Позначка: Нацбанк

  • Онлайн казино BetKing і 777 виводять гроші через Monobank Гороховського

    Онлайн казино BetKing і 777 виводять гроші через Monobank Гороховського

    В соціальних мережах обговорюють статистичні дані щодо об’єму та розміру транзакцій онлайн казино BetKing та 777, що проходять через Monobank Олега Гороховського.

    За інформацією джерел видання 360ua.news, походження цих коштів через систему Monobank може бути пов’язане з їх виведенням та подальшою легалізацією за кордоном.

    Нагадаємо, увагу громадськості привернув пост в соціальній мережі Тетяни Сатурміної, яка звернула увагу на статистичні дашборду Monobank, відповідно до яких онлайн казино BetKing та 777 знаходяться в лідерах по кількості та розміру транзакцій в розділі “Інше”.

    ФОТО: Скріншоти статистичних даних дашборду Monobank

    Варто зазначити, що онлайн казино  BetKing та 777 можуть бути пов’язані з екс-нардепом від Самопомочі Андрієм Журжієм, який неодноразово являвся фігурантом журналістських розслідувань через відмивання коштів та зв’язки з РФ.

    Але чи може бути причетним до відмивання коштів через ігорний бізнес Олег Гороховський, який уже займався аналогічними справами в інтересах олігарха Ігоря Коломойського?

    Нагадаємо, що співзасновник Monobank та ТОВ “Фінтех Бенд” Олег Гороховський – будучи посадовою особою Приватбанку за часів Коломойського-Боголюбова – був серед тих, хто ціленаправлено  ухвалювали сумнівні кредити для виводу коштів  з банківської установи.

    Так, в рішенні Високого суду Англії та Уельсу прямо вказується причетність Олега Гороховського до виводу 2 млрд доларів з Приватбанку.

    Водночас, глава Нацбанку Андрій Пишний, відмовляється оголошувати свою позицію щодо оцінки репутації Олега Гороховського, хоча в аналогічній ситуації з Костянтином Жеваго реакція була миттєвою.

    Тобто, якщо Нацбанк не помічає рішення британського суду у відношенні Олега Гороховського, то не дивно, що Нацбанк може не помітити мільярдні потоки грязних грошей від онлайн казино BetKing та 777, які проходять через Monobank.

  • НБУ випустив пам’ятну монету до 20-річчя адміністративного судочинства

    НБУ випустив пам’ятну монету до 20-річчя адміністративного судочинства

    Національний банк України презентував нову пам’ятну монету номіналом 5 гривень, присвячену 20-річчю запровадження адміністративного судочинства. Монета під назвою “Адміністративне судочинство України” надійде в продаж з 2 липня.

    Як зазначають у НБУ, нова монета відзначає важливу віху в історії української правової системи. Ухвалення 6 липня 2005 року Кодексу адміністративного судочинства стало основою формування окремої галузі правосуддя, яка регулює публічно-правові відносини між громадянином і державою. Це зміцнило довіру до принципу верховенства права та наблизило Україну до європейських правових стандартів.

    На аверсі монети розміщено напис “Адміністративне судочинство України” та малий Державний Герб. У центрі зображено відкриту книжку як символ знань і законності, а також напис “20 років” у лавровому вінку, що підкреслює ювілей.

    Реверс прикрашає напис “Верховенство права”, колона як символ непорушності правопорядку та терези справедливості. По колу нанесені слова “Справедливість” і “Неупередженість”, розділені стилізованими колами.

    Монету виготовлено з нейзильберу — сплаву міді, нікелю та цинку. Її тираж обмежений — до 50 тисяч штук. У продаж вона надійде у сувенірному пакуванні.

    Придбати пам’ятну монету можна вже з 24 червня через інтернет-магазин нумізматичної продукції НБУ, а також у банках-дистриб’юторах: Укргазбанк, ТАСкомбанк, ПриватБанк, Ощадбанк і ПУМБ.

  • Нацбанк пояснив, як шахраї крадуть гроші українців через інтернет

    Нацбанк пояснив, як шахраї крадуть гроші українців через інтернет

    Шахраї продовжують атакувати банківські рахунки українців, і лише за підсумками 2024 року їм вдалося викрасти понад 1,1 мільярда гривень. Такі дані оприлюднив Національний банк України, наголосивши на зростанні активності зловмисників та збільшенні середнього розміру крадіжки.

    У порівнянні з 2023 роком, середня сума викрадених коштів із рахунку однієї особи зросла з 3,1 до 4,8 тисяч гривень. При цьому основна частина шахрайських транзакцій — а це 83% випадків — відбувається в інтернеті. Решта 17% припадає на банкомати, платіжні термінали та інші фізичні пристрої.

    Основним інструментом зловмисників залишається соціальна інженерія — метод, при якому самі власники рахунків несвідомо надають конфіденційні дані. У 2024 році 84% усіх втрат були спричинені саме цим способом.

    Нацбанк наголошує на найбільш поширених шахрайських схемах:

    • повідомлення або дзвінки про нібито грошову допомогу;

    • звернення від імені банківських установ або самого Нацбанку з вимогою надати реквізити картки чи коди з SMS;

    • прохання про переказ коштів від імені родичів або друзів;

    • фейкові посилання, де вимагають ввести повні дані банківської картки — часто це трапляється під час онлайн-продажів товарів.

    Уникнути шахрайства допоможе пильність, наголошують у Нацбанку. У разі сумнівних повідомлень варто одразу перевіряти інформацію безпосередньо в банку або зв’язуватися з особою, яка нібито просить допомоги. Категорично не рекомендується переходити за підозрілими посиланнями з SMS, месенджерів чи email-листів.

    Фінансова безпека в умовах цифрової реальності починається з обережності кожного користувача. Жоден банк не просить повідомляти коди підтвердження чи CVV картки у телефонному режимі або через листування.

  • Українцям обіцяють підвищення зарплат: прогноз Нацбанку

    Українцям обіцяють підвищення зарплат: прогноз Нацбанку

    У 2025 році заробітні плати українців продовжать зростати, хоча темпи збільшення будуть дещо скромнішими, ніж цьогоріч. Про це йдеться в оприлюдненому “Інфляційному звіті” Національного банку України.

    Згідно з новим прогнозом, номінальна зарплата наступного року підвищиться на 17,07%, а реальна — з урахуванням інфляції — зросте на 3,9%. Це навіть трохи вище, ніж очікувалося у січні, коли регулятор прогнозував відповідно 16,7% і 3,8%.

    Основними факторами підвищення залишаються хронічний дефіцит кваліфікованих працівників і пожвавлення економічної активності. В умовах відновлення економіки попит на робочу силу перевищує пропозицію, що змушує бізнес пропонувати вищі зарплати.

    “Невідповідності між попитом і пропозицією кваліфікованої робочої сили зумовлюватимуть подальше підвищення зарплат у приватному секторі”, — пояснюють в НБУ.

    Водночас Нацбанк звертає увагу на ризики. Зростання зарплат наразі випереджає темпи зростання продуктивності праці. У 2023 році номінальні зарплати зросли на 17,4%, реальні — на 3,7%. У 2024-му показники ще вищі: 23,2% у номіналі та 15,6% у реальному вимірі. Це створює додатковий інфляційний тиск, який регулятор планує контролювати монетарними інструментами.

    Попри певне полегшення ситуації через часткове повернення трудових мігрантів, проблему дефіциту кадрів швидко вирішити не вдасться. На думку експертів НБУ, повернення буде поступовим, і кадровий дефіцит залишатиметься відчутним протягом найближчих років.

    Прогнози на наступні роки такі:

    • 2025 рік: номінальне зростання зарплат — 17,07%, реальне — 3,9%;

    • 2026 рік: номінальне зростання — 9,4%, реальне — 3,3%;

    • 2027 рік: номінальне зростання — 8,8%, реальне — 3,5%.

    У Нацбанку заспокоюють: починаючи з 2025 року темпи зростання зарплат поступово сповільняться, а інфляційний тиск відповідно зменшиться.

  • Прозорість платежів: українці зможуть бачити інформацію про отримувачів переказів

    Прозорість платежів: українці зможуть бачити інформацію про отримувачів переказів

    З 1 жовтня 2025 року в Україні запрацюють нові правила проведення платіжних переказів. Національний банк України (НБУ) зобов’яже банки та фінансові установи розкривати повну інформацію про отримувачів платежів ще до їх здійснення. Це рішення спрямоване на підвищення прозорості фінансових операцій, зменшення шахрайства та посилення захисту споживачів.

    Завдяки новим вимогам кожен, хто здійснює платіж чи переказ коштів, зможе побачити:
    Дані про отримувача – його найменування або унікальний платіжний ідентифікатор.
    Номер рахунку (IBAN) – для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
    Код ЄДРПОУ – для компаній.
    Податковий номер або паспортні дані – для фізичних осіб.

    Ця інформація буде доступна користувачеві ще до підтвердження платежу, що дозволить уникнути помилкових переказів або шахрайських операцій.

    Як це вплине на фінансові операції?

    Безпечніші платежі – громадяни отримають більше контролю над своїми фінансами, адже зможуть перевірити одержувача до переказу.
    Менше шахрайства – зловмисникам буде важче приховувати свої рахунки за анонімними переказами.
    Чіткіші звітності – компаніям буде легше відстежувати фінансові потоки та вести бухгалтерію.

    Що ще зміниться?

    Нові правила також стосуватимуться оформлення платіжних інструкцій. Вони обов’язково міститимуть:
    – дату та час операції;
    -назву банку чи платіжного сервісу;
    -суму та валюту платежу;
    -комісію (якщо є);
    -призначення платежу;
    -ідентифікатор еквайра (для оплати картками).

    Чому це важливо?

    Нововведення НБУ – це ще один крок до фінансової прозорості та захисту споживачів. Завдяки можливості перевірити отримувача перед переказом українці зможуть уникати шахрайських схем і випадкових помилок у платежах.

    Нагадаємо, що з 31 березня 2025 року НБУ також змінює порядок встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют, що є частиною масштабних реформ у фінансовій системі країни.

  • Курс валют в Україні на 27 березня: гривня зміцнилася щодо долара та євро

    Курс валют в Україні на 27 березня: гривня зміцнилася щодо долара та євро

    Сьогодні на валютному ринку України спостерігається укріплення гривні. Офіційний курс долара та євро, встановлений Національним банком України (НБУ), демонструє зміцнення національної валюти.

    Готівковий курс валют у банках

    Станом на ранок 27 березня, курс долара до гривні в банках знизився на 6 копійок і в середньому складає 41,84 грн/дол.

    • Купівля: 41,25 грн/дол.

    • Продаж: 41,84 грн/дол.

    Курс євро впав на 12 копійок, і тепер середня ціна складає 45,18 грн/євро.

    • Купівля: 44,60 грн/євро.

    • Продаж: 45,18 грн/євро.

    Курс валют в обмінниках

    У приватних обмінних пунктах курс долара трохи нижчий:

    • Купівля: 41,46 грн/дол.

    • Продаж: 41,55 грн/дол.

    Середній курс євро в обмінниках:

    • Купівля: 44,90 грн/євро.

    • Продаж: 45,15 грн/євро.

    Офіційний курс НБУ

    Національний банк України зміцнив курс гривні щодо основних валют:

    • Долар США – 41,56 грн/дол. (-13 коп.)

    • Євро – 44,82 грн/євро. (-32 коп.)

    Курс біткоїна

    Ціна біткоїна вранці 27 березня досягла 87 417 доларів. У гривневому еквіваленті курс склав 3 642 070 грн за 1 BTC.

    Що вплинуло на курсові коливання?

    Основними факторами зміцнення гривні є:

    • Політика НБУ щодо валютних інтервенцій.

    • Зниження попиту на іноземну валюту на тлі стабілізації фінансового ринку.

    • Збільшення обсягів експорту та валютних надходжень в Україну.

    Прогноз курсу

    Аналітики зазначають, що найближчим часом гривня може залишатися стабільною завдяки підтримці НБУ та очікуванню міжнародної фінансової допомоги. Однак ситуація може змінюватися залежно від економічних і геополітичних факторів.

  • Нацбанк встановив рекорд із продажу долара для підтримки гривні

    Нацбанк встановив рекорд із продажу долара для підтримки гривні

    У грудні 2024 року Національний банк України зафіксував історичний рекорд із продажу своїх золотовалютних резервів. За даними нового звіту регулятора, обсяг проданих валютних коштів на міжбанківському ринку становив $5,3 мільярда.

    Це максимум не тільки за час великої війни – попередній пік було зафіксовано в червні 2022 року в розмірі $3,99 млрд. Але також це найбільший показник за всю історію публічних спостережень НБУ, яку Нацбанк оновлює щомісяця з початку 2012 року. До повномасштабного вторгнення регулятор фіксував свої пікові валютні продажі під час фінансової кризи в жовтні 2014 року – $3,2 млрд/міс. Зараз у 1,7 раза більше.

    За підсумками листопада-2024 золотовалютні резерви НБУ становили $39,9 млрд, і чиновники обіцяли їх сильно наростити за підсумками року завдяки міжнародній допомозі, яка складається не тільки з грантів, а й кредитів. Однак ніхто не уявляв, що нацбанківці з такою швидкістю нарощуватимуть розтрату валютного держзапасу. Навіть керівництво самого НБУ робило заспокійливі заяви.

    Нагадаємо, що під час пресконференції 12 грудня 2024 року валютний заступник голови Нацбанку Юрій Гелетій запевняв, що ситуація на валютному ринку контрольована, і великих валютних продажів із валютного запасу регулятора не передбачається. Він говорив, що НБУ планує вкластися в $3,5-4 млрд у грудні.

    Цей прогноз не було реалізовано, і навіть при цьому офіційний курс гривня/долар у грудні девальвували з 41,6 грн/$ до 42,04 грн/$.

  • Прогноз курсу долара до гривні на 2025 рік: можливе послаблення до 46-47 грн/дол

    Прогноз курсу долара до гривні на 2025 рік: можливе послаблення до 46-47 грн/дол

    Економічні експерти прогнозують, що протягом 2025 року курс долара до гривні продовжить демонструвати динаміку з періодами зростання та зниження. Однак загальна тенденція вказує на поступове послаблення національної валюти до рівня 46-47 грн за долар. Такий прогноз озвучив начальник департаменту казначейства “Глобус Банку” Тарас Лєсовий.

    Експерт зауважив, що зараз можна лише окреслити основні фактори, які можуть позначитися на курсових показниках.

    “Це і перебіг війни, і загальна економічна ситуація – від розвитку стратегічних галузей до рівня добробуту громадян (особливої уваги заслуговує рівень інфляції), обсяг міжнародної фіндопомоги, обсяг міжнародних резервів тощо”, – зазначив банкір.

    Водночас Лєсовий нагадав, що середньозважений курс у бюджеті на 2025 рік закладено на рівні 45 грн/дол.

    “Тобто, за аналогією 2024 року, це означає, що курсові показники будуть мінливими з етапами зростання та зниження, однак в кінці 2025 року вони можуть коливатися в діапазоні 46-47 грн”, – вважає він.

    За словами експерта, протягом 2024 року на ринку відбувалася м’яка девальвація з поступовим зростанням валютних курсів. При цьому можна виокремити пікові періоди, коли найбільше зростав долар: березень-квітень та травень.

    “За ці три весняні місяці офіційний курс долара зробив ривок аж на 6% – курс зріс з 38,04 грн (на 1 березня) до 40,45 грн (станом на 1 червня)”, – сказав Лєсовий.

    Нацбанк України встановив на 30 грудня офіційний курс долара до гривні на рівні 41,94 грн/дол., тобто гривня послабилася на 10 копійок, порівняно з попереднім показником.

    Згідно з даними на сайті НБУ, офіційний курс євро на понеділок встановлений на рівні 43,75 гривні за один євро, тобто гривня знизилася одразу на 24 копійки.

  • Курс гривні продовжує знижуватися: експерти оцінюють ситуацію

    Курс гривні продовжує знижуватися: експерти оцінюють ситуацію

    Курс української гривні поступово знижується, демонструючи спад на 10 копійок щоденно. Хоча темпи падіння національної валюти значно нижчі, ніж російського рубля, така динаміка викликає занепокоєння серед експертів та громадян.

    Нацбанк України дає безготівковому курсу долара активно зростати третій день поспіль. Не встиг він учора підняти свій офіційний курс гривня/долара на новий максимум у 41,5035 грн/$, як сьогодні цей рекорд знову був побитий і на завтра, 28 листопада, офіціал встановлено на рівні 41,6010 грн/$.

    З кроком у 10 копійок і вище девальвація офіційного курсу фіксується нечасто, і цей тиждень саме такий:

    – 25 листопада – 41,3193 грн/$;

    – 26 листопада – 41,4387 грн/$;

    – 27 листопада – 41,5035 грн/$;

    – 28 листопада – 41,6010 грн/$.

    Зазвичай після помітного подорожчання долара, НБУ відкочував його назад, дотримувався курсового руху в дві сторони, чого зараз не відбувається. Безготівковий ринок рухається тільки вгору.

    У вівторок міжбанк закрився на 41,595 грн/$, а сьогодні, 27 листопада, стартував угодою по 41,55 грн/$. Утім невелике зміцнення гривні виявилося швидкоплинним, і за перші півгодини котирування підскочило до 41,60 грн/$, а потім і до 41,6215 грн/$. Опівдні долар продавали по 41,64 і за цим цінником було укладено багато угод. Після обіду міжбанк ненадовго відходив на 41,6375, але до закриття торгів все ж зафіксувався на 41,64 грн/$.

    Якщо вчора девальвація гривні відбувалася на середньому обсязі торгів, то зараз він помітно зріс, одразу на 38% – з $200,2 млн до $275,6 млн. Скарбники вважають, що Нацбанк сьогодні продав зі своїх золотовалютних резервів понад $200 млн.

    «Ми бачимо реальне зростання попиту на долар. Як із суто календарних причин (напередодні Дня Подяки в США, де завтра буде вихідний і не працюватимуть банки), так і з психологічних. Наші компанії бачать подорожчання валюти і хочуть швидше її придбати про запас, здійснити проплати за імпортними контрактами. При цьому експортери, які помітили девальвацію, не дуже поспішають розлучатися зі своєю валютною виручкою – потроху притримують долар, щоб продати його пізніше і вигідніше. Ринок відчув тренд на девальвацію гривні, який прогнозували наприкінці 2024 року. Особливо в ньому переконалися після заяви Кабміну про отримання від Світового банку $4,8 млрд, зрозуміло, що уряд захоче його конвертувати за вигіднішим курсом», – розповів “Стране” директор казначейства одного із системних банків.

    На чорному ринку сьогоднішній день починався купівлею/продажем долара в рамках 41,50-41,70 грн/$, а закінчився на 41,7250-41,7830 грн/$.

    У банків готівкові курси в касах переступили 42-гу позначку. Максимальна ціна продажу долара досягла 42,05 грн/$, її ставив МетаБанк, ще у двох структур (ТАСкомбанк і Абанка) було 42,0 грн/$. Середні ж курси купівлі/продажу становили 41,65-41,75 грн/$. Державні Приватбанк і Ощадбанк купували/продавали американську валюту по 41,20-41,80 грн/$ і 41,35-41,85 грн/$, відповідно.

    Максимальні карткові курси продажу долара у банків вийшли на 42,17 грн/$ і 42,55 грн/$, їх виставили Райффайзен Банк і Акордбанк, відповідно. Середня купівля/продаж тут була в рамках 41,29-41,82 грн/$.

    Фінансисти продовжують говорити про стабільний попит на інвалюту з боку населення. Сьогодні його підтвердив свіжий звіт Нацбанку щодо обсягів завезення банками до своїх кас готівкового долара: зафіксовано зростання на 29% у жовтні (до $1,68 млрд), а також на 81,4% (до $12,9 млрд) за 9 місяців 2024 року, якщо порівняти з аналогічним періодом 2023-го ($7,1 млрд), і одразу у 4,1 раза більше з довоєнного 2021-го ($3,2 млрд).

  • За останні три роки різкий ріст кримінальних справ щодо зловживання владою в Україні

    За останні три роки різкий ріст кримінальних справ щодо зловживання владою в Україні

    В Україні за останні три роки спостерігається значне збільшення кількості кримінальних справ, пов’язаних зі зловживанням владою та службовим становищем. З початку 2022 року до вересня 2024 року правоохоронні органи зареєстрували понад 8 тисяч кримінальних проваджень за статтею 364 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за зловживання владою.

    Як зазначається у відповіді ОГП, лише за 9 місяців цього року правоохоронні органи зареєстрували 2 092 кримінальні провадження за фактами можливого зловживання владою або службовим становищем. З них було закрито 229 справ, ще у 167 провадженнях обвинувальні акти направлені на розгляд суду.

    У 2023 році таких кримінальних проваджень, за даними ОГП, було відкрито 3545. З них правоохоронці закрили 563 справи, а ще 634 обвинувальних акти передали на розгляд суду.

    У 2022 році було відкрито 2 729 кримінальних справ за фактами можливого зловживання владою або службовим становищем. З них 516 проваджень було закрито, ще 160 справ були направлені на розгляд суду по суті і містили обвинувальні акти.

    Як свідчить статистика, з кожним роком кількість справ, повʼязаних зі зловживаннями чиновників, стрімко зростає. Це може бути наслідком того, що посадовці відчувають свою безкарність, адже навіть не половина справ, відкритих проти посадовців, доходить до суду.

    Одним із прикладів такої впевненості можна назвати кримінальне провадження проти головного юриста Національного банку України Олександра Зими. Справа була відкрита наприкінці 2022 року і досі розслідується. А тим часом Зима продовжує працювати в Нацбанку.

    Справа була відкрита через лист Зими до Фонду гарантування вкладів фізосіб. У документі Зима, який одночасно є головним юристом Нацбанку і головою Адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізосіб, від імені Нацбанку рекомендував Фонду гарантування вкладів відкликати позови, подані банком “Конкордом” проти Національного банку України.

    Ішлося про чотири позови, у яких “Конкорд” вимагав скасувати штрафи на загальну суму майже 63,5 мільйона гривень. Вони були подані ще до того, як Нацбанк ухвалив рішення про ліквідацію “Конкорду” й увів туди тимчасову адміністрацію.

    Фонд дослухався до рекомендації, яку отримав від імені регулятора. Лист містив цифровий підпис Олександра Зими, який одночасно є головою Адміністративної ради Фонду гарантування вкладів, яка призначає і звільняє його керівництво.

    Таким чином Зима ймовірно поставив під сумнів незалежність дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що тепер має негативний вплив на взаємодію з міжнародними фінансовими інституціями. Адже не виключено що, наприклад, МВФ, через незадоволення ситуацією, почав активно вимагати від України розробки процедури і проведення відкритого конкурсу на посаду директора-розпорядника ФГВФО.

    Окрім того, за словами співвласниці “Конкорду” Олени Сосєдки, своїми вказівками Зима позбавив акціонерів банку їхнього конституційного права на справедливий суд.

    Наразі справа Зими передана з ДБР на розслідування Печерському управлінню поліції м. Києва. Правоохоронці повідомили, що планують визначити коло потерпілих, а також допитати головного юриста Нацбанку. Також, після вручення Зимі повідомлення про підозру слідчі звертатимуться із клопотанням до суду щодо відсторонення його від виконання обовʼязків директора юридичного департаменту НБУ.