Daypolitico

Позначка: Крим

  • Ніякого нового мирного плану за підсумками закритої зустрічі у Вашингтоні не з’явилося

    Ніякого нового мирного плану за підсумками закритої зустрічі у Вашингтоні не з’явилося

    Українська делегація наполягала на якомусь перемир’ї — повному, повітряному, морському чи енергетичному — як на обов’язковому першому кроці. Американська сторона знову повернулася до теми територіальних поступок. Саме це, за словами джерела, знайомого з ходом переговорів, і пояснює появу Криму в недавньому інтерв’ю. Єдине, про що вдалося домовитися, — Стамбул у серпні має стати майданчиком для нового раунду. На пряме запитання, через скільки після початку перемир’я Київ готовий провести вибори, точної відповіді не прозвучало, пролунав діапазон «від 6 до 12 місяців».

    Це принципово змінює публічну картину, яку обидві сторони старанно малювали після зустрічі Володимира Зеленського з Дональдом Трампом. Офіційно лунали слова про «хорошу» і «продуктивну» бесіду, ліцензії на виробництво перехоплювачів Patriot і необхідність «оживити дипломатичний процес». Джерело, що має доступ до змісту розмови, малює іншу реальність: змістовного зближення по суті конфлікту не відбулося. Переговори вперлися в старий порядок дій. Київ вимагає спочатку зупинити вогонь хоча б в окремих сферах. Вашингтон продовжує вважати територіальне питання частиною будь-якого сталого врегулювання.

    Після місяців глухого кута в тристоронніх форматах в Абу-Дабі та Женеві на початку року, коли обговорювалися зокрема ідеї «вільної економічної зони» в частині Донбасу та різні варіанти заморозки, американська сторона знову спробувала повернути до порядку денного питання, які Москва вважає вже вирішеними «реаліями на землі». Україна, навпаки, бачить можливість тиску через триваючі удари по інфраструктурі та логістиці на окупованих територіях, включно з Кримом, і через дефіцит російської ППО. Звідси й акцент Києва на часткових перемир’ях — повітряному чи енергетичному, — які вже обговорювалися в липні як можливий «вхід» у ширший процес. Джерело підкреслює, що нового пакета пропозицій, який можна було б пред’явити Москві, сторони не узгодили.

    Туреччина неодноразово пропонувала себе як майданчик, а Володимир Путін у червні публічно повертався до «стамбульських угод» 2022 року як до можливої основи. Однак змістовно позиції не зрушилися. Американці, за словами джерела, знову говорили про територіальні поступки — і саме це винесло Крим у публічний простір в інтерв’ю Зеленського Fox News, де він, відповідаючи на пряме запитання, назвав землю «дуже важливою», але підкреслив, що «найважливіше — не втрачати людей». Офіційно жодна зі сторін не підтверджує, що Крим став предметом конкретних домовленостей. Відкриті джерела показують лише, що в минулих американських начерках планів статус півострова фігурував у формулах de facto або de jure визнання.

    Російська сторона, судячи з публічних заяв останніх тижнів, як і раніше пов’язує будь-який прогрес із визнанням «реальностей» і відмовою України від низки претензій. Американські посередники (Стів Віткофф і Джаред Кушнер), які вже кілька разів їздили до Москви і готувалися до візиту до Києва, опиняються перед необхідністю знову зводити несумісні підходи. Офіційні заяви, найімовірніше, залишаться в рамках уже озвученого: «команди продовжать роботу», «дипломатія важлива». Реальних сигналів про узгоджену пропозицію Москві чекати не варто. Питання про вибори через 6–12 місяців після початку перемир’я, навіть у невизначеній формулюванні, фіксує, що Київ пов’язує політичний цикл із припиненням вогню, а не з підписанням фінальної угоди. Це відрізняється від жорсткіших попередніх американських натяків на швидкі вибори.

    На полі бою логіка ударів по енергетиці, логістиці та кримській інфраструктурі зберігається, обидві сторони продовжують вважати, що саме військовий тиск створює умови для дипломатії. У дипломатії повертається стамбульський формат, який уже кілька разів давав гуманітарні результати (обмін полоненими), але жодного разу не вирішував територіальний вузол. Джерело прямо каже, що нового мирного плану немає. Українська сторона озвучила діапазон 6–12 місяців для виборів після початку перемир’я. Якщо американські посередники зможуть переконати Москву хоча б в обмеженому повітряному чи енергетичному перемир’ї, раунд у Стамбулі може відбутися. Якщо ні, процес знову піде в паузу, а публічна риторика повернеться до звинувачень у неготовності іншої сторони. Жодних підтверджених домовленостей про зміст майбутніх переговорів наразі немає.

     

  • Україна дістала стратегічний тил РФ: Генштаб підтвердив удар по секретному комбінату «Пріоритет»

    Україна дістала стратегічний тил РФ: Генштаб підтвердив удар по секретному комбінату «Пріоритет»

    Сили оборони України продовжують завдавати ударів по військовій та логістичній інфраструктурі Росії як на тимчасово окупованих територіях України, так і в глибокому тилу РФ. У Генеральному штабі Збройних сил України повідомили, що 27 липня та в ніч на 28 липня українські підрозділи уразили низку важливих об’єктів противника, серед яких стратегічний комбінат «Пріоритет» Росрезерву в Удмуртській Республіці, а також склади паливно-мастильних матеріалів, матеріально-технічного забезпечення та безпілотників у тимчасово окупованому Криму й Луганській області.

    У Генштабі зазначили, що операція проводилася в межах системної кампанії зі зниження воєнно-економічного потенціалу Росії. Основною метою стали об’єкти, які забезпечують окупаційні війська паливом, матеріально-технічними ресурсами та безпілотними системами.

    Однією з головних цілей став склад матеріально-технічних засобів і склад паливно-мастильних матеріалів поблизу населеного пункту Ічкі (колишнє Совєтське) на тимчасово окупованій території Криму. За інформацією Генерального штабу, ці об’єкти використовувалися для забезпечення російського військового угруповання, яке діє на півдні України. Відомо також про ураження складу безпілотних літальних апаратів російських військ поблизу Червонопопівки Луганської області. Ураження такого об’єкта може вплинути на використання розвідувальних і ударних БПЛА на окремих ділянках фронту.

    Окрему увагу привернув удар по Федеральній державній казенній установі «Комбінат “Пріоритет”» у селищі Борок Камбарського району Удмуртської Республіки. Генеральний штаб повідомив, що після атаки було зафіксовано влучання та пожежу на території підприємства.

    Комбінат «Пріоритет» входить до структури Росрезерву — державної системи матеріальних резервів Російської Федерації. Це закритий стратегічний об’єкт, який перебуває під воєнізованою охороною та призначений для довгострокового зберігання запасів пального, нафтопродуктів і паливно-мастильних матеріалів на випадок воєнного часу або надзвичайних ситуацій. Раніше підприємство мало назву «Горизонт». Інформація про обсяги запасів і діяльність комбінату офіційно не розголошується.

    Особливістю цієї операції стала значна відстань до цілі. Комбінат розташований більш ніж за 1300 кілометрів від державного кордону України, що вкотре демонструє можливості українських далекобійних ударних засобів ураження. Саме на цій відстані знаходиться один із найважливіших резервних паливних об’єктів Росії, який забезпечує державні стратегічні запаси.

    Ще 27 липня президент України Володимир Зеленський підтвердив успішне проведення далекобійної операції. За його словами, українські сили завдали ударів по нафтових об’єктах у Ростовській області, Ярославській області та Удмуртській Республіці. Президент назвав ці атаки частиною реалізації стратегії «далекобійних санкцій», спрямованої на зменшення можливостей Росії фінансувати війну проти України.

    OSINT-аналітики та низка незалежних дослідників ще після перших повідомлень про атаку припустили, що ціллю українських безпілотників став саме комбінат «Пріоритет». Аналіз відеозаписів пожежі та геолокації підтвердив, що удар припав на територію стратегічного підприємства Росрезерву в селищі Борок. Російська влада офіційно підтвердила масштабну атаку безпілотників на Удмуртію, однак традиційно не розкрила, які саме об’єкти зазнали ураження.

    Голова Удмуртії Олександр Бречалов назвав атаку «наймасованішою за останній час» для регіону. За його словами, жертв серед населення немає. Водночас російські медіа повідомляли про тимчасові обмеження роботи окремих підприємств та евакуацію персоналу поблизу району атаки.

    У Генеральному штабі наголосили, що удари по логістичній інфраструктурі, паливних базах та складах противника залишаються одним із ключових напрямків дій Сил оборони України. Такі операції покликані ускладнити забезпечення російської армії паливом, боєприпасами та матеріальними ресурсами, що безпосередньо впливає на її можливості вести бойові дії.

    Водночас Генштаб підкреслив, що Сили оборони й надалі системно здійснюватимуть заходи, спрямовані на послаблення військового потенціалу Росії та припинення її збройної агресії проти України. За результатами проведених ударів триває уточнення остаточних наслідків ураження всіх зазначених об’єктів.

  • Крим масово залишився без світла: дрони вдарили по енергетиці, біля Таврійської ТЕС спалахнула пожежа

    Крим масово залишився без світла: дрони вдарили по енергетиці, біля Таврійської ТЕС спалахнула пожежа

    У ніч проти 26 липня тимчасово окупований Крим опинився під однією з наймасштабніших атак безпілотників за останній час. У різних районах півострова лунали вибухи, повідомлялося про роботу російської протиповітряної оборони, пожежу в районі Таврійської теплоелектростанції поблизу Сімферополя та масштабні перебої з електропостачанням. Окупаційна адміністрація була змушена офіційно підтвердити проблеми в енергосистемі, хоча традиційно не розкрила деталей щодо причин пошкоджень.

    Про серію нічних вибухів повідомили місцеві жителі, OSINT-спільноти та моніторингові Telegram-канали, зокрема «Кримський вітер» і Exilenova+. За їхніми даними, безпілотники одночасно діяли у кількох районах окупованого півострова, а головними цілями стали об’єкти військової та енергетичної інфраструктури.

    Одним із найбільш помітних наслідків атаки стала пожежа в районі Таврійської ТЕС, розташованої неподалік Сімферополя. На відео, які поширювали очевидці, було видно яскраві спалахи та густий дим. За інформацією OSINT-каналів, займання виникло після серії вибухів біля електростанції. Офіційного підтвердження масштабів пошкоджень станом на момент публікації не було, однак факт пожежі підтверджували одразу кілька незалежних джерел.

    Таврійська ТЕС є одним із ключових енергетичних об’єктів окупованого Криму. Її ввели в експлуатацію російські окупаційні адміністрації у 2019 році. Потужність станції становить близько 470 МВт, і вона забезпечує значну частину електропостачання центральних районів півострова. Це вже не перша атака на цей об’єкт. Лише місяць тому в районі ТЕС також виникла пожежа після удару безпілотників, тоді вогонь охопив не лише саму електростанцію, а й розташовану поруч газову інфраструктуру.

    Паралельно повідомлялося про атаку на Феодосію. За інформацією «Кримського вітру», безпілотники могли атакувати позиції російської радіолокаційної станції на горі Тепе-Оба. Згодом у місті повністю зникло електропостачання після ймовірного ураження електропідстанції. Відео очевидців показували, що значна частина Феодосії залишилася без освітлення.

    Про вибухи також повідомляли жителі Алушти, Сімферополя, Добровської долини та Ялти. У районі Гаспри близько четвертої години ранку очевидці чули роботу російського зенітного ракетно-гарматного комплексу «Панцир-С1», який відкривав вогонь по безпілотниках. Повідомлялося й про збиття одного з дронів у районі Будмістечка.

    Масштаб проблем із електропостачанням окупаційній владі приховати не вдалося. Підконтрольне Росії підприємство «Крименерго» повідомило про «складну ситуацію» з електропостачанням у східній, південній та північно-західній частинах півострова. Причиною блекаутів назвали «зовнішній вплив на об’єкти енергосистеми». При цьому жодних деталей щодо характеру пошкоджень або конкретних об’єктів компанія не оприлюднила.

    Російське Міністерство оборони, своєю чергою, заявило про нібито успішне відбиття масованої атаки. За версією відомства, за ніч сили ППО начебто знищили 133 українські безпілотники над територією Росії, Чорним морем та окупованим Кримом. Незалежного підтвердження цих цифр немає, а російська сторона традиційно не надала жодних доказів заявлених результатів роботи своєї протиповітряної оборони.

    Останніми тижнями атаки по військових та енергетичних об’єктах у Криму стали значно інтенсивнішими. Українські Сили безпілотних систем раніше повідомляли про проведення операції, відомої під назвою «Кримський рубильник off», яка передбачає системне ураження енерговузлів, підстанцій, паливної та військової інфраструктури на окупованому півострові. За даними українських військових, лише протягом 21–22 липня було уражено 13 енергетичних об’єктів у Криму та на інших тимчасово окупованих територіях.

    За інформацією української сторони, основною метою таких ударів є ускладнення забезпечення російського військового угруповання, яке використовує Крим як один із головних логістичних центрів для ведення бойових дій на півдні України. Порушення роботи енергосистеми також впливає на функціонування військових аеродромів, засобів протиповітряної оборони, радіолокаційних станцій та інших об’єктів окупаційної інфраструктури.

    Варто зазначити, що повідомлення про ураження Таврійської ТЕС наразі базуються на інформації моніторингових каналів, відкритих джерел та свідченнях очевидців. Незалежно підтвердити характер і масштаб пошкоджень об’єкта в умовах окупації неможливо, оскільки доступ міжнародних журналістів та незалежних спостерігачів до місця події відсутній.

    Попри це, вже сам факт офіційного визнання окупаційною владою масштабних перебоїв із електропостачанням свідчить про серйозний вплив нічної атаки на енергетичну систему півострова. Якщо пошкодження Таврійської ТЕС або суміжної інфраструктури підтвердяться, це може ще більше ускладнити роботу енергомережі Криму, яка останніми місяцями вже неодноразово зазнавала атак.

    Станом на момент публікації окупаційна адміністрація не повідомляла про можливі жертви чи остаточні масштаби руйнувань. Роботи з відновлення електропостачання в окремих районах Криму тривали, а інформація щодо наслідків нічної атаки продовжувала уточнюватися. Одночасно OSINT-аналітики продовжували аналізувати супутникові знімки та відеоматеріали, щоб встановити реальний масштаб ураження критичної інфраструктури півострова.

  • У Криму горить склад Wildberries після атаки дронів

    У Криму горить склад Wildberries після атаки дронів

    У ніч на 24 липня в тимчасово окупованому Криму пролунала серія вибухів на тлі масштабної атаки безпілотників. За повідомленнями російських Telegram-каналів та OSINT-спільнот, вибухи були зафіксовані одразу в кількох містах півострова, а одним із наслідків атаки стала масштабна пожежа на складі російського маркетплейса Wildberries у Сімферополі.

    За наявною інформацією, загрозу застосування безпілотників оголосили ще ввечері, після 22:20. Уже приблизно за годину місцеві жителі почали повідомляти про вибухи в різних районах окупованого півострова. Зокрема, гучно було в Севастополі, у Феодосії повідомляли про можливий удар поблизу морського порту, а в Сімферополі очевидці зафіксували пожежу в районі ДРЕС. За даними OSINT-аналітиків, під ударом могла опинитися теплоелектроцентраль, однак офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає.

    Після першої години ночі в мережі почали масово поширюватися відео масштабної пожежі на території сортувального центру Wildberries у Сімферополі. На оприлюднених кадрах видно сильне займання та яскраві спалахи, які деякі очевидці порівнювали із салютом. Вогонь охопив значну площу об’єкта, а над місцем пожежі здіймався густий дим.

    Згодом інформацію про інцидент фактично підтвердила сама компанія Wildberries. У пресслужбі повідомили, що через надзвичайну ситуацію персонал сортувального центру був оперативно евакуйований відповідно до вимог безпеки. Водночас про масштаби пошкоджень, можливі втрати чи причини займання компанія не повідомила.

    Офіційна російська влада на момент публікації не надала детальних коментарів щодо причин вибухів і пожежі, а також не підтвердила можливе ураження інших об’єктів інфраструктури. Інформація про постраждалих також поки відсутня.

    Останнім часом атаки по військових та логістичних об’єктах на території окупованого Криму відбуваються дедалі частіше. Зокрема, 19 липня повідомлялося, що українські безпілотники майже повністю паралізували роботу Керченської поромної переправи, яка відіграє важливу роль у забезпеченні російського угруповання на півострові. Також раніше стало відомо, що російська окупаційна влада посилює контроль над Кримом, зокрема обмежує роботу мобільного зв’язку та доступу до інтернету в окремих районах, пояснюючи це питаннями безпеки. Водночас незалежно перевірити більшість повідомлень із тимчасово окупованої території наразі неможливо.

  • «Крим можна звільнити без штурму»: Мадяр розкрив нову стратегію України

    «Крим можна звільнити без штурму»: Мадяр розкрив нову стратегію України

    Командувач Сил безпілотних систем Збройних сил України Роберт Бровді, більш відомий за позивним «Мадяр», уперше детально пояснив, якою бачить сучасну стратегію деокупації Криму. На його думку, звільнення півострова не обов’язково має відбуватися шляхом масштабної наземної операції. Натомість Україна послідовно реалізує іншу концепцію — системне позбавлення російського угруповання можливості забезпечувати себе електроенергією, паливом, логістикою та військовими ресурсами.

    Про це Бровді розповів в інтерв’ю британському журналісту Каолану Робертсону. Саме ця розмова стала першою великою публічною презентацією підходу, який нині застосовують Сили безпілотних систем у кампанії з ізоляції окупованого Криму.

    За словами командувача, головна мета українських сил полягає не у фронтальному прориві оборони, а у створенні таких умов, за яких російські війська фізично не зможуть підтримувати своє угруповання на півострові.

    «Ми опікуємося енерговузлами, адже без розетки далеко не підеш і будь-яка військова приблуда потребує багато енергії. Ми опікуємося їхнім паливом, адже без палива практично нічого не відбувається», — пояснив Бровді.

    Не штурм, а ізоляція

    За словами командувача СБС, Україна поступово руйнує всі ключові елементи військової інфраструктури, необхідної для утримання Криму.

    Йдеться насамперед про:

    • енергетичні вузли;
    • електропідстанції;
    • склади паливно-мастильних матеріалів;
    • логістичні маршрути;
    • морські перевезення;
    • забезпечення російських військових частин.

    На думку Бровді, саме така стратегія здатна зробити перебування російського угруповання на півострові економічно та військово невигідним.

    «Ми створюємо умови неможливості їхнього там перебування — не втрачаючи жодного українського військовослужбовця», — наголосив він.

    Паливо стало однією з головних цілей

    Окрему увагу Сили безпілотних систем приділяють морській логістиці.

    Бровді повідомив, що лише за три доби українські дрони уразили 21 танкер, який перевозив паливо до окупованого Криму.

    «За три доби ми 21 танкер уже спалили на підходах з паливом до Криму. За 72 години ми спалимо ще 121, і 221 спалимо — скільки їх буде, стільки спалимо», — заявив командувач.

    Паралельно Роберт Бровді повідомив про продовження операції «МоЛоЧКа», під час якої Сили безпілотних систем уражають судна, що забезпечують окупаційне угруповання.

    22 липня командувач заявив, що лише протягом попередніх 48 годин українські безпілотники уразили ще 13 суден — один танкер, десять суховантажів та два буксири. Загалом із початку операції, за його даними, вогневого ураження зазнали вже 196 плавзасобів у Чорному та Азовському морях.

    Чому Україна б’є по енергетиці Криму

    Другим важливим напрямком операції є енергетична система окупованого півострова.

    За словами Бровді, сучасна армія практично повністю залежить від стабільного електропостачання.

    Без електроенергії не працюють:

    • системи зв’язку;
    • центри управління;
    • засоби радіоелектронної боротьби;
    • комплекси ППО;
    • ремонтні бази;
    • логістичні центри.

    Командувач зазначає, що саме тому українські дрони регулярно атакують електропідстанції, трансформаторні вузли та іншу критично важливу інфраструктуру.

    За його словами, блекаути у Криму вже стали звичним явищем.

    «Це я вам кажу в той день, коли блекаут на території Криму вже є звичайним явищем», — сказав він.

    Сам Бровді також повідомив, що лише 21–22 липня в межах операції «Кримський рубильник off» було уражено 13 енергетичних об’єктів, а загальна кількість атакованих енерговузлів від початку липня перевищила сотню.

    Чому не руйнують Кримський міст

    Однією з найнеочікуваніших тез інтерв’ю стало пояснення, чому українські військові наразі не завдають ударів по Кримському мосту.

    Бровді наголосив, що справа не у відсутності технічних можливостей.

    За його словами, Україна навмисно залишає окупантам шлях для відступу.

    Командувач зазначив, що після створення нестерпних умов перебування російські військові, колаборанти та ті громадяни РФ, які незаконно переселилися до Криму після окупації, повинні мати можливість залишити півострів.

    «Ми закриваємо входи в Крим, а не виходи», — образно пояснив свою логіку командувач.

    Війна ресурсів замість війни окопів

    На переконання Бровді, сучасна війна дедалі більше перетворюється на боротьбу технологій, логістики та математики.

    Якщо раніше вирішальне значення мала чисельність військ, то тепер визначальними стають безпілотні системи, точність ударів, швидкість обробки даних і здатність руйнувати критично важливі ланцюги забезпечення.

    Саме тому Сили безпілотних систем концентруються не лише на знищенні окремої техніки, а на системному виснаженні всієї російської військової машини.

    Окрім військового ефекту, постійні перебої зі світлом, паливом та зв’язком створюють додатковий психологічний тиск на окупаційну адміністрацію та населення, яке проживає на півострові.

    Водночас Бровді окремо звернувся до українців, які залишаються в окупованому Криму, попросивши вибачення за тимчасові незручності та наголосивши, що ці заходи спрямовані насамперед на ослаблення російських військових можливостей. Він підкреслив, що мешканці Харкова, Херсона, Сум, Запоріжжя та інших українських міст уже тривалий час живуть під постійними російськими ударами, тому звільнення Криму також потребує складних рішень.

    Нова модель деокупації

    Заяви Роберта Бровді фактично демонструють новий підхід українського командування до деокупації півострова. Якщо раніше звільнення Криму переважно асоціювали з масштабною наземною операцією, то нині акцент робиться на поступовому позбавленні російського угруповання можливості функціонувати. Систематичні удари по енергетичних вузлах, паливній інфраструктурі, морській логістиці та об’єктах забезпечення мають зробити утримання півострова дедалі дорожчим і складнішим для Росії.

    Водночас сам Бровді не називає конкретних термінів можливої деокупації. Він наголошує, що успіх залежить від послідовності кампанії, розвитку безпілотних технологій і здатності України підтримувати постійний тиск на ключові елементи російської військової інфраструктури. Саме тому, за його словами, війна за Крим дедалі більше перетворюється не на боротьбу за окремі кілометри території, а на тривалу операцію з ізоляції окупаційного угруповання та руйнування його можливостей утримувати півострів.

  • Ракетний удар по Липецьку та Бєлгороду: масштабна пожежа біля НЛМК, під атакою опинилися кілька регіонів РФ

    Ракетний удар по Липецьку та Бєлгороду: масштабна пожежа біля НЛМК, під атакою опинилися кілька регіонів РФ

    У ніч на 21 липня Росія зазнала однієї з наймасштабніших комбінованих атак за останній час. Повідомлення про вибухи, роботу систем протиповітряної оборони та пожежі надходили одразу з кількох регіонів країни. За даними російських OSINT-спільнот, місцевих Telegram-каналів та офіційних заяв російської влади, під удар потрапили Липецька, Бєлгородська та Волгоградська області, а також район Анапи, тимчасово окупований Крим і Маріуполь. Станом на ранок офіційного підтвердження з боку України щодо причетності до атак не було.

    Липецьк: масштабна пожежа біля НЛМК і ТЕЦ-2

    Найбільший резонанс викликали події у Липецьку. Ще ввечері в області було оголошено ракетну небезпеку, після чого місцеві жителі почали повідомляти про серію вибухів. Незабаром у соцмережах з’явилися численні відео із великою пожежею, що спалахнула в промисловій зоні міста.

    OSINT-аналітики геолокували займання в районі між Липецькою ТЕЦ-2 та територією Новолипецького металургійного комбінату (НЛМК). За оприлюдненими кадрами неможливо однозначно встановити, який саме об’єкт був уражений. Водночас очевидці повідомляли про густий дим і сильне полум’я, що було видно з різних районів міста.

    Губернатор Липецької області Єгор Артамонов підтвердив факт атаки та повідомив, що пожежа виникла на території одного з промислових майданчиків на Передельчеській вулиці. За його словами, площа займання сягнула приблизно 2500 квадратних метрів, до ліквідації вогню залучили додаткові пожежно-рятувальні підрозділи. Водночас російська влада не уточнила, який саме об’єкт постраждав та що стало причиною пожежі.

    Особливу увагу привернув Новолипецький металургійний комбінат — один із найбільших металургійних заводів Росії. НЛМК виробляє близько п’ятої частини всієї російської сталі та входить до числа ключових підприємств російської металургії. Хоча компанія офіційно заявляє, що не виготовляє продукцію військового призначення, українська сторона раніше неодноразово зазначала, що сталь комбінату використовується підприємствами, які виконують оборонні замовлення для російського військово-промислового комплексу.

    Не менш важливим об’єктом є Липецька ТЕЦ-2, яка забезпечує теплопостачання значної частини міста та низки промислових підприємств регіону. Саме тому будь-які інциденти в цьому районі можуть вплинути не лише на промисловість, а й на роботу міської інфраструктури.

    Бєлгородщина: повідомляють про перебої з водопостачанням

    Під атакою цієї ж ночі опинилася і Бєлгородська область, яка регулярно зазнає ударів через близькість до українського кордону.

    Місцеві Telegram-канали повідомляли про численні вибухи над Бєлгородом, активну роботу систем протиповітряної оборони та падіння уламків ракет у різних районах міста. Також з’явилася інформація про перебої з водопостачанням у частині Бєлгорода, що може свідчити про пошкодження об’єктів енергетичної або комунальної інфраструктури. Однак офіційного підтвердження характеру цих пошкоджень наразі немає.

    Оперативний штаб Бєлгородської області заявив, що під час нічної атаки постраждалих не зафіксовано. Деталі щодо наслідків ударів російська влада поки не розкриває.

    Волгоград: ракетна небезпека і повідомлення про вибухи

    Жителі Волгограда також повідомляли про вибухи та сирени повітряної тривоги. У регіоні оголосили ракетну небезпеку, однак інформація про можливі влучання або руйнування поки що не підтверджена.

    Станом на ранок місцева влада не повідомила про пошкодження критичної інфраструктури чи постраждалих.

    Дрони фіксували над Анапою, Кримом та Маріуполем

    Крім ракетних ударів, цієї ночі повідомлялося і про активність безпілотників. За даними російських пабліків, вибухи лунали в районі Анапи, тимчасово окупованого Криму та Маріуполя.

    У Криму очевидці повідомляли про роботу ППО та серію вибухів у різних районах півострова. Офіційної інформації про можливі пошкодження військових чи інфраструктурних об’єктів поки що немає.

    Росія не уточнює масштаби наслідків

    Попри численні фото й відео масштабної пожежі у Липецьку, російська влада поки що не повідомляє, чи зазнали пошкоджень Новолипецький металургійний комбінат або Липецька ТЕЦ-2. Незалежно перевірити ці дані наразі неможливо.

    Так само відсутні підтвердження щодо можливих уражень інших промислових або військових об’єктів у Бєлгородській та Волгоградській областях.

    Останніми місяцями українські далекобійні безпілотники дедалі частіше завдають ударів по військовій, енергетичній та промисловій інфраструктурі в глибині території Росії. Українська влада традиційно не коментує більшість таких операцій до появи офіційної інформації.

    Нагадаємо, напередодні Сили безпілотних систем України повідомили про знищення восьми важливих елементів російської протиповітряної оборони, а Центр спеціальних операцій СБУ “Альфа” заявив про ураження координаційного центру ФСБ РФ на тимчасово окупованій території Херсонської області. Ці удари стали черговим етапом кампанії зі знищення військової інфраструктури та логістичних можливостей Росії.

  • Україна паралізувала головну логістику Криму: Керченська переправа втратила 75% спроможності

    Україна паралізувала головну логістику Криму: Керченська переправа втратила 75% спроможності

    Сили безпілотних систем України заявили про суттєве послаблення логістичних можливостей Росії між Краснодарським краєм і тимчасово окупованим Кримом. За словами командувача СБС Роберта Бровді (позивний «Мадяр»), у межах операції «МоЛоЧКа» українські військові спільно зі Службою безпеки України протягом двох тижнів липня вивели з ладу більшість поромів Керченської переправи, через що її пропускна спроможність скоротилася приблизно на 75%.

    За інформацією Бровді, до початку операції перевезення між портом Кавказ і портом Крим забезпечували чотири основні пороми — «Лаврентій», «Панагія», «Ейськ» та «Марія», а судно SKS-One перебувало в резерві. Саме ці плавзасоби забезпечували перекидання військової техніки, транспорту та вантажів через Керченську протоку після неодноразових ударів по Кримському мосту.

    За словами командувача СБС, пором «Ейськ» був уражений 12 та 13 липня й після цього відбуксируваний до порту Керч. Відновлювати його та повертати на лінію російська сторона, за оцінкою українських військових, не планує. Аналогічна ситуація із судном SKS-One, яке після серії ударів 7, 12 і 13 липня затонуло в районі порту Камиш-Бурун і більше не підлягає відновленню.

    Ще один пором — «Марія» — також неодноразово зазнавав ударів упродовж липня. Його відбуксирували до порту, а повернення до експлуатації наразі не планується. Водночас «Лаврентій» та «Панагія», які раніше також були пошкоджені ударами СБС, СБУ та Головного управління розвідки, втратили можливість самостійно пересуватися. За словами Бровді, зараз вони використовуються лише як несамохідні баржі у буксирному режимі, що майже вдвічі зменшує їхню ефективність і робить більш уразливими для нових атак.

    Командувач Сил безпілотних систем зазначив, що до початку операції один пором міг перевозити від 8 до 15 одиниць техніки залежно від її маси. Загальна добова пропускна спроможність усієї переправи становила приблизно 180–250 транспортних засобів, причому близько 80% цього трафіку використовувало Міністерство оборони РФ для забезпечення своїх військ на тимчасово окупованому Кримському півострові. Після проведення операції, за оцінкою українських військових, працює лише близько чверті довоєнної спроможності переправи.

    Водночас Генеральний штаб Збройних сил України повідомив про ситуацію на фронті станом на 16:00 19 липня. За даними військового командування, від початку доби відбулося 60 бойових зіткнень. Найбільш інтенсивні бої тривали на Покровському, Слов’янському, Костянтинівському, Лиманському та Південно-Слобожанському напрямках.

    На Покровському напрямку російські війська здійснили 15 атак, намагаючись прорвати українську оборону поблизу Торецького, Удачного, Філії, а також у напрямках Кучерового Яру, Нового Донбасу, Білицького, Світлого, Шевченка та Новопідгородного. На Слов’янському напрямку українські військові відбили 14 штурмів, а на Костянтинівському — сім атак, частина боїв на момент публікації ще тривала.

    Також противник активно діяв на Лиманському, Південно-Слобожанському, Гуляйпільському, Краматорському та Оріхівському напрямках. На Куп’янському, Придніпровському та Олександрівському напрямках наступальних дій російських військ не зафіксовано. Українські сили продовжують стримувати ворога по всій лінії фронту та завдавати ударів по його тилових об’єктах.

    Окремо Генеральний штаб оприлюднив оновлені дані про втрати російської армії за минулу добу. За офіційною оцінкою, Росія втратила ще 1600 військовослужбовців, а також значну кількість озброєння та техніки. Зокрема, українські військові знищили 2 танки, 8 бойових броньованих машин, 82 артилерійські системи, 3 реактивні системи залпового вогню, 6 засобів протиповітряної оборони, 1769 безпілотників оперативно-тактичного рівня, 18 крилатих ракет, 605 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн, 9 наземних роботизованих комплексів і 3 одиниці спеціальної техніки.

    Загалом, за даними Генштабу, від початку повномасштабного вторгнення орієнтовні втрати російської армії вже перевищили 1,43 млн військових. Українське командування наголошує, що удари по логістичних маршрутах, таких як Керченська переправа, у поєднанні зі щоденним виснаженням противника на фронті залишаються одним із ключових елементів стратегії зі зриву забезпечення російського угруповання в окупованому Криму та на півдні України.

  • У Криму різко обмежують зв’язок: у деяких містах інтернет працюватиме лише 8 годин на добу

    У Криму різко обмежують зв’язок: у деяких містах інтернет працюватиме лише 8 годин на добу

    Російська окупаційна влада продовжує посилювати контроль над тимчасово окупованим Кримом. У низці міст півострова запроваджуються нові обмеження на роботу мобільного зв’язку та інтернету. За даними Центру протидії дезінформації, у Джанкої доступ до мобільного зв’язку та мережі буде обмежений лише вісьмома годинами на добу, тоді як решту часу послуги зв’язку залишатимуться повністю недоступними.

    У ЦПД зазначають, що такі кроки насамперед пов’язані з військовими інтересами Росії. Окупаційна адміністрація намагається ускладнити поширення інформації про пересування російської військової техніки, особового складу та розташування військових об’єктів на території півострова. В умовах регулярних ударів по російській військовій інфраструктурі Кремль прагне максимально обмежити будь-які витоки інформації.

    Водночас обмеження зв’язку мають і політичну складову. У Центрі протидії дезінформації вважають, що відключення мобільного інтернету та зв’язку дозволяють окупаційній владі контролювати інформаційний простір і зменшувати доступ місцевих жителів до незалежних джерел інформації. Таким чином Кремль намагається ізолювати населення від новин, які суперечать офіційній російській пропаганді.

    У ЦПД наголошують, що цивільні мешканці Криму фактично стають заручниками військових рішень російської влади. Через постійні обмеження зв’язку та контролю над інформаційним середовищем окупований півострів дедалі більше перетворюється на закриту мілітаризовану територію, де пріоритет надається потребам армії, а не цивільного населення.

    Ситуація ускладнюється ще й масштабними проблемами з електропостачанням. За інформацією ЦПД, вже кілька тижнів у різних районах окупованого Криму тривають відключення електроенергії. Після пошкоджень енергетичної інфраструктури окупаційна адміністрація перестала публічно повідомляти, які саме населені пункти залишаються без світла та наскільки критичною є ситуація.

    Особливо складною залишається ситуація у Севастополі, де місцева окупаційна влада була змушена посилити графіки відключення електроенергії. Представники окупаційної адміністрації вже заявили, що не можуть прогнозувати точний час відновлення електропостачання, що свідчить про серйозні проблеми з функціонуванням енергетичної системи півострова.

    На тлі регулярних обмежень зв’язку, перебоїв із електроенергією та посилення військової присутності Росії життя мешканців окупованого Криму стає дедалі складнішим, а сам півострів поступово перетворюється на територію з жорстким контролем і суттєвими обмеженнями для цивільного населення.

  • Світло вмикають вручну: у Севастополі енергосистема на межі, окупаційна влада скасувала навіть графіки

    Світло вмикають вручну: у Севастополі енергосистема на межі, окупаційна влада скасувала навіть графіки

    В окупованому Севастополі різко погіршилася ситуація з електропостачанням. Призначена Росією адміністрація повідомила про запровадження додаткових обмежень потужності, через що місто фактично перейшло на аварійний режим розподілу електроенергії. За словами окупаційного керівника Севастополя Михайла Развожаєва, енергетики змушені перемикати мережі вручну, а заздалегідь визначених графіків відключень наразі не існує.

    Развожаєв заявив, що рішення про додаткові обмеження ухвалив системний оператор для «балансування енергосистеми всього півострова». Він закликав мешканців поставитися до ситуації з розумінням і пояснив, що диспетчерські команди надходять у режимі реального часу, тому скласти точний графік подачі електроенергії неможливо.

    За його словами, окупаційній владі довелося відмовитися навіть від нещодавно запровадженого режиму «2 години зі світлом – 6 годин без світла». Якщо раніше саме такий графік застосовувався після пошкодження енергетичної інфраструктури, то тепер навіть його дотримуватися вже не вдається через нестачу доступної потужності.

    Як пояснює окупаційна адміністрація, електроенергію насамперед спрямовують на забезпечення роботи лікарень, насосних станцій водопостачання та інших об’єктів критичної інфраструктури. Через це мешканці окремих районів можуть бачити, що сусідні будинки залишаються зі світлом, тоді як їхні квартали тривалий час залишаються знеструмленими. За версією Развожаєва, це пов’язано з особливостями схеми живлення, а не з вибірковим відключенням окремих будинків.

    Окупаційна влада пообіцяла спробувати стабілізувати роботу мереж до вечора та повернутися хоча б до режиму «2 через 6». Водночас навіть цей варіант називають лише орієнтовним, адже фактичний час відключень залежить від команд диспетчерів і поточного навантаження на систему.

    Криза триває вже кілька тижнів

    Проблеми з електропостачанням у Севастополі виникли не сьогодні. Наприкінці червня російська окупаційна адміністрація вже запроваджувала аварійні відключення без фіксованого графіка, пояснюючи це перевантаженням енергосистеми та необхідністю запобігти масштабнішій аварії. Тоді жителів просили мінімізувати використання енергоємних електроприладів.

    Згодом ситуація тимчасово покращилася, однак уже 14 липня після нових повідомлень про пошкодження енергетичної інфраструктури місто знову перевели на жорсткий режим відключень — дві години електропостачання та шість годин без нього. Развожаєв тоді заявляв, що енергетики працюють над перебудовою системи та використанням усіх резервів.

    За повідомленнями українських військових і російських посадовців, останніми тижнями українські безпілотники неодноразово атакували енергетичні об’єкти в окупованому Криму. Російська сторона визнавала пошкодження окремих елементів інфраструктури та пов’язувала з цим перебої з електропостачанням.

    Енергетичні труднощі охопили не лише Севастополь

    Проблеми в окупованому Криму останнім часом стосуються не лише електроенергії. У червні російська адміністрація Севастополя також запроваджувала тимчасові обмеження на продаж пального цивільному населенню, скорочувала роботу громадського транспорту, магазинів і вуличного освітлення. Такі заходи пояснювали перебоями з логістикою та необхідністю зберігати ресурси для критичних служб.

    Міжнародні оглядачі зазначають, що українські удари по логістичній та енергетичній інфраструктурі окупованого Криму останніми місяцями суттєво ускладнили забезпечення російських військових об’єктів на півострові. Російська влада, своєю чергою, пояснює запроваджені обмеження необхідністю підтримувати стабільність енергосистеми та забезпечувати функціонування критично важливої інфраструктури.

    Наразі жителі Севастополя залишаються без чіткого розуміння, коли саме у їхніх будинках з’явиться електроенергія. Влада фактично підтвердила, що через дефіцит потужності диспетчери змушені керувати мережею в ручному режимі, а графіки відключень більше не можуть гарантуватися.

  • Два дрони — мінус бомбардувальник: «Омега» спалила Су-24М просто перед вильотом по Україні

    Два дрони — мінус бомбардувальник: «Омега» спалила Су-24М просто перед вильотом по Україні

    Спецпризначенці Центру спеціального призначення «Омега» Національної гвардії України заявили про знищення російського фронтового бомбардувальника Су-24М на військовому аеродромі «Саки» в тимчасово окупованому Криму. За інформацією української сторони, літак уразили саме тоді, коли його готували до бойового вильоту для завдання чергового удару по території України.

    Про результати операції 16 липня повідомив командувач Національної гвардії України Олександр Півненко. Він зазначив, що завдання виконали бойові водолази ЦСП «Омега», які після виявлення актуальної цілі провели ретельне планування та застосували ударні безпілотники.

    На оприлюдненому відео, за твердженням Нацгвардії, зафіксовано два послідовні влучання. Перший безпілотник атакував носову частину Су-24М. Другий дрон завдав повторного удару в районі паливних баків. Саме друге влучання, як повідомляють українські військові, призвело до остаточного знищення літака.

    У Національній гвардії наголосили, що для ліквідації дорогої авіаційної цілі було використано лише два ударні БпЛА. Вартість конкретних дронів та їхній тип не розкриваються. Також із міркувань безпеки не повідомляються технічні подробиці операції, маршрут безпілотників і спосіб проникнення до району аеродрому.

    Су-24М — радянський надзвуковий фронтовий бомбардувальник зі змінною геометрією крила. Він призначений для ураження наземних і надводних цілей, зокрема на малих висотах і за складних метеорологічних умов. Російська армія використовує літаки цього типу для виконання ударних завдань, хоча парк Су-24 поступово скорочується через втрати, аварії та фізичне старіння машин.

    Українська сторона стверджує, що знищений у Криму літак безпосередньо готували до бойового застосування. Незалежного підтвердження його технічного стану, запланованого маршруту або конкретного бойового завдання наразі немає. Водночас момент атаки поблизу місця підготовки авіатехніки може свідчити, що бомбардувальник перебував у робочій зоні аеродрому, а не на тривалому зберіганні.

    Аеродром «Саки», розташований поблизу селища Новофедорівка, залишається однією з важливих баз російської авіації на окупованому півострові. До повномасштабної війни він використовувався російською морською авіацією, а після лютого 2022 року став одним із майданчиків, з яких підтримуються операції окупаційних військ на півдні України та в Чорноморському регіоні.

    Цей аеродром уже неодноразово ставав ціллю українських атак. У серпні 2022 року на його території пролунала серія потужних вибухів, після яких супутникові знімки засвідчили значні пошкодження та втрати російської авіаційної техніки. Надалі українські сили регулярно повідомляли про удари по системах протиповітряної оборони, радарах, складах і літаках на території бази.

    У липні 2026 року інтенсивність атак на «Саки» знову зросла. За повідомленнями українських джерел, у ніч на 1 липня безпілотники Служби безпеки України уразили ангари, де могли перебувати винищувачі Су-30. Ще один удар по авіабазі відбувся 3 липня. Тоді українська сторона заявила про пошкодження семи ангарів з авіатехнікою, серед якої називали Су-30СМ, Су-30 та Су-24. Остаточний масштаб втрат російської сторони за цими епізодами незалежно не підтверджений.

    Нова операція відрізняється тим, що Нацгвардія заявляє про точкове ураження конкретного літака безпосередньо перед вильотом. На оприлюднених кадрах видно прицільну атаку по окремій авіаційній цілі, а не масштабний удар по всій території бази. Це демонструє поступове зміщення української тактики від масованих атак до полювання на найбільш цінні об’єкти у момент їхньої максимальної вразливості.

    Олександр Півненко назвав знищення Су-24М черговим підтвердженням того, що Національна гвардія системно розширює можливості застосування ударних безпілотних комплексів на значній оперативній глибині. За його словами, бойові завдання на відстанях понад 100 кілометрів виконують не лише спецпризначенці «Омеги», а й підрозділи 1-го корпусу НГУ «Азов» та 2-го корпусу «Хартія».

    Серед пріоритетних цілей таких операцій командувач назвав логістичні маршрути, склади боєприпасів, пункти управління, засоби протиповітряної оборони, місця скупчення особового складу та авіацію. Ураження об’єктів у глибокому тилу має одразу кілька завдань: знищення дорогої техніки, порушення постачання, зниження темпів бойових операцій і примушення Росії витрачати більше ресурсів на захист аеродромів та логістичних вузлів.

    Навіть один знищений літак створює для російської авіації ширші проблеми, ніж лише втрата окремої машини. Після удару командування змушене перевіряти систему охорони, посилювати протиповітряний захист, змінювати порядок розосередження техніки, будувати додаткові укриття або переміщувати літаки на більш віддалені бази. Усе це збільшує час підготовки до вильотів і навантаження на інфраструктуру.

    Особливо важливим є удар по паливних баках літака. У разі повної заправки Су-24М або наявності боєприпасів поруч навіть невеликий безпілотник може спричинити масштабне займання. Саме тому авіація під час підготовки до вильоту є вразливою: навколо літака можуть перебувати наземний персонал, паливозаправники, засоби обслуговування та боєкомплект.

    У повідомленні Нацгвардії немає інформації про можливі втрати серед російського персоналу або пошкодження інших об’єктів аеродрому. Російське Міністерство оборони станом на час публікації публічно не підтвердило втрату Су-24М і не прокоментувало відео української сторони. Тому інформація про повне знищення літака наразі ґрунтується на заяві командування НГУ та оприлюднених кадрах.

    Важливою деталлю стала участь у завданні саме бойових водолазів «Омеги». Назва їхньої спеціалізації може створювати враження, що операція обов’язково передбачала дії на воді, однак у Нацгвардії не розкрили, яку саме роль відігравала водолазна підготовка. Бійці спеціальних підрозділів можуть виконувати широкий спектр завдань — від розвідки й проникнення до наведення, дистанційного керування засобами ураження та організації комбінованих операцій.

    Центр спеціального призначення «Омега» бере участь у бойових діях на різних напрямках і спеціалізується на виконанні складних операцій, розвідці, штурмових завданнях, снайпінгу та застосуванні сучасних безпілотних систем. На офіційному ресурсі підрозділу зазначається, що до його структури входять сім загонів спеціального призначення.

    Знищення Су-24М у Криму вписується в ширшу українську стратегію поступового позбавлення Росії можливості безпечно використовувати окупований півострів як військовий плацдарм. Українські сили регулярно атакують там аеродроми, нафтобази, склади, радари, системи ППО, кораблі та транспортні комунікації.

    Такі операції змушують російське командування відсувати частину авіації та засобів ураження далі від фронту. Чим більшою стає відстань між аеродромом базування та районом бойового застосування, тим більше пального витрачається, скорочується час перебування літака в зоні виконання завдання та ускладнюється технічне обслуговування.

    З військового погляду результат операції поки що оцінюється на основі українського повідомлення. Проте навіть сама можливість прицільно атакувати літак на добре захищеній авіабазі в Криму показує, що російський тил стає дедалі вразливішим. Два відносно невеликі безпілотники змогли дістатися цілі, яку захищають аеродромні служби, радіолокаційні засоби та системи ППО.

    У Нацгвардії наголосили, що робота на значній оперативній глибині триватиме, а перелік пріоритетних російських об’єктів постійно оновлюється. Після ударів по ангарах на початку липня та точкового знищення Су-24М 16 липня аеродром «Саки» знову опинився серед найнебезпечніших місць для російської авіації на окупованому півострові.