Daypolitico

Позначка: запобіжний захід

  • З Єрмака зняли електронний браслет: ВАКС назвав несподівану причину

    З Єрмака зняли електронний браслет: ВАКС назвав несподівану причину

    Вищий антикорупційний суд не продовжив для колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака обов’язок носити електронний засіб контролю. Причиною стало медичне застереження: за висновком незалежного спеціаліста, подальше використання браслета могло становити загрозу для його життя та здоров’я.

    Водночас це рішення не означає скасування інших процесуальних обмежень. ВАКС продовжив ще на два місяці низку обов’язків, які діють щодо Єрмака у кримінальному провадженні.

    Про рішення суд повідомила пресслужба ВАКС 15 вересня.

    За інформацією суду, під час розгляду питання про продовження обов’язків стороною захисту були надані пояснення незалежного медичного спеціаліста. Саме вони стали однією з підстав, через які суддя відмовився продовжувати обов’язок носити електронний браслет.

    При цьому ВАКС не повідомляє діагноз Єрмака або конкретний медичний стан, через який пристрій нібито міг бути небезпечним. Тому стверджувати про певне захворювання або характер проблем зі здоров’ям немає підстав.

    Інші обмеження залишилися чинними.

    Єрмак має прибувати за кожною вимогою детектива, прокурора та суду, повідомляти про зміну місця проживання або роботи, не залишати визначені судом населені пункти без відповідного дозволу, а також утримуватися від контактів із конкретними підозрюваними та свідками щодо обставин кримінального провадження.

    Окрім цього, у нього залишаються вилученими документи для виїзду за кордон. Йдеться про закордонні та дипломатичні паспорти й інші документи, які дають право залишати Україну.

    Таким чином, фактично суд прибрав лише одну складову контролю — електронний засіб спостереження.

    Це не перша спроба захисту Єрмака домогтися скасування браслета.

    Ще 29 червня ВАКС розглядав відповідне клопотання адвокатів, однак тоді відмовився його задовольняти. Інформація Transparency International Ukraine у базі рішень ВАКС свідчить, що електронний браслет залишався серед процесуальних обов’язків і після попередніх переглядів запобіжного заходу.

    У серпні суд частково пом’якшив обмеження на пересування Єрмака. Захист аргументував необхідність змін його участю у проєкті з надання правової допомоги військовослужбовцям.

    ВАКС тоді дозволив ексочільнику ОП за погодженням із детективом, прокурором або судом їздити до Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Миколаївської, Сумської, Харківської та Херсонської областей, а також транзитом перетинати інші регіони.

    Проте електронний браслет у серпні залишили. Захист просив скасувати й цей обов’язок, але суддя не погодився.

    Тепер ситуація змінилася через медичні аргументи.

    Сам Андрій Єрмак після внесення застави ще у травні заявляв, що виконав усі визначені судом процесуальні вимоги, здав документи для виїзду за кордон та носив електронний браслет.

    Кримінальна справа, у якій він має статус підозрюваного, стосується ймовірної легалізації 460 млн гривень, які, за версією слідства, могли мати злочинне походження.

    Йдеться про будівництво елітного котеджного містечка «Династія» у Козині Київської області.

    НАБУ і САП вважають, що у 2021–2025 роках учасники схеми могли легалізувати понад 460 млн гривень через будівництво чотирьох приватних резиденцій та спільної SPA-зони. У публічних матеріалах справу пов’язують із масштабнішим антикорупційним розслідуванням, відомим як операція «Мідас».

    Сам факт підозри не означає доведення вини. Відповідно до Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її провину не встановлено обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили.

    Підозру Єрмаку повідомили у травні 2026 року.

    14 травня Вищий антикорупційний суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із можливістю внесення застави у розмірі 140 млн гривень. Прокуратура просила визначити більшу альтернативну заставу — 180 млн гривень.

    Після внесення застави Єрмак мав дотримуватися низки процесуальних обов’язків. Серед них були заборона залишати визначену територію без дозволу, здавання паспортів, обмеження спілкування з іншими фігурантами та носіння електронного браслета.

    Повну суму застави — 140 млн гривень — внесли 18 травня, після чого ексчиновник вийшов із СІЗО. Інформацію про надходження грошей підтверджували безпосередньо у ВАКС.

    Заставу збирали протягом кількох днів окремими платежами. За даними ЗМІ, кошти вносили різні фізичні особи. У перші години після рішення суду було перераховано майже 15 млн гривень, а станом на 15 травня сума сягнула десятків мільйонів.

    Справу супроводжував значний суспільний резонанс ще й через попередню політичну роль Єрмака.

    Він очолював Офіс президента Володимира Зеленського з лютого 2020 року до кінця листопада 2025-го. Наприкінці листопада НАБУ проводило обшуки за місцем його проживання на тлі антикорупційних розслідувань в енергетичній сфері. Того ж дня Єрмак подав у відставку, а президент звільнив його з посади.

    Після повідомлення про підозру у травні 2026 року суд неодноразово повертався до питання його запобіжного заходу.

    Першим суттєвим пом’якшенням стало розширення географії дозволених поїздок. Тепер другим стало скасування електронного контролю.

    Однак рішення від 15 вересня принципово не змінює процесуальний статус Єрмака і не скасовує заставу.

    Так само воно не означає закриття справи або визнання підозри необґрунтованою.

    Суд лише переглянув один із обов’язків, які були покладені на підозрюваного після внесення застави.

    Електронний браслет використовується у кримінальному процесі для контролю за місцезнаходженням людини. Водночас закон дозволяє суду переглядати покладені на особу обов’язки, якщо з’являються нові обставини або втрачається необхідність у конкретному обмеженні.

    У випадку Єрмака суд прямо послався на медичну інформацію.

    Тобто ключовим аргументом стало не завершення строку слідства, не зменшення процесуальних ризиків саме по собі і не рішення прокуратури, а потенційний ризик для здоров’я від подальшого використання пристрою.

    При цьому решта встановленого механізму контролю продовжує працювати.

    Єрмак, зокрема, не отримав назад закордонні паспорти та не може вільно залишати визначені судом території. Також залишається заборона на спілкування з окремими фігурантами та свідками провадження.

    Саме тому рішення ВАКС коректніше називати частковим пом’якшенням процесуальних обов’язків, а не повним скасуванням запобіжного заходу.

    Станом на 15 вересня досудове розслідування у справі триває, а суд не встановлював винуватість Єрмака в інкримінованих йому діях.

    Тепер ключовим питанням буде подальший рух справи — зокрема, чи завершать НАБУ і САП розслідування та чи передадуть матеріали до суду для розгляду по суті.

    А поки головна зміна для колишнього очільника ОП полягає лише в одному: після кількох місяців електронного контролю носити браслет йому більше не потрібно — суд визнав, що за наявними медичними даними це може становити загрозу для його здоров’я.

  • ВАКС відправив під варту посадовця Офісу президента Віктора Дубовика із заставою 7 млн грн

    ВАКС відправив під варту посадовця Офісу президента Віктора Дубовика із заставою 7 млн грн

    ВАКС обрав запобіжний захід генеральному директору з правових питань Офісу президента України Віктору Дубовику у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 7 мільйонів гривень. Рішення ухвалене в межах масштабної антикорупційної спецоперації під кодовою назвою «Форест Гамп».

    Ключові деталі підозри та ролі у схемі

    • Арешт із заставою: Суд ухвалив тримання під вартою з можливістю внесення застави у 7 млн грн (сторона обвинувачення наполягала на заставі у 50 млн грн).
    • Масштаб справи: спецоперація «Форест Гамп» розслідує діяльність злочинної організації, причетної до легалізації (відмивання) коштів на суму 150 млн грн, рейдерства та маніпуляцій з реєстрами.
    • Юридичне забезпечення: Слідство вважає, що Дубовик використовував посаду та досвід для розробки схем захоплення чужого майна, інструктував спільників щодо підробки судових рішень про зняття арештів та курував важелі впливу на Міністерство юстиції.

    З повідомлення аналітиків:

    «За версією слідства, Дубовик був залучений до злочинної організації, яка, ймовірно, вчиняла рейдерство, підробку документів та втручання в інформаційні системи. Використовуючи свою посаду та попередній досвід, він розробляв юридичні механізми заволодіння чужим майном, інструктував спільників щодо підробки судових ухвал про зняття арештів та їх приховування в реєстрах від нотаріусів. Також він курував альтернативні важелі впливу на Мін’юст через підконтрольних працівників».

     

  • Листи від військових змінили умови для Єрмака: ВАКС дозволив йому їздити майже всією лівобережною Україною

    Листи від військових змінили умови для Єрмака: ВАКС дозволив йому їздити майже всією лівобережною Україною

    Вищий антикорупційний суд пом’якшив частину процесуальних обмежень для колишнього керівника Офісу президента України Андрія Єрмака, який є підозрюваним у справі про ймовірну легалізацію понад 460 млн грн під час будівництва елітного котеджного містечка «Династія» під Києвом. Суд суттєво розширив територію, в межах якої Єрмак може пересуватися без окремого дозволу детектива, прокурора або суду. Водночас електронний браслет із нього знімати відмовилися.

    Про зміну процесуальних обов’язків повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура. За даними відомства, перед розглядом клопотання до ВАКС практично одночасно надійшли кілька подібних за змістом листів від командирів військових частин в інтересах Єрмака. Захист використав ці звернення як один із аргументів для зміни раніше встановлених обмежень.

    До цього Єрмак мав обов’язок без дозволу не залишати Київ і Київську область. Тепер географія його дозволених поїздок суттєво розширена. Він зможе без окремого погодження перебувати в Києві, Київській, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Сумській, Харківській та Херсонській областях. Також суд дозволив транзитний проїзд через інші регіони України.

    Таким чином, йдеться про значну частину території центральної, східної та південної України. Фактично Єрмак отримав можливість пересуватися значно ширшою територією, ніж передбачалося попередньою редакцією покладених на нього процесуальних обов’язків.

    У САП наголосили, що прокурор виступав проти такого пом’якшення запобіжного заходу. Сторона обвинувачення аргументувала свою позицію тим, що попередні обмеження не перешкоджали Єрмаку брати участь у проєкті з надання правової допомоги військовослужбовцям, на що посилався його захист.

    Саме тема роботи з військовими, судячи з повідомлення прокуратури, стала центральною у клопотанні про розширення можливостей для поїздок. Водночас САП не повідомляла, що командири військових частин здійснювали будь-який незаконний вплив на суд або прокуратуру. Відомо лише, що кілька звернень схожого змісту були подані до суду й використані стороною захисту як аргументація необхідності ширшої географії пересування.

    Захист колишнього керівника ОП просив суд піти ще далі та скасувати обов’язок носити електронний засіб контролю. Цю частину клопотання суддя не задовольнив. Отже, попри розширення території дозволених поїздок, Єрмак і надалі має носити електронний браслет.

    Інші процесуальні обов’язки, покладені на нього після внесення застави, також залишаються чинними у межах відповідних судових рішень. Раніше суд зобов’язував Єрмака прибувати за викликом детектива, прокурора та суду, повідомляти про зміну місця проживання та роботи, не спілкуватися з визначеним колом осіб, здати документи для виїзду за кордон та носити електронний засіб контролю. Апеляційна палата ВАКС у травні залишила основний запобіжний захід без змін.

    Справа проти колишнього керівника Офісу президента стала однією з найрезонансніших антикорупційних справ 2026 року. 11 травня НАБУ та САП повідомили Єрмаку про підозру у справі, пов’язаній із будівництвом елітного котеджного містечка «Династія» у Козині Київської області. За версією слідства, протягом 2021–2025 років через цей проєкт могло бути легалізовано понад 460 млн грн, одержаних злочинним шляхом.

    Підозру Єрмаку оголосили за частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України — легалізація майна, одержаного злочинним шляхом, за обтяжуючих обставин. Водночас сам статус підозрюваного не означає доведеної вини: відповідно до презумпції невинуватості особа вважається невинуватою, доки її провину не встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

    У матеріалах слідства фігурує будівництво кількох елітних об’єктів нерухомості у Козині. За інформацією антикорупційних органів, справа пов’язана з коштами, походження яких правоохоронці вважають незаконним. Окрім Єрмака, у матеріалах щодо проєкту згадуються інші відомі особи, серед яких колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов та бізнесмен Тимур Міндіч. Водночас роль кожного з фігурантів є предметом окремої оцінки слідства і суду.

    14 травня ВАКС обрав Єрмаку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 140 млн грн. Після внесення коштів він залишив слідчий ізолятор, але був зобов’язаний виконувати низку встановлених судом обмежень.

    Згодом захист намагався домогтися зміни запобіжного заходу в апеляції, однак 21 травня Апеляційна палата ВАКС залишила рішення щодо застави у 140 млн грн без змін. На той момент повідомлялося, що Єрмак виконував покладені на нього процесуальні обов’язки, зокрема здав документи для виїзду за кордон і носив електронний браслет.

    Нинішнє рішення ВАКС не скасовує запобіжний захід і не означає закриття кримінального провадження. Суд змінив лише один із процесуальних обов’язків — територіальні рамки, за межі яких підозрюваний не може виїжджати без спеціального дозволу.

    При цьому історія з листами військових частин стала окремою резонансною деталлю справи. САП підкреслила, що звернення надійшли до суду одночасно та були схожими за змістом. Саме вони стали підставою для аргументації захисту щодо необхідності розширити можливості Єрмака для пересування країною.

    Водночас прокурор наполягав, що потреби в таких змінах немає, оскільки попередній режим, за оцінкою САП, уже дозволяв Єрмаку реалізовувати заявлений проєкт юридичної допомоги військовослужбовцям.

    Тому рішення ВАКС стало компромісним: суд погодився розширити територію, де колишній керівник ОП може перебувати без спеціального дозволу, однак відмовився повністю прибирати один із ключових інструментів контролю — електронний браслет.

    Таким чином, станом на 10 серпня Андрій Єрмак залишається підозрюваним у резонансному антикорупційному провадженні, має заставу у розмірі 140 млн грн та продовжує виконувати встановлені судом процесуальні обов’язки. Єдина суттєва зміна — тепер його дозволена географія пересування охоплює Київ і ще вісім областей, а через інші регіони він може проїжджати транзитом.

    Подальше розслідування справи «Династії» триває, а антикорупційні органи мають довести висунуті твердження у встановленому законом порядку.

  • У Києві чоловіка заарештували за вбивство лікарки ВЛК: що відомо про напад

    У Києві чоловіка заарештували за вбивство лікарки ВЛК: що відомо про напад

    У Подільському районі Києва суд обрав запобіжний захід 31-річному чоловікові, якого підозрюють у вбивстві 55-річної лікарки військово-лікарської комісії. За версією слідства, під час проходження ВЛК він завдав жінці 17 ножових поранень. Підозрюваного взяли під варту на 60 діб без права внесення застави.

    Про це повідомила Київська міська прокуратура. Додаткові подробиці обставин справи оприлюднило видання ТСН із посиланням на власні джерела у владних структурах та правоохоронних органах.

    За наявними даними, чоловік їхав у таксі разом із матір’ю, коли автомобіль зупинили на одному з блокпостів для перевірки документів. У Київському міському територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки раніше заявили, що правоохоронці доправили до Подільського районного ТЦК порушника правил військового обліку, який не пройшов військово-лікарську комісію.

    Після цього чоловіка направили до позаштатної ВЛК №1 при Подільському районному ТЦК. Там він потрапив до кабінету хірургині, яка мала оцінити стан його здоров’я та визначити придатність до військової служби.

    За інформацією джерел видання, між чоловіком і лікаркою виникла суперечка. Підозрюваний нібито скаржився на зубний біль та сподівався, що через це проходження комісії або подальші процедури відкладуть. Під час розмови він звинуватив лікарку в тому, що вона нібито «відправляє його на смерть».

    Після конфлікту чоловік, за версією слідства, дістав ніж і завдав лікарці численних хаотичних ударів. Від отриманих поранень жінка загинула.

    Водночас наведені окремими джерелами слова учасників конфлікту та його подробиці наразі не є встановленими судом обставинами. Остаточну картину подій мають визначити слідчі під час досудового розслідування.

    Правоохоронці також перевіряють, як чоловікові вдалося потрапити до приміщення військово-лікарської комісії з ножем. За цим фактом розпочато окреме розслідування за частиною 3 статті 367 Кримінального кодексу України, яка стосується службової недбалості, що спричинила тяжкі наслідки.

    За даними прокуратури, основне кримінальне провадження стосується умисного вбивства. У разі доведення вини підозрюваному може загрожувати тривале позбавлення волі, зокрема довічне ув’язнення — залежно від остаточної правової кваліфікації та рішення суду.

    У прокуратурі наголосили, що наразі чоловік має статус підозрюваного, а відповідно до принципу презумпції невинуватості винним його може визнати лише суд після розгляду справи по суті.

    Загибла працювала хірургинею у складі ВЛК та була уродженкою Черкаської області. Знайомі жінки розповіли журналістам, що вона багато років працювала в медицині, а у вільний час допомагала безпритульним тваринам, зокрема лікувала та доглядала котів.

    Водночас поширені у медіа подробиці її приватного життя, матеріального стану та можливого спадку не стосуються обставин кримінального провадження. Наразі ключовими питаннями слідства залишаються мотив нападу, точна послідовність подій, походження ножа та можливі порушення правил безпеки у приміщенні ВЛК.

    Досудове розслідування триває. Правоохоронці збирають докази, опитують свідків та перевіряють дії посадових осіб, відповідальних за пропускний режим і безпеку в медичній установі.

  • Суд заарештував двох військових полку “Скеля”, яких підозрюють у катуванні побратимів

    Суд заарештував двох військових полку “Скеля”, яких підозрюють у катуванні побратимів

    У Кропивницькому суд обрав запобіжний захід двом військовослужбовцям 425-го окремого штурмового полку “Скеля”, яких підозрюють у жорстокому поводженні та катуванні своїх побратимів. Обох чоловіків взяли під варту на два місяці без права внесення застави. Водночас підозрювані заперечують свою провину та по-різному відреагували на рішення суду.

    Про це повідомляє Суспільне Кропивницький із зали суду.

    Суд задовольнив клопотання сторони обвинувачення та обрав для обох військовослужбовців найсуворіший запобіжний захід — тримання під вартою строком на 60 діб без можливості внесення застави. Під час судового засідання обидва підозрювані попросили не показувати їхні обличчя.

    Прокурори наполягали саме на арешті, вказуючи на тяжкість інкримінованих злочинів та можливі ризики для слідства. Захисники військовослужбовців, своєю чергою, просили суд застосувати більш м’який запобіжний захід, не пов’язаний із триманням під вартою.

    Один із підозрюваних — 28-річний санітарний інструктор — категорично відкинув звинувачення. Він заявив, що не причетний до катувань, а кримінальне провадження назвав наслідком обмови.

    За словами військового, потерпілі нібито мають наркотичну залежність і таким чином вирішили помститися йому. Він просив суд не відправляти його до слідчого ізолятора та обрати інший запобіжний захід, однак суд не підтримав це клопотання.

    Після оголошення рішення санітарний інструктор повідомив, що планує його оскаржити. Відповідно до законодавства, він має п’ять днів для подання апеляційної скарги.

    Другий підозрюваний — 29-річний діловод медичної роти полку “Скеля” — також заявив про необґрунтованість підозри. Він, як і його колега, заборонив журналістам показувати своє обличчя та називати прізвище.

    Під час судового розгляду він також просив не застосовувати до нього арешт, однак суд залишив це клопотання без задоволення.

    Водночас, на відміну від іншого підозрюваного, діловод повідомив, що не збирається оскаржувати рішення суду, оскільки вважає це безперспективним.

    За даними слідства, інцидент стався у травні 2026 року. Як раніше повідомляло Державне бюро розслідувань, двоє військовослужбовців медичної роти 425-го окремого штурмового полку “Скеля” самовільно вирішили “покарати” двох побратимів за нібито порушення військової дисципліни.

    За версією правоохоронців, вони жорстоко побили військових, після чого зачинили їх у господарській будівлі. Один із потерпілих отримав тяжкі травми, зокрема черепно-мозкову травму та перелом кісток носа, через що був госпіталізований. Іншого, за інформацією слідства, незаконно утримували у приміщенні ще майже добу.

    Розслідування щодо можливих злочинів у 425-му окремому штурмовому полку “Скеля” набуло широкого розголосу наприкінці червня після публікації журналістського розслідування видання “Бабель”. У матеріалі йшлося про можливі випадки катувань військовослужбовців, жорстокого поводження та смерті мобілізованих.

    Після оприлюднення цієї інформації Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження та розпочало перевірку викладених фактів. Наразі слідчі продовжують встановлювати всі обставини справи та перевіряють можливу причетність інших осіб до ймовірних злочинів.

  • Суд заарештував організатора виставки зброї на Київщині після ракетного удару РФ

    Суд заарештував організатора виставки зброї на Київщині після ракетного удару РФ

    Святошинський районний суд Києва обрав запобіжний захід керівнику асоціації «Армада» та організатору виставки озброєння на Київщині Василю Гончаруку. Його взяли під варту на 60 діб без права внесення застави у справі про службову недбалість після російського ракетного удару по заходу 24 липня.

    За даними Офісу генерального прокурора, Гончаруку повідомлено про підозру за частиною 3 статті 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість, що спричинила загибель людей та інші тяжкі наслідки. Санкція статті передбачає до восьми років позбавлення волі.

    Прокуратура наполягала на триманні під вартою без альтернативи застави. Суд погодився з доводами обвинувачення, після чого підозрюваного взяли під варту безпосередньо в залі суду. Запобіжний захід діятиме до 21 вересня.

    Під час засідання Василь Гончарук заявив, що співпрацює зі слідством, висловив співчуття родинам загиблих та просив суд обрати йому домашній арешт. Захист також просив не відправляти його до слідчого ізолятора, наголошуючи на його громадській діяльності, однак окремого клопотання про альтернативний запобіжний захід не подавав. Адвокати відмовилися детально коментувати матеріали справи, посилаючись на таємницю досудового розслідування.

    Нагадаємо, 24 липня російські війська завдали балістичного удару по приватному спортивному комплексу в Бучанському районі Київської області, де проходила виставка безпілотних технологій та озброєння. Унаслідок атаки загинули 11 людей, ще майже 100 отримали поранення.

    За інформацією слідства, захід було організовано без необхідних погоджень із військовим командуванням, обласною та районною військовими адміністраціями й іншими уповноваженими органами. На відкриту локацію запросили понад 300 учасників, тоді як найближче укриття площею лише 34 квадратні метри розташовувалося приблизно за 100 метрів від місця проведення заходу. Ці обставини стали підставою для відкриття окремого кримінального провадження щодо можливої службової недбалості.

    Паралельно правоохоронці розслідують і сам російський ракетний удар як воєнний злочин за статтею 438 Кримінального кодексу України. Слідство також перевіряє дії та бездіяльність посадових осіб державних органів і правоохоронних структур, які могли відповідати за безпеку проведення заходу.

  • Корупція у Верховному Суді: ВАКС призначив 3 млн грн застави судді

    Корупція у Верховному Суді: ВАКС призначив 3 млн грн застави судді

    Вищий антикорупційний суд розглянув клопотання про обрання запобіжного заходу судді Верховного Суду Жанни Єленіної і визначив їй заставу у розмірі 3 млн грн. Про це повідомляє Центр протидії корупції з посиланням на результати судового засідання.

    За даними, озвученими у суді, Єленіна підозрюється в отриманні неправомірної вигоди у розмірі 50 тисяч доларів США. Слідство вважає, що ці кошти могли бути частиною корупційної схеми, пов’язаної з ухваленням рішень у Верховному Суді. Також у матеріалах справи згадується, що гроші, передані колишнім головою Верховного Суду Всеволодом Князєвим, були вилучені під час слідчих дій.

    Під час судового засідання сторона захисту заявляла, що покази Князєва можуть бути мотивовані його прагненням укласти угоду зі слідством і отримати більш м’яке покарання. Водночас суд дослідив ці аргументи у межах розгляду запобіжного заходу, однак вони не стали підставою для зміни рішення.

    Окрім визначення застави, суд поклав на підозрювану низку процесуальних обов’язків, зокрема обмеження на пересування без дозволу слідства, заборону контактувати зі свідками у справі та обов’язок здати документи для виїзду за кордон. Йдеться про запобіжні заходи, які мають забезпечити належний хід розслідування та унеможливити вплив на інших учасників процесу.

    Раніше ВАКС уже обирав запобіжні заходи іншим фігурантам цієї справи, зокрема двом суддям Верховного Суду, яким визначили застави у 2,5 млн грн та 2 млн грн. Таким чином, справа поступово розширюється і охоплює вже кількох чинних представників найвищої судової інстанції.

    Слідство, яке ведуть Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, розглядає версію про існування системної корупційної схеми у Верховному Суді. За даними слідчих, йдеться про ймовірне отримання неправомірної вигоди за ухвалення рішень у справі, пов’язаній із Полтавським гірничо-збагачувальним комбінатом та інтересами групи “Фінанси і кредит”.

    У матеріалах провадження фігурує бізнесмен Костянтин Жеваго, однак він публічно заперечує будь-яку причетність до можливих корупційних домовленостей у Верховному Суді.

    Розслідування триває, а правоохоронні органи продовжують встановлювати можливі зв’язки між фігурантами справи, джерелами коштів та механізмами впливу на ухвалення судових рішень.

  • Апеляційний суд залишив без змін запобіжний захід для Андрія Єрмака

    Апеляційний суд залишив без змін запобіжний захід для Андрія Єрмака

    Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін запобіжний захід для колишнього керівника Офісу президента Андрій Єрмак у межах кримінального провадження щодо ймовірної легалізації значних сум коштів, які, за версією слідства, можуть бути пов’язані з масштабним елітним будівельним проєктом у Київській області.

    Відповідне рішення ухвалено за результатами розгляду апеляційної скарги сторони захисту, яка просила змінити або пом’якшити запобіжний захід. Однак апеляційна інстанція не виявила підстав для скасування рішення суду першої інстанції, залишивши його чинним без змін.

    Йдеться про запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в розмірі 140 мільйонів гривень. Таким чином, попереднє рішення ВАКС залишається в силі.

    Розгляд апеляції відбувався у відкритому судовому засіданні, трансляція з якого велася онлайн. Під час слухання фігурант справи спілкувався з журналістами та відповідав на запитання щодо перебігу розслідування, контактів із іншими особами, які згадуються в матеріалах провадження, та власної позиції щодо справи.

    Зокрема, Андрій Єрмак підтвердив знайомство з бізнесменом Тимуром Міндічем, чиє ім’я фігурує у матеріалах слідства та журналістських розслідуваннях. Водночас він утримався від прямої відповіді щодо можливих контактів після 11 травня — дати, коли йому було оголошено підозру.

    Коментуючи ситуацію, він наголосив, що розглядає власну справу як показову з точки зору функціонування судової системи та принципу рівності всіх перед законом. За його словами, процес має продемонструвати роботу правосуддя незалежно від статусу учасників провадження.

    Також Андрій Єрмак заявив:

    “Президент – Верховний головнокомандувач. Я думаю, що в нього набагато більше є справ. І я думаю, що головне, що забезпечує президент – це він гарант Конституції, і ви бачите, що правосуддя працює. І я сказав ще на початку процесу… моя справа дуже показова. Всі рівні перед законом. І для мене дуже важливо саме через правосуддя, саме через наше законодавство відстоювати свої права”.

    Після оголошення рішення апеляційного суду він повідомив, що продовжить ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та надалі планує захищати свою позицію у правовому полі. Окремо зазначив, що за відсутності процесуальних обмежень має намір періодично відвідувати фронт та підтримувати українських військових.

    Також він заявив про намір продовжувати адвокатську діяльність.

    За даними слідства, кримінальне провадження стосується ймовірної легалізації близько 460 мільйонів гривень, які могли бути пов’язані з реалізацією елітного житлового будівництва в Київській області. Правоохоронні органи перевіряють рух коштів, структуру власності компаній та можливі фінансові операції між пов’язаними структурами.

    Раніше, 14 травня, ВАКС обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави. Після внесення визначеної судом суми 18 травня Андрій Єрмак залишив слідчий ізолятор.

    Наразі у справі тривають слідчі дії та аналіз фінансових документів. Сторона обвинувачення заявляє про необхідність подальшого встановлення обставин походження коштів і можливих схем їхнього руху.

    Водночас справа викликала значний суспільний резонанс через статус фігуранта, його колишню посаду та політичний контекст розслідування. Журналісти та громадськість продовжують стежити за перебігом судового процесу та подальшими рішеннями суду.

  • ВАКС відправив Єрмака під варту на 60 днів із заставою 140 млн грн

    ВАКС відправив Єрмака під варту на 60 днів із заставою 140 млн грн

    Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) ухвалив рішення щодо запобіжного заходу для колишнього керівника Офісу президента України Андрій Єрмак. Суд визначив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який обчислюється з моменту фактичного затримання, а також встановив альтернативу — можливість внесення застави у розмірі 140 мільйонів гривень.

    Про це стало відомо під час публічного оголошення судового рішення 14 травня. Як зазначив суддя під час засідання, клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України НАБУ було задоволене частково. Таким чином, суд не погодився повністю з позицією сторони обвинувачення, однак обрав один із найсуворіших запобіжних заходів, передбачених чинним законодавством.

    У судовій залі було оголошено: «Клопотання детектива НАБУ задовольнити частково. Застосувати до підозрюваного Андрія Єрмака запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з дня його фактичного затримання. Визначити підозрюваному заставу в розмірі 140 мільйонів гривень».

    У разі внесення застави на підозрюваного покладається низка процесуальних обов’язків. Зокрема, він зобов’язаний з’являтися до слідчого або прокурора за першою вимогою, повідомляти про зміну місця проживання чи роботи, не залишати межі міста Києва без дозволу слідства, здати закордонні паспорти та інші документи, що дають право на виїзд за кордон. Також передбачено обов’язок утримуватися від контактів із низкою осіб, які фігурують у матеріалах справи або можуть бути свідками.

    Окремо суд визначив заборону на спілкування з іншими фігурантами провадження, серед яких названі Чернишов, Міндіч, Лисенко, Опальчук, Сіранчук та Медвєдєва. Крім того, у разі внесення застави може бути застосовано електронний засіб контролю (електронний браслет), що дозволяє відстежувати переміщення особи в межах встановлених обмежень.

    Ухвала суду підлягає негайному виконанню, тобто починає діяти одразу після оголошення. Водночас вона може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п’яти днів із моменту проголошення рішення.

    Окремо повідомляється, що повний текст судового рішення буде оприлюднений 18 травня, після його остаточного оформлення та підписання суддею.

    Під час засідання сторона захисту заявила про намір оскаржувати ухвалу ВАКС, вважаючи її необґрунтованою та такою, що потребує перегляду в апеляційній інстанції. Сам Андрій Єрмак, за словами, озвученими в суді, заявив, що не має у своєму розпорядженні необхідної суми для внесення застави та розраховує на підтримку «друзів» у разі необхідності її сплати.

    Це рішення стало продовженням розгляду кримінального провадження, в межах якого раніше повідомлялося про підозру у ймовірній легалізації коштів у значних обсягах — близько 460 мільйонів гривень. Слідство пов’язує ці епізоди з реалізацією будівельного проєкту елітної нерухомості під Києвом.

    За даними, які озвучувалися у межах провадження, йдеться про можливі корупційні схеми, пов’язані з будівництвом котеджного містечка «Династія» в Козині на Київщині, а також про перевірку джерел походження коштів, які могли бути залучені до фінансування проєкту, зокрема у сфері енергетики.

    Правоохоронні органи раніше повідомляли про проведення слідчих дій, вилучення документів та інші процесуальні заходи в межах розслідування. Прокуратура у цій справі наполягала на більш суворому запобіжному заході та просила суд визначити заставу у розмірі 180 мільйонів гривень, однак суд встановив меншу суму.

    Наразі справа перебуває на стадії досудового розслідування, а остаточні правові рішення щодо вини чи невинуватості фігурантів може ухвалити лише суд після розгляду всіх доказів у встановленому законом порядку.

  • Адвокат Єрмака: САП оперує припущеннями у справі на 460 млн грн

    Адвокат Єрмака: САП оперує припущеннями у справі на 460 млн грн

    Адвокат колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака Ігор Фомін заявив у Вищому антикорупційному суді, що сторона обвинувачення у справі про обрання запобіжного заходу його підзахисному, на його думку, не надала достатніх доказів і натомість оперує припущеннями. Про це він сказав під час засідання ВАКС 13 травня.

    За словами захисника, матеріали, на які посилаються Спеціалізована антикорупційна прокуратура та слідство, не містять прямого підтвердження участі Єрмака у ймовірних незаконних діях. Фомін наголосив, що у пред’явленій підозрі, на його переконання, відсутня конкретика щодо дій його клієнта, а сама конструкція обвинувачення не доводить складу злочину.

    “До чого тут Єрмак? Він не мав ніякого відношення до отримання неправомірної вигоди”, — заявив адвокат у суді, підкресливши, що сторона захисту не бачить доказів прямої причетності екскерівника ОП до інкримінованих епізодів.

    Фомін також стверджує, що обґрунтування підозри ґрунтується не на фактах, а на інтерпретаціях розмов третіх осіб і непрямих згадках, які не містять чітких вказівок на дії або накази з боку Єрмака. Він підкреслив, що в матеріалах справи, за його словами, відсутні свідчення, які б підтверджували участь підзахисного у схемах легалізації коштів.

    Окремо адвокат звернув увагу на те, що в об’ємних матеріалах справи, які налічують, за його словами, десятки томів, немає жодного свідка, який би прямо вказував на причетність Єрмака до відмивання коштів чи організації незаконних фінансових операцій.

    Під час засідання також обговорювалося питання застави, яку прокурори просять визначити як альтернативу триманню під вартою. За даними сторони обвинувачення, її розмір може становити 180 мільйонів гривень. Єрмак у суді заявив, що не має таких коштів і може підтвердити лише доходи, задекларовані офіційно.

    “У мене точно немає таких грошей”, — зазначив він, коментуючи можливість внесення застави.

    Водночас прокурори наполягають, що запобіжний захід необхідний у межах розслідування справи щодо ймовірної легалізації 460 мільйонів гривень під час будівництва елітного котеджного містечка “Династія” в Козині на Київщині. За версією слідства, кошти могли походити з корупційних схем, зокрема пов’язаних із держпідприємством “Енергоатом”.

    Розгляд справи у ВАКС триває, суд продовжує вивчати аргументи сторін щодо запобіжного заходу та обґрунтованості підозри.