Daypolitico

Позначка: Нацбанк

  • Ключові моменти нового меморандуму від МВФ

    Ключові моменти нового меморандуму від МВФ

    Уряд України оприлюднив новий меморандум з Міжнародним валютним фондом (МВФ), який визначає ключові зобов’язання української влади для отримання чергового траншу фінансування. Цей меморандум охоплює широкий спектр питань, зокрема фінансову стабільність та економічні реформи, що є критичними в умовах триваючої війни та економічних викликів.

    Опубліковано новий меморандум про взаємодію уряду України та МВФ, у якому прописано зобов’язання, які бере на себе українська влада після отримання чергового траншу. Меморандум масштабний і охоплює різні сфери. Ми вибрали ключові моменти:

    1. Українська влада розглядає підвищення ставки ПДВ, як «ефективне потенційне джерело додаткових надходжень» до держбюджету. Нова можлива ставка податку на додану вартість не називається, але відомо, що раніше МВФ рекомендував збільшення ставки з 20% до 22%.

    2. Уряд України пообіцяв зробити податкову систему України «більш справедливою», і «запровадити більш прогресивний податок на доходи фізичних осіб», який зараз становить 18%. А також провести те, що в документі називається «комплексною реформою системи спрощеного оподаткування», щоб бізнес не міг уникати сплати податків і мінімізацією. У тому числі йдеться про глобальну податкову реформу, яка має відбуватися з розкриттям податковим органам за їхніми запитами банківської таємниці (тобто інформації про рух коштів за рахунками клієнтів).

    3. У 2025 році Нацбанк пообіцяв із залученням аудиторів провести щорічну оцінку стійкості банків – стрес-тестування.

    4. Два держбанки – Сенс Банк і Укргазбанк – підготують до продажу, і для цього вже внесли відповідний законопроєкт до Верховної Ради. До кінця грудня 2024 року мають призначити міжнародного фінансового радника.

    5. На виконання директиви Євросоюзу влада зобов’язалася до кінця січня 2025 року підняти вимогу щодо мінімального статутного капіталу для банків із нинішніх 200 млн грн (4,4 млн євро) до 5 млн євро. Власникам фінустанов дадуть 6 місяців для її виконання.

    6. Українцям можуть підняти тарифи на електрику і газ. У документі йдеться про те, що влада допускає «поступове підвищення тарифів на газ та електроенергію до рівня відшкодування витрат з одночасним виділенням достатніх і адресно спрямованих ресурсів для захисту вразливих домогосподарств». Точних цінових орієнтирів не вказано.

    7. Уряд зобов’язався просувати реформи в енергетичному секторі, зокрема й формування повного складу наглядової ради «Укренерго» (7 членів), більшість у якій становитимуть «незалежні» (тобто, рекомендовані західними партнерами) члени (формування наглядової ради передбачено до кінця грудня 2024 року).

    8. До кінця 2024 року Нацбанк і Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку мають підготувати та внести доопрацьовану версію законопроєкту про віртуальні активи, який має легалізувати в Україні криптовалюти, що й досі лишаються під забороною, та за оборудки, за якими українцям блокують і примусово закривають банківські рахунки.

    9. Від банків і небанківських установ вимагатимуть ще сильніше посилювати фінансовий моніторинг для клієнтів. Це означає, що людям ставитимуть ще більше запитань про їхні операції та походження коштів, вимагатимуть більше документів

    10. Нацбанк і Фонд гарантування вкладів фізосіб мають розробити і систему гарантування вкладів у кредитні спілки та компанії, що займаються страхуванням життя. На поточний момент її немає. Держава гарантує населенню тільки банківські вклади – на час дії воєнного стану (+3 місяці після) на 100% коштів на рахунку.

  • Нацбанк зміцнив гривню: курс валют на 14 жовтня

    Нацбанк зміцнив гривню: курс валют на 14 жовтня

    Національний банк України (НБУ) оголосив про зміцнення офіційного курсу гривні, який на сьогодні становить 41,1891 грн за долар США. Це зміцнення на 2 копійки відзначає позитивну динаміку на валютному ринку.

    Офіційний курс долара становить 41,18 грн/дол. Також НБУ встановив офіційний курс євро до гривні на рівні 45,02 грн/євро.

    Згідно із даними на профільних сайтах, станом на 9:10 ранку:

    • Долар можна купити за 41,50 грн, а продати за 41,10 у банка. Євро можна купити за 45,65 грн, а продати за 45,20 грн у банках.
    • В обмінниках долар торгується за курсом 41,41-41,46 грн, а євро – за 45,45-45,60 грн.
    • На міжбанку курси становлять відповідно 41,13-41,16 грн/дол. для долара та 45,00-45,02 грн/євро для євро.

    35 млрд євро спеціальної фінансової допомоги Україні за рахунок використання заморожених російських активів, які погодили постійні представники держав-членів Європейського Союзу, мають бути доступні для України вже наприкінці цього року.

  • Нацбанк пропонує замінити копійки на шаги

    Нацбанк пропонує замінити копійки на шаги

    Національний банк України (НБУ) ініціював важливу зміну у грошовій системі країни, запропонувавши замінити назву українських розмінних монет з «копійок» на «шаги». Ця ініціатива спрямована на відновлення історичної справедливості, дерусифікацію та відродження національних традицій у грошовому обігу України.

    Чому саме «шаг»?

    За словами голови Нацбанку Андрія Пишного, дослідження історії грошового обігу України виявило, що назва «копійка» є символом московської окупації. Натомість «шаг» — це давнє українське слово, яке використовувалося для позначення дрібних монет ще з XVI—XVII століть. Повернення цієї назви допоможе зміцнити національну ідентичність та підтримати процес дерусифікації в Україні.

    Законодавчі зміни

    Запровадження нової назви для розмінних монет вимагатиме низку змін у законодавстві України. Зокрема, необхідно буде внести поправки до законів «Про пенсійне забезпечення», «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», а також до статті 249 Податкового кодексу України для синхронізації термінології. Найбільш суттєвою зміною стане корекція статті 32 закону «Про Національний банк України», де наразі вказано, що гривня дорівнює 100 копійкам. Крім того, втратять чинність деякі постанови Президії Верховної Ради України, прийняті на початку 90-х років, які закріплювали назву «копійка».

    Паралельний обіг монет

    Національний банк підкреслив, що зміна назви не призведе до негайного вилучення копійок з обігу. Копійки та шаги будуть перебувати в обігу паралельно, що дозволить уникнути додаткових витрат на утилізацію старих монет і виготовлення нових. Громадянам не доведеться вживати жодних заходів для обміну копійок на шаги.

  • Державний борг України знову зростає

    Державний борг України знову зростає

    Міністерство фінансів України повідомило про новий рекорд у державному боргу країни: за останній місяць він зріс на майже 53 млрд гривень, досягнувши понад 152,16 млрд доларів США. Швидке зростання боргового навантаження може мати серйозні наслідки для економіки та державного бюджету України.

    Якщо темпи зростання боргу збережуться, Україні доведеться посилити контроль над бюджетними витратами та шукати додаткові джерела доходів, що вже є вкрай складним завданням. По суті, Україна вже є дефолтною країною, і це почали враховувати на Заході.

    За оцінками американських і французьких експертів, дефіцит бюджету України цього року складає від 44 до 47 млрд доларів. Згідно з прогнозами, борг зросте такими темпами, що наступного року перевищить 100% ВВП і досягне понад 150 млрд доларів США. У зв’язку з цим, Україні доведеться збільшити і без того високий рівень податків на економіку та, ймовірно, провести девальвацію гривні, інакше економічний крах стане неминучим.

    Отже, дефіцит бюджету, який є одним з найвищих у світі, в основному буде покриватися шляхом збільшення внутрішніх податків.

  • Нацбанк України готується до скасування частини валютних заборон

    Нацбанк України готується до скасування частини валютних заборон

    Національний банк України (НБУ) планує значне пом’якшення валютних обмежень, введених під час війни. Про це йдеться у внутрішньому листі №40-0009/61174, розісланому банкам, в якому зазначено про розгляд можливостей для спрощення діючих валютних обмежень.

    З нього зрозуміло, що НБУ хоче розрахувати суму валюти, яка може піти з України за кордон, якщо влада дозволить бізнесу оплатити старі, довоєнні, поставки імпортних товарів. Очевидно, ці проплати спочатку застрягли, і не були проведені після введення валютних обмежень 24 лютого 2022 року.

    У НБУ хочуть зрозуміти, наскільки істотним буде валютний відтік і скільки долара із золотовалютних резервів України доведеться продати, якщо він піде на поблажки для платежів. Остаточне рішення буде ухвалено після збору всієї інформації та аналізу.

    Як відомо, валютна лібералізація Нацбанку цього року виливається в зростання валютних продажів регулятора, що підтверджується офіційними звітами: з $2,99 млрд у червні 2024 року до $3,3 млрд у липні, наприклад. Загалом від початку цього року НБУ продав уже $18,5 млрд (купити зміг лише $118,6 млн) – це десь половина поточного розміру золотовалютних резервів країни, які, утім, регулярно поповнюються за рахунок міжнародної допомоги. Але не на 100%. За підсумками липня регулятор відзвітував про скорочення цих резервів на 1,8% – до $37,2 млрд.

    Зараз НБУ запросив у банків дані щодо:

    – Неоплаченими імпортними контрактами до 23 лютого 2021 року (зокрема з 1 січня 2020 року до 23 лютого 2021-го, а також із 1 січня 2019 року до 31 грудня 2019 року і раніше 31 грудня 2018 року);

    – Боргами за імпортом товарів до 23 лютого 2021 року за умови прямого кредитування, страхування, гарантування, поручительства іноземного експортно-кредитного агентства, а також іншої країни через уповноважену організацію/особу. Із зазначенням резидентства такої особи, банку.

    Схоже, нова валютна лібералізація може торкнутися цих контрактів.

    Видно, що влада поспішає. Усі ці дані Нацбанк зажадав надати до 23 серпня 2024 року, коли, мабуть, планують почати аналіз і ухвалити рішення. Його не виключають наприкінці серпня або у вересні. Можливо, під час чергової заяви щодо перегляду облікової ставки НБУ, яку, згідно з офіційним графіком, має бути оприлюднено 19 вересня.

  • Українські підприємства різко підвищують зарплати своїм працівникам

    Українські підприємства різко підвищують зарплати своїм працівникам

    Українські підприємства продовжують стикатися з недостатнім обсягом робочої сили, що призводить до зростання заробітних плат у приватному секторі. Це відзначено в останньому макроекономічному та монетарному огляді Національного банку.

    За даними огляду, разом із збільшенням соціальних виплат і мінімальним рівнем інфляції, цей тренд сприяє подальшому зростанню реальних доходів населення. У червні кількість нових вакансій на сайтах з пошуку роботи практично залишилася незмінною, не дивлячись на зазвичай сезонне зростання, пов’язаного  з початком жнив.

    Українські підприємства продовжують стикатися з недостатнім обсягом робочої сили, що призводить до зростання заробітних плат у приватному секторі. Це відзначено в останньому макроекономічному та монетарному огляді Національного банку.

    Опитування серед бізнес-спільноти відобразило зниження економічної активності, що спричинило зменшення кількості робочих місць порівняно з травнем. Проте деякі професії, зокрема у сферах охорони, будівництва та робітників спеціальностей, продемонстрували стійке збільшення числа вакансій.

    Кількість шукачів роботи, вимірювана кількістю резюме, незначно зросла, що переважно відображало вплив сезонності.

  • У першому півріччі українські чиновники отримали зарплати на третину більше

    У першому півріччі українські чиновники отримали зарплати на третину більше

    Українські чиновники за перші чотири місяці 2024 року отримали помітне збільшення зарплат, яке склало 32% порівняно з початком року. За даними, наданими українськими статистичними органами, у січні середній дохід чиновників становив 38,6 тисяч гривень, тоді як у травні ця цифра зросла до понад 50 тисяч гривень.

    Середня заробітна плата у державному секторі в Україні станом на травень 2024 року досягла 50,9 тисячі гривень, що на 32% більше, ніж у січні цього року. У січні середній дохід чиновників становив 38,6 тисячі гривень.

    Про це повідомило Міністерство фінансів України, оприлюднивши відповідні дані на своєму офіційному сайті. Згідно з наданою інформацією, структура зарплат включає грошові допомоги до відпусток та матеріальну допомогу.

    Лідером за рівнем зарплат є Національна комісія з регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), де середній місячний дохід працівників становить 89,7 тисяч гривень. На другому місці — Антимонопольний комітет із середньою зарплатою 88,3 тисячі гривень. Третє місце посідає Секретаріат Національної тристоронньої соціально-економічної ради, де середня зарплата складає 72,4 тисячі гривень.

    Міністерство фінансів також нагадало, що з початку року в Україні діє нова система оплати праці на основі грейдової системи класифікації посад, яка спрямована на підвищення передбачуваності та прозорості зарплат у державних органах.

    Зарплата чиновників зросла

    Зарплата чиновників зросла

    Зростання середньої зарплати в Україні

    За даними голови фінансового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева, середня зарплата в Україні за 2023 рік зросла на 17,5%. Однак реальний ріст становив лише трохи понад 4% через інфляцію, девальвацію національної валюти та зростання цін на товари і комунальні послуги, що нівелює зростання доходів.

    Експерти зазначають, що середній рівень зарплат є умовним показником. Більш об’єктивним є медіанний розрахунок, який враховує розподіл доходів і зазвичай є на 15-30% нижчим за середнє арифметичне значення. Саме такий підхід до обчислення середніх зарплат застосовують у країнах ЄС та США для уникнення маніпуляцій статистикою.

    Раніше у Нацбанку заявили, що середня заробітна плата в Україні значно збільшилася в першому кварталі 2024 року, показуючи зростання на 22,5%.

  • Долар стрімко дорожчає, але Нацбанк не втручається в ситуацію

    Долар стрімко дорожчає, але Нацбанк не втручається в ситуацію

    Національний банк України продовжує утримуватися від активних дій на валютному ринку, попри стрімке подорожчання долара, яке триває з минулого тижня. Курс американської валюти активно зростає, і сьогодні, 27 травня, він перевищив позначку у 40 гривень за долар.

    Максимальний курс пропозиції, так звані «хотілки», досягав 40,40 грн/$. На цьому рівні не було реальних угод, але він на ділі доводив девальваційні настрої. Але Нацбанк не намагався їх гасити або взагалі якось впливати.

    «Мабуть, девальвація гривні вкладається в плани і завдання НБУ, він її не зупиняє. Хоча всі пам’ятають, що Нацбанк – головний продавець долара на міжбанку, саме він задає там тон і визначає курс. Значить 40,33 грн/$ зараз влаштовує регулятора. Ще минулого понеділка ми мали на Bloomberg 39,67 грн/$, а зараз 40,33 грн/$ – це 1,7% девальвації гривні за тиждень. З таким темпом ми можемо мати на міжбанку 41 вже наступного понеділка, і можемо навіть перевиконати план уряду на цей рік – усі пам’ятають, що до держбюджету 2024-го закладено курс 40,7 грн/$. А висновок тільки один – значить так потрібно Нацбанку та уряду. Ймовірна причина – гостра нестача коштів у бюджеті, яку визнає влада офіційно. Що нижчий курс гривні, то більше надходжень від податків, які номінують у валюті, і то більше гривні виходить від продажу західної фінансової допомоги, що надходить”, – сказав голова правління одного з банків.

    За підсумками дня НБУ підняв свій офіційний курс із 40,1153 грн/$ до 40,3012 грн/$

    На чорному ринку курс продажу долара в понеділок піднявся з 40,50 грн/$ до 40,57 грн/$, а купівлі – з 40,10 грн/$ до 40,38 грн/$.

    У банків максимальна ціна готівкового продажу підскочила на 15 копійок і досягла 40,75 грн/$ – її ставив МетаБанк, а середній діапазон був у межах 40,40-40,70 грн/$. Викуп американської валюти в банківських касах проходив у коридорі 39,0-40,40 грн/$.

    Найбільші роздрібні держструктури Приватбанк і Ощадбанк ставили готівкову купівлю/продаж у рамках 39,90-40,50 грн/$ і 40,10-40,60 грн/$, відповідно.

    Карткові курси сьогодні пробили 41-рівень. Акордбанк ставив продаж на картах на 41,15 грн/$ – це максимум, а мінімум був в Укрексімбанку на 40,25 грн/$. Купівля тут була в діапазоні 39,50-40,55 грн/$.

    Середня вартість продажу долара на поточні рахунки фізосіб у рамках обмеження 50 тисяч гривень на місяць становила 40,47 грн/$. Максимальний цінник (з урахуванням супутніх комісій) досяг 41,32 грн/$, його ставив Банк Авангард, а мінімальний був на 40,40 грн/$ (Ідея Банк, ТАСкомбанк).

  • Нацбанк планує ввести нові обмеження на карткові перекази

    Нацбанк планує ввести нові обмеження на карткові перекази

    Національний банк України (НБУ) анонсував можливість введення нових обмежень на P2P-перекази між рахунками фізичних осіб до кінця червня 2024 року. Згідно з цими обмеженнями, ліміт на перекази буде становити 100 тисяч гривень на місяць та 30 транзакцій на місяць для одного рахунку.

    Нові обмеження вчора анонсував заступник голови Нацбанку Дмитро Олійник.

    Він пояснив їхню необхідність протидією нелегальному гральному бізнесу, де заведено ганяти кошти між рахунками фізосіб. А також протидією ухиленню від сплати податків.

    «А ще так сподіваються перемогти відкриття карток на підставних осіб, що стало справжньою модою останнім часом – коли картки відкривають на людей похилого віку, студентів або ще когось, а потім передають у користування комусь іншому (третій особі), хто не хоче офіційно “світити” свої фінанси. Поки що йдеться про обмеження кількості та місячної суми транзакцій. Але якщо це не допоможе, створюватиметься реєстр імен (з податковими номерами) таких громадян України, які брали участь у схемах або були «підставними». Щоб усі банки знали цих схемників, і не відкривали їм рахунки. Вони просто не зможуть пройти фінансовий моніторинг на вході”, – розповіло джерело.

    На ринку також говорять про ще одну мету, яку не афішують чиновники – про спроби побороти так звані «чорні зарплати». Колись їх називали «зарплатами в конвертах», але тепер це переросло в розкидання грошей по особистих рахунках людей. Податкові органи давно намагаються боротися з цим явищем, зокрема, залучаючи НБУ.

    Але банкіри не дуже вірять, що обмеження в 30 вихідних транзакцій на місяць на 100 тис. грн зможе зупинити перекидання гральних або зарплатних грошей. Очікують, що українці, яким потрібно часто перераховувати великі суми, просто відкриватимуть більше рахунків у різних банках. Адже в одному банку поняття не мають, що їхній клієнт робить в іншому.

    На поточний момент багато українців мають по 2-3 рахунки, і банківських карток на руках ставатиме тільки більше, оскільки максимальна кількість рахунків на одну фізособу не обмежена чинним законодавством.

    На поточний момент Нацбанк ніяк не обмежує максимальну кількість переказів фізосіб між рахунками українських банків. Однак такі обмеження своїми внутрішніми правилами встановлюють самі банки в рамках фінансового моніторингу.

    Наприклад, у Приватбанку уточнили, що в нього діє ліміт на 200 вихідних переказів для одного клієнта і 350 – для переказів, що надходять (зарахування коштів). За сумою діє місячний ліміт в 1 млн грн на зарахування і стільки ж на переказ грошей. Але починаючи з 400 тис. грн банк обов’язково запросить інформацію про походження коштів, і, якщо її не буде надано – транзакції зупинять, а рахунок заблокують.

    У monobank (Універсалбанк) інші ліміти: 50 переказів (усіх) на день, 100 переказів – на 4 дні і 150 переказів – на місяць. Максимальна сума перерахування – 60 тис. грн на добу. А якщо говорити про місячні ліміти, то вони встановлені різні, залежно від виду банківської картки: MasterCard – до 400 тис. грн, VISA – до 1 млн грн. Але в кожному випадку також діє правило про надання даних про походження коштів при операціях від 400 тис. грн і вище.

  • Нацбанк України обмежить перекази грошей з картки на картку

    Нацбанк України обмежить перекази грошей з картки на картку

    У зв’язку з необхідністю протидії нелегальному гральному бізнесу, Національний банк України (НБУ) вирішив запровадити нові обмеження на перекази грошей з картки на картку.

    «Розглядаємо можливість впровадити рамки для вихідних P2P-переказів із рахунків фізосіб у 100 000 грн на місяць і обмежити кількість таких переказів 30 протягом місяця», – заявив Олійник.

    Вхідні транзакції обмежувати не будуть.

    При цьому банки зможуть «у ручному режимі» збільшувати ліміти за наявності «підстав і підтверджень».

    Нововведення планують впровадити, за словами Олійника, протягом місяця.

    Також у НБУ припустили створення в майбутньому реєстру карток, які використовувалися для незаконної діяльності.