Daypolitico

Позначка: Нацбанк

  • Українці дедалі частіше скаржаться на monobank за блокування рахунків після операцій із криптовалютами

    Українці дедалі частіше скаржаться на monobank за блокування рахунків після операцій із криптовалютами

    З початку квітня почастішали скарги клієнтів monobank, які працюють із криптовалютами, на блокування рахунків в односторонньому порядку без попереднього повідомлення. Було нараховано щонайменше шість таких публічних претензій на профільних фінансових сайтах.

    Наприклад, клієнт Данило повідомив, що веде торгівлю на P2P-ринку через Telegram-бота і займається продажем НФТ-колекцій на сайті Get Gems (на продажі отримує кошти в криптовалюті TON). І не розуміє, чому банк блокує йому рахунок, заарештовує особисті гроші, а потім примусово закриває рахунок.

    При цьому найчастіше суми операцій і близько не наближаються до 400 тис. грн – обов’язкових в Україні для контролю в рамках фінансового моніторингу, за чинним законодавством. Найчастіше йдеться про 50-60 тисяч гривень.

    “Позавчора вивів зароблену на криптобіржі суму, яка за законами нашої країни не оподатковується, і мені просто заблокували кабінет без будь-яких пояснень. У відповідь мені сказали, що я ризиковий клієнт”, – йдеться у скарзі, складеній у Києві.

    А ось клієнт monobank із Кременчука повідомив, що встиг вивести свої 48 тис. до блокування рахунка після операцій із криптовалютою і підтвердження джерела походження коштів.

    Користувач же monobank у Кривому Розі Артем уточнив, що банк заморожує особисті кошти клієнтів на термін від 3 до 60 днів, а після припиняє обслуговування.

    “Монобанк блокує всіх користувачів, які роблять перекази або отримують кошти від людей, які могли бути пов’язані з криптовалютою, і в результаті розриває договір в односторонньому порядку. Відповідно, ми розуміємо: навіть якщо ви не здійснювали таких операцій, ви все одно можете потрапити під блокування”, – зазначається в його негативному відгуку.

    Щоразу менеджери monobank пояснюють свої дії вимогами Нацбанку, його правилами фінансового моніторингу. Кажуть, що просто зобов’язані перевіряти всі платежі, але не пояснюють, чому під підозру потрапляють саме проводки, пов’язані з криптовалютами. Хоча зазначають, що критерії, за якими відбуваються перевірки, – секретна інформація.

    “Банк приймає рішення про можливість обслуговування, аналізуючи інформацію з різних перевірених джерел. Також колеги проаналізували надані додаткові документи. На основі цього аналізу банк може прийняти рішення про відмову в обслуговуванні. Повідомити вам точну причину відмови не можемо через політику банку”, – йдеться у відповіді monobank.

    Фінансисти закликають людей очікувати завершення перевірки та обіцяють повернутися до їхнього обслуговування з часом. Хоча цього може й не статися.

    “Понад рік тому через продаж криптовалюти, було заблоковано мій рахунок, за цей час уже став повнолітнім і дуже хотів би відновити співпрацю з вашим банком, та відкрити фізособу-підприємця, бо у вас найкращі умови як для клієнтів, так і для ФОПів”, – ідеться у публічному запиті до банку Андрія Долгих. Однак у відповіді monobank міститься відмова: “На жаль, ми не можемо продовжити ваше подальше обслуговування в нашому банку”.

    Треба сказати, що блокування рахунків після операцій із криптовалютою відбуваються і в інших банках, аналогічні випадки, наприклад, зафіксовано у скаргах клієнтів ПУМБ. Однак там є і підтвердження розблокувань, як, наприклад, в історії з користувачем під ніком AkkermanChange з Білгород-Дністровського. Він повідомив, що для розблокування рахунку з’явився у відділення банку і “надав повний відеозапис із входом у застосунок біржі, де видно відкриті операції за ордерами, показав усю історію чату і відповіді підтримки біржі”. Після чого банк повернув йому доступ до додатка ПУМБ і рахунків. Це доводить відсутність єдиних стандартів у різних банків щодо фінмоніторингу та перевірок операцій із криптовалютами. У всіх різні вимоги і правила.

  • Нацбанк надіслав українським банкам листа з вимогою передати інформацію щодо аномальних платежів, зокрема й фізосіб

    Нацбанк надіслав українським банкам листа з вимогою передати інформацію щодо аномальних платежів, зокрема й фізосіб

    Запит міститься у внутрішньому листі НБУ №24-0006/28104, який опинився в розпорядженні ЗМІ.

    У документі регулятор наводить кілька прикладів з описом платежів, які він вважає аномальними. Такими вважаються перекази з однієї картки на безліч інших, або коли власник однієї картки отримує на свій рахунок гроші з багатьох інших карток. Це стосується як переказів між картами одного банку, так і між картами різних банків. Наприклад, з Приватбанку на monobank або Сенс Банк, А-Банк тощо.

    Під ці описи легко потрапляють і звичайні перерахування між картками людей, p2p перекази. Раніше користувачі різних бірж з обміну валют стикалися з блокуванням рахунків, якими вони користувалися для переказів.

    Також НБУ запросив у банків інформацію щодо інших видів операцій, які вони вважають аномальними – без конкретного опису. Як то кажуть, на розсуд самих банків.

    Супровід, відстеження фінансистами клієнтських платежів – те, чого регулятор уже давно вимагає від українських банків. Ще 16 січня ці вимоги були озвучені публічно. Однак це все подавалося у форматі рекомендацій і підпадало не тільки під платіжний, а й під фінансовий моніторинг. Але з тону сьогоднішнього документа зрозуміло, що банкіри не дуже активно виконували пораду Нацбанку, а може, й зовсім на неї не відгукнулися.

    Тому у вищезгаданому листі НБУ №24-0006/28104 регулятор зажадав від фінустанов відповісти, чи почали банки впроваджувати рекомендації з відстеження та аналізу грошових перерахувань за картками клієнтів. І чи впровадили фінансисти правила моніторингу, які дають змогу виявляти, відстежувати і зупиняти платежі для заборонених видів господарських послуг. А саме, щодо незаконної організації азартних ігор (гемблінг), виведення грошей, отриманих злочинним шляхом, включно з шахрайськими схемами.

    Також Нацбанк цікавиться, чи є у банків власні методики виявлення скомпрометованих карток, які публікують в інтернеті – зокрема, на сайтах нелегальних казино та організаторів азартних ігор, а також на сайтах продажу підакцизних товарів у соцмережах/месенджерах, на сторінках псевдоплатіжних сервісів, наприклад, Geopay Settlepay.

    При виявленні всього аномального і підозрілого банки зобов’язані зупиняти платежі, а якщо клієнт не дасть адекватного пояснення згодом, то навіть блокувати рахунок і закривати його в примусовому порядку. Людям же банкіри неофіційно дають переважно одну пораду – мати більше рахунків у різних банках.

    Проблема в тому, що Нацбанк користується надто абстрактними формулюваннями на кшталт “безліч надісланих платежів” або “безліч отриманих платежів”, які вважаються аномалією. Але не вказує, скільки це – “безліч”. Кожен банк за логікою регулятора має сам визначити це для себе і клієнтів. В одному банку “безліччю” вважається до 10 переказів грошей на сторонні картки, а в іншому – вже 20. Може згодом НБУ дасть свій критерій, але поки що його немає.

    Тож фінансисти радять рідше проводити перекидання грошей між одними й тими самими рахунками. Для чого потрібно мати більше карткових рахунків у різних банках. Сьогодні користуєшся карткою одного банку, завтра – другого, третього тощо. Один банк не знає, що відбувається в іншому, тож можна не звертати на себе увагу, радять експерти.

  • Нацбанк заявив про зростання карткового шахрайства в банківській системі

    Нацбанк заявив про зростання карткового шахрайства в банківській системі

    За 2023 рік кількість незаконних карткових операцій (за якими було завдано збитків) зросла на 25%, а сума збитків від шахрайства підскочила взагалі на 73% – до 883 млн грн.

    Середня сума однієї незаконної операції піднялася на 39% – з 2200 грн до 3065 грн.

    Частіше гроші крадуть в інтернеті, рідше – через пристрої (банкомати, термінали самообслуговування тощо).

    При цьому людей часто розводять – те, що називають соціальною інженерією. Основні схеми такі:

    – розсилка шахраями фейкових повідомлень про можливість отримання допомоги від держави, соціальних фондів: люди переходять за посиланнями нам на шахрайські сайти і залишають інформацію, яка дає змогу вкрасти гроші з рахунків;

    – виготовлення дубліката SIM-картки фінансового номера телефону людини (до якого прив’язано рахунок), після чого зламується доступ до мобільного банкінгу і крадуться кошти з рахунку або оформляються онлайн кредити;

    – дзвінок від осіб, які видають себе за працівників служби безпеки банку (через так звані колл-центри). Вони під різними приводами намагаються з’ясувати реквізити платіжної картки або спровокувати людину на платіж для розкрадання коштів;

    – поширення повідомлень у соцмережах для фейкових платежів, покупок або щоб домогтися грошових переказів на користь шахраїв.

  • Євро може стати основною валютою в Україні

    Євро може стати основною валютою в Україні

    Національний банк України розглядає можливість зміни основної валюти курсової прив’язки, відмовляючись від долара на користь євро, у зв’язку зі зростаючою роллю євро в розрахунках в країні. Рада оверсайту індикаторів грошового та валютного ринків НБУ провела перший періодичний огляд індикаторів валютного ринку.

    Результати огляду показали, що долар США залишається основною курсоутворюючою валютою, але частка угод в євро постійно зростає, зокрема в операціях банків з клієнтами. За даними, частка угод в євро наблизилася до 50%.

    Експерти вбачають, що подальше зростання цієї тенденції може призвести до переходу до євро як основної валюти курсової прив’язки. Однак члени Ради відзначають, що учасники ринку вже відчувають потребу у розрахунках курсу гривні до євро.

    Враховуючи ці фактори, Національний банк розглядає можливість переходу до єдиного (щоденного) переліку валют для встановлення офіційного курсу гривні та надання додаткової інформації щодо курсу гривні до євро.

  • Нацбанк визначив дату відкритого тестування електронної гривні та оголосив основні завдання

    Нацбанк визначив дату відкритого тестування електронної гривні та оголосив основні завдання

    В Україні активно працюють над проєктом електронної гривні, і очільник Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Національного банку України (НБУ) Андрій Поддєрьогін розповів про наближення нового етапу розробки.

    За словами глави одного з відділів Національного банку, планується проведення відкритого тестування української електронної гривні до кінця 2024 року, в якому кожен бажаючий зможе взяти участь. В рамках цього проєкту планується залучення банків та небанківських установ, які будуть виступати агентами НБУ та відповідати за розповсюдження грошей, а також за обмін та надання можливості користувачам розпоряджатися ними через свої мобільні застосунки.

    Поддєрьогін також повідомив, що Національний банк вже розіслав запрошення банкам для участі у пілотному проєкті, а ті, що погодяться, будуть запрошувати до участі своїх клієнтів.

    Оголошення про обсяг емісії електронної гривні відбудеться після того, як буде відомо, скільки учасників прийме участь у тестуванні. Другий пілотний проєкт, спрямований на використання е-гривні, планується провести у другому півріччі 2024 року з орієнтовною тривалістю 6 місяців.

    Учасники проєкту матимуть можливість обмінювати свої готівкові та безготівкові кошти на е-гривню. Поддєрьогін підкреслив, що НБУ не планує повторювати практику Китаю, де електронний юань роздавали жителям для стимулювання інтересу до проєкту.

    Мета нового експерименту з використання електронної гривні від Національного банку полягає в тому, щоб з’ясувати, чи є попит на такий засіб платежу серед населення України та чи доцільно вводити його в обіг. Вперше е-гривню тестували у 2018 році.

  • Нацбанк прогнозує зростання інфляції 2024 року

    Нацбанк прогнозує зростання інфляції 2024 року

    Згідно щоквартального звіту Національного банку України, відновлення української економіки у поточному році буде сповільнюватися до 3,6%. Протягом перших місяців 2024 року інфляція в країні залишатиметься на рівні, схожому до поточних показників, однак очікується помірний її зріст у другому півріччі, що призведе до досягнення рівня 8,6% до кінця року.

    Надмірно сприятливі погодні умови, що впливали на сферу продовольства, та збільшення витрат бізнесу, зокрема на оплату праці, визначено як основні фактори прискорення інфляції. Прогнозується, що після зменшення ризиків безпеки у 2025 році інфляція сповільниться до рівня 5,8%, а в 2026 році повернеться до цільового показника в 5%. Цьому сприятимуть як зменшення зовнішнього інфляційного тиску, зокрема через здешевлення енергоносіїв, так і послідовна монетарна політика Національного банку України.

    Процес відновлення економіки України буде тривати, хоча й сповільниться до 3,6% у 2024 році. Щоб підтримати цей рух, вживатимуться заходи, такі як м’яка фіскальна політика, подальше стимулювання внутрішнього попиту та розширення логістичних потужностей. Однак нещасливо, високі ризики безпеки, масштабні втрати і руйнування обмежуватимуть економічне зростання. Додатковий стримувальний чинник – ймовірне скорочення врожаїв після торішніх рекордів урожайності.

    Прогноз Національного банку України передбачає прискорення темпів економічного зростання до 5,8% у 2025 році та 4,5% у 2026 році. Важливо відзначити, що фактична споживча інфляція у грудні 2023 року була нижча, ніж прогнозовано. За рахунок швидкої адаптації учасників валютного ринку до режиму керованої курсової гнучкості базова інфляція в 2023 році взагалі сповільнилася до 4,9%.

  • В Україні планують запровадити миттєві платежі

    В Україні планують запровадити миттєві платежі

    Україна планує впровадити миттєві платежі на основі Системи електронних платежів Національного банку, що має призначення трансформувати фінансовий ринок. Про це повідомив голова Нацбанку, Андрій Пишний.

    На даний момент триває робота над питаннями регулювання миттєвих платежів та їх технологічною реалізацією, як повідомили з Нацбанку. Очікується, що миттєві платежі будуть доступні до кінця першого кварталу 2025 року.

    Директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Нацбанку, Андрій Поддєрьогін, розповів, що перехід на нове покоління Системи електронних платежів значно прискорив процес переказів коштів.

    З 1 квітня учасники Системи електронних платежів мають можливість зараховувати кошти на рахунок отримувача протягом години. Заплановано, що з 2025 року в Україні розпочнуть діяти миттєві кредитові перекази, при яких кошти будуть зараховуватися на рахунок отримувача за 10 секунд (мета – зменшення цього терміну до двох секунд). Нове покоління Системи електронних платежів Нацбанку почало працювати з 1 квітня 2023 року, працюючи на базі міжнародного стандарту ISO 20022 і надаючи можливість проведення міжбанківських платежів 24 години на добу сім днів на тиждень.

  • НБУ знижує відсоткові ставки: що очікує українську економіку?

    НБУ знижує відсоткові ставки: що очікує українську економіку?

    Національний банк України (НБУ) прийняв рішення про зниження облікової ставки з 16% до 15% з 15 грудня, як повідомлено на брифінгу НБУ. Рішення було прийнято в контексті сповільнення інфляції та поліпшення інфляційних очікувань.

    Глава Нацбанку, Андрій Пишний, пояснив, що зниження облікової ставки сприятиме збереженню привабливості гривневих інструментів для заощаджень. Інфляція в листопаді зменшилася до 5,1%, що виявилося швидше, ніж очікувалося.

    Причинами сповільнення інфляції були розширення пропозиції продуктів харчування з нового врожаю та покращення очікувань на тлі міцнішого курсу гривні. Нацбанк зауважив, що ризики пришвидшення інфляції залишаються через логістичні труднощі на західних кордонах та можливе вичерпання ефектів від урожаїв.

    Прогнозується, що показники інфляції в грудні залишатимуться стабільними, але існують ризики пришвидшення через зазначені фактори. Голова НБУ підкреслив, що зниження облікової ставки не створить ризиків для привабливості заощаджень у гривні, і, ураховуючи позитивні тенденції, НБУ продовжить цикл пом’якшення процентної політики.

    З 15 грудня 2023 року ставка обліку та інші ключові ставки будуть знижені, що може вплинути на різноманітні сектори фінансового ринку, такі як депозити та кредитування.

  • У Жеваго звинувачують НБУ. Вартість Білоцерківської ТЕЦ при продажі було занижено

    У Жеваго звинувачують НБУ. Вартість Білоцерківської ТЕЦ при продажі було занижено

    Бізнесмен Костянтин Жеваго стверджує, що Національний банк України (НБУ) продав єдиний майновий комплекс Білоцерківської ТЕЦ Білоцерківській міській раді з порушенням закону та з заниженням вартості. За його словами, цей продаж є “чистою корупцією”.

    У заяві пресслужби Костянтина Жеваго йдеться, що в 2015 році акціонери банку “Фінанси та Кредит”, власником якого він є, передали в заставу майно в якості поручительства перед НБУ за рефінансуванням кредитів. Ці кредити були виплачені в повному обсязі, і поручителем було ПрАТ “Білоцерківська ТЕЦ”.

    За рішенням Господарського суду м. Києва у травні 2023 року Білоцерківська ТЕЦ потрапила під управління Нацбанку. Однак на початку грудня 2023 року міська рада Білої Церкви викупила цей майновий комплекс від Нацбанку за 298,6 млн гривень.

    Жеваго стверджує, що Нацбанк мав обирати прозорий аукціон для продажу, однак віддалився від закону, продавши об’єкт зафіксованому покупцеві за заниженою ціною. Бізнесмен оцінює завдані державі та законним акціонерам збитки в понад 500 млн гривень.

    Жеваго вважає цей продаж “чистою корупцією” та сподівається на адекватну оцінку ситуації з боку антикорупційних органів України.

    Раніше стало відомо, що Білоцерківська міська рада викупила майновий комплекс Білоцерківської ТЕЦ від Нацбанку. Однак компанія Mulready Ventures Limited, пов’язана з Костянтином Жеваго, намагалася заблокувати цю угоду в судах, але не мала успіху. Нагадаємо, Білоцерківська ТЕЦ була поручителем за зобов’язаннями “Фінанси та Кредит” перед НБУ за кредитами.