Daypolitico

Позначка: Крим

  • Демонтаж у Ялті: Будівлю морського порту зносять задля будівництва грально-розважального комплексу

    Демонтаж у Ялті: Будівлю морського порту зносять задля будівництва грально-розважального комплексу

    У тимчасово окупованій Ялті розпочався демонтаж споруд морського торговельного порту. Під знос потрапили основний корпус та будівля колишньої адміністрації підприємства.

    Протягом останніх років більшість приміщень порту пустували або використовувалися під оренду комерційними структурами. Об’єкти розташовані безпосередньо у прибережній зоні міста.

    Плани забудови та параметри проєкту:

    • Нове будівництво: На звільненій території порту планується зведення масштабного розважального комплексу, який включатиме казино, готельний комплекс, ресторани та облаштовану яхтову марину.
    • Терміни реалізації: Офіційне відкриття об’єкта заплановане на 2029 рік.
    • Обіцянки інвесторів: Окупаційна адміністрація обіцяє зберегти відкритий доступ до моря та інтегрувати нову територію у суцільний прогулянковий пішохідний маршрут від Массандри до Приморського парку.

    Реакція місцевих жителів

    Демонтаж портових споруд викликав сумну реакцію серед багатьох місцевих мешканців. Будівлі морського порту десятиліттями слугували одним із впізнаваних архітектурних символів Ялтинської набережної, популярним місцем зустрічей та орієнтиром для прогулянок узбережжям.

    Наразі на об’єкті тривають активні роботи з демонтажу за допомогою важкої будівельної техніки.

  • Гуманітарний коридор та безпрецедентна деескалація: влада готує евакуацію цивільних з окупованих Олешок

    Гуманітарний коридор та безпрецедентна деескалація: влада готує евакуацію цивільних з окупованих Олешок

    Масштабна евакуаційна місія для порятунку мирного населення з тимчасово окупованих Олешок на Херсонщині попередньо запланована на ранок п’ятниці, 30 жовтня. Заступник начальника Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Толоконніков у коментарі виданню DW повідомив, що стартовою точкою збору людей визначено територію місцевої міської лікарні. Посадовець підкреслив, що графік проведення операції залишається гнучким і дата може бути скоригована залежно від поточної безпекової ситуації в регіоні.

    Логістика гуманітарного коридору залишається надзвичайно складною. Згідно з даними Financial Times, громадян, які погодяться на евакуацію, початково можуть доправити на територію Російської Федерації або до окупованого Криму, і вже звідти вони матимуть змогу повернутися на підконтрольну уряду України територію. Толоконніков підтвердив цю інформацію, зазначивши, що точний маршрут повернення досі остаточно не затверджений, проте він з високою ймовірністю пролягатиме саме через російську територію. За його словами, передбачено два шляхи: для тих, хто має намір залишитися на території РФ чи в окупації, та безпосередньо для тих, хто прагне виїхати з цих зон.

    Проведення евакуації супроводжується безпрецедентними дипломатичними домовленостями щодо припинення вогню. Коментуючи нещодавню заяву першої леді США Меланії Трамп про можливе розширення «режиму тиші» за межі Олешок, представник ОВА пояснив, що наразі відносна тиша спостерігається у прибережній частині Херсонщини та безпосередньо в самому обласному центрі.

    Важливість досягнутих домовленостей підтвердив лідер парламентської фракції «Слуга народу» та учасник української переговорної групи Давид Арахамія. Він офіційно анонсував, що режим припинення вогню в районі Олешок триватиме до 22:59 1 листопада. Політик високо оцінив досягнуте перемир’я, назвавши його «найзначнішою деескалацією з 2022 року».

     

  • Масштабні перебої зі світлом та удари по промислових об’єктах у РФ та в Криму

    Масштабні перебої зі світлом та удари по промислових об’єктах у РФ та в Криму

    Останні події свідчать про чергову хвилю системних проблем із критичною та промисловою інфраструктурою на території РФ та на тимчасово окупованих територіях України.

    Блекаут у Криму та Ростові-на-Дону

    • Передумови та вибухи: У тимчасово окупованому Криму, а також у Ростові-на-Дону та частині Ростовської області стався масштабний блекаут. Відключенням світла, за повідомленнями місцевих жителів та ЗМІ, передувала серія вибухів та робота засобів ППО.
    • Наслідки: Без електроенергії, а також зі збоями у роботі водопостачання та мобільного зв’язку/інтернету опинилися цілі райони. Окупаційні адміністрації пояснюють ситуацію «аварійними відключеннями» та проблемами у високовольтній мережі енергосистеми.

    Пожежі на підприємствах у Тольятті (Самарська область)

    • Атаки по промисловості: У Тольятті було зафіксовано влучання безпілотників із подальшою масштабною пожежею на стратегічних хімічних підприємствах (зокрема, атаки зазначав хімкомбінат «Тольяттикаучук» та об’єкти, пов’язані з ВПК).
    • Значення об’єктів: Хімічні та машинобудівні заводи Тольятті відіграють важливу роль у забезпеченні оборонно-промислового комплексу РФ (компоненти для ракетного палива, гумотехнічні вироби та військова техніка).
  • Путін може втратити головний міст до Криму: військовий пояснив, чому ЗСУ досі не завдали вирішального удару

    Путін може втратити головний міст до Криму: військовий пояснив, чому ЗСУ досі не завдали вирішального удару

    Україна вже має достатньо військових можливостей для повного виведення з ладу Кримського мосту, який Росія використовує для сполучення з окупованим півостровом. Однак українське командування може свідомо відкладати таку операцію, щоб залишити можливість виїзду людям, які хочуть покинути Крим.

    Таку думку висловив капітан першого рангу у відставці Степан Яким’як в ефірі телеканалу «Новини.LIVE».

    За словами військового експерта, українські Сили оборони суттєво розширили свої можливості далекобійного ураження. Він переконаний, що наявні технології дозволяють завдавати ударів по стратегічних об’єктах противника, зокрема по Кримському мосту.

    Яким’як звернув увагу на те, що Україна вже здійснює операції на значних відстанях, а Керченська протока розташована набагато ближче, ніж деякі цілі, яких досягають українські далекобійні засоби.

    На думку капітана у відставці, одним із можливих варіантів є застосування повітряних засобів ураження. Як приклад результативності безпілотних операцій він навів повідомлення про ураження російського корвета «Бойкий» у Кронштадті.

    Також експерт згадав про українські можливості проведення підводних операцій, які раніше демонстрували Служба безпеки України, Головне управління розвідки та Військово-морські сили.

    Водночас Яким’як припускає, що причиною відтермінування остаточного виведення мосту з ладу може бути необхідність зберегти шлях для людей, які прагнуть виїхати з окупованого Криму. Це особиста версія експерта, а не офіційно підтверджена позиція військового командування.

    Тема можливих ударів по Кримському мосту знову актуалізувалася після заяв президента Володимира Зеленського.

    4 жовтня глава держави наголосив, що Україна відповідатиме на російські атаки по цивільній інфраструктурі, зосереджуючись на військовій логістиці противника.

    Зокрема, президент говорив про маршрути постачання озброєнь та інші об’єкти, які Росія використовує для ведення війни. Водночас конкретного рішення щодо нової атаки на Кримський міст Зеленський не оголошував. Про це повідомляв «Укрінформ».

    Російська сторона тим часом продовжує посилювати охорону переправи, побоюючись нових українських операцій.

    Отже, попри переконання військового експерта, що Україна має необхідні спроможності, терміни та можливість повного виведення Кримського мосту з ладу залишаються невідомими. Офіційного підтвердження підготовки відповідної операції немає.

  • Від фронту до глибокого тилу РФ: як «Омега» знищує десятки вантажівок і працює з СБУ та ГУР

    Від фронту до глибокого тилу РФ: як «Омега» знищує десятки вантажівок і працює з СБУ та ГУР

    Українські спецпризначенці Центру спеціального призначення «Омега» Національної гвардії України в середньому знищують від 30 до 50 російських вантажних автомобілів за добу в межах операцій Middle Strike. При цьому удари по транспортній логістиці — лише один із напрямків роботи підрозділу, який сьогодні діє на землі, у повітрі та на воді, проводить операції на оперативній і стратегічній глибині та в окремих випадках взаємодіє зі Службою безпеки України і Головним управлінням розвідки.

    Про масштаби бойової роботи розповів начальник Центру спеціального призначення «Омега» НГУ генерал-майор Павло Яцюк в інтерв’ю Армія FM. За його словами, саме під час Middle Strike спецпризначенці системно полюють на транспорт, яким російські війська забезпечують свої підрозділи боєприпасами, пальним, особовим складом та іншими ресурсами.

    «Що стосується Middle Strike, скажу так: у середньому за добу ми вибиваємо від 30 до 50 вантажних автомобілів ворога», — заявив Яцюк.

    Він уточнив, що це лише один вузький сегмент бойової роботи й такі завдання виконують усі загони спеціального призначення Центру.

    Ворожу техніку дістають уже за десятки кілометрів від фронту

    Окремий напрямок «Омеги» — удари по цілях, які російські війська намагаються тримати далеко від безпосередньої лінії бойового зіткнення.

    Ще у вересні спецпризначенці підрозділу «Крила Омеги» показували роботу літакових безпілотників по російській техніці на відстані понад 50 кілометрів від фронту. Серед цілей були саме вантажівки, пікапи та броньовані машини.

    Особливістю такого озброєння є можливість працювати по цілях, які ще донедавна могли вважатися відносно захищеними завдяки відстані від переднього краю.

    За інформацією АрміяInform, літакові дрони, які використовують «Крила Омеги», можуть отримувати ціль та самонаводитися на фінальній ділянці польоту. Після захоплення об’єкта противнику складніше врятувати машину простим маневруванням.

    Це змінює саму логіку роботи російського тилу: вантажівка з боєприпасами або пальним може бути уражена не лише біля окопів чи безпосередньо на передовій, а значно раніше — ще на шляху до бойових підрозділів.

    Саме тому боротьба з логістикою має значення далеко за межами кількості спалених автомобілів. Втрата транспорту означає проблеми з доставкою пального, боєприпасів, продуктів, обладнання та резервів, а також змушує противника шукати інші маршрути та способи постачання.

    Middle Strike — лише частина роботи

    «Омега» працює не тільки на середній оперативній глибині.

    Яцюк підтвердив, що Центр також бере участь у Deep Strike — ударах по більш віддалених об’єктах. Окремі такі операції проводяться у взаємодії зі Службою безпеки України та Головним управлінням розвідки.

    Водночас конкретні цілі й результати цієї роботи командування наразі не розкриває.

    «Для того, щоб оприлюднювати конкретні результати, — не на часі зараз», — пояснив начальник Центру.

    Застосування Middle Strike та Deep Strike загалом стало одним із помітних напрямків розвитку українських Сил оборони. Як раніше писала «Ненька інфо», у березні українські сили здійснили близько 350 ударів Middle Strike по складах, пунктах управління та інших об’єктах противника, а засобами Deep Strike було проведено 76 ударів по цілях на території РФ.

    Розвиток таких можливостей дозволяє атакувати не лише війська на передньому краї, але й інфраструктуру, яка забезпечує їхню боєздатність.

    Від п’яти загонів до дев’яти

    Під час повномасштабної війни структура самої «Омеги» також суттєво змінилася.

    Підрозділ був створений ще у 2003 році. До 2022-го існувало п’ять окремих загонів, які були підпорядковані територіальним командуванням. Після початку повномасштабного російського вторгнення було сформовано Центр спеціального призначення «Омега» як окрему військову частину й орган управління.

    Сьогодні до складу Центру входять уже дев’ять загонів.

    Серед них є спеціалізований підрозділ безпілотних систем «Крила Омеги», який відповідає за повітряну компоненту, а також окремий водолазний загін спеціального призначення.

    За словами Яцюка, водолазний підрозділ проводить операції на водних перешкодах і в морі, зокрема виконує завдання, пов’язані з тимчасово окупованим Кримом.

    Одну з таких операцій раніше детально описувала «Ненька інфо». У липні спецпризначенці «Омеги» заявили про знищення російського Су-24М на аеродромі «Саки» у Криму двома ударними дронами. За даними Нацгвардії, літак атакували перед запланованим бойовим вильотом.

    В «Омезі» з’явився окремий іноземний підрозділ

    Ще однією зміною стало створення дев’ятого загону, який укомплектовується переважно іноземними військовослужбовцями.

    Раніше «Омега» не мала права приймати іноземців на службу через встановлені обмеження, однак правила змінилися.

    За словами Яцюка, кандидатів перевіряють ще на етапі рекрутингу. Перевірки проводяться за участю українських силових і правоохоронних структур, а також іноземних партнерів. Застосовується й поліграф.

    Основні групи іноземців — англомовні та іспаномовні військовослужбовці.

    При цьому командування наголошує, що йдеться не просто про набір добровольців, а про відбір людей, які відповідають вимогам підрозділу спеціального призначення.

    «Омега» входить до найрезультативніших за застосуванням мідлстрайків

    У Національній гвардії раніше повідомляли, що Центр «Омега» входить до трійки найбільш результативних підрозділів Сил оборони за застосуванням ударних дронів Middle Strike.

    Основними цілями таких засобів називали командні пункти, логістику, військову техніку та особовий склад російських військ.

    Безпілотні системи при цьому використовуються не лише для ударів. Вони виконують розвідувальні завдання, допомагають із забезпеченням позицій і навіть можуть використовуватися для логістики там, де пересування звичайного транспорту стало надто небезпечним.

    Тобто нинішня модель роботи «Омеги» — це вже далеко не класичний спецназ у традиційному розумінні. У структурі одночасно поєднані оператори безпілотних систем, бойові водолази, спеціальні групи та підрозділи, здатні діяти на значній глибині.

    28 Героїв України у складі підрозділу

    Окремо Павло Яцюк розповів і про втрати та нагороджених військовослужбовців Центру.

    За його словами, 28 спецпризначенцям «Омеги» присвоєно звання Героя України. Восьмеро з них живі, ще 20 отримали звання посмертно.

    Сам Яцюк наголосив, що для нього показником успішності операції є не лише кількість знищених цілей.

    Найкращою він назвав операцію, після якої українські військові повернулися без загиблих та поранених.

    На тлі цифр про десятки знищених машин щодня це важливе уточнення: командування «Омеги» публічно робить акцент не лише на масштабі уражень, а й на збереженні власного особового складу.

    Про бойову роботу «Омеги» вже зняли фільм

    1 жовтня у всеукраїнський прокат вийшов документальний фільм «Омега», присвячений спецпризначенцям Центру.

    У стрічці показана одна з бойових груп під командуванням військового з позивним «Художник». Автори відмовилися від традиційної побудови з великою кількістю пояснювальних інтерв’ю й зосередилися на реальних епізодах бойової роботи, взаємодії військових і їхньому житті поза виконанням завдань. Фільм демонструють у 96 кінотеатрах України до 14 жовтня.

    Яцюк пояснював, що частина показаних у фільмі операцій навмисно залишається без детального пояснення — глядач не отримує інформації про точне місце, завдання чи обставини окремих епізодів.

    І це фактично відображає нинішню публічну картину роботи «Омеги»: частина результатів уже відома — зокрема 30–50 знищених російських вантажівок у середньому за добу, — але значний масив операцій на більшій глибині залишається закритим.

    На практиці це означає, що боротьба з російською логістикою давно вийшла за межі переднього краю. Вантажівки, склади, пункти управління й інша тилова інфраструктура стають цілями за десятки кілометрів від фронту, а в окремих операціях — і значно далі.

     

  • За псевдовибори на окупованих територіях: Україна покарала 44 осіб санкціями

    За псевдовибори на окупованих територіях: Україна покарала 44 осіб санкціями

    Президент Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО про санкції проти 44 фізичних осіб, яких українська влада пов’язує з проведенням незаконних «виборів» до Державної думи РФ на тимчасово окупованих територіях України. Відповідний указ №960/2026 підписано 26 вересня.

    До санкційного списку увійшли особи, які, за даними РНБО, діють в інтересах Росії та сприяють окупації українських територій у Донецькій, Луганській, Херсонській і Запорізькій областях, а також у Криму та Севастополі.

    Серед фігурантів списку є представники окупаційних структур та особи, залучені до організації російського виборчого процесу на захоплених територіях. Офіс президента наголошує, що такі «вибори» не мають юридичних наслідків для статусу українських територій.

    Радник-уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що окупація не створює для Росії жодного суверенітету над захопленими територіями, а проведення там «виборів», «референдумів» чи створення виборчих округів не змінює їхнього міжнародно-правового статусу.

    Указ також передбачає, що Міністерство закордонних справ України має поінформувати ЄС, США та інші держави про нові обмеження і порушити питання про запровадження аналогічних санкцій у партнерських юрисдикціях.

    Україна вже не вперше застосовує санкції проти осіб і структур, пов’язаних із діяльністю РФ на окупованих територіях. У серпні РНБО, зокрема, запровадила обмеження проти компаній, суден і громадян РФ, причетних до незаконного вивезення українського зерна.

    Новий пакет став окремою відповіддю Києва саме на проведення Росією виборів до Держдуми на тимчасово окупованих українських територіях. Україна та її партнери не визнають такі голосування законними й вважають їх частиною спроб Москви закріпити контроль над окупованими регіонами.

  • Від Нацбанку України до парламенту РФ: Сергій Арбузов отримав мандат Держдуми

    Від Нацбанку України до парламенту РФ: Сергій Арбузов отримав мандат Держдуми

    Колишній перший віцепрем’єр-міністр України та ексголова Національного банку Сергій Арбузов отримав мандат депутата Державної думи Росії дев’ятого скликання. Він пройшов до російського парламенту за партійним списком «Справедливої Росії» та стане одним із новачків фракції.

    Про склад нової фракції 26 вересня повідомив керівник її апарату Руслан Татаринов, пишуть «Ведомости».

    За даними видання, до складу «Справедливої Росії» у новій Держдумі увійдуть як чинні російські депутати, так і кілька політиків, які отримали мандати вперше. Серед новачків прямо названо Сергія Арбузова, а також російського публіциста Миколу Старикова, керівника башкирського відділення партії Костянтина Шагімуратова та військового Олега Чернишова.

    Особливість висунення Арбузова полягає в тому, що він балотувався від регіональної групи «Справедливої Росії», до якої російська партія віднесла окуповані території України — Крим, Севастополь, а також частини Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.

    Ще напередодні остаточного розподілу мандатів «Ведомости» називали Арбузова одним із небагатьох гарантованих новачків майбутньої фракції й прямо зазначали, що він проходить «від нових регіонів, Криму та Севастополя» — саме так російська сторона називає окуповані українські території.

    Вибори до Держдуми РФ проходили з 18 до 20 вересня 2026 року. За підсумками голосування «Справедлива Росія» отримала 17 депутатських місць. Це суттєво менше, ніж у попередньому скликанні: після виборів 2021 року фракція мала 27 мандатів, а згодом її чисельність збільшилася до 28 депутатів.

    Загалом найбільшу кількість місць у новій Держдумі отримала «Єдина Росія» — 349. КПРФ дісталося 37 мандатів, ЛДПР — 23, «Новим людям» — 19, а «Справедливій Росії» — 17. Перше засідання Держдуми нового скликання заплановане на 30 вересня.

    Водночас українська сторона не визнає законність організації російського голосування на окупованих територіях України.

    Ще 13 серпня Центральна виборча комісія України ухвалила постанову, в якій назвала проведення російських «виборів» у Криму, Севастополі та на окупованих частинах Донецької, Луганської, Запорізької й Херсонської областей нелегітимним.

    ЦВК наголосила, що результати такого голосування та документи, оформлені в його межах, зокрема депутатські мандати осіб, обраних за рахунок голосування на окупованих територіях, не повинні створювати правових наслідків.

    17 вересня аналогічну позицію закріпила Верховна Рада. Парламент звернувся до іноземних держав і міжнародних організацій із закликом не визнавати результати російських виборів на окупованих територіях України. За відповідне звернення проголосували 264 народні депутати.

    Сам Арбузов був одним із найвпливовіших чиновників часів президентства Віктора Януковича.

    У грудні 2010 року він очолив Національний банк України. У грудні 2012-го залишив НБУ та отримав посаду першого віцепрем’єр-міністра в уряді Миколи Азарова.

    Після відставки Азарова наприкінці січня 2014 року Арбузов певний час виконував обов’язки прем’єр-міністра України. Його перебування на цій посаді завершилося після зміни влади в лютому 2014-го.

    Після Революції гідності Арбузов залишив Україну. 29 березня 2014 року Партія регіонів виключила його зі своїх лав разом із низкою інших представників команди Януковича.

    Згодом він продовжив публічно коментувати українсько-російські відносини вже з-за меж України. У 2014 році Арбузов називав Росію «стратегічним партнером» України та виступав за відновлення переговорів із Москвою.

    В Україні колишній високопосадовець фігурував і в кримінальних провадженнях.

    Ще у травні 2014 року йому повідомили про підозру у справі, пов’язаній із використанням коштів Національного банку під час створення та фінансування ТОВ «Банківське телебачення». Слідство оцінювало суму можливих збитків приблизно у 220 млн грн. Йшлося про кваліфікацію за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.

    При цьому згадка про підозру не означає встановлення вини: остаточне рішення щодо кримінальної відповідальності може ухвалювати лише суд.

    Ще один важливий епізод стався у квітні 2025 року.

    Президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО про персональні санкції проти Сергія Арбузова.

    В офіційному санкційному списку зазначено, що Арбузов залишається громадянином України. До нього застосовано, зокрема, блокування активів та інші обмежувальні заходи. Частину санкцій запроваджено безстроково, інші — на десять років.

    Таким чином, майже через 12 років після завершення роботи в українському уряді Арбузов офіційно отримує посаду вже в російській політичній системі — як депутат Держдуми РФ.

    Окремий політичний контекст створює саме спосіб його висунення: колишнього першого віцепрем’єра України поставили першим номером регіональної групи, до якої російська партія включила території України, окуповані РФ.

    «Ненька інфо» раніше писала про самі вибори до російської Держдуми та результати голосування. У матеріалі видання йшлося про значну перевагу «Єдиної Росії» та результати інших парламентських партій, зокрема «Справедливої Росії».

    Читайте також: Ілюзія стабільності та голоси мерців: як кремлівський режим малює конституційну більшість для «Єдиної Росії». У матеріалі «Ненька інфо» розбирали перебіг російської парламентської кампанії та результати партій.

    Також «Ненька інфо» нещодавно згадувала Арбузова в іншому контексті — у матеріалі про банкірів, пов’язаних із фінансовим оточенням часів Януковича. Видання писало про зв’язки колишнього керівника НБУ з банкіром Сергієм Мамедовим та представниками колишньої владної команди.

    Читайте також: Як банкіри з російським бекграундом долучились до державної програми «єОселя» через банк «Глобус».

    Формально роботу депутатом Держдуми IX скликання Арбузов має розпочати вже після першого засідання нового складу парламенту 30 вересня.

    Таким чином, колишній керівник українського Нацбанку, перший віцепрем’єр і тимчасовий очільник уряду часів Януковича стає депутатом російського парламенту — причому за списком, пов’язаним із голосуванням та політичним представництвом окупованих українських територій.

  • Територіальні вимоги РФ прибрали з переговорного порядку денного — Зеленський

    Територіальні вимоги РФ прибрали з переговорного порядку денного — Зеленський

    Президент Володимир Зеленський заявив, що так звані «анкориджські домовленості» більше не є частиною нинішнього переговорного процесу щодо завершення війни. За його словами, переговори відійшли і від питання нейтрального статусу України, і від формули «3+2», яку пов’язували з вимогами Росії щодо окупованих українських територій.

    Формула «3+2» стосувалася російських вимог щодо визнання її суверенітету над Кримом, Донецькою та Луганською областями, а також окупованими частинами Херсонської та Запорізької областей. Зеленський наголосив, що нинішній переговорний процес уже відійшов від такої моделі.

    Президент окремо відзначив роль американської сторони, але заявив, що найбільше значення для зміни переговорної позиції мала ситуація на фронті та дії Збройних сил України. За його словами, відсутність значних російських просувань дає Києву можливість не погоджуватися на вимоги Москви, які українська сторона вважає неприйнятними.

    Паралельно Зеленський назвав три напрями, які нині обговорюються зі Сполученими Штатами як можливі кроки до припинення вогню. Перший — взаємна відмова від ударів по енергетичній інфраструктурі. Другий — домовленості щодо безпеки судноплавства та морських перевезень у Чорному морі. Третій — новий тристоронній формат переговорів за участю України, США та Росії.

    Водночас конкретний майданчик для такої зустрічі ще не визначений. Зеленський 24 вересня назвав серед можливих варіантів саміт G20 у грудні, зазначивши, що питання тристоронньої зустрічі вже обговорювалося з американською стороною.

    При цьому реального припинення вогню поки немає. Кремль того ж дня знову заявив, що Росія не погоджується на «тимчасове перемир’я» і наполягає на досягненні, за формулюванням Москви, остаточного миру. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що позиція РФ у цьому питанні не змінилася.

    Таким чином, станом на 24 вересня головна зміна полягає в тому, що за твердженням Зеленського, переговори відійшли від «анкориджської» формули та російських територіальних вимог у форматі «3+2», тоді як США просувають більш вузькі практичні кроки — енергетичну деескалацію, безпеку в Чорному морі та новий тристоронній раунд переговорів.

    Водночас це поки не означає досягнення домовленості про мир чи припинення вогню: сторони залишаються на різних позиціях щодо самого формату перемир’я та подальших умов переговорів.

  • Понад 1200 «дільниць» на окупованому Донбасі: Лубінець розкрив підготовку РФ до псевдовиборів

    Понад 1200 «дільниць» на окупованому Донбасі: Лубінець розкрив підготовку РФ до псевдовиборів

    Росія готується провести 18–20 вересня 2026 року вибори до Державної думи на тимчасово окупованих територіях України, включно із захопленими районами Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, Кримом і Севастополем. Українська влада вважає організацію такого голосування незаконною і закликає міжнародну спільноту не визнавати його результатів.

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець 17 вересня повідомив нові деталі підготовки Росії до голосування. За його даними, лише на окупованій частині Луганської області планують відкрити 581 «дільницю», а на захопленій частині Донеччини — ще 633. Загалом це 1214 пунктів голосування.

    Лубінець також заявив, що участь у виборах мають брати десять російських партій, однак формування списків кандидатів контролює окупаційна адміністрація. За його словами, серед кандидатів є представники підконтрольних Росії структур, російські чиновники, бойовики та учасники війни проти України. Ці твердження наводяться саме як дані українського омбудсмена.

    Адреси частини дільниць приховують

    Окрему увагу Лубінець звернув на спосіб організації голосування.

    За його інформацією, окупаційна влада не оприлюднює точні адреси частини виборчих дільниць, приховує персональні дані членів комісій і відмовилася від відеоспостереження під час голосування та підрахунку голосів.

    Російська сторона пояснює такі заходи питаннями безпеки.

    Український омбудсмен натомість наголошує, що за умов окупації, переслідувань за проукраїнську позицію, примусової паспортизації та контролю з боку окупаційних адміністрацій немає умов для вільного волевиявлення.

    Це узгоджується й із ширшим контекстом, який раніше фіксували міжнародні структури. У березні 2026 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини описало системні обмеження та тиск на населення окупованих територій, включно з погрозами, затриманнями, катуваннями та переслідуванням людей, яких російська влада вважала нелояльними.

    ЦВК: голосування триватиме три дні

    Українська Центральна виборча комісія ще 13 серпня офіційно заявила про нелегітимність майбутнього голосування.

    За даними ЦВК, Росія планує проводити його з 18 до 20 вересня, а основний день голосування припадає на 20 вересня. У червні російська Центральна виборча комісія ухвалила рішення щодо організації виборчого процесу на окупованих територіях і незаконно сформувала там 11 одномандатних округів.

    Це стосується не лише Донбасу.

    Росія включила до свого виборчого процесу окуповані частини Донецької, Луганської, Запорізької й Херсонської областей, Автономну Республіку Крим і Севастополь.

    Для окупованих після 2022 року територій Запорізької та Херсонської областей, а також нових захоплених районів Донеччини й Луганщини це має стати першими виборами до Держдуми, які Москва намагається провести після оголошеної нею анексії.

    Nenka.info вже писала про підготовку голосування

    Раніше Nenka.info повідомляла, що ЦВК закликала українців на окупованих територіях бойкотувати російські псевдовибори.

    У тому матеріалі йшлося, що Україна не визнає будь-яких документів та рішень, ухвалених за результатами такого голосування, і закликає іноземні держави та міжнародні організації також не визнавати його результатів.

    ЦВК окремо закликала міжнародні структури не направляти спостерігачів на окуповані території, оскільки їхня присутність може бути використана Москвою для створення видимості легітимності процесу.

    Окупанти проводили поквартирні обходи

    Підготовка до голосування розпочалася задовго до вересня.

    Nenka.info вже писала про масові поквартирні та подомові обходи під прикриттям підготовки до виборів.

    За інформацією Центру протидії дезінформації, підконтрольні Росії агітатори та члени так званих виборчих комісій обходили помешкання жителів окупованих територій, збирали інформацію про населення та активно пропонували оформляти заявки на голосування вдома.

    Українська сторона розглядає такі дії не лише як агітацію, а й як інструмент додаткового контролю над населенням.

    Саме формат «голосування вдома» також створює можливості для адміністративного тиску й маніпуляцій із явкою, оскільки процедура проходить поза звичайною дільницею.

    Розвідка попереджала і про можливі провокації

    Ще один ризик пов’язаний із безпекою.

    10 вересня Nenka.info писала, що Служба зовнішньої розвідки України попередила про можливі провокації та теракти на окупованих територіях у дні голосування.

    За оцінкою української розвідки, найбільший ризик існує саме 18–20 вересня, коли біля виборчих дільниць можуть збиратися люди. СЗРУ припускала, що російські спецслужби можуть використати резонансні інциденти для подальших інформаційних кампаній проти України.

    Це є оцінкою української спецслужби, а не підтвердженим фактом про вже підготовлені атаки.

    Верховна Рада звернулася до міжнародної спільноти

    17 вересня Верховна Рада підтримала спеціальне звернення до парламентів та урядів інших держав, міжнародних організацій і парламентських асамблей.

    Український парламент заявив протест проти планів РФ організувати вибори до Держдуми на окупованій території України та наголосив, що результати такого голосування не можуть мати юридичних наслідків.

    Проєкт постанови був зареєстрований під номером 16077. Він охоплює окуповані частини Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, Крим і Севастополь.

    Фактично Україна намагається ще до завершення голосування домогтися міжнародної реакції, щоб Росія не могла використати сам факт проведення виборчої процедури як аргумент для легітимізації окупації.

    ООН уже давала оцінку подібним голосуванням

    Міжнародно-правова позиція щодо виборів, які Росія проводить на окупованих українських територіях, уже неодноразово звучала в Організації Об’єднаних Націй.

    У 2023 році представник ООН заявив у Раді Безпеки, що російські вибори на окупованій території України не мають правових підстав. ООН нагадувала, що Генеральна асамблея ще у 2022 році визнала спробу анексії Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей незаконною і такою, що не може змінити міжнародно визнані кордони України.

    Аналогічну позицію ООН повторила у 2024 році, коли Росія проводила президентські вибори на захоплених українських територіях.

    Тобто проведення нових парламентських виборів саме по собі не змінює міжнародно-правового статусу цих територій.

    Лубінець закликав українців не брати участі

    Омбудсмен звернувся до громадян України, які залишаються в окупації, і закликав їх за можливості не брати участі в голосуванні, а також не входити до складу виборчих комісій і не займатися агітацією.

    Водночас важливо враховувати ситуацію людей, які живуть під окупацією і можуть діяти під тиском.

    Українські органи раніше наголошували, що правова оцінка дій конкретної людини має враховувати обставини, зокрема наявність примусу.

    Лубінець повідомив, що Офіс омбудсмена документуватиме випадки примусу до участі у виборах і передаватиме зібрану інформацію міжнародним організаціям.

    Росія використовує виборчі процедури не вперше

    Москва вже проводила на окупованих українських територіях так звані референдуми та вибори.

    У 2022 році Росія організувала псевдореферендуми в окупованих частинах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, після чого заявила про їх «приєднання».

    Генеральна асамблея ООН засудила ці дії. За відповідну резолюцію тоді проголосували 143 держави, п’ять були проти, ще 35 утрималися.

    У 2023 році Москва організувала там місцеві вибори, а у 2024-му включила окуповані території до російських президентських виборів.

    Нинішня кампанія до Держдуми продовжує цей процес інтеграції захоплених українських територій у російську політичну систему.

    Що відбудеться 18–20 вересня

    Формально Росія планує провести голосування протягом трьох днів.

    Українська влада очікує, що на окупованих територіях використовуватимуть дострокове голосування, голосування вдома та інші процедури, які дозволяють окупаційним адміністраціям контролювати процес.

    При цьому самі результати не матимуть впливу на міжнародно визнаний статус територій.

    Як сформулював Лубінець, бюлетень не створює суверенітету, а проведення виборчої процедури не робить окупаційну адміністрацію законною.

    Саме тому найближчі дні матимуть значення не стільки з точки зору офіційних цифр, які оголосить Росія, скільки через те, як Москва використовуватиме результат голосування для подальшої політичної інтеграції захоплених українських територій і як на це відреагує міжнародна спільнота.

  • Сотні дронів накрили понад 20 регіонів Росії: палають НПЗ і район військового аеродрому

    Сотні дронів накрили понад 20 регіонів Росії: палають НПЗ і район військового аеродрому

    У Росії ніч проти 17 вересня минула під звуки вибухів та роботу протиповітряної оборони від південних областей до регіонів у центральній частині країни. Російське Міністерство оборони заявило про надзвичайно масштабну атаку безпілотників: за версією відомства, протягом ночі російська ППО нібито перехопила і знищила 641 безпілотний літальний апарат. Дрони, як стверджує Москва, фіксували над більш ніж 20 регіонами РФ, тимчасово окупованим Кримом, а також над Чорним, Азовським і Каспійським морями. Незалежного підтвердження заявленої російською стороною кількості збитих апаратів наразі немає.

    За переліком, оприлюдненим російським оборонним відомством, безпілотники були зафіксовані над Астраханською, Бєлгородською, Брянською, Володимирською, Воронезькою, Калузькою, Костромською, Курською, Липецькою, Нижньогородською, Орловською, Ростовською, Рязанською, Смоленською, Тамбовською, Тверською, Тульською та Ярославською областями. Також росіяни заявили про атаку над Краснодарським краєм, Московським регіоном і тимчасово окупованим Кримом. Окремі безпілотники, за версією Міноборони РФ, перехоплювали над акваторіями трьох морів.

    Одні з найпомітніших наслідків нічної атаки зафіксували у Ростові-на-Дону та Ярославлі. У Ростові після серії вибухів виникла велика пожежа в районі військового аеродрому «Ростов-на-Дону — Центральний». Місцеві жителі почали повідомляти про потужні вибухи приблизно після першої години ночі. У соціальних мережах з’явилися численні відео з яскравою загравою над містом та звуками повторних вибухів.

    Моніторингові та OSINT-ресурси, які аналізували відео очевидців, дійшли висновку, що один із осередків займання міг розташовуватися безпосередньо на території ростовського військового аеродрому — поблизу стоянки літаків. Після перших вибухів на об’єкті також фіксували звуки, схожі на вторинну детонацію. Українські офіційні відомства на момент підготовки матеріалу детально не повідомляли про результати саме цього удару, тому остаточні масштаби пошкоджень військового об’єкта залишаються невідомими.

    Дані про пожежу в районі аеродрому підкріплюються і супутниковими спостереженнями. За повідомленнями українських медіа, які аналізували інформацію NASA FIRMS, вранці 17 вересня на території ростовського військового об’єкта фіксували значні теплові аномалії. Водночас російська влада не повідомляла про можливе ураження військового аеродрому та не розкривала інформацію про стан розташованої там техніки.

    Губернатор Ростовської області Юрій Слюсар підтвердив масштабну атаку безпілотників, однак заявив лише про локальні наслідки. За його словами, російська ППО нібито знищила понад 50 дронів над Ростовом, Батайськом, Каменськом-Шахтинським, Таганрогом та низкою районів області. Він також визнав виникнення пожежі, але не уточнив, на якому саме об’єкті вона сталася.

    Водночас наслідки атаки відчули мешканці самого Ростова. За даними російської влади, уламками була пошкоджена трансформаторна підстанція. Через це перебої з електропостачанням виникли у Ворошиловському, Ленінському, Октябрському та Кіровському районах міста. Також росіяни повідомляли про пошкодження вікон, покрівель та скління шести приватних будинків і господарських споруд. За офіційною версією місцевої влади, загиблих та поранених у Ростовській області внаслідок нічної атаки немає.

    Ще одна гучна історія цієї ночі розгорталася приблизно за тисячу кілометрів від українського кордону — у Ярославлі. Там після атаки безпілотників спалахнула масштабна пожежа на нафтопереробному заводі «Славнефть-ЯНОС». Геолокацію оприлюднених у мережі кадрів аналізували OSINT-дослідники, а сам факт пошкодження підприємства згодом підтвердив губернатор Ярославської області Михайло Євраєв.

    За словами російського чиновника, над регіоном нібито збили 65 безпілотників, але частина атаки все ж мала наслідки: на території НПЗ виникла пожежа. Євраєв заявив, що її вдалося ліквідувати. Уночі через ситуацію також перекривали ділянку траси М-8 на виїзді з Ярославля в напрямку Москви та змінювали маршрути громадського транспорту.

    «Славнефть-ЯНОС» має особливе значення для російської нафтопереробної галузі. Завод переробляє близько 15 мільйонів тонн нафти на рік та належить до найбільших НПЗ у Росії. Підприємство випускає автомобільний бензин, дизельне пальне, авіаційний гас, реактивне паливо, мастила, бітум, мазут, скраплені гази та іншу нафтову продукцію. Майже весь пакет акцій «Славнефти», ключовим активом якої є Ярославський НПЗ, контролюють російські державні енергетичні гіганти «Роснефть» і «Газпром».

    Це не перша атака на Ярославський нафтопереробний завод. Зокрема, 6 липня 2026 року Головне управління розвідки Міноборони України офіційно повідомляло про ураження «Славнефть-ЯНОС» у межах спільної deep strike-операції ГУР, Сил безпілотних систем, СБУ та Держприкордонслужби. Тоді українська розвідка також називала підприємство одним із найбільших НПЗ Росії.

    Російські медіа повідомляли і про наслідки нічної атаки в інших регіонах. Зокрема, у Володимирі уламками дрона, за словами губернатора області Олександра Авдєєва, було пошкоджене скління багатоквартирного житлового будинку та автомобілі, припарковані поруч. Російська влада заявила, що потерпілих там немає.

    Через масову появу безпілотників Росавіація також тимчасово обмежувала роботу низки російських аеропортів. Обмеження вводили, зокрема, в Сочі, Ярославлі, Геленджику, Іваново, Казані, Чебоксарах та Махачкалі. Пізніше більшість із них повернулися до штатного режиму роботи. Мер Москви Сергій Собянін також заявляв про дрони, які летіли у напрямку російської столиці. За його словами, після опівночі ППО нібито збила щонайменше шість апаратів на підльоті до Москви.

    Таким чином, нічна атака 17 вересня охопила територію від південних регіонів Росії до центральної частини країни і Поволжя. Найбільш помітними підтвердженими наслідками наразі залишаються пожежа та пошкодження Ярославського НПЗ, перебої з електропостачанням у Ростові та масштабне займання в районі ростовського військового аеродрому. Водночас твердження російського Міноборони про 641 нібито збитий дрон неможливо незалежно перевірити.

    На момент підготовки матеріалу українські Сили оборони не оприлюднювали повного офіційного звіту, який би підтверджував загальну кількість застосованих у нічній операції безпілотників та всі названі російською стороною регіони. Тому дані про 641 БпЛА слід розглядати саме як заяву Міністерства оборони РФ.