Daypolitico

Позначка: Крим

  • ЦВК закликала українців в окупації бойкотувати російські псевдовибори

    ЦВК закликала українців в окупації бойкотувати російські псевдовибори

    Центральна виборча комісія закликала громадян України, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, не брати участі в організації та проведенні запланованих Росією псевдовиборів. У ЦВК наголошують, що таке голосування є нелегітимним, а його результати не матимуть жодних юридичних наслідків.

    Про це йдеться в рішенні Центральної виборчої комісії.

    У відомстві зазначили, що Росія продовжує використовувати виборчі процедури як один із інструментів спроби легітимізувати окупацію українських територій. Москва намагається включити захоплені українські землі до власного політичного та правового простору, попри міжнародне невизнання таких дій.

    Російська сторона планує провести так зване голосування на окупованих територіях з 18 до 20 вересня 2026 року.

    ЦВК наголосила, що будь-які спроби Росії організувати та провести ці «вибори» є незаконними. Відповідно, результати такого голосування, документи та рішення, ухвалені за його підсумками, не створюють жодних юридичних наслідків для України та не можуть змінити статус тимчасово окупованих територій.

    Українська виборча комісія також закликала міжнародну спільноту не визнавати результати російського голосування та повноваження депутатів, яких Москва може оголосити «обраними» за його підсумками.

    Окремо ЦВК закликала іноземні держави та міжнародні організації не брати участі у спостереженні за цим процесом. На думку української сторони, присутність міжнародних спостерігачів могла б бути використана Росією для створення видимості легітимності незаконного голосування.

    Крім того, комісія закликала посилити персональні санкції проти російських посадовців та інших осіб, які беруть участь в організації псевдовиборів на окупованих українських територіях.

    Окреме звернення ЦВК адресувала українцям, які залишаються на тимчасово окупованих територіях. Їх закликали не брати участі в організації чи проведенні російського голосування, зокрема не працювати у незаконно створених виборчих комісіях та не займатися агітацією.

    У ЦВК нагадали, що українське законодавство передбачає кримінальну відповідальність за пособництво державі-агресору. Водночас конкретна правова оцінка дій громадян залежатиме від обставин кожного окремого випадку.

    Для документування можливих правопорушень та притягнення винних до відповідальності ЦВК вже звернулася до Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора та Ради національної безпеки і оборони.

    Відповідні органи мають опрацювати інформацію про організацію незаконного голосування, встановити причетних до цього осіб та розглянути питання щодо застосування до них санкцій. У ЦВК також зазначили, що відповідальність може наставати в межах відповідних міжнародних та національних механізмів, зокрема в контексті створення Спеціального трибуналу.

    Підготовка до російських псевдовиборів на окупованих територіях розпочалася раніше. У червні 2026 року російська Центральна виборча комісія ухвалила рішення щодо організації так званого виборчого процесу на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, а також у Криму та Севастополі.

    Для проведення цього процесу російська сторона незаконно сформувала 11 одномандатних виборчих округів.

    На територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, які частково перебувають під російською окупацією, такі псевдовибори планують провести вперше.

    У Києві розглядають ці дії як продовження політики Кремля щодо незаконної інтеграції окупованих українських територій до політичної системи РФ. Росія вже проводила на захоплених територіях псевдовибори та інші незаконні процедури, результати яких Україна та більшість міжнародної спільноти не визнають.

    Підготовчі заходи до майбутнього голосування окупаційні адміністрації розпочали завчасно. Російська сторона використовує цифрові інструменти, інформаційні кампанії та інші механізми для залучення населення до незаконного виборчого процесу.

    Водночас Україна наполягає, що проведення будь-яких російських виборів на окупованих українських територіях не змінює їхнього міжнародно визнаного статусу. Крим, Севастополь, а також тимчасово окуповані частини Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей залишаються територіями України.

  • Севастополь після атаки залишився без електрики

    Севастополь після атаки залишився без електрики

    Окупований Севастополь залишився без електропостачання після атаки на енергетичну інфраструктуру міста. Про це вранці 13 серпня заявив призначений Росією так званий «губернатор» Севастополя Михайло Развожаєв.

    За його словами, внаслідок атаки було пошкоджено об’єкти енергетичної інфраструктури, через що в місті виникли перебої з електропостачанням. Російська сторона заявляє, що на пошкоджених об’єктах запровадили особливий режим роботи, а фахівці наразі оцінюють масштаби руйнувань.

    «На об’єктах введено особливий режим, фахівці оцінюють масштаб пошкоджень і роблять усе можливе, щоб відновити електропостачання», — заявив Развожаєв.

    Російські пропагандистські та державні ЗМІ, зокрема «Интерфакс», поширили повідомлення про повне або значне припинення електропостачання в Севастополі з посиланням на окупаційну адміністрацію. Незалежно підтвердити масштаби пошкоджень енергетичних об’єктів наразі неможливо.

    Про проблеми з електропостачанням окупаційна влада повідомила після нічної атаки на Крим. У ніч на 12 серпня російська сторона заявила про масовану атаку безпілотників на Севастополь та інші райони тимчасово окупованого Криму. За твердженнями російської влади, засоби протиповітряної оборони нібито знищили понад 30 безпілотників.

    Після атаки в Севастополі повідомляли про займання на різних об’єктах. Окупаційна адміністрація заявляла про роботу російської ППО та наслідки падіння уламків. Водночас незалежної інформації про точну кількість уражених цілей, характер пошкоджень і можливі втрати немає.

    Тепер, за словами Развожаєва, одним із основних наслідків атаки стало порушення роботи енергетичної інфраструктури. Він не уточнив, які саме об’єкти зазнали пошкоджень, наскільки серйозними вони є та скільки часу може знадобитися для повного відновлення електропостачання.

    Окупаційна влада також не повідомила, чи йдеться про масштабне знеструмлення всього міста, чи електропостачання відсутнє лише в окремих районах. Подальша ситуація залежатиме від результатів оцінки пошкоджень та можливості провести ремонтні роботи.

    Варто зазначити, що російська влада традиційно використовує формулювання про нібито «збиті» безпілотники під час повідомлень про атаки на тимчасово окупований Крим. Водночас сам факт заявленого пошкодження енергетичної інфраструктури свідчить про те, що атака мала наслідки для роботи цивільної інфраструктури Севастополя.

    Українська сторона наразі офіційно не підтверджувала заяви окупаційної адміністрації щодо характеру пошкоджень у Севастополі. Інформація про наслідки атаки та масштаби перебоїв з електропостачанням може уточнюватися.

  • ГУР завдало нового удару по ППО РФ у Криму: уражено дві пускові С-400 та антену «Оріона»

    ГУР завдало нового удару по ППО РФ у Криму: уражено дві пускові С-400 та антену «Оріона»

    Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило про чергову успішну операцію на території тимчасово окупованого Криму. На початку серпня оператори спецпідрозділу Group 13 завдали удару по елементах російської системи протиповітряної оборони та інфраструктурі безпілотної авіації. За даними розвідки, було уражено дві пускові установки зенітного ракетного комплексу С-400 «Тріумф», а також антену управління російськими безпілотниками «Оріон».

    Про результати операції ГУР повідомило, оприлюднивши відео бойової роботи. На кадрах зафіксовано застосування новітніх багатоцільових морських платформ Magura, які виступали носіями FPV-дронів. Саме за допомогою цих безпілотників українські розвідники завдали ударів по російських військових об’єктах на півострові.

    У розвідці зазначили, що під час операції були уражені дві пускові установки С-400 та антена, яка використовувалася для управління російськими ударно-розвідувальними безпілотниками «Оріон». Офіційної інформації про ступінь пошкодження комплексів або їхнє повне знищення наразі не оприлюднено. Також ГУР не розкриває точного місця проведення операції з міркувань безпеки.

    У повідомленні української розвідки наголошується, що орієнтовні втрати російської армії внаслідок цієї операції можуть сягати десятків мільйонів доларів. Така оцінка пов’язана з високою вартістю сучасних засобів протиповітряної оборони та обладнання для керування безпілотними комплексами.

    Особливістю операції стало використання нового підходу до застосування морських безпілотників. Якщо раніше платформи Magura переважно використовувалися як ударні морські дрони проти кораблів або для атак безпосередньо власною бойовою частиною, то цього разу вони виконували роль мобільних платформ для запуску FPV-дронів. Це дозволило значно розширити можливості українських морських безпілотних систем і збільшити дальність ураження наземних цілей.

    Система С-400 «Тріумф» є одним із найсучасніших російських зенітних ракетних комплексів великої дальності. Вона призначена для боротьби з літаками, крилатими та балістичними ракетами, а також безпілотниками. Один дивізіон С-400 складається з кількох пускових установок, радіолокаційних станцій та командного пункту. Саме тому навіть ураження окремих пускових установок може суттєво знизити бойові можливості комплексу до моменту їхньої заміни або ремонту.

    Не менш важливою ціллю стала антена управління безпілотними літальними апаратами «Оріон». Ці російські БпЛА належать до класу середньовисотних ударно-розвідувальних безпілотників тривалого польоту та використовуються для ведення розвідки, коригування артилерійського вогню й нанесення ударів керованими боєприпасами. Пошкодження елементів системи управління може тимчасово обмежити можливості їхнього застосування на окремій ділянці.

    Спецпідрозділ Group 13 уже неодноразово проводив успішні операції проти російських військових об’єктів у Чорному морі та Криму. Саме цей підрозділ став відомим завдяки застосуванню морських дронів Magura проти кораблів Чорноморського флоту РФ, а також завдяки першому в історії знищенню повітряної цілі за допомогою морського безпілотника. За даними ГУР, за три роки діяльності підрозділ уразив понад два десятки російських військових цілей, включаючи кораблі, літаки та вертольоти.

    Це вже не перший успішний удар української розвідки по російських системах протиповітряної оборони у Криму. На початку серпня ГУР повідомляло про ураження двох російських радіолокаційних станцій за допомогою новітніх морських платформ Magura, оснащених FPV-дронами. Такі операції демонструють еволюцію українських безекіпажних морських систем, які дедалі частіше використовуються не лише проти кораблів, а й для високоточних ударів по наземних військових об’єктах.

    Офіційних коментарів Міністерства оборони Росії щодо заяви української розвідки на момент публікації не було. Також російська сторона не підтверджувала інформацію про втрати елементів комплексу С-400 або антени управління безпілотниками.

    Україна систематично завдає ударів по військовій інфраструктурі в тимчасово окупованому Криму, розглядаючи півострів як важливий логістичний та військовий плацдарм Росії. Основними цілями таких операцій залишаються системи протиповітряної оборони, аеродроми, склади боєприпасів, командні пункти та інші об’єкти, які забезпечують діяльність російських військ на південному напрямку. Остання операція Group 13 свідчить про подальший розвиток тактики застосування морських безпілотних платформ та їх інтеграції з FPV-дронами для ураження високовартісних військових цілей.

  • Сили безпілотних систем уразили російський флот у Чорному та Азовському морях

    Сили безпілотних систем уразили російський флот у Чорному та Азовському морях

    Сили безпілотних систем ЗСУ протягом доби 7 серпня уразили три одиниці російського флоту. Загалом за цей період українські військові заявили про ураження або знищення 1716 цілей противника.

    Про це йдеться у звіті Сил безпілотних систем ЗСУ.

    У категорії «Флот» у звіті зазначено три уражені об’єкти. Крім того, українські військові за добу уразили 12 артилерійських систем, два російські танки, 74 одиниці автомобільної та спеціальної техніки, а також інші цілі російських військ.

    «Протягом доби підрозділами угруповання Сил безпілотних систем уражено/знищено 1716 цілей противника», — повідомили у СБС ЗСУ.

    Окремо про результати операцій на морі розповів командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді, відомий за позивним «Мадяр». За його словами, протягом 1–8 серпня українські підрозділи в межах операції СБС «МоЛоЧКа» уразили 12 суден із залишків російського так званого тіньового флоту в Чорному та Азовському морях.

    Бровді зазначив, що від початку операції «МоЛоЧКа», яка триває з 6 липня, українські безпілотні системи результативно відпрацювали по 218 плавзасобах. Із них 134 перебували в Азовському морі, а ще 84 — у Чорному.

    «За час дії операції СБС “МоЛоЧКа” (06 липня–08 серпня 2026) Птахами результативно відпрацьовано 218 одиниць плавзасобів, з котрих у Азовському морі — 134, у Чорному морі — 84», — заявив командувач СБС.

    Бровді також опублікував відео, на якому, за його словами, зафіксовано один із епізодів ураження російських суден. Він заявив, що біля Геленджика українським силам вдалося уразити судно так званого тіньового флоту попри застосування росіянами засобів протиповітряної оборони.

    «Три керовані ракети ЗРГК “Панцир-С1” махом по Птаху, але лохань тіньового флоту в р-ні Геленджика таки впольовано», — написав Бровді.

    Інформацію про ураження суден поблизу російського узбережжя також поширювали OSINT-аналітики. Зокрема, OSINT-аналітик Dnipro Osint повідомив, що ввечері 7 серпня Сили оборони могли уразити танкери неподалік Новоросійська.

    Аналітик оприлюднив супутниковий знімок, на якому, за його словами, видно один із танкерів, охоплений вогнем. Водночас точний статус судна, характер пошкоджень та обставини його ураження незалежно не підтверджені.

    Раніше ввечері 7 серпня про ураження трьох суден поблизу Геленджика повідомляв також моніторинговий канал Exilenova+. Автори каналу заявляли про пожежу на одному з кораблів після прильоту.

    Офіційні російські відомства на момент публікації не надали повної інформації про можливі пошкодження суден у районі Новоросійська та Геленджика.

    Успішні атаки на російські судна відбуваються на тлі системної роботи українських Сил безпілотних систем у Чорному та Азовському морях. Одним із напрямків цієї діяльності є протидія російській військовій та логістичній інфраструктурі, а також суднам, які можуть використовуватися для обходу міжнародних санкцій.

    Так званий тіньовий флот Росії складається з великої кількості суден, які використовуються для транспортування російської нафти та нафтопродуктів в умовах санкційних обмежень. Частина таких танкерів пов’язана з непрозорими схемами власності та страхування, що дозволяє Москві підтримувати експорт енергоносіїв попри санкції.

    Удар по таким суднам має не лише військове, а й економічне значення, оскільки може ускладнювати російську логістику та транспортування енергоносіїв.

    Зазначимо, що це не перший випадок масштабного застосування українських безпілотних систем проти російських морських об’єктів. Раніше СБС повідомляли про ураження бази російських морських безекіпажних катерів у Криму, чотирьох танкерів у Чорному та Азовському морях, п’яти елементів російської протиповітряної оборони та майданчика запуску ударних безпілотників «Шахед» у районі Донецького аеропорту.

    Таким чином, протягом 7 серпня українські сили заявили про ураження одразу трьох російських морських цілей, а загальна кількість результативно уражених плавзасобів у межах операції «МоЛоЧКа» з 6 липня до 8 серпня, за даними СБС, сягнула 218.

    При цьому частина інформації про конкретні уражені судна наразі базується на повідомленнях українських військових, OSINT-аналітиків та моніторингових каналів. Остаточний характер пошкоджень і подальший стан кожного із суден потребують додаткового підтвердження.

  • Морські дрони дісталися Ялти: у порту спалахнула велика пожежа, людей евакуювали з набережної

    Морські дрони дісталися Ялти: у порту спалахнула велика пожежа, людей евакуювали з набережної

    У тимчасово окупованій Ялті вдень 7 серпня сталася нова надзвичайна подія на тлі серії ударів по російських військових об’єктах у Криму. Місцеві жителі повідомили про стрілянину в районі узбережжя, після чого над портом з’явився густий дим і спалахнула масштабна пожежа. Моніторингові ресурси заявили про атаку морських безпілотників, а окупаційна адміністрація терміново почала виводити людей із пляжів та району Приморського парку.

    Про події повідомив Telegram-канал «Крымский ветер», посилаючись на очевидців. За їхніми словами, перед появою вогню у районі набережної було чутно численні постріли. Водночас характерного потужного вибуху частина очевидців не чула, через що моніторинговий канал припустив, що пожежа могла виникнути внаслідок роботи російських мобільних вогневих груп по морській цілі.

    Незадовго до цього російська окупаційна влада попереджала про небезпеку безекіпажних катерів, або БЕКів. Після повідомлень про появу такого апарата людей почали терміново евакуйовувати з пляжів та набережної.

    Згодом окупаційна адміністрація заявила про проведення «операції з розмінування безекіпажного катера» і закликала мешканців та туристів залишити район Приморського парку. Це фактично підтвердило присутність морського дрона безпосередньо біля узбережжя Ялти, хоча російська сторона не повідомила, кому саме він належав і чи вдалося його знищити.

    Пожежа спалахнула після стрілянини

    Перші фото та відео, поширені у соціальних мережах, показували густий дим і значний осередок вогню в районі порту та набережної.

    На момент появи перших повідомлень не було достовірних даних про конкретний об’єкт, який горить. Також невідомо, чи стало займання результатом безпосереднього влучання морського дрона, його уламків або роботи російських сил, які намагалися перехопити БЕК.

    Саме тому інформацію про ураження конкретного військового об’єкта поки варто вважати непідтвердженою.

    Українська сторона станом на момент перших повідомлень офіційно не брала на себе відповідальність за події у Ялті.

    Морські дрони вже змінили ситуацію у Чорному морі

    Поява безекіпажних катерів біля Ялти має ширше значення, ніж окремий епізод із пожежею.

    Україна за роки повномасштабної війни перетворила морські дрони на один із найефективніших інструментів боротьби з російським флотом та військовою інфраструктурою у Чорному морі.

    Такі апарати використовувалися для атак на кораблі Чорноморського флоту, Кримський міст, портову інфраструктуру та інші цілі.

    Військові дослідницькі матеріали Міністерства оборони України, зокрема, описують застосування морських дронів Sea Baby ще у 2023 році та їхні операції поблизу Ялти, Партеніта і Гурзуфа. Тобто південне узбережжя Криму вже давно перебуває в зоні потенційної роботи українських безпілотних морських платформ.

    За наступні роки ці технології суттєво розвинулися: морські дрони отримали більшу дальність, складніші системи навігації та нові способи застосування.

    Ялта довго вважалася відносно безпечним районом

    На відміну від Севастополя, Керчі чи західного узбережжя Криму, Ялта протягом тривалого часу рідше опинялася безпосередньо в центрі бойових подій.

    Росія використовувала місто передусім як курортний центр і намагалася підтримувати там картинку звичайного життя попри війну.

    Однак ситуація поступово змінюється.

    Далекобійні українські безпілотники та морські дрони дозволяють діставатися практично будь-якого району окупованого півострова.

    При цьому ризики дедалі частіше стосуються не лише віддалених військових баз, а й узбережжя великих кримських міст.

    Показово, що 7 серпня окупаційна влада була змушена терміново виводити людей із туристичної зони.

    Атака відбулася після дуже неспокійної ночі в Криму

    Події в Ялті стали продовженням серії атак по окупованому півострову.

    У ніч проти 7 серпня вибухи лунали в районі військового аеродрому «Гвардійське». Там після ударів виникла масштабна пожежа, а місцеві моніторингові канали повідомляли про займання паливної інфраструктури та детонацію.

    Раніше удари по Криму вже призводили до пожеж на військових аеродромах, енергетичних об’єктах та в портах. Наприклад, на початку липня після атаки пожежі фіксували у порту Керчі, на підстанції «Сімферополь» і на території авіабази «Гвардійське».

    Таким чином, атака морських дронів на Ялту відбулася на тлі системного тиску на російську військову та логістичну інфраструктуру Криму.

    Для російської оборони морські БЕКи — складна ціль

    Однією з причин ефективності морських дронів є їхній невеликий розмір і низький профіль над водою.

    Для виявлення таких апаратів потрібні радари, оптичні системи та постійне патрулювання акваторії. А коли БЕК наближається до узбережжя, російські сили часто застосовують великокаліберні кулемети, автоматичні гармати та стрілецьку зброю.

    Саме такою могла бути стрілянина, яку вдень чули у Ялті.

    Однак стрілянина по морському дрону поблизу міської набережної сама створює додаткові ризики. Уламки, боєприпаси та сам БЕК можуть становити загрозу для людей на пляжах і туристичних територіях.

    Цим, імовірно, пояснюється екстрене очищення району Приморського парку.

    Крим перестав бути тиловою «фортецею»

    Українські сили протягом останніх років методично скорочують можливості Росії використовувати окупований Крим як безпечний військовий тил.

    Під удари потрапляють аеродроми, склади пального, системи ППО, радіолокаційні станції, кораблі та логістичні шляхи.

    На початку червня українські сили також завдали удару по мосту через Сиваш у районі Чонгара. Через пошкодження російська окупаційна адміністрація була змушена перекривати один із маршрутів між Кримом та окупованою частиною Херсонщини.

    Такі операції мають спільну мету — ускладнювати російське військове постачання та змушувати окупантів витрачати дедалі більше ресурсів на захист півострова.

    Поява морських дронів у безпосередній близькості від центральної частини Ялти показує, наскільки розширилася географія цієї загрози для Росії.

    Що саме горіло — поки невідомо

    Найголовніше питання після атаки — що саме було пошкоджено в районі порту.

    На момент публікації достовірної інформації про це немає.

    У соцмережах звучать різні версії, однак без офіційного підтвердження або незалежного аналізу кадрів називати конкретну ціль передчасно.

    Так само немає підтверджених даних про постраждалих.

    Російські окупаційні структури повідомляли лише про необхідність евакуації та роботу з безекіпажним катером.

    Тому ключові обставини події — чи прорвався дрон до порту, чи був знищений біля берега, що спричинило пожежу і які саме об’єкти постраждали — ще мають бути встановлені.

    Для туристичного сезону це ще один удар

    Кримська окупаційна влада роками намагається переконати росіян, що відпочинок на півострові безпечний.

    Однак регулярні повітряні тривоги, перекриття Кримського мосту, атаки дронів, вибухи та тепер евакуація пляжів дедалі більше суперечать цій картині.

    Вдень 7 серпня люди в одному з головних курортних міст Криму були змушені залишати набережну через морський безпілотник.

    І саме цей факт є показовим незалежно від остаточних результатів атаки.

    Війна, яку Росія принесла на українську територію, дедалі відчутніше повертається на окупований півострів. А Ялта, яка тривалий час залишалася на периферії бойових подій, тепер також опинилася безпосередньо в зоні дії морських дронів.

  • У Криму палає аеродром «Гвардійське»: повідомляють про вибухи, детонацію і пожежу на складі пального

    У Криму палає аеродром «Гвардійське»: повідомляють про вибухи, детонацію і пожежу на складі пального

    У ніч проти 7 серпня у тимчасово окупованому Криму пролунала нова серія потужних вибухів. Один із найпомітніших епізодів зафіксували в районі військового аеродрому «Гвардійське» поблизу Сімферополя, де після вибухів виникла масштабна пожежа. За повідомленнями місцевих моніторингових ресурсів, на території об’єкта могли горіти запаси паливно-мастильних матеріалів, а очевидці також чули повторну детонацію.

    Про нічну атаку повідомив моніторинговий Telegram-канал «Крымский ветер», посилаючись на жителів окупованого півострова.

    За їхніми даними, перші вибухи у районі Гвардійського пролунали приблизно між 03:30 та 03:39. Пізніше, близько 04:34–04:47, місцеві мешканці повідомили про нову серію вибухів.

    Після цього на території аеродрому було видно щонайменше два осередки пожежі. За словами очевидців, полум’я було настільки сильним, що освітлювало місцевість на кілька кілометрів.

    Офіційного повідомлення українських Сил оборони про результати саме цієї атаки станом на момент появи перших повідомлень не було, тому точний перелік уражених об’єктів і масштаби збитків ще потребують підтвердження.

    Чому «Гвардійське» є важливою ціллю

    Аеродром «Гвардійське» є одним із ключових військових авіаційних об’єктів Росії у тимчасово окупованому Криму.

    Генеральний штаб ЗСУ раніше офіційно повідомляв, що цей аеродром використовується для базування літаків оперативно-тактичної та морської авіації, забезпечення бойових вильотів, логістики та технічного обслуговування авіаційної техніки.

    Тобто йдеться не просто про злітно-посадкову смугу, а про великий тиловий вузол, який забезпечує роботу російської авіації на півострові.

    Саме тому «Гвардійське» вже неодноразово ставало ціллю українських ударів.

    Аеродром уже атакували в липні

    Лише 5 липня Сили оборони офіційно підтвердили ураження цього аеродрому.

    Тоді Генштаб заявив, що удар було завдано в рамках операцій зі зниження наступального потенціалу російської армії. Ступінь завданих збитків на той момент уточнювався.

    Ще раніше, на початку липня, СБУ повідомляла про атаки на одразу кілька військових об’єктів у Криму.

    За даними української спецслужби, під час однієї з операцій було уражено три ангари з авіаційною технікою саме на аеродромі «Гвардійське», а також російський комплекс «Панцир-С2», резервуар із нафтопродуктами та насосну станцію на нафтобазі.

    Таким чином, російські військові вже кілька разів протягом останніх тижнів стикалися з ударами по інфраструктурі цього авіавузла.

    18 липня там також фіксували пожежу

    Ще одна масштабна атака сталася в ніч проти 18 липня.

    Тоді місцеві жителі повідомляли про понад 20 вибухів у районі Гвардійського та повторну детонацію. Після ударів біля аеродрому також спалахнула пожежа.

    Одночасно вибухи тоді чули у Севастополі, Феодосії та Керчі.

    Тобто «Гвардійське» фактично перетворилося на одну з регулярних цілей українських далекобійних операцій у Криму.

    Повідомляють про пожежу на складі пального

    Нинішня атака може бути особливо важливою через характер можливого ураження.

    За даними «Крымского ветра», вогонь виник у районі складу паливно-мастильних матеріалів.

    Для військового аеродрому подібні запаси мають критичне значення: вони забезпечують заправку авіації, наземної техніки та роботу логістичних підрозділів.

    Навіть часткове знищення такого складу може тимчасово ускладнити використання об’єкта або змусити російські війська перебудовувати систему забезпечення.

    Водночас без офіційного підтвердження українських військових або достовірних супутникових знімків поки не можна говорити про повне знищення паливного комплексу.

    У Криму чули вибухи одразу в кількох районах

    Атака не обмежилася лише Гвардійським.

    Місцеві Telegram-канали повідомляли про вибухи у Севастополі, Феодосії, Керчі та поблизу Алушти.

    Це може свідчити про масштабну комбіновану операцію по різних військових та інфраструктурних об’єктах окупованого півострова.

    Подібна тактика використовується не вперше: одночасні удари по кількох районах змушують російську ППО розосереджувати сили і можуть ускладнювати перехоплення цілей.

    Крим за останні роки став одним із головних напрямків українських далекобійних ударів.

    Україна системно атакує військову інфраструктуру Криму

    Сили оборони регулярно уражають російські системи ППО, аеродроми, склади боєприпасів, нафтобази, радіолокаційні комплекси та кораблі Чорноморського флоту.

    Зокрема, українська розвідка нещодавно повідомляла про ураження російського зенітно-ракетного комплексу С-400 «Тріумф» у Криму.

    Було знищено пускову установку та радіолокаційну станцію 96Л6.

    Для Росії такі удари особливо болісні, оскільки комплекси С-400 є одним із ключових елементів протиповітряної оборони півострова.

    Знищення радарів і пускових установок потенційно створює «вікна» для подальших атак по інших об’єктах.

    Крим уже не є безпечним тилом для РФ

    Після окупації у 2014 році Росія десятиліття перетворювала Крим на великий військовий плацдарм.

    На півострові розмістили авіацію, системи ППО, склади боєприпасів, військові частини, ремонтні бази та кораблі Чорноморського флоту.

    Перші роки повномасштабної війни Москва фактично використовувала Крим як відносно безпечну тилову територію.

    Однак розвиток українських далекобійних безпілотників, морських дронів і ракетних можливостей радикально змінив ситуацію.

    Ще у 2022 році британська розвідка називала «Гвардійське» та Джанкой двома з найважливіших військових аеродромів Росії на півострові та звертала увагу, що серія вибухів демонструє зростання вразливості російської військової інфраструктури в Криму.

    У 2026 році інтенсивність таких атак лише зросла.

    Росії доводиться постійно відновлювати ППО

    Однією з головних проблем для окупаційних військ стає необхідність одночасно прикривати десятки стратегічних об’єктів.

    Крим містить аеродроми у Саках, Бельбеку, Джанкої, Гвардійському та інших районах, військові порти у Севастополі й Керчі, склади та командні пункти.

    На кожен із цих об’єктів потрібні комплекси ППО, радари та засоби радіоелектронної боротьби.

    Проте самі системи ППО також регулярно стають українськими цілями.

    Це створює для Росії складну дилему: кожен комплекс, перекинутий для захисту одного об’єкта, автоматично послаблює прикриття іншого.

    Значення Гвардійського виходить за межі авіації

    У відкритих повідомленнях українських і місцевих джерел також неодноразово звучало, що район Гвардійського використовується російськими військами як логістичний вузол.

    У нинішньому повідомленні «Крымский ветер» стверджує, що з цього району також запускають ударні дрони Shahed по території України.

    Однак ця конкретна інформація станом на ранок 7 серпня не була підтверджена офіційним повідомленням українського Генштабу.

    Офіційно Генштаб підтверджував інше: «Гвардійське» є важливим авіаційним і логістичним центром російських військ у Криму.

    Остаточні наслідки ще можуть бути значно більшими

    Станом на ранок немає повної інформації про те, які саме об’єкти на аеродромі пошкоджені.

    Повідомлення про детонацію може свідчити про ураження складів із боєприпасами або інших вибухонебезпечних об’єктів, але встановити це лише за звуками неможливо.

    Найближчими годинами або днями масштаби атаки можуть уточнити супутникові знімки та офіційні повідомлення української сторони.

    Попередні атаки показують, що перші оцінки часто бувають неповними.

    Так, після попередніх ударів по кримських аеродромах інформація про знищені літаки, ангари, системи ППО або паливну інфраструктуру з’являлася вже після додаткового аналізу.

    Наразі достовірно можна говорити про одне: в районі одного з ключових російських військових аеродромів у Криму вночі знову пролунала серія вибухів, після чого очевидці зафіксували масштабну пожежу.

    А якщо інформація про ураження паливного складу підтвердиться, нова атака стане черговим ударом по логістиці російської авіації та ще одним доказом того, що окупований Крим дедалі менше може виконувати роль безпечного тилу для російської армії.

  • Ніч вибухів у Росії та Криму: дрони атакували Керч, спалахнув гігантський хаб Wildberries

    Ніч вибухів у Росії та Криму: дрони атакували Керч, спалахнув гігантський хаб Wildberries

    У ніч на 3 серпня тимчасово окупований Крим та низка регіонів Росії опинилися під масштабною атакою безпілотників. Вибухи та роботу протиповітряної оборони фіксували одразу в кількох районах, а одним із найбільш помітних наслідків нічних подій стала велика пожежа на території логістичного центру Wildberries у Володимирській області. Про атаку та її наслідки повідомляють місцеві Telegram-канали, моніторингові ресурси та українські ЗМІ.

    За оприлюдненими даними, під ударом опинився логістичний комплекс Wildberries у районі села Хрястово поблизу Володимира. У соціальних мережах з’явилися кадри з густим димом та вогнем на території об’єкта. Місцеві пабліки повідомляли, що атака могла тривати певний час, а безпілотники продовжували рухатися в районі логістичного центру вже після появи перших повідомлень про займання.

    Йдеться про великий логістичний об’єкт, площа якого, за даними ЗМІ, становить близько 171,9 тисячі квадратних метрів. Комплекс має важливе значення для розподілу товарних потоків між Московським регіоном та іншими частинами європейської території РФ. Саме тому масштаб пожежі та можливий термін відновлення роботи центру можуть мати значення для логістики маркетплейсу.

    При цьому це вже далеко не перший випадок, коли об’єкти Wildberries опиняються в зоні ударів безпілотників. Лише протягом останніх тижнів повідомлялося про пожежі або атаки на логістичні об’єкти компанії в різних регіонах РФ. Зокрема, 2 серпня після атаки безпілотників займання сталося на логістичному об’єкті Wildberries у Самарській області. Компанія підтверджувала факт пожежі.

    Наприкінці липня безпілотники також атакували склад Wildberries у Волгограді. Російські ЗМІ тоді повідомляли про постраждалих і роботу екстрених служб. Ще один великий інцидент стався у Пензі, де повідомлялося про удар близько 15 дронів по складському об’єкту та масштабне займання.

    Таким чином, пожежа під Володимиром стала продовженням серії інцидентів на великих логістичних майданчиках Росії.

    Вибухи в окупованому Криму

    Одночасно неспокійною була ніч у тимчасово окупованому Криму. За повідомленнями моніторингових Telegram-каналів, вибухи лунали в районі Керчі, Феодосії, Сімферополя та Сакського району.

    Особливо багато повідомлень надходило з Керчі. Місцеві жителі писали про масований проліт безпілотників та активну роботу російських мобільних вогневих груп. На тлі загрози рух Керченським мостом тимчасово перекривали.

    Після серії вибухів у різних частинах Керчі повідомлялося про займання. Одну з пожеж фіксували в районі Центрального ринку та автовокзалу. За попередньою інформацією, яку поширювали моніторингові ресурси, там могла бути пошкоджена електрична підстанція на вулиці Мирошника.

    Ще одне займання спостерігали поблизу Керченського мосту, в районі тимчасового селища будівельників. Неподалік розташована нафтогазова інфраструктура. Однак достовірного підтвердження безпосереднього ураження такого об’єкта на момент появи перших повідомлень немає, тому говорити про його пошкодження наразі передчасно.

    Також повідомлялося про інцидент у приватному секторі Керчі. За даними місцевих джерел, один із безпілотників або його уламки впали в районі житлової забудови, внаслідок чого чоловік отримав осколкове поранення. Точні обставини цього епізоду ще уточнюються.

    Окремі моніторингові ресурси повідомляли про дві точки займання в морі приблизно за 35 кілометрів на південь від Новоросійська. Що саме могло горіти в цьому районі, достовірно не встановлено.

    Пожежа спалахнула й у Бєлгороді

    Ще одним регіоном, де вночі повідомляли про атаку безпілотників, стала Бєлгородська область. У Бєлгороді масштабна пожежа виникла на території Бєлгородського державного технологічного університету імені В. Г. Шухова.

    У мережі з’явилися відео сильного займання. За інформацією РБК-Україна, університет пов’язаний, зокрема, з розробками та дослідженнями у сфері безпілотних технологій.

    Водночас повний масштаб пошкоджень на території навчального закладу на ранок 3 серпня залишався незрозумілим. Російська влада традиційно повідомляє переважно про роботу ППО та наслідки падіння уламків, тоді як незалежна перевірка результатів атак одразу після ударів часто ускладнена.

    Нічні події відбулися на тлі різкого збільшення кількості ударів по об’єктах у глибині російської території. Останніми тижнями повідомлення про атаки безпілотників надходили з Московської, Самарської, Волгоградської, Пензенської, Рязанської та інших областей.

    При цьому окремою тенденцією стала серія пожеж на великих логістичних об’єктах. Зокрема, раніше в липні повідомлялося про атаки на логістичні центри Wildberries у Краснодарі та Невинномиську, а наприкінці місяця — про удар по об’єкту в Рязані.

    На момент публікації українська сторона не повідомляла детально про всі об’єкти, які могли бути цілями нічної атаки 3 серпня, тому остаточний перелік уражених об’єктів та масштаби пошкоджень ще можуть уточнюватися.

    Водночас географія нічних повідомлень — від окупованого Криму до Володимирської та Бєлгородської областей — свідчить про значний масштаб атаки. Найпомітнішими її наслідками на ранок стали пожежа на великому логістичному центрі Wildberries під Володимиром, вибухи та займання в Керчі, а також пожежа на території технологічного університету в Бєлгороді.

  • «Пішов на дно»: Зеленський підтвердив знищення російського контейнеровоза Yanina

    «Пішов на дно»: Зеленський підтвердив знищення російського контейнеровоза Yanina

    Президент України Володимир Зеленський заявив про знищення російського контейнеровоза Yanina внаслідок операції Сил оборони. За словами глави держави, судно йшло під російським прапором та було уражене під час застосування українських далекобійних засобів по російських об’єктах у Чорному та Азовському морях.

    Про результати операцій президент повідомив 1 серпня. Окрім морських цілей, українські сили протягом ночі атакували об’єкти російської нафтопереробної промисловості у Башкортостані, розташовані приблизно за 1600 км від України.

    «Також уражено підсанкційний російський контейнеровоз Yanina, що йшов під російським прапором і мав ємність понад 100 тисяч тонн. Завдяки влучності наших Сил оборони він пішов на дно», – заявив Зеленський.

    Водночас у цій частині заяви президента є деталь, яка потребує уточнення. Відкриті міжнародні судноплавні бази справді містять російський контейнеровоз YANINA з IMO 9301304 та MMSI 273298570, однак його характеристики суттєво відрізняються від згаданих 100 тисяч тонн.

    За даними кількох морських трекінгових систем, це контейнеровоз 2005 року побудови завдовжки близько 142 метрів і завширшки 22 метри. Його дедвейт становить приблизно 13 000 тонн, валова місткість – близько 9522 тонн, а контейнерна місткість – 962 TEU. Судно ходить під прапором Росії.

    Тому наразі незрозуміло, чи йдеться саме про це судно, чи у повідомленні президента була наведена інша характеристика вантажу або морської цілі. Незалежного підтвердження затоплення саме YANINA з IMO 9301304 у відкритих судноплавних джерелах на момент підготовки матеріалу немає.

    Що відомо про Yanina

    YANINA, яку можна ідентифікувати у відкритих морських реєстрах, є російським контейнеровозом, побудованим у Південній Кореї у 2005 році. Судно експлуатує російська транспортна група FESCO.

    До останнього часу воно використовувалося на міжнародних вантажних маршрутах. FESCO включала YANINA до своєї контейнерної лінії FESCO Indian Line West, яка забезпечує сполучення між Новоросійськом, портами Індії та Об’єднаних Арабських Еміратів. Місткість судна на цій лінії становила 962 TEU.

    Судноплавні сервіси також фіксували YANINA на маршруті з Росії в напрямку Індії. За даними MyShipTracking, судно залишало Новоросійськ 22 червня. Наприкінці червня його фіксували у Червоному морі, а на початку липня – в районі Аденської затоки з пунктом призначення в Індії.

    Це створює додаткові питання щодо обставин заявленого Україною ураження. Актуальне місцеперебування судна безпосередньо перед атакою та район, де воно нібито було потоплене, українська сторона поки детально не розкрила.

    Є розбіжності й щодо санкційного статусу. Зеленський назвав судно підсанкційним, однак один із комерційних сервісів морського комплаєнсу станом на липень 2026 року не позначав YANINA як судно, внесене до перевірених ним санкційних списків. Це не виключає обмежень за іншими юрисдикціями або санкцій щодо власника чи оператора, однак потребує окремого уточнення.

    Паралельно Україна атакувала російські НПЗ

    Морська операція стала лише частиною серії українських далекобійних ударів.

    За словами Зеленського, підрозділи Служби безпеки України протягом ночі уразили інфраструктуру трьох російських нафтопереробних заводів у Башкортостані. Відстань до цілей президент оцінив приблизно у 1600 км.

    Глава держави наголосив, що йдеться про підприємства, які щороку переробляють мільйони тонн нафти.

    Башкортостан уже не вперше стає ціллю українських далекобійних операцій. Наприкінці червня Зеленський повідомляв про удари по двох НПЗ в Уфі, розташованих приблизно за 1500 км від України. Тоді паралельно була атакована російська нафтобаза у Краснодарському краї.

    Таким чином, удари на відстанях близько 1500–1600 км уже не є одиничними епізодами.

    Під ударом опинилася і логістика до Криму

    У ніч на 1 серпня українські сили також атакували транспортну інфраструктуру, яку російські війська використовують для забезпечення угруповання на окупованих територіях.

    Повідомлялося про ураження залізничного мосту «Сиваш» у районі Чонгара, який сполучає окупований Крим із материковою частиною України, а також залізничного мосту поблизу Владиславівки на території півострова.

    Обидва напрямки мають значення для російської військової логістики, оскільки залізниця залишається одним із головних способів перевезення великих обсягів боєприпасів, пального, техніки та особового складу.

    Серія ударів демонструє розширення географії українських далекобійних операцій. Одночасно під ударом опиняються нафтопереробна промисловість у глибокому тилу Росії, військова логістика на окупованих територіях та морські цілі.

    Україна нарощує «далекобійні санкції»

    Українське керівництво останніми місяцями дедалі частіше використовує поняття «далекобійні санкції» для опису ударів по підприємствах, які забезпечують російську економіку та військову машину.

    Особливу увагу Сили оборони приділяють нафтопереробній галузі. Російські НПЗ забезпечують внутрішній ринок пальним, постачають продукцію для військових потреб і є частиною енергетичного сектору, доходи від якого залишаються важливим джерелом фінансування російської держави.

    Водночас операція із Yanina, якщо її затоплення буде підтверджене незалежними джерелами, стане показовим розширенням такого підходу на морську логістику.

    Наразі основним джерелом інформації про знищення контейнеровоза залишається заява президента України. Російська сторона детальних даних про втрату судна не оприлюднила, а доступні морські трекери ще не дають можливості незалежно підтвердити його затоплення.

    Саме тому остаточні обставини атаки – місце ураження, використані засоби та точна ідентифікація судна – потребують подальшого підтвердження.

  • Зеленський провів нараду з військовим керівництвом: Генштаб готує зміни на фронті

    Зеленський провів нараду з військовим керівництвом: Генштаб готує зміни на фронті

    Президент України Володимир Зеленський провів нараду з керівництвом Збройних сил України, Міністерства оборони та Офісу президента, за підсумками якої анонсував нові рішення щодо організації роботи на фронті. За його словами, Генеральний штаб готує системні зміни, які мають покращити управління військами, прискорити реагування на дії російських окупантів та надати українським бригадам більше можливостей для оборони.

    Про це президент повідомив у своєму Telegram.

    За словами Зеленського, під час наради було детально проаналізовано ситуацію на передовій та визначено кроки для підвищення ефективності роботи українських військ. Він зазначив, що Генеральний штаб ЗСУ вже готує низку системних змін, які мають удосконалити управління бойовими діями.

    Зокрема, нововведення повинні забезпечити більш точну оцінку обстановки на першій лінії фронту, дозволити швидше реагувати на зміни бойової ситуації та розширити можливості бригад для відбиття російських штурмових атак.

    Президент наголосив, що українські військові продовжують стримувати наступ російських військ і не дозволяють окупантам досягти поставлених політичним керівництвом РФ цілей.

    «Вони реально тримають позиції України та не дозволяють армії окупанта досягати тих цілей, які визначило для неї російське політичне керівництво. Слава Україні!», – заявив Зеленський.

    Під час наради глава держави заслухав доповіді Головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого, начальника Генерального штабу Ігоря Скибюка, виконувача обов’язків міністра оборони Євгенія Хмари та заступника керівника Офісу президента Павла Паліси.

    Учасники зустрічі обговорили низку ключових питань, що стосуються оборони країни. Зокрема, йшлося про заходи у відповідь на російські балістичні атаки, поточну ситуацію на фронті, насамперед на напрямках Слов’янська та Костянтинівки, роботу українського морського експортного коридору та подальші кроки щодо його розвитку.

    Окрему увагу приділили проведенню операцій із завдання ударів по важливих військових цілях окупантів. Раніше Зеленський повідомляв, що українські Сили оборони продовжують завдавати ударів по російських військових об’єктах у тимчасово окупованому Криму та оновили перелік пріоритетних цілей.

    Нарада відбулася після чергової масованої атаки Росії на Україну в ніч проти 30 липня. Тоді російські війська застосували понад 70 ракет і більш як 280 ударних безпілотників. Коментуючи наслідки атаки, Зеленський також звернув увагу на необхідність прискорення постачання ракет до систем протиповітряної оборони від міжнародних партнерів, наголосивши на важливості посилення української ППО.

  • ГУР знищило в Криму унікальний комплекс РЕБ “Мурманськ-БН”

    ГУР знищило в Криму унікальний комплекс РЕБ “Мурманськ-БН”

    Українська воєнна розвідка повідомила про успішне знищення російського комплексу радіоелектронної боротьби (РЕБ) “Мурманськ-БН” у тимчасово окупованому Криму. Цей комплекс вважається одним із найдорожчих та найпотужніших засобів РЕБ у російській армії й здатний здійснювати радіорозвідку та придушувати сигнали на відстані до 5 тисяч кілометрів.

    Про це повідомляє Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

    За інформацією української розвідки, операцію провели в ніч із 26 на 27 липня. Бійці Департаменту безпілотних систем ГУР вистежили російський комплекс поблизу мису Фіолент у тимчасово окупованому Криму, після чого завдали по ньому точного удару безпілотниками.

    У ГУР зазначили, що внаслідок атаки було знищено станцію комплексу радіоелектронної боротьби “Мурманськ-БН”. Опубліковані розвідкою кадри фіксують момент ураження цілі та подальшу пожежу.

    Комплекс “Мурманськ-БН” належить до берегових систем радіоелектронної боротьби та призначений для ведення радіорозвідки, перехоплення сигналів і придушення короткохвильового радіозв’язку. За заявленими характеристиками, він здатний працювати на відстані до 5 тисяч кілометрів, що робить його одним із найпотужніших засобів РЕБ, які перебувають на озброєнні російської армії.

    Такі системи використовуються для порушення роботи засобів зв’язку противника, збору розвідувальної інформації та підтримки військових операцій. Втрата подібного комплексу може суттєво вплинути на можливості російських військ із ведення радіоелектронної боротьби на окремих напрямках.

    У Головному управлінні розвідки не уточнили, чи були під час операції уражені інші російські військові об’єкти, однак наголосили на успішному виконанні бойового завдання підрозділами безпілотних систем.

    Останнім часом українські сили регулярно завдають ударів по військовій інфраструктурі Росії та окупованого Криму. Однією з головних цілей стають системи протиповітряної оборони, радіоелектронної боротьби, склади боєприпасів, а також логістичні вузли, які забезпечують російське угруповання на півострові.

    Нагадаємо, нещодавно українські військові знищили у тимчасово окупованому Криму пускову установку та радіолокаційну станцію російського зенітного ракетного комплексу С-400. Удар було завдано безпосередньо по бойовій позиції комплексу.

    Крім того, раніше стало відомо, що українська оборонна компанія MAC HUB спільно з ГУР працює над створенням стратегії протидії російському “тіньовому флоту”. Для цього планується використовувати модернізовані морські безпілотники Katran, які мають допомагати виявляти та затримувати судна, що перевозять підсанкційні вантажі.