Daypolitico

Позначка: Нацбанк

  • Гривня оновила антирекорд: НБУ встановив долар по 45,06 грн

    Гривня оновила антирекорд: НБУ встановив долар по 45,06 грн

    Національний банк України вперше в історії встановив офіційний курс долара вище психологічної позначки 45 гривень. На вівторок, 6 жовтня, курс американської валюти становитиме 45,0564 грн за долар, що приблизно на 7 копійок більше, ніж днем раніше. Це новий історичний максимум офіційного курсу.

    Для порівняння, 5 жовтня офіційний курс становив 44,9857 грн за долар. Таким чином, гривня продовжила поступове ослаблення щодо американської валюти й уперше перетнула рівень 45 грн/$ саме в офіційному курсі НБУ.

    Водночас євро рухається у протилежному напрямку. На 6 жовтня Нацбанк встановив його курс на рівні 50,4830 грн, тоді як 5 жовтня він становив 50,5333 грн. Тобто європейська валюта подешевшала приблизно на 5 копійок.

    Однією з причин такої різниці між динамікою долара та євро стала ситуація на міжнародному валютному ринку. Interfax-Україна звертає увагу, що євро опускався нижче рівня 1,12 долара за євро вперше з травня 2025 року. Це впливає і на співвідношення курсів валют в Україні.

    На міжбанківському ринку 5 жовтня долар також торгувався поблизу нових максимумів. За даними УНІАН, котирування доходили приблизно до 45,07–45,10 грн за долар.

    При цьому позначку 45 гривень долар уже раніше перетинав у касах окремих банків та обмінних пунктах. Однак саме офіційний курс Національного банку перевищив цей рівень уперше.

    З початку жовтня американська валюта послідовно дорожчала. 1 жовтня офіційний курс становив близько 44,68 грн, 2 жовтня — 44,83 грн, 5 жовтня — майже 44,99 грн, а на 6 жовтня зріс до 45,0564 грн. Таким чином, лише за перші дні місяця долар додав близько 37 копійок.

    Водночас перетин позначки 45 гривень сам по собі не означає автоматичного різкого стрибка цін або нового режиму валютного ринку. НБУ продовжує працювати в режимі керованої гнучкості курсу та впливати на міжбанківський ринок валютними інтервенціями.

    Раніше експерти звертали увагу, що курс гривні залежить одразу від кількох факторів: обсягів міжнародного фінансування, попиту імпортерів на валюту, бюджетних видатків, експорту та обсягів продажу валюти Національним банком.

    На 6 жовтня офіційні курси основних валют виглядають так:

    1 долар США — 45,0564 грн;
    1 євро — 50,4830 грн;
    1 польський злотий — 11,5256 грн;
    1 фунт стерлінгів — 59,5929 грн.

    Отже, 6 жовтня став першим днем, коли офіційний курс долара в Україні перевищив 45 гривень. При цьому євро, навпаки, трохи подешевшав.

  • Приватизація Sense Bank та скандал із плівками НАБУ: кошти спрямують на армію, а в суспільстві лунають заклики до відставки голови НБУ

    Приватизація Sense Bank та скандал із плівками НАБУ: кошти спрямують на армію, а в суспільстві лунають заклики до відставки голови НБУ

    Sense Bank готують до приватизації, а виручені від продажу фінансової установи кошти планують спрямувати на забезпечення Сил оборони України. Водночас процес супроводжується суспільно-політичним резонансом через оприлюднення матеріалів НАБУ.

    Ключові деталі та перебіг подій

    • Фінансування оборони: Усі надходження від продажу націоналізованого банку планують направити на фінансове забезпечення Збройних Сил України та закупівлю озброєння.
    • Фігуранти розслідування НАБУ: З оприлюднених аудіозаписів Національного антикорупційного бюро стало відомо, що потенційним купівлею або впливом на процес зацікавлена особа під псевдонімом або ім’ям «Давід».
    • Вимоги відставки керівництва НБУ: Після публікації матеріалів прослуховування у публічному просторі та серед експертів почали лунати заклики щодо звільнення голови Національного банку України для забезпечення об’єктивності та прозорості конкурсу.

    З повідомлень щодо підготовки угоди та розслідування:

    «Sense Bank готують до продажу — отримані кошти спрямують на потреби Сил оборони. З плівок НАБУ відомо, що цим банком зацікавлений якийсь “Давід”. Крім того, після плівок НАБУ звучать заклики звільнити голову НБУ».

  • Долар може піти вгору через бензин: банкір назвав курс на початок серпня

    Долар може піти вгору через бензин: банкір назвав курс на початок серпня

    На початку серпня одним із головних факторів, які можуть впливати на валютний ринок України, стане вартість енергоносіїв. Зростання світових цін на нафту здатне посилити попит бізнесу на долари та євро через збільшення витрат на імпорт пального. Водночас різких стрибків курсу найближчим часом не очікується.

    Такий прогноз озвучив директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності «Глобус Банку» Тарас Лєсовий.

    За його словами, на міжбанківському ринку у перший тиждень серпня долар може перебувати в межах 44,6–45,2 грн, а євро — 50,8–51,5 грн. На готівковому ринку американська валюта, за прогнозом, коштуватиме приблизно 44,8–45 грн, а євро — 51–51,5 грн.

    Одним із ключових ризиків для гривні залишатиметься подорожчання нафти. Україна значною мірою залежить від імпорту пального, тому зміни світових котирувань швидко відображаються на потребі імпортерів у валюті.

    За словами Лєсового, енерготрейдери зазвичай намагаються купувати валюту наперед, якщо бачать ризик одночасного зростання і цін на нафту, і курсу долара. Саме тому навіть очікування подорожчання енергоносіїв можуть короткостроково підвищувати попит на іноземну валюту.

    Додатковим чинником стане підготовка бізнесу до осінньо-зимового періоду. Компанії традиційно збільшують запаси пального, закуповують генератори, акумулятори, енергетичне обладнання та комплектуючі. Значна частина цієї продукції імпортується, тому для розрахунків потрібні долари або євро.

    У результаті попит на валюту з боку бізнесу на початку серпня може зрости. Водночас експерт вважає, що ці процеси є прогнозованими, а тому Національний банк має достатньо інструментів, щоб згладжувати дисбаланс за допомогою валютних інтервенцій.

    Окремо Лєсовий звернув увагу на поведінку населення. За його словами, українці традиційно дуже чутливо реагують на зміну цін на бензин і дизель. Подорожчання пального часто підсилює інфляційні очікування, а це, своєю чергою, може підштовхувати людей до купівлі валюти як способу збереження заощаджень.

    Втім, масового переходу населення в долари чи євро він наразі не прогнозує. Одним із головних стримувальних факторів є дохідність гривневих депозитів. За умови помірної інфляції вони залишаються достатньо привабливими та дозволяють отримувати реальний дохід.

    Ще одним конкурентом іноземній валюті залишаються облігації внутрішньої державної позики. Дохід від ОВДП не оподатковується, тому цей інструмент продовжує користуватися попитом серед приватних інвесторів.

    На курс також можуть впливати безпекові фактори. Зокрема, атаки Росії на енергетичну та логістичну інфраструктуру здатні одночасно збільшити потребу України в імпорті обладнання та ускладнити експорт. Це може створити додатковий попит на валюту та зменшити її надходження на ринок.

    Певним стабілізувальним фактором у серпні може стати сезонне збільшення пропозиції овочів, фруктів та іншої аграрної продукції. Це традиційно стримує інфляцію в окремих категоріях. Водночас логістичні проблеми або нові російські удари можуть частково нівелювати цей ефект.

    За оцінкою Лєсового, Національний банк і надалі залишатиметься головним стабілізатором валютного ринку. Режим керованої гнучкості дозволяє регулятору контролювати надмірні коливання та компенсувати періоди підвищеного попиту на валюту.

    Протягом 3–9 серпня банкір очікує, що щоденні коливання на міжбанку становитимуть близько 5–15 копійок, у банках — до 20 копійок, а в обмінниках — до 30 копійок. Середні тижневі відхилення, за його оцінкою, залишатимуться в межах 1–1,5% від стартового курсу тижня.

    Таким чином, різкого обвалу гривні на початку серпня експерт не очікує. Найбільший ризик для валютного ринку він пов’язує саме з цінами на нафту та подальшою динамікою вартості пального. Якщо енергоносії суттєво подорожчають, це може збільшити попит імпортерів на долари та євро. Водночас інтервенції НБУ, висока дохідність гривневих інструментів і відносно стриманий попит населення мають зменшити ймовірність різких курсових стрибків.

  • Рекорд за всю історію: українці інвестували в державні облігації понад 150 млрд гривень

    Рекорд за всю історію: українці інвестували в державні облігації понад 150 млрд гривень

    Українці встановили новий історичний рекорд за обсягом інвестицій у облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Станом на кінець червня 2026 року портфель державних цінних паперів, що перебуває у власності фізичних осіб, досяг найвищого показника за всю історію функціонування цього ринку. У Міністерстві фінансів зазначають, що громадяни дедалі активніше використовують ОВДП як інструмент збереження та примноження заощаджень, а також підтримки державного бюджету в умовах війни.

    За інформацією Мінфіну, станом на 24 червня 2026 року портфель ОВДП у власності фізичних осіб становив 153,6 млрд гривень, що стало абсолютним рекордом за всю історію українського ринку державних облігацій. Станом на 1 липня обсяг вкладень населення оцінювався приблизно у 150 млрд гривень, що на 59% більше, ніж за аналогічний період минулого року, і на 33,9% більше, ніж на початку 2026 року.

    Завдяки такому зростанню частка фізичних осіб серед усіх власників ОВДП за рік збільшилася з 5,1% до 7,6%. Це свідчить про стале зростання інтересу українців до державних цінних паперів як одного з найбільш надійних фінансових інструментів. Інвестори можуть придбати військові та класичні ОВДП через банки або ліцензованих брокерів, а отримані державою кошти спрямовуються на фінансування бюджету та забезпечення потреб країни.

    Зростання зафіксували й серед інших категорій інвесторів. Портфель страхових компаній за рік збільшився майже на 30% і досяг 24,6 млрд гривень. Вкладення юридичних осіб зросли на 14,7%, до 213,4 млрд гривень. Найбільшими власниками державних облігацій залишаються українські банки, портфель яких зріс на 8,1% і становить 916,3 млрд гривень, або 46,3% від загального обсягу всіх ОВДП в обігу.

    Водночас частка Національного банку України у структурі власників державних облігацій продовжує скорочуватися. Якщо рік тому НБУ володів 36,6% усіх ОВДП, то станом на 1 липня 2026 року цей показник знизився до 33,2%. Обсяг портфеля регулятора за рік скоротився на 2,5% — до 655,8 млрд гривень. Така динаміка пов’язана з поступовим переходом до ринкової моделі фінансування державного бюджету, коли дедалі більшу роль відіграють приватні інвестори та фінансові установи.

    Частка іноземних інвесторів залишається відносно невеликою. Станом на початок липня нерезиденти володіли ОВДП на суму 17,8 млрд гривень, що становить 0,9% від загального обсягу ринку. У річному вимірі їхній портфель скоротився на 10,5%, хоча з початку 2026 року він зріс на 11,7%, що може свідчити про поступове відновлення інтересу іноземних інвесторів до українських державних цінних паперів.

    У Міністерстві фінансів наголошують, що розвиток внутрішнього ринку ОВДП залишається одним із ключових джерел фінансування державного бюджету. На 2026 рік уряд планує залучити через розміщення облігацій до 420 млрд гривень. Кошти від продажу державних цінних паперів спрямовуються на фінансування соціальних видатків, підтримку економіки та інших потреб держави, тоді як основні оборонні витрати покриваються як за рахунок внутрішніх доходів бюджету, так і міжнародної фінансової допомоги.

    Раніше Міністерство енергетики України вперше майже за два десятиліття також повідомило про інвестування коштів власного фінансового резерву в ОВДП. Уже вкладено близько 400 млн гривень, а загальний обсяг таких інвестицій протягом 2026 року має сягнути приблизно 785 млн гривень. Крім того, міжнародні кредитори погодилися відтермінувати виплати за державним боргом України до 2030 року, що має додатково підтримати фінансову стійкість країни в умовах війни.

    Фахівці пояснюють зростання популярності ОВДП одразу кількома чинниками: конкурентною дохідністю порівняно з банківськими депозитами, державними гарантіями повернення коштів, звільненням доходу фізичних осіб від оподаткування військовим збором та податком на доходи фізичних осіб, а також можливістю безпосередньо підтримати фінансову стійкість держави в умовах повномасштабної війни. Саме ці фактори сприяли тому, що за останній рік інвестиції українців у державні облігації зросли майже на 60% і досягли найвищого рівня за всю історію функціонування ринку ОВДП.

  • Інфляція пригальмувала: чи стане дешевше жити українцям уже цього літа

    Інфляція пригальмувала: чи стане дешевше жити українцям уже цього літа

    В Україні вперше за останні чотири місяці зафіксували уповільнення інфляції. У травні 2026 року зростання споживчих цін становило 0,9% проти 1,4% у квітні, 1,7% у березні та 1% у лютому. Відповідні дані 9 червня оприлюднила Державна служба статистики України.

    Позитивна динаміка дозволила знизити річний показник інфляції до 8,2%. Для порівняння, у квітні річна інфляція становила 8,6%, а в березні – 7,9%. Таким чином, після кількох місяців прискорення темпів зростання цін українська економіка отримала перші ознаки стабілізації.

    Згідно з даними Держстату, базова інфляція, яка не враховує найбільш волатильні категорії товарів та послуг, також продемонструвала уповільнення. У травні вона склала 0,7% порівняно з 0,9% у квітні та 1,5% у березні. Водночас у річному вимірі базова інфляція зросла до 7,9%, тоді як у квітні цей показник становив 7,6%.

    Економісти зазначають, що нинішнє сповільнення інфляції було очікуваним. Значною мірою воно пов’язане з так званим ефектом статистичної бази. У травні минулого року ціни також демонстрували досить високе зростання, тому нинішні показники виглядають більш помірними у річному вимірі.

    Аналітики Forbes Ukraine прогнозують, що у червні інфляція може тимчасово опуститися нижче 8% у річному вимірі. Однак експерти застерігають від надмірного оптимізму. На їхню думку, нинішнє сповільнення не означає остаточного перелому інфляційного тренду, а є радше короткостроковим явищем.

    На ситуацію з цінами продовжують впливати кілька факторів. Насамперед йдеться про наслідки війни, високі бюджетні витрати, коливання валютного ринку, логістичні труднощі та зростання виробничих витрат бізнесу. Крім того, суттєвий вплив на ціни мають тарифи, енергетична ситуація та обсяги імпорту.

    Ще у березні Національний банк України залишив облікову ставку на рівні 15%. Регулятор пояснював таке рішення необхідністю стримування інфляційного тиску та погіршенням інфляційних очікувань. Водночас НБУ наголошував, що фактична траєкторія інфляції загалом відповідає його прогнозам.

    У Нацбанку неодноразово зазначали, що одним із факторів інфляційного тиску залишається поступова девальвація гривні. Зростання курсу долара впливає на вартість імпортних товарів, пального та окремих категорій продукції, що зрештою відображається на споживчих цінах.

    Попри це, міжнародні фінансові організації та українські економісти загалом позитивно оцінюють макроекономічну ситуацію в країні. Значні золотовалютні резерви, стабільна підтримка міжнародних партнерів та контрольована політика НБУ дозволяють уникати різких інфляційних стрибків навіть в умовах повномасштабної війни.

    За оцінками експертів, ключовим викликом для другої половини 2026 року залишатиметься баланс між економічним відновленням та стримуванням цін. Якщо міжнародна фінансова допомога продовжить надходити у запланованих обсягах, а ситуація на валютному ринку залишатиметься контрольованою, Україна має шанси утримати інфляцію в однознаковому діапазоні до кінця року.

    Водночас на подальшу динаміку цін можуть вплинути нові ризики. Серед них – можливі зміни на світових енергетичних ринках, наслідки війни на Близькому Сході, коливання цін на продовольство, а також ситуація з врожаєм в Україні. Окрему роль відіграватиме й курс гривні, який залишається одним із головних факторів формування інфляційних очікувань.

    Таким чином, травень став першим місяцем за останній час, коли інфляція продемонструвала помітне уповільнення. Для українців це означає, що темпи подорожчання товарів та послуг дещо знизилися. Проте експерти наголошують: говорити про остаточну перемогу над інфляцією поки що зарано, адже економіка продовжує працювати в умовах високої невизначеності та воєнних ризиків.

  • Нацбанк поступово виводить з обігу старі банкноти 50 і 200 гривень

    Нацбанк поступово виводить з обігу старі банкноти 50 і 200 гривень

    Національний банк України розпочав поступове вилучення з обігу банкнот номіналом 50 і 200 гривень старого зразка, випущених у 2003–2007 роках.

    Їх замінять купюрами сучасного покоління — зразка 2014 року та наступних років випуску.

    У НБУ наголосили, що спеціально обмінювати старі банкноти громадянам не потрібно. Процес відбуватиметься поступово під час звичайного готівкового обігу.

    «Потрапляючи до банків, банкноти номіналами 50 та 200 гривень старого зразка більше не повертатимуться в обіг. Їх вилучатимуть і передаватимуть до Національного банку для подальшого перерахунку та утилізації», — пояснили в регуляторі.

    У Нацбанку зазначили, що рішення ухвалили для підвищення якості та надійності готівки, а також для оптимізації готівкового обігу.

    У результаті в обігу залишаться лише банкноти сучасного покоління.

    Крім того, НБУ анонсував випуск нової пам’ятної монети номіналом 10 гривень під назвою «30 років Конституції України». Її планують ввести в обіг у червні 2026 року.

    Монету виготовлять зі срібла 925 проби. Вона буде присвячена ухваленню Конституції України 28 червня 1996 року та увійде до серії «Українська держава».

    Також у Центр протидії дезінформації раніше попереджали, що російські дрони на Харківщині почали розкидати фальшиві гривні, які зовні нагадують справжні банкноти та можуть використовуватися для інформаційно-психологічних операцій.

  • Легендарна «Червона рута» у сріблі: в Україні випустять нову пам’ятну монету номіналом 10 гривень

    Легендарна «Червона рута» у сріблі: в Україні випустять нову пам’ятну монету номіналом 10 гривень

    В Україні з’явиться нова пам’ятна монета, присвячена одній із найвідоміших українських пісень — «Червона рута». Національний банк України анонсував випуск нумізматичної новинки, яка стане частиною серії «Українська спадщина» та продовжить традицію вшанування культурних символів у металі.

    Монета матиме назву «Червона рута — голос поколінь» і символізуватиме значення цієї композиції для української культури. Йдеться не просто про музичний твір, а про явище, яке десятиліттями залишається впізнаваним культурним кодом для різних поколінь українців.

    Випуск заплановано на вересень 2026 року. Як і інші пам’ятні монети Нацбанку, вона буде виготовлена з дорогоцінного металу та матиме обмежений тираж, що автоматично робить її привабливою не лише для колекціонерів, а й для тих, хто цікавиться культурною спадщиною.

    За офіційною інформацією, монета карбуватиметься зі срібла 925 проби. Її маса становитиме 31,1 грама в чистоті, а діаметр — 38,6 міліметра. Загальний тираж обмежиться 10 тисячами екземплярів, що є стандартною практикою для подібних нумізматичних випусків.

    Серія «Українська спадщина», до якої увійде новинка, реалізується Національним банком України з 2005 року. Її головна мета — зафіксувати у металі ключові елементи української культури, традицій і мистецтва. За цей час у межах серії було випущено низку тематичних монет, присвячених як літературним творам, так і народним ремеслам та святам.

    Серед найвідоміших випусків — монети, присвячені «Сорочинському ярмарку», «Лісовій пісні», «Щедрику», «Петриківському розпису», українській вишиванці та писанці. Кожен із цих екземплярів не лише має художню цінність, а й відображає певний пласт національної ідентичності.

    Обрання теми «Червоної рути» виглядає логічним продовженням цієї концепції. Пісня, яка з’явилася у другій половині ХХ століття, стала символом української естради та культурного відродження. Вона неодноразово звучала на міжнародних сценах і залишається впізнаваною далеко за межами України.

    Експерти зазначають, що такі монети виконують одразу кілька функцій. З одного боку, це інструмент популяризації культури та історії, з іншого — об’єкт інвестування. Обмежений тираж і використання дорогоцінного металу часто призводять до зростання їх вартості на вторинному ринку.

    Традиційно реалізація пам’ятних монет відбувається через офіційний інтернет-магазин Національного банку України, а також через банки-дистриб’ютори. Зазвичай попит на такі новинки перевищує пропозицію, особливо якщо йдеться про популярні культурні теми.

    Паралельно Нацбанк продовжує випускати й інші тематичні монети. Наприклад, раніше було представлено монету номіналом 5 гривень, присвячену опішнянській кераміці. Вона виготовлена з нейзильберу та має значно більший тираж — 50 тисяч екземплярів, що робить її доступнішою для широкої аудиторії.

    Водночас срібні монети, подібні до «Червоної рути», зазвичай позиціонуються як преміальний продукт. Вони мають вищу стартову вартість і часто продаються у спеціальному сувенірному пакуванні, що підвищує їхню колекційну цінність.

    Окрему увагу приділяють дизайну таких монет. Хоча офіційний вигляд новинки поки не представлений, зазвичай Нацбанк залучає художників і граверів, які створюють складні композиції з використанням символіки, орнаментів і тематичних зображень. Це робить кожен випуск унікальним з точки зору мистецтва.

    Очікується, що нова монета стане не лише предметом колекціонування, а й символічним подарунком, який поєднує у собі історію, культуру та сучасну ідентичність України.

    Таким чином, випуск монети «Червона рута — голос поколінь» є ще одним кроком у популяризації української культурної спадщини та водночас нагадуванням про силу мистецтва, яке здатне об’єднувати покоління навіть у найскладніші часи.

  • Новий закон про блокування рахунків б’є по звичайних людях, а не по тіньових потоках

    Новий закон про блокування рахунків б’є по звичайних людях, а не по тіньових потоках

    Уряд і Нацбанк готують законопроєкт про створення спеціального реєстру так званих «дропів» — фізичних осіб і ФОПів, рахунки яких визнають ризиковими. Його вже зареєстровано у Верховній Раді під номером 14161. За документом, Національний банк України отримає право вести централізований перелік людей, через рахунки яких проходять «підозрілі» транзакції. Банки та платіжні установи зможуть оперативно вносити туди клієнтів, а статус у цьому реєстрі автоматично означатиме обмеження на фінансові операції.

    Що саме пропонують. Якщо людина потрапляє до реєстру, банки обмежуватимуть кількість рахунків і карток, зменшуватимуть ліміти на платежі та перекази, а всі операції такого клієнта йтимуть під посилений моніторинг. Ідеться саме про фізосіб та підприємців, а не про великі компанії. Термін таких обмежень може сягати до двох років. За задумом авторів, це має перекрити канали відмивання грошей через «дропів» — людей, які за винагороду віддають свої карткові реквізити для перекидання великої готівки в безготівку, для азартних сервісів та інших сірих схем.

    Логіка законопроєкту проста й жорстка: якщо активність на рахунку виглядає «не вашою» — наприклад, обсяги платежів не відповідають офіційним доходам, або один і той самий IP-адрес/пристрій використовується для керування кількома різними картками, або операції мають ознаки типових готівково-безготівкових «прокачок» — клієнта можуть визнати ризиковим і загнати в цей реєстр. Банку при цьому не потрібно чекати вироку суду за відмивання коштів.

    У документації цей крок позиціонують як боротьбу з тіньовою економікою, зокрема з підпільними платіжними сервісами, конвертаційними центрами та псевдолегальними казино, що працюють через мережі дропів. Ідея виглядає привабливо: якщо перекрити дрібні кишені, великі сірі потоки просто зникнуть. Так подають це і автори законопроєкту, і профільні медіа.

    Проблема починається там, де закінчується пресрелізна логіка. Усі нові інструменти контролю спрямовані на кінцеву ланку — пересічного власника картки, студента, підприємця-«ФОПа», якого визнали «ризиковим». А от великі джерела цих потоків — організатори схем — лишаються практично поза кадром.

    Показовий момент: одне з головних українських бізнес-видань, яке активно пише про загрозу «дропінгу», належить бізнесмену Артуру Гранцу. Саме Гранц є мажоритарним власником компанії-видавця Forbes Ukraine після повернення бренду в країну; він відкрито позиціонує себе як людину, яка «повернула Forbes в Україну» і контролює структуру, що стоїть за виданням.

    І тут починається головне питання довіри. Ім’я Гранца роками фігурує у розслідуваннях щодо сірих потоків готівки та контрабанди. Він контролює або контролював мережі duty free на прикордонних переходах — зокрема «СП Д’ЮТІ ФРІ ТРЕЙДІНГ», «МЕЛЛО Д’ЮТІ ФРІ», «Автопорт-Чоп» — які, за оцінками депутатів та учасників тимчасових слідчих комісій, були ключовими каналами для виведення цигарок і алкоголю «повз митницю». Журналісти та правоохоронці припускають, що обсяги продажів сигарет через такі точки перевищували реальні потоки пасажирів у рази, що вказувало не на легальний продаж туристам, а на постійне «переливання» тютюну в тінь.

    Тіньовий тютюн — це не дрібниця. За оцінками ринку, контрабанда й ухилення від сплати акцизу на сигарети в Україні вимірюються мільярдами гривень щороку і напряму б’ють по держбюджету. Саме цей сегмент — duty free на кордоні — тривалий час називали одним із центрів збагачення людей, пов’язаних із власниками мережі. У публічних розслідуваннях прямо згадувалося ім’я Гранца як одного з бенефіціарів таких схем, а його бізнес неодноразово потрапляв у поле зору парламентських комісій через підозри у контрабанді. Сам Гранц публічно відкидає звинувачення і каже, що його мережі діють у межах закону, а історії про «сотні фур контрабанди через duty free» називає маніпуляціями конкурентів і політиків.

    Ще один ключовий блок — онлайн-гемблінг. Ринок азартних ігор в Україні після легалізації став величезним грошовим насосом, і одним із найбільших гравців є Vbet. Цей бренд пов’язують із тим самим Артуром Гранцом як фактичним керівником/ключовим бенефіціаром в Україні. За даними журналістських публікацій, саме через такі онлайн-казино роками будувалися схеми з відмивання грошей і мінімізації податків, включно з так званим «міскодингом» — підміною коду транзакції, коли платіж за гру маскується під щось зовсім інше, щоб банки пропускали операцію без зайвих питань. Потім ці кошти розносили по ланцюгу — через «дропів», підставних ФОПів і картки фізосіб, а далі виводили в офшори, у тому числі на Кіпр і в ОАЕ.

    Саме ці потоки — гемблінг, обналічка, duty free-коридори тютюну й алкоголю — і створюють попит на «дропів». Тобто не навпаки: не дроп → схема, а схема → дроп. Але законопроєкт і вся риторика навколо «реєстру ризикових рахунків» концентруються не на тих, хто генерує гроші, а на тих, через кого їх проганяють.

    Це і є головне протиріччя. Держава каже, що візьме під жорсткий контроль людей, у яких «щось не так з транзакціями», обмежить їм кількість карток, поставить під постійний фінансовий нагляд і може фактично паралізувати їхні рахунки до двох років. Але чи буде так само жорстко відпрацьовано питання, звідки походять самі грошові потоки, як працюють «конверти», хто стоїть за міскодингом і хто реально заробляє на дропах? На це відповіді законопроєкт не дає.

    Політично це виглядає так. Банкам готують новий обов’язок: стежити за власними клієнтами, фіксувати підозрілу поведінку й негайно ділитися нею з Нацбанком. НБУ буде тримати централізований «чорний список», доступний усій банківській системі. Людині з таким статусом можуть урізати можливість проводити платежі, заблокувати звичні p2p-перекази, обмежити роботу ФОПа. І все це — без суду на старті.

    Тобто держава отримує важіль тиску на мікрорівні — на окремого громадянина. А ось чи отримає вона хоч якийсь інструмент проти тих, кого в розслідуваннях роками описують як бенефіціарів контрабанди, duty free-схем і тіньових гемблінгових потоків — питання відкрите. І саме це робить історію з «реєстром дропів» настільки чутливою.

  • Як «Банк Альянс» і Фірташ крадуть мільярди під прикриттям держави

    Як «Банк Альянс» і Фірташ крадуть мільярди під прикриттям держави

    Система контролю над фінансами України опинилася під загрозою через діяльність олігархів, які мають змогу уникати відповідальності. У центрі скандалу – «Банк Альянс», який став ключовою ланкою у схемах відмивання коштів та обслуговування фінансових інтересів підсанкційного Дмитра Фірташа та його фінансово-промислової групи DF Group.

    Одним із організаторів цих схем є колишній начальник відділу процесуального керівництва в Офісі Генпрокурора Ігор Стадник, який безперешкодно виїхав до Канади. Там він отримав тимчасовий захист і продовжує контролювати фінансові операції через дружину Катерину, купуючи нерухомість та легалізуючи кошти, незаконно виведені з України. Моральна відповідальність Стадника, за словами експертів, залишається непокараною.

    Окремо розкрито зловживання «Банку Альянс» у взаємодії з державними структурами. У 2021 році банк виступив гарантом за договором ПрАТ «НЕК «Укренерго» з ТОВ «Юнайтед Енерджі», пов’язаним з Ігорем Коломойським, на суму 1,85 млрд грн. Після невиконання зобов’язань трейдера банк відмовився сплатити кошти, завдавши державі збитків понад 1,7 млрд грн. Розслідування НАБУ підтвердило незаконний відвід коштів через офшори, а колишня голова банку Юлія Фролова оголошена в розшук. Судові процеси затягуються, і відповідальні особи досі не понесли покарання.

    Крім того, «Банк Альянс» був причетний до масштабної незаконної переказки коштів за кордон: лише за 2019–2020 роки через його канали вивели до Росії 6,5 млрд гривень.

    Масив доказів щодо протиправної діяльності банку та причетності посадових осіб Національного банку передано до Офісу Генпрокурора України. Проте реальної реакції з боку правоохоронних органів поки що немає.

  • Бензин може подорожчати до 70 грн уже в жовтні

    Бензин може подорожчати до 70 грн уже в жовтні

    Сигнали про подорожчання пального на українському ринку, що з’явилися у вересні, дедалі частіше звучать як реальна загроза. За оцінками частини аналітиків, вже в жовтні літр бензину А-95 може підскочити до 62–65 гривень, а в окремих мережах — і до 70 грн/л. Дизельне паливо також може подорожчати на аналогічному рівні. Наразі середня роздрібна ціна А-95 коливається близько 58,72 грн/л, дизеля — 55,87 грн/л, але низка факторів створює передумови для подальшого зростання.

    Один із таких факторів — питання походження імпортного пального. 15 вересня СБУ звернулася до Енергетичної митниці з проханням обмежити постачання нафтопродуктів з Індії і вимагати обов’язкового лабораторного аналізу кожної партії — через підозри про використання у виробництві російської нафти. Однак експерти сумніваються, що якісна перевірка вирішить проблему: енергетичний фахівець Геннадій Рябцев наголошує, що встановити походження вже переробленого пального практично неможливо навіть за допомогою сучасного обладнання, а підтверджувальні документи легко підробити через офшори або транзит через треті країни.

    Потенційні обмеження імпорту через румунський порт Констанца додають ще одну невизначеність. Через цей порт надходить прозапасно близько чверті всіх нафтопродуктів в Україну, і за даними консалтингової групи “А-95”, понад 75% пального, імпортованого через Констанцу, має індійське або турецьке походження. Голова компанії Сергій Куюн не виключає, що у жовтні обмеження можуть торкнутися не лише Індії, а й постачань через сам порт — питання, яке нині обговорюють румунські посадовці з трейдерами, аби не допустити проникнення на ринок продукції сумнівного походження.

    На ситуацію також впливає позиція великих переробників. Зокрема, індійський гігант Reliance щороку переробляє понад 60 мільйонів тонн нафти; у його роботі істотна частка російського ресурсу робить продукцію конкурентною за ціною, але водночас створює ризики в умовах санкційної політики. Саме через подібні ланцюги постачань питання походження сировини набуває геополітичного та регуляторного значення.

    Ще один довгостроковий фактор тиску на ціни — зміни в акцизному навантаженні в рамках євроінтеграційних зобов’язань. З 1 січня 2026 року ставка акцизу на бензин має зрости з 271,7 до 300 євро за тисячу літрів, на дизель — з 215,7 до 253,8 євро. Орієнтовно це додасть близько 1,5 грн до ціни літра бензину і до 2 грн до дизеля, але остаточний ефект залежатиме від цінової політики мереж АЗС, рівня конкуренції та інших зовнішніх чинників.

    Утім, на ринку є й пом’якшувальні фактори. Після шоку 2022 року Україна суттєво диверсифікувала поставки пального: якщо до повномасштабного вторгнення до 70% бензину і 40% дизеля імпортували з Росії та Білорусі, то сьогодні постачання йдуть із ширшого кола джерел — Греції, Туреччини, США та інших країн. Трейдери демонструють гнучкість і вже шукають альтернативи індійським та турецьким поставкам на випадок обмежень.

    Прогнози офіційних установ більш помірковані. Національний банк України оцінює можливе зростання вартості пального в середньому на 8% у 2026-му і ще на 6,9% у 2027-му. Аналітики НБУ вказують, що це частково компенсується очікуваним укріпленням гривні, стабілізацією світових цін на нафту й адаптацією трейдерів до нових умов логістики та регулювання.

    У короткій перспективі ключовими залишаються рішення регуляторів, ефективність митних перевірок і швидкість знаходження альтернативних маршрутів та постачальників. Якщо лабораторні обмеження імпорту виявляться широкими, а постачання через Констанцу будуть суттєво скорочені, тиск на роздрібні ціни вже в жовтні може стати відчутним. Якщо ж система перевірок буде адресною і трейдери оперативно переорієнтують логістику, покупцям вдасться уникнути найгірших сценаріїв. Водночас підвищення акцизів із початку 2026 року залишиться фіксованим фактором витрат, який продавці закладатимуть у ціну пального незалежно від короткострокових коливань.