремі країни Близького Сходу. Водночас Київ підкреслював, що формат переговорів не може передбачати проведення зустрічі ні в Києві, ні в Москві з міркувань безпеки та політичної нейтральності.

    У тому ж зверненні український президент наголошував на готовності України до повного припинення вогню на період можливих переговорів. Такий режим тиші, за його словами, міг би стати базою для початку предметного діалогу між сторонами та зниження інтенсивності бойових дій. Контроль за дотриманням режиму припинення вогню, згідно з пропозиціями Києва, могли б здійснювати міжнародні партнери, зокрема Сполучені Штати Америки, які вже відіграють ключову роль у військово-політичній підтримці України.

    Окрему увагу в цих ініціативах приділено гуманітарному виміру війни. Україна наполягає на обміні військовополоненими за принципом «всіх на всіх», що передбачає повернення всіх утримуваних осіб з обох сторін без винятків. Крім того, Київ вимагає повернення українських дітей та цивільних осіб, яких, за даними української влади, було незаконно вивезено на територію Росії. Ці питання українська сторона розглядає як невід’ємну частину будь-якого потенційного мирного процесу.

    Також у позиції України окремо наголошується на необхідності формування довгострокових міжнародних гарантій безпеки. Йдеться про механізми, які мають бути створені за участю США та європейських партнерів і які унеможливили б повторення збройної агресії в майбутньому. Українська сторона підкреслює, що будь-які домовленості без чітких гарантій безпеки не можуть розглядатися як стійке рішення конфлікту.

    На тлі цих дипломатичних сигналів українська влада продовжує описувати ситуацію на фронті як інтенсивну та виснажливу для російських сил. Президент Зеленський раніше заявляв, що лише за травень втрати Росії, за оцінками Києва, перевищили десятки тисяч осіб убитими та пораненими, значна частина яких є безповоротними втратами. Окремо він наголошував на тому, що Росія дедалі більше залежить від зовнішньої підтримки, зокрема від Китаю та окремих північнокорейських ресурсів, що, на думку української сторони, свідчить про поглиблення її міжнародної ізоляції та військової вразливості.

    Використання Романа Абрамовича як неформального каналу комунікації між Україною та Росією вже мало історичні прецеденти. На початку повномасштабного вторгнення він брав участь у спробах організації переговорного процесу та координації окремих гуманітарних домовленостей, зокрема щодо обміну полоненими. Його роль тоді розглядалася як один із небагатьох доступних каналів непрямого діалогу між сторонами, коли офіційні дипломатичні контакти були фактично заморожені.

    Дипломатичні експерти наголошують, що подібні неформальні канали зв’язку не можуть замінити офіційні переговори між державами, однак іноді використовуються для передачі чутливих сигналів або перевірки політичних намірів сторін. У нинішніх умовах повномасштабної війни навіть обмежені контакти через посередників можуть мати значення як індикатор потенційних змін у позиціях сторін, хоча не гарантують початку реального переговорного процесу.

    Офіційні російські структури публічно не коментували інформацію про передане послання. Водночас раніше Москва неодноразово заявляла про готовність до переговорів, але висувала власні умови, які Україна та її західні партнери вважають неприйнятними.

    Таким чином, інформація про неформальну комунікацію через Абрамовича вкладається у ширший контекст періодичних спроб дипломатичного зондування позицій сторін, однак на практиці не свідчить про наявність реального прориву у переговорах між Києвом і Москвою. На даний момент обидві сторони продовжують дотримуватися принципово різних позицій щодо умов завершення війни, що суттєво ускладнює перспективи прямого діалогу на найвищому рівні.

  • Українці проти НАТО в кібернавчаннях: перемогу визначив мінімальний розрив

    Українці проти НАТО в кібернавчаннях: перемогу визначив мінімальний розрив

    Під час масштабних багатоденних навчань із моделювання гібридних загроз, які включали кібератаки, інформаційні операції та кризове управління, команда НАТО з невеликим відривом здобула перемогу над українськими учасниками, які в межах сценарію виступали у ролі держави-агресора. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на організаторів і учасників симуляції.

    Навчання були частиною серії тестувань готовності країн-членів Альянсу до протидії сучасним формам дезінформації та гібридних атак, які дедалі частіше використовуються у реальних конфліктах. Особливістю цього сценарію стало те, що українська команда брала участь не в традиційній оборонній ролі, а моделювала дії сторони, яка веде кібератаки та інформаційний тиск на іншу державу.

    Симуляція проходила у Центрі кібербезпеки НАТО в польському Бидгощі — унікальній структурі, де спільно працюють представники Альянсу та українські фахівці. Саме там було розгорнуто складний сценарій вигаданої геополітичної кризи, у якій держава Перанца зіткнулася з серією взаємопов’язаних атак і катастроф.

    За умовами моделі, Перанца опинилася в умовах повного енергетичного блекауту після масштабної кібератаки на її критичну інфраструктуру. Вимкнення електроенергії спричинило ланцюгову кризу: збої у транспорті, комунікаціях і роботі державних установ. На цьому тлі паралельно розгорталися інші кризові події, включно з великою повінню та атакою хакерів на фінансову систему, що дозволило протестувати здатність сторін одночасно управляти кількома надзвичайними ситуаціями.

    Українська команда, яка в рамках сценарію представляла умовну державу Карті, зосередилася на інформаційних операціях і масованому впливі через цифрові платформи. Учасники активно використовували інструменти штучного інтелекту для створення великої кількості контенту, спрямованого на формування суспільних настроїв у країні-супротивнику, посилення недовіри до влади та розкручування тем неефективності державного управління.

    У межах симуляції в соціальних мережах поширювалися повідомлення, які апелювали до емоцій населення, підкреслювали слабкість урядових структур і водночас пропонували альтернативні джерела допомоги. В одному з таких змодельованих повідомлень фігурувала теза про те, що “Перанца не може допомогти, а Карті — може”, що відображало класичну логіку інформаційного протистояння в умовах кризи.

    Команда Перанци, у свою чергу, будувала комунікацію навколо теми національної єдності, стабільності та контролю ситуації. Основний акцент робився на запобіганні паніці, протидії чуткам і дезінформації, а також збереженні довіри до державних інституцій у момент одночасного виникнення кількох криз.

    За підсумками триденного моделювання міжнародне журі, до складу якого увійшли експерти з кібербезпеки, науковці та фахівці з інформаційних операцій, оцінило дії обох команд як надзвичайно близькі за ефективністю. НАТО у підсумку отримало перемогу, однак із мінімальною різницею в балах, а в окремих сценаріях відрив між сторонами був практично відсутній.

    Окремо експерти відзначили, що українська команда продемонструвала високий рівень адаптивності, швидкість реагування та креативний підхід до використання сучасних цифрових інструментів, зокрема технологій штучного інтелекту. Водночас представники журі звернули увагу на те, що в деяких етапах симуляції українські учасники змінювали інформаційні акценти надто динамічно, що ускладнювало формування єдиної довгострокової комунікаційної стратегії.

    У відповідь українські учасники зазначили, що у реальних умовах гібридної війни інформаційне середовище змінюється надзвичайно швидко, а здатність оперативно коригувати повідомлення є ключовою перевагою. Вони наголосили, що сучасні інформаційні операції не можуть будуватися за статичними правилами, оскільки суспільні настрої та інформаційні потоки перебувають у постійній динаміці.

    Симуляція в Бидгощі стала черговим етапом поглиблення співпраці між Україною та НАТО у сфері кібербезпеки та протидії гібридним загрозам. Вона також продемонструвала, що інформаційні війни сьогодні є повноцінним фронтом сучасних конфліктів, де боротьба ведеться не лише за території, а й за суспільну свідомість, довіру та контроль над інформаційним простором.

    Нагадаємо, раніше міжнародні ЗМІ повідомляли про інші навчання з участю українських військових, під час яких вони демонстрували високу ефективність у використанні безпілотних технологій, зокрема у змодельованих бойових сценаріях проти сил НАТО.

  • ЄС перевіряє поставки до Росії: ірландський завод опинився в центрі гучного скандалу

    ЄС перевіряє поставки до Росії: ірландський завод опинився в центрі гучного скандалу

    В Ірландії стрімко набирає обертів політичний та економічний скандал, який може мати далекосяжні наслідки не лише для самої країни, а й для всієї санкційної політики Європейського Союзу щодо Росії. У центрі уваги опинився найбільший у Європі виробник глинозему – завод Aughinish Alumina, який належить російській алюмінієвій корпорації «Русал». За даними Financial Times, продукція підприємства продовжує постачатися до Росії, де може використовуватися для виробництва алюмінію, необхідного для військової техніки, ракет, безпілотників та інших елементів російського військово-промислового комплексу.

    Публікація британського видання викликала широкий резонанс серед політиків, експертів із санкційної політики та українських дипломатів. На тлі війни Росії проти України дедалі більше європейських політиків ставлять питання про те, як стратегічна сировина з території Європейського Союзу продовжує потрапляти до країни-агресора, незважаючи на численні пакети санкцій та заяви про необхідність максимального обмеження можливостей Кремля фінансувати війну.

    Завод Aughinish, розташований у графстві Лімерик на південному заході Ірландії, є найбільшим виробником глинозему в Європі та одним із найбільших подібних підприємств у світі. Глинозем є ключовою сировиною для виробництва алюмінію, який використовується практично в усіх галузях сучасної промисловості – від будівництва й автомобілебудування до авіації та військового виробництва.

    Сам завод формально не перебуває під санкціями Європейського Союзу. Водночас його власником є російська компанія «Русал», яку заснував олігарх Олег Дерипаска. Сам Дерипаска перебуває під санкціями ЄС, Великої Британії та США через зв’язки з Кремлем і підтримку російських економічних інтересів. Хоча у 2019 році США вивели «Русал» з-під санкцій після зміни структури власності та зменшення формального впливу Дерипаски, компанія продовжує залишатися одним із найбільших промислових активів Росії та важливим елементом її економіки.

    Особливе занепокоєння викликали митні документи Російської Федерації за 2025 рік, які проаналізували журналісти Financial Times. З них випливає, що найбільшим отримувачем глинозему, виробленого в Ірландії, є алюмінієвий комбінат «Русала» у Красноярську. Саме цей регіон українські аналітики відносять до переліку стратегічно важливих центрів російського військово-промислового комплексу.

    Експерти Київської школи економіки наголошують, що Красноярськ відіграє важливу роль у забезпеченні російської оборонної промисловості. Підприємства регіону залучені до виробництва продукції для військових програм, а алюміній є одним із найважливіших матеріалів для сучасної зброї.

    За даними журналістських розслідувань, вироблений у Красноярську алюміній надалі постачається через торговельні компанії до підприємств, які працюють на потреби російської армії. Зокрема, згадується торговий дім ASK, який, за інформацією Irish Times, співпрацює з російським військово-промисловим комплексом.

    Фахівці пояснюють, що значення алюмінію для сучасної війни важко переоцінити. Цей метал використовується у виробництві танків, бронетехніки, літаків, вертольотів, крилатих ракет, артилерійських систем та різноманітних безпілотних літальних апаратів. Особливо важливими є високочисті алюмінієві сплави, які використовуються у високотехнологічному озброєнні.

    Експерт із санкційної політики Київської школи економіки Павло Шкуренко зазначив, що алюміній став одним із критично важливих компонентів для російської військової промисловості. За його словами, новітні модифікації безпілотників, включаючи реактивні версії ударних дронів типу «Герань», потребують саме високоякісних алюмінієвих сплавів, без яких виробництво таких систем значно ускладнюється.

    На цьому тлі особливу увагу привертають масштаби експорту з Ірландії до Росії. Згідно з даними Посольства України в Дубліні, обсяг експорту глинозему зріс із 196 мільйонів євро у 2021 році до 315 мільйонів євро у 2025 році. Таким чином, попри повномасштабну війну, санкційний режим та міжнародну ізоляцію Росії, торгівля стратегічною сировиною фактично не припинилася, а вартість поставок навіть зросла.

    Після появи цієї інформації в Ірландії розпочалася гостра політична дискусія. Представники правлячих партій і депутати Європарламенту почали вимагати від уряду негайного розслідування ситуації та оцінки можливих ризиків для національної репутації країни.

    Євродепутатка Реджина Догерті заявила, що навіть найменша ймовірність того, що вироблена в Ірландії продукція може бути використана для виготовлення зброї, яка застосовується проти України, вимагає негайних дій з боку влади. На її думку, уряд не може дозволити, щоб країна опосередковано ставала частиною ланцюга постачання для російської військової машини.

    До критики приєдналися й представники інших політичних сил. Співголова Європейської партії зелених Кіаран Каффе заявив, що стає дедалі очевиднішим зв’язок між поставками матеріалів із Європи та виробництвом російського озброєння. Він закликав Європейську комісію розглянути можливість запровадження нових санкцій проти всіх товарів подвійного призначення та стратегічної сировини, яка може використовуватися у військовій сфері.

    На тлі суспільного резонансу уряд Ірландії був змушений відреагувати. Міністр оборони країни Міхеал Мартін визнав важливість заводу Aughinish для місцевої економіки та зайнятості населення, однак наголосив, що Ірландія не зацікавлена в тому, щоб будь-яка продукція, вироблена на її території, використовувалася для створення зброї або боєприпасів, які потім застосовуються у війні проти України.

    Українська дипломатія також активно відреагувала на ситуацію. Посольство України в Дубліні виступило із заявою про серйозне занепокоєння через продовження експорту глинозему до Росії. Українські дипломати наголосили, що кожен подібний канал поставок потенційно допомагає російському військово-промисловому комплексу підтримувати виробництво зброї, яка використовується для атак на українські міста.

    У посольстві нагадали, що лише за останній тиждень Росія застосувала проти України понад 2900 ударних безпілотників, майже 1560 керованих авіаційних бомб та понад 150 ракет різних типів. На думку дипломатів, будь-які поставки стратегічних матеріалів до РФ мають оцінюватися з урахуванням того, що вони можуть бути використані для продовження війни.

    Скандал набуває особливої ваги ще й тому, що вже з 1 липня Ірландія головуватиме в Раді Європейського Союзу. Критики уряду зазначають, що країні буде складно одночасно виступати за підтримку України та збереження санкційного тиску на Росію, якщо на її території продовжує працювати підприємство, продукція якого може опинятися у виробничих ланцюгах російського ВПК.

    Наразі уряд Ірландії проводить перевірку обставин експорту, однак конкретних термінів завершення розслідування не називає. Тим часом дискусія навколо Aughinish та «Русала» може стати одним із найгучніших санкційних скандалів у Європі за останні місяці та вкотре поставити питання про ефективність контролю за експортом стратегічної сировини до Росії в умовах триваючої війни проти України.