Київський крематорій після двох невдалих спроб закупівлі втретє оголосив тендер на модернізацію кремаційного обладнання і цього разу зміг завершити процедуру підписанням договору. Йдеться про один із найбільших проєктів оновлення інфраструктури установи за останні десятиліття, адже вартість робіт становить 156,9 мільйона гривень. Підрядником стала маловідома столична компанія “Блу Скай Тек”, яка раніше була помітна лише в межах дрібних бюджетних контрактів, не пов’язаних із проєктами такої складності.

Угоду між Ритуальною службою СКП “Київський крематорій” та ТОВ “Блу Скай Тек” укладено наприкінці листопада 2025 року. Документ передбачає комплексну реконструкцію кремаційного обладнання з повною заміною печей на об’єкті, розташованому на вулиці Байковій, 16 у Голосіївському районі столиці. Сучасні технології, які має встановити підрядник, повинні забезпечити більш екологічну роботу, зниження рівня шкідливих викидів та підвищення енергоефективності процесу.

У межах реконструкції передбачено заміну печей, оновлення газопостачання, ремонт покрівлі та асфальтобетонного покриття. Цей проєкт готували ще з березня 2024 року, коли Крематорій замовив його розробку у ТОВ “Європроєктбудсервіс” за 3,2 мільйона гривень.

Втім, реалізація робіт неодноразово зривалася. У березні та липні 2025 року Ритуальна служба двічі оголошувала закупівлю на реконструкцію, однак жодну з них не вдалося завершити. Першу скасували через відсутність подальшої потреби, другу — через відхилення всіх пропозицій учасників, включно з пропозицією “Блу Скай Тек”. Лише третя спроба завершилася підписанням договору.

ТОВ “Блу Скай Тек” зареєстроване в Києві у 2017 році. Статутний капітал фірми — 1 тисяча гривень. Основна діяльність — виробництво будівельних металевих конструкцій. Власником і керівником значиться Максим Гелюх, зареєстрований у Макіївці Донецької області, що перебуває в окупації з 2014 року.

За даними Clarity Project, компанія брала участь у 12 публічних закупівлях і має підписані контракти на суму 157,4 мільйона гривень. Жоден із попередніх її підрядів не був співставний з нинішнім — найдорожчим до цього був договір з НЕК “Укренерго” на ремонт обладнання в адмінбудівлі вартістю 132 тисячі гривень.

Ритуальну службу СКП “Київський крематорій” тимчасово очолює Ігор Тітаренко. Установа підпорядковується Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА, керівником якого є Дмитро Науменко.

У комунальному підприємстві «Київтеплоенерго» детально пояснили механізм формування рахунків за опалення і роз’яснили, як на обсяги нарахувань впливають тимчасові перебої з електропостачанням. Головним критерієм визначення спожитого тепла залишається температура зовнішнього повітря. Це означає, що навіть у разі вимушених відключень електроенергії загальні показники теплопостачання майже не змінюються, адже нарахування базуються на температурних показниках, а не на тривалості роботи опалювальної системи.

Для квартир із встановленими будинковими лічильниками тепла діє принцип оплати за фактичне споживання. Мешканці сплачують лише за ті гігакалорії, які зафіксовані приладами обліку, що забезпечує точність нарахувань і виключає будь-які «середні» або умовні розрахунки. У разі відключень електроенергії система продовжує відслідковувати тепло, і оплата формується на основі реального обсягу наданих послуг.

У будинках без лічильників нарахування здійснюються з урахуванням фактичних періодів подачі тепла та відсутності електроенергії. Водночас у «Київтеплоенерго» зазначають, що самі по собі відключення світла суттєво не зменшують загальні обсяги споживання тепла. Пояснюється це фізикою процесу: під час чотиригодинної відсутності електроенергії батареї та вода у внутрішньобудинковій системі охолоджуються, температура теплоносія знижується майже вдвічі. Після відновлення електропостачання будинок починає інтенсивно «добирати» тепло, щоб повернути систему до початкових параметрів. Через це економія або відсутня, або є мінімальною.

Для будинків, де технічно неможливо встановити лічильники тепла, вартість опалення розраховується на основі теплового навантаження з урахуванням фактичної кількості годин постачання теплової енергії та середньомісячної температури зовнішнього повітря. В умовах аварійних відключень електроенергії при нарахуваннях враховуються власні дані підприємства про перерви в роботі теплоджерел, інформація від управителів будинків та дані оператора електромереж.

Окремо в «Київтеплоенерго» пояснили ситуацію з будинками, що мають незалежну систему опалення з теплообмінником, де централізований теплоносій не змішується з внутрішньобудинковим. У таких будівлях плата за тепло нараховується на основі даних оператора системи розподілу електроенергії. У столиці таких об’єктів близько п’ятдесяти. Мешканці або управителі цих будинків можуть ініціювати коригування нарахувань, подавши звернення з підтвердними даними щодо кількості годин відсутності електроенергії та схеми теплопостачання.

У підприємстві нагадують, що нарахування за опалення здійснюються за єдиною для всієї країни методикою розподілу обсягів спожитих комунальних послуг. При цьому тарифи на опалення для населення залишаються на рівні минулого року.

Роз’яснення прозвучали на тлі складної ситуації в енергетиці. Минулого тижня українська енергосистема зазнала одного з найсерйозніших навантажень із часів масштабного блекауту 2022 року. Після комбінованих атак по енергетичній інфраструктурі на фоні морозів система працювала на межі можливостей. Уряд уже спрямовує додаткові кошти на мобільну генерацію для регіонів із критичною потребою та очікує на посилення міжнародної підтримки для відновлення енергосистеми.