Daypolitico

Позначка: обмін полоненими

  • Трамп готовий відправити делегацію до Москви

    Трамп готовий відправити делегацію до Москви

    Президент США Дональд Трамп заявив, що готовий направити американську делегацію до Москви для переговорів щодо можливого завершення війни між Україною та Росією. Відповідну заяву він зробив під час спілкування з журналістами біля Білого дому, коментуючи перспективи дипломатичного врегулювання конфлікту.

    Американського лідера запитали, чи допускає він можливість прямого направлення представників США до Росії для обговорення майбутнього мирного процесу. У відповідь Трамп заявив, що не виключає такого розвитку подій і готовий піти на цей крок заради припинення війни.

    «Я б це зробив. Я б дуже хотів, щоб ця війна закінчилася», — заявив президент США.

    Водночас Трамп не уточнив, кого саме може бути включено до потенційної делегації та в якому форматі можуть відбуватися переговори з Москвою. Також наразі невідомо, чи йдеться про прямі контакти з російською владою, чи про ширший міжнародний переговорний формат за участю союзників США.

    Окремо американський президент акцентував увагу на великих людських втратах у війні. За його словами, щомісяця у бойових діях гинуть десятки тисяч людей.

    «Я б дуже хотів побачити кінець конфлікту між Росією та Україною, де минулого місяця загинуло 25 тисяч молодих солдатів. У середньому це 25–30 тисяч солдатів на місяць», — сказав Трамп.

    Його заява пролунала на тлі чергових дискусій про можливе тимчасове припинення вогню. Цього тижня Росія оголосила так зване «перемир’я» на 8 та 9 травня у зв’язку з проведенням урочистостей до Дня перемоги в Москві. Україна у відповідь закликала розпочати реальний режим тиші ще з ночі на 6 травня та наголосила, що припинення вогню має бути повним і безумовним.

    Однак, попри офіційні заяви Кремля, російські війська продовжили атаки по українських територіях. У Києві після цього заявили, що Україна реагуватиме на дії Росії дзеркально.

    Згодом Дональд Трамп повідомив, що між Україною та Росією нібито очікується триденне перемир’я — 9, 10 та 11 травня. Також американський президент заявив про підготовку масштабного обміну військовополоненими.

    Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що підготовка до обміну справді триває. Водночас українська сторона наголосила: будь-які домовленості про припинення вогню матимуть сенс лише за умови їхнього реального виконання Росією.

    На тлі цих подій міжнародна увага до потенційних переговорів різко посилилася. Частина західних аналітиків вважає, що адміністрація Трампа намагається продемонструвати готовність до активнішої дипломатичної ролі США у врегулюванні війни. Інші експерти наголошують, що будь-які прямі переговори з Москвою можуть викликати суперечки як усередині США, так і серед європейських союзників Вашингтона.

    Особливо чутливим залишається питання умов можливих домовленостей. Україна неодноразово заявляла, що не погодиться на замороження конфлікту чи поступки щодо окупованих територій. Натомість у Кремлі продовжують наполягати на своїх максималістських вимогах, що значно ускладнює перспективи реального мирного процесу.

    Попри це, дипломатична активність навколо війни останніми тижнями помітно зросла. До обговорення можливих сценаріїв припинення бойових дій активно долучаються США, країни Європейського Союзу, Туреччина, Китай та держави Глобального Півдня.

    Заява Трампа про готовність відправити делегацію до Москви стала одним із найгучніших сигналів про можливу зміну переговорної динаміки. Водночас наразі немає жодних офіційних підтверджень, що така поїздка вже готується або що Росія погодилася б на новий формат контактів.

    Політичні оглядачі звертають увагу, що тема війни в Україні поступово стає однією з ключових і для внутрішньої американської політики. На тлі президентської кампанії у США питання підтримки України, обсягів військової допомоги та перспектив мирних переговорів дедалі частіше стають предметом гострих дискусій між республіканцями та демократами.

  • Зеленський визначив три ключові завдання для переговорів Умєрова у США

    Зеленський визначив три ключові завдання для переговорів Умєрова у США

    Президент Володимир Зеленський окреслив три ключові завдання для української делегації на переговорах у США, які має провести секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров. Про це глава держави повідомив у своїх соцмережах після його доповіді щодо підготовки до зустрічей із представниками американської сторони.

    За словами Зеленського, першим і найбільш чутливим напрямом залишається гуманітарний трек. Йдеться насамперед про підготовку нового етапу обміну полоненими. Президент наголосив, що Україна розраховує на продовження процесу звільнення своїх громадян і працює над тим, щоб повернення полонених відбувалося системно. У цьому контексті Київ продовжує координувати зусилля з міжнародними партнерами, включно зі США, які відіграють важливу посередницьку роль у частині гуманітарних домовленостей.

    Другим завданням визначено активізацію дипломатичного процесу. Зеленський зазначив, що Україна перебуває у постійній комунікації з американською стороною та поінформована про їхні контакти з іншими учасниками міжнародних обговорень, зокрема щодо можливих форматів переговорів із Росією. За словами президента, головна мета цих зусиль полягає в тому, щоб наблизити “достойний мир” і сформувати чіткі гарантії безпеки для України, які унеможливлять повторення агресії в майбутньому. Він також підкреслив, що Київ не бачить конструктивних кроків з боку Росії, попри попередні сигнали про можливі перемир’я, які в реальності не були дотримані.

    Третім напрямом стали конкретні безпекові доручення для РНБО у межах співпраці зі Сполученими Штатами. Деталі цих завдань не розкриваються, однак президент заявив, що очікує від Рустема Умєрова детальної доповіді за підсумками переговорів та досягнутих домовленостей. Йдеться про посилення оборонної взаємодії, координацію безпекових рішень та подальше зміцнення обороноздатності України.

    Окремо під час розмови з секретарем РНБО президент обговорив розвиток оборонної співпраці з європейськими партнерами, зокрема в межах ініціативи Drone Deals. Ця програма передбачає розширення виробництва та постачання безпілотних систем, а також поглиблення технологічної взаємодії між Україною та союзниками. Зеленський наголосив, що Україна готує нові домовленості, які були погоджені на найвищому політичному рівні, і які мають посилити оборонні можливості держави в умовах триваючої війни.

    Як відомо, Рустем Умєров вирушив до Сполучених Штатів для низки зустрічей із представниками американської адміністрації та перемовниками, пов’язаними з політичним оточенням президента Дональда Трампа. За попередньою інформацією, яка з’являлася в медіа з посиланням на неназваних співрозмовників у Вашингтоні, обговорення можуть охоплювати як гуманітарні питання, так і ширші рамки майбутніх переговорів щодо завершення війни Росії проти України.

    У дипломатичних колах зазначають, що нинішній етап переговорної активності відбувається на тлі складної міжнародної ситуації та паралельних глобальних криз, які впливають на пріоритети США та їхніх союзників. Це, за оцінками аналітиків, ускладнює темпи просування мирного процесу, однак не знімає його з порядку денного.

    Україна, зі свого боку, продовжує наполягати на необхідності активної дипломатії із залученням ключових міжнародних партнерів і формуванні чітких безпекових гарантій як базової умови будь-яких майбутніх домовленостей. У Києві наголошують, що будь-які переговори мають ґрунтуватися на принципі відновлення суверенітету та територіальної цілісності держави, а також на недопущенні повторення збройної агресії.

  • Повернули тих, кого “не існувало”: Україна звільнила 193 полонених, яких не визнавав Червоний Хрест

    Повернули тих, кого “не існувало”: Україна звільнила 193 полонених, яких не визнавав Червоний Хрест

    Україна провела черговий масштабний обмін військовополоненими з Росією, у результаті якого додому повернулися 193 українські захисники. Цей обмін став одним із найбільш резонансних за останній час через низку обставин, які роблять його унікальним і водночас тривожним з погляду міжнародного гуманітарного права.

    Про особливості обміну повідомили керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов та заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук. За їхніми словами, операцію готували особливо ретельно за дорученням Володимир Зеленський, адже йшлося про складні випадки, які потребували додаткових переговорів і міжнародного посередництва.

    Головною особливістю цього обміну стало те, що жоден із повернутих військових не був офіційно підтверджений як полонений представниками Міжнародний комітет Червоного Хреста. Це означає, що фактично ці люди перебували поза міжнародним обліком, що є прямим порушенням Женевських конвенцій. Відсутність офіційної реєстрації значно ускладнює процеси пошуку, захисту прав і контролю умов утримання полонених.

    За словами Верещук, усіх звільнених утримували на території Чечні, де, за свідченнями, умови для полонених є особливо жорсткими. Саме цей фактор став одним із ключових викликів під час переговорного процесу. Частина звільнених також перебувала під тиском через сфабриковані кримінальні справи, що суперечить міжнародному праву.

    Очільник ГУР Буданов уточнив, що нинішній обмін фактично став другим етапом так званого Великоднього обміну. За його словами, серед звільнених — багато молодих військових, зокрема тих, хто народився вже у 2000-х роках. Це солдати, сержанти та офіцери, які брали участь у бойових діях на різних ділянках фронту — від Донеччини й Луганщини до Харківського, Запорізького та навіть Курського напрямків.

    Серед визволених є й поранені військові, які потребують негайної медичної допомоги та реабілітації. Вік звільнених варіюється від 24 до 60 років, що свідчить про широкий спектр залучення українців до оборони країни.

    Окремо Буданов звернув увагу на символічні моменти: двоє військових, звільнених саме 24 квітня, відзначають свій день народження вже на рідній землі. Такі деталі підкреслюють людський вимір події, яка для багатьох родин стала довгоочікуваним поверненням близьких.

    У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими повідомили, що цей обмін став уже 73-м від початку повномасштабного вторгнення. Українська сторона системно працює над поверненням своїх громадян, попри складність переговорів і відсутність прозорості з боку Росії.

    Також у штабі підтвердили, що значна частина звільнених перебувала в незаконному утриманні, а проти деяких із них висувалися безпідставні обвинувачення. Подібна практика є порушенням норм міжнародного гуманітарного права та свідчить про системний характер проблеми.

    Важливу роль у реалізації обміну відіграли міжнародні партнери. Українська сторона подякувала Сполученим Штатам Америки та Об’єднаним Арабським Еміратам за сприяння у проведенні переговорів. Посередництво третіх країн залишається критично важливим у процесі звільнення полонених, особливо у випадках, коли Росія не визнає факт утримання конкретних осіб.

    Цей обмін став продовженням попереднього, який відбувся напередодні Великодня. Тоді Україна повернула 175 військових і 7 цивільних. У сукупності ці операції свідчать про активізацію процесу повернення полонених, хоча він залишається складним і залежним від політичних і військових факторів.

    Експерти наголошують, що нинішній випадок із «непідтвердженими» полоненими може стати підставою для додаткового тиску на Росію з боку міжнародної спільноти. Адже відсутність доступу міжнародних організацій до місць утримання порушує базові принципи захисту прав людини під час війни.

    Водночас для України кожен такий обмін має не лише політичне, а й глибоке соціальне значення. Повернення військових зміцнює довіру суспільства, підтримує бойовий дух армії та демонструє, що держава не залишає своїх громадян.

    Наразі звільнені військові проходять первинні медичні огляди, психологічну допомогу та процедури реінтеграції. Попереду — тривалий шлях відновлення, але головне, що вони вже вдома.

    Таким чином, обмін 24 квітня став не просто черговою операцією, а важливим сигналом: навіть у найскладніших умовах Україна продовжує боротися за кожного свого громадянина, навіть якщо його намагалися «стерти» з офіційних списків.

  • Обмін 24 квітня: серед звільнених — поранені, молоді військові та бійці з різних напрямків фронту

    Обмін 24 квітня: серед звільнених — поранені, молоді військові та бійці з різних напрямків фронту

    24 квітня Україна та Росія провели черговий обмін військовополоненими, у межах якого додому повернулися 193 українські захисники. Цей обмін став продовженням великодніх домовленостей і одним із найбільших за останній період. У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими розкрили деталі щодо того, кого саме вдалося визволити з російського полону.

    За офіційною інформацією, серед звільнених — військовослужбовці різних підрозділів Сил оборони України. Йдеться про бійців Збройних сил України, зокрема значну кількість десантників, а також представників Військово-морських сил, територіальної оборони, Національної гвардії, Національної поліції, Державної прикордонної служби та Державної спеціальної служби транспорту. Таким чином, обмін охопив практично всі ключові силові структури, які беруть участь у захисті держави.

    Окремо зазначається, що серед повернутих є не лише солдати та сержанти, а й офіцери. Це свідчить про комплексний характер обміну та намагання повернути військових різних рангів, які тривалий час перебували у полоні.

    Особливістю цього обміну стало повернення молодих військових, зокрема тих, хто народився вже у 2000-х роках. Це покоління захисників, яке вступило у війну фактично одразу після досягнення повноліття або на початку свого дорослого життя. Наймолодшому з визволених — 24 роки, він потрапив у полон на Донецькому напрямку у 2023 році. Водночас найстаршому звільненому військовому — 60 років, що підкреслює широкий віковий діапазон українських оборонців.

    Серед повернутих також є поранені військовослужбовці, які потребують медичної допомоги та реабілітації. Для багатьох із них перебування в полоні супроводжувалося важкими умовами утримання, фізичними та психологічними травмами.

    У Координаційному штабі повідомили, що більшість звільнених незаконно утримувалися на території Чечні. За наявною інформацією, проти частини українських військових там були сфабриковані кримінальні справи, що є грубим порушенням норм міжнародного гуманітарного права, зокрема Женевських конвенцій. Такі дії з боку Росії неодноразово ставали предметом критики з боку міжнародної спільноти.

    Визволені захисники брали участь у бойових діях на різних напрямках фронту — Луганському, Донецькому, Харківському, Запорізькому та Курському. Це ще раз підтверджує масштабність війни та географію бойових дій, у яких були задіяні українські військові.

    Зворушливою деталлю цього обміну стало те, що двоє звільнених військових святкують свій день народження вже на рідній землі. Після тривалого перебування в полоні вони змогли повернутися додому саме в цей символічний день, що стало важливим емоційним моментом як для них самих, так і для їхніх родин.

    Обмін полоненими залишається одним із ключових гуманітарних напрямів роботи української влади. До процесу залучені державні органи, міжнародні партнери та посередники, які сприяють поверненню українських громадян. Президент України неодноразово наголошував, що звільнення всіх полонених є пріоритетом держави.

    Цей обмін також підтверджує, що переговорний процес, попри складність і тривалість, продовжує приносити результати. Кожне повернення українських військових є важливим кроком у відновленні справедливості та підтримці бойового духу армії.

    Водночас проблема утримання українських військовополонених залишається гострою. Українська сторона постійно наголошує на необхідності дотримання міжнародного права та закликає до звільнення всіх незаконно утримуваних осіб.

    Обмін 24 квітня став ще одним важливим етапом у поверненні українських захисників додому. Попри складні умови війни, держава продовжує системну роботу для визволення своїх громадян і підтримки тих, хто пройшов через полон.

  • Україна та Росія провели обмін полоненими: звільнено 193 захисників

    Україна та Росія провели обмін полоненими: звільнено 193 захисників

    Україна та Росія провели черговий обмін військовополоненими, у результаті якого додому повернулися 193 українські захисники. Про це повідомив президент України, наголосивши, що серед звільнених — військовослужбовці різних підрозділів, які обороняли країну на різних напрямках фронту.

    До України повернулися бійці Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Національної поліції та Державної спеціальної служби транспорту. Серед визволених є поранені військові, а також ті, проти кого російська сторона відкривала кримінальні справи.

    Президент подякував міжнародним партнерам і всім, хто долучається до процесу повернення українських громадян, підкресливши, що робота над звільненням полонених триває постійно.

    Цей обмін став продовженням серії домовленостей щодо повернення українців із російського полону. Раніше, 11 квітня, відбувся ще один великий обмін, у межах якого було звільнено 175 військовослужбовців і семеро цивільних осіб.

    За словами уповноваженого з прав людини, стан багатьох звільнених залишається складним. Деякі з них мають серйозні травми, наслідки катувань, а також потребують тривалого лікування і психологічної реабілітації. Зокрема, один із визволених перебуває у критичному стані через тяжкі тілесні ушкодження.

    Повернення полонених залишається одним із ключових пріоритетів української держави. Влада продовжує працювати над новими обмінами, залучаючи міжнародні механізми та партнерів для пришвидшення процесу.

    Останні обміни свідчать про те, що, попри складну безпекову ситуацію, переговорний процес у гуманітарному напрямі триває. Українська сторона наголошує, що робить усе можливе для повернення кожного громадянина, який перебуває в полоні.

  • Буданов анонсував новий обмін полоненими: коли українці можуть повернутися додому

    Буданов анонсував новий обмін полоненими: коли українці можуть повернутися додому

    В Україні готують черговий етап обміну полоненими з Росією, який може відбутися вже найближчим часом. Про це заявив керівник Офісу президента України Кирило Буданов, підтвердивши, що процес підготовки вже триває, але потребує часу через складність процедур.

    За його словами, основною причиною затримок залишаються технічні та юридичні нюанси, які мають узгодити обидві сторони. «Ми не завжди встигаємо з фізичними та юридичними процедурами — як ми, так і російська сторона», — пояснив він.

    Буданов наголосив, що сам факт підготовки обміну підтверджений, однак точні строки не розголошуються з міркувань безпеки. При цьому він раніше зазначав, що новий етап може відбутися наприкінці тижня, якщо всі процедурні питання будуть узгоджені.

    Ця заява прозвучала на тлі нещодавнього масштабного обміну, який відбувся 11 квітня 2026 року напередодні Великодня. Тоді Україні вдалося повернути 175 військовослужбовців та семеро цивільних, загалом 182 людини.

    Серед звільнених — представники різних підрозділів: Збройних сил, Національної гвардії, прикордонної служби. Значна частина з них перебувала в полоні з 2022 року, зокрема після боїв за Маріуполь та на інших ключових напрямках фронту.

    Українська сторона раніше планувала провести ще масштабніший обмін напередодні Великодня, однак російська сторона не встигла завершити підготовку. У результаті було ухвалено рішення не відкладати вже погоджений обмін, щоб повернути хоча б частину полонених додому.

    У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими підкреслюють, що робота над поверненням українців триває безперервно. Кожен етап обміну потребує складних переговорів, формування списків, перевірки даних і узгодження умов із протилежною стороною.

    Окремо увага приділяється поверненню цивільних осіб, яких незаконно утримують у Росії або на тимчасово окупованих територіях. Цей процес є ще складнішим, оскільки не має чітко визначених механізмів, як у випадку військовополонених.

    Експерти зазначають, що обміни полоненими залишаються одним із небагатьох гуманітарних каналів взаємодії між Україною та Росією під час війни. Вони залежать не лише від політичної волі сторін, а й від ситуації на фронті та загального переговорного процесу.

    Також важливим фактором є міжнародний тиск і участь посередників, які сприяють досягненню домовленостей. Водночас кожен обмін — це складна багаторівнева операція, яка поєднує дипломатію, розвідку та гуманітарні зусилля.

    Таким чином, заява Кирила Буданова підтверджує, що Україна продовжує роботу над поверненням своїх громадян із полону. Попри труднощі та затримки, новий обмін уже перебуває на фінальній стадії підготовки і може відбутися найближчим часом.

  • Україна повернула з полону 175 воїнів і 7 цивільних: відбувся черговий обмін із РФ

    Україна повернула з полону 175 воїнів і 7 цивільних: відбувся черговий обмін із РФ

    11 квітня 2026 року Україна та Росія провели черговий обмін полоненими, внаслідок якого додому повернулися 175 українських воїнів та 7 цивільних. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.

    За його словами, серед звільнених — військовослужбовці Збройних сил України, нацгвардійці та прикордонники. Додому повернулися рядові, сержанти та офіцери, частина з яких має поранення. Більшість перебувала у полоні з 2022 року.

    Зеленський уточнив, що звільнені воїни брали участь у бойових діях на різних напрямках, зокрема в Маріуполі, районі Чорнобильської АЕС, а також на Донецькому, Луганському, Харківському, Херсонському, Запорізькому, Сумському, Київському та Курському напрямках.

    Після повернення всі звільнені проходитимуть медичний огляд, лікування та реабілітацію. Також їм буде надана необхідна психологічна допомога та відновлено документи.

    «Наші повертаються додому. 175 воїнів… І семеро цивільних. Більшість була в полоні з 2022 року. І нарешті – вдома», — зазначив президент.

    Глава держави подякував підрозділам, які беруть участь у формуванні обмінного фонду, а також міжнародним партнерам, які сприяють проведенню обмінів. За його словами, повернення всіх українців із російського полону залишається принциповим завданням для держави.

    Це один із найбільших обмінів за останній час. Українська сторона продовжує переговорний процес щодо повернення інших полонених, які залишаються на території РФ та тимчасово окупованих регіонів.

  • Україна працює над масштабним обміном полоненими до Великодня

    Україна працює над масштабним обміном полоненими до Великодня

    Керівник Офісу Президента Кирило Буданов заявив, що Україна розраховує на проведення великого обміну полоненими на Великдень. За його словами, переговорний процес триває безперервно, і нові обміни є питанням часу.

    Про це він повідомив під час виступу з нагоди четвертої річниці створення Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

    Буданов підкреслив, що робота щодо повернення українців із полону ведеться щоденно, а переговори з цього питання не припиняються. Він висловив сподівання, що до Великодніх свят вдасться організувати масштабний обмін.

    За словами посадовця, процес повернення полонених перебуває під особистим контролем Президента України. Крім того, до переговорів активно залучені міжнародні партнери, серед яких Сполучені Штати Америки та Об’єднані Арабські Емірати.

    Українська сторона наголошує, що продовжує використовувати всі можливі дипломатичні та переговорні інструменти для звільнення своїх громадян. Очікується, що наступні обміни можуть стати одними з найбільших за весь час повномасштабної війни.

  • Після 3 років неволі додому повернувся захисник, якого вважали загиблим

    Після 3 років неволі додому повернувся захисник, якого вважали загиблим

    Після більш ніж трьох років у російському полоні додому повернувся військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила, 46-річний житель села Великий Дорошів Куликівської громади Назар Далецький. Раніше його вважали загиблим, а в громаді навіть відбувся похорон захисника.

    Про повернення бійця під час чергового обміну полоненими 5 лютого повідомив голова Львівської обласної державної адміністрації Максим Козицький.

    «З полону повертається наш земляк, якого тривалий час вважали загиблим. Йдеться про жителя села Великий Дорошів Куликівської громади Назара Далецького», – зазначив він.

    Назар Далецький був учасником АТО, а з початком повномасштабного вторгнення знову став до лав Збройних сил. Служив у 24-й бригаді імені короля Данила. У травні 2022 року військовий перестав виходити на зв’язок і спершу вважався зниклим безвісти.

    Згодом рідним повідомили, що він нібито загинув 25 вересня 2022 року поблизу села Курилівка Куп’янського району Харківської області — фактично на лінії фронту. Саме в цей день воїну виповнився черговий рік.

    Інформацію про його загибель оприлюднили Львівська ОВА та Куликівська громада. У селі організували похорон із військовими почестями: труну накрили державним прапором, церемонію супроводжував оркестр. Фото й відео з прощання збереглися на сторінці місцевого старостинського округу.

    Однак згодом з’ясувалося, що військовий живий.

    У липні 2025 року один із визволених з полону українських захисників повідомив родині, що бачив Назара серед полонених. У серпні це підтвердив ще один боєць, а восени — третій. Родина продовжувала звернення та вірила, що чоловік живий.

    Під час останнього обміну полоненими інформація підтвердилася: Назар Далецький повернувся додому після 3 років, 4 місяців і 12 днів неволі. Перші хвилини після звільнення він зміг поспілкуватися з рідними телефоном.

    Це вже не перший подібний випадок на Львівщині. У травні 2025 року в Щирецькій громаді поховали військовослужбовця Богдана Вовка, якого також вважали загиблим. Згодом у російських пабліках з’явилося відео, де він повідомив, що перебуває в полоні. Тоді у Львівському обласному ТЦК та СП заявили про можливу помилку та поінформували військову частину.

    Історія Назара Далецького стала прикладом того, як навіть після років невизначеності та болю можливе повернення додому, а для родин — шанс знову обійняти своїх близьких.

  • 4 мільйони на брехні: історія афериста, що обдурив родини зниклих безвісти військових

    4 мільйони на брехні: історія афериста, що обдурив родини зниклих безвісти військових

    Офіційно у російському полоні перебуває близько 8 тисяч українських військових. Ще понад 70 тисяч людей, разом із цивільними, вважаються зниклими безвісти. Для їхніх родин це роки болю й невідомості, у яких вони намагаються знайти бодай крихту інформації про долю рідних.

    Саме на цьому горі наживаються шахраї. Вони пропонують фото, відео або навіть «прискорення» обміну за гроші. Суми, які вимагають аферисти, коливаються від 500 до 7000 доларів. Для багатьох родин, які втратили надію отримати офіційні відповіді, такі пропозиції здаються єдиним шансом.

    Насправді ж більшість із них є добре спланованими аферами. Люди отримують хибні обіцянки й втрачають останні заощадження. Дехто з аферистів зумів збагатитися на мільйони гривень. Один із таких випадків — історія, де шахрай «заробив» понад 4 мільйони, граючи на відчаї сімей, які чекали повернення близьких із полону.

    Експерти наголошують: ніхто не може гарантувати швидкий обмін чи надати правдиві дані за гроші. Єдиним надійним джерелом залишаються офіційні структури — Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, Червоний Хрест, міжнародні організації.

    Нажива на чужому горі — одна з найбільш цинічних форм шахрайства. Проте поки триває війна, а родини живуть у невідомості, аферисти й надалі намагатимуться користуватися їхнім відчаєм.