Daypolitico

Позначка: обмін полоненими

  • Джоан Роулінг написала українському морпіху після чотирьох років полону: його історія вразила авторку «Гаррі Поттера»

    Джоан Роулінг написала українському морпіху після чотирьох років полону: його історія вразила авторку «Гаррі Поттера»

    Британська письменниця Джоан Роулінг, авторка всесвітньо відомої серії книг про Гаррі Поттера, особисто написала українському військовослужбовцю Олександру Іванову, який понад чотири роки перебував у російському полоні. Майор морської піхоти та оборонець Маріуполя під час неволі по пам’яті переповідав побратимам усі сім книг знаменитої саги, а після повернення додому отримав від письменниці лист і примірник «Гаррі Поттера і філософського каменя» з її автографом.

    Про історію розповіло українське видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», яке видає книги Роулінг українською мовою. Відповідь письменниці родина Іванова отримала 31 липня — у день народження самої Джоан Роулінг і її літературного героя Гаррі Поттера. До передачі листа та подарунка також долучилася громадська організація Ukraine WOW.

    Олександр Іванов провів у російському полоні чотири роки, один місяць і три дні. Додому він повернувся 15 травня 2026 року та нині проходить реабілітацію. Вдома військового чекали дружина Неллі та син Демид. Саме Неллі вирішила розповісти Роулінг історію чоловіка і написала письменниці листа.

    У зверненні вона пояснила, наскільки важливими для Олександра в полоні стали книги про Гаррі Поттера. У російській неволі українським військовополоненим забороняли вільно розмовляти між собою. Тому Іванов пошепки, аби не почули охоронці, переповідав побратимам сюжети всіх семи романів серії просто з пам’яті.

    Для людей, які перебували в ізоляції та постійному психологічному тиску, знайомі історії ставали можливістю хоча б ненадовго відволіктися від реальності полону. У випадку Іванова це була не просто особиста любов до книг — він фактично ділився ними з іншими військовими, відтворюючи історію без тексту перед очима.

    Після того як історія дійшла до Джоан Роулінг, письменниця вирішила відповісти особисто.

    У своєму листі вона зазначила, що дізналася про любов Олександра до «Гаррі Поттера» і про те, що ці історії підтримували його під час перебування у російському полоні. Роулінг написала, що рада його звільненню та поверненню в Україну, і побажала військовому довгого та щасливого життя.

    Разом із листом письменниця передала Олександру першу книгу серії — «Гаррі Поттер і філософський камінь» — зі своїм особистим підписом.

    Сам військовий зізнався, що під час перебування в неволі навіть не міг уявити, що колись отримає листа від авторки книг, які допомагали йому та побратимам триматися.

    За його словами, історії про Гаррі Поттера допомагали не втрачати надію, а особисті слова письменниці після повернення стали для нього великою підтримкою.

    Особливо символічною стала дата отримання відповіді. 31 липня святкує день народження Джоан Роулінг, і саме цю дату авторка свого часу обрала днем народження Гаррі Поттера. Тож лист і підписана книга дійшли до української родини саме в день, який для шанувальників серії має особливе значення.

    Історія Олександра Іванова також вкотре привернула увагу до українських військових, які провели роки у російському полоні після оборони Маріуполя.

    Іванов є майором морської піхоти. Він потрапив у полон під час повномасштабної війни та перебував там понад чотири роки. Після звільнення у травні повернувся до України, де почав проходити відновлення.

    За роки повномасштабного вторгнення Україна неодноразово повідомляла про важкі умови утримання своїх військовополонених у Росії. Повернуті захисники розповідали про фізичний та психологічний тиск, обмеження в спілкуванні та тривалу ізоляцію. Саме тому історія про книги, які в таких умовах передавалися не на папері, а буквально з пам’яті однієї людини іншій, отримала особливий суспільний відгук.

    В Україні серія про Гаррі Поттера має багаторічну історію видання. Українські переклади книжок випускає «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», заснована Іваном Малковичем. У каталозі видавництва представлені всі основні книги поттеріани, а українська версія серії багато років залишається однією з найвідоміших перекладних книжкових франшиз в країні.

    Тепер один із примірників першої частини має особливу історію: він опинився у військового, який протягом років не мав самих книг, але пам’ятав їх достатньо добре, щоб розповідати побратимам.

    Для Неллі Іванової лист до Роулінг був способом розповісти письменниці, яку роль її книги зіграли в житті її чоловіка в один із найважчих періодів. Вона чекала на Олександра весь час полону і, за інформацією видавництва, у своєму зверненні наголошувала, що чекатиме стільки, скільки буде необхідно.

    Відповідь Роулінг перетворила цю історію на рідкісний випадок прямого зв’язку між авторкою одного з найвідоміших літературних циклів світу та українським військовим, для якого її книги стали частиною боротьби за психологічне виживання в полоні.

    Іванов уже вдома, поруч із родиною, а подарована книга стала символічним завершенням історії, яку він понад чотири роки носив лише у власній пам’яті.

  • Після обміну знову здаються в полон: у Коордштабі розкрили несподівану тенденцію серед російських військових

    Після обміну знову здаються в полон: у Коордштабі розкрили несподівану тенденцію серед російських військових

    Російські військові, яких після обміну повернули до Росії, дедалі частіше повторно здаються в український полон замість того, щоб знову брати участь у бойових діях. Наразі в українському полоні вже перебувають два десятки таких військовослужбовців.

    Про це повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.

    За інформацією штабу, станом на сьогодні 20 російських військових вдруге потрапили в український полон після того, як раніше були повернуті Росії в межах обмінів. У Коордштабі наголошують, що ця тенденція свідчить про те, що багато російських військовослужбовців добре знають, які умови перебування забезпечує Україна відповідно до міжнародного гуманітарного права.

    У штабі зазначають, що ті, хто вже перебував у полоні, особисто переконалися у дотриманні Україною положень Женевських конвенцій. Йдеться про гуманне ставлення до військовополонених, належні умови утримання, медичне забезпечення та повагу до їхніх прав.

    Крім того, важливу роль відіграють українські державні проєкти «Хочу жить» та «Хочу найти», які інформують російських військових і членів їхніх сімей про можливість добровільно здатися в полон, права військовополонених та умови їхнього перебування в Україні. За оцінкою Координаційного штабу, саме завдяки цій роботі дедалі більше російських солдатів після повторного відправлення на фронт свідомо обирають здачу в полон як спосіб зберегти життя.

    У Коордштабі також звернули увагу на принципову різницю між підходами України та Росії до своїх військовослужбовців після повернення з полону. Українські захисники, яких вдалося повернути додому, мають законне право звільнитися з військової служби за власним бажанням. Натомість, як зазначають у штабі, російське командування після обміну знову направляє своїх військових на передову, фактично змушуючи їх повторно брати участь у бойових діях.

    Заступник голови Координаційного штабу Андрій Юсов наголосив, що кожен російський військовополонений має важливе значення для України, адже поповнює обмінний фонд.

    «Для нас важливо, щоб якомога більше росіян здавалися в полон. Кожен такий військовополонений поповнює обмінний фонд і збільшує наші можливості повертати додому українських захисників з російської неволі», — заявив Юсов.

    Водночас Україна продовжує працювати над поверненням своїх громадян із російського полону. Раніше уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що Росія утримує майже 1900 підтверджених українських цивільних заручників. За його словами, саме повернення цивільних є одним із найскладніших напрямів переговорного процесу, оскільки російська сторона нерідко приховує місця їхнього утримання, не визнає самого факту полону або видає цивільних за військовополонених.

  • Україна повернула 160 полонених: серед звільнених — оборонці Маріуполя

    Україна повернула 160 полонених: серед звільнених — оборонці Маріуполя

    У результаті чергового обміну з Російською Федерацією Україна змогла повернути додому 160 своїх громадян, які перебували в російському полоні з 2022 року. Про це повідомили президент України Володимир Зеленський та Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, наголосивши, що йдеться про одну з важливих гуманітарних операцій із повернення українських захисників, які тривалий час перебували в умовах ізоляції.

    За словами глави держави, всі звільнені сьогодні військові потрапили в полон ще на початкових етапах повномасштабного вторгнення Росії та утримувалися там понад два роки. Серед них військовослужбовці різних складових Сил оборони України, зокрема Збройних сил України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та Державної прикордонної служби. Президент підкреслив, що всі ці люди брали участь у найзапекліших боях, захищаючи Україну на різних напрямках фронту, включно з Маріуполем та територією металургійного комбінату “Азовсталь”, який став одним із символів оборони міста у 2022 році.

    Окремо зазначається, що серед звільнених значну частину становлять саме оборонці Маріуполя, які провели в російському полоні тривалий час після важких боїв за місто. Загалом таких військових серед повернутих сьогодні — 115 осіб, що робить цей обмін одним із наймасштабніших саме для захисників цього напрямку. Крім того, серед звільнених є як солдати і сержанти, так і офіцери, яких у межах цього обміну вдалося повернути 58.

    У Координаційному штабі повідомили, що цей обмін став уже 76-м від початку повномасштабної війни та мав комбінований характер, тобто включав повернення військових із різних родів військ і підрозділів. Додому повернулися представники Сухопутних військ, Десантно-штурмових військ, Сил територіальної оборони, Повітряних сил, Військово-морських сил, Сил підтримки, Медичних сил, а також бійці Національної гвардії України та Державної прикордонної служби.

    Усі звільнені сьогодні військові пройдуть комплексне медичне обстеження після повернення в Україну, отримають необхідну медичну допомогу та реабілітацію, а також передбачені державою грошові виплати та соціальну підтримку. Окрему увагу буде приділено їхній психологічній реабілітації, адже більшість із них провели в умовах ізоляції понад два роки, що потребує тривалого відновлення як фізичного, так і ментального стану.

    У Координаційному штабі також наголосили, що загалом за час його роботи з російського полону вдалося повернути вже 9606 українських громадян, серед яких як військові, так і цивільні. Цей показник включає всі етапи обмінів, які відбувалися від початку повномасштабного вторгнення, і залишається одним із ключових напрямків гуманітарної діяльності держави.

    Українська влада підкреслює, що робота з повернення полонених триває безперервно, а кожен обмін є результатом складних переговорів за участі різних державних інституцій та міжнародних партнерів. У пріоритеті залишається повернення всіх українців, які досі перебувають у російській неволі, незалежно від їхнього статусу або місця утримання.

  • Лубінець уперше зустрівся з новою омбудсманкою РФ: після трьох годин переговорів додому повернулися п’ятеро українців

    Лубінець уперше зустрівся з новою омбудсманкою РФ: після трьох годин переговорів додому повернулися п’ятеро українців

    У день чергового обміну військовополоненими між Україною та Росією відбулася подія, яка може вплинути на подальші гуманітарні переговори між сторонами війни. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець уперше провів офіційну робочу зустріч із новою уповноваженою з прав людини Російської Федерації Яною Лантратовою. Переговори тривали понад три години і завершилися конкретними домовленостями щодо військовополонених, цивільних заручників та возз’єднання розділених війною сімей.

    За словами Лубінця, головною метою зустрічі стало збереження та розширення гуманітарного напрямку співпраці між сторонами. Йдеться насамперед про питання повернення військовополонених, незаконно утримуваних цивільних осіб, пошук зниклих безвісти та підтримку зв’язку між полоненими й їхніми родинами.

    Український омбудсман повідомив, що сторони домовилися продовжити роботу за всіма напрямками, які раніше вдалося напрацювати під час взаємодії з попередньою російською омбудсманкою Тетяною Москальковою. Серед ключових питань — верифікація списків військовополонених, перевірка місць утримання, передача листів та особистих речей, а також сприяння поверненню цивільних громадян додому.

    Одним із найважливіших результатів зустрічі стало повернення до України п’яти громадян. Крім того, за сприяння Міжнародного комітету Червоного Хреста вдалося возз’єднати три сім’ї, які були розділені через війну. За словами Лубінця, саме гуманітарний діалог дозволяє досягати таких результатів навіть за відсутності прогресу на політичному рівні.

    Особливу увагу привернула історія 74-річної українки, яку російська сторона раніше депортувала з Маріуполя. Жінка перебуває у важкому стані здоров’я, пересувається на кріслі колісному та потребує постійного стороннього догляду. Завдяки проведеним переговорам вона зможе повернутися в Україну та возз’єднатися зі своєю донькою. Найстаршій особі серед повернених українців виповнилося 84 роки.

    Окремим напрямком переговорів стала верифікація списків військовополонених і цивільних осіб, які перебувають у місцях несвободи. Лубінець наголосив, що саме точна перевірка даних є одним із ключових елементів для організації майбутніх обмінів та повернення людей додому.

    Зустріч відбулася менш ніж через місяць після кадрових змін у Росії. У травні 2026 року Державна дума РФ призначила новою уповноваженою з прав людини Яну Лантратову, яка змінила на посаді Тетяну Москалькову після завершення її максимального терміну перебування на посаді.

    Ще до офіційної зустрічі з Лубінцем представники офісу Лантратової брали участь у гуманітарних контактах під час одного з попередніх обмінів. Тоді російська сторона погодилася передати українським військовополоненим партію листівок від родичів та обговорила низку питань, пов’язаних із захистом прав утримуваних осіб. Лубінець тоді заявляв, що бачить готовність нової команди російського омбудсмана до продовження комунікації, хоча закликав оцінювати співпрацю виключно за конкретними результатами.

    Напередодні нинішньої зустрічі сама Лантратова публічно анонсувала переговори з українським омбудсманом. За її словами, сторони мали обговорити питання взаємного відвідування військовополонених, повернення цивільних громадян та інші аспекти гуманітарної взаємодії. Російська сторона також заявляла про намір порушувати питання повернення мешканців Курської області, які опинилися поза територією РФ під час бойових дій.

    Водночас призначення Лантратової викликало неоднозначну реакцію. Українські правоохоронні органи раніше повідомляли про її можливу причетність до незаконного вивезення українських дітей із тимчасово окупованих територій Херсонської області у 2022 році. Саме тому будь-які контакти з новою російською омбудсманкою перебувають під пильною увагою як українського суспільства, так і міжнародних правозахисних організацій.

    Попри складний політичний контекст, українська сторона наголошує: гуманітарний діалог залишається одним із небагатьох механізмів, який дозволяє повертати громадян додому. За словами Лубінця, без переговорів неможливо вирішувати питання військовополонених, цивільних заручників, депортованих осіб та людей, які роками чекають бодай якоїсь інформації про своїх рідних.

    «Саме за столом перемовин вирішуються всі найскладніші питання, у тому числі питання миру», — наголосив український омбудсман після завершення переговорів.

    На тлі чергового обміну військовополоненими та повернення 185 українських захисників ця зустріч стала ще одним свідченням того, що гуманітарний напрямок залишається одним із найактивніших каналів взаємодії між Києвом і Москвою навіть під час повномасштабної війни. Подальша ефективність цього механізму стане зрозумілою вже найближчими тижнями, коли сторони почнуть реалізовувати досягнуті домовленості на практиці.

  • Сльози, обійми і слова «Я вдома»: з російської неволі повернулися 185 захисників України

    Сльози, обійми і слова «Я вдома»: з російської неволі повернулися 185 захисників України

    Україна провела черговий масштабний обмін полоненими з Росією. Додому повернулися 185 українських захисників та один цивільний громадянин. Серед звільнених — військовослужбовці Збройних сил України, Національної гвардії та Державної прикордонної служби, які захищали країну на найгарячіших ділянках фронту від початку повномасштабної війни.

    Про повернення українців повідомив президент Володимир Зеленський. За його словами, серед визволених є військові, які пройшли через оборону Маріуполя та легендарної «Азовсталі», а також брали участь у боях на Донецькому, Луганському, Харківському, Херсонському, Запорізькому, Сумському, Київському та Курському напрямках. Багато хто перебував у російському полоні понад три роки — ще з 2022 року.

    За словами глави держави, серед повернутих є рядові, сержанти та офіцери. Частина військових потрапила до полону під час оборони Маріуполя навесні 2022 року. Для багатьох із них цей обмін став першим шансом повернутися додому після років російської неволі.

    Президент подякував усім, хто бере участь у підготовці та проведенні обмінів, зокрема українським державним структурам, міжнародним партнерам та військовим, які поповнюють обмінний фонд на фронті.

    «Повернення наших людей — незмінний пріоритет для України. Щодня працюємо над тим, щоб визволити кожного українця та кожну українку з неволі», — наголосив Зеленський.

    Звільнені військовослужбовці пройдуть медичне обстеження, реабілітацію та отримають необхідну психологічну допомогу. Як зазначають у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими, тривале перебування у російському полоні часто супроводжується серйозними проблемами зі здоров’ям, виснаженням та наслідками фізичного і психологічного тиску.

    Особливе значення нинішнього обміну полягає в тому, що серед повернутих є оборонці Маріуполя та «Азовсталі» — символів українського спротиву в перші місяці повномасштабної війни. Саме захисники Маріуполя стали одними з найвідоміших українських військовополонених, а їхнє повернення додому залишається одним із головних запитів українського суспільства.

    Питання звільнення полонених залишається одним із ключових гуманітарних напрямків роботи української влади. Від початку повномасштабного вторгнення Україні вдалося повернути тисячі громадян. За даними президента та офіційних структур, рахунок уже йде на понад сім тисяч звільнених українців, серед яких військові, прикордонники, нацгвардійці та цивільні особи.

    Разом із тим, за оцінками української влади, у російському полоні досі залишаються тисячі українських громадян. Йдеться як про військовослужбовців, так і про цивільних осіб, які були незаконно затримані на тимчасово окупованих територіях. Україна продовжує переговори щодо нових обмінів за посередництва міжнародних партнерів та гуманітарних організацій.

    Тема повернення полонених останніми місяцями залишається однією з найважливіших для українського суспільства. Кожен новий обмін супроводжується емоційними кадрами зустрічей військових із родинами, які роками чекали на звістку про своїх рідних. Для багатьох сімей такі обміни стають моментом завершення багаторічної невизначеності та надії.

    Після повернення додому українські захисники проходять необхідні процедури відновлення, отримують медичну допомогу, психологічну підтримку та державні гарантії. Більшість із них тривалий час не мала можливості спілкуватися з близькими та отримувати належне лікування.

    Українська влада наголошує, що робота над звільненням усіх полонених триватиме безперервно. У Координаційному штабі підкреслюють: кожен українець, який перебуває у російській неволі, залишається в списках на повернення, а дипломатичні та гуманітарні механізми використовуються щодня.

    Черговий обмін став ще одним нагадуванням про ціну, яку Україна платить за свою свободу, та про те, що боротьба за кожного полоненого триває навіть далеко від лінії фронту. Для 186 українських родин цей день став одним із найщасливіших за останні роки — після довгих місяців і навіть років очікування вони нарешті почули найголовніші слова: «Я вдома».

  • “Не бійтеся вийти з війни”: Зеленський звернувся до Путіна з історичним листом і кинув виклик Кремлю — запропонував особисту зустріч та повне припинення вогню

    “Не бійтеся вийти з війни”: Зеленський звернувся до Путіна з історичним листом і кинув виклик Кремлю — запропонував особисту зустріч та повне припинення вогню

    Президент України Володимир Зеленський 4 червня оприлюднив безпрецедентний відкритий лист до російського диктатора Володимира Путіна, в якому закликав Кремль завершити війну, запропонував особисту зустріч у нейтральній країні та окреслив українське бачення шляху до миру. Повний текст звернення був опублікований на офіційному сайті Офісу Президента України та одразу став однією з головних міжнародних політичних подій дня.

    У своєму листі Зеленський фактично підбив підсумки понад 26 років правління Путіна та заявив, що саме рішення Кремля розпочати війну стало головною причиною руйнування відносин між двома державами. Президент наголосив, що нинішня війна є особистим вибором російського лідера, а не наслідком геополітичних процесів чи розширення НАТО, як це регулярно намагається пояснювати російська пропаганда.

    Окрему увагу глава держави приділив військовій ситуації. Зеленський прямо вказав, що Росія не змогла досягти поставлених цілей навіть після років повномасштабної війни. Він заявив, що українська армія продовжує чинити опір, а Росія змушена витрачати дедалі більше ресурсів для підтримки бойових дій. У листі також міститься твердження про значні втрати російської армії та про те, що Кремль регулярно переносить власні терміни захоплення українських територій, насамперед Донецької області. За словами Зеленського, Росія не зможе виконати ці плани й цього року.

    Однією з найрезонансніших частин звернення стала пропозиція про прямі переговори між лідерами двох держав. Зеленський наголосив, що ані Київ, ані Москва не є прийнятними майданчиками для такої зустрічі після всього, що сталося за роки війни. Натомість він запропонував провести переговори у країнах, які традиційно виступають платформами для миротворчих ініціатив — зокрема у Швейцарії, Туреччині або в одній із держав арабського світу.

    Президент також наголосив, що Україна готова до повного припинення вогню на період переговорів. За його словами, саме реальна тиша на фронті могла б стати першим кроком до дипломатичного врегулювання. При цьому Київ вважає, що контроль за дотриманням режиму припинення вогню могли б забезпечити міжнародні партнери, насамперед Сполучені Штати.

    Ще однією важливою пропозицією став обмін військовополоненими за принципом «всіх на всіх». Зеленський підкреслив, що повернення українських військових і цивільних, а також дітей, які були незаконно вивезені під час війни, має стати одним із ключових гуманітарних кроків на шляху до завершення конфлікту.

    У зверненні глава держави неодноразово наголошував на міжнародній ізоляції Росії та санкційному тиску. Він заявив, що Україна зуміла об’єднати значну частину демократичного світу навколо своєї боротьби, тоді як Росія продовжує стикатися з економічними обмеженнями та політичною ізоляцією. Зеленський окремо підкреслив, що Україна працюватиме над тим, щоб міжнародні санкції не були послаблені без реальних змін у позиції Кремля.

    Президент також торкнувся питання безпекових гарантій після завершення війни. Він заявив, що до майбутнього переговорного процесу мають бути залучені не лише Україна та Росія, а й Сполучені Штати та європейські держави. На його думку, саме така конфігурація може стати основою нової архітектури безпеки на європейському континенті.

    Особливий резонанс викликали слова Зеленського про те, що Україна перенесла війну на територію Росії та продемонструвала здатність завдавати ударів далеко за межами фронту. У листі згадується, що українські далекобійні дрони вже долають понад тисячу кілометрів і можуть досягати цілей у глибині російської території. Ця заява прозвучала на тлі повідомлень про атаки безпілотників під час проведення Петербурзького міжнародного економічного форуму.

    Фактично лист Зеленського став не лише дипломатичним зверненням до Кремля, а й публічним політичним маніфестом, у якому українська влада ще раз окреслила власне бачення завершення війни. Київ пропонує прямий діалог, припинення вогню, масштабний обмін полоненими та міжнародні гарантії безпеки. Водночас у документі чітко наголошується: якщо Москва не буде готова до завершення війни, Україна продовжить боротьбу за свою незалежність за підтримки міжнародних партнерів.

    Поки що офіційної відповіді Кремля на відкритий лист немає. Однак поява такого звернення вже викликала широкий резонанс серед українських та міжнародних медіа, оскільки вперше за тривалий час президент України публічно запропонував російському лідеру особисту зустріч із чітко сформульованим порядком денним та конкретними кроками для припинення найбільшої війни в Європі з часів Другої світової війни.

  • Буданов анонсував новий обмін полоненими: Росія затягує домовленості, але процес триває

    Буданов анонсував новий обмін полоненими: Росія затягує домовленості, але процес триває

    Керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов заявив, що Росія продовжує затягувати та частково зривати виконання домовленостей щодо масштабного обміну військовополоненими, однак найближчим часом Україна може повернути додому нову групу своїх захисників.

    Про це він повідомив під час безпекового форуму «Архітектура безпеки», коментуючи ситуацію навколо домовленостей між Києвом та Москвою щодо обміну полоненими, передає hromadske.

    За словами Буданова, практика невиконання або часткового виконання домовленостей давно стала звичною для російської сторони.

    «Не перший раз домовленості не виконуються або виконуються не в повному обсязі. Мені здається, це вже для всіх звична історія. Я точно до цього звик. Щодо обмінів — думаю, найближчим часом ви побачите ще обмін військовополоненими», — заявив очільник української воєнної розвідки.

    Попри складнощі переговорного процесу, українська влада продовжує працювати над поверненням військових та цивільних громадян, які перебувають у російському полоні або незаконному ув’язненні на тимчасово окупованих територіях.

    Окремо Буданов звернув увагу на проблему повернення цивільних заручників. За його словами, саме цей напрямок залишається одним із найскладніших у перемовинах із Росією.

    «Щодо цивільних — це важке питання, бо міняти цивільних на військових навіть трохи неправильно. У нас немає такої кількості цивільних, як є в заручниках у РФ, зі зрозумілих причин. Але потроху їх повертаємо. Так, не в тій кількості, як хотілося б, але вони повертаються», — наголосив керівник ГУР.

    Проблема цивільних заручників залишається однією з найбільш болючих у відносинах між Україною та Росією. За даними української влади, тисячі цивільних громадян перебувають у російських місцях несвободи або утримуються на окупованих територіях без офіційних звинувачень і без доступу до міжнародних гуманітарних організацій.

    Тема обміну полоненими набула особливої актуальності після домовленостей, досягнутих навесні цього року. На початку травня 2026 року Україна та Росія за посередництва міжнародних партнерів погодили проведення масштабного обміну за формулою «1000 на 1000». Ця домовленість стала однією з найбільших потенційних гуманітарних операцій від початку повномасштабної війни.

    Перший етап реалізації домовленостей відбувся 15 травня. Тоді Україна повернула з російського полону 205 громадян, серед яких були військовослужбовці різних підрозділів Сил оборони.

    Втім, подальше просування процесу зіткнулося із серйозними труднощами. Українська сторона неодноразово заявляла про навмисне затягування переговорів з боку Російської Федерації.

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець раніше повідомляв, що російська сторона свідомо гальмує реалізацію домовленостей щодо наступних етапів обміну. За його словами, Москва використовує тему полонених як інструмент політичного та інформаційного тиску.

    Подібну позицію озвучував і Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. Там наголошували, що Росія регулярно запускає інформаційні кампанії та маніпуляції навколо теми обмінів, намагаючись впливати на громадську думку та створювати додаткову напругу серед родин військовополонених.

    Попри це українська влада продовжує переговорний процес. За словами представників Коордштабу, обмінний механізм залишається одним із небагатьох гуманітарних каналів взаємодії між сторонами війни, тому робота над поверненням українців триває щоденно.

    Питання звільнення полонених залишається одним із головних пріоритетів для України. Президент Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що повернення кожного українця додому є стратегічним завданням держави.

    Від початку повномасштабного вторгнення вдалося повернути тисячі українських військових і цивільних. Водночас значна кількість захисників і мирних громадян досі перебуває у російському полоні.

    Заява Кирила Буданова про можливий новий обмін дає надію родинам військовополонених, які вже понад три роки чекають повернення своїх близьких. Однак остаточні терміни та кількість осіб, яких можуть повернути найближчим часом, поки що не розголошуються з міркувань безпеки та для збереження переговорного процесу.

  • «Подбай про моїх людей»: Ахметов уперше розкрив останню розмову з Редісом перед виходом з Азовсталі

    «Подбай про моїх людей»: Ахметов уперше розкрив останню розмову з Редісом перед виходом з Азовсталі

    Український бізнесмен Рінат Ахметов уперше детально розповів про свою останню розмову з командиром оборони Маріуполя Денисом Прокопенком (Редісом), яка відбулася буквально за кілька хвилин до того, як українські захисники залишили територію заводу «Азовсталь» за наказом вищого військового керівництва. Відверті спогади мільярдер озвучив у великому інтерв’ю британському виданню The Guardian, яке стало його першою масштабною розмовою із західними медіа від початку повномасштабного вторгнення Росії.

    За словами Ахметова, під час облоги Маріуполя він постійно підтримував зв’язок із командиром полку «Азов» Денисом Прокопенком. Розмови відбувалися по кілька разів на день, а сам бізнесмен був вражений стійкістю українських військових, які понад два місяці утримували останній осередок спротиву в оточеному росіянами місті.

    «Я дзвонив йому кілька разів на день і був зворушений його силою і мужністю. У його голосі ніколи не було паніки. Усі вони були сумлінними, гідними і готовими віддати життя за кожен клаптик землі», – згадує Ахметов.

    Найбільше бізнесмену запам’яталася остання розмова з Прокопенком, яка відбулася приблизно за 15 хвилин до виходу гарнізону з території металургійного комбінату. Тоді українські військові вже знали про наказ припинити оборону та вийти з підприємства, щоб урятувати життя бійців.

    Ахметов розповів, що запитав у Редіса, чим може допомогти особисто йому та його підлеглим. Відповідь командира стала для бізнесмена справжнім свідченням офіцерської честі.

    «Я сказав: “Денисе, чим я можу тобі допомогти, чим я можу допомогти твоїм хлопцям?” Він відповів: “Не турбуйся про мене, будь ласка, подбай про моїх людей”. Він знав, що потрапить у полон, але не просив жодних особистих привілеїв», – зазначив Ахметов.

    Оборона «Азовсталі» стала одним із найвідоміших символів українського спротиву під час повномасштабної війни. Після захоплення більшої частини Маріуполя саме територія металургійного комбінату перетворилася на останній форпост українських сил у місті. З 18 березня до 20 травня 2022 року українські військові, прикордонники, морські піхотинці, бійці полку «Азов» та інші підрозділи ЗСУ стримували значно переважаючі сили російської армії.

    За даними української влади, оборонці Маріуполя скували десятки тисяч російських військових, які не змогли бути перекинуті на інші напрямки фронту. Саме тому оборона міста та «Азовсталі» мала не лише символічне, а й важливе військове значення.

    20 травня 2022 року гарнізон отримав наказ припинити оборону та зберегти життя особового складу. Після виходу з території заводу українські військові потрапили до російського полону. Денис Прокопенко перебував у неволі 123 дні. Уже у вересні 2022 року його звільнили в межах масштабного обміну полоненими за посередництва Туреччини та Саудівської Аравії.

    У своєму інтерв’ю Ахметов також пригадав останні мирні тижні перед початком повномасштабного вторгнення. За його словами, під час зустрічей із працівниками металургійних комбінатів «Азовсталь» та імені Ілліча він наголошував, що Маріуполь був і залишається українським містом.

    Бізнесмен переконаний, що жителі Маріуполя не підтримали російське вторгнення. Навпаки, місто стало одним із символів спротиву російській агресії.

    «Маріуполь – частина України. Коли прийшли росіяни, ніхто не вітав солдатів Путіна квітами. Навіть маленькі діти брали все, що могли, каміння і кругляки, і були готові битися», – наголосив Ахметов.

    Він також підкреслив, що після практично повного знищення міста саме оборонці «Азовсталі» продовжували стримувати величезне російське угруповання, яке налічувало десятки тисяч військових.

    Після окупації Маріуполя Ахметов втратив значну частину своїх активів. Йдеться насамперед про металургійний комбінат «Азовсталь» та комбінат імені Ілліча, які були одними з найбільших промислових підприємств України та ключовими роботодавцями регіону. Попри це бізнесмен неодноразово заявляв, що вважає відновлення Маріуполя після деокупації одним із головних завдань майбутнього.

    Тим часом українські військові продовжують завдавати ударів по російських об’єктах на окупованій території Приазов’я. Нещодавно підрозділ «Азов» повідомив про початок розвідувально-ударних операцій у районі Маріуполя із застосуванням безпілотників. За даними військових, дрони здійснюють патрулювання та ураження цілей на глибину до 160 кілометрів від лінії фронту, включно з територією самого Маріуполя.

    Крім того, командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький раніше заявив, що Україна має всі шанси повернути Маріуполь військовим шляхом за сприятливих історичних обставин та відповідної ситуації на фронті.

    Історія останньої розмови між Рінатом Ахметовим та Денисом Прокопенком вкотре нагадала про драматичні події весни 2022 року та про людей, які стали символами незламності Маріуполя. Слова Редіса про своїх бійців, сказані за лічені хвилини до полону, сьогодні багато хто сприймає як один із найяскравіших прикладів відповідальності командира перед своїми підлеглими навіть у найскладніший момент війни.

  • Комбат, якого Росія забула: офіцер елітного батальйону вже 22 місяці в українському полоні та публічно розгромив міфи Кремля

    Комбат, якого Росія забула: офіцер елітного батальйону вже 22 місяці в українському полоні та публічно розгромив міфи Кремля

    Майже два роки один із найбільш відомих російських офіцерів, який брав участь у війні проти України, залишається в українському полоні. Йдеться про майора Тимура Абдурахманова, більш відомого за позивним «Шаман» або «Шайтан», колишнього командира добровольчого батальйону «Алга» у складі 72-ї окремої мотострілецької бригади Збройних сил РФ. Попри свій статус, військовий досі не потрапив до жодного обміну полоненими, хоча від моменту його захоплення минуло вже 22 місяці.

    Історія Абдурахманова привернула увагу після публікації великого інтерв’ю та відеоматеріалів, у яких російський офіцер розповів про війну, ставлення командування до особового складу та власний досвід перебування у полоні. Особливого резонансу набула його відверта критика офіційних наративів Кремля та визнання того, що заявлені Москвою цілі так званої «спеціальної військової операції» не мають нічого спільного з реальністю.

    Тимур Абдурахманов потрапив у полон під час боїв поблизу Андріївки на Бахмутському напрямку восени 2023 року. Саме тоді підрозділи 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ завдали нищівної поразки російській 72-й мотострілецькій бригаді. Українські військові тоді повідомляли про ліквідацію кількох командирів батальйонів, а командир «Алги» опинився у полоні. Факт його захоплення підтвердили українські військові та самі російські джерела.

    На момент полону Абдурахманов уже виконував обов’язки заступника командира бригади та розраховував на присвоєння звання підполковника. Для російської армії його втрата стала доволі болючою, адже офіцер належав до числа кадрових військових із профільною освітою та бойовим досвідом.

    Майбутній комбат народився у 1990 році в Узбекистані в родині військових. За національністю він лезгин. Його батько служив офіцером зв’язку та дослужився до звання підполковника, а брат нині проходить службу у структурах Росгвардії. Сам Абдурахманов закінчив Єкатеринбурзьке суворовське військове училище та Казанське вище танкове командне училище, яке завершив із відзнакою.

    Особливе місце у його біографії займає батальйон «Алга». Підрозділ був сформований у Татарстані у 2022 році як один із так званих «добровольчих» батальйонів для участі у вторгненні в Україну. Вже у 2023 році «Алга» зазнала катастрофічних втрат під Вугледаром, а згодом — у боях за Бахмутський напрямок. За даними російських незалежних журналістів та аналітиків, батальйон неодноразово опинявся у складних ситуаціях через помилки командування та невдале планування операцій.

    Після потрапляння в український полон російський офіцер майже рік уникав публічних інтерв’ю. Згодом він пояснив це небажанням ставати інструментом будь-якої пропаганди. Однак після тривалого часу перебування в полоні погодився розповісти про власне бачення війни.

    У своїх заявах Абдурахманов фактично поставив під сумнів офіційні пояснення Кремля щодо причин вторгнення в Україну. За його словами, він не побачив жодних ознак тих загроз, про які роками говорила російська пропаганда. Натомість офіцер охарактеризував події як окупацію українських територій та визнав масштаб руйнувань, які принесла війна.

    Не менш різко він висловився щодо підходів російського військового керівництва до ведення бойових дій. За словами полоненого, особовий склад часто розглядається лише як ресурс для виконання завдань незалежно від втрат. Він також описав тактику масованого вогневого знищення населених пунктів, після чого російська сторона заявляє про їхнє «звільнення».

    Одним із найбільш показових моментів інтерв’ю стала розповідь про його поранення під час боїв за Андріївку. За словами самого Абдурахманова, коли він отримав поранення, частина підлеглих відмовилася евакуювати свого командира, вважаючи його приреченим. Саме після цього офіцер опинився у руках українських військових.

    Українські бійці, які брали участь у його захопленні, неодноразово зазначали, що були здивовані присутністю командира такого рівня безпосередньо на передових позиціях. Відповідно до військових статутів, командир батальйону зазвичай керує підрозділом із командно-спостережного пункту на значній відстані від лінії бойового зіткнення. Тому випадки потрапляння у полон офіцерів такого рангу залишаються поодинокими.

    Ще одним аспектом, який викликав обговорення, стали умови його перебування у полоні. Абдурахманов, який є мусульманином, повідомив, що має можливість безперешкодно здійснювати релігійні обряди, зокрема п’ятиразовий намаз. За його словами, адміністрація місця утримання не перешкоджає виконанню релігійних практик.

    Чому Росія не включає майора до списків на обмін, офіційно не пояснюється. Водночас експерти припускають, що причиною може бути як його публічна позиція, так і небажання російської сторони повертати офіцера, який відкрито критикує військове керівництво та ставить під сумнів офіційну версію подій.

    Історія Тимура Абдурахманова стала одним із найбільш резонансних прикладів серед високопоставлених російських військових, які опинилися в українському полоні. Вона привертає увагу не лише через його статус, а й через відверті свідчення про внутрішні проблеми російської армії, величезні втрати на фронті та реальність війни, яка часто кардинально відрізняється від того, що транслюється російському суспільству через державні медіа.

  • Зеленський визначив три ключові пріоритети для України на найближчі тижні

    Зеленський визначив три ключові пріоритети для України на найближчі тижні

    Президент України Володимир Зеленський провів спеціальну нараду, присвячену визначенню подальших кроків держави в умовах триваючої війни з Росією. За результатами обговорення було окреслено три ключові напрямки роботи, які стануть пріоритетними для української влади найближчими тижнями. Йдеться про активізацію дипломатичних зусиль, продовження гуманітарної роботи щодо повернення українців та підготовку нових рішень для підтримки держави, зокрема в енергетичній сфері.

    Про підсумки наради глава держави повідомив у соціальних мережах. За його словами, в умовах постійних російських атак і складної міжнародної ситуації Україна повинна діяти одночасно на кількох стратегічних напрямках, забезпечуючи як зміцнення обороноздатності, так і збереження підтримки міжнародних партнерів.

    Першим і одним із найважливіших напрямків президент назвав дипломатію. За словами Зеленського, українська сторона практично щодня підтримує контакти з представниками адміністрації президента Сполучених Штатів, урядами європейських держав та керівництвом міжнародних організацій. Основною темою таких консультацій залишається військова допомога Україні, насамперед постачання систем протиповітряної оборони, боєприпасів та іншого критично важливого озброєння.

    Президент повідомив, що під час наради було проаналізовано поточний стан виконання домовленостей із міжнародними партнерами та оцінено темпи постачання оборонної допомоги. Особлива увага приділялася питанням зміцнення української системи протиповітряної оборони, яка залишається одним із ключових елементів захисту населення та критичної інфраструктури від російських ракетних і дронових атак.

    Зеленський наголосив, що серед пріоритетів на найближчі тижні залишається отримання додаткових засобів для боротьби з балістичними ракетами. Питання антибалістичного захисту набуло особливої актуальності через регулярне застосування Росією ракет, здатних долати великі відстані за короткий час і завдавати ударів по цивільних об’єктах. Україна неодноразово закликала партнерів збільшити постачання сучасних систем ППО та ракет до них, оскільки саме вони дозволяють ефективно перехоплювати найбільш небезпечні цілі.

    Окремим пунктом дипломатичної роботи стане розвиток співпраці з міжнародними партнерами у сфері безпілотних технологій. За словами президента, Україна продовжує працювати над укладанням двосторонніх угод щодо виробництва та постачання дронів. Особливу роль у цьому процесі має відіграти так званий Drone Deal з Європейським Союзом, який передбачає розширення співпраці у сфері розробки, виробництва та закупівлі безпілотних систем.

    Останніми роками дрони стали одним із найважливіших інструментів сучасної війни. Вони використовуються для розвідки, коригування артилерійського вогню, ураження техніки та логістичних об’єктів противника. Саме тому Україна активно інвестує в розвиток власного виробництва безпілотників та прагне залучати до цього процесу міжнародних партнерів.

    Крім того, учасники наради обговорили підготовку низки міжнародних зустрічей і переговорів. Зеленський повідомив, що Україна готується до важливих дипломатичних контактів у різних форматах, однак подробиці цих перемовин наразі не розголошуються. За словами президента, про результати буде повідомлено після завершення відповідних консультацій.

    Другим ключовим напрямком, визначеним під час наради, став гуманітарний трек. Йдеться насамперед про продовження процесу обміну полоненими та повернення українських громадян, які перебувають у російському полоні або були незаконно вивезені з окупованих територій.

    Президент наголосив, що Україна має намір продовжувати реалізацію раніше досягнутих домовленостей щодо обмінів. Для цього було доручено активізувати роботу з міжнародними партнерами та державами-посередниками, які можуть допомогти у проведенні нових гуманітарних операцій.

    Питання повернення українських військових і цивільних залишається одним із найболючіших для українського суспільства. Від початку повномасштабного вторгнення Україна здійснила десятки обмінів полоненими, повернувши додому тисячі громадян. Водночас значна кількість українців досі перебуває в російському полоні або вважається незаконно утримуваною на окупованих територіях.

    Окремою темою залишається повернення українських дітей, яких Росія незаконно депортувала або примусово перемістила з окупованих територій. Україна продовжує працювати над цим питанням разом із міжнародними організаціями, правозахисними структурами та урядами держав-партнерів.

    Третім напрямком роботи, який обговорювався під час спеціальної наради, стали нові рішення для підтримки України, зокрема в енергетичній сфері. Зеленський повідомив, що наразі триває фіналізація відповідних домовленостей і програм, подробиці яких будуть оголошені пізніше.

    Енергетика залишається одним із найуразливіших секторів української економіки через постійні російські удари по об’єктах генерації, підстанціях та іншій критичній інфраструктурі. Протягом останніх років Росія систематично намагалася вивести з ладу українську енергосистему, використовуючи ракети та безпілотники для атак на електростанції та мережеві об’єкти.

    У відповідь Україна реалізує масштабні програми відновлення пошкоджених потужностей, будує нові об’єкти генерації та залучає міжнародну фінансову допомогу для модернізації енергетичної системи. Значна частина роботи також спрямована на підвищення стійкості енергомереж та захист критичної інфраструктури від нових атак.

    Аналітики зазначають, що проведення подібної спеціальної наради свідчить про підготовку української влади до важливого дипломатичного та політичного періоду. Найближчі тижні можуть стати визначальними для низки міжнародних переговорів, рішень щодо військової допомоги та нових програм підтримки України.

    Визначені президентом пріоритети демонструють прагнення Києва діяти одночасно на кількох фронтах: зміцнювати оборонні можливості держави, розширювати міжнародну коаліцію підтримки, повертати українських громадян додому та забезпечувати стабільність критично важливих секторів економіки. Саме ці напрямки, за словами Зеленського, мають стати основою роботи української влади у найближчій перспективі на тлі триваючої російської агресії.