Daypolitico

Позначка: обмін полоненими

  • Другий етап обміну «1000 на 1000»: у ГУР розповіли, кого Україна може повернути з російського полону

    Другий етап обміну «1000 на 1000»: у ГУР розповіли, кого Україна може повернути з російського полону

    Україна готує новий етап масштабного обміну полоненими у форматі «1000 на 1000». У межах наступного обміну додому можуть повернути військових і цивільних українців, які перебувають у російській неволі ще з 2022 року.

    Про це під час пресконференції повідомив речник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов, передає hromadske.

    За його словами, йдеться про так званий «змішаний» обмін, у межах якого планують повернути різні категорії полонених. Серед них — українські військовослужбовці, цивільні, жінки, важкопоранені та важкохворі бранці.

    Юсов наголосив, що у російському полоні досі перебувають українці з різних підрозділів Сил оборони, а також цивільні громадяни, яких Росія незаконно утримує після окупації українських територій.

    «Наступний обмін готується», — заявив речник ГУР.

    Водночас конкретні деталі щодо кількості людей та списків на обмін поки не розголошують із міркувань безпеки та для збереження переговорного процесу.

    За словами представників Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, під час підготовки обмінів Україна традиційно приділяє особливу увагу поверненню важкопоранених, тяжкохворих та тих захисників, які найдовше перебувають у полоні.

    Окремо українська сторона наголошує на необхідності повернення оборонців Маріуполя та бійців, які потрапили у полон під час найважчих боїв 2022 року.

    Масштабний формат обміну «1000 на 1000» став одним із найбільших гуманітарних домовленостей між Україною та Росією за час повномасштабної війни.

    Раніше Україна за посередництва США повідомляла про домовленість із Росією щодо триденного перемир’я з 9 по 11 травня та проведення великого обміну полоненими.

    Українська влада заявляла, що передала необхідні списки та готова до реалізації процедури, однак процес затягувався через позицію російської сторони.

    Перший етап масштабного обміну відбувся 15 травня. Тоді Україні вдалося повернути з російського полону 205 громадян.

    Серед звільнених були військовослужбовці Збройних сил України, Національної гвардії, прикордонники та представники інших силових структур.

    У Координаційному штабі неодноразово зазначали, що переговори щодо обмінів тривають фактично безперервно, а робота зі звільнення українців ведеться щодня.

    За офіційними даними, точна кількість українських громадян, яких Росія незаконно утримує у полоні, наразі не розголошується. Йдеться як про військових, так і про цивільних заручників, частину з яких утримують на окупованих територіях або в російських колоніях.

    Паралельно Україна продовжує документувати факти катувань, жорстокого поводження та порушення Женевських конвенцій щодо українських військовополонених.

    Напередодні стало відомо про загибель у полоні військового медика полку «Азов», який, за даними української сторони, помер внаслідок катувань.

    На цьому тлі українська влада та міжнародні партнери продовжують закликати Росію допустити представників міжнародних гуманітарних організацій до місць утримання полонених та забезпечити дотримання міжнародного права.

  • Понад 700 бійців «Азову» четвертий рік залишаються у полоні РФ: Росія блокує їх повернення, — підрозділ

    Понад 700 бійців «Азову» четвертий рік залишаються у полоні РФ: Росія блокує їх повернення, — підрозділ

    Понад 700 українських військовослужбовців бригади «Азов», які потрапили у російський полон після виходу з території «Азовсталі» у травні 2022 року, досі залишаються у неволі. У самому підрозділі заявляють, що Росія системно блокує їх повернення під час обмінів, використовуючи «азовців» як окрему категорію заручників.

    Про це в коментарі LIGA.net повідомив відділ стратегічних комунікацій 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов».

    За даними підрозділу, у період із 16 по 20 травня 2022 року під час виходу українських захисників із території маріупольського металургійного комбінату «Азовсталь» у полон потрапили близько 1400 бійців «Азову». Відтоді Україні вдалося повернути трохи більше ніж 500 військових. Наразі у російських тюрмах та колоніях залишаються понад 700 захисників.

    У бригаді наголошують, що проблема повернення оборонців Маріуполя залишається однією з найскладніших у всій системі обмінів полоненими між Україною та РФ. Попри масштабні обміни, які відбувалися протягом останніх років, представники «Азову» повертаються додому лише поодиноко.

    «РФ свідомо тримає захисників Маріуполя як “особливу” категорію заручників», — заявили у відділі стратегічних комунікацій підрозділу.

    У підрозділі також повідомили, що щонайменше 250 бійців «Азову» були незаконно засуджені російськими судами. Йдеться про вироки за так звані «воєнні злочини» або просто за сам факт служби у підрозділі. В «Азові» наголошують: такі дії є прямим порушенням норм міжнародного гуманітарного права та Женевських конвенцій щодо поводження з військовополоненими.

    Окремо у бригаді звернули увагу на багаторічну інформаційну кампанію Росії проти «Азову». У підрозділі вважають, що саме багаторічна пропагандистська демонізація бригади стала однією з причин того, чому Москва свідомо ускладнює процес обміну цих військових.

    «Ми сподіваємося побачити більшу кількість військовополонених “Азову” та захисників “Азовсталі” у наступних етапах заявленого обміну 1000 на 1000», — зазначили в коментарі LIGA.net.

    Тема повернення оборонців Маріуполя знову стала особливо актуальною після останнього масштабного обміну полоненими між Україною та Росією. 15 травня сторони провели перший етап формату «1000 на 1000», у межах якого вдалося повернути 205 українських захисників.

    У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими повідомляли, що більшість звільнених українських військових провели у полоні майже чотири роки. Серед них були військовослужбовці різних підрозділів, однак кількість бійців «Азову» виявилася мінімальною.

    Раніше уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявляв, що ситуація з поверненням захисників Маріуполя залишається найважчою через принципову позицію Кремля. За його словами, Росія навмисно затягує процес обмінів саме щодо цієї категорії полонених.

    Оборона Маріуполя та «Азовсталі» стала одним із символів спротиву України після початку повномасштабного вторгнення РФ. Українські військові, морпіхи, прикордонники, нацгвардійці та бійці «Азову» понад два місяці утримували місто в умовах повного оточення та постійних бомбардувань.

    У травні 2022 року українське військове командування повідомило про завершення операції з оборони Маріуполя. Частина захисників отримала наказ вийти з території заводу та здатися в полон для подальшого обміну.

    Однак значна частина військових досі не повернулася додому. Українська влада неодноразово заявляла, що питання звільнення оборонців Маріуполя залишається одним із ключових у переговорах з РФ.

    Тим часом міжнародні правозахисні організації неодноразово фіксували порушення прав українських військовополонених у Росії. Йдеться про катування, відсутність належної медичної допомоги, психологічний тиск та незаконні судові процеси.

    Особливий резонанс викликала трагедія в Оленівці у липні 2022 року, коли внаслідок вибуху в колонії, де утримували українських полонених, загинули десятки захисників «Азову». Україна та міжнародні експерти заявляли, що відповідальність за трагедію несе Росія.

    Попри складність переговорного процесу, українська сторона продовжує працювати над поверненням усіх військовополонених. У Координаційному штабі наголошують, що перемовини щодо обмінів тривають постійно, хоча часто вони відбуваються непублічно через чутливість теми.

    На тлі останніх обмінів родини захисників Маріуполя знову активізували акції підтримки та заклики до міжнародної спільноти посилити тиск на РФ для повернення українських військових.

  • «Усі схудли й одразу поїхали до лікарні»: Лубінець заявив про критичний стан оборонців Маріуполя після полону РФ

    «Усі схудли й одразу поїхали до лікарні»: Лубінець заявив про критичний стан оборонців Маріуполя після полону РФ

    Повернення українських захисників із російського полону триває, однак найскладнішою категорією для обмінів залишаються оборонці Маріуполя. Більшість із тих, кого вдалося повернути під час останнього великого обміну, перебували у неволі ще з 2022 року та мають серйозні проблеми зі здоров’ям через жорсткі умови утримання в Росії.

    Про це заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець в ефірі телемарафону.

    За словами омбудсмана, ситуація із захисниками Маріуполя залишається «найскладнішою» серед усіх категорій українських військовополонених.

    «Ситуація з оборонцями Маріуполя так і залишається найскладнішою», — наголосив Лубінець.

    Він уточнив, що 193 із 205 українців, яких вдалося повернути 15 травня, перебували в російському полоні ще з 2022 року. Значна частина з них — саме оборонці Маріуполя, які брали участь у боях за місто та обороні «Азовсталі».

    За словами омбудсмана, практично всі звільнені військові мають ознаки виснаження та потребують негайної медичної допомоги.

    «Усі схудли. Умови тримання на території Російської Федерації залишаються вкрай негативними. Хлопці не отримують достатньої їжі, не надається особлива медична допомога, тому всі відразу поїхали в лікарню», — розповів Лубінець.

    Українська сторона розглядає нинішній обмін як лише перший етап масштабнішого процесу повернення полонених. За словами омбудсмана, Україна передала посередникам усю необхідну інформацію та списки.

    Лубінець зазначив, що до переговорного процесу активно залучені міжнародні партнери, зокрема Сполучені Штати Америки та Об’єднані Арабські Емірати.

    «Ми передали всю інформацію, яку від нас просили наші посередники, наші партнери — США та Об’єднані Арабські Емірати», — сказав він.

    Омбудсман також повідомив, що разом із військовими додому вдалося повернути чотирьох цивільних українців. Серед них — 86-річна жінка, яку росіяни примусово вивезли із Сумської області на територію РФ.

    За словами Лубінця, він особисто спілкувався з нею після повернення в Україну.

    Окремо українська сторона порушувала питання передачі листів полоненим. Росія погодилася прийняти 828 листів від родичів українських військовополонених.

    «Сподіваюся, що вони будуть максимально швидко доставлені до наших хлопців, які залишаються у полоні», — зазначив омбудсман.

    Водночас він визнав, що переговори з російською стороною залишаються вкрай складними та непередбачуваними.

    «При перемовинах із росіянами ніколи не можна бути впевненими на 100%», — наголосив Лубінець.

    Українська сторона наполягає, щоб у межах наступних етапів обміну Росія передусім повернула тяжкопоранених, важкохворих та тих військових, які перебувають у полоні з 2022 року.

    Саме оборонці Маріуполя залишаються однією з найбільш болючих тем для українського суспільства. Після захоплення міста навесні 2022 року тисячі українських військових опинилися в російському полоні. Частину з них утримували в Оленівці на окупованій території Донеччини, де в липні 2022 року стався теракт у колонії, внаслідок якого загинули десятки українських полонених.

    Україна та міжнародні організації неодноразово заявляли про систематичні порушення Росією Женевських конвенцій щодо поводження з військовополоненими. Звільнені захисники регулярно повідомляють про катування, психологічний тиск, відсутність медичної допомоги та неналежне харчування.

    15 травня Україна та Росія провели черговий обмін полоненими, у межах якого додому повернулися 205 українців. Це один із найбільших обмінів за останній період.

  • Повернення додому навіть після смерті: Україна провела одну з найбільших репатріацій тіл загиблих за час війни

    Повернення додому навіть після смерті: Україна провела одну з найбільших репатріацій тіл загиблих за час війни

    Україна повернула тіла 528 загиблих громадян, яких російська сторона попередньо ідентифікує як українських військовослужбовців. Це одна з найбільших репатріаційних операцій від початку повномасштабної війни.

    Про повернення тіл повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.

    У штабі наголосили, що остаточна ідентифікація загиблих ще триватиме, адже українські фахівці мають провести всі необхідні експертизи, зокрема ДНК-дослідження та судово-медичні процедури.

    У Координаційному штабі зазначили, що репатріаційні заходи вдалося реалізувати завдяки спільній роботі кількох державних структур: Служби безпеки України, Збройних сил України, Міністерства внутрішніх справ, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Офісу омбудсмена та інших органів сектору безпеки й оборони.

    Окремо українська сторона подякувала Міжнародному комітету Червоного Хреста, який брав участь у процесі повернення тіл.

    За інформацією штабу, після репатріації всі тіла будуть передані слідчим, експертам та судово-медичним установам для встановлення особи кожного загиблого. Лише після завершення експертиз рідні отримають офіційне підтвердження та зможуть поховати своїх близьких.

    Репатріація тіл залишається одним із найскладніших гуманітарних напрямків під час війни. Українська влада неодноразово заявляла, що Росія часто передає тіла без документів, із переплутаними особистими речами або в такому стані, що процес ідентифікації триває місяцями.

    Уповноважені структури наголошують: через інтенсивність бойових дій, масовані обстріли та складну ситуацію на окремих ділянках фронту процес евакуації тіл загиблих військових часто є надзвичайно небезпечним.

    Повернення тіл відбулося на тлі масштабного обміну військовополоненими між Україною та Росією. 15 травня Україна повернула додому 205 захисників у межах домовленостей про обмін у форматі «1000 на 1000».

    Серед звільнених — морські піхотинці, десантники, прикордонники, військові Збройних сил України та інших підрозділів. Багато хто провів у російському полоні понад чотири роки.

    Представник Координаційного штабу Богдан Охріменко повідомив, що загальна кількість українців, яких вдалося повернути з полону від початку повномасштабної війни, вже перевищила 9 тисяч осіб.

    Попередній великий обмін полоненими між Україною та Росією відбувся 24 квітня. Тоді додому повернули 193 українських військових.

    Президент Володимир Зеленський раніше наголошував, що питання повернення українських військовополонених та тіл загиблих залишається одним із ключових гуманітарних пріоритетів держави під час будь-яких переговорів із міжнародними партнерами та посередниками.

    Останні місяці Україна значно активізувала переговорний процес щодо обмінів та репатріації. До цього залучені представники Туреччини, Об’єднаних Арабських Еміратів, Міжнародного комітету Червоного Хреста та інших міжнародних структур.

    Родини зниклих безвісти військових тим часом продовжують чекати на результати експертиз. У Міністерстві внутрішніх справ зазначають, що через велику кількість тіл та складність ідентифікації навантаження на лабораторії залишається надзвичайно високим.

    На тлі війни тема повернення загиблих стала однією з найболючіших для українського суспільства. У багатьох містах України регулярно проходять акції родин військовополонених і зниклих безвісти, які вимагають прискорення обмінів та пошуку своїх рідних.

    Українська влада наголошує: держава продовжує роботу над поверненням кожного українця — як живого, так і загиблого.

  • “Матусю, я вдома”: Україна зустріла 205 звільнених із полону захисників — сльози, обійми та дзвінки, які розривають серце

    “Матусю, я вдома”: Україна зустріла 205 звільнених із полону захисників — сльози, обійми та дзвінки, які розривають серце

    Україна 15 травня провела один із найемоційніших обмінів полоненими за весь час повномасштабної війни. Додому повернулися 205 українських військових та четверо цивільних. Більшість із них провели у російському полоні понад чотири роки — від початку оборони Маріуполя та “Азовсталі”.

    Перші кадри із Чернігівщини, де зустрічали звільнених, уже називають історичними. Військові виходили з автобусів із прапорами на плечах, зі сльозами на очах та телефонами в руках, аби вперше за роки неволі почути голос рідних.

    “Матусю, я вдома. Я дуже сильно тебе люблю”, — ці слова одного зі звільнених воїнів стали символом усього дня.

    Серед тих, хто повернувся, — морпіхи, десантники, прикордонники, нацгвардійці, офіцери та оборонці Маріуполя. За даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, цього разу вдалося повернути одразу 54 офіцерів — це один із найбільших показників за час обмінів.

    Представник Координаційного штабу Богдан Охріменко повідомив, що загальна кількість українців, яких вдалося повернути з російського полону від початку повномасштабного вторгнення, вже перевищила 9 тисяч осіб.

    Автобуси із захисниками заїжджали на територію зустрічі без сирен і сигналів — лише під вигуки “Слава Україні!” та оплески. Водночас емоції були настільки сильними, що багато присутніх не стримували сліз.

    Кореспондентка ТСН Наталя Нагорна, яка перебувала на місці події, розповіла, що перші хвилини після повернення були особливо щемливими: військові одразу телефонували батькам, дружинам та дітям.

    “Мама, чекай, скоро буду вдома”.

    “Сонечко, не переживай, я вдома”.

    “Передзвони мамі, скажи, що все гаразд”.

    Ці короткі фрази стали головними словами дня для тисяч українських родин.

    Серед звільнених — і захисники “Азовсталі”, які перебували в російських колоніях ще з 2022 року. Частина з них пройшла через Оленівку, етапування по російських тюрмах та багаторічну ізоляцію.

    Журналісти впізнали серед звільнених Олександра Єгорова — колишнього пресофіцера, якого знали ще до повномасштабної війни під Маріуполем. Він провів у полоні чотири роки, один місяць і один день.

    “Замість тисячі слів — все буде Україна”, — сказав військовий, тримаючи в руках яблуко.

    Саме яблука стали одним із неочікуваних символів цього обміну. Багато захисників не випускали їх із рук. Для людей, які роками жили в колоніях із мізерним харчуванням, звичайне яблуко стало символом свободи й нормального життя.

    Окремо зворушила історія військового Сергія, який повернувся додому саме у свій 36-й день народження. Побратими прямо в автобусі влаштували йому імпровізоване привітання, а десятки голосів співали “З днем народження”.

    Після років полону звільнені військові не приховували, що найважчим було не фізичне виснаження, а невідомість і відірваність від рідних.

    Частина бійців обіймала журналістів, волонтерів та медиків просто тому, що вони — українці. Після років ізоляції сам факт повернення на Батьківщину для багатьох здавався майже нереальним.

    В автобусах дорогою після обміну традиційно лунав Гімн України. Потім військові співали пісні, які роками не могли співати вголос у неволі.

    Один із захисників, Євген Жук, який у полоні писав вірші про Україну, прочитав свою поезію вже на рідній землі:

    “Що не губить нас — робить лиш сильніше.
    Твої герої встануть — набагато більше.
    Усі ми хочемо, щоб закінчилася війна.
    Це наша ціль, мета одна”.

    Найстаршою звільненою під час цього обміну стала жінка 1940 року народження. Наймолодшому захиснику — лише 21 рік.

    Після повернення військових чекає тривала реабілітація, медичне обстеження та психологічна допомога. У Координаційному штабі наголошують: більшість звільнених мають серйозні проблеми зі здоров’ям через умови утримання в російських колоніях.

    Президент Володимир Зеленський подякував усім, хто працює над поверненням українців із полону, і наголосив, що Україна продовжує боротьбу за кожного свого громадянина.

    Водночас родини тих, хто досі залишається в полоні, сподіваються, що нинішній обмін стане лише початком нової хвилі повернень.

  • Додому повернулися захисники «Азовсталі»: Україна провела великий обмін полоненими

    Додому повернулися захисники «Азовсталі»: Україна провела великий обмін полоненими

    Україна 15 травня провела масштабний обмін військовополоненими з Росією, у межах якого вдалося повернути додому 205 українських захисників. Серед звільнених — оборонці Маріуполя та бійці, які тривалий час перебували в російському полоні після оборони «Азовсталі». Багато військових провели у неволі понад три роки та потребують тривалої медичної й психологічної реабілітації.

    Про це повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

    Президент України Володимир Зеленський підтвердив проведення обміну та оприлюднив фото звільнених військових. За його словами, серед повернутих є воїни Збройних сил України, Нацгвардії, прикордонники та представники інших підрозділів Сил оборони. Частина з них потрапила в полон ще у 2022 році під час оборони Маріуполя.

    Особливу увагу українське суспільство традиційно приділяє захисникам «Азовсталі». Саме вони стали символом оборони Маріуполя на початку повномасштабного вторгнення Росії. Навесні 2022 року українські військові майже три місяці утримували територію металургійного комбінату Азовсталь в оточенні російських військ, попри постійні авіаудари, артилерійські обстріли та фактичну блокаду.

    Після виходу з території заводу значна частина оборонців потрапила у російський полон. Частину з них Росія утримувала у колоніях на окупованих територіях та в РФ. Українська влада неодноразово заявляла, що повернення захисників Маріуполя є одним із головних пріоритетів у переговорах про обміни.

    Дмитро Лубінець раніше повідомляв, що Україна постійно наполягає на поверненні трьох категорій полонених: важкопоранених, важкохворих та тих, хто перебуває в неволі найдовше — зокрема ще з 2022 року. Омбудсмен також заявляв, що Росія затягувала процес масштабного обміну у форматі «1000 на 1000», попри те, що українська сторона давно передала всі необхідні списки.

    За словами Лубінця, переговорний процес тривав щоденно за участі представників Координаційного штабу, ГУР, СБУ, МВС та інших структур. Омбудсмен наголошував, що Росія регулярно використовує тему обмінів для інформаційного тиску та маніпуляцій, зокрема щодо родин військовополонених.

    Попередній великий обмін між Україною та Росією відбувся у квітні 2026 року, коли вдалося повернути 193 українських військових. За даними української влади, станом на травень 2026 року в межах обмінів та окремих гуманітарних механізмів Україні вдалося повернути вже понад 9 тисяч громадян, серед яких як військові, так і цивільні.

    Після повернення додому звільнені військові проходять первинні медичні обстеження, отримують психологічну допомогу та зв’язуються з рідними. Частина захисників перебуває у виснаженому стані після тривалого полону, а деякі мають важкі поранення та хронічні захворювання.

    У Координаційному штабі наголошують, що робота над новими обмінами триває. Україна продовжує вимагати повернення всіх полонених, зокрема оборонців Маріуполя, бійців, яких Росія незаконно засудила, а також цивільних заручників.

  • Обмін “1000 на 1000” завис: Лубінець заявив, що Росія затягує найбільше повернення полонених за всю війну

    Обмін “1000 на 1000” завис: Лубінець заявив, що Росія затягує найбільше повернення полонених за всю війну

    Масштабний обмін військовополоненими між Україною та Росією у форматі “1000 на 1000”, який раніше анонсували за посередництва США, досі не відбувся через позицію російської сторони. Україна вже давно передала всі необхідні списки та продовжує наполягати на поверненні важкопоранених, тяжкохворих і тих захисників, які перебувають у полоні ще з 2022 року.

    Про це заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

    За словами омбудсмена, українська сторона виконала свою частину роботи ще раніше, однак Москва продовжує затягувати процес та паралельно намагається перекласти відповідальність за затримку на Київ.

    “Коли ти навіть про щось домовився з російською стороною — ти ніколи не можеш бути на 100% впевнений, що це буде дотримано російською стороною. Робота не зупинилася. Кожного дня відбуваються робочі процеси, перемовні процеси”, — наголосив Лубінець.

    Він уточнив, що особисто бере участь у перемовинах та підтримує контакт із російською уповноваженою з прав людини Тетяною Москальковою.

    Ідея масштабного обміну у форматі “1000 на 1000” вперше публічно прозвучала 8 травня після заяви президента США Дональд Трамп. Тоді американський лідер оголосив про триденне “перемир’я” між Україною та Росією на 9–11 травня та повідомив, що сторони погодили великий гуманітарний обмін полоненими.

    Пізніше президент України Володимир Зеленський підтвердив, що домовленості були досягнуті за посередництва американської сторони, а український Координаційний штаб уже передав Росії списки для обміну.

    “Обмін полонених тисячу на тисячу готується, має бути проведений. Ці гарантії брали на себе американці”, — заявив Зеленський у вечірньому зверненні.

    Радник Кремля Юрій Ушаков також підтверджував готовність Росії до обміну, заявляючи, що процес може відбутися “доволі швидко”, якщо будуть погоджені списки.

    Однак уже за кілька днів після цих заяв стало зрозуміло, що домовленості фактично зависли. Українська сторона стверджує, що всі списки давно сформовані та передані, тоді як Росія продовжує затягувати процедури.

    Лубінець наголосив, що Київ постійно наполягає на поверненні найуразливіших категорій полонених — важкопоранених військових, тяжкохворих та тих, хто перебуває у російському полоні понад чотири роки.

    “Списки давно передані, і ми постійно наполягаємо на пріоритетних групах, які ми в першу чергу пропонуємо, щоб поверталися”, — пояснив омбудсмен.

    Тема обміну полоненими залишається однією з найчутливіших у російсько-українській війні. За час повномасштабного вторгнення Україна провела десятки обмінів, у межах яких вдалося повернути тисячі військових та цивільних. Водночас сотні українців досі залишаються у російських колоніях, СІЗО та на тимчасово окупованих територіях.

    Українська влада неодноразово заявляла, що Росія систематично використовує тему полонених як інструмент політичного та інформаційного тиску. Київ також звинувачує Москву у порушенні Женевських конвенцій через неналежне поводження з військовополоненими.

    Після анонсу обміну “1000 на 1000” у суспільстві з’явилися очікування, що це може стати найбільшим одночасним поверненням українських військових за весь час війни. Однак поки що процес фактично заблокований.

    Водночас у Кремлі продовжують робити суперечливі заяви. Російська сторона періодично стверджує, що нібито саме Україна затягує домовленості або “не готова” до обміну. Київ це категорично заперечує.

    На тлі цього американська адміністрація поки офіційно не коментувала причини затримки реалізації домовленостей, хоча саме Вашингтон був основним посередником під час травневих переговорів.

    Аналітики звертають увагу, що Кремль традиційно використовує гуманітарні теми як елемент переговорної гри. Росія неодноразово затягувала обміни, змінювала списки або висувала додаткові умови вже після досягнення попередніх домовленостей.

    Попри це українська сторона заявляє, що переговорний процес триває щодня. Лубінець підкреслив: робота над поверненням полонених не припиняється ні на день, навіть якщо публічно складається враження паузи.

    Тим часом родини українських військовополонених продовжують проводити акції та звернення з вимогою прискорити обміни та повернути захисників додому. Особливу увагу зараз приділяють військовим, які перебувають у полоні ще з початку повномасштабного вторгнення та мають тяжкі поранення або серйозні проблеми зі здоров’ям.

    Україна наполягає, що гуманітарні питання мають залишатися поза політичними маніпуляціями. Однак останні події вкотре демонструють: навіть після публічних домовленостей із Кремлем немає жодних гарантій їхнього виконання.

  • “Гарантії дали американці”: Зеленський зробив нову заяву про масштабний обмін полоненими 1000 на

    “Гарантії дали американці”: Зеленський зробив нову заяву про масштабний обмін полоненими 1000 на

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що підготовка до масштабного обміну військовополоненими у форматі “1000 на 1000” триває, а гарантії виконання домовленостей взяла на себе американська сторона.

    Про це глава держави повідомив у своєму вечірньому зверненні 10 травня.

    За словами Зеленського, українська сторона вже передала Росії списки осіб для обміну через Координаційний штаб. Наразі Київ веде активні контакти зі США щодо забезпечення реалізації домовленостей.

    “Обмін полонених 1000 на 1000 готується, має бути проведений. Ці гарантії брали на себе американці”, — наголосив президент.

    Він також підкреслив, що саме американське посередництво стало ключовим фактором у досягненні домовленостей між Україною та РФ, тому Київ очікує активної участі Вашингтона у контролі за виконанням угоди.

    Заява Зеленського прозвучала після того, як очільник Кремля Володимир Путін 9 травня заявив, що нібито не отримував від України жодних пропозицій щодо обміну полоненими.

    Перед цим президент США Дональд Трамп оголосив про триденне перемир’я між Україною та Росією на 9–11 травня. Після цього українська та російська сторони підтвердили готовність провести великий обмін військовополоненими.

    Українська влада неодноразово наголошувала, що повернення полонених залишається одним із ключових пріоритетів держави. У Координаційному штабі зазначають, що формат “1000 на 1000” може стати одним із найбільших обмінів від початку повномасштабної війни.

    Водночас офіційної дати проведення обміну наразі не оголошують. Українська сторона пояснює це питаннями безпеки та необхідністю дотримання конфіденційності переговорного процесу.

  • Росія використовує “перемир’я” для ротацій і підвезення резервів, — Трегубов

    Росія використовує “перемир’я” для ротацій і підвезення резервів, — Трегубов

    Російські війська використовують оголошене “перемир’я” для перегрупування сил, ротацій та підвезення резервів на фронт.

    Про це в ефірі телемарафону заявив речник Угруповання об’єднаних сил ЗСУ Віктор Трегубов.

    За його словами, на окремих ділянках фронту російська армія справді знизила активність, однак це пов’язано не зі зміною намірів, а з бажанням посилити свої наступальні можливості.

    “На сьогодні вони справді намагаються брати паузу й використовувати її для ротації, підвезення сил і загалом для поновлення своїх наступальних можливостей”, — зазначив Трегубов.

    Водночас речник наголосив, що українські сили також використовують цей час для логістики та проведення ротацій.

    За словами Трегубова, Росія намагалася уникнути будь-яких інцидентів під час святкувань 9 травня в Москві.

    “Виглядає так, що саме сьогодні росіяни не хотіли можливих ексцесів із парадом”, — додав він.

    Тема тимчасового припинення вогню активно обговорюється після заяв президента США Дональда Трампа про домовленість щодо триденного перемир’я між Україною та Росією — 9, 10 та 11 травня.

    Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що за посередництва США сторони також погодили обмін військовополоненими у форматі “1000 на 1000”.

    У Кремлі заявили, що Росія погодилася на тимчасове припинення бойових дій до 11 травня. Водночас російська сторона неодноразово попереджала про “відповідь” у разі ударів по території РФ або по Москві під час параду до 9 травня.

    Українська влада, своєю чергою, наголошувала, що Москва використовує подібні паузи насамперед для перегрупування військ і накопичення ресурсів для подальших атак.

    Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що пропозиція Кремля щодо короткого перемир’я пов’язана насамперед із бажанням Росії безпечно провести військовий парад у Москві.

    Попри заяви про режим тиші, у ніч проти 9 травня Росія продовжила атаки по Україні із застосуванням дронів і ракет.

  • У Кремлі відповіли Трампу щодо перемир’я: Пєсков зробив жорстку заяву про 11 травня

    У Кремлі відповіли Трампу щодо перемир’я: Пєсков зробив жорстку заяву про 11 травня

    У Кремлі заявили, що наразі не ведуть жодних переговорів про продовження режиму припинення вогню після 11 травня. Таким чином Москва фактично охолодила заяви президента США Дональд Трамп, який раніше висловив сподівання на подовження перемир’я між Росією та Україною.

    Про це заявив речник Кремля Дмитро Пєсков у коментарі російським пропагандистським медіа.

    За словами Пєскова, російська сторона наразі розглядає лише триденний режим припинення вогню, який охоплює 9, 10 та 11 травня.

    «Перемир’я зараз — 9, 10, 11 травня, інших розмов не було», — заявив речник Кремля.

    Він також наголосив, що російське військово-політичне керівництво не отримувало жодних сигналів щодо можливого продовження режиму тиші після завершення оголошеного терміну.

    Заява Пєскова прозвучала після слів Трампа, який 8 травня під час спілкування з журналістами біля Білого дому заявив, що хотів би бачити більш тривале припинення бойових дій.

    «Було б добре. Я б хотів, щоб це зупинилося», — сказав американський президент, коментуючи можливість продовження перемир’я після 11 травня.

    Раніше Трамп повідомив про досягнення домовленостей щодо триденного припинення вогню між Україною та Росією на 9–11 травня. За його словами, режим тиші був пов’язаний із пам’ятними датами Другої світової війни та супроводжувався домовленістю про масштабний обмін полоненими.

    Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що сторони домовилися про обмін військовополоненими у форматі «1000 на 1000», а також про тимчасове припинення вогню на три дні.

    Пізніше помічник Путіна Юрій Ушаков заявив, що домовленості були досягнуті після переговорів з адміністрацією США.

    Водночас попри офіційні заяви про перемир’я, бойові дії повністю не припинилися. Українська сторона неодноразово повідомляла про атаки російських дронів і ракет навіть після оголошення режиму тиші.

    На цьому тлі аналітики зазначають, що Кремль може використовувати короткострокове перемир’я насамперед як дипломатичний та інформаційний інструмент на тлі святкувань 9 травня у Москві.

    Додаткову увагу до ситуації привернули й останні заяви західних політиків та медіа про складне становище Росії. Зокрема, The New York Times та Politico писали про посилення нервозності Кремля через українські удари дронами, міжнародну ізоляцію та проблеми з демонстрацією військової сили під час цьогорічного параду в Москві.