Daypolitico

Позначка: Крим

  • Крим здригнувся від вибухів: Сили безпілотних систем атакували стратегічні об’єкти росіян

    Крим здригнувся від вибухів: Сили безпілотних систем атакували стратегічні об’єкти росіян

    Сили безпілотних систем України продовжують системну кампанію зі знищення критично важливих об’єктів російської військової інфраструктури на тимчасово окупованих територіях. У ніч на 20 червня українські оператори безпілотників провели масштабну операцію, завдавши ударів по газових компресорних станціях у Криму, мосту через Генічеську протоку, паливозаправниках, бронетехніці та логістичних маршрутах окупантів.

    Про результати операції повідомили Сили безпілотних систем України. За даними військових, атаки стали частиною комплексної роботи із послаблення можливостей російського угруповання на південному та східному напрямках фронту.

    Однією з головних цілей операції стала газова інфраструктура на тимчасово окупованому Кримському півострові. Оператори 9-го батальйону «Кайрос» 414-ї окремої бригади безпілотних систем «Птахи Мадяра» уразили одразу три газові компресорні станції. Ще одну аналогічну ціль успішно атакували бійці 1-го окремого центру Сил безпілотних систем.

    Газові компресорні станції мають важливе значення для функціонування енергетичної інфраструктури окупованого Криму. Вони забезпечують транспортування та розподіл природного газу, який використовується як для цивільних потреб, так і для забезпечення військових об’єктів окупантів. Системне ураження таких об’єктів створює додаткові труднощі для російського командування та змушує перекидати ресурси на відновлення пошкодженої інфраструктури.

    Ще одним важливим результатом операції стало ураження автомобільного мосту через Генічеську протоку в Херсонській області. За інформацією військових, міст використовувався російською армією як один із ключових маршрутів постачання між окупованим Кримом та угрупованнями військ РФ на південному напрямку.

    Удар по транспортній артерії здійснили оператори 427-ї окремої бригади безпілотних систем «Рарог». Генічеський напрямок має особливе значення для російської логістики, оскільки дозволяє перекидати особовий склад, боєприпаси, пальне та техніку між Кримом і захопленими територіями Херсонської та Запорізької областей.

    Військові експерти неодноразово наголошували, що знищення або пошкодження транспортних вузлів є одним із найефективніших способів зниження бойових можливостей противника. Будь-які перебої у постачанні суттєво ускладнюють проведення наступальних і оборонних операцій.

    Окремим епізодом операції стало ураження рейдового буксира російського флоту. Удар виконали оператори 20-ї окремої бригади безпілотних систем К-2. Деталі пошкоджень наразі не розголошуються, однак сам факт успішного ураження судна свідчить про продовження активної роботи українських сил проти морських можливостей окупантів.

    Значну увагу під час операції було приділено також паливному забезпеченню російських військ. Бійці зведеного загону «13» 414-ї бригади «Птахи Мадяра» разом із підрозділами бригади К-2 атакували паливозаправники у Донецькій та Херсонській областях.

    Знищення запасів пального залишається одним із пріоритетів українських сил, оскільки саме пальне є критично важливим ресурсом для пересування бронетехніки, автомобільних колон, генераторів та інших елементів військової інфраструктури противника.

    Крім цього, українські оператори успішно уразили важкий військовий тягач БАЗ-6403 у Донецькій області. Такі машини використовуються для транспортування важкого озброєння, артилерійських систем та іншої техніки.

    У Луганській області під удар потрапила броньована техніка російської армії, зокрема броньована бойова машина «Тайфун-К». Ця техніка активно застосовується окупантами для перевезення особового складу в зоні бойових дій та забезпечення мобільності підрозділів.

    Також українські безпілотники продовжили полювання на логістичний транспорт окупаційних військ. Під ударами опинилися автомобілі та транспортні засоби в Криму, Херсонській, Луганській та Донецькій областях.

    У Силах безпілотних систем наголосили, що всі удари здійснювалися у взаємодії з Центром глибинних уражень угруповання СБС. Така координація дозволяє ефективно планувати операції та концентрувати зусилля на найбільш важливих цілях противника.

    Останніми місяцями українські сили дедалі активніше застосовують безпілотні системи не лише безпосередньо на лінії фронту, а й для ураження об’єктів у глибокому тилу окупантів. Особлива увага приділяється логістичним маршрутам, складам боєприпасів, паливній інфраструктурі та засобам управління військами.

    Напередодні Генеральний штаб ЗСУ також повідомляв про успішні удари по залізничних мостах у Криму, складах паливно-мастильних матеріалів у Маріуполі, районах зосередження техніки біля Сіверськодонецька та низці пунктів управління безпілотниками російських військ.

    Військові підкреслюють, що системне знищення газової інфраструктури, мостів, паливозаправників, бронетехніки та транспортних засобів поступово послаблює можливості армії РФ підтримувати високу інтенсивність бойових дій.

    «Сили безпілотних систем продовжують системно знижувати спроможності російського агресора щодо продовження бойових дій проти України», – наголосили у військовому відомстві.

    Експерти зазначають, що саме такі операції сьогодні стають одним із ключових інструментів виснаження окупаційних військ. Руйнування логістики, енергетичних об’єктів та транспортних вузлів змушує противника витрачати значні ресурси на відновлення інфраструктури та ускладнює забезпечення військ на передовій.

  • Один удар за іншим: ЗСУ атакували ключову логістику росіян на півдні та в тилу

    Один удар за іншим: ЗСУ атакували ключову логістику росіян на півдні та в тилу

    Сили оборони України продовжують системно послаблювати військовий потенціал Росії, завдаючи ударів по логістичних маршрутах, системах протиповітряної оборони та пунктах управління безпілотниками. У ніч на 20 червня українські військові провели чергову серію атак по важливих об’єктах російської армії на тимчасово окупованих територіях України та в прикордонних районах Російської Федерації.

    Про результати операції повідомили Сили оборони України. За даними військових, під удар потрапили об’єкти, які відігравали важливу роль у забезпеченні російського угруповання військ на південному та східному напрямках.

    Однією з найважливіших цілей став автомобільний міст через Генічеську протоку в районі тимчасово окупованого Генічеська Херсонської області. Саме цей транспортний об’єкт російські війська використовували для перекидання техніки, боєприпасів, особового складу та матеріально-технічного забезпечення між окупованим Кримом і військовими підрозділами, які діють на півдні України.

    Після часткового руйнування Кримського мосту та регулярних атак по інших логістичних маршрутах окупанти були змушені активніше використовувати сухопутний коридор через окуповані території Херсонської та Запорізької областей. Генічеський міст є одним із ключових елементів цієї транспортної системи, тому його ураження може ускладнити логістику російських військ.

    Військові експерти наголошують, що системні удари по транспортній інфраструктурі є одним із найефективніших способів зменшення бойових можливостей противника. Навіть тимчасове обмеження руху через такі об’єкти змушує окупантів шукати альтернативні маршрути, збільшує час доставки вантажів та створює додаткове навантаження на інші логістичні вузли.

    Окрім транспортної інфраструктури, українські сили завдали удару по одному з найважливіших засобів російської протиповітряної оборони. У Запорізькій області поблизу населеного пункту Долинське було уражено зенітний ракетно-гарматний комплекс «Панцир-С».

    Ця система використовується Росією для захисту військових об’єктів від ударів ракет, авіації та безпілотників. «Панцир-С» вважається одним із основних елементів ближньої ешелонованої оборони російських військ.

    Ураження такого комплексу має особливе значення в умовах сучасної війни, де безпілотні системи відіграють дедалі важливішу роль. Знищення або виведення з ладу засобів ППО відкриває додаткові можливості для подальших операцій українських дронів і високоточної зброї.

    Ще одним важливим напрямком операції стало полювання на інфраструктуру російських безпілотних систем. За інформацією Сил оборони, удари були завдані по пунктах управління БПЛА у кількох районах.

    Зокрема, під удар потрапили об’єкти поблизу Соледара в Донецькій області, району Грозове у Запорізькій області, а також населеного пункту Теребрено в Бєлгородській області Росії.

    Такі пункти відіграють ключову роль у координації розвідувальних та ударних дронів противника. Через них здійснюється управління польотами, збір інформації про пересування українських військ та коригування ударів.

    В останні місяці Росія значно наростила використання безпілотників різних типів – від розвідувальних до ударних FPV-дронів та далекобійних безпілотних комплексів. Саме тому знищення командних центрів БПЛА стало одним із пріоритетних напрямків роботи українських військових.

    У Силах оборони наголосили, що такі операції є частиною системної кампанії зі зниження можливостей російської армії продовжувати війну проти України.

    «Сили оборони України продовжують системно знижувати спроможності російського агресора щодо продовження бойових дій проти України», – підкреслили у військовому відомстві.

    Варто зазначити, що нинішня серія ударів стала продовженням масштабної кампанії, яка триває вже кілька днів. Раніше Генеральний штаб повідомляв про успішні удари по низці важливих російських об’єктів.

    Зокрема, 18 червня та в ніч на 19 червня українські військові атакували залізничні мости в окупованому Криму, район зосередження військової техніки поблизу Сіверськодонецька, склад паливно-мастильних матеріалів у Маріуполі та кілька пунктів управління безпілотниками.

    Особливий резонанс викликало підтверджене Генштабом ураження Московського нафтопереробного заводу. За офіційною інформацією, внаслідок удару були пошкоджені технологічні установки з переробки нафти та резервуари для зберігання пального.

    Після атаки підприємство було змушене припинити роботу на невизначений термін. Московський НПЗ є одним із найбільших нафтопереробних об’єктів Росії та відіграє важливу роль у забезпеченні паливом центрального регіону країни.

    Аналітики зазначають, що удари по логістиці, паливній інфраструктурі, системах ППО та пунктах управління безпілотниками формують єдину стратегію виснаження російського військового потенціалу. Такий підхід дозволяє не лише завдавати локальних втрат противнику, а й поступово ускладнювати його можливості для ведення бойових дій на всіх напрямках фронту.

    На тлі триваючих бойових дій Україна продовжує демонструвати здатність завдавати високоточних ударів по критично важливих військових цілях противника як на окупованих територіях, так і в глибокому тилу Російської Федерації.

  • «Більше сказати не можу»: Федоров заінтригував прогнозом щодо Криму

    «Більше сказати не можу»: Федоров заінтригував прогнозом щодо Криму

    Тимчасово окупований Крим може найближчим часом опинитися фактично в ізоляції через системні удари українських безпілотників по російській логістиці. Про це заявив міністр оборони України Михайло Федоров, коментуючи результати нової стратегії Сил оборони щодо блокування транспортних маршрутів окупантів на півдні.

    За словами міністра, Україна вже досягла значного прогресу в реалізації так званого «логістичного локдауну» російських військ, а кількість далекобійних ударів по критично важливих об’єктах окупантів продовжує зростати.

    «Відбувається ізоляція Криму дронами. І в найближчий час, виглядає так, що Крим перетвориться в острів. І це може призвести до дуже несподіваних наслідків для росіян», – заявив Федоров в інтерв’ю YouTube-каналу PRESSING.

    Водночас глава Міноборони відмовився розкривати додаткові деталі майбутніх операцій, зазначивши лише, що українська стратегія вже починає давати результати.

    Одним із ключових факторів зміни ситуації на фронті, за словами Федорова, стало масштабне збільшення закупівель безпілотників класу Middle Strike – ударних дронів середньої дальності, які активно використовуються для атак по військовій логістиці РФ.

    Міністр повідомив, що лише за перші чотири місяці 2026 року Міністерство оборони законтрактувало таких безпілотників на 300% більше, ніж за весь 2025 рік.

    Саме ці системи сьогодні регулярно працюють по об’єктах у Приазов’ї, на окупованих територіях Запорізької області, Херсонщини та в Криму.

    За словами Федорова, ще наприкінці минулого року Україна почала вкладати значні ресурси в розвиток напрямку ударних дронів, і тепер ці рішення починають приносити конкретний результат на полі бою.

    «Те, що ми зробили тоді, зараз починає приносити результат», – наголосив міністр.

    Окремо Федоров пояснив суть стратегії, яку українська сторона називає логістичним локдауном.

    Йдеться про системне знищення транспортних маршрутів, складів боєприпасів, пунктів забезпечення, переправ та інших елементів тилової інфраструктури, від яких залежить постачання російського угруповання на окупованих територіях.

    Для цього держава не лише закуповує великі партії дронів, а й виділяє додаткове фінансування бойовим підрозділам, які мають найбільший досвід використання таких систем.

    «Ми анонсували логістичний локдаун. Це додаткові прямі кошти підрозділам, які використовують дрони Middle Strike. Ми, роблячи закупівлю сотень тисяч Middle Strike, паралельно даємо гроші на підрозділи, які вміють швидко використовувати і закуповувати», – пояснив глава Міноборони.

    На переконання Федорова, саме поєднання масового виробництва безпілотників та ефективного застосування на фронті створює для російської армії дедалі серйозніші проблеми.

    Останніми місяцями Крим залишається однією з головних цілей українських далекобійних ударів.

    Сили оборони регулярно атакують військові аеродроми, склади боєприпасів, системи ППО, радіолокаційні станції, пункти базування Чорноморського флоту та транспортні вузли, через які здійснюється постачання окупаційного угруповання.

    Особливу роль у забезпеченні російських військ відіграють Керченський міст, автомобільні маршрути через окупований південь України та залізничне сполучення між Кримом і материковою частиною РФ.

    Українські військові аналітики неодноразово наголошували, що порушення цих логістичних ланцюгів може суттєво вплинути на можливості російської армії вести активні наступальні дії.

    Саме тому слова Федорова про можливе перетворення Криму на «острів» багато експертів розглядають як сигнал про продовження кампанії зі знищення транспортної інфраструктури окупантів.

    Найгучнішою частиною заяви міністра стали слова про наслідки нової української стратегії для російської армії.

    «Для росіян починається пекло, з яким дуже важко впоратися. І це вікно можливостей у нас є. Логістика перерізається, Крим ізолюється», – заявив Федоров.

    Він також наголосив, що удари по логістиці вже безпосередньо впливають на ситуацію на фронті.

    За його словами, між ефективністю українських атак по тилових маршрутах та активністю російських штурмових дій існує пряма залежність.

    «Є пряма кореляція між тим, скільки ми б’ємо по логістиці, і тим, скільки штурмових дій відбувається на першій лінії», – пояснив міністр.

    На його думку, чим більше проблем виникає у російських військ із доставкою боєприпасів, пального та підкріплень, тим складніше їм підтримувати високий темп наступальних операцій.

    Ізоляція Криму давно вважається одним із ключових елементів української військової стратегії.

    Півострів є головним тиловим хабом російських військ на південному напрямку, через який проходить значна частина забезпечення окупаційних сил у Херсонській та Запорізькій областях.

    У разі суттєвого обмеження транспортного сполучення між Кримом та материковою частиною Росії окупаційне угруповання може зіткнутися з дефіцитом ресурсів, що вплине як на оборонні можливості, так і на наступальний потенціал армії РФ.

    Саме тому українська сторона продовжує нарощувати виробництво безпілотників та розширювати масштаби ударів по військовій логістиці окупантів, розглядаючи цей напрямок як один із найефективніших способів послаблення російської армії.

  • Після удару по Чонгару командир РФ застрелився

    Після удару по Чонгару командир РФ застрелився

    У російській армії назріває нова криза на тлі проблем із забезпеченням військ на південному напрямку. Після серії успішних ударів Сил оборони України по ключових логістичних маршрутах окупантів стало відомо про самогубство командира батальйону 37-ї окремої мотострілецької бригади Сухопутних військ РФ Бато Мункуєва.

    Про це повідомив речник Української добровольчої армії «Південь» Сергій Братчук.

    За його словами, інцидент стався 10 червня на тлі серйозних проблем із постачанням російських підрозділів після ураження Чонгарського мосту, який є одним із ключових логістичних маршрутів між тимчасово окупованим Кримом та захопленими територіями півдня України.

    «Це сталося вдень 10 червня на тлі критичних проблем із логістикою, які загострилися після нашого ураження Чонгарського мосту», – повідомив Братчук.

    За наявною інформацією, йдеться про майора Бато Валерійовича Мункуєва, уродженця Бурятії. У російській армії він служив щонайменше з 2015 року, а на початку 2026 року отримав звання майора та очолив один із батальйонів 37-ї окремої мотострілецької бригади.

    За словами Братчука, командир опинився під потужним тиском з боку вищого командування, яке вимагало виконання бойових завдань, попри катастрофічні проблеми із забезпеченням особового складу.

    «Нерви окупанта здали через постійний тиск вищого командування, яке вимагало виконання наказів, але повністю провалило забезпечення підрозділу пальним та підкріпленням», – наголосив речник УДА.

  • Вогонь на коліях окупантів: у Криму після вибухів спалахнула залізнична станція

    Вогонь на коліях окупантів: у Криму після вибухів спалахнула залізнична станція

    У ніч на 16 червня в тимчасово окупованому Криму пролунала серія вибухів, після яких на залізничній інфраструктурі в районі селища Гвардійське виникла пожежа. За попередніми даними, займання зафіксували на станції Пролетна, що розташована на північ від населеного пункту.

    Про це повідомляє моніторинговий канал “Кримський вітер”.

    За даними джерела, перші повідомлення про вибухи в районі Гвардійського почали надходити близько другої години ночі. Пізніше супутникові системи зафіксували теплові аномалії безпосередньо в районі залізничних колій.

    Як зазначають аналітики моніторингової групи, перша теплова позначка з’явилася о 02:18, а друга — близько 03:00. Така динаміка може свідчити як про поступове розгоряння пожежі, так і про повторне ураження об’єкта.

    Фото: Telegram-канал “Кримський вітер”
    Фото: Telegram-канал “Кримський вітер”

    На цей момент офіційного підтвердження причин займання немає. Водночас автори моніторингового каналу припускають, що вогонь міг виникнути внаслідок влучання по залізничному ешелону або локомотиву.

    Якщо інформація підтвердиться, інцидент може мати важливе значення для військової логістики окупаційних військ. Саме залізниця залишається одним із ключових шляхів постачання російського угруповання в Криму, а також забезпечення військових частин на південному напрямку.

    Гвардійське вважається одним із важливих військових районів окупованого півострова. Поруч розташовані військові об’єкти, а залізнична інфраструктура активно використовується для перевезення техніки, боєприпасів та особового складу.

    Окрім пожежі на залізниці, протягом ночі надходили повідомлення про активність безпілотників у різних районах Криму.

    За даними “Кримського вітру”, у Сімферопольському районі з 23:00 до 23:30 місцеві жителі спостерігали проліт дронів.

    В Армянську мобільні вогневі групи відкривали вогонь по повітряних цілях упродовж майже 15 хвилин. Також повідомлялося про вибух у Джанкої близько 01:33 ночі. За попередньою інформацією, уламки безпілотника впали в районі залізничного вокзалу та пошкодили житловий будинок.

    Ще один інцидент стався у Кіровському районі Криму. Там російські військові намагалися збити дрон із кулеметів, однак, за повідомленнями очевидців, ціль уражена не була.

    На тлі подій у Криму цієї ж ночі було зафіксовано атаку безпілотників на території Росії. У Краснодарському краї в районі станиці Полтавська виникла пожежа на нафтобазі після удару БПЛА.

    Місцева влада РФ традиційно не повідомляє повної інформації про масштаби пошкоджень на військових або логістичних об’єктах. Через це незалежне підтвердження наслідків нічної атаки наразі залишається обмеженим.

    Водночас останніми місяцями Крим дедалі частіше стає ціллю ударів по військовій інфраструктурі окупантів. Під атаки регулярно потрапляють аеродроми, склади боєприпасів, засоби ППО, логістичні вузли та об’єкти забезпечення російської армії.

    Особливу увагу привертають саме удари по залізничній інфраструктурі. Після пошкодження Керченського мосту залізничне сполучення набуло ще більшого значення для російської військової логістики. Саме тому будь-які інциденти на коліях або станціях можуть впливати на швидкість перекидання резервів та забезпечення військ.

    Станом на ранок 16 червня офіційні структури окупаційної влади Криму не надали детальної інформації щодо пожежі біля Гвардійського. Також відсутні підтверджені дані про можливі втрати техніки або рухомого складу.

    Наразі відомо лише про зафіксовану супутниками пожежу на території залізничної станції та численні повідомлення місцевих жителів про вибухи, роботу протиповітряної оборони та польоти безпілотників над півостровом.

  • «Атеш»: офіцери Чорноморського флоту РФ масово залишають Севастополь

    «Атеш»: офіцери Чорноморського флоту РФ масово залишають Севастополь

    Офіцери Чорноморського флоту РФ нібито масово залишають окупований Севастополь разом із родинами та переїжджають до Новоросійська на тлі посилення ударів по військовій інфраструктурі в Криму. Про це повідомляє партизанський рух «Атеш» із посиланням на свої джерела в російських військових структурах.

    За даними руху, у командуванні Чорноморського флоту Росії розглядаються варіанти поступового перенесення залишків органів управління з території окупованого Севастополя до Новоросійська. Йдеться про потенційне переміщення штабних елементів та управлінських структур, які досі залишаються на півострові, попри регулярні атаки на військові об’єкти. Водночас частина офіцерів, як стверджується, вже почала діяти самостійно, не очікуючи офіційних наказів, і завчасно вивозить свої родини, майно та особисті речі до регіонів материкової частини Росії.

    У повідомленнях «Атеш» зазначається, що процес евакуації має неформальний характер і відбувається поступово, без публічних заяв або офіційних розпоряджень з боку російського військового керівництва. Частина військових, за твердженнями руху, вже облаштовується в районі Новоросійська, який раніше розглядався як альтернативний центр базування Чорноморського флоту РФ.

    У самому командуванні, як стверджує «Атеш», зростає напруга і розуміння того, що перебування ключових управлінських структур у Севастополі стає дедалі більш ризикованим. Причиною цього називають регулярні удари по військових об’єктах на території Криму, а також ускладнення логістики та забезпечення угруповання російських військ на півострові. За оцінками представників руху, це призводить до зниження стабільності управління та змушує військове керівництво шукати альтернативні локації для розміщення штабів.

    Також у повідомленнях йдеться про те, що окремі офіцери, які вже ухвалили рішення про переїзд, змушені залишати частину майна та майнових активів, які неможливо швидко вивезти. Це, за їхніми словами, є додатковим свідченням того, що переміщення відбувається в умовах поспіху та невизначеності.

    Рух «Атеш» пов’язує ці процеси з посиленням атак на військову інфраструктуру в Криму. Зокрема, йдеться про удари по об’єктах російської авіації, штабах, складах та елементах логістики, які забезпечують функціонування Чорноморського флоту. За їхньою оцінкою, сукупність цих факторів поступово змінює військово-оперативну ситуацію на півострові та змушує російську сторону переглядати розміщення ключових структур управління.

    Російська влада та офіційні представники Чорноморського флоту публічно не коментували заяви, оприлюднені партизанським рухом, і не підтверджували інформацію про переміщення штабів або масову евакуацію офіцерських родин.

    Водночас раніше вже повідомлялося про серію ударів по військових і промислових об’єктах на території окупованого Криму. Зокрема, йшлося про ураження об’єктів російської авіації в Севастополі, атаки на інфраструктуру підприємств оборонного значення, а також удари по транспортних та логістичних вузлах, включно з об’єктами, які забезпечують сполучення півострова з материковою частиною Росії.

    Окремо зазначалося, що такі інциденти призводять до посилення заходів безпеки з боку російських військових структур, а також до зміни режиму роботи частини об’єктів у Криму. На цьому тлі ситуація в регіоні залишається напруженою, а військова присутність РФ поступово адаптується до умов постійних загроз і ризиків нових ударів по критичній інфраструктурі.

  • «Крим став островом»: ЗСУ завдали удару, після якого росіяни втратили головний коридор постачання

    «Крим став островом»: ЗСУ завдали удару, після якого росіяни втратили головний коридор постачання

    Українські Сили оборони завдали одного з найболючіших ударів по російській військовій логістиці від початку 2026 року. Серія атак по ключових мостах на Чонгарському та Армянському напрямках суттєво ускладнила постачання окупаційних військ через Крим та поставила під загрозу забезпечення російського угруповання на Запорізькому напрямку.

    Про це йдеться у великому матеріалі BBC, присвяченому роботі новоствореного Центру мультидоменних операцій «Фаланга», який координував операцію з ізоляції тимчасово окупованого Криму.

    За словами українських військових, удари по транспортних артеріях уже призвели до серйозних проблем із постачанням пального для російських військ. У командуванні центру переконані: якщо системна кампанія триватиме, окупований півострів фактично втратить сухопутне сполучення з Росією.

    Як з’явилася «Фаланга»

    Центр мультидоменних операцій «Фаланга» був створений навесні 2026 року за рішенням Міністерства оборони України. До його складу увійшли два добре відомі бойові підрозділи — Перший окремий штурмовий полк імені Дмитра Коцюбайла та 475-й окремий штурмовий полк Code 9.2.

    Обидва формування виникли ще у 2022 році на базі добровольчих підрозділів та за час повномасштабної війни напрацювали власну модель ведення бойових дій, яка поєднує роботу штурмових груп, дронів, кіберрозвідки та аналітичних центрів.

    Саме цей підхід став основою концепції «Фаланги».

    Командир 475-го ОШП майор Олександр Настенко з позивним «Флінт» пояснює, що сучасний український аналог давньогрецької фаланги — це не щільний стрій піхоти, а поєднання людей і технологій.

    Головною зброєю підрозділу стали далекобійні ударні безпілотники середнього радіуса дії, які військові називають «довгим списом». Саме завдяки їм українські сили можуть завдавати ударів на відстані від 100 до 300 кілометрів буквально через кілька годин після отримання розвідувальної інформації.

    Чому головною ціллю став Крим

    Останні місяці російська армія активно використовувала Крим як один із ключових логістичних вузлів для забезпечення угруповання військ «Восток», яке діє на Запорізькому напрямку.

    Після того як українські військові встановили вогневий контроль над окремими маршрутами постачання через окупований Маріуполь, російське командування почало переорієнтовувати значну частину транспортних потоків через Крим.

    Саме це стало приводом для проведення масштабної операції із руйнування транспортних коридорів.

    У ніч із 6 на 7 червня українські безпілотники FP-2 завдали ударів по Чонгарських мостах. Через два дні атака була повторена.

    11 червня під удар потрапили мости в районі Армянська, а також обхідні маршрути через канал.

    Дрон FP-2 центру “Фаланга” атакує вантажівку на мосту в Армянську / фото 1 ОШПy

    Крім того, 8 червня був атакований міст, який сполучає Генічеськ з Арабатською стрілкою.

    Для ударів використовувалися українські дрони FP-2 та «Бегемот», які останнім часом дедалі частіше застосовуються для ураження стратегічних об’єктів у тилу противника.

    Росіяни втратили колону з пальним

    За словами командира «Фаланги» Олександра Настенка, рішення про удар по Чонгарському мосту було ухвалене після отримання розвідувальної інформації про підготовку великої російської колони.

    Кіберрозвідка центру зафіксувала підготовку масштабного перекидання пального через Крим для забезпечення російських підрозділів на Запоріжжі.

    Після першого удару росіяни спробували змінити маршрут та переорієнтувати рух через Армянськ. Однак українська розвідка оперативно відстежила ці зміни.

    Черга з російських вантажівок перед мостом в Армянську / фото 1 ОШП

    У результаті серії атак під удар потрапила колона приблизно з 50 транспортних засобів, серед яких були бензовози та інша техніка забезпечення.

    Частина машин була знищена безпосередньо під час руху.

    «Крим тепер можна вважати островом»

    Найгучнішою стала заява командира «Флінта» щодо наслідків операції.

    За його словами, всі три ключові транспортні артерії отримали критичні пошкодження, а окупаційна влада вже офіційно визнає необхідність проведення ремонтних робіт.

    «Транспортного коридору в Крим з материка більше немає. Завдавши ударів по мостах, ми десакралізували цей об’єкт. Те, що всі мости будуть добиті, у мене сумнівів немає. Це буде систематична робота. Відтепер можна вважати Крим островом», — заявив український офіцер.

    За його словами, російські війська вже змушені розглядати використання понтонних переправ.

    Втім, такі конструкції значно поступаються мостам за пропускною здатністю та вразливі до нових ударів.

    Російські війська відчувають дефіцит пального

    Найсерйознішими можуть виявитися не прямі втрати техніки, а наслідки для забезпечення фронту.

    Згідно з перехопленнями української розвідки, в окремих російських бригадах уже спостерігаються проблеми з паливом.

    За словами командирів «Фаланги», обсяги пального, які нині отримують російські підрозділи угруповання «Восток», значно менші від необхідних.

    Це може вплинути на мобільність бронетехніки, роботу артилерії та проведення наступальних операцій на Запорізькому напрямку.

    Окремі джерела також повідомляють, що командування російського угруповання «Днєпр» вже почало використовувати цивільний транспорт для перевезення пального, намагаючись приховати військову логістику та компенсувати дефіцит спеціалізованої техніки.

    Що це означає для фронту

    Військові експерти зазначають, що ізоляція Криму є одним із ключових елементів української стратегії на південному напрямку.

    Кримський півострів залишається головним логістичним хабом Росії для забезпечення окупаційних військ на Херсонщині та Запоріжжі.

    Систематичні удари по мостах, складах, залізничних вузлах та переправах можуть суттєво знизити боєздатність російських підрозділів без проведення масштабних наземних операцій.

    Саме тому операція «Фаланги» вже розглядається як одна з найбільш успішних мультидоменних кампаній української армії у 2026 році.

    У Міністерстві оборони України не приховують, що досвід центру планують масштабувати на інші напрямки фронту, де поєднання дронів, кіберрозвідки та штурмових підрозділів вже демонструє високу ефективність.

    Якщо темпи ударів збережуться, окупаційні сили можуть зіткнутися з масштабною логістичною кризою вже найближчими місяцями.

  • Масштабна пожежа в окупованому Криму: дрони влучили в завод, що працював на російський ВПК

    Масштабна пожежа в окупованому Криму: дрони влучили в завод, що працював на російський ВПК

    Російська військова машина отримала черговий болючий удар по своїй тиловій інфраструктурі в окупованому Криму. У ніч проти 13 червня оператори Сил безпілотних систем Збройних сил України атакували завод «Кримський титан» в Армянську — одне з найбільших хімічних підприємств не лише півострова, а й усієї Східної Європи. Після удару на території об’єкта спалахнула масштабна пожежа, а виробничі процеси були призупинені. Про це повідомив командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді (Мадяр), оприлюднивши кадри об’єктивного контролю ураження.

    За словами Бровді, удар завдали оператори 1-го окремого центру Сил безпілотних систем. Об’єктом атаки став завод, який після окупації Криму працює під контролем російських структур і забезпечує російський військово-промисловий комплекс критично важливою продукцією. Командувач СБС наголосив, що підприємство виробляє діоксид титану та інші хімічні компоненти, які використовуються у виробництві порохів, ракетного палива, вибухових речовин і спеціальних покриттів для військової техніки.

    «Об’єктивним контролем підтверджено нанесення уражень. Пожежа вирує. Виробництво призупинено», — повідомив Мадяр після завершення операції.

    Завод «Кримський титан» вважається найбільшим виробником діоксиду титану у Східній Європі. До окупації підприємство було одним із ключових промислових активів Криму. Після захоплення півострова Росія інтегрувала його у власну промислову систему. Відтоді продукція підприємства активно використовується як у цивільному секторі, так і для потреб оборонної промисловості РФ. Саме тому завод давно перебував у фокусі уваги українських військових аналітиків як важлива ланка забезпечення російського ВПК.

    За повідомленнями місцевих ресурсів, після серії вибухів над промисловою зоною Армянська здійнявся густий дим. Очевидці повідомляли про кілька влучань на території підприємства та екстрену евакуацію працівників. Офіційна окупаційна влада Криму традиційно намагалася мінімізувати інформацію про наслідки атаки, однак відео та фото з місця події швидко поширилися мережею.

    Удар по «Кримському титану» став черговим етапом масштабної кампанії Сил безпілотних систем із послаблення російської військової логістики, паливної інфраструктури та оборонної промисловості. Останніми місяцями українські дрони регулярно атакують нафтобази, хімічні підприємства, заводи з виробництва військової продукції та логістичні вузли на тимчасово окупованих територіях і в глибокому тилу Росії.

    Особливого значення ця атака набуває на тлі заяв командування СБС щодо послідовної ізоляції окупованого Криму. Раніше Роберт Бровді повідомляв, що системні удари українських безпілотників уже змусили російське командування обмежити використання важливої логістичної траси Р-280, яка сполучає Росію з Кримом через окуповані території півдня України. За його словами, українські удари суттєво скоротили військовий трафік цією артерією та створили серйозні проблеми для постачання російських військ.

    Паралельно із заводом в Армянську під час нічної операції оператори 1-го окремого центру СБС також знищили дві російські бойові машини піхоти БМП-2. За наявною інформацією, вони були оснащені тепловізійними комплексами та використовувалися для протидії українським безпілотникам у районі Перекопського перешийка. Це ще раз демонструє комплексний характер українських операцій, які спрямовані не лише на знищення промислових об’єктів, а й на послаблення системи оборони окупантів.

    Військові експерти зазначають, що удари по таких підприємствах мають довгостроковий ефект. Навіть тимчасове припинення роботи великих хімічних заводів здатне порушити виробничі ланцюги, вплинути на постачання компонентів для боєприпасів та створити додаткове навантаження на російську економіку. Особливо це важливо зараз, коли Росія намагається нарощувати виробництво ракет і боєприпасів для продовження війни проти України.

    Самі Сили безпілотних систем останнім часом демонструють стрімке нарощування можливостей. За відкритими даними, лише у травні 2026 року підрозділи СБС уразили понад 44 тисячі ворожих цілей, а кількість успішних операцій продовжує зростати. Командування робить ставку на удари по критично важливих елементах російської військової машини — від систем ППО та складів боєприпасів до заводів і транспортних вузлів.

    Удар по «Кримському титану» може стати одним із найпомітніших епізодів цієї кампанії. Якщо інформація про призупинення виробництва підтвердиться у довгостроковій перспективі, російський військово-промисловий комплекс зіткнеться з черговими труднощами у забезпеченні виробництва боєприпасів і компонентів для озброєння.

    Поки що масштаби пошкоджень уточнюються. Водночас уже зараз зрозуміло, що українські безпілотники продовжують переносити війну далеко за межі лінії фронту, завдаючи ударів по об’єктах, які Москва ще донедавна вважала відносно безпечними.

  • Зеленський завдав удару по кремлівській пропаганді: під санкції потрапили російські медіа та судді, причетні до переслідування українців

    Зеленський завдав удару по кремлівській пропаганді: під санкції потрапили російські медіа та судді, причетні до переслідування українців

    Президент України Володимир Зеленський підписав новий указ про запровадження санкцій проти представників російської судової системи та пропагандистських медіа, які беруть участь у переслідуванні українських громадян і поширенні дезінформації на користь Кремля. Новий санкційний пакет став черговим кроком України у боротьбі проти російської інформаційної машини та осіб, причетних до репресій проти українців на території РФ і тимчасово окупованого Криму. Про це повідомили в Офісі президента України.

    Згідно з рішенням Ради національної безпеки і оборони, під обмеження потрапили 29 фізичних та 17 юридичних осіб. До списку увійшли судді Російської Федерації, які ухвалювали політично мотивовані вироки щодо українських журналістів, громадських активістів, військовополонених та політичних діячів. Також санкції запроваджені проти низки російських пропагандистських структур, серед яких медіаресурси «Газета.ру», «Лента.ру» та Спілка журналістів Росії.

    У повідомленні наголошується, що підставою для санкцій стала безпосередня участь цих осіб та організацій у переслідуванні громадян України, виправданні агресії проти України та поширенні кремлівської пропаганди. Українська влада вважає, що такі дії є складовою російської гібридної війни та потребують не лише політичної, а й юридичної відповідальності.

    Одним із найгучніших прізвищ у санкційному списку став московський суддя Тимур Вахрамєєв. За даними української сторони, він систематично ухвалював рішення у справах проти незаконно утримуваних українців та був причетний до ізоляції українських журналістів у російських слідчих ізоляторах. Також Вахрамєєва пов’язують із переслідуванням української журналістки Вікторії Рощиної, яка загинула після перебування в російському полоні. Українські правозахисники неодноразово наголошували на необхідності міжнародної відповідальності осіб, причетних до її незаконного утримання.

    Окремий блок санкцій стосується російських медіа, які протягом багатьох років системно поширюють антиукраїнські наративи та виправдовують військову агресію Росії. Після початку повномасштабного вторгнення саме пропагандистські ресурси стали одним із ключових інструментів Кремля для виправдання воєнних злочинів, депортації українських дітей, обстрілів цивільної інфраструктури та окупації українських територій. Україна неодноразово закликала міжнародних партнерів застосовувати обмеження проти таких ресурсів нарівні з військовими та економічними санкціями.

    Уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк наголосив, що санкції проти російських суддів та пропагандистів є лише початком більш масштабної роботи. За його словами, Україна продовжує збирати докази щодо осіб, які брали участь у переслідуванні українців або сприяли поширенню російської пропаганди.

    «Усі причетні до переслідування українських громадян та інформаційного супроводу російської агресії мають відповідати за свої дії. Українські санкції — це лише перший етап. Наступним кроком має стати міжнародна синхронізація санкційних рішень», — наголосив Власюк.

    Варто зазначити, що Україна останніми місяцями суттєво активізувала санкційну політику. Лише протягом 2026 року Володимир Зеленський підписав низку указів щодо обмежень проти представників російського військово-промислового комплексу, організаторів депортації українських дітей, учасників так званого «тіньового флоту» РФ, пропагандистів, діячів культури та представників окупаційних адміністрацій.

    Зокрема, у квітні та травні цього року санкції були введені проти осіб і компаній, які забезпечують російський оборонний комплекс компонентами для ракетного озброєння, систем С-300 та С-400, а також підприємств, пов’язаних із виробництвом боєприпасів та ракетного палива.

    Нове рішення Києва також збігається у часі з активною роботою міжнародних партнерів України над посиленням тиску на Росію. 9 червня Європейська комісія офіційно представила 21-й пакет санкцій проти РФ, який розширює обмеження щодо російських компаній, фізичних осіб та секторів економіки, що підтримують війну проти України. За даними європейських інституцій, новий пакет містить додаткові обмеження для осіб, причетних до російської агресії, а також заходи проти секторів, які досі уникали масштабного санкційного тиску.

    Експерти зазначають, що санкції проти російських суддів мають не лише символічне значення. Такі рішення створюють юридичну базу для майбутніх міжнародних розслідувань і можуть стати підґрунтям для персональної відповідальності осіб, які ухвалювали незаконні вироки українцям. Аналогічна практика вже застосовувалася щодо російських силовиків, причетних до політичних переслідувань та порушень прав людини.

    У Києві підкреслюють, що боротьба з російською пропагандою залишається одним із ключових напрямів державної політики під час війни. Українська влада вважає, що інформаційна складова агресії є не менш небезпечною, ніж військові дії, адже саме через пропаганду Кремль виправдовує свої злочини, мобілізує підтримку війни всередині Росії та намагається впливати на міжнародну громадську думку.

    Запроваджені санкції стали черговим сигналом про те, що Україна послідовно документує злочини не лише російських військових, а й представників судової системи, медіа та інших структур, які допомагають Кремлю вести війну проти українського народу.

  • Україна відрізає Крим від окупованого півдня

    Україна відрізає Крим від окупованого півдня

    Українські Сили оборони продовжують методично руйнувати російську військову логістику на півдні України. Серія ударів по мостах, транспортних вузлах та маршрутах постачання між окупованою частиною Херсонської області та Кримом вже створює серйозні проблеми для російського угруповання військ і може вплинути на підготовку нових наступальних операцій армії РФ.

    Такого висновку дійшли аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW), які у новому звіті звернули увагу на системне посилення української кампанії з ураження логістичних маршрутів противника. За оцінкою експертів, Україна дедалі активніше завдає ударів середньої дальності по ключових військових об’єктах та транспортних артеріях окупованого півдня, що створює для росіян серйозні труднощі з постачанням пального, боєприпасів і техніки.

    Однією з головних цілей останніх днів став Чонгарський міст – одна з найважливіших транспортних артерій, яка з’єднує окупований Крим із захопленими районами Херсонської області. За інформацією українських посадовців, після ударів 7 та 9 червня міст зазнав критичних пошкоджень і фактично став непридатним для повноцінного руху транспорту. Російська окупаційна влада була змушена тимчасово перекривати рух та шукати альтернативні маршрути постачання.

    Аналітики зазначають, що Чонгарський міст є частиною важливого транспортного коридору Р-280, який сполучає Ростовську область Росії з Кримом через окуповані території Донеччини та Херсонщини. Саме цією дорогою російська армія доставляє значну частину боєприпасів, пального та військової техніки для угруповання на південному фронті.

    Після пошкодження Чонгарського мосту окупанти були змушені переорієнтувати логістику через Армянськ. Однак і цей маршрут невдовзі потрапив під українські удари. За словами командира одного з українських підрозділів, українські військові виявили велике скупчення російських вантажівок, які перевозили паливо та боєприпаси, і завдали по ньому удару. За попередніми оцінками, було пошкоджено або знищено близько 50 військових автомобілів.

    Додатковим підтвердженням масштабів проблем російської логістики стали заяви окупаційної адміністрації Херсонщини. Так званий «губернатор» Володимир Сальдо повідомив про удари по кількох мостах через Північно-Кримський канал поблизу Преображенки, Мирного та Армянська. Російська сторона визнала пошкодження переправ та необхідність проведення термінових перевірок їхнього стану.

    Супутникові знімки, оприлюднені журналістами та аналітиками, підтверджують пошкодження мостів на кримському напрямку. Крім того, поруч із Чонгарським мостом російські військові були змушені розгорнути понтонну переправу, що також свідчить про серйозність завданих руйнувань.

    В ISW наголошують, що нинішня кампанія України не обмежується лише мостами. Останніми тижнями українські безпілотники та ракети регулярно атакують паливні бази, залізничну інфраструктуру, військові склади та транспортні вузли в окупованому Криму, Маріуполі, Бердянську та інших районах півдня. Така стратегія поступово формує так званий «каскадний ефект», коли кожен новий удар змушує російське командування шукати альтернативні маршрути, які також потрапляють під вогонь українських сил.

    Окрему увагу експерти приділяють Криму. Півострів залишається одним із головних логістичних центрів російської армії на південному напрямку. Через нього проходять поставки пального, техніки, особового складу та боєприпасів для військ, які діють у Запорізькій та Херсонській областях. Саме тому удари по транспортних коридорах до Криму мають стратегічне значення для всієї кампанії на півдні України.

    За даними українських військових, попередні удари по Маріуполю, Бердянську та інших логістичних вузлах уже змусили окупантів переносити маршрути постачання дедалі ближче до Криму. Водночас українські сили демонструють здатність контролювати й ці напрямки, що поступово звужує можливості Росії для маневру.

    Аналітики ISW підкреслюють, що продовження таких атак може безпосередньо вплинути на здатність російської армії проводити нові наступальні операції. Зростання відстаней постачання, нестача пального, затримки з доставкою боєприпасів та необхідність перекидати ресурси на ремонт інфраструктури створюють додаткове навантаження на російську військову машину. Саме тому удари по мостах і логістичних вузлах можуть мати не менший вплив на ситуацію на фронті, ніж успішні бойові дії безпосередньо на лінії зіткнення.

    У підсумку в ISW зазначають, що українська кампанія з ураження транспортної та військової інфраструктури на окупованому півдні поступово перетворюється на одну з ключових загроз для російських планів у 2026 році. Якщо нинішня тенденція збережеться, Кремль може зіткнутися з дедалі більшими труднощами у забезпеченні своїх військ на південному напрямку та підготовці нових наступів.