Daypolitico

Позначка: Крим

  • Новий удар по військовій машині Кремля: ЗСУ дісталися Криму, Волгограда та двох російських НПЗ

    Новий удар по військовій машині Кремля: ЗСУ дісталися Криму, Волгограда та двох російських НПЗ

    У ніч проти 28 червня Сили оборони України провели чергову масштабну операцію проти військової інфраструктури Росії та окупаційних військ. Під удар потрапили стратегічно важливі об’єкти у тимчасово окупованому Криму, на окупованій частині Донецької області та безпосередньо на території Росії. Генеральний штаб Збройних сил України офіційно підтвердив ураження залізничного мосту, складу боєприпасів, двох великих нафтопереробних заводів, а також повідомив нові подробиці успішної атаки на оборонний завод «Титан-Барикади» у Волгограді.

    Однією з головних цілей операції став залізничний міст у районі Ічок на тимчасово окупованій території Криму. За даними Генштабу, саме цей об’єкт російські війська активно використовували для перекидання особового складу, озброєння, боєприпасів та матеріально-технічного забезпечення своїх підрозділів на півдні України. Результати ураження наразі уточнюються, однак українські військові наголошують, що удари по логістичних маршрутах залишаються одним із пріоритетних напрямків роботи Сил оборони.

    Паралельно українські військові завдали удару по складу боєприпасів російських військ у районі Амвросіївки на тимчасово окупованій території Донецької області. Цей склад забезпечував окупаційне угруповання на східному напрямку, тому його ураження може вплинути на можливості противника щодо ведення бойових дій. Остаточні масштаби завданих збитків наразі встановлюються.

    Окремо Генеральний штаб повідомив подробиці нічної атаки на два російські нафтопереробні заводи. Першою ціллю став НПЗ «Слов’янський» у місті Слов’янськ-на-Кубані Краснодарського краю. За офіційною інформацією, на території підприємства зафіксовано влучання та подальшу масштабну пожежу. Підприємство належить компанії «Славянск ЭКО» і входить до числа найбільших незалежних нафтопереробних заводів півдня Росії, забезпечуючи виробництво пального як для цивільного сектору, так і для потреб російської військової логістики.

    Другим об’єктом став Ярославський нафтопереробний завод «Славнефть-ЯНОС» у Ярославлі. За інформацією Генштабу, на підприємстві також зафіксовано влучання з подальшим задимленням території. Остаточні результати атаки ще уточнюються. Ярославський НПЗ є одним із найбільших нафтопереробних підприємств Росії, здатним переробляти близько 15 мільйонів тонн нафти щороку. Завод виробляє автомобільні бензини, дизельне пальне, авіаційний гас та інші нафтопродукти, що використовуються для забезпечення російської армії та військової логістики.

    Під час брифінгу Генеральний штаб також оприлюднив нові деталі удару, завданого 27 червня по стратегічному підприємству «Титан-Барикади» у Волгограді. За результатами аналізу підтверджено, що українські ракети влучили одразу у три виробничі цехи оборонного комплексу. Унаслідок атаки виникла пожежа, а два цехи зазнали часткових руйнувань.

    Завод «Титан-Барикади» є одним із ключових підприємств російського оборонно-промислового комплексу. Він спеціалізується на виробництві артилерійських систем, пускових установок для оперативно-тактичних ракетних комплексів, компонентів для ракетного озброєння та іншої військової техніки. Саме тому цей об’єкт входить до переліку стратегічних цілей українських Сил оборони.

    Президент України Володимир Зеленський раніше підтвердив успішне ураження двох російських НПЗ, зазначивши, що «далекобійні санкції» України продовжують системно послаблювати воєнно-економічний потенціал Росії. За словами глави держави, удари по підприємствах паливно-енергетичного комплексу спрямовані на зменшення ресурсів, які працюють на забезпечення російської військової машини.

    У Генеральному штабі підкреслили, що Сили оборони й надалі продовжуватимуть системні удари по військовій, транспортній та паливній інфраструктурі держави-агресора. Основною метою таких операцій залишається зниження бойових можливостей російської армії, порушення логістики окупаційних військ та ускладнення забезпечення фронту технікою, боєприпасами й паливом.

    Останні удари демонструють комплексний підхід українських військових: одночасне ураження транспортної інфраструктури, складів боєприпасів, паливних підприємств та оборонних заводів дозволяє послідовно послаблювати військовий потенціал Росії далеко за межами лінії фронту. Саме така стратегія, за оцінками експертів, дедалі більше впливає на здатність окупаційних військ підтримувати інтенсивність бойових дій.

  • Не Покровськ, а провал: ISW розкрило, чим закінчився масштабний наступ Росії

    Не Покровськ, а провал: ISW розкрило, чим закінчився масштабний наступ Росії

    Російські війська продовжують вести наступальні дії одразу на кількох ділянках фронту, однак їхні спроби досягти оперативного прориву дедалі більше стикаються із серйозними труднощами. Попри заяви російської влади та пропагандистських ресурсів про нібито масштабні успіхи, останній аналіз американського Інституту вивчення війни (ISW) свідчить, що реальна ситуація на полі бою є значно складнішою для армії РФ. Аналітики зазначають, що російські війська не демонструють підтверджених значних проривів на більшості ключових напрямків, тоді як українські Сили оборони продовжують завдавати ударів по логістиці, складах і військовій інфраструктурі противника.

    У новому звіті ISW зазначається, що російське командування продовжує концентрувати значні сили на сході України, однак просування залишається повільним і супроводжується високими втратами. Аналітики нагадують, що Росія вже не вперше намагається реалізувати масштабні наступальні плани на Донбасі, використовуючи схожу тактику, яка вже зазнала невдачі під час кампанії 2022 року в районі Ізюма та Лимана. На думку експертів, нинішні спроби оточити українські позиції біля Лимана та просунутися у напрямку Слов’янська також не демонструють очікуваних результатів.

    ISW підкреслює, що російське військове командування продовжує переслідувати амбітні оперативні цілі, незважаючи на погіршення власних можливостей. За оцінкою експертів, нинішній стан російської армії є слабшим, ніж під час аналогічної кампанії чотири роки тому, а темпи наступальних дій суттєво сповільнилися. Саме тому перспективи швидкого просування у напрямку Слов’янська або інших великих міст Донеччини виглядають малоймовірними.

    Окрему увагу аналітики приділяють ситуації навколо українських ударів по російській логістиці. За даними ISW, українські далекобійні удари продовжують створювати серйозні труднощі для забезпечення російських військ, особливо на південному напрямку. Зокрема, командири українських підрозділів повідомляли про суттєве зниження обсягів постачання боєприпасів та безпілотників після ударів по ключових шляхах сполучення, включаючи транспортні маршрути, які з’єднують окуповану частину Херсонської області з Кримом. За оцінкою ISW, саме систематичне ураження логістики дедалі сильніше впливає на боєздатність російських військ.

    Водночас російські офіційні джерела та пропагандистські медіа продовжують повідомляти про нібито значні успіхи своїх військ. Проте ISW традиційно наголошує, що багато таких заяв не мають незалежного підтвердження. Аналітики регулярно відокремлюють офіційні заяви сторін від фактів, підтверджених геолокаційними матеріалами, супутниковими знімками та іншими відкритими джерелами. У звітах інституту зазначається, що низка заяв про швидкі просування або повне захоплення окремих населених пунктів не підтверджується наявними доказами.

    Експерти також звертають увагу, що сучасна війна дедалі більше переходить у формат виснаження. Росія продовжує активно використовувати чисельну перевагу та великі людські ресурси, однак українські Сили оборони компенсують це високою ефективністю безпілотних систем, далекобійних ударів та постійним ураженням критично важливих об’єктів противника.

    Останніми тижнями Україна значно посилила кампанію ударів по російських військових об’єктах, складах пального, підприємствах оборонної промисловості та транспортній інфраструктурі як на окупованих територіях, так і в глибокому тилу Росії. Президент Володимир Зеленський раніше повідомив про розширення програми далекобійних ударів, які мають на меті скорочення можливостей Росії вести війну. ISW також зазначає, що ці операції вже створюють для Кремля додаткові труднощі із забезпеченням військ та підтриманням логістики.

    Аналітики ISW наголошують, що ситуація на фронті залишається динамічною, а бойові дії тривають практично вздовж усієї лінії зіткнення. Водночас вони не підтверджують інформацію про будь-який масштабний оперативний прорив російської армії чи досягнення стратегічних цілей, про які регулярно заявляють російські офіційні особи. На думку експертів, війна дедалі більше переходить у фазу боротьби за ресурси, логістику та здатність підтримувати інтенсивність бойових дій у довгостроковій перспективі.

  • Крим під тиском: Україна нарощує удари по ключовій логістиці РФ

    Крим під тиском: Україна нарощує удари по ключовій логістиці РФ

    Розвідувальна спільнота Великої Британії у своєму черговому аналітичному огляді заявила про подальше розширення можливостей України щодо завдання ударів по тимчасово окупованому Росією Криму та критичній військовій інфраструктурі на півострові. У документі зазначається, що українські атаки останніх місяців демонструють зростання інтенсивності, точності та стратегічного впливу, зокрема на логістичні маршрути, які забезпечують російське угруповання в регіоні.

    Аналітики підкреслюють, що серія ударів, здійснених Україною, дедалі більше змінює характер функціонування російської військової інфраструктури в Криму, створюючи системний тиск на постачання, транспорт і оборонні можливості окупаційних сил. Особливу увагу в огляді приділено операції, що відбулася в ніч на 20 червня, коли українські сили завдали ударів по низці об’єктів на території Криму, а також по переправі через Керченську протоку — ключовому логістичному вузлу, який з’єднує окупований півострів із територією Росії.

    За даними британської розвідки, серед цілей тоді опинилися системи протиповітряної оборони, паливні склади та три автомобільні пороми, які відіграють важливу роль у забезпеченні транспортного сполучення через протоку. У звіті наголошується, що виведення з ладу цих трьох поромів майже напевно суттєво поглибило вже наявні проблеми з постачанням у Криму, які накопичувалися внаслідок попередніх ударів та загального навантаження на логістичну систему.

    Окремо зазначається, що на окупованому півострові вже фіксуються системні перебої з постачанням пального, а також значні затримки на пунктах переправи через Керченську протоку. Британська розвідка пов’язує це з комплексним впливом українських ударів, які порушують як морську, так і сухопутну логістику, змушуючи російську сторону перерозподіляти обмежені ресурси та шукати альтернативні маршрути постачання.

    У звіті також нагадують, що після українського удару по Кримському мосту у жовтні 2022 року російська сторона запровадила жорсткі протоколи безпеки, які суттєво обмежили використання мосту для вантажного транспорту. Згідно з цими правилами, вантажівки можуть користуватися лише поромними переправами, тоді як сам міст переважно використовується для легкових автомобілів, автобусів та окремих видів залізничного сполучення. Таким чином, будь-яке виведення з ладу поромної інфраструктури має непропорційно великий вплив на загальну логістичну систему Криму.

    Британська розвідка також звертає увагу на те, що у березні та квітні 2026 року Україна вже завдавала ударів по двох інших поромах, які залишалися ключовими елементами транспортної системи через Керченську протоку. За оцінкою аналітиків, ці судна, ймовірно, наразі перебувають у ремонті або не можуть повноцінно виконувати свої функції, що ще більше зменшило пропускну здатність переправи та створило додаткові вузькі місця в логістиці.

    У документі підкреслюється, що Україна дедалі активніше застосовує комплексний підхід до ураження російських логістичних мереж на окупованих територіях. Йдеться про поєднання ударних безпілотників, далекобійних засобів ураження та розвідданих, що дозволяє системно виводити з ладу як військові, так і інфраструктурні об’єкти. Така стратегія, за оцінкою британської сторони, спрямована не лише на фізичне знищення цілей, а й на довготривале ускладнення функціонування всієї системи забезпечення російських військ у регіоні.

    Аналітики також зазначають, що масштаб і регулярність українських ударів поступово виснажують російську систему протиповітряної оборони навіть у районах, які вважаються пріоритетними для захисту, зокрема в районі Керченської протоки. Це, у свою чергу, підвищує вразливість критичної інфраструктури, включно з транспортними переходами, паливними базами та об’єктами військового призначення.

    У підсумку британська розвідка доходить висновку, що така динаміка розширює можливості України для подальших ударів по стратегічно важливих об’єктах, зокрема по Кримському мосту, який має не лише військове, а й символічне та політичне значення для Кремля. Саме цей об’єкт, як зазначається в огляді, залишається одним із ключових елементів російської логістики на південному напрямку та водночас однією з найбільш чутливих цілей для російського керівництва.

    На тлі цих оцінок міжнародні експерти також відзначають загальну тенденцію посилення українських можливостей для глибоких ударів по тилових районах противника. Раніше в Міністерстві оборони Естонії заявляли, що така здатність України створює для Росії складну ситуацію через обмеженість систем протиповітряної оборони, які не можуть одночасно захищати всі критичні об’єкти.

    Таким чином, новий звіт британської розвідки фіксує не лише тактичні результати окремих ударів, а й ширшу стратегічну тенденцію — поступове руйнування російської логістики в Криму та зміну балансу можливостей сторін у регіоні

  • Чубаров назвав умови, за яких Росія може почати виводити війська з Криму

    Чубаров назвав умови, за яких Росія може почати виводити війська з Криму

    Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров вважає, що подальше посилення ізоляції тимчасово окупованого Криму, а також ускладнення постачання пального та електроенергії для російського військового угруповання на півострові можуть стати факторами, які змусять Кремль або розпочати переговорний процес, або поступово виводити свої війська з території півострова.

    У коментарі Чубаров звернув увагу на те, що ситуація в окупованому Криму поступово змінюється і характеризується зростанням внутрішньої напруги. За його словами, наразі про відкриту паніку серед російських військових або цивільного населення говорити ще зарано, однак психологічний стан і загальний рівень невпевненості на півострові помітно зростають. Він зазначив, що це вже відображається у настроях у проросійських інформаційних джерелах та соціальних мережах, де жителі Криму дедалі частіше висловлюють невдоволення діями окупаційної влади, зокрема відсутністю зрозумілих пояснень щодо безпекових ризиків і подальших перспектив розвитку ситуації.

    Чубаров підкреслив, що ключовим елементом стійкості російської військової присутності в Криму є логістика, яка забезпечує постачання всіх необхідних ресурсів для функціонування угруповання. За його словами, наразі постачання здійснюється переважно двома маршрутами — через Керченський міст та сухопутний коридор, який проходить через тимчасово окуповані території півдня України, зокрема Маріуполь і Мелітополь. Саме ці шляхи забезпечують доставку пального, боєприпасів, військової техніки, продовольства та інших ресурсів, необхідних для підтримки боєздатності російських сил на півострові.

    На думку голови Меджлісу, у разі порушення цих логістичних маршрутів, а також у випадку системних проблем із постачанням електроенергії та пального, утримання значного військового угруповання в Криму стане для Росії вкрай складним завданням. Він вважає, що саме така ситуація може поставити перед Кремлем стратегічний вибір між двома сценаріями — початком політичних переговорів або поступовим згортанням військової присутності на півострові.

    Окремо Чубаров наголосив, що потенційний початок евакуації російських військових із Криму може стати критичним психологічним моментом як для окупаційних структур, так і для місцевого населення. На його переконання, саме тоді може виникнути справжня паніка, оскільки відхід військових сигналізуватиме про втрату Росією контролю над ситуацією та неможливість гарантувати стабільність на окупованій території.

    Ці заяви пролунали на тлі повідомлень про запровадження окупаційною владою Криму режиму надзвичайної ситуації регіонального характеру, який почав діяти 26 червня одночасно на території півострова та в Севастополі. Представники окупаційної адміністрації пояснювали це необхідністю врегулювання економічних, фінансових та організаційних процесів, однак не уточнювали реальних причин таких рішень, що додатково підживлює інформаційну невизначеність у регіоні.

    На цьому тлі Чубаров також звернув увагу на загальну динаміку розвитку ситуації довкола Криму, зазначивши, що будь-яке посилення тиску на військову інфраструктуру окупантів може мати довгострокові наслідки для здатності Росії утримувати контроль над півостровом. Він підкреслив, що логістична вразливість Криму залишається одним із ключових факторів, який у перспективі може суттєво вплинути на перебіг подій.

    Водночас українське керівництво неодноразово заявляло, що дії щодо тимчасово окупованих територій, включно з Кримом, є частиною стратегічно спланованих кроків. Президент України Володимир Зеленський раніше наголошував, що у разі посилення міжнародної підтримки Україна зможе створити умови, за яких Росія буде змушена розглядати варіанти завершення війни. У цьому контексті оцінки Чубарова відображають ширший погляд на потенційні механізми тиску, які можуть вплинути на рішення Кремля щодо подальшого перебування його військ у Криму.

  • Окупанти запровадили режим надзвичайної ситуації у Криму

    Окупанти запровадили режим надзвичайної ситуації у Криму

    Окупаційна влада тимчасово окупованого Криму оголосила про запровадження режиму надзвичайної ситуації регіонального характеру на всій території півострова та в окупованому Севастополі. Про відповідне рішення повідомив призначений Росією так званий “голова” Криму Сергій Аксьонов, оприлюднивши відеозвернення, в якому пояснив причини такого кроку.

    За словами Аксьонова, режим надзвичайної ситуації почав діяти 26 червня о 13:00. Він наголосив, що рішення було ухвалене за погодженням із призначеним Росією так званим “губернатором” окупованого Севастополя Михайло Развожаєв, а тому надзвичайний режим запроваджується одночасно на території обох окупованих адміністративних одиниць.

    Представник окупаційної адміністрації заявив, що головною метою такого рішення є “впорядкування фінансово-грошових, кредитних, договірних та інших відносин”. За його словами, спеціальний правовий режим має надати окупаційній владі ширші можливості для оперативного ухвалення управлінських рішень, які стосуються забезпечення стабільної роботи критично важливих сфер економіки та життєзабезпечення населення.

    Аксьонов також стверджує, що введення режиму надзвичайної ситуації дозволить максимально швидко реагувати на виклики, які можуть виникати у функціонуванні різних галузей. Водночас він не уточнив, які саме обставини стали безпосередньою причиною для запровадження такого режиму, а також не повідомив про конкретні обмеження або додаткові повноваження, які отримають окупаційні органи влади.

    Згідно з оприлюдненим документом, режим надзвичайної ситуації діятиме з 26 червня до окремого розпорядження. Таким чином, кінцевий термін його дії наразі не визначений, а рішення про його скасування або продовження залежатиме від подальших розпоряджень окупаційної адміністрації.

    Запровадження такого режиму відбувається на тлі повідомлень про наростання проблем із паливним забезпеченням у Росії та на тимчасово окупованих територіях України. Останніми місяцями російська паливно-енергетична галузь регулярно зазнає ударів, які виводять з ладу окремі нафтопереробні заводи, нафтобази та інші об’єкти інфраструктури. У результаті в низці російських регіонів і на окупованих територіях виникають труднощі з логістикою, постачанням пального та забезпеченням стабільної роботи окремих підприємств.

    На цьому тлі глава Кремля Володимир Путін після тривалої паузи публічно доручив уряду Росії та Міністерству оборони вжити заходів для мінімізації наслідків українських ударів по критично важливій інфраструктурі. Зокрема, він поставив завдання максимально швидко усунути негативний вплив атак на роботу паливно-енергетичного комплексу та інших стратегічних об’єктів.

    Хоча в офіційній заяві окупаційної адміністрації не міститься прямого пояснення зв’язку між запровадженням режиму надзвичайної ситуації та проблемами із забезпеченням окупованого Криму, озвучені Аксьоновим причини — необхідність оперативно врегульовувати фінансові, кредитні та договірні питання — можуть свідчити про прагнення окупаційної влади отримати ширші адміністративні механізми для управління ресурсами в умовах підвищених ризиків. Водночас офіційних підтверджень того, що режим надзвичайної ситуації безпосередньо пов’язаний із паливною кризою чи наслідками українських ударів по російській інфраструктурі, наразі немає.

    Тимчасово окупований Крим залишається одним із ключових військово-логістичних центрів Росії у війні проти України. Через півострів проходять маршрути постачання особового складу, озброєння, техніки та матеріально-технічних ресурсів для російських військ, що робить регіон важливим елементом забезпечення окупаційного угруповання на півдні України. Саме тому будь-які рішення окупаційної влади щодо запровадження спеціальних правових режимів привертають особливу увагу, оскільки можуть свідчити про спроби адаптувати систему управління до нових викликів в умовах триваючої війни.

  • «Крим без України не виживе»: ексміністр енергетики назвав єдиний спосіб врятувати півострів

    «Крим без України не виживе»: ексміністр енергетики назвав єдиний спосіб врятувати півострів

    Окупований Крим дедалі глибше занурюється в енергетичну кризу, яка вже виходить далеко за межі тимчасових перебоїв зі світлом. Серія ударів по об’єктах генерації та енергетичної інфраструктури призвела до локальних блекаутів, проблем із водопостачанням, транспортом і паливом, а головне – поставила під сумнів здатність Росії стабільно забезпечувати електроенергією півострів. Колишній міністр палива та енергетики України Іван Плачков вважає, що швидкого виходу з цієї ситуації для окупаційної влади не існує, а єдиною реальною альтернативою після деокупації стане відновлення високовольтних ліній електропередач із материкової України.

    Про це він заявив в інтерв’ю «Главкому».

    За словами Плачкова, нинішня ситуація багато в чому нагадує події 2015 року, коли після пошкодження ліній електропередач із Херсонської області Крим залишився без значної частини електропостачання.

    Після окупації Росія була змушена вкладати величезні ресурси у створення власної енергетичної інфраструктури на півострові. Зокрема, були прокладені чотири нитки так званого енергомосту з території Росії загальною потужністю близько 800 МВт, а також побудовані дві великі теплоелектростанції – Балаклавська та Таврійська ТЕС, кожна потужністю приблизно 500 МВт.

    Саме ці об’єкти нині опинилися під ударами.

    «Були удари по цих електростанціях, а також по підстанціях, які забезпечують транзит електроенергії з материка. Звісно, з’явився дефіцит і окупанти були змушені вдаватися до відключень», – пояснив Плачков.

    На його думку, подальший розвиток ситуації залежатиме від масштабів пошкоджень енергомосту та генеруючих потужностей.

    Ексміністр припускає, що якщо удари по критичній інфраструктурі продовжуватимуться, дефіцит електроенергії лише зростатиме.

    «Думаю, удари будуть продовжуватися, відповідно дефіцит електроенергії в Криму збільшуватиметься», – зазначив він.

    При цьому навіть ремонт пошкоджених об’єктів, за його словами, не гарантує швидкого відновлення стабільної роботи енергосистеми.

    Плачков звертає увагу, що після 2020 року Росія практично втратила можливість закуповувати сучасне західне енергетичне обладнання через санкції. Нині вона змушена використовувати переважно китайські або частково індійські комплектуючі, однак навіть їх доставка до Криму стає дедалі складнішою через проблеми з логістикою.

    «Вони бензин та продукти харчування в Крим не можуть завезти, що вже казати про комплектуючі для енергетики», – підкреслив колишній міністр.

    Окремою проблемою він назвав одночасний дефіцит електроенергії та пального.

    За словами Плачкова, під час енергетичної кризи 2015 року значну роль відігравали резервні дизельні генератори, які забезпечували до 30–40% електропостачання окремих районів.

    Однак зараз ситуація інша.

    «Якщо пальне на заправках не продається, то що заливати в генератори?» – зауважив він.

    Навіть якщо генератори вдасться використовувати, вони, на його переконання, не зможуть компенсувати втрати великих генеруючих потужностей.

    Плачков також наголосив, що Крим поступово опиняється в умовах логістичної ізоляції.

    Під вогневим контролем Сил оборони України перебувають автомобільні, залізничні та морські маршрути забезпечення півострова. Через це доставка пального, трансформаторів, електротехнічного обладнання та інших необхідних матеріалів стає дедалі складнішою.

    «Перетворення півострова Крим на острів – це стратегічне завдання в цілому для цієї війни», – зазначив він.

    На думку ексміністра, саме енергетика є основою функціонування сучасного суспільства.

    Без електроенергії неможливо забезпечити стабільну роботу систем водопостачання, каналізації, теплопостачання, транспорту, зв’язку та більшості критичних сервісів.

    Плачков звернув увагу й на соціальні наслідки кризи.

    За його словами, дедалі більше росіян, які після окупації переїхали до Криму, починають залишати півострів.

    «Ті численні росіяни, які переїхали до Криму за красивим життям, морем, курортами, опинилися в ситуації, коли там не можна жити не те що цивілізовано, а взагалі», – заявив він.

    На його думку, якщо нинішня ситуація триватиме, на півострові залишатиметься дедалі менше переселенців із Росії.

    Окремо Плачков прокоментував ідею підключення Криму до окупованої Запорізької атомної електростанції.

    Він категорично відкинув таку можливість.

    «Нереально. Все це дуже важко та небезпечно», – наголосив колишній міністр.

    Водночас він звернув увагу, що ще не всі об’єкти кримської енергетичної інфраструктури стали цілями ударів.

    Зокрема, за його словами, наразі не зазнали ураження газопроводи та газорозподільні станції, хоча вони також можуть залишатися вразливими.

    Оцінюючи перспективи енергетичної незалежності Криму, Плачков зазначив, що історично на півострові навіть планували будівництво атомної електростанції.

    Перший енергоблок майже був готовий до запуску, однак після аварії на Чорнобильській АЕС проєкт згорнули, а згодом об’єкт фактично був розібраний.

    Будівництво нової атомної станції сьогодні він називає нереалістичним.

    Саме тому, на його думку, після деокупації найшвидшим рішенням стане повернення Криму до української енергосистеми.

    «Єдина швидка альтернатива – це відновлення високовольтних ліній електропередач з української сторони. Як тільки звільнимо Крим, одразу відновимо ці лінії, відремонтуємо електростанції», – сказав Плачков.

    У перспективі він також допускає можливість розвитку сучасної атомної генерації на базі малих модульних реакторів, однак наголошує, що це питання майбутнього.

    Коментуючи можливість допомоги українським громадянам, які залишаються на окупованому півострові, ексміністр визнав, що наразі можливості України обмежені.

    «Єдина можливість – це швидше звільнити Крим і навести там лад: підключити наші енерголінії та відремонтувати електростанції», – підсумував він.

    На тлі останніх атак по енергетичних об’єктах, перебоїв зі світлом, дефіциту пального та транспортних труднощів ситуація в окупованому Криму продовжує погіршуватися, а питання стабільного енергозабезпечення півострова стає одним із ключових викликів для російської окупаційної адміністрації.

  • Український прапор знову майорить над Кінбурнською косою: окупанти почали залишати позиції

    Український прапор знову майорить над Кінбурнською косою: окупанти почали залишати позиції

    Українські військові повідомили про успішне встановлення державного прапора України на Кінбурнській косі після того, як російські підрозділи залишили частину своїх позицій під потужним вогневим тиском Сил оборони. За інформацією оперативно-тактичного угруповання «Південь», окупанти були змушені відступити, а зараз триває евакуація їхнього вцілілого особового складу.

    Про це повідомило Регіональне управління Сил територіальної оборони «Південь».

    За даними українських військових, відступ російських сил став результатом систематичного вогневого ураження, яке завдали підрозділи Сил оборони України на південному напрямку.

    «Внаслідок потужного вогневого ураження Сили оборони Півдня змусили окупантів відступити із займаних позицій, відбувається евакуація вцілілого особового складу, окупанти залишають свої рубежі оборони», – йдеться у повідомленні військових.

    Разом із заявою українські захисники оприлюднили фотографію, на якій військовослужбовці встановили синьо-жовтий прапор України на Кінбурнській косі.

    Водночас у повідомленні не йдеться про повне звільнення всієї території Кінбурнської коси або встановлення над нею повного контролю України. Військові повідомили лише про успішне виконання бойового завдання та відступ російських підрозділів із окремих позицій після вогневого ураження.

    Українські захисники також наголосили, що бойова робота на цьому напрямку триває.

    «Ми не зупиняємося! Колись наші танки все ж дійдуть до Джанкоя!» – зазначили військові у своєму повідомленні.

    Кінбурнська коса є одним із найважливіших стратегічних районів південного театру бойових дій. Вона розташована між Дніпровсько-Бузьким лиманом і Чорним морем, на межі Миколаївської та Херсонської областей.

    Контроль над цією територією дозволяє впливати на судноплавство в районі гирла Дніпра, контролювати частину морської акваторії та вести спостереження за підходами до Очакова, Миколаєва і Дніпровсько-Бузького лиману.

    Після звільнення правобережної частини Херсонської області восени 2022 року Кінбурнська коса залишилася єдиною ділянкою Миколаївської області, яку продовжували контролювати російські окупаційні війська.

    Протягом останніх років українські сили регулярно завдавали ударів по російських позиціях на косі. Для цього використовувалися артилерія, безпілотники, високоточна зброя та інші засоби ураження.

    Водночас російські війська використовували Кінбурнську косу як майданчик для обстрілів Очаківської громади, узбережжя Миколаївської області та акваторії Чорного моря.

    Останніми тижнями українські військові значно активізували удари по військовій та логістичній інфраструктурі окупантів не лише на південному напрямку, а й у тимчасово окупованому Криму.

    Сили оборони повідомляли про серію ударів по складах, паливних базах, військових об’єктах, транспортній інфраструктурі та логістичних маршрутах у районах Керчі, Феодосії, Севастополя та інших населених пунктів півострова.

    Також українська сторона раніше інформувала про ураження мосту через Північнокримський канал, який використовувався російськими військами для забезпечення угруповання на півдні.

    На тлі цих подій у тимчасово окупованому Криму останніми днями фіксуються перебої з електропостачанням, дефіцит пального, скорочення транспортного сполучення та труднощі із забезпеченням логістики. Російська окупаційна влада вже визнавала наявність проблем із функціонуванням енергосистеми та постачанням паливно-мастильних матеріалів.

    Українські військові неодноразово наголошували, що одним із головних завдань кампанії на південному напрямку є поступова ізоляція російського угруповання у Криму шляхом руйнування його логістичних маршрутів, складів, паливної інфраструктури та засобів забезпечення.

    Саме тому Кінбурнська коса залишається важливим районом бойових дій, адже контроль над нею безпосередньо впливає на безпекову ситуацію в північно-західній частині Чорного моря.

    Наразі українські військові продовжують виконувати бойові завдання на цьому напрямку. Водночас офіційних повідомлень Генерального штабу ЗСУ про повне звільнення Кінбурнської коси станом на цей момент немає. Заяви Сил територіальної оборони стосуються відступу російських підрозділів із окремих позицій після потужного вогневого ураження та встановлення українського прапора під час виконання бойової операції.

    Ситуація на південному напрямку залишається динамічною, а подальший розвиток подій залежатиме від перебігу бойових дій та офіційних повідомлень українського військового командування.

  • Крим тікає? Біля Керченського мосту зафіксували гігантські затори

    Крим тікає? Біля Керченського мосту зафіксували гігантські затори

    На виїзді з тимчасово окупованого Криму зафіксували масштабні автомобільні затори, які простягнулися більш ніж на десять кілометрів. Супутникові знімки свідчать, що близько півтори тисячі автомобілів очікували на проїзд через Керченський (Кримський) міст у напрямку Росії. На тлі регулярних атак по військовій та логістичній інфраструктурі окупованого півострова, перебоїв із електропостачанням та дефіциту пального ситуація викликає дедалі більше запитань щодо стабільності російської логістики в Криму.

    Про це повідомляє проєкт «Схеми» з посиланням на супутникові знімки компанії Planet Labs, зроблені 24 червня.

    На оприлюднених знімках видно довгі колони автомобілів, які рухаються у напрямку Керченського мосту. Затор починається безпосередньо біля контрольно-пропускного пункту перед мостом і простягається до району села Іванівка Керченського району.

    За оцінками журналістів, довжина автомобільної черги перевищує десять кілометрів. Загалом у заторі перебували приблизно 1500 транспортних засобів, які рухалися саме на виїзд із території тимчасово окупованого Криму до Росії.

    Останніми місяцями рух Керченським мостом неодноразово призупиняли через загрозу українських ударів. Російська окупаційна влада регулярно оголошує повітряні тривоги, повідомляє про роботу систем протиповітряної оборони або тимчасово закриває переправу через небезпеку атак морських безпілотників. Через це рух транспорту часто відновлюється із затримками, що призводить до накопичення величезних черг.

    Водночас аналітики звертають увагу, що причиною заторів можуть бути не лише безпекові обмеження. Останніми тижнями ситуація на окупованому півострові суттєво ускладнилася через серію ударів по військовій, паливній та енергетичній інфраструктурі Росії.

    У ніч на 25 червня в різних районах окупованого Криму пролунали вибухи. Повідомлялося про вибухову активність у районі Сак, Бахчисарая, Керчі, а також у Сімферополі, Ялті та Євпаторії. Після атак у низці міст тимчасово зникло електропостачання.

    Напередодні окупаційна адміністрація також повідомляла про масштабні перебої з електроенергією. У Севастополі, за словами призначеного Росією «губернатора» Михайла Развожаєва, було введено режим тимчасових обмежень електропостачання через перевантаження енергосистеми. Мешканців закликали мінімізувати використання потужних електроприладів, щоб уникнути масштабної аварії.

    Окрім енергетичних проблем, на півострові дедалі відчутнішим стає дефіцит пального. Місцеві жителі у соціальних мережах дедалі частіше повідомляють про труднощі із заправкою автомобілів, довгі черги на АЗС та перебої з постачанням бензину й дизельного пального. Російська окупаційна адміністрація вже запроваджувала обмеження продажу пального, пояснюючи це необхідністю забезпечення військових потреб.

    Паралельно виникають труднощі й у транспортній сфері. Через логістичні проблеми скорочується кількість рейсів поїздів «Таврія», які сполучають окупований Крим із територією Росії. Також повідомлялося про обмеження роботи окремих соціальних установ та транспортної інфраструктури.

    На цьому тлі Сили оборони України продовжують завдавати ударів по військових та логістичних об’єктах окупантів. Протягом останніх тижнів повідомлялося про ураження паливних баз, військових складів, засобів протиповітряної оборони та транспортної інфраструктури у районах Керчі, Феодосії, Севастополя та інших населених пунктів тимчасово окупованого Криму.

    Крім того, українська сторона раніше повідомляла про ураження мосту через Північнокримський канал, який використовувався російськими військами для забезпечення логістики на півострові. Такі удари поступово ускладнюють переміщення військової техніки, боєприпасів та паливно-мастильних матеріалів.

    Українські військові неодноразово заявляли, що одним із ключових напрямків кампанії є поступова ізоляція окупованого Криму. Начальник штабу підрозділу безпілотних систем 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» раніше зазначав, що завдання ізоляції півострова поступово реалізовується шляхом систематичного ураження логістичних маршрутів Росії.

    Керченський міст залишається стратегічно важливою транспортною артерією для забезпечення російського угруповання військ у Криму. Саме через нього проходить значна частина військової техніки, особового складу, пального та матеріально-технічних ресурсів, які надходять із території Росії.

    Після початку повномасштабної війни міст уже неодноразово ставав ціллю атак. Після кожного такого інциденту російська влада посилювала перевірки транспорту, вводила додаткові заходи безпеки та тимчасово припиняла рух, що регулярно спричиняло багатокілометрові затори.

    Водночас експерти закликають обережно оцінювати причини нинішнього скупчення автомобілів. Сам факт великої черги на виїзд із Криму не дозволяє однозначно стверджувати, що мешканці масово залишають півострів. На інтенсивність руху можуть впливати одночасно кілька факторів: посилені перевірки, тимчасові закриття мосту, сезонний туристичний рух, а також погіршення безпекової ситуації.

    Однак поєднання кількох негативних тенденцій — регулярних атак на військові об’єкти, перебоїв із електроенергією, дефіциту пального та логістичних труднощів — свідчить про поступове ускладнення ситуації для російської окупаційної адміністрації на півострові.

    Супутникові знімки Planet Labs лише підтверджують, що Керченський міст залишається одним із найвразливіших елементів російської логістики. Будь-які перебої в його роботі миттєво впливають як на військові перевезення, так і на цивільний транспорт, створюючи багатокілометрові затори та додаткове навантаження на систему забезпечення окупованого Криму.

  • Окупаційна влада різко скорочує залізничне сполучення з півостровом

    Окупаційна влада різко скорочує залізничне сполучення з півостровом

    Окупаційна адміністрація тимчасово захопленого Криму оголосила про поступове скорочення залізничного сполучення між півостровом та Росією. Йдеться про зменшення кількості пасажирських поїздів «Таврія», які з’єднують окупований Крим із російськими містами. На цьому тлі на півострові продовжують фіксувати проблеми з енергопостачанням, паливом та логістикою, а також наслідки серії ударів по військовій та транспортній інфраструктурі.

    Про зміни повідомив так званий глава окупаційної адміністрації Криму Сергій Аксьонов. За його словами, найближчими днями буде змінено графік руху поїздів, а частину сезонних рейсів поступово скасують.

    Згідно з оприлюденою інформацією, у щоденному режимі курсуватимуть лише сім основних маршрутів:

    • №7/8 Санкт-Петербург – Севастополь;
    • №27/28 Москва – Сімферополь;
    • №91/92 Москва – Севастополь;
    • №315/316 Адлер – Сімферополь;
    • №179/180 Санкт-Петербург – Євпаторія;
    • №453/454 Москва – Сімферополь;
    • №17/18 та №167/168 Москва – Сімферополь.

    За словами Аксьонова, усі зазначені поїзди курсуватимуть лише до та від станції Керч-Південна. Решту сезонних маршрутів, які були заплановані на літній туристичний сезон, окупаційна влада обіцяє поступово скасувати протягом найближчих двох тижнів.

    Офіційної причини такого рішення окупаційна адміністрація не назвала. Водночас останніми днями ситуація на території тимчасово окупованого Криму суттєво ускладнилася через серію вибухів, перебої в роботі енергосистеми та проблеми з транспортною інфраструктурою.

    У ніч проти 25 червня в різних районах Криму знову пролунали вибухи. За повідомленнями місцевих жителів та російських Telegram-каналів, їх чули у Сакському та Бахчисарайському районах, а також поблизу Керчі. Повідомлялося про роботу російської протиповітряної оборони та вибухи в районі низки інфраструктурних об’єктів.

    Після нічної атаки у низці міст, зокрема в Сімферополі, Ялті та Євпаторії, спостерігалися тимчасові перебої з електропостачанням. Через аварії окремі райони залишалися без світла, а місцева окупаційна влада була змушена вводити графіки аварійних відключень.

    Крім проблем із електроенергією, останніми днями на півострові повідомляють про труднощі із забезпеченням пальним. На окремих автозаправних станціях виник дефіцит бензину та дизельного пального, що позначилося як на цивільному транспорті, так і на логістиці окупаційних структур.

    Ускладнення транспортного сполучення відбувається на тлі активних ударів Сил оборони України по військових, паливних та логістичних об’єктах Росії на окупованому півострові. Останніми тижнями повідомлялося про ураження інфраструктури в районах Керчі, Феодосії та Севастополя, а також про атаки на склади, військові бази та інші об’єкти, які використовуються російською армією.

    Військові експерти неодноразово наголошували, що одним із ключових завдань українських Сил оборони є поступова ізоляція Криму від основних логістичних маршрутів Росії. Насамперед це стосується транспортних коридорів, паливного забезпечення, роботи залізниці та інших шляхів постачання, які використовуються для перекидання військ, техніки та боєприпасів.

    Саме тому будь-які обмеження руху залізничного транспорту на півострові можуть мати значення не лише для цивільних перевезень, а й для військової логістики окупаційних сил.

    Останнім часом у Криму дедалі частіше виникають перебої у роботі критичної інфраструктури. Окрім проблем із електропостачанням та паливом, місцева влада періодично повідомляє про обмеження роботи громадського транспорту, окремих державних установ та соціальних об’єктів.

    Експерти зазначають, що накопичення таких проблем поступово ускладнює забезпечення окупованого півострова та змушує російську владу адаптувати логістичні маршрути. Водночас офіційна Москва продовжує запевняти, що ситуація перебуває під контролем, хоча останні події свідчать про дедалі більший тиск на систему забезпечення Криму.

    Поки що окупаційна адміністрація не повідомляє, коли буде відновлено повний графік руху поїздів. Також невідомо, чи є нинішні обмеження тимчасовими, чи вони можуть зберігатися тривалий час залежно від безпекової ситуації на півострові.

    Скорочення залізничного сполучення відбувається саме в період літнього сезону, коли традиційно фіксувався найбільший пасажиропотік між Росією та окупованим Кримом. Це може вплинути як на туристичний потік, так і на логістику перевезень між півостровом та територією РФ.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від безпекової обстановки на півострові, стану транспортної інфраструктури та рішень окупаційної влади щодо організації сполучення з Росією.

  • Зеленський розкрив слабке місце Кремля: Росія терміново стягує ППО до Москви та Керченського мосту

    Зеленський розкрив слабке місце Кремля: Росія терміново стягує ППО до Москви та Керченського мосту

    Російське керівництво після серії успішних ударів Сил оборони України було змушене терміново перекидати додаткові системи протиповітряної оборони до Москви та району Керченського мосту. Такі дії фактично послабили захист інших регіонів Росії та тимчасово окупованих територій України.

    Про це повідомив президент України Володимир Зеленський після отримання доповіді від керівника Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

    За словами глави держави, українська розвідка отримала внутрішні документи російської влади, які містять реальну оцінку наслідків українських далекобійних ударів по військовій та стратегічній інфраструктурі РФ.

    Зеленський наголосив, що Кремль змушений переглядати власну систему безпеки через дедалі більшу кількість успішних атак українських сил по об’єктах у глибокому тилу Росії.

    “Зафіксовані й заходи реагування російського керівництва на ситуацію, що склалася. Одним із таких заходів є переміщення систем ППО з російських регіонів у Москву та до Керченського мосту. Фактично саме ці два периметри росіяни отримали команди захищати за рахунок послаблення інших напрямків на своїй території та на тимчасово окупованій території України. Зробимо висновки”, – заявив президент.

    За оцінками експертів, Керченський міст залишається одним із найважливіших логістичних об’єктів для російської армії. Через нього здійснюється перекидання військової техніки, боєприпасів, пального та особового складу до окупованого Криму та південних напрямків фронту.

    Водночас Москва традиційно залишається головним політичним центром Росії, тому її захист має для Кремля не лише військове, а й символічне значення.

    Президент також розповів про результати останніх українських ударів по військових об’єктах країни-агресора. Одним із найбільш болючих для РФ ударів стало знищення великого арсеналу Балтійського флоту поблизу Санкт-Петербурга.

    За словами Зеленського, внаслідок атаки було ліквідовано понад 60 тисяч тонн боєприпасів.

    Крім того, українські сили продовжують завдавати ударів по підприємствах російського військово-промислового комплексу, які виробляють радіоелектроніку, системи зв’язку та інші критично важливі компоненти для армії РФ.

    Останніми тижнями українські безпілотники та далекобійні засоби ураження дедалі частіше досягають об’єктів у центральних та західних регіонах Росії. Зокрема, 16 червня українські дрони атакували Московський нафтопереробний завод компанії “Газпром нафта”, після чого підприємство було змушене призупинити роботу.

    Також Сили оборони України завдали удару по Центру космічного зв’язку у Московській області, який забезпечує роботу супутникових систем та використовується в інтересах російських силових структур.

    Паралельно триває кампанія зі знищення російської військової інфраструктури в тимчасово окупованому Криму. За останні дні українські сили уразили об’єкти протиповітряної оборони, військові аеродроми та енергетичну інфраструктуру півострова.

    На цьому тлі російське командування змушене перерозподіляти обмежені ресурси ППО між різними напрямками, що створює додаткові вразливості в оборонній системі РФ.

    Зеленський також заслухав окрему доповідь щодо стану російського ракетного виробництва та стратегічної авіації. За його словами, Україна продовжує готувати нові рішення у відповідь на затягування війни з боку Кремля та постійні удари по українських містах.

    Президент підкреслив, що Росія досі відмовляється від реальних дипломатичних кроків і продовжує робити ставку на військову ескалацію.

    “Важливо, щоб до якнайбільшої кількості росіян дійшло розуміння, що війну затягує саме відмова російського керівництва від дипломатії”, – зазначив Зеленський.

    На думку аналітиків, перекидання систем ППО до Москви та Керченського мосту може свідчити про зростаючу стурбованість Кремля безпекою стратегічно важливих об’єктів. Водночас таке рішення неминуче знижує рівень захисту інших регіонів, що потенційно відкриває нові можливості для українських ударів по військовій інфраструктурі противника.

    Останні події демонструють, що війна дедалі більше переноситься на територію самої Росії, а українські сили поступово розширюють можливості ураження цілей на значній відстані від лінії фронту. Саме це, за оцінками експертів, змушує Кремль переглядати пріоритети оборони та концентрувати ресурси навколо найбільш чутливих об’єктів.