Daypolitico

Позначка: запобіжний захід

  • Справа про хабарі у Раді: ВАКС визначив запобіжний захід депутату Кісєлю

    Справа про хабарі у Раді: ВАКС визначив запобіжний захід депутату Кісєлю

    Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід народному депутату України Юрію Кісєлю, якого підозрюють в організації отримання неправомірної вигоди за голосування у Верховній Раді. Суд ухвалив рішення про застосування застави, відмовившись від арешту парламентаря.

    Юрій Кісєль є заступником голови фракції «Слуга народу» та очолює парламентський комітет з питань транспорту та інфраструктури. Запобіжний захід було обрано в межах кримінального провадження, яке розслідує Національне антикорупційне бюро України.

    Напередодні НАБУ повідомило про оголошення підозр одразу п’ятьом народним депутатам України. За даними слідства, йдеться про можливу організацію схем отримання хабарів за підтримку певних рішень під час голосувань у Верховній Раді. Усім фігурантам справи були вручені клопотання про обрання запобіжних заходів.

    У ВАКС зазначили, що під час ухвалення рішення враховували статус підозрюваного, характер інкримінованих дій, а також ризики, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України. Сума застави та додаткові процесуальні обов’язки, покладені на депутата, мають забезпечити його належну процесуальну поведінку.

    Досудове розслідування у справі триває. У разі доведення вини Юрію Кісєлю може загрожувати кримінальна відповідальність відповідно до антикорупційного законодавства.

  • Печерський суд відправив під варту адвоката Стецюка

    Печерський суд відправив під варту адвоката Стецюка

    Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід адвокату, якого в ЗМІ пов’язують з олігархом Ігорем Коломойським. Суд ухвалив рішення про тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 4 млн 239 тис. гривень.

    За інформацією медіа, йдеться про адвоката Стецюка. Розгляд клопотання відбувався у межах кримінального провадження, деталі якого правоохоронні органи наразі публічно не розкривають.

    Прокуратура наполягала на більш жорсткому фінансовому запобіжному заході. Сторона обвинувачення просила суд визначити заставу в розмірі 40 млн гривень, аргументуючи це майновим станом підозрюваного, а також ризиками, які, на думку прокурорів, можуть виникнути у разі застосування м’якшого запобіжного заходу.

    Втім суд частково задовольнив клопотання сторони обвинувачення, обравши тримання під вартою, але встановивши значно менший розмір застави. У разі внесення визначеної суми підозрюваний зможе вийти з-під варти з покладенням на нього передбачених законом процесуальних обов’язків.

    Подальші процесуальні рішення у справі залежатимуть від перебігу досудового розслідування та позиції сторін у суді.

  • Начальницю Західного управління Держпраці відсторонили та взяли під заставу

    Начальницю Західного управління Держпраці відсторонили та взяли під заставу

    Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області відсторонив від посади начальницю Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Оксану Єзерську. Посадовицю підозрюють в одержанні неправомірної вигоди у великому розмірі. Суд також обрав їй запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 242 тисячі гривень. Відповідні ухвали оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

    Як зазначається в матеріалах справи, кримінальне провадження було зареєстроване Державним бюро розслідувань ще у січні 2025 року, однак повідомлення про підозру Оксані Єзерській вручили 22 грудня. Її дії кваліфіковані за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України.

    За версією слідства, керівниця міжрегіонального управління Держпраці організувала схему отримання хабарів від суб’єктів господарювання. Йдеться про надання дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію відповідного обладнання, проведення експертних обстежень, технічного нагляду і експертиз технологічних процесів. Окремо слідчі вказують на отримання неправомірної вигоди за непритягнення до відповідальності роботодавців, які використовували працю неоформлених працівників.

    У судових документах зазначено, що розмір неправомірної вигоди залежав від характеру об’єктів, виду послуг і можливих штрафних санкцій та коливався в межах від 2 до 10 тисяч доларів США.

    24 грудня суд задовольнив клопотання слідчого ДБР і відсторонив Оксану Єзерську від займаної посади на час досудового розслідування – до 22 лютого 2026 року. Крім того, суд обрав їй запобіжний захід у вигляді застави та наклав арешт на майно, вилучене під час обшуків, зокрема мобільний телефон Iphone 16 Pro Max і службові документи.

    У матеріалах справи також зазначено, що підозрювана та її захисник вважають підозру необґрунтованою.

    Західне міжрегіональне управління Держпраці здійснює свої повноваження на території Волинської, Закарпатської, Львівської та Рівненської областей. Оксана Єзерська очолювала це управління протягом останніх п’яти років.

  • Адвокат Міндіча подав апеляцію на тримання під вартою бізнесмена

    Адвокат Міндіча подав апеляцію на тримання під вартою бізнесмена

    Адвокат Андрій Доманський, який залучений державою для захисту бізнесмена Тимура Міндіча, подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді щодо обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

    Як повідомив захисник, сторона захисту вважає, що ухвалу слідчого судді слід скасувати, а клопотання прокурора – відхилити, оскільки воно нібито подане з порушенням законодавства та не підтверджене належними доказами.

    8 грудня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду сформувала колегію суддів для розгляду скарги: суддя-доповідач Сергій Бондар та двоє колег – Даниїла Чорненька і Ігор Панаід. Адвокат Доманський зауважив, що до складу трійки входять очільники апеляційної палати, але висловив сподівання на неупереджене та всебічне розгляд апеляції.

    Доманчкий також підтвердив, що йому вдалося погодити правову позицію з Міндічем відповідно до вимог законодавства та правил адвокатської етики.

    Нагадаємо, що 1 грудня Вищий антикорупційний суд заочно обрав Тимуру Міндічу тримання під вартою. Бізнесмена підозрюють у створенні та керівництві злочинною організацією, легалізації коштів на суму понад 256 млн грн та незаконному впливі на членів Кабінету Міністрів. 22 листопада правоохоронці оголосили його та ще одного фігуранта, Олександра Цукермана, у розшук.

  • На Харківщині затримали військових за крадіжку 24 т дизелю з частини

    На Харківщині затримали військових за крадіжку 24 т дизелю з частини

    Державне бюро розслідувань повідомило про затримання двох військовослужбовців з Харківської області та їхнього цивільного спільника, яких підозрюють у викраденні дизельного палива з військової частини. За даними слідства, фігуранти підробляли звітні дані про маршрути підрозділу, створюючи «надлишки» невикористаного пального, після чого збували його великими партіями на території області по 35 грн за літр. Задокументовано три продажі по 8 тонн кожен — загалом 24 тонни майже на 1 млн грн.

    Під час реалізації третьої партії всіх трьох затримано. Проведено обшуки за місцем проживання та в автівках: вилучено значні суми готівки, документацію щодо руху палива, чорнові записи з обсягами та «розподілом» коштів, два транспортні засоби, а також прилади для скручування пробігу.

    Фігурантам оголошено підозру за ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 410 ККУ (викрадення військового майна в умовах воєнного стану, у складі групи). Суд обрав запобіжний захід — тримання під вартою. Санкція статті передбачає до 15 років позбавлення волі. Викрадене пальне буде повернуто до ЗСУ.

  • Корупційна справа Чернишова: суд відклав розгляд справи

    Корупційна справа Чернишова: суд відклав розгляд справи

    Вищий антикорупційний суд України відклав розгляд запобіжного заходу для віцепрем’єр-міністра Олександра Чернишова. Причина — заява самого чиновника про неможливість бути присутнім у суді через участь у засіданні Кабінету Міністрів.

    Це перше засідання у справі після того, як Чернишов, який перебував за кордоном, повернувся в Україну і отримав підозру від Національного антикорупційного бюро. За версією слідства, йдеться про серйозні корупційні порушення, деталі яких поки не розголошують офіційно. Водночас у публічному просторі лунають припущення, що справа може стосуватися періоду його роботи на посаді міністра розвитку громад або керівника “Нафтогазу”.

    Раніше повідомлялося, що детективи НАБУ чекали на повернення Чернишова до країни, щоб особисто вручити йому підозру. Ймовірно, його участь у Кабміні в день суду лише затягує процес притягнення до відповідальності.

  • Пашинському продовжили запобіжні заходи: ВАКС вважає, що він тисне на слідство

    Пашинському продовжили запобіжні заходи: ВАКС вважає, що він тисне на слідство

    Вищий антикорупційний суд подовжив запобіжні заходи для колишнього народного депутата та голови Об’єднання організацій роботодавців “Національна асоціація підприємств оборонної промисловості України” Сергія Пашинського. Причина — загроза втечі та перешкоджання слідству. Про це стало відомо з матеріалів кримінального провадження, оприлюднених виданням 368.media.

    Пашинського підозрюють одразу за кількома статтями Кримінального кодексу України:

    • ч. 4 ст. 28 (організація злочинної групи),

    • ч. 5 ст. 191 (розтрата в особливо великих розмірах),

    • ч. 1 ст. 255 (створення злочинної організації).

    Справу веде НАБУ під процесуальним керівництвом САП. За версією слідства, Пашинський ще у 2014 році, разом з бізнесменом Сергієм Тищенком, організував схему заволодіння 97 тисячами тонн арештованих нафтопродуктів, які мали бути націоналізовані як активи олігарха-втікача Сергія Курченка. Сума збитків, за оцінкою слідства — понад 1 мільярд гривень.

    Особливу увагу детективів привернув факт тиску на свідків. Один із ключових — колишній заступник Міністра оборони — прямо заявив про погрози звільненням з боку Пашинського у разі відмови підписувати документи з неправдивими відомостями про паливо.

    Крім того, слідство звернуло увагу на використання Пашинським ЗМІ для тиску на процес, а також на особисті зв’язки зі свідками, з якими він, попри заборону, міг спілкуватися.

    Окремо розслідується пов’язане кримінальне провадження №52024000000000066 за ч. 2 ст. 364 КК — зловживання владою під час тиску на одного зі свідків.

    За словами прокурора САП, Пашинський має реальні ризики для втечі. Він має паспорт для виїзду за кордон і здійснив 10 поїздок за межі України з 2019 року. З огляду на це, суд залишив обов’язок зберігати паспорти в органах державної влади.

    Також Пашинського зобов’язано:

    • з’являтися за викликом до НАБУ, САП та суду;

    • повідомляти про зміну місця проживання;

    • утримуватися від контактів з іншими фігурантами та свідками справи.

    Обов’язки діятимуть до 14 липня 2025 року.

    Незважаючи на арешт, Пашинський уникнув СІЗО, вийшовши під заставу в розмірі 272,52 млн грн. Гроші внесли шість компаній, пов’язаних із ним через ООР “Національна асоціація підприємств оборонної промисловості України”:

    • ТОВ «Українська бронетехніка» — 62,52 млн грн

    • ТОВ «Равіонікс» — 60 млн грн

    • ТОВ «Термал Віжн Текнолоджис» — 40 млн грн

    • ТОВ «МЗАТЗ» — 43 млн грн

    • ТОВ «Системний електронний експорт» — 32 млн грн

    • ТОВ «УМО Україна» — 35 млн грн

    Ці фірми мають сукупну заборгованість перед Міноборони на 364 млн грн, що викликає питання щодо реальних джерел внесення застави.

    На думку слідства, ці компанії де-факто контролюються самим Пашинським, що дозволяє припустити — кошти були внесені з його активів.

    Згідно з даними розслідування, за весь період політичної кар’єри Пашинський задекларував лише 18,14 млн грн, його дружина — 13,07 млн грн. Але фактично родина володіє:

    • елітною нерухомістю — будинками, каплицею, квартирами в новобудовах;

    • дорогими автомобілями;

    • моторним судном;

    • земельними ділянками;

    • цінними паперами та грошовими активами.

    Ці активи були враховані при визначенні розміру застави, а сама сума визнана судом пропорційною фінансовому стану підозрюваного.

  • ВАКС призначив 2 мільйони гривень застави директору компанії, що розробляла систему «Дзвін»

    ВАКС призначив 2 мільйони гривень застави директору компанії, що розробляла систему «Дзвін»

    Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення щодо запобіжного заходу для директора компанії, яка займалася розробкою військової інформаційної системи «Дзвін». Юрію Пастухову визначено заставу у розмірі 2 мільйони гривень. Відповідне рішення було прийняте судом, а сам підозрюваний або інші особи мають п’ять днів для внесення коштів.

    Окрім застави, суд наклав на Пастухова низку зобов’язань. Він не має права залишати Київ та область без дозволу суду, повинен утриматися від контактів зі свідками, здати закордонні паспорти та носити електронний браслет.

    Судове засідання відбулося в закритому режимі на підставі клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

    Нагадаємо, що 19 лютого Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та САП заявили про викриття корупційної схеми в рамках розробки системи управління ЗСУ «Дзвін». За даними слідства, через махінації держава втратила 246 мільйонів гривень.

    Система, яка мала б стати ключовою для координації військових операцій, виявилася неефективною і несумісною з аналогічними системами країн-членів НАТО. Водночас Міністерство оборони, попри критику, продовжувало виділяти мільйони гривень на її розробку.

    Журналісти Bihus.Info та слідчі НАБУ встановили, що проєкт «Дзвін» використовувався для розкрадання державних коштів.

    Наразі розслідування триває. ВАКС уже ухвалив рішення щодо інших фігурантів справи. Очікується, що найближчим часом можуть бути висунуті нові підозри.

  • Олександр Лємєнов подає апеляцію в справі про ухилення від служби

    Олександр Лємєнов подає апеляцію в справі про ухилення від служби

    Засновник антикорупційної організації StateWatch та активіст Олександр Лємєнов, якого підозрюють в ухиленні від мобілізації, подав апеляцію на обраний йому запобіжний захід. В апеляційному суді слухання цієї апеляції призначено на 28 січня 2025 року.

    Олександру Лємєнову інкримінують ухилення від призову під час мобілізації, на особливий період, зокрема, через відмову отримати повістку та неявку на збірний пункт. Згідно з ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду від 27 грудня 2024 року, йому призначено запобіжний захід у вигляді застави на суму 60.560 грн. Крім того, Лємєнову покладено обов’язки регулярно з’являтися до слідчого, прокурора або суду за першим викликом та повідомляти про зміну місця проживання.

    Слідчі відзначають, що Лємєнов, маючи військово-облікову спеціальність та будучи визнаним придатним до служби, умисно ухилився від мобілізації та не з’явився на збірний пункт. Його відмова від отримання повістки була зафіксована в присутності двох свідків.

    Лємєнову було повідомлено про підозру за ст. 336 Кримінального кодексу України, що передбачає покарання до 5 років позбавлення волі. Від початку мобілізації, з 24 листопада 2024 року, Лємєнов був оголошений у розшук, оскільки ухилявся від виконання своїх обов’язків і не з’являвся на виклики слідчого.

    Слідчий суддя зазначив, що підозрюваний усвідомлював серйозність ситуації, в якій перебуває країна, однак свідомо ухилився від виконання обов’язків, що порушує моральні та правові принципи в умовах війни.

    Цей випадок набуває додаткового резонансу через зв’язок Лємєнова з іншими антикорупційними активістами, які також, за різними даними, уникали виконання своїх обов’язків під час мобілізації. У діловому середовищі це явище отримало назву “шабунінг”, від імені одного з відомих активістів.

    Зокрема, відомо, що інший засновник StateWatch Гліб Каневський після тривалого ухилення від військової служби працював у Міністерстві оборони, де став фігурою в численних корупційних скандалах, зокрема щодо завищених закупівель для армії.

    Як стало відомо, подібні випадки мали місце й серед інших відомих активістів, включаючи керівників “Центру протидії корупції”, таких як Дарія Каленюк та Вітілій Шабунін, а також блогера Юрія Бутусова та інших. Це піднімає питання про етичність таких осіб, які заявляють про боротьбу з корупцією, водночас ухиляючись від обов’язків перед державою.

  • Вищий антикорупційний суд призначив заставу для голови АМКУ Павла Кириленка на суму понад 30 мільйонів гривень

    Вищий антикорупційний суд призначив заставу для голови АМКУ Павла Кириленка на суму понад 30 мільйонів гривень

    Вищий антикорупційний суд України ухвалив рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді застави для голови Антимонопольного комітету України (АМКУ) Павла Кириленка. Сума застави складає 30,28 мільйонів гривень. Кириленка підозрюють у незаконному збагаченні на понад 56 мільйонів гривень та недостовірному декларуванні.

    “У задоволені клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо Кириленка відмовити. Застосувати до Кириленка Павла запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 30 млн 280 тис. грн”, – сказав суддя.

    Також на Кириленка поклали обов’язки:

    • прибувати до слідчих, прокурорів, слідчого судді та суду за першою вимогою;
    • не відлучатися без дозволу за межі Києва;
    • повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
    • утриматися від спілкування зі свідками;
    • здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та вʼїзд в Україну;
    • носити електронний браслет.

    САП наголошує, що прокурор не погоджується із вказаним рішенням суду та оскаржить його в апеляційному порядку до Апеляційної палати ВАКС.

    Голову Антимонопольного комітету Павла Кириленка підозрюють у незаконному збагаченні на понад 56 мільйонів гривень. Досудове розслідування встановило, що у 2020–2023 роках, коли Кириленко був на посаді керівника Донецької ОВА, він став власником 21 об’єкта нерухомості та люксового автомобіля, а права власності зареєстрував на родичів дружини.